Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
З ПРЕДМЕТУ " ОХОРОНА ПРАЦІ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Інші
Група:
КСМ
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
РОЗРАХУНКОВА РОБОТА №8:
З ПРЕДМЕТУ « ОХОРОНА ПРАЦІ»
Львів – 2005
Задачі
Питання
№
Спеціальність
КСМ
8
5,1
9.18.23
Розкрийте основні методи і засоби боротьби з надлишковим теплом і інфрачервоним випромінюванням. Засоби вимірювання надлишкового тепла. Нормування.
Вентиляція – це система пристроїв та способів забезпечення метеорологічних умов та вилучення з приміщення ззабрудненого повітря, надлишку тепла та вологи.
За напрямком руху повітря:
- Припливна
- Витяжна
- Припливно-витяжна
За організацією:
- Загальноо*мінна
- Місцева
- Компонована
- Природна ГОСТ 12.4.023-45
- Механічна СНнП 2.04.05-91
- Комбінована
Природня вентиляція відбувається за рахунок теплового та вітрового напору. Якщо у виробничих приміщеннях є надлишок тепла, то існує градієнт температур. Теплообмін відбувається за рахунок різної густини повітря. H=h*(γз*γв)
γз – зовнішня γв – внутрішня густина h – різниця між нульовими *токами і відбувається повітряобмін.
Аерація – природній обмін повітря
Високі об’єми повітряобміну. Якщо не регулярний приплив – інфільтрація. Для покращення аерації можуть створюватися витяжні площадки, дефлектори.
Механічні вентиляції:
- загальнообмінна: з усього приміщення забирвє забруднене повітря, або подається свіже.
Для зменшення витрат тепла може бути часткова рециркуляція. Повітря яке забирається з місць де воно найменш забруднене й з висоти не менше 2м від землі. Викид назовні не вищий від гребня даху.
Якщо вилучаються речовини важчі від повітря: 60% з верхніх зон(вентилятор, калорифер), 40% - нижня зона (розміщення у вентиляційних камерах).
Витяжка на даху.
Розраховано загальнообмінний вентилятор у визн* необхідниого повітряобміну. L=G*1000 Co<=0.3 ГДК
G – г/год Со- концентрація речовини у зовнішньому повітрі. Кількість повітря ГДК-Со III-IV клас
Якщо треба видалити тепло: L=Qнадл/C*ρ(tв-tз) С-теплоємність повітря, Q-тепло, ρ – густина припливу повітря.
Виділення вологи: L=W/C*ρ (tв-tз) г/год – к-ть вологи що треба вилучити; вологовміст внутрішнього і зовнішнього повітря.
Якщо нема значних шкідливих утворень речовин то розпаховується за чисельністю працівника.ї
V1<20м^3 L=n*30м^3/г V2>20м^3 L=n*20м^3/г V1-об’єм на 1-го працівника
2) Місцева вентиляція – дозволяє вилучати шкідливі речовини або створювати на робочому місці відповідний мікроклімат.
Місцевий витяжний вентилятор буває
1) витяжний зонт
2) витяжна панель
3) витяжна шафа
4) бортові відсмоктувачі.
Розрахунок місця вентилятора полягає у визначенні необхідного повітряобміну. L=F*W*3600 F-площа щілини W-шв. руху повітря.
Для газів W=0.5…0.7 м/с Токсичні випари W=1…1.5 м/с Пил W=3 м/с
Вимоги до вентиляції
1) забезпечити чистоту повітря
2) не створювати шум, вібрацію
3) не створювати протягів і перегону забрудненого повітря з одного приміщення в інше
4) бути зручною в експлуатації
Складається паспорт на кожну вентиляційну установку. Передбачено аварійну вентиляцію яка використовується для вилучення аварійно, залишків викидів, небезпечних та горючих речовин. Як правило витяжна.
Електричні травми. Класифікація електричних травм.
Якщо людина одночасно доторкається до щонайменше двох точок, між якими існує деяка напруга, і при цьому утворюється замкнуте електричне коло, то через тіло людини проходить електричний струм. Величина цього струму, а відтак і небезпека ураження людини, залежить від низки чинників: схеми під'єднання людини до електричного кола, напруги мережі, схеми самої мережі, режиму її нейтралі, якості ізоляції струмопровідних частин від землі, ємності струмопровідних частин відносно землі і т. п.
Електричні мережі поділяються на мережі постійного і змінного струму (одно-та багатофазні). Найчастіше в промисловості застосовуються трифазні мережі з ізольованою нейтраллю (трьохпровіднГ) та з глухозаземленою нейтраллю (чотирьох-провідні).
Глухозаземлена нейтраль — нейтраль генератора чи трансформатора, яка приєднана до заземлювального пристрою безпосередньо або через апарати з малим опором.
Ізольована нейтраль — це нейтраль трансформатора чи генератора, яка не приєднана до заземлювального пристрою або приєднана до нього через апарати з великим опором (трансформатори напруги, компенсаційні котушки тощо).
Схеми під'єднання людини до електричного кола можуть бути різними. Однак найбільш характерними є дві схеми під'єднання: між двома фазами електричної мережі (двофазне доторкання) та між однією фазою та землею (однофазне доторкання).
Двофазне (двополюсне) доторкання. При двофазному доторканні до струмопровідних частин (рис. 3.13) сила струму Іл, що проходить через тіло людини визначається за формулами:
— для мережі постійного або однофазного змінного струму
(3.7)
— для трифазної мережі
(3.8)
де Кл — опір тіла людини;
U роб — робоча напруга мережі; U лін — лінійна напруга мережі;
U ф — фазна напруга мережі. '•
Двофазне доторкання є більш небезпечним, оскільки /л залежить лише від напруги • мережі та опору тіла людини. Однак такі випадки зустрічаються досить рідко і є, ] зазвичай, наслідками порушення правил техніки безпеки. і
Для більшої наглядності визначимо силу струму, що може пройти через тіло | людини при двофазному доторканні у трифазній мережі з лінійною напругою І U лін - 380В:
1л = Uлін. /Rл = 380/ 1000 = 0,38 А (380 мА).
Рис. 3.13. Схема двофазного доторкання: а — в мережі постійного або однофазного змінного струму; б — в трифазній мережі
Таким чином при двофазному доторканні через тіло людини може пройти струм, який перевищує значення порогового фібриляційного струму (табл. 3.5), що може призвести до смертельного ураження.
Однофазне (однополюсне) доторкання. При однофазному доторканні в мережі з глухозаземленою нейтраллю (рис. 3.14, а) через тіло людини проходить менший струм, оскільки напруга, під якою опинилась людина не перевищує фазної, що У V3 разів є меншою ніж лінійна напруга мережі. Окрім того, загальний опір електричного кола може складатися не лише з опору тіла людини Rл, та опору заземлення нейтралі R0, а й з опору підлоги (основи) Rn, на якій стоїть людина та опору її взуття Re. В загальному випадку Iл визначається за формулою:
Iл=Uф/(Rл+R0+Rn+Rв). (3.9)
Розглянемо випадок, коли людина доторкається до однієї їз фаз трифазної мережі напругою 380 В (Uф=380>/3= 220 В) із глухозаземленою нейтраллю (приймаємо R0 = 0), однак стоїть на неструмопровідній дерев'яній підлозі, що має опір Rn = 60 000 Ом у сухому взутті на гумовій підошві (Rв = 50 000 Ом), тоді струм, що може пройти через тіло людини буде дорівнювати:
Iл= Uф /(Rл+ R0 + Rn+ Rв) = 220/0000 + 0 + 60 000 + 50 000) = 0,002 А (2 мА).
Струм такої сили абсолютно безпечний для життя людини, оскільки він менший за пороговий невідпускаючий струм.
Якщо ж людина стоїть на землі чи струмопровідній підлозі (Rn= 0) у промоченому взутті (R = 0), то / становить:
J в л
Іл = Uф /(Rл+R0+Rn +Rв)= 220/(1000 + 0 + 0 + 0) = 0,22 А (220мА).
Таке значення сили струму є смертельно небезпечним для людини.
При однофазному доторканні у трифазній мережі з ізольованою нейтраллю (рис. 3.14, б) струм, що пройде через тіло людини буде меншим ніж при аналогічному доторканні у мережі з глухозаземленою нейтраллю. Це пов'язано з тим, що до загаль ного опору електричного кола ще додається опір ізоляції (rа, rв, rc )та ємності (са, св, сc ) фаз. У такій мережі напругою до 1000 В коли значення опору ізоляції всіх трьох фаз
рівні (rа = rв = rc= r), а ємнісним опором можна знехтувати (са = св= сс= 0), то струм, що проходить через людину, дорівнює:
Iл =Uф/[(Rл+ R0+ Rn+Rв) + r/3] = 3Uф/[3(Rл+ R0+ Rn+Rв) + r], (З.10) а при R0=Rn= Rв= 0 Іл=3Uф/(3Rл+r). (3.11)
Рис. 3.14. Схема однофазного доторкання при нормальному режимі роботи: а — у трифазній мережі з глухозаземленою нейтраллю; б — у трифазній мережі
з ізольованою нейтраллю
Необхідно зауважити, що вищенаведені міркування стосуються нормальної роботи електромережі. При аварійних режимах електромережі (замиканні на корпус або на землю) умови змінюються. Наприклад, якщо одна із фаз замикається на землю (рис. 3.15), то струм, який пройде через тіло людини у випадку її доторкання до справної фази можна виразити такою залежністю:
Як правило, опір короткого замикання R досить малий і ним можна знехтувати, тоді
Іл=Uлін/Rл (3.13)
де Uф < U'лін . < Uлін .
. . .
Рис. З. 15. Схема однофазного доторкання до справної фази несправної електромережі
Таким чином, проаналізувавши розглянуті умови ураження людини струмом можна зробити наступні висновки:
— найменш небезпечним є однофазне доторкання до проводу справної мережі з ізольованою нейтраллю;
— при замиканні однієї із фаз на землю (несправна мережа) небезпека однофазного доторкання до справної фази у такій мережі більша ніж у справній мережі при будь-якому режимі нейтралі;
при однофазному доторканні у мережі з глухозаземленою нейтраллю наслідки ураження істотно залежать від опору основи (підлоги), на якій стоїть людина та опору її взуття;
найнебезпечнішим є двофазне доторкання при будь-яких режимах нейтралі;
у мережах напругою понад 1000 В небезпека однофазного чи двофазного доторкання практично однакова, при цьому є висока імовірність смертельного ураження.
Електричний опір тіла людини. Заступна електрична схема тіла людини. Напруга дотику.
Електричний опір тіла людини залежить, в основному, від стану шкіри та центральної нервової системи. Загальний електричний опір тіла людини можна представити як суму двох опорів шкіри та опору внутрішніх тканин тіла (рис. 3.8, б). Найбільший опір проходженню струму чинить шкіра, особливо її зовнішній ороговілий шар (епідерміс), товщина якого становить близько 0,2 мм. Опір внутрішніх тканин тіла незначний і становить 300—500 Ом. В цьому можна переконатися, коли до язика прикласти контакти батарейки, при цьому відчувається легке пощіпування. Коли ці ж контакти прикласти до шкіри тіла, то відчутних подразнень не виникає, оскільки опір сухої шкіри (епідермісу) значно більший.
Рис. 3.8. Умовні схеми опору тіла людини:
а — загальна схема: / — електроди; 2 — зовнішній шар шкіри; 3 — внутрішній
шар шкіри; 4 — внутрішні тканини тіла; б — електрична схема: Кш — активний
опір шкіри; Сш — ємнісний опір шкіри; Re — опір внутрішніх тканин тіла
Загальний опір тіла людини змінюється в широких межах — від 1 до 100 кОм, а іноді й більше. Для розрахунків опір тіла людини умовно приймають рівним R = 1 кОм. При зволоженні, забрудненні та пошкодженні шкіри (потовиділення, порізи, подряпини тощо), збільшенні прикладеної напруги (рис. 3.9), площі контакту, частоти струму (рис. 3.10) та часу його дії опір тіла людини зменшується до певного мінімального значення (0,5—0,7 кОм).
Рис. 3.9. Залежність опору тіла людини рис. 3.10. Залежність опору тіла
Кл від прикладеної напруги £/л: людини R на шляху струму
/- змінний струм 50 Гц; 2 — постійний струм «рука—рука/ від частоти струму /
та площі контакту S.
Опір тіла людини зменшується також при захворюваннях шкіри, центральної нервової та серцевосудинної систем, проявах алергічної реакції тощо. Тому нормативні акти про охорону праці передбачають обов'язкові попередній та періодичні медичні огляди працівників (кандидатів у працівники) для встановлення їх придатності щодо обслуговування діючих електроустановок за станом здоров'я.
Вид та частота струму, що проходить через тіло людини, також впливають на наслідки ураження. Постійний струм приблизно в 4—5 разів безпечніший за змінний, що підтверджують дані табл. З.5. Це пов'язано з тим, що постійний струм у порівнянні зі змінним промислової частоти такого ж значення викликає більш слабші скорочення м'язів та менш неприємні відчуття. Його дія, в основному, теплова. Однак, слід зауважити, що вищезазначене стосовно порівняльної небезпеки постійного та змінного струму є справедливим лише для напруги до 500 В. При більш високих напругах постійний струм стає небезпечнішим ніж змінний.
Частота змінного струму також відіграє важливе значення стосовно питань електробезпеки. Так найбільш небезпечним вважається змінний струм частотою -20—IQPJji (рис. 3.11). При частоті меншій ніж 20 або більшій за 100 Гц небезпека ураження струмом помітно зменшується. Струм частотою понад 500 кГц не може смертельно уразити людину, однак дуже часто викликає опіки.
Тривалість дії струму на організм людини істотно впливає на наслідки ура ження: чим більший час проходження струму, тим швидше виснажуються захисні сили організму, при цьому опір тіла людини різко знижується і важкість наслідків зростає. Наприклад, для змінного струму частотою 50 Гц гранично допустимий струм при тривалості дії 0,1 с становить 500 мА, а при дії протягом 1с — вже 50 мА (табл. 3.8).
Шлях проходження струму через тіло людини є важливим чинником. Небезпека ураження особливо велика тоді, коли на шляху струму знаходяться життєво важливі органи — серце, легені, головний мозок. Існує багато можливих шляхів
проходження струму через тіло людини (петель струму), найбільш поширені серед них наведені на рис. 3.12, а їх характеристики в табл.3.6.
Рис. 3.11. Залежність небезпеки ураження струмом від його частоти
Рис. 3.12. Найбільш поширені шляхи проходження струму через тіло людини:
/ — «рука—рука»; 2 — «права рука—ноги»; 3 — «ліва рука—ноги»; 4 — «нога—нога»;
5 — «голова—ноги»; 6 — «голова—руки»
Таблиця 3.6
Характеристика найбільш поширених шляхів проходження струму через тіло людини
Індивідуальні особливості людини значною мірою впливають на наслідки ураження електричним струмом. Струм, ледь відчутний для одних людей може бути невідпускаючим для інших. Для жінок порогові значення струму приблизно в півтора рази є нижчими, ніж для мужчин. Ступінь впливу струму істотнр_ залежить від стану нервової системи та всього організму в цілому. Так, у стані нервового збудження, депресії, сп'яніння, захворювання (особливо при захворюваннях шкіри, серцево-судинної та центральної нервової систем) люди значно чутливіші до дії на них струму. Важливе значення має також уважність та психічна готовність людини до можливої небезпеки ураження струмом. В переважній більшості випадків несподіваний електричний удар призводить до важчих наслідків, ніж при усвідомленні людиною існуючої небезпеки ураження.
Умови навколишнього середовища можуть підвищувати небезпеку ураження людини електричним струмом. Так у приміщеннях з високою температурою та відносною вологістю повітря наслідки ураження можуть бути важчими, оскільки значне потовиділення для підтримання теплобалансу між організмом та навколишнім середовищем, призводить до зменшення опору тіла людини.
Задача 5
В цеху складання радіопідприємства визначити необхідну кількість світлових отворів при односторонньому боковому освітленні, якщо:
Sп, м2 - площа підлоги;
H, м - висота приміщення;
К - коефіцієнт запасу =1.5;
(0 - загальний коефіцієнт світлопропускання =1.15;
Z1 - коефіцієнт, який враховує світло, що відбивається =3.
Таблиця 6
Вихідні
Варіант
дані
1
Sп, м2
15•20
H, м
8
Вказівки до вирішення задачі
Всі розрахунки вести згідно з СНіП II-4-79.
Для визначення розмірів світлових отворів при боковому освітленні використовуємо формулу
,
де Sn – площа підлоги приміщення = А*В= 15*20=300;
– вибираємо з табл.. Враховуючи те що у приміщенні ведуться роботи середньої точності маємо:
=2
Кз – коефіцієнт запасу = 1,5
η10 - світлова характеристика вікон-відношення глибини приміщення до висоти вікна η10= 4;
V1 - коефіцієнт, що враховує відбивання світла від поверхні = 3;
- коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будинками, які стоять навпроти.
припуситмо, що він рівний 1
Тепер ми знаємо So і S1, де S1 площа одного вікна S1= 3*3,5 = 10,5
Відповідь: 1 вікно
12.02.2013 18:02-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора