Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Максимізація прибутку підприємства (на прикладі підприємства ЗАТ)
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Звіт
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра економіки підприємства
Звіт з науково - дослідної роботи
на тему:
«Максимізація прибутку підприємства (на прикладі підприємства ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» Дубенська дільниця)»
Техніко-економічне обґрунтування теми науково-дослідної роботи: „Максимізація прибутку підприємства” (на прикладі ЗАТ «Ей-І-ЕС Рівнеенерго» Дубенська дільниця)
1. Актуальність теми
Сьогодні, коли Україна намагається побудувати країну з ринковою економікою і іде шляхом утворення високо розвинутої держави в світі, дуже важливе значення набуває правильне та ефективне управління формуванням прибутку, організація розподілу та використання його підприємницькими структурами у процесі фінансово-господарської діяльності. Актуальність цієї проблеми у сучасних умовах господарювання обумовлена постійним браком обігових грошових коштів у підприємств, що практично рівнозначно їх нерентабельності, що в умовах ринкових відносин неприпустимо і може бути причиною банкрутства підприємства.
В умовах необхідності поліпшення економічного стану підприємства постала потреба більш детального дослідження у методах визначення, обліку та обчислювання прибутку підприємства на усіх стадіях фінансово-господарської діяльності.
Ці обставини обумовили вибір, актуальність проблеми, її теоретичну та практичну знаменність, а також визначили вибір теми цієї роботи, її ціль та основні напрямки.
2. Мета науково-дослідної роботи
Метою даної науково-дослідної роботи є визначення, аналіз та можливість максимізації прибутковості підприємства у енергетичній галузі, її вплив на господарську діяльність підприємства.
3. Завдання наукового дослідження
Основні завдання наукового дослідження:
- дослідити сутність поняття «прибутковості», його функції, структуру та роль у забезпеченні діяльності підприємства;
- проаналізувати ефективність формування та використання прибутку;
- дослідити основні шляхи підвищення рівня прибутковості підприємства.
4. Наукова новизна дослідження
Наукова новизна результатів дослідження полягає в уточненні (доповненні) відомих даних про максимізацію прибутку підприємства, її вплив на господарську діяльність підприємства та шляхи її підвищення зниження.
5. Характеристика об’єкта дослідження
Об’єктом дослідження даної науково-дослідної роботи є Дубенська дільниця ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго. Підприємство є юридичною особою. Місцезнаходження Підприємства: Україна, Рівненська обл., м. Дубно, вул.Замкова, 51. Підприємство спеціалізується на передачі та постачанні електричної енергії на території міста Дубна та населених пунктах району. Стратегічною метою діяльності підприємства є безпечне, надійне та якісне енергопостачання споживачів, підвищення ефективності операційної діяльності, дотримуючись при цьому інтересів усіх зацікавлених сторін.
6. Вихідна інформація, що буде використана при дослідженні
Для проведення дослідження буде використана наступна вихідна інформація: форма 1 «Баланс», форма 2 «Звіт про фінансові результати», наукові видання відповідно обраної теми, а також теоретичні положення про механізм підвищення прибутку . Буде використана звітна інформація за 2009, 2010 роки.
7. Теоретичною та методологічною основою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів і інші законодавчі акти, які регулюють та регламентують господарську та фінансову діяльність, а також роботи вітчизняних та іноземних економістів.
8. Практичне значення наукового дослідження
Практичне значення даного наукового дослідження полягає в тому, що будуть обґрунтовані шляхи максимізації прибутку, що позитивно вплине на діяльність і розвиток підприємства .
9. Місце впровадження результатів
Місцем впровадження результатів наукового дослідження є ЗАТ „Ей-І-Ес Рівнеенерго„ Дубенська дільниця.
10. Термін виконання
Термін виконання науково-дослідної роботи – з 2011 по 2013 рік.
11. Апробація результатів дослідження
Апробація результатів дослідження буде проведена шляхом виступу на спецсемінарах та наукових конференціях.
РОЗДІЛ І. РОЛЬ І МІСЦЕ ПРИБУТКУ В ЕКОНОМІЦІ ПІДПРИЄМСТВА
У Законі України «Про під приємства в Україні» записано:
«Підприємство — самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який ... здійснює ви робничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного при бутку (доходу). На всіх підпри ємствах основним узагальню ючим показником фінансових результатів і господарської діяльності є прибуток (доход)…». Цими нормативними положен нями визначається роль і місце прибутку в економіці підпри ємства.
1.1 Прибуток підприємства— це перевищення доходів від його діяльності над сумою ви датків; він являє собою єдину форму його власних нагромад жень. Податок на додану вар тість і акцизний збір, які надхо дять у складі виручки від реалі зації продукції підприємств, являють собою форми центра лізованих нагромаджень, у повній сумі надходять у розпо рядження держави, формуючи значну частку прибуткової частини державного бюджету.
На відміну від ПДВ і акциз ного збору, прибуток, що його одержують підприємства у сфе рі виробництва товарів і послуг, хоч він також є одним із го ловних джерел формування централізованих фінансових ресурсів держави, в значній своїй частині використовується тими підприємствами, які його одержали, на збільшення виробницгва, реконструкцію і технічне переозброєння їх основних засобів, удоско налення технології, матеріальне заохочення трудящих соціальний розвиток колективів.
Законодавство України, яке регулює господарську діяльїність суб'єктів підприємництва і порядок організації бухгалтерського обліку і звітності, з одного боку, і систему оподаткування прибутку — з іншого, під «прибутком» визначає два різних економічних явища.
Згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», прибутком вважається сума валових доходів, тобто по суті доходів від усіх видів діяльності, скоригована певним чином для цілей оподаткування, зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних засобів і немате ріальних активів. Аналіз складу валових доходів і валових витрат свідчить про те, що прибуток як об'єкт оподаткування являє собою досить умовну величину, яка відображає співвідношення між до ходами і витратами підприємства за певний, законодавчо встановлений період оподаткування. Головна його особли вість полягає в тому, що він безпосередньо не залежить від собівартості продукції, від різниці між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробництво цієї про дукції. Прибуток як об'єкт оподаткування визначається за даними спеціального податкового обліку, який не спів падає з бухгалтерським обліком прибутку.
Прибуток у класичному розумінні являє собою різницю між ціною товару і затратами на виробництво товару — його собівартістю. Саме таке розуміння прибутку закладене в усіх законодавчих актах України, крім законо давства про оподаткування прибутку. Такий показник, безумовно, в більшій мірі характеризує якість господарювання підприємства, саме він реальний і з точки зору спроможності підприємства відраховувати частину прибугку до бюджету.
Щоб прибуток підприємства Дубенська дільниця ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго». зрос тав, воно повинне:
— нарощувати обсяги виробництва і реалізації електроенергії;
—впроваджувати заходи щодо підвищення продуктив ності праці своїх працівників;
— зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) цродукції (тобто її собівартість);
— з максимальною віддачею використовувати потен ціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;
— зі знанням справи вести цінову політику, бо на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;
— грамотно будувати договірні відносини з поста чальниками і покупцями;
— вміти найбільш доцільно розміщати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.
Не важко помітити, що останні три з названих вище напрямків значною мірою залежать від сумлінності і кваліфікації економістів, які причетні до фінансової роботи підприємства. Так, на стадії укладання угод з покупцями дуже важливо домовитися про оптимальні ціни на товари і послуги, строки перегляду цін у зв'язку з інфляційними процесами в економіці. У договорі повинні бути чітко визначені застереження щодо порядку обчи слення розмірів втрат (збитків), які є наслідком порушень зафіксованих у ньому зобов'язань сторін, а також щодо порядку відшкодування цих втрат.
1.2. Визначення загальної величини прибутку.
Прибуток, який визначається у бухгалтерському обліку підприємств, складається з:
— прибутку від реалізації товарної продукції (робіт, послуг);
— прибутку (або збитку) від іншої реалізації;
— прибутку, отриманого від здійснення підприємством корпоративних прав (у тому числі у вигляді дивідендів на придбані акції акціонерних товариств, процентів на внески до статутних фондів спільних підприємств);
— прибутку (або збитку) від інших позареалізаційних операцій.
Всі разом ці складові частини становлять так званий балансовий прибуток підприємства, що знаходить своє відображення у пасиві бухгалтерського балансу.
На собівартість товарної продукції підприємства зобо в'язані відносити всі витрати на виробництво згідно з чинним законодавством. В даний час воно встановлює перелік витрат виробництва, що відносяться на собівар тість продукції (робіт, послуг), за 5-ма групами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціаль ні заходи, амортизація основних засобів та нематеріальних активів, інші витрати (включаючи витрати на реалізацію продукції, а також податки, збори, інші обов'язкові пла тежі, передбачені законодавством).
У складі третьої та п'ятої з цих груп є, зокрема, витрати підприємства на створення таких загальнодержавних цільових фондів:
— Пенсійний фонд України;
— Фонд соціального страхування України;
— Фонд коштів на випадок безробіття;
— Фонд для здійснення заходів, спрямованих на лікві дацію наслідків Чорнобильської катастрофи;
— Державний інноваційний фонд;
— Державний фонд сприяння конверсії;
—Фонд коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних шляхів загального користуван ня.
Відрахування у перші чотири зазначених вище фонди підприємства здійснюють пропорційно до загального фон ду оплати праці, включаючи премії, усі види заохочень праці робітників і службовців підприємств, на які нарахо вуються страхові внески згідно з чинним законодавством (пропорційно, але не за рахунок фонду оплати праці!). До Пенсійного фонду України підприємства всіх форм влас ності вносять збори у розмірі 32 відсотки від фонду оплати праці, до Фонду соціального страхування України — 4 відсотки (обидва ці фонди функціонують поза Державним бюджетом); у доход Державного бюджету вноситься збір коштів на випадок безробіття (1,5 відсотка від фонду оплати праці) і у Фонд для здійснення заходів, спрямо ваних на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи (10 відсотків від фонду оплати праці).
Відрахування коштів підприємств у інші загальнодер жавні фонди здійснюються згідно з положеннями про ці фонди.
В законодавчому порядку встановлюються також витрати і втрати, що безпосередньо відносяться на змен шення прибутку підприємств, як-то: витрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей понад норми природного убутку, якщо не встановлено винуватців, збитки від про стоїв через внутрішньовиробничі і зовнішні причини, не-компенсовані збитки від стихійного лиха, суми дебітор ської заборгованості, термін позовної давності яких минув та ін. Повна собівартість реалізованої продукції включає також комерційні витрати (витрати, пов'язані з реаліза цією продукції).
1.3 Формування прибутку
Прибуток або збиток від іншої реалізації може мати місце у підприємства головним чином від реалізації про дукції, робіт, послуг підсобних, допоміжних та обслугову ючих виробництв (наприклад, реалізація на сторону власних послуг своїх ремонтних, транспортних цехів, про дукції підсобного сільського господарства тощо). Сюди ж відносяться фінансові результати від реалізації зайвих для підприємства сировини, матеріалів, інших товарно-матеріальних цінностей із складу оборотних активів. Якщо підприємству вдається реалізувати матеріальні цінності дорожче, ніж ціна їх придбання (з урахуванням накладних видатків по їх зберіганню, транспортуванню тощо) воно одержує прибуток, і навпаки. При реалізації будівель, споруд, передавальних пристроїв (тобто об'єктів основних засобів 1-ї групи за класифікацією, прийнятою Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств») сума перевищення виручки від реалізації над балансовою вартістю реалізованого об'єкта вважається прибутком (і включається до складу валових доходів), а сума пере вищення балансової вартості об'єкта над виручкоію являє собою збиток (і включається до складу валових витрат). Такий порядок визначення прибутку або збитку не поширюється на інші основні засоби підприємств.
Прибутки і збитки від позареалізаційних операццй явля ють собою різні надходження коштів, видатки і витрати які прямо не пов'язані з реалізацією товарної продіукції та інших товарно-матеріальних цінностей.
Перш за все, всі суб'єкти підприємництва мають право володіти корпоративними правами, тобто правами влас ності на частку (пай) у статутних фондах інших юридичних осіб через придбання акцій акціонерних товариств, внески коштів до статутних фондів спільних підприємств тощо Таке розміщення фінансових ресурсів дає змогу підприємству одержувати прибутки поза процесом реалізації то варної продукції та іншої реалізації.
Серед інших позареалізаційних прибутків : значну питому вагу звичайно складають доходи від застосування всілякого роду фінансових (штрафних) санкцій до контр агентів за порушення господарських угод, чинних і правил розрахунків. Мова йде про штрафи, пеню, неустойки та інші види санкцій, які одержані від партнерів, або відносно яких є рішення суду, арбітражу чи іншого відповвідного органу про їх надходження. Так, чинне законодавство України передбачає штрафи за недопоставку продукції, порушення строків поставки, асортименту і якості про дукції. У цій справі фінансова служба підприємства у координації з юридичною та збутовою службами прово дять роботу, яка забезпечує надходження цих доходів від контрагентів-порушників, зокрема, слідкує за своєчасним оформленням документів для розгляду в арбітражних судах справ про стягнення санкцій з тих, хто порушує умови договорів і не сплачує самостійно, як належить за законом, штрафів, неустойок, пені та ін.
У складі позареалізаційних прибутків підприємство може, зокрема, мати (крім тих, про які йшлося вище):
прибуток, що є результатом операцій з тарою, коли, наприклад, різниця між цінами на нову оборотну тару і цінами, які використовуються у розрахунках при повер ненні тари, перевищує видатки на ремонт і реставрацію цієї тари; прибуток минулих років, що виявився у звітному році; надходження штрафів від банків за затримку проход ження платіжних документів понад нормативного терміну (порядок сплати цих штрафів введений із метою підви щення відповідальності комерційних банків за організацію розрахунків у народному господарстві); надходження боргів, списаних у попередніх звітних періодах як безна дійні, списання кредиторської заборгованості між підпри ємствами недержавних форм власності, якщо термін позовної давності такої заборгованості минув, надходжен ня процентів від вкладення фінансових ресурсів у облігації, процентів від внесків вільних коштів у банківські депозити тощо.
До складу позареалізаційних прибутків включається також сума індексації вартості основних засобів у зв'язку з інфляцією, яка вважається капітальним доходом.
У сальдовому балансі підприємства на будь-яку звітну дату є довідкові дані (що не входять до валюти балансу) про суму балансового прибутку, одержану з початку року, і суму використаного прибутку. Нерозподілений (невико ристаний) прибуток поточного та минулого років входить у загальну суму балансу, будучи частиною фінансових ресурсів підприємства.
2. Використання прибутку на підприємстві
Об’єктом дослідження даної науково-дослідної роботи є Дубенська дільниця ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго». Підприємство є юридичною особою. Місцезнаходження Підприємства: Україна, Рівненська обл., м. Дубно, вул.Замкова, 51. Підприємство спеціалізується на передачі та постачанні електричної енергії на території міста Дубна та населених пунктах району. Стратегічною метою діяльності підприємства є безпечне, надійне та якісне енергопостачання споживачів, підвищення ефективності операційної діяльності, дотримуючись при цьому інтересів усіх зацікавлених сторін.
Із загального (валового) прибутку сплачується податок. Величина, що залишилась, називається чистим прибутком. З неї виплачуються борги і проценти за довгострокові кредити, а решта поділяється на дві частини. Перша — прибуток, який розподіляється між власниками майна (капіталу) підприємства (акціонерами), спрямовується на заохочувальні виплати його персоналу за результатами роботи та інші потреби (внески у благодійні фонди, допомога різним організаціям, особам тощо). До другої частини належить прибуток, який залишається на підприємстві (нерозподілений прибуток), і використовується на інвестиційні потреби та створення резервного фонду.
3. Шляхи максимізації прибутку і мінімізації збитку підприємства
Основним вихідним посиланням у розв'язанні фінансових проблем віт чизняних підприємців має бути врахування загальноприйнятих ринкових за кономірностей на основі очевидних національних особливостей сучасної ук раїнської економіки. Тобто ця проблема може бути розв'язана, якщо під час проведення економічної політики враховуватимуться особливості сучасної ук раїнської економіки як на макрорівні, так і на рівні підприємств.
Потреба в капіталі виникає на підприємстві тому, що потоки надходжень і платежів зазвичай покривають одні одних несинхронно упродовж певного періоду часу. Як правило, у перші місяці після утворення підприємства пере важають платежі, пов'язані з оплатою будівництва виробничих приміщень, придбанням обладнання і т. ін. Але поступово збільшуються і надходження, наприклад, у формі виручки від продажу. Нарешті у завершальній стадії підго товчого періоду переважають то платежі, то надходження коштів.
Позитивна потреба в капіталі виникає у ті періоди часу, коли переважа ють платежі, і навпаки, від'ємна (негативна) потреба в капіталі виявляється в періоди, коли надходження перевищують платежі. Саме забезпечення покрит тя позитивної потреби в капіталі є одним із найважливіших завдань управлін ня фінансами на підприємстві з метою збереження фінансової рівноваги.
Негативна ж потреба у капіталі (перевищення надходжень над видатка ми), навпаки, може виступати як додаткове джерело фінансування.
На особливу увагу підприємців у сучасному розвитку підприємництва зас луговує зовнішнє фінансування за допомогою позичкового капіталу, яке є кредитним фінансуванням і має використовуватися у підприємницькій діяль ності ширше, ніж це відбувається нині, коли тільки за не достатності власних джерел фінансування підприємець звертається у банк по кредит. Основним критерієм під час прийняття рішень про кредитування для позичальника повинно стати врахування дії фінансового важеля, так званого "ліверидж-ефекту", який при кредитному фінансуванні дає певну перевагу.
Можна охарактеризувати такі шляхи максимізації прибутку ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» Дубенська дільниця:
— реформування податкового законодавства (держава може піти шляхом зниження податкового навантаження, що стимулюватиме вивільнення коштів підприємств для інвестицій, або застосування гнучкої системи податкових пільг і податкових канікул для інноваційних інвестицій);
— збільшення джерел інвестування — внутрішніх заощаджень і залучення зовнішніх ресурсів, що матиме як наслідок фінансове оздоровлення економі ки в цілому;
— орієнтація на залучення стратегічного інвестора та розвиток фондово го ринку. Головною метою стратегічного інвестора є концентрація власності й досягнення ефективності роботи підприємства у перспективі, а не одержання прибутку від тримання акцій у короткостроковому періоді. Велика розпоро шеність акцій між дрібними акціонерами значно ускладнює ефективність уп равління компанією. Неможливість продати акції приватизованих підприємств на фондовому ринку через їх неліквідність загострює цю проблему;
— розвиток системи правових гарантій захисту інвестора за допомогою хеджування: застави майна та страхування інвестиційних ризиків;
— забезпечення ефективного управління державними корпоративними частками;
— формування ефективної прозорої системи банкрутства підприємств як засобу фінансового контролю з боку держави та кредиторів;
— поліпшення технологічної структури виробництва з використанням науково-технологічних досягнень світового рівня;
— сприяння повноцінному функціонуванню ринку матеріально-технічних ресурсів;
державне регулювання цін на продукцію монопольних утворень та роз виток конкурентних відносин між суб'єктами господарювання.
Дуже актуальною проблемою для всіх підприємств України, є вдосконалення оподаткування прибутку. Відомо, що частка податків у чистому дохо ді підприємства (якщо при цьому врахувати, що частиною чистого доходу є також обов'язкові відрахування, включені у витрати) значно перевищує прийнятий у світі оптимальний рівень вилучень з даного джерела (30-35 %). Але не тільки в цьому— сутність проблеми. Можна було б змиритися з відрахуванням з чистого доходу в роз мірі, який перевищує оптимальний рівень (який досягає, скажімо, 50 %). Головна проб лема полягає в тому, що всі види відрахувань, які проводяться з доходів підприємства, знеосіблюються, втрачають зв'язок з підприємством — хоча деякі з відрахувань, тим часом, повинні його зберігати. Це стосується в першу чергу відрахувань на соціальне та медичне страхування. У всьому цивілізованому світі прийнято порядок, за якого під приємства за рахунок своїх доходів оплачують страхові листи, а створювані на цій ос нові страхові фонди використовуються для відшкодування відповідних затрат.
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
ЗАТ Ей-І-Ес « Рівнеенерго» інформує про введення з 01.04.2011 року нових роздрібних тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, коп. за 1 кВт∙год.
Таблиця 1
Категорії споживачів
Без ПДВ
ПДВ
З ПДВ
1. Електроенергія, що відпускається:
1.1. Населенню:
за обсяг, спожитий до
150 кВт∙год
електроенергії
на місяць (включно)
23,35
4,67
28,02
за обсяг, спожитий
понад 150 кВт∙год електроенергії на місяць
30,4
6,08
36,48
для багатодітних, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу незалежно від обсягів споживання електроенергії
23,35
4,67
28,02
1.2. Населенню, яке проживає в сільській місцевості:
за обсяг, спожитий до 150 кВт∙год електроенергії на місяць (включно)
21,6
4,32
25,92
за обсяг, спожитий понад 150 кВт∙год електроенергії на місяць
28,1
5,62
33,72
для багатодітних, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу незалежно від обсягів споживання електроенергії
21,6
4,32
25,92
1.3. Населенню, яке проживає в житлових будинках, обладнаних у встановленому порядку кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості):
за обсяг, спожитий до
250 кВт∙год електроенергії на місяць (включно)
17,95
3,59
21,54
за обсяг, спожитий
понад 250 кВт∙год електроенергії на місяць
23,35
4,67
28,02
для багатодітних, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу
незалежно від обсягів споживання електроенергії
17,95
3,59
21,54
1.4. Населенню, яке проживає в багатоквартирних будинках населених пунктів (міст, сіл, селищ), не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання, незалежно від обсягів споживання електроенергії
17,95
3,59
21,54
2. Електроенергія, що відпускається:
2.1. Населеним пунктам, крім гуртожитків
30,4
6,08
36,48
гуртожиткам
23,35
4,67
28,02
2.2. Населеним пунктам у сільській місцевості, крім гуртожитків
28,1
5,62
33,72
гуртожиткам у сільській місцевості
21,6
4,32
25,92
2.3. Населеним пунктам, що обладнані кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), крім гуртожитків
23,35
4,67
28,02
гуртожиткам, що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості)
17,95
3,59
21,54
Промислові тарифи з 1.05.2011
ЗАТ“АЕС Рівнеобленерго” інформує про введення з 01.05.2011р. року нових роздрібних тарифів на електроенергію.
У зв’язку із набуттям чинності з 1 січня 2000 року Закону України від 03.12.99 № 1274 – XIV “Про внесення змін до Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з “Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом”, відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.04.2011 р. № 694, згідно ст.18.1 Закону України від 29.06.2004 р. №1914-IV “Про міський електричний транспорт”, ЗАТ “ Рівнеенерго” інформує споживачів про введення з 01.05.2011 р. нових роздрібних тарифів на електричну енергію з ПДВ (крім населення та населених пунктів).
Тарифи для всіх категорій споживачів, крім населення та населених пунктів, відповідних класів напруги:
Таблиця 2
Групи споживачів
Класи напруги
1 клас
2 клас
Всього
в т.ч. ПДВ
Всього
в т.ч. ПДВ
Промислові та прирівняні до них споживачі з приєднаною потужністю 750 кВА і більше
75,25
12,54
98,84
16,47
Промислові та прирівняні до них споживачі з приєднаною потужністю до 750 кВА
75,25
12,54
98,84
16,47
Електрифікований залізничний транспорт
75,25
12,54
98,84
16,47
Міський електричний транспорт
36,48
6,08
36,48
6,08
Непромислові споживачі
75,25
12,54
98,84
16,47
Сільськогосподарські споживачі-виробники
75,25
12,54
98,84
16,47
Примітка: При використанні багатотарифного (зонного) приладу обліку споживання електроенергії, тарифи на електроенергію визначаються шляхом множення встановленого роздрібного тарифу для споживачів відповідного класу на тарифний коефіцієнт.
Відповідно до Постанови НКРЕ від 04.11.2009 р. №1262 з 01.12.2009р. для визначення рівня ставок тарифів, диференційованих за періодами часу, для кожного періоду та всіх сезонів встановлюються такі тарифні коефіцієнти та тривалість періодів.
Для двозонного тарифу: нічний період – 0,4 (з 23.00- по 7.00); денний період – 1,5 (з 7.00- по 23.00).
Тривалість періоду часу: нічний – 8 годин, денний – 16 годин відповідно.
Для тризонного тарифу: нічний період – 0,35 (7 год.); напівпіковий – 1,02 (11 год.); піковий період – 1,68 (6 год.).
Відповідно до Постанови НКРЕ від 21.02.2008 р. №199 “Про внесення змін до порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів” розрахунки за електроенергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення, здійснюється за тарифом відповідного класу напруги з урахуванням коефіцієнта 0,25 у межах тарифних зон доби, наведених в таблиці. В інші години доби застосовується роздрібний тариф відповідного класу напруги.
Таблиця 3
Місяці
Межі зон для розрахунків споживачів за е\е за тризонними тарифами, диференційованими за періодами часу
Пікова зона
Напівпікова зона
Нічна зона
Січень, лютий, листопад та грудень:
8.00-10.00;
17.00-21.00
6.00-8.00;
10.00-17.00;
21.00-23.00
23.00-6.00
Березень, квітень, вересень та жовтень:
8.00-10.00;
18.00-22.00
6.00-8.00;
10.00-18.00;
22.00-23.00
23.00-6.00
Травень, червень, липень та серпень
8.00-11.00;
20.00-23.00
7.00-8.00;
11.00-20.00;
23.00-24.00
24.00-7.00
Основний капітал підприємства
Таблиця 4 „Склад основних засобів” (тис.грн.)
№
Найменування показника
Наявність на кінець 2010 року
Усього
1
Будинки, споруди.
255
2
Машини та обладнення
111
3
Транспортні засоби
198
4
Інструменти, прилади, інвентар
36
5
Малоцінні необоротні матеріальні активи
49
Всього
649
Джерела утворення основних фондів.
Основні фонди на підприємстві утворюються за рахунок:
-власних коштів підприємства
-отримання кредитів в банківських установах
Амортизація основних фондів (методи нарахування амортизаційних відрахувань, їх використання).
Амортизація основних фондів виступає як економічна категорія – як вартісна форма фізичного і морального зносу основних фондів, джерело відшкодування вартості тієї частини засобів праці, яка спожита у виробництві, але в основі амортизації лежать фізичні закономірності зношування основних фондів.
На даному підприємстві нарахування амортизації проводиться методом рівномірного прямолінійного нарахування.
Амортизаційні відрахування на 1 грн. продукції
Ап = А/О
Ап = 32 / 5907 = 0,005 (грн./грн.)
Таблиця 5
Наявність на початок 2010 року (первісна вартість)
Надійшло у звітному році
Вибуло у звітному році
Наявність на кінець 2010 року
Наявність за відрахуванням зносу (залишкова вартість)
Амортизація (знос) основних засобів за рік
усього
у т.ч.введено в дію нових основних засобів
усього
у т.ч. ліквідовано основних засобів
393
31
30
16
16
429
188
32
На основі вихідних даних обраховуємо наступні показники:
Коефіцієнт вибуття ОВФ
Кв = Бвв/Бвпп
Кв = 16 / 393= 0,04
Коефіцієнт оновлення ОВФ
Кон = Бон/Бвкп
Кон = 31 / 429 = 0,07
Обрахувавши два коефіцієнта видно, що коефіцієнт вибуття менший за коефіцієнт оновлення. Це означає що на підприємстві відбувається процес розгортання виробництва.
Для характеристики стану ОВФ на підприємстві обраховуємо:
Коефіцієнт зносу ОВФ
Кзн = З/Бв
Кзн = 32 / 393 = 0,08
Коефіцієнт придатності ОВФ
Кпр = Зв/Бв
Кпр = 188 / 393 = 0,4
Для характеристики забезпеченості підприємства ОВФ обраховуємо:
Фондозабезпеченість
Фз = Бв/О
Фз = 393 / 5907 = 0,06 (тис.грн./один.)
Фондоозброєність праці
Фп = Бв/Чр
Фп = 393 / 98 = 4 (тис.грн./особу)
Для характеристики використання ОВФ обраховуємо:
Фондовіддача
Фв = О/Св
Фв = 5907 / 40283,5 = 2,13 (грн./грн)
Щоб проаналізувати використання ОВФ підприємства в часі використовують показники: коефіцієнт використання календарного часу, коеф.використання робочого часу, коеф.змінності, коеф.використання внутрішньозмінного часу та інтегральний коефіцієнт використання часу.
Коефіцієнт використання календарного часу характеризує питому вагу числа робочих днів в році.
Коефіцієнт використання календарного часу (Ккч):
ККЧ = Чрд / Чкд
де Чрд __ число робочих днів в році;
Чкд __ число календарних днів в році.
ККЧ = 365 / 365 = 1
Отже, за отриманими результатами можна стверджувати, що основні виробничі фонди використовуються на повну потужність.
Коефіцієнт використання робочого часу характеризує ступінь використання робочого часу в році:
КРЧ = Чфд / Чрд
де Чф.д. __ число фактично відпрацьованих днів в році.
КРЧ = 365 / 365 = 1
Коефіцієнт використання внутрішньозмінного часу:
КВВЧ = Чфгзм / Чгзм
де Чф.г.зм. __ число фактично відпрацьованих годин в зміну;
Чг.зм. __ число годин в зміну.
КВВЧ = 10 / 12 = 0,83
Цей показник характеризує ступінь використання робочого часу на протязі зміни, який на даному підприємстві становить 0,83. Отже, ефективність використання основних фондів в даних умовах забезпечується, так як високим вважається показник 0,80 – 0,85.
Опис обраної облікової політики
Облiк основних засобiв здiйснюється вiдповiдно до вимог П(С)БО 7 "Основнi засоби".Одиницею облiку вважається окремий об'єкт, строк корисного використання якого бiльше 365 днiв. Прийнято лiквiдацiйну вартiсть 03 для цiлей амортизацiї такою, що дорiвнює нулю. 03 класифiкувати вiдповiдно до статтi5 стандарту 7, при нарахуваннi амортизацiї 03 використовується прямолiнiйний метод. По облiку iнших необоротних активiв встановлено вартiсну межу для предметiв, що входять до складу МНМА у розмiрi до 1000 грн. Для МНМА застосовується метод нарахування амортизацiї у розмiрi 100% їх вартостi у першому мiсяцi їх використання. При вiдпуску запасiв у виробництво продажу та iншому вибуттi застосовується метод iдентифiкованої собiвартостi вiдповiдної одиницi запасiв. Облiк доходiв i витрат здiйснюється у вiдповiдностi до вимог П(С)БО 15 "Дохiд" та П(С)БО 16 "Витрати". Дебiторська заборгованiсть вiдображається в балансi по чистiй реалiзацiйнiй вартостi на дату балансу, яка визначається як рiзниця мiж поточною дебiторською заборгованiстю та резервом сумнiвних боргiв вiдповiдно до П(С)БО 10 "Дебiторська заборгованiсть". Облiк зобов'язань здiйснюється вiдповiдно до вимог П(С)БО 11 "Зобов'язання". Продовження звiтного циклу складає 3 мiсяцi ( квартал).
Інформація про основні види продукції або послуг, що їх виробляє чи надає підприємство, перспективність виробництва окремих товарів, надання послуг
Основна дiяльнiсть ЗАТ „Ей-І-Ес Рівнеенерго„ Дубенська дільниця - це передача та постачання електроенергiї споживачам Дубна та Дубенського району. Загальна кiлькiсть споживачiв складає 45,7 тис., у тому числi промислових - 0,3 тис., сiльськогосподарських - 1тис., населення - 44,4 тис. Всього укладено договорiв на користування електроенергiєю 43457 в т.ч. 40000- з побутовими споживачами. За 2010 рiк реалiзовано споживачам областi 17578613 кВт. електроенергiї на суму 3930 тис.грн., сплачено споживачами 3907тис.грн..
За 2010 рiк ЗАТ „Ей-І-Ес Рівнеенерго„ Дубенська дільниця передано по мережах 26 млн кВт. Корисний вiдпуск електроенергiї власним споживачам складає 17 млн.кВт., здiйснена передача транзитної електроенергiї в обсязi 238,5 млн.кВт. Передача та постачання електроенергiї безумовно перспективнi, тому що електроенергiя є стратегiчною продукцiєю, вiд надiйного i безперебiйного постачання якої залежить функцiонування всього народного господарства областi. Обсяг передачi та постачання компанiї залежить вiд споживання електроенергiї областi i чiтко визначений сезонний характер. Так у осiнньо-зимовий перiод максимальний корисний вiдпуск електроенергiї споживачам у груднi – 18 млн.кВт, а мiнiмальний корисний вiдпуск електроенергiї споживачам у серпнi – 14 млн.кВт. ЗАТ „Ей-І-Ес Рівнеенерго„ Дубенська дільниця постачає електроенергiю споживачам Дубна та Дубенського району через мережi своїх структурних одиниць - 28 районних електричних мереж. Окрiм вищезгаданого, підприємство виконує такий перелiк послуг, а саме :
- наладка електротехнiчного обладнання;
- впровадження енергозберiгаючих технологiй i обладнання;
- впровадження нетрадицiйних джерел енергiї;
- транспортне обслуговування населення, пiдприємств та органiзацiй;
- сервiсне обслуговування населення;
- здiйснює природоохороннi заходи, спрямованi на зниження i компенсацiю негативного впливу енергопостачання на навколишнє середовище, стан здоров'я i майно людей за рахунок коштiв, передбачених дiючим законодавством. Особливiстю енергетичної галузi є те, що електроенергiя повинна споживатися у момент її виробництва, тобто не може накопичуватися. Ця обставина веде до того, що виробництво i споживання електроенергiї повинно здiйснюватися у суворiй вiдповiдностi, що забезпечується впровадженням сучасної обчислювальної комп'ютерної технiки, електронної пошти та внутрiшньовiдомчих каналiв зв'язку.
Інформація щодо істотних проблем, які впливають на діяльність підприємства
Найважливiшими iстотними проблемами, що впливають на дiяльнiсть ЗАТ „Ей-І-Ес Рівнеенерго„ Дубенська дільниця є:
а) Неплатежi за спожиту електроенергiю внаслiдок скрутного матерiального становища споживачiв;
б) Заборона на вiдключення певної категорiї споживачiв вiд джерел електропостачання за борги по оплатi спожитої електроенергiї;
в) Iснування системи розподiльчих рахункiв по оплатi спожитої електроенергiї, що не дозволяє підприємству самостiйно визначити напрямки руху грошових коштів.
Інформація про факти виплати штрафів і компенсацій за порушення чинного законодавства
В 2010 роцi сплачено штрафiв i пенiв за порушення чинного законодавства на суму 19 тис.грн., в т.ч. :
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора