Формування витрат на виробництво продукції в системі управління потенціалом. Курсова робота з Управління потенціалом. Робота № 520257

Перехід до торгівельного партнера Binance

Формування витрат на виробництво продукції в системі управління потенціалом

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра економіки підприємства

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Управління потенціалом

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства і природокористування Кафедра економіки підприємства Курсова робота з дисципліни «Управління потенціалом» на тему: Формування витрат на виробництво продукції в системі управління потенціалом Рівне - 2009 Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні основи формування витрат Загальна характеристика витрат та їх класифікація Показники собівартості продукції Основні фактори зниження собівартості Розділ 2. Аналітичні розрахунки 2.1. Загальна характеристика підприємства 2.2. Структура потенціалу «Коопзаготпрому» 2.3. Ефективність використання потенціалу підприємства 2.4. Оцінка конкурентоспроможності підприємства 2.5. характеристика витрат Розділ 3. Обґрунтування заходів щодо підвищенн 3.1. 3.2. Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВИТРАТ Загальна характеристика витрат та їх класифікація. В процесі своєї діяльності підприємство здійснює матеріальні та грошові витрати. Термін витрати може застосовуватися у різних значеннях. Залежно від контексту під витратами розуміють видатки, затрати, витрати і виплати. Видатки є грошовим виміром ресурсів підприємства, що використовуються з будь-якою метою. Затрати періоду дорівнюють вартості всіх ресурсів, придбаних підприємством у цьому періоді. Витрати періоду зумовлені вибуттям ресурсів і зменшують нерозподілений прибуток підприємства у цьому періоді. Виплати пов’язані з оплатою ресурсів підприємства грошовими коштами. Витратами є вартість ресурсів, використаних для отримання доходу від реалізації протягом поточного періоду, а також видатки діяльності підприємства, які відносяться до поточного періоду, але не пов’язані з дохідними операціями поточного чи майбутніх періодів, та видатки, не пов’язані з діяльністю підприємства поточного періоду або очікуваними доходами в майбутньому періоді. Окрім часового аспекту, зумовленого віднесенням витрат до певного часового періоду, існує просторовий аспект витрат, який характеризує їх належність до певного об’єкта. Об’єктом віднесення витрат може бути: підприємство в цілому; організаційний центр підприємства; вид діяльності підприємства; продукція, робота, послуга тощо. Витрати підприємства можуть виникати внаслідок провадження звичайної діяльності підприємства та надзвичайних подій. Класифікація витрат підприємства за різними ознаками та їх характеристика наведена в таблиці 1. Таблиця 1. Класифікація витрат Ознака класифікації Група витрат Характеристика витрат 1.відношення до виду активів, які формуються Довгострокові витрати Затрати періоду,що формують необоротні активи Поточні витрати Затрати періоду,що формують оборотні активи і витрати поточного періоду Витрати майбутніх періодів Затрати поточного або попередніх періодів, що формують поточні витрати наступних періодів 2.відношення до сфери діяльності та надзвичайних подій Операційні витрати Характеризують використання ресурсів внаслідок операційної діяльності Фінансові витрати Витрати, зумовлені фінансовою діяльністю Інші звичайні витрати Витрати, зумовлені інвестиційною діяльністю Надзвичайні витрати Витрати, що виникають через надзвичайні події 3.сфера виникнення операційних витрат Виробничі витрати Характеризують ресурси, використанні в процесах виробництва продукції Невиробничі операційні витрати Характеризують ресурси, використанні в загальних, адміністративних, збутових та інших процесах операційної діяльності, які не належать до виробничих 4.відношення до видів виробничих процесів Основні витрати Характеризують ресурси, використанні в основних виробничих процесах Накладні витрати Характеризують ресурси, використанні в процесах безпосереднього обслуговування і управління основними процесами виготовлення продукції 5.ступінь залежності від обсягів виробництва продукції Змінні витрати Витрати, загальна сума яких змінюється майже прямо пропорційно до змін обсягів виробництва продукції Постійні витрати Частина витрат за певний період часу, загальна сума яких майже не змінюється при зміні обсягів виробництва 6.зміст і призначення витрат Економічні елементи витрат Характеризують використанні ресурси за їх економічним змістом незалежно від форми і місця їх використання на той чи інший об’єкт віднесення Калькуляційні статті витрат Характеризують склад використаних ресурсів в залежності від напрямів і місця їх використання на об’єкт витрат 7.однорідність економічного змісту витрат Прості витрати Характеризують використанні ресурси одного економічного змісту Комплексі витрати Характеризують використання декількох економічно різнорідних ресурсів, які мають однакове виробниче призначення 8.спосіб віднесення на об’єкт витрат Прямі витрати Складові витрат, які розраховуються прямими методами на об’єкт віднесення витрат Непрямі витрати Компоненти витрат, що нероздільно пов’язані з двома і більше об’єктами віднесення витрат, і тому розподіляються на один об’єкт витрат пропорційно до економічно обґрунтованої бази Залежно від ролі, яку вони відіграють у процесі відтворення, їх поділяють на три групи: 1.Витрати, пов'язані з основною діяльністю підприємства. Це витрати на виробництво або реалізацію продукції, так звані поточні витрати, які відшкодовуються за рахунок виручки від реалізації продукції (послуг). 2.Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, тобто на розширення та оновлення виробництва. Одноразові витрати на просте та розширене відтворення основних фондів,приріст оборотних коштів та формування додаткової робочої сили для нового виробництва. Джерелами фінансування цих витрат є амортизаційні відрахування, прибуток, емісія цінних паперів, кредити тощо. 3.Витрати на соціальний розвиток колективу (соціально-культурні, оздоровчі, житлово-побутові та інші потреби). Ці витрати не пов'язані з процесом виробництва, а тому джерелом їх фінансування є прибуток. Найбільшу питому вагу у загальному обсязі витрат підприємства мають витрати на виробництво. Розрізняють витрати економічні та бухгалтерські. Економічні витрати--це всі види виплат постачальникам за сировину та матеріальні ресурси. Ці витрати складаються із зовнішніх (явних) та внутрішніх (неявних або імпліцитних). Зовнішні витрати — це платежі постачальникам матеріальних ресурсів, виплата заробітної плати, нарахування амортизації тощо. Ця група витрат і становитиме бухгалтерські витрати, які фактично відповідають витратам наших підприємств. Внутрішні витрати мають неявний, імпліцитний характер, оскільки відображають використання ресурсів, що належать власнику підприємства у вигляді землі, приміщень, активів тощо, за які він формально не платить. Підприємець фактично здійснює ці витрати, але не в явній формі, не в грошовій. Звідси: Поняття "економічні витрати" є загальноприйнятим, бухгалтерські — обчислюються на практиці для визначення реальної суми фактично здійснених витрат, оподаткованого прибутку тощо. Розрізняють витрати на одиницю продукції та загальні витрати на весь обсяг виготовленої продукції (наданих послуг). При плануванні, обліку та аналізі витрати класифікують за різними ознаками. Основними з них є ступінь однорідності, економічна роль у формуванні собівартості, спосіб обчислення на окремі види продукції, зв'язок з обсягом виробництва, час виникнення та обчислення. Залежно від ступеня однорідності витрати поділяються на прості (елементні) та комплексні. Прості (елементні) — це витрати однорідні за економічним змістом (сировина, основні матеріали, заробітна плата). Комплексні витратирізнорідні за своїм складом, вони охоплюють кілька економічних елементів (витрати на утримання та експлуатацію машин, загальновиробничі, втрати від браку тощо). За економічною роллю у формуванні собівартості продукції витрати поділяють на основні та накладні: основні витрати безпосередньо пов'язані з процесом виготовлення виробів і утворюють їх головний речовий зміст. Це витрати на сировину, основні матеріали, технологічне паливо та енергію, заробітну плату основних виробничих робітників. З допомогою накладних витрат створюються необхідні умови для функціонування виробництва, його організації, управління, обслуговування (загальновиробничі витрати). За способом обчислення на окремі види продукції витрати поділяються на прямі та непрямі. Прямі витрати безпосередньо відносять на собівартість виготовлення конкретного виду продукції і можуть бути розраховані на її одиницю прямо (матеріали, паливо, заробітна плата). Непрямі витрати пов'язані з виготовленням різних видів продукції, в цьому разі не можна безпосередньо обчислити витрати на окремі види продукції (загальновиробничі витрати, витрати на утримання та експлуатацію машин тощо). Непрямі витрати розподіляються на окремі види продукції пропорційно визначеній базі. Зростання частки прямих витрат у загальній сумі підвищує точність обчислення витрат на одиницю продукції. Залежно від зв'язку з обсягом виробництва витрати поділяють на постійні та змінні. Постійні витрати - - це такі, абсолютна величина яких у даний період при зміні обсягу виробництва в певних межах не змінюється. При істотних змінах обсягів виробництва, наслідком яких є зміни виробничої та організаційної структури підприємства, величина постійних витрат змінюється стрибкоподібне, після чого вона знову залишається постійною. Це витрати на утримання й експлуатацію будівель, споруд, управління цехом, орендна плата. До постійних витрат відносять також витрати, які неістотно змінюються внаслідок зміни обсягів виробництва, тому їх називають умовно-постійними. Змінні витрати -- це такі витрати, величина яких у даний період безпосередньо залежить від обсягу виробництва. У свою чергу, змінні витрати поділяють на пропорційні, прогресивні і регресивні. Пропорційні змінні витрати змінюються прямо пропорційно до обсягу виробництва (коефіцієнт пропорційності дорівнює одиниці). Це витрати на сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби, відрядну заробітну плату. Прогресивні змінні витрати зростають у відносно більшій пропорції, ніж обсяг виробництва (коефіцієнт пропорційності більший за одиницю). До них можна віднести витрати на відрядно-прогресивну оплату праці. Регресивні змінні витрати змінюються у відносно меншій пропорції, ніж виробництво (коефіцієнт пропорційності менший за одиницю). До цих витрат належать витрати на експлуатацію машин та устаткування, його ремонт, інструмент тощо. Поділ витрат на постійні та змінні дає змогу визначити кількісну залежність різних витрат від змін в умовах виробництва та реалізації при здійсненні планування, виборі варіантів рішень. Залежно від часу виникнення витрати можуть бути поточними, одноразовими, майбутніми. Поточні витрати здійснюються щоденно в даному періоді, одноразові - - це разові витрати, що здійснюються не частіше як один раз на місяць. Майбутні витрати — це витрати, на які резервуються кошти в кошторисно-нормативному порядку (оплата відпусток, сезонні витрати та ін.). Такий вид класифікації дає змогу забезпечити економічно обґрунтований рівномірний у часі розподіл витрат на виробництво продукції. Калькуляція продукції. Класифікація витрат за статтями. Калькуляція — це розрахунок собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг. Калькуляції складають на продукцію основного й допоміжного виробництв щомісячно, за квартал, за рік за цільовим призначенням. Розрізняють такі види калькуляції: • планові(складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні цін); • кошторисні(стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін); • нормативні(складають на основі існуючих норм використання засобів виробництва та робочого часу). Перелічені види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції і використовують при складанні кошторису. Калькуляції, що за даними бухгалтерського обліку відображають фактичні витрати, називають звітними. Вони потрібні для контролю за виконанням планових завдань із собівартості продукції і для виявлення резервів подальшого зниження витрат. При калькулюванні встановлюють об'єкти калькулювання, вибирають калькуляційні одиниці, визначають калькуляційні статті витрат та методики їх обчислення. Об'єкт калькулювання - продукція (робота, послуга), собівартість якої обчислюється. До об'єктів калькулювання належать основна та допоміжна продукція (інструмент, запасні частини), послуга і роботи (ремонт, транспортування тощо). Головним об'єктом калькулювання є готова продукція, що поставляється за межі підприємства споживачам. Калькулювання іншої продукції має допоміжне значення. Для кожного об'єкта калькулювання вибирається калькуляційна одиниця -- одиниця його кількісного вимірювання (у штуках, метрах, тоннах, кіловат-годинах тощо). Наприклад, об'єкт калькулювання — вугілля, електроенергія, взуття, калькуляційна одиниця відповідно — 1 тонна, 1 кіловат-година, 100 пар взуття. При калькулюванні продукції (робіт, послуг) витрати групують за калькуляційними статтями, перелік і склад яких установлюється підприємством самостійно. Витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), можуть групуватись за такими статтями калькуляції (типовими для більшості підприємств): 1) сировина та матеріали; 2)куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи та послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій; 3)паливо й енергія на технологічні потреби; 4)зворотні відходи (вираховуються); 5)основна заробітна плата; 6)додаткова заробітна плата; 7)відрахування на соціальні заходи; 8)витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції; 9)відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати; 10)витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання; 11)загальновиробничі витрати. Сума перших 10 статей становить технологічну собівартість, сума 11 статей -- цехову (виробничу) собівартість виготовленої продукції. До статті "Сировина та матеріали" включають вартість: • сировини та матеріалів, що входять до складу виготовлюваної продукції, створюючи її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг); • купованих матеріалів, що використовуються у процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу й упакування продукції. До цієї статті належать витрати, пов'язані з використанням природної сировини, у частині відрахувань для покриття витрат на геологорозвідку і геологопошуки корисних копалин, на рекультивацію земель, плата за деревину, продану на пні, і за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів. Стаття калькуляції "Куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій" містить вартість: • купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, що потребують монтажу або додаткового оброблення на даному підприємстві; • робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами або структурними підрозділами підприємства, що не належать до основного виду діяльності. До робіт і послуг виробничого характеру належать: здійснення окремих операцій з виготовлення продукції, оброблення сировини і споживчих матеріалів, часткове оброблення напівфабрикатів і виробів тощо за умови, що ці послуги відносять безпосередньо на собівартість конкретних видів продукції. Вартість купованих комплектуючих виробів, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру входить безпосередньо до вартості окремих видів і замовлень. До статті калькуляції "Паливо та енергія на технологічні потреби" належать витрати на всі види палива (як одержані від сторонніх підприємств та організацій, так і виготовлені самим підприємством), безпосередньо використовувані у процесі виробництва продукції. У статті калькуляції "Зворотні відходи" відображається вартість повернутих відходів, що вираховуються з загальної суми витрат, віднесеної на собівартість продукції. До статті калькуляції "Основна заробітна плата" належать витрати нарахованої основної заробітної плати відповідно до прийнятих підприємством систем оплати праці у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для працівників, зайнятих у виробництві продукції. Стаття калькуляції "Додаткова заробітна плата" охоплює витрати нарахованої виробничому персоналові підприємства додаткової заробітної плати за працю понад визначені норми, за трудові успіхи та винахідництво і за особливі умови праці. Вона містить доплати, надбавки, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До статті калькуляції "Відрахування на соціальні заходи" входять: 1)відрахування на обов'язкове страхування, у тому числі на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття; 2)відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування (до Пенсійного фонду). До статті калькуляції "Витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції" належать витрати: • підвищені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, а також витрати, пов'язані з підготовкою й освоєнням випуску продукції, не призначеної для серійного випуску або масового виробництва; • на освоєння нового виробництва, цехів і агрегатів (пускові витрати), на винахідництво і раціоналізацію. Витрати, пов'язані з освоєнням нових видів продукції, належать до витрат майбутніх періодів і включаються до собівартості виробів частинами протягом установленого (не більш як дворічного) терміну з моменту початку їх серійного або масового випуску виходячи з кошторису цих витрат і кількості продукції, що виготовляється за цей період. Стаття калькуляції "Відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати" містить витрати на: • відшкодування вартості спеціальних інструментів (спецоснащення) і пристосування цільового призначення незалежно від їх вартості; • проектування, виготовлення (придбання) спеціального інструменту і пристосувань цільового призначення; • ремонт і утримання у робочому стані спеціального інструменту і пристосувань цільового призначення; • утримання спеціальних служб підприємства, що обслуговують поточне виробництво визначених видів виробів (спеціальних конструкторських бюро та ін.), крім випадків, коли ці витрати відшкодовуються замовником понад договірну ціну за виріб або за рахунок спеціальних асигнувань; • проведення епізодичних і періодичних дослідів, оплату експертиз, консультацій, пов'язаних з використанням спеціальних інструментів і пристосувань цільового призначення, вартість технічної документації. До статті калькуляції "Витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання" належать: • амортизаційні відрахування на повне відтворення виробничогоустаткування, транспортних засобів, цінного інструменту; • витрати на проведення усіх видів ремонту. Амортизаційні відрахування на надані в оперативну оренду основні засоби (крім тих, що належать до державної форми власності) нараховуються орендодавцем. Амортизаційні відрахування на надані в оренду основні засоби, а також на надані в оперативну оренду основні засоби, що належать до державної форми власності, нараховуються орендарем і використовуються ним виключно на повне відновлення орендованої частини основних засобів; • сума сплачених орендарем процентів (винагород) за користування наданих в оперативну і фінансову оренду основних засобів. До статті калькуляції "Загальновиробничі витрати" належать: • витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо); • амортизація основних фондів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення (цехового, дільничного); • витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних фондів загальновиробничого призначення; • витрати на вдосконалення технології й організації виробництва; • витрати на опалення, освітлення, водопостачання; • витрати на обслуговування виробничого процесу; • витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього середовища; • інші витрати (витрати від браку, оплата простоїв тощо). Розподіл витрат на утримання й експлуатацію машин та устаткування здійснюється одним із таких методів: 1)методом розрахунку нормативних ставок витрат на один виріб (на частку участі цеху у виготовленні даного виробу на замовлення); 2)методом розрахунку рівня витрат на утримання й експлуатацію машин та устаткування на одну вартісну одиницю заробітної плати виробничих робітників (окремо по механізованих та ручних роботах). За першим методом устаткування кожного цеху об'єднують до груп за ознакою приблизної рівності витрат на одну годину роботи устаткування й установлюють нормативну величину витрат на одну годину роботи одиниці устаткування кожної групи, прийнявши за умовну одиницю витрати на одну годину роботи однієї з груп устаткування. Відносно цієї умовної одиниці визначають коефіцієнти витрат решти груп устаткування. Планову вартість однієї коефіцієнто-верстато-години отримують шляхом ділення загальної суми (на плановий період) витрат на утримання й експлуатацію устаткування на загальну кількість планових коефіцієнто-верстато-годин роботи устаткування. Нормативна ставка витрат на утримання й експлуатацію устаткування на один виріб, що входять до його планової собівартості, розраховується множенням планової вартості однієї коефіцієнто-верстато-години на загальну кількість коефіцієнто-верстато-годин на один виріб (виходячи з трудомісткості виробу). Другий метод використовується в цехах з устаткуванням з невеликою різницею у витратах на одну годину роботи. Кошторисну ставку визначають як результат від ділення загальної суми (на плановий період) витрат на утримання й експлуатацію устаткування на плановий загальний фонд тарифної заробітної плати основних виробничих робітників цеху, помножений на тарифну заробітну плату цих робітників, розраховану на один виріб. При розподілі загальновиробничих витрат розрізняють загальновиробничі витрати постійні й змінні. Змінні загальновиробничі витрати (витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються пропорційно до зміни обсягу виробничої діяльності), розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності) виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Постійні загальновиробничі витрати (витрати на обслуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності) розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності) при нормальній потужності, яка визначається підприємством самостійно. При цьому під нормальною потужністюрозуміють очікуваний середній обсяг діяльності підприємства. 1.2. Основні фактори зниження собівартості. Суть планування зниження собівартості під впливом техніко-економічних факторів полягає в тому, що спочатку вираховують передбачувані витрати на гривню товарної продукції або собівартість одиниці продукції базового року (передпланового періоду). У стратегічному плануванні за базу беруть витрати попереднього року, для наступних років — планові витрати кожного попереднього року. Базові витрати на гривню товарної продукції множать на обсяг товарної продукції планового року і таким чином визначають її собівартість за збереження умов виробництва базового періоду в порівнянних цінах і умовній оплаті праці. Економія від зниження витрат, що викликана дією техніко-економічних факторів, крім зміни обсягу виробництва, і поліпшення (погіршання) використання основних фондів, розраховується лише за змінними витратами. Відносна економія постійних витрат на гривню або одиницю продукції виявляється лише за рахунок впливу зміни обсягу продукції і поліпшення використання основних фондів. Сумарне зниження собівартості за змінними і постійними витратами віднімається із раніше підрахованих витрат, визначається собівартість товарної продукції в умовах планового року, а також у порівнянних із базовим періодом цінах і умовах праці. Якщо в плановому році можлива зміна цін на сировину, матеріали, енергію, паливо, напівфабрикати і цін на товарну продукцію, то для аналізу їхнього впливу здійснюються спеціальні розрахунки. Техніко-економічні фактори, які впливають на формування собівартості, діляться на 4 групи: технічний рівень виробництва, організація виробництва і праці, обсяг і структура продукції та інші. До першої групи відносять такі основні фактори: механізація і автоматизація виробничих процесів, упровадження передової технології й автоматизованих систем управління; модернізація і поліпшення експлуатації техніки і технології; удосконалення конструкцій окремих деталей, вузлів і виробів; зміна характеристик виробів; упровадження нових більш ефективних видів сировини і матеріалів; поліпшення розкрою заготовок; зниження припусків на обробку; упровадження нових рецептур; поліпшення використання матеріалів у виробництві, використання відходів та інші фактори, що підвищують технічний рівень виробництва. Перераховані заходи включаються у план упровадження досягнень науки і техніки у народне господарство. У планах зазначаються конкретні терміни здійснення кожного заходу і визначається економія від зниження норм витрат матеріальних ресурсів і оплати праці. Підприємства і фірми свої розрахунки зниження собівартості продукції за рахунок підвищення технічного рівня виробництва тісно пов’язують з розрахунками економічної ефективності використання у народному господарстві нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій. Великий вплив на зниження собівартості має друга частина факторів: удосконалення управління виробництвом; спеціалізація і кооперація виробництва; поліпшення організації праці і використання робочого часу; поліпшення організації матеріально-технічного постачання; зміна структури паливопостачання і поліпшення використання палива; ліквідація непродуктивних витрат; скорочення витрат від браку та інші фактори, пов’язані з удосконаленням організації виробництва. Сума економії від ліквідації браку, непродуктивних витрат дорівнює добутку цих величин втрат у базовому році на темп зростання обсягу виробництва товарної продукції у плановому періоді. До третьої групи факторів, що впливають на зниження собівартості продукції, відносять: відносне скорочення умовно-постійних витрат (крім амортизації), викликане зростанням обсягу продукції; поліпшення використання основних виробничих фондів і пов’язане з цим відносне зменшення амортизації; зміна структури продукції (вимивання більш трудомісткого асортименту). До четвертої групи факторів відносять: зміну нормативів погашення витрат на підготовку й освоєння виробництва; витрати майбутніх періодів; зміну нормативів відновлення зносу інструментів і пристосувань цільового призначення. На підставі проведеного стратегічного аналізу складається зведений підрахунок можливого зниження собівартості, визначається планова собівартість всієї продукції, собівартість одиниці продукції і планові витрати на гривню товарної продукції . У бригадах, цехах та інших структурних підрозділах підприємств необхідно постійно аналізувати виробничі витрати, щоденно виявляти нераціональні, зайві, непродуктивні видатки і негайно вживати заходів для їх усунення і запобігання. Для цього використовується оперативний аналіз виробничих витрат. РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНІ РОЗРАХУНКИ 2.1. Загальна характеристика підприємства Дубровицьке районне заготівельно-виробниче обєднання є підприємством Дубровицької районної спілки споживчих товариств. Організаційно-правова форма – підприємство. Засноване споживчим товариством. Дане підприємство є юридичною особою, яка керується у своїй діяльності Законом України «Про споживчу кооперацію», «Про підприємства в Україні», іншими законодавчими актами, статутом, має відокремлене майно, самостійний баланс. Свій фірмовий бланк, печатку з своїм найменуванням, штамп, валютні та інші рахунки в установах банку, діє на принципах повного господарського розрахунку. Метою діяльності підприємства є забезпечення потреб у товарах, послугах членів споживчих товариств, інших громадян, підприємств, організацій, установ споживчої кооперації України та позасистемних споживачів на основі раціонального використання виробничих потужностей, наявних ресурсів та доходів. До основних завдань підприємства відносться: - акумудювання частини фінансових, матеріальних та трудових ресурсів Засновника на принципах добровільності, взаємодопомоги для господарювання з метою ефективного виконання завдань підприємства; - соціальний розвиток трудового колективу, створення сприятливих умов для високопродуктивної праці, поліпшення умов побуту та відпочинку працівників; - розвиток нових форм і методів взаємовигідних зовнішньо-економічних звязків, торгово-економічного та науково-технічного співробітництва підприємства з іноземними фірмами; -наповнення ринку товарами, роботами і послугами; - забезпечення збереження колективної власності споживчої кооперації області. Підприємство здійснює різні види діяльності: комерційну , торгівельну, торгівельну- закупівельну, постачально-збутову та посередницьку. Оптова і роздрібна реалізація продукції власного і невласного виробництва, комісійна ц комерційна торгівля, в т.ч. через мережу власних магазинів, торгівельних точок, складів тощо. Торгівельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, інших підакцизних товарів, включаючи створення торгівельної мережі для реалізації продукції. Виробництво, переробка, закупівля і реалізація продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, всіх видів нафтопродуктів, морепродуктів, сільськогосподарської та харчової продукції. Закупівля сільськогосподарської продукції у населення. Виробництво, закупівля, переробка, оптова та роздрібна реалізація сільгоппродукції і сировини, продуктів її переробки, ведення підсобного сільського господарства. Виробництво мяса і мясних продуктів, заготівля мяса в живій вазі, організація відгодівлі свиней на власному свиновідготівельному пункті. Виробництво борошна, комбікормів, білкововітамінних добавок, круп та виробів з них. Виготовлення та реалізація хлібопекарної продукції, виробництво та реалізація хліба, хлібобулочних, макаронних, кондитерських, ковбасних виробів, ресторанів, організація харчування учнів шкіл району. Розвиток сфери громадського харчування, відкриття та утримання власних кафе, барів, ресторанів. Збирання, заготівля, переробка і продаж брухту та відходів кольорових та чорних металів. Заготівля , концентрація, переробка та реалізація макулатури, воринних текстильних матеріалів, склобою, гуми, дикорослих плодів, ягід та грибів. Виготовлення та реалізація виробів з дерева, металу, полімерних матеріалів, корпусних та мягків меблів. Оцінка техніко – економічного стану підприємства наведена у таблиці 2.1. Таблиця 2.1. Економічні показники ПРСС «Коопзаготпром» № п/п Показник Од. виміру Періоди Відхилення 2005 2006 2007 2008 від 2005 від 2006 від 2007 1 Обсяг виготовленої продукції тис.грн 1531,9 2 074,20 2 439,30 2 594 542 365 155 2 Собівартість виготовленої продукції тис.грн 1026,1 1 258,20 1 431,20 1 542,50 232 173 111 3 Витрати виробництва тис.грн 1435,4 1 631 1 958,80 2 257,20 196 328 298 4 Середньорічна вартість основних фондів тис.грн 650,21 670,35 688,70 692,95 20 18 4 5 Середньорічний залишок оборотних коштів тис.грн 454,7 463,6 825,55 841,25 9 362 16 6 Валюта балансу тис.грн 730,4 989,8 1 393,80 1 639,70 259 404 246 7 Середньооблікова чисельність працівників чол. 63 64 64 64 1 0 0 8 в т.ч. робітників чол. 60 61 54 53 1 -7 -1 9 Фонд оплати праці, всього тис.грн 259,3 262,6 293 136,1 3 30 -157 11 Середньорічний виробіток 1 робітника шт. 1354,7 1496,53 1876,87 1545,83 142 380 -331 12 Середньорічна заробітна плата 1 працівника грн. 550,9 576,23 732,54 786,87 25 156 54 13 Фондозабезпеченість грн./грн. 0,42 0,32 0,28 0,27 0 -12,64 -5,38 14 Фондовіддача грн./грн. 2,36 3,09 3,54 3,74 1 14,47 5,69 15 Фондоозброєність праці тис.грн/чол 10,32 10,47 10,76 10,83 0 2,74 0,62 16 Коефіцієнт обіговості оборотних коштів коеф. 3,37 4,47 2,95 3,08 1 -33,96 4,36 17 Витрати на 1 грн. виготовленої продукції грн. 0,94 0,79 0,80 0,87 0 2,12 8,36 18 Прибуток від реалізації тис.грн. 505,8 816 1008,1 1051,5 310 192 43 19 Прибуток від звичайної діяльності тис.грн. 68,7 260,6 348,2 229,9 192 88 -118 20 Рентабельність виробництва % 6,70 20,71 24,33 14,90 14 4 -9 21 Рентабельність виробничих фондів % 7,55 26,41 25,03 14,11 19 -1 -11 22 Рентабельність продукції % 4,48 12,56 14,27 8,86 8 2 -5 2.2. Структура потенціалу «Коопзаготпром» Потенціал підприємства - сукупність природних умов та ресурсів, можливосте, запасів та цінностей, що можуть бути використанні для досягнення певних цілей. За допомогою графоаналітичного методу можна проаналізувати дані «Коопзаготпром» за 2008 рік за 4 складовими діяльності: виробництво, розподіл і збут продукції; організаційної структури менеджменту; маркетингу та фінансів. Визначення рангу кожного з показників проводиться за формулою: Р = ( 1 – В) * Рейтинг Таблиця 2.2. Виробництво, розподіл і збут продукції № п/п Показники Вага Еталон «Коопзаготпром» Р Значення рейтинг 1 Потужність підприємства,тис.грн 0,2 50 40 2 1,6 2 Якість продукції, бали 0,25 10 9 2 1,5 3 Фондовіддача, грн./грн. 0,1 3 3,74 1 0,9 4 Витрати на 1 грн. товарної продукції,грн 0,15 0,1 0,87 2 1,7 5 Прибуток, тис.грн. 0,1 300 229,9 2 1,8 6 Рентабельність,% 0,2 35 14,9 2 1,6 Сума місць 1 9,1 Таблиця 2.3. Організаційна структура менеджменту № п/п Показники Вага Еталон «Коопзаготпром» Р Значення рейтинг 1 Ділові якості персоналу, бали 0,1 10 8 2 1,8 2 Ефективність організаційної структури управління,бали 0,15 10 10 1 0,85 3 Віковий стаж персоналу,% до 45 років 0,1 75 70 1 0,9 4 Рівень освіти, % з вищою освітою 0,1 30 25 2 1,8 5 Продуктивність працівників,тис.грн/чол. 0,3 50 48,94 2 1,4 6 Середньорічна з/п,грн. 0,25 780 786,87 1 0,75 Сума місць 1 7,5 Таблиця 2.4. Маркетинг № п/п Показники Вага Еталон «Коопзаготпром» Р Значення рейтинг 1 Обсяги поставки на внутрішній ринок, тис.шт. 0,4 20000 18549,9 2 1,2 2 Фінансування рекламної діяльності, % до загальних витрат 0,15 5 4,3 2 1,7 3 Фірмовий стиль 0,15 1 2 1 0,85

Курсова робота Управління потенціалом

15.02.2013 13:02-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись