Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра фінансів
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Економіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра фінансів та економіки природокористування
Розрахункова робота
з дисципліни «Економіка природокористування»
Виконалв
студентв ФЕіП,
ЕП-31
Серко Г. В.
Перевірила
Полінчук О. П.
Рівне – 2009
Зміст
Вступ
Теоретична частина..................................................................................................4
1. Класифікація відходів і їх зв’язок з рівнем екологізації виробництва….............4
Практична частина………………………………………………………………….11
2. Визначення розмірів зборів за використання природних ресурсів…………..11
3. Економічне обгрунтування оптимального варіанта природоохоронних заходів……………………………………………………………………………….17
4. Еколого-економічна ефективність здійснення природоохоронних заходів…23
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Тема “ Класифікація відходів і їх зв’язок з рівнем екологізації виробництва ” є досить актуальною, оскільки відходи є особливо небезпечними і практично такими, що не знищуються. В міру того, як вводяться в експлуатацію нові і закриваються старі електро станції, кількість таких відходів зростає.
Метою даної розрахункової роботи є оволодіти методикою розрахунку розмірів зборів за розміщення, викиди та скиди шкідливих речовин у навколишнє природне середовище стаціонарними та пересувними джерелами забруднення.
Завданням даної роботи : навчитися розраховувати суми зборів за викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення; навчитися розраховувати суми зборів за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; оволодіти методикою розрахунку розмірів зборів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі; навчитися розраховувати суми збитків внаслідок видиків шкідливих речовин у водні об’єкти.
Теоретична частина
1. Класифікація відходів і їх зв’язок з рівнем екологізації виробництва
Екологізація - це зменшення інтегрального екодеструктивного впливу процесів виробництва та споживання одиниці продукції.
Екодеструктивні процеси – це процеси впливу на людину і природу, що призводять до соціальних, економічних або екологічних наслідків (забруднення, порушення ландшафтів, прямий вплив на організм людини, вплив на особистість людини, вплив на біологічні об’єкти).
Під інтегральним екодеструктивним впливом розуміють зведені до єдиної критеріальної бази результати негативних наслідків впливу людини і ПС (ЕС) процесів виробництва та споживання предметів і послуг.
Традиційними ними «атрибутами» екологізації суспільного виробництва прийнято вважати очисні споруди, маловідходні технології, пристрої з переробки відходів і т.д., найбільш справедливим принципом формування еколого-економічних стимулів - принцип «забруднювач сплачуся, а ефективною формою його реалізації - платежі за забруднення НПС та використання ПР і т.д.
Ресурсозберігання найбільш відповідає раціональному (оптимальному) природному процесу, бо нормально функціонують ті ПС, які найбільш ефективно використовують енергію, поспішають утворити ресурси і видаляють відходи. Досягнення 100%-ї безвідходності нереальне, оскільки суперечить другому початку термодинаміки. У тому випадку, коли в ланцюгу технологічних процесів, де відходи одного виробництва стають сировиною для іншого виробництва, технологія називається реутилізованою. Така технологія може наблизити людство до теоретичного мінімуму глобальних антропогенних процесів, рівного відходам в біосферних циклах (біогенні вапняки, каустобіоліти). Стратегічно важливо прагнути як до мінімуму відходів, так і до реутилізаційних циклів. «Менше сировини, більше розуму» - девіз італійської школи менеджменту.
Ресурсозберігання є однією з основних умов оптимізації ПК. Під ресурсозберіганням розуміється виробництво і реалізація кінцевих продуктів з мінімальною витратою речовини і енергії на всіх етапах виробничого циклу і з найменшим впливом на природні ЕС і людину [1 1]. Це, передусім, енергетична ефективність - співвідношення між енергією, що затрачується (або що г), і кінцевим продуктом. Перетворення високоякісної енергії, що добувається з ядерного палива, в теплову енергію п декілька тисяч градусів Цельсія і далі у високоякісну електроенергію для під грішки температури на рівні 20С є надзвичайно марнотратним процесом.
Тому основним принципом використаний енергії повинна бути відповідність якості енергії поставленим задачам. Наприклад, раціонально для обігріву будівель використовувати сонячну енергію, гідрогеотермальну енергію, енергію вітру та інші, а в районах з холодним кліматом найкращий спосіб опалювання - створення будівель, максимально ізольованих від зовнішнього середовища [1, 206 с.].
За Т. Міллером [541, виділяються дві принципово різних моделі суспільства: суспільство одноразового споживання, МЦ створює відходи (тип А), і природазберігаюче суспільство (тип Б), суспільство типу А характерно для найбільш промислових країн, які використовую! ь як можна більше енергії і речовини і з великою швидкістю перетворюють високоякісну енергію в низькоякісну, речовини і відходи, що забруднюють довкілля. Основою суспільства типу Б є розумне (оптимальне) використання енергії і рециркуляція речовини, повторне використання не відновлюваних ресурсів, скорочення споживання і втрат енергії і ресурсів. При цьому особливо важливо ефективно використовувати енергію, не застосовуючи без особливої необхідності її високоякісні види. У суспільстві типу И, до якого необхідно прагнути, не повинен бути перевищений поріг екологічної стійкості природних систем і їх сукупності. При цьому для обмеження втрат ПР і запобігання забрудненню необхідно враховувати інформацію про вплив на НПС при «вході» в неї.
Наприклад, значно простіше і дешевше запобігти попаданню токсикантів в підземний водозабір господарсько–питного водопостачання за намагання очистити вже забруднену підземну воду (в деяких випадках, вигідніше вести роботи по спорудженню нового водозабору, ніж по його відновленню).
Традиційне еколого-економічне мислення описується моделлю «чорного ящика», що являє собою народне господарство. На вхід «чорного ящика» полаються ПР, а як вихід беруться кінцева продукція і різною роду забруднення, відходи тощо. При виробленні продукції подасться більше ПР, але сам «чорний ящик» - економіка - залишається поза рамками розгляду. При екологізації необхідно орієнтуватися на кінцеві результати і зрозуміти причину «ненажерливості» економіки. Треба оцінювати ПР і продукцію, що виробляється на їх основі, як цілісну природно-продуктову систему, важливим показником якої є природоємність. На макрорівні (рівні всієї економіки) показник природоємності валового внутрішнього продукту (ВВП) можна визначити як витрати ПР, що використовуються, на одиницю ВВП: е=N/ВВП
За тимчасовий показник можна брати рік або більш тривалі періоди часу. Ніде в світі немає адекватної вартісної оцінки ПР; можна оцінювати вартість використаних за рік ПР на основі ринкових цін, що зазвичай, призводить до заниження показника природоємності. Як часткові показники природоємності на макрорівні для ВВП, національний прибуток і інш. можна розглядати також показники енергоємності, металоємності. матеріалоємності і т.д.
Продуктовий або галузевий рівень природоємності визначається витратами ПР з розрахунку на одиницю кінцевої продукції (V), виробленої на основі цього ресурсу (наприклад, кількості землі, необхідної для отримання ! т зерна; кількості лісу, необхідної для виробництва ] т паперу та ін.): е=N/V.
Одним із довговічних забруднювачів НПС с пластмаси, які розкладаються в природних умовах більше за 100 років. Оскільки в світі виробляється пластмас біля 100 млн. тонн на рік, то виникає проблема масштабного забруднення ними довкілля. Для інтенсифікації розкладання пакетів з поліетилену і пластмас 8 них додають окислювачі, каталізатори і кукурудзяний крохмаль (від 6 до 50 %), що сприяє їх біодеградації при похованні у землі. Цей приклад є одним із шляхів аналізу речовин на «вході» в систему.
Інтенсивний шлях розвитку економіки немислимий без різкого підвищення ефективності використання ПР. Наприклад, в колишньому СРСР на одиницю кінцевого продукту затрачувалося більше ПР, ніж в розвинених західних країнах. Так, в порівнянні з США, витрачалося: сталі в 1,75 рази більше, цементу іГ*ї,3 рази, мінеральних добрив в 1,6 рази. Світова економіка розвивається за рахунок розширення видобутку корисних копалин інших природних ресурсів. Якщо у всьому світі видобуток корисних копалин подвоювався кожні 15 років, то в колишньому Радянському Союзі - кожні 10 років. При цьому в готову продукцію переходило 5- 10%сировини,аінші 90-95% переходили у відходи, що звичайно не вписуються в біогеохімічні цикли. Суми збитків від нераціонального ПК в країнах колишнього СРСР становлять 8-9%, а витрати на охорону природи значно менше 1%. У зв'язку з цим необхідно зазначити, що Ресурсозберігання повинно бути одним з основних джерел задоволення потреб сучасного суспільства. А як шлях оптимізації є створення безвідходних і маловідходних технологій, що дозволяє не тільки запобігати або скорочувати появу відходів, але і найефективнішим чином використовувати джерела сировини і енергії. Замість природних джерел сировини все ширше впроваджуються штучні матеріали, застосовуються мало вологоємкі, мало енергоємні, мало матеріалоємні технології, що дозволяє меншою мірою використовувати ПРП і наносити меншу екологічну шкоду НПС. Прикладом відмови від високо витратної технології є волоконно-оптичний кабель; всього 28 кг такого кабелю можуть передати такий обсяг інформації, як 1 тонна мідного кабелю. При цьому на виробництво кабелю п скловолокна витрачається лише 5 % енергії, необхідної для виробництва І тонни мідного кабелю.
Функція довкілля:
забезпечення ПР ;
асиміляція відходів і забруднень ;
забезпечення людей природними послугами (рекреація, естетичне задоволення)[1, 210 с.].
Урахування ціни ПР дозволить більш обґрунтовано визначити економічну ефективність альтернатив розвитку. Так, думка про «дешевизну» енергії тієї, що виробляється на ГЕС, в порівнянні з ТЕС і ЛЕС, не враховує ціну тисячі. гектарів земель (наприклад, в Росії затопляється близько 5-6 млн. га). Сумарна оцінка прямих втрат нафти при різних видах аварій в Росії складає більше ніж 2 млрд. доларів, однак екологічний збиток більш значний. Як цінність твору мистецтва не визначається його розмірами, так і цінність природного середовища не визначається тільки економічними параметрами. У цей час ООН і розвинені країни роблять спробу «зеленого» викурювання економічних витрат з урахуванням екологічного фактора. Оптимізація ПК орієнтує економічну діяльність на Ресурсозберігання і безвідходні або маловідходні технології. Одним з показників науково-технічного рівня виробництва є відходи, які представляють собою результат незавершеного технологічного циклу, для якого ще не знайдено область оптимального використання. Прикладів накопичення величезної кількості відходів виробництва і споживання більш ніж досить. Наприклад, в районі Курської магнітної аномалії до туронських відкладень приурочені могутні (декілька десятків метрів) відклади писальної крейди - сировини для виробництва цементу, шиферу, вапна, зубної пасти. Вони видобуваються при розкритті залізняку і йдуть у відвали, утворюючи техногенні форми ландшафту. Не знаходять практичного використання чи інші відкришні породи, які могли б зазнавати деметалізації, використовуватися як наповнювачі бетону (піщані породи), як природні мінеральні утворення, збагачені калієм (глауконіти).
У гірничодобувній промисловості залишається актуальною проблема комплексного освоєння мінеральної сировини, видобування з неї не тільки основних, але і корисних попутних компонентів, які залишаються у відвалах, концентруються в хвостосховищах збагачувальних фабрик. При видобутку вуглеводневої сировини також гостро стоїть питання комплексного вико ристання попутних компонентів. Комплексне використання як «основних», так і «другорядних» компонентів може значною мірою підвищити еколого-економічну ефективність гірничодобувних і нафтогазодобувних підприємств, які через нераціональне використання мінеральної і паливно-енергетичної сировини завдають шкоди НПС.
Екологізація хімічної і нафтохімічної промисловості можлива шляхом впровадження мембранної, сорбційної, екстракційної і інших технологій, розробки методів отримання чистих добрив і засобів підвищення урожайності, замінників хімічних речовин, що справляють ксенобіотичний вплив, а також речовин, що зазнають швидкої біодеградації І добре вписуються в природні біогеохімічні цикли.
У целюлозно-паперовій промисловості с актуальною проблема розробки комплексної переробки деревини, сухих методів отримання паперу і картону, переходу на замкнені водооборотні цикли.
У енергетиці економія викопного органічного палива на 35-40% може бути досягнута шляхом переводу електростанцій на режим теплоелектроцентралей, а також шляхом збільшення одиничної потужності енергоблоків, Крім того, паливо може бути зекономлене за рахунок підвищення ККД генераторів до 60% (замість 40%). Результатом такого Ресурсозберігання може бути зменшення забруднення атмосфери газодимовими викидами, пилом, радіонуклідами, а земної поверхні - твердими частками техногенного походження.
Як відомо, ГЕС більш економічні в порівнянні з ТЕС, але на рівнинних ріках (Дніпро, Волга і інші) вони приводять до затоплення величезних площ родючих земель, заливних лугів, населених пунктів, тому їх ефективніше будувати на гірських ріках, особливо об'єкти «малої» гідроенергетики.
Оскільки близько 13 % електроенергії, що виробляється, витрачається на освітлення, то певне значення має перс дна прогресивні джерела освітлення (люмінесцентні і натрієві лампи), що дозволить зекономити 20-70 % електроенергії. Іншою формою енергозбереження є створення мало енергоємних технологій в промисловості, в сільському господарстві, на транспорті і т. д. Наприклад, якщо середня витрата палива в автомобілях радянського виробництва близько 12 л/100 км, і.> в деяких автомобілях західного і японського виробництва не перевищує 4-5 л/ 100 км.
Оптимізація ПК передбачає не тільки комплексне використання природної сировини, впровадження маловідходних технологій, але й ефективне використання відходів. Так, відходи збагачення мінеральної сировини в Україні використовуються лише на 16,5 %, металеві шлаки на 43,6 %, золошлаки на 13,5%. Всього в Україні щорічно утилізують 30% промислових відходів, але існує проблема переробки і поховання токсичних промислових відходів. Не вирішена проблема деметалізації відходів. Актуальною постає проблема використання органічних відходів тваринництва. Не вирішені питання знешкодження І використання шахтних вод і попутних вод нафтогазових родовищ, які забруднюють поверхневі води. Вельми серйозні проблеми пов'язані з похованням радіоактивних відходів ЛЕС і підприємств. Не вирішені питання знешкодження і поховання пестицидів, заборонених до використання.
Щодо екологізації аграрного сектора економіки. Сукупність природної (Яп) і штучної (Я) родючості складають економічну родючість (Яр), яка відображає можливості землі утворювати біомасу:
Пе = Пп + П,
Кількісно Пг виражається у виробництві сільськогосподарської продукції на одиницю площі.
Оскільки у більшості країн падає природна родючість ґрунтів, то Пп визначає еколого-економічний тип відтворювання:
1) неповне, звужене відтворювання /7л або природоємний тип ведення сільськогосподарського виробництва, при якому спостерігається його зменшення.
просте відтворювання /7л або природоохоронний тип сільськогосподарського виробництва;
розширене відтворювання Пп або тип сільськогосподарського виробництва, який покращує природу.
Співвідношення (/?.5) є найважливішою (але не достатньою) умовою стійкого розвитку сільського господарства. Комплексна програма екологізації агропромислового комплексу включає в себе:
1) екологізацію сільськогосподарського виробництва (боротьба з ерозією фунтів, застосування граничних добрив, агролісомеліорація, культурно-технічна меліорація, вапнування кислих ґрунтів, мінімізація техногенного впливу на ґрунти, ґрунтозахисні технології, біологічні методи захисту рослин та інші «м'які» методи поліпшення якості ґрунтів);
2) прискорення розвитку промислово-побутової сфери АПК (інфра структура і переробні галузі промисловості).
Широко застосовується біологічний захист - розведення і випуск в агроекосистеми сонечка, жужелиці, трихограми, мурашок і інших комах-хижаків і паразитів.
При генетичному методі захисту в природні популяції впроваджують види або особини, які не здатні давати потомства. Перспективне застосування фітофагів проти бур'янів. Розпочаті роботи по використанню пестицидних препаратів на основі природних інгредієнтів. Так, з колорадським жуком борються обприскуванням рослин настоєм зеленого перцю чіллі, що змішується з часником і тютюном; проти тлі, сарани, гусениць метеликів застосовують пудру піретрум (ромашки). Інсектицидні властивості мають препарати і цибулі, часнику, софори, хріну, гірчиці, петрушки, блекоти, дурману і інш. У деяких регіонах світу (СІІІА) застосовують діатомову землю - подрібнені скелети мікроскопічних водоростей діатомей (додання 0,5-3 кг порошку на І т зерна захищає від уражень комахами). Важливим напрямом захисту рослин с інтегрований метод захисту, коли різними способами збільшують природну смертність шкідників (зміна термінів посіву і характеру розміщення рослин, розмірів полів, введення сталих проти шкідників порід і сортів тощо); пестициди при цьому використовуються у кількості, яка б не порушувала систему біологічного контролю за шкідниками[3, 341 с.].
У процесі життя населення планети не тільки використовує природні ресурси у зростаючій послідовності; паралельно відбувається зворотне явище - забруднення навколишнього середовища міськими і промисловими відходами, які не мож на знищити. Надмірне споживання, особливо в промислово розвинених країнах, збільшує кількість і різноманітність від ходів. І за прогнозами спеціалістів, до 2025 року їх об'єм мо же зрости в 4-5 разів. У цих країнах зростає вивезення відхо дів у країни третього світу. У країнах, що розвиваються, пере роблюється менше 10% міських відходів, а більше 2 млрд. людей потерпають через відсутність мінімальних санітарних норм. Щорічно 5.2 млн. людей, у тому числі 4 мли. дітей, по мирають від захворювань. які спричинені неправильним ви даленням стічних вод і твердих відходів.
Серед відходів особливо небезпечними і практично таки ми, що не знищуються, є радіоактивні відходи. В міру того, як вводяться в експлуатацію нові і закриваються старі електро станції, кількість таких відходів зростає: щорічно під час ви робництва ядерної енергії їх утворюється більше ніж 200 тисяч кубічних метрів[2. 395 с.].
Практична частина
2.Визначення розмірів зборів за використання природних ресурсів
Розглядається діяльність підприємства яке в результаті своєї роботи забруднює: атмосферне повітря стаціонарними і пересувними джерелами забруднення, водні об’єкт, а також розміщує відходи.
Згідно з результатами контрольних перевірок хімічного підприємства міста Рівного зафіксовано використання як пального таких речовин: перша речовина по варіанту - 372 т., друга речовина - 672 т., третя речовина - 472 т. Також результати перевірки вказали на забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами забруднення в таких обсягах (додаток 1): перша речовина по варіанту - 1720 т. при ліміті 1670 т., друга речовина - 1172 т. при ліміті 1150 т., третя речовина – 272 т. при ліміті 120 т.
Крім того виявлено перевищення скиду забруднюючих речовин у водні об’єкти в таких обсягах (додаток 1): перша речовина по варіанту – 7,2 т при ліміті 4 т., друга речовина – 7,2 т. при ліміті 1,5 т., третя речовина - 72 т. при ліміті 75 т.
За цей період часу підприємство розмістило на своїй території, згідно дозволу, відходи у таких обсягах: відходи ІІ класу - 272 т., при ліміті 245 т., відходи ІІІ класу - 172 т., при ліміті 150 т., люмінесцентні лампи у кількості 672 штук (дозвіл відсутній).
Визначити розміри збору за викиди забруднюючих ручовин в навколишнє природне середовище. Результати розрахунку записати у таблицю 2.1.
Таблиця 2.1.
Норматив збору за забруднення навколишнього природного середовища
Назва забруднюючої речовини
Норматив збору грн./тонну
Викиди в атмосферу пересувними джерелами забруднення
1. Бензин етиловий
14
2. Бензин не етиловий
11
3. Зріджений нафтовий газ
14
Викиди в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення
1. Газоподібні фтористі сполуки
470
2. Сірководень
610
3. Сірковуглець
396
За скиди у водні об’єкти
1. Фосфати
100
2. Органічні речовини БСК 5
4
3. Азот амонійний
125
Розміщення відходів
1. Відходи ІІ класу
7
2. Відходи ІІІ класу
2
3. Люмінесцентні лампи
83 грн./шт.
2.1. Методичні рекомендації щодо розрахунку загальної величини збору.
Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення НС України затверджена 24.05.93 р. Міністерством НПС України.
Збори розраховуються підприємствами самостійно на підставі отриманих лімітів та затверджених нормативів і сплачуються щоквартально за наростаючими з початку року показниками.
Екологічні платежі розподіляються таким чином:
- 10 % - на окремі рахунки фондів охорони НПС сільських, селищних, міських бюджетів;
- 25 % - на окремі рахунки фондів охорони НПС обласних бюджетів;
- 65 % - на окремий рахунок фонду охорони НПС Державного бюджету.
2.1.1. Збори за забруднення атмосфери.
2.1.1.1. Стаціонарні джерела забруднення.
Пвс = ∑(Млі + Мпі х Кн) х Нбі х Кнас х Кф х Кі,
де: Пвс – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, грн.;
Млі – річний обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі – річний обсяг понадлімітного викиду і-ої забруднюючої речовини (фактичний викид мінус ліміт), т;
Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні викиди (5);
Нбі – норматив збору за викид 1 т забруднюючої речовини в атмосферу в межах ліміту, грн./т.
Кі – величина індексу споживчих цін (індекс інфляції) – 2,5.
Кнас – коригуючий коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (до 100 тис. – 1; 100,1 – 250 – 1,2; 250,1 – 500 – 1,35; 500,1 – 1000 – 1,55; понад 1000 – 1,80).
Кф – коригуючий коеф., що враховує народногосподарське значення населеного пункту (села і міста районного значення – 1, обласні центри і міста обласного значення – 1,25, курортні місця – 1,65);
2.1.1.2. Пересувні джерела забруднення.
Ппс = ∑Мі х Нбі х Кнас х Кф х Кі,
де: Ппс – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами, грн.;
Мі – кількість використаного пального і-го виду, т;
Нбі – норматив збору за 1 т використаного і-го пального, грн.
2.1.2. Забруднення водних об’єктів.
Пс = ∑(Млі + Мпі х Кн) Нбі х Крб х Кі.,
де: Ппс – сума зборів за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, грн.;
Млі – річний обсяг скиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі – річний обсяг понадлімітного скиду і-ої забруднюючої речовини (фактичний скид мінус ліміт), т;
Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди (5);
Нбі – норматив збору за скид 1 т забруднюючої речовини у водні об’єкти в межах ліміту, грн./т.
Крб – регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт (для басейнів Азовського і Чорного морів – 2, Дунаю, Дніпра (від Каховського гідровузла до Чорного моря), Сіверського Донця, Міуса, Кальміуса – 2,2; Дніпра (від кордону до Києва, Західного Бугу, Вісли, Десни – 2,5; Дністра, рік Криму – 2,8; Тиси, Пруту – 3,0).
2.1.3. Розміщення відходів.
Прв = ∑(Млі + Мпі х Кн) Нбі х Км х Ко х Кі,
де: Млі – обсяг розміщення шкідливих відходів і-го виду в межах ліміту, т;
Мпі – обсяг розміщення понадлімітних шкідливих відходів і-го виду (фактичні обсяги розміщення шкідливих речовин за мінусом лімітів), т;
Нбі – норматив збору за розміщення 1 т відходів і-го виду в межах ліміту, в залежності від класу небезпеки відходів, грн./т.
Км – коригуючий коефіцієнт, що враховує розташування місця розміщення відходів (у межах населених пунктів чи на відстані менше 3 км від них – 3; за межами населених пунктів, не менше 3 км – 1);
Ко – коригуючий коефіцієнт, що враховує обладнання місця розміщення відходів (спеціально обладнані полігони, що цілком забезпечують охорону атмосфери, води і землі від забруднення – 1; смітники, що не забезпечують повного захисту середовища – 3).
Норматив збору для:
обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням – 83 грн. /одиницю;
люмінесцентних ламп – 1,5 грн. /одиницю.
Таблиця 2.1.3.1.
Розрахунок збору за забруднення навколишнього
природного середовища
Назва забруднюючої речовини
Фактична маса річного викиду, т.
Ліміт викиду, т.
Норматив збору за викид, грн./т.
Величина індексу споживчих цін
Коригуючи коефіцієнти
Сума збору в межах ліміту, грн.
Сума плати за понадлімітний викид, грн.
Загальна сума плати, грн.
Кнас
Кф
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
1. Нараховано збору за викиди пересувними джерелами забруднення, усього
72030
-
72030
1.1.Дизельне пальне
372
-
14
2,5
1,2
1,25
19530
-
19530
1.2. Зріджений
нафтовий газ
672
-
11
2,5
1,2
1,25
27720
-
27720
1.3. Стиснений
природний газ
472
-
14
2,5
1,2
1,25
24780
-
24780
2. Нараховано збору за викиди пересувними стаціонарними забруднення, усього Кнас КФ Кн
5752200
1820850
7573050
2.1.Ангідрид сірчистий
1720
1670
470
2,5
1,2
1,25
5
2943375
440625
3384000
2.2.Сірковуглець
1172
1150
610
2,5
1,2
1,25
5
2630625
251625
2882250
2.3. Фенол
272
120
396
2,5
1,2
1,25
5
178200
1128600
1306800
3. Нараховано збору за скиди у водні об’єкти, усього Крб. Кн
61131,25
298375
359506,25
3.1.Нітрати
7,2
4
100
2,5
2,5
5
2500
10000
12500
3.2. Нітрити
7,2
1,5
4
2,5
2,5
5
37,5
7125
7162,5
3.3.Сульфати
72
75
125
2,5
2,5
5
58593,75
281250
339843,75
4. Нараховано збору за розміщення відходів, усього Км Ко Кн.
5037,5
15512,5
20550
4.1.Відходи
ІІ класу
272
245
7
2,5
1
1
5
4287,5
2362,5
6650
4.2. Відходи
ІІІ класу
172
150
2
2,5
1
1
5
750
550
1300
4.3.Люмінесцент
ні лампи
672
-
1,5
2,5
1
1
5
-
12600
12600
Загальна сума:
8025136,25
Розрахунки:
1. Пересувні джерела забруднення:
Ппсвл1 = 372*14*2,5*1,2*1,25 = 19530 грн.
Ппсвл 2= 672*11*2,5*1,2*1,25 = 27720 грн.
Ппсвл3 = 472*14*2,5*1,2*1,25 = 24780 грн.
Заг. сумавл = 19530+27720+24780 = 72030 грн.
Ппспмл = 0
Ппспмл = 0
Ппспмл = 0
Заг. сума = 72030 грн.
2. Пересувні стаціонарні джерела забруднення:
Пвсвл1 = 1670*470*2,5*1,2*1,25 = 2943375 грн.
Пвсвл 2= 1150*610*2,5*1,2*1,25 = 2630625 грн.
Пвсвл3 = 120*396*2,5*1,2*1,25 = 178200 грн.
Заг. сумавл = 2943375+2630625+178200 = 5752200 грн.
Пвспмл = (1720-1670)*470*2,5*1,2*1,25*5 = 440625 грн.
Пвспмл = (1172-1150)*610*2,5*1,2*1,25*5 = 251625 грн.
Пвспмл = (272-120)*396*2,5*1,2*1,25*5 = 1128600 грн.
Заг. сумапмл = 440625+251625+1128600 = 1820850 грн.
Заг. сума = 5752200+1820850= 7573050 грн.
3. Забруднення водних об’єктів:
Псвл1 = 4*100*2,5*2,5 = 2500 грн.
Псвл 2= 1,5*4*2,5*2,5 = 37.5 грн.
Псвл3 = 75*125*2,5*2,5 = 58593.75 грн.
Заг. сумавл = 2500+37,5+58593.75 = 61131.25 грн.
Пспмл = (7.2-4)*100*2,5*2,5*5 =10000 грн.
Пспмл = (7,2-1,5)*4*2,5*2,5*5 = 7125 грн.
Пспмл = 72*125*2,5*2,5*5 = 281250 грн.
Заг. сумапмл = 10000+7125+281250 = 298375 грн.
Заг. сума = 61131,25 +298375= 359506,25 грн.
4. Розміщення відходів:
Прввл1 = 245*7*2,5*1*1 = 4287,5 грн.
Прввл 2= 150*2*2,5*1*1 = 750 грн.
Прввл3 = 0
Заг. сумавл = 4287,5+750 = 5037,5 грн.
Првпмл = (272-245)*7*2,5*1*1*5 = 2362,5 грн.
Првпмл = (172-150)*2*2,5*1*1*5 = 550 грн.
Првпмл = 672*1,5*2,5*1*1*5 = 12600 грн.
Заг. сумапмл = 2362,5+550+12600 = 15512,5 грн.
Заг. сума = 5037,5+15512,5 = 20550 грн.
Результати розрахунків суми збору за забруднення навколишнього природного середовища покажемо в табл.2
Таблиця 2.1.3.2.
Зведена таблиця суми зборів
Платежі
Одиниці
виміру
Нараховано, грн
1
2
3
Платежі за викиди, скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів в межах встановлених лімітів – всього
грн.
5890398,7
у тому числі:
- у водні об'єкти
грн.
61131,25
- в атмосферне повітря пересувними джерелами
72030
- в атмосферне повітря від стаціонарних джерел
грн.
5752200
- за розміщення відходів
грн.
5037,5
Платежі за викиди, скиди .забруднюючих речовин і розміщення відходів понад встановлені ліміти – всього
грн.
2134737,5
у тому числі
- у водні об'єкти
грн.
298375
- в атмосферне повітря пересувними джерелами
-
- в атмосферне повітря від стаціонарних джерел
грн.
1820850
- за розміщення відходів
грн.
15512,5
Загальна сума платежів і зборів
грн.
8025136,2
у тому числі за забруднення:
- водних об'єктів
грн.
359506,25
- в атмосферне повітря пересувними джерелами
72030
- в атмосферне повітря від стаціонарних джерел
грн.
7573050
- за розміщення відходів
грн.
20550
ЗАГАЛЬНІ ЗБИТКИ
грн.
8025136,2
Отже, як видно з розрахунків загальних збитків, найбільшої шкоди підприємство завдає пересувними стаціонарними джерелами забруднення, оскільки сплачує найбільші штрафи та платежі за понадлімітні викиди саме сірковуглецю. Тому необхідно впровадити заходи по зменшенню пересувними стаціонарними джерелами забруднення, які полягають в удосконаленні очисних споруд, їх застосуванні, якщо їх не було чи були малоефективні, а також необхідно поліпшити технологію і методи виробництва. Слід враховувати, що ці заходи повинні бути економічно виправдані.
3. Економічне обгрунтування оптимального варіанта природоохоронних заходів
Підприємства, які постійно перевищують екологічно допустимі навантаження, тобто не відповідають соціально-екологічним вимогам, мають бути закриті або на них повинні впроваджуватись природоохоронні заходи.
Здійснення того чи іншого заходу вимагає значної суми коштів - капіталовкладень. Результати здійснення заходів залежать від обраного варіанта, тобто ефективність капітальних вкладень може бути різною. Тому для вибору оптимального варіанта проводять економічне обґрунтування природоохоронних заходів, яке полягає у визначенні показників порівняльної економічної ефективності. Воно спрямоване на визначення економічної ефективності і господарської доцільності цих заходів.
3.1. Методичні рекомендації щодо економічного обґрунтування оптимального варіанта природоохоронних заходів.
При виборі із кількох варіантів найкращого рішення показником порівняльної економічної ефективності є мінімум приведених витрат:
С + Ен х К → min;
де: С - поточні річні витрати на обслуговування і утримання фондів природоохоронного значення;
К – капітальні
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора