Статистика обороту продукту в галузі Рівненської області. Курсова робота з Статистика. Робота № 520091

Статистика обороту продукту в галузі Рівненської області

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2010

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Статистика

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Кафедра обліку та аудиту Курсова робота з курсу «Статистика» за темою : “ Статистика обороту продукту в галузі Рівненської області ” Зміст Вступ………………………………………………………………..…………………………………………3 1. Теоретична частина…………………………………………………………………………...4 1.1. Поняття і значення товарообороту……………………………………………...4 1.2 Склад роздрібного товарообороту…………………………………………….…8 1.3.Кореляційне дослідження…………………………………………………………..…11 2. Практична частина………………………………………………………………….…….….15 2.1. Зведення і групування статистичних даних………………….……..…15 2.2 Ряди розподілу………………………………………………………………………………..18 2.3 Ряди динаміки……………………………………………………………………………….…25 2.4 Індекси………………………………………………………………………………………….…..31 Висновки………………………………………………………………………………………………....34 Список використаної літератури ……………………………………………….…….35 Додатки……………………………………………………………………………………………….…..36 Вступ В сучасному розумінні термін статистика має декілька значень. Перш за все, це дані про масові процеси та явища, які відбуваються в суспільно-економічному житті країни. Також це і діяльність системи статистичних органів, установ, організацій щодо збирання, обробки даних, які характеризують масові соціально-економічні явища і процеси. А також статистика є наукою, яка має свій предмет і метод. Статистика вчить, як підпорядковуючись меті дослідження, зібрати, обробити та проаналізувати інформацію, виявити та оцінити закономірності формування, розвитку та взаємодії складних за своєю природою соціально-економічних явищ. Статистикою називається наука, яка об’єднує принципи та методи роботи з масовими даними – кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів. Слово статистика (від лат. status – стан речей), означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних явищ і процесів. Вивчаючи кількісну сторону явищ, статистика відображає їх в своїх числах – показниках, і саме цим характеризує конкретну міру явищ, встановлює загальні властивості, виявляє схожість і відмінність окремих рис, об’єднує елементи в групи, виявляє певні типи явищ. Інша особливість предмету статистики пов’язана з масовістю суспільних явищ. Статистика вивчає явища, які повторюються в просторі або впродовж часу. Для масового явища характерна участь у ньому певної множини елементів, істотні властивості яких схожі. Розглядаючи суспільні явища як масові і спираючись на облік усієї сукупності фактів, що відносяться до цих явищ, статистика за допомогою чисел показує ступінь їх розвитку, напрям і швидкість змін, тісноту взаємозв’язків і взаємо залежностей. Все це дає підставу твердити, що статистика – один із засобів пізнання суспільного життя. Метою моєї курсової роботи є: - закріпити теоретичні і практичні знання, набуті в ході аудиторних занять або шляхом самостійного вивчення окремих питань курсу; - розвинути економічне мислення; оволодіти навичками самостійного розв’язання економічних завдань та аналізу отриманих результатів для вироблення й обґрунтування господарських рішень. При цьому вирішуються наступні завдання: - закріпити теоретичні знання з раніше вивченої дисципліни „Вища математика” та засвоїти основні поняття та терміни з дисципліни „Статистика”; - оцінити можливості практичного застосування набутих теоретичних знань для розв’язання конкретних економічних задач; - оволодіти методами дослідження кореляційного зв’язку між показниками. 1.Теоретична частина Поняття і значення товарообороту Основну масу матеріальних благ, що використовуються для особистих потреб, населення отримує через торгівлю. Кількісна та якісна характеристики товарної маси, яка переходить із сфери виробництва у сферу споживання, відповідно до закону товарного обігу відображаються в показниках товарообороту. У загальному контексті під товарооборотом розуміють продаж товарів масового споживання та надання платних торговельних послуг населенню для задоволення особистих потреб в обмін на його грошові доходи, або іншим підприємствам — для подальшої переробки чи продажу. Економічні відносини, що пов'язані з обміном грошових коштів на товари, відображають економічну сутність товарообороту. Значення товарообороту необхідно розглядати на рівні держави та на рівні конкретного торговельного підприємства. На державному рівні значення показника "обсяг та структура товарообороту" полягає у такому: 1. Роздрібний товарооборот є одним із важливих показників соціально-економічного розвитку країни, який характеризує заключний етап руху товарів у сфері споживання. Саме через роздрібний товарооборот відбувається зміна форми вартості споживчих товарів, яка була створена в процесі виробництва. У результаті відшкодовуються виробничі витрати і створюються умови для подальшого розвитку виробництва. 2. Роздрібний товарооборот характеризує обсяг залучення купівельних фондів споживачів у вигляді грошових доходів, отриманих як оплата праці, які обмінюються в роздрібній торгівлі на товари відповідно до попиту населення. 3. Роздрібний товарооборот є одним із важливих показників рівня життя, матеріального та культурного благополуччя населення країни. Для характеристики рівня життя населення використовується ціла система аналітичних показників, що є вихідними від обсягу товарообороту: обсяг споживання окремих видів продовольчих та непродовольчих товарів, забезпечення населення товарами культурно-побутового призначення, відповідність споживання раціональним нормам тощо. 4. Роздрібний товарооборот певною мірою впливає на стан грошового обігу в державі, стійкість національної валюти, поза-як обіг готівкових коштів здебільшого пов'язаний з обслуговуванням роздрібного товарообороту. Види і форми товарообороту Товарооборот торговельного підприємства здійснюється в різноманітних видах та формах. Залежно від специфіки операцій з купівлі-продажу товарів у складі товарообороту торговельного підприємства вирізняють такі його види: 1. Роздрібний товарооборот, який характеризує обсяги продажу споживчих товарів населенню для власного користування. 2. Оптовий товарооборот, який характеризує виручку від продажу споживчих товарів, що пройшли необхідну технологічну обробку на підприємстві (зберігання, оптове підсортування, транспортування, передпродажну підготовку та інше), різним оптовим покупцям для наступної реалізації кінцевим споживачам. Оптова реалізація товарів може здійснюватися через такі форми: • регіональний оптовий товарооборот — продаж товарів оптовим покупцям свого регіону (міста, району, області); • міжрегіональний товарооборот — реалізація споживчих товарів оптовим покупцям інших регіонів (у межах області країни); • зовнішньоторговий товарооборот — продаж оптовим покупцям інших країн (за експортом). 3. Торговельно-посередницький товарооборот, який визначається обсягом посередницьких операцій купівлі-продажу споживчих товарів без будь-якої технологічної обробки на торговельному підприємстві роздрібним або оптовим покупцям. У торговельно-посередницькому обігу вирізняють такі складові: • оборот на біржовому ринку, тобто посередницькі операції з купівлі-продажу товарів на різноманітних товарних спеціалізованих або універсальних біржах через створені (придбані) брокерські контори або брокерські місця; • оборот на позабіржовому ринку, до складу якого включають обсяг посередницьких угод, що уклалися поза товарними біржами з вітчизняними або зарубіжними учасниками. Роздрібна реалізація товарів здійснюється в різноманітних формах роздрібного товарообороту: Залежно від організаційних форм продажу споживчих товарів роздрібний товарооборот поділяється на: • товарооборот торговельної мережі, у складі якого вирізняють: а) товарооборот роздрібної торгівлі, який здійснюється через спеціально організовану торговельну мережу (магазини, намети, кіоски, аптеки, автозаправні станції та ін.); б) товарооборот підприємств громадського харчування (їдалень, кафе, кафетеріїв, ресторанів, барів тощо); • продаж поза торговельною мережею населенню товарів власного виробництва, закуплених "на стороні" або отриманих за бартером через каси неторгових підприємств, організацій, установ. Залежно від складу кінцевих споживачів вирізняють такі форми роздрібного товарообороту: • продаж безпосередньо населенню; • продаж товарів із спеціалізованої торговельної мережі окремим категоріям організацій та підприємств у порядку дрібного опту. Залежно від форми грошових розрахунків вирізняють: • реалізацію товарів за готівку: грошові кошти, отримані безпосередньо від покупців або перераховані із спеціальних рахунків вкладників (фізичних осіб) за їх дорученням; • реалізація через розрахункові чеки установ, банків; • продаж товарів за безготівковим розрахунком. Залежно від термінів розрахунку за реалізовані товари у складі роздрібного товарообороту вирізняють: • продаж товарів з негайною оплатою; • продаж товарів у кредит із відстрочкою платежу на встановлений термін або шляхом здійснення узгоджених періодичних платежів. Незалежно від часу сплати грошей роздрібний товарооборот визначається в цінах фактичної реалізації на момент передачі товарів покупцям. Залежно від характеру реалізованих товарів у складі товарообороту вирізняють: • продаж нових товарів; • продаж товарів, що були у використанні, — скуплених у населення, прийнятих торговими підприємствами від населення на комісію. У разі здійснення скупки товарів у населення підприємства сплачують їх вартість за узгодженими цінами на момент передачі товарів або в узгоджений термін. Товар, що скуповується, переходить у власність підприємства та реалізується ним від свого імені. Якщо товари прийняті на комісію, торговельне підприємство виконує послуги щодо їх реалізації за комісійну винагороду (у відсотках від ціни товарів). У разі нереалізації комісійних товарів протягом ЗО днів вони підлягають уціненню або поверненню комітентові з відшкодуванням торговельному підприємству витрат за зберігання непроданих товарів. Склад окремих форм та видів роздрібного товарообороту регламентується інструкцією про облік роздрібного товарообороту та товарних запасів. Склад роздрібного товарообороту До складу роздрібного товарообороту роздрібної торгівлі щодо продажу товарів населенню за готівку входить: 1. Продаж товарів через роздрібну мережу (магазини, аптеки, намети, л арки, кіоски, АЗС, автомати, розвізну, розносну та інші види торгової мережі) за готівку, за розрахункові чеки установ банків, за перерахуванням із рахунків вкладників установ банків (за їх дорученням); продаж товарів через підприємства та секції посилочної торгівлі при універмагах та інших магазинах; також продаж товарів на борту літаків та в пасажирських поїздах. Продаж товарів населенню за розрахункові чеки установ банків, за перерахуванням із рахунків вкладників (за їх дорученням) розцінюються як продаж за готівку. Вартість товарів (включаючи вартість посилкових ящиків), що відправляються через підприємства посилочної торгівлі, включається до обсягу товарообороту на момент здачі їх підприємством торгівлі відділенню зв'язку. Продаж товарів на борту літаків та у пасажирських поїздах враховується в роздрібному товарообороті магазину-складу на момент здачі йому грошової виручки бортпровідниками та провідниками поїздів. Вартість розфасованих у магазинах продовольчих товарів враховується в роздрібному товарообороті, включаючи вартість пакування. 2. Продаж населенню товарів тривалого використання (меблів, телерадіоапаратури, холодильників, транспортних засобів та інше) за зразками на момент фактичної відпустки (доставки) їх покупцю незалежно від часу сплати грошей. 3. Продаж населенню товарів у кредит з відстрочкою платежів, товарів, прийнятих від населення на комісійній основі, причому до товарообороту включається повна вартість товарів за роздрібними цінами на момент фактичного отримання їх покупцями. 4. Продаж цукру з цукрових заводів, соняшникової олії із заводів, що виробляють рослинну олію, та масложиркомбінатів (минаючи організації споживчої кооперації) у разі закупівлі сільськогосподарських продуктів від населення, вартість концентрованих кормів та інших товарів, реалізованих населенню за зустрічним продажем. 5. Виручка пунктів-магазинів вторинної сировини від продажу населенню товарів за здану вторинну сировину. 6. Продаж друкованих видань (книг, газет, журналів, видань у грамзапису) за передплатою на момент фактичної видачі видань. 7. Продаж робітникам та службовцям форменого одягу як з роздрібної торгівлі, так і зі складів організацій, установ та підприємств на момент фактичної видачі речей на суму, що належить сплаті робітникам та службовцям. 8. Продаж споживчих товарів за іноземну валюту включається до роздрібного товарообороту в перерахунку в гривнях за курсом Національного банку України на момент продажу. 9. Продаж сільськогосподарських продуктів, худоби, птиці та інших товарів сільськогосподарськими підприємствами (колективними та міжгосподарськими підприємствами, радгоспами, спільними та іншими господарствами, створеними на базі сільськогосподарських підприємств, підсобними господарствами підприємств та організацій, що мають самостійний баланс) через торговельну мережу та зі складів господарств; продаж із підсобних господарств, що належать організаціям, установам та підприємствам, при цьому виручка від продажу продукції враховується в товарообороті господарств за місцем їх знаходження в цінах фактичної реалізації. 10. Продаж населенню будівельних матеріалів та інших споживчих товарів (власного виробництва, отриманих за рахунок товарообмінних операцій, закуплених за кордоном) безпосередньо об'єднаннями, підприємствами, організаціями, установами з оплатою через їх каси. 11. Продаж населенню лісоматеріалів, деревного палива (зі складів, безпосередньо з лісових ділянок, лісу на корені) лісозаготівельними підприємствами. 12. Продаж через торговельну мережу пільговим категоріям населення легкових автомобілів із ручним керуванням; санітарно-гігієнічних та фармацевтичних товарів аптечними закладами та підприємствами медтехніки; палива — організаціями, що постачають паливо, в розмірі фактично сплаченої населенням вартості. 13. Роздрібний продаж товарів пільговим категоріям населення в статистичній звітності відображається в частині "сплачено безпосередньо з бюджету", а організаціям соціального забезпечення, лікувальним, профілактичним установам— окремим рядком. 14. Продаж товарів установам, організаціям, підприємствам за безготівковим рахунком (лікувальним, профілактичним закладам, Будинкам відпочинку, Будинкам для літніх людей, загальноосвітнім закладам та дошкільного виховання, суднам морського та річкового флоту тощо). 1.4 Кореляційне дослідження Дослідимо залежність середньорічної заробітної плати за видавничу діяльність від кількості друкування книг, аркушів. Для визначення залежності між даними показниками скористаємось формулою: Ŷх = a0 + a1x, Де Ŷх – вирівняне значення середньорічної заробітної плати за видавничу діяльність. х – кількість друкування книг. а0, а1 – шукані параметри. Таблиця 1 Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції Роки Обсяг роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осі) , млн..грн (У) Темпи зростання обсягів роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб) до попереднього року, у порівняних цінах, % (Х) Розрахункові дані ХУ Ух 2005 1644,4 113,9 2 704 051,36 12973,21 187297,16 2006 2092,6 119,0 4 378 974,76 14161 249019,4 2007 2747,3 123,4 7 547 657,29 15227,56 339016,82 2008 3853,4 116,1 14 848 691,56 13479,21 447379,74 2009 3793,1 82,4 14 387 607,61 6789,76 312551,44 Разом 14130,8 554,8 43 866 982,58 62630,74 1535264,56 Середні 2826,16 110,96 8773396,516 12526,148 307052,912 Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів з складеної системи рівнянь з двома невідомими: 4.9878 Розв’язавши дану систему рівнянь, отримуємо такі параметри: Параметри а0 та а1 можна розрахувати за формулами: ; . Тоді лінійне рівняння зв’язку між середньомісячною заробітною платою найманих працівників за видавничою діяльністю і друкуванням книг, аркушів буде мати наступний вигляд: Отже, зі збільшенням друкування книг, аркушів млн. середньомісячна заробітна плата найманих працівників за видавничою діяльністю зросте на 1,15 грн. Послідовно підставивши в дане рівняння значення факторної ознаки х, отримаємо теоретичні значення результативної ознаки Yх: Тепер зобразимо залежність наочно, скориставшись графіком Всі дані для обчислення лінійного коефіцієнта кореляції є в Таблиці1. Обчислимо: Лінійний коефіцієнт кореляції: Зв’язок прямий r>0 і тісний |r| R=r^2=0,94^2=0,89 Висновок: Отже, зміни кількості друкування книг, аркушів на 89% впливає на середньомісячну заробітну плату найманих працівників за видавничою діяльністю. 2.Практична частина Варіант 5 [70-94] Завдання 1.Зведення і групування статистичних даних На основі даних по 25 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати: Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати. Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробити висновки. Вихідні дані: Таблиця 1.1 Дані про автотранспортні підприємства № автопідприємства Кількість вантажних автомобілів Коефіцієнт використання вантажівок Виробіток на 100 машинотонн, т/км 70 72 61 167 71 79 69 124 72 44 72 145 73 48 61 140 74 46 66 159 75 52 77 148 76 50 68 132 77 60 66 144 78 70 60 182 79 23 62 139 80 29 61 132 81 77 78 159 82 70 71 148 83 66 70 132 84 80 64 144 85 71 70 182 86 53 62 129 87 52 61 132 88 62 69 138 89 38 61 162 90 39 78 167 91 60 71 124 92 54 70 145 93 52 64 140 94 48 70 159 1) Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів: Крок зміни (за кількістю вантажних автомобілів): де: хmax , xmin – максимальне і мінімальне значення ознаки; n – кількість груп. I група - [23-37,25) = 23,29 II група - [37,25-51,5) = 44,48,46,50,38,39,48 III група - [51,5-65,75) = 52,60,53,52,62,60,54,52 IV група - [65,75-80] = 72,79,70,77,70,66,80,71. Число АТП для кожної групи: I – 2 II – 7 III – 8 IV – 8 Питома вага групи в загальній чисельності АТП: 100% – 25 % – 2 % 100% – 25 % – 7 % 100% – 25 % – 8 % 100% – 25 % – 8 % Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи: ; ; ; . Середня продуктивність використання ватажних автомобілів для кожної групи: ; ; ; . Середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи: ; ; ; . Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів наведений у таблиці : Таблиця 1.2 Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів № гру-пи Розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів Кількість АТП Питома вага , % Середня кількість вантажних автомобілів на одне АТП Середня продуктивність Середній процент використання автомобілів 1 [23-37,25] 2 8 26 219 61.5 2 [37,25-51,5] 7 28 44 109.14 57,8 3 [51,5-65,75) 8 32 55 156.12 67,5 4 [65,75-80] 8 32 73 154 76.9 За даними таблиці найбільшу кількість АТП має третя та четверта група – 8. Найбільша питома вага у третій та четвертої групи – 32%. Найбільша кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП у четвертої групи – 73, а найменше у першої – 26. Найбільша середня продуктивність у першої групи – 219, а найменша у другої – 109,14. Найбільший середній процент використання автомобілів у четвертої групи – 76,9, а найменша у другої– 57,8. 2) Групування за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів і кількістю вантажних автомобілів: Крок зміни (за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів): I група - [60-64,5) = 64,62,61,61,60,62,61,64,62,61,61 II група - [64,5-69) = 66,68,66 III група - [69-73,5) = 70,70,69,72,71,70,70,69 IV група - [73,5-78] =77,78,78 Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів наведений у таблиці : Таблиця 1.3 Комбінаційний розподіл АТП Кількість вантажних автомобілів Коефіцієнт використання автомобілів Разом [60-64,5) [64,5-69) [69-73,5) [73,5-78] [23-37,25) 0 0 10 0 10 [37,25-51,5) 0 0 0 3 3 [51,5-65,75) 0 0 0 9 9 [65,75-80] 0 0 0 3 3 Разом 0 0 10 15 50 Висновок: Згідно комбінаційного розподілу ми можемо зробити висновок, що більшим попитом користуються АТП з кількістю 51,5-65,75 машин, а найбільш розповсюджений коефіцієнт використання 73,5-78. Завдання 2.Ряди розподілу За результатами типологічного групування, що виконане в завданні 1, розрахувати: середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо; моду і медіану за допомогою формул та графічно; показники варіації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій, між групову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій перевірити рівність суми середньої з групових і між групової дисперсій загальній; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортних підприємств третьої групи. Зробити висновки. Таблиця 2.1 Розрахункові дані для обчислення характеристики варіації Групи АТП за кількістю автомобілів К-сть АТП(f) f ком. Середина інтервалу (хі) Розрахункові дані xf x |x|f ƒ х 2 ƒ [23-37,25) 2 2 30,125 60,25 -26,77 53,54 1433,2658 907,516 1815,02 [37,25-51,5) 7 9 44,375 310,625 -12,52 87,64 1097,2528 1969,141 13783 [51,5-65,75) 8 17 58,625 469 1,72 13,76 23,6672 3436,891 27495,12 [65,75-80] 8 25 72,875 583 15,97 127,76 2040,3272 5310,766 42486,08 Всього 25 - - 1422,875 - 282,7 4594,513 - 85579,22 1) Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності: ; де: х – середина інтервалу, f – кількість АТП Таблиця 2.2 Дані для обчислення характеристик центру розподілу Групи АТП за кількістю вантажівок Кількість АТП Накопичена частота [23-37,25) 2 2 [37,25-51,5) 7 9 [51,5-65,75) 8 17 [65,75-80] 8 25 Разом 25 - Мода - це варіанта, яка найчастіше зустрічається в статистичному ряді розподілу. Модою в дискретному варіаційному ряді буде варіанта, що має найбільшу частоту. Можуть бути розподіли, де всі варіанти зустрічаються однаково часто, в такому випадку моди немає або, інакше, можна сказати, що всі варіанти однаково модальні. В інших випадках не одна, а дві варіанти можуть мати найбільші частоти. Тоді будуть дві моди, розподіл буде бімодальним. 2) Мода: де: - нижня границя модального інтервалу, - розмір модального інтервалу, - частота модального інтервалу, - частота попереднього інтервалу, - частота інтервалу наступного за модальним. Так як =8, то модальний інтервал – [51,5-65,75) Так як =8, то модальний інтервал – [65,75-80] Рис. 2.1 Графічне зображення моди. Для знаходження медіани в дискретному варіаційному ряді потрібно суму частот поділити пополам і до одержаного результату додати ½. Тоді медіаною буде та варіанта, якій відповідає сума накоплених частот (кумулятивна частота) рівна чи більша значення (Σƒ/2)+½. Якщо Σƒ/2 - парне число, то (Σƒ/2)+½ - число дробове, а варsанти з дробовим номером не буває. Тому одержаний результат вказує, що медіана знаходиться між Σƒ/2 і (Σƒ/2)+1 варіантами Медіана: , де: - нижня границя медіанного інтервалу, - розмір медіанного інтервалу, - півсума накопичених частот, - сума накопичених частот, які передують медіанному інтервалу, - частота медіанного інтервалу. Так як , то медіанний інтервал: [51,5-65,75). Так як , то медіанний інтервал: [65,75-80] Рис. 2.2 Графічне зображення медіани 3. Показники варіації кількості вантажних автомобілів: Розмах варіації – це різниця між найбільшим і найменшим значен-ням ознаки. Характеризує межі, в яких змінюється значення ознаки. Розмах варіації Середнє лінійне відхилення: , де: х – індивідуальне значення ознаки, - середнє значення ознаки, f – частота ознаки. 4594,513 Середнє квадратичне відхилення: Визначаємо дисперсію: як квадрат квадратичного відхилення: як різницю квадратів: за методом моментів: Метод моментів. Для рядів розподілу з рівними інтервалами дисперсія, розрахована методом моментів, дорівнює квадрату величини інтервалу помноженому на різницю між моментом другого порядку і квадратом моменту першого порядку: , де і За А вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду, і – ширина інтервалу. і=14,25; А=(44,375+58,625)/2=51,5 Коефіцієнт осциляції: де: R – розмах варіації, – середнє значення ознаки. Квадратичний коефіцієнт варіації: Оскільки , то статистична сукупність однорідна, а середня типова. Групування за виробітком на 100 машинотон: Крок зміни (за виробітком на 100 машинотон): [124-138,5) = 124,132,132,132,132.138.124 [138,5-153) = 145,140,148,144,139,148,144,139,145.140 [153-167,5) = 167,159,159,162,159.167 [167,5-182) = 182,182. Таблиця 2.3 Комбінаційний розподіл кількості автомобілів та виробітку на сто машинотон. Кількість вантажних автомобілів Виробіток на 100 машинотон, т/км Разом [124-138.5) [138.5-153) [153-167.5) [167.5-182] [23-37,25) 1 1 0 0 2 [37,25-51,5) 1 2 4 0 7 [51,5-65,75) 3 5 0 0 8 [65,75-80] 2 2 2 2 8 Разом 7 10 6 2 25 Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності: т/км Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи: Таблиця 2.4 Розрахункові дані для обчислення групових дисперсій: Кількість вантажних автомобілів Виробіток на 100 машинотон Кількість АТП F Розрахункові дані 1 2 3 4 5 6 7 23-37,25 124-138,5 1 131,25 131.25 -7.25 52.56 138,5-153 1 145,75 145,75 7.25 52.56 153-167,5 0 160,25 0 21.75 0,00 167,5-182 0 174,75 0 36.25 0,00 Разом 2 277 105.12 37,25-51,5 124-138,5 1 131,25 131,25 -20.71 428.9 138,5-153 2 145,75 291.5 -6.21 77.13 153-167,5 4 160,25 641 8.29 274.9 167,5-182 0 174,75 0 22.79 0,00 Разом 7 1063.75 780.93 51,5-65,75 124-138,5 3 131,25 393.75 -9.05 245.7 138,5-153 5 145,75 728.75 5.45 148.5 153-167,5 0 160,25 0 19.95 0,00 167,5-182 0 174,75 0 34.45 0,00 Разом 8 1122.5 394.2 65,75-80 124-138,5 2 131,25 262.5 -21.75 946.12 138,5-153 2 145,75 291.5 -7.25 105.12 153-167,5 2 160,25 320.5 7.25 105.12 167,5-182 2 174,75 349.5 21.75 946.12 Разом 8 1224 2102.48 Всього 25 3687.25 3382.73 Обчислимо внутрішньо групові дисперсії: Залишкова (або внутрішньогрупова) варіація, що відображає відхилення окремих значень ознаки в кожній групі від їх групової середньої і, відповідно, визначає вплив всіх інших факторів, крім покладеного в основу групування , де: - значення ознак окремих елементів сукупності, n – кількість АТП. Середня з внутрішньо групових дисперсій: Міжгрупова дисперсія: , де: - групові середні , - загальна середня для всієї сукупності, - чисельність окремих груп. Перевіримо отриманий результат обчисливши загальну дисперсію, як середньозважену: Результати майже збіглися, відхилення виникло за рахунок заокруглень

Курсова робота Статистика

sanya

12.02.2013 16:02-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись