Виробничі запаси матеріально-технічних. Інші з Інші. Робота № 520292

Перехід до торгівельного партнера Binance

Виробничі запаси матеріально-технічних

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра економіки підприємства

Інформація про роботу

Рік:

2012

Тип роботи:

Інші

Предмет:

Інші

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економіки підприємства Навчально-дослідне завдання на тему: Виробничі запаси матеріально-технічних ресурсів на підприємстві Виконали: студентки ЕП-22 Довгаль Галина Гудима Вікторія Перевірила: Збагерська Н.В. Рівне 2012 Зміст Вступ ……………………………………………………………………………….3 1.Загальний опис підприємства та основ технології виробництва…………..4 2. Характеристика господарської діяльності підприємства………………….8 3.Опис та характеристика ринку борошна в Україні………………………... 15 4. Завдання по кейсу……………………………………………………………18 Список використаних джерел …………………………………………………...19 Вступ В даній роботі ми досліджували господарську діяльність підприємства, а зокрема виробничі запаси матеріально-технічних ресурсів на прикладі ПрАТ ”Cлавутський хлібзавод”. Актуальність теми полягає у тому, що добре побудований, належним чином організований облік виробничих запасів, тобто якісна поінформованість про їх наявність та рух мають суттєве значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства. Для забезпечення безперебійної роботи виробництва на складах підприємства завжди мають бути виробничі запаси в межах норм, передбачених потребою підприємства. Метою даної роботи є вивчення і розуміння сутності господарської діяльності підприємства і застосування цих знань на практиці. Завданнями кейсу є: опис загальної характеристики підприємства; вивчення технологій підприємства; визначення напрямів більш ефективного поводження з виробничими запасами; визначення рівня використання засобів і факторів, які впливають на них; розрахувати вплив використання запасів на обсяг продукції. 1.Загальний опис підприємства та основ технології виробництва. Приватне акціонерне товариство “Славутський хлібозавод” є юридичною особою, має права та обов’язки, передбачені чинним законодавством та установчими документами Юридична адреса підприємства: м. Славута, вул. Комінтерну, 29. Славутський хлiбозавод створено в 1929 роцi з метою забезпечення хлiбобулочними кондитерськими виробами жителiв м.Славута та Славутського р-ну. Керiвництво здiйснюється головою правлiння Панчуком Iваном Дмитровичем та правлiнням, яке складається з трьох чоловiк. Згiдно наказу Фонда Державногомайна України № 980 вiд 22.10.1996 р. "Про створення вiдкритого акцiонерного товариства "Славутський хлiбозавод". На даний момент товариство дiє на пiдставi статуту ПрАТ "Славутський хлiбозавод", затвердженого загальними зборами акцiонерiв (протокол № 2 вiд 14.12.2001 р.) i зареєстрованого виконавчим комiтетом Славутської мiської ради за № 0016 вiд 02.01.2002 р. Якщо ранiше виробничi потужностi були розрахованi на виробництво хлiбобулочних i кондитерських виробiв то тепер розрахованi на виробництво макаронних виробiв та борошна. ПрАТ “Славутський хлібозавод” самостійно здійснює господарську діяльність в умовах економічного розвитку країни. Господарська діяльність підприємства, має виробничо-торгівельний напрямок. До структурних пiдроздiлiв входять: хлiбопекарний, борошномельний цехи, ремонтна майстерня, склад готової продукцiї, сировини, автотранспортний склад. Товариство створено з метою здійснення комерційної та виробничої діяльності, надання послуг юридичним та приватним особам, реалізації на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів Учасників Товариства та членів трудового колективу. Основними видами діяльності Товариства є: Виробництво хлiба та хлiбобулочних виробiв Виробництво сухарiв, печива, пирогiв i тiстечок тривалого зберiгання Роздрiбна торгiвля в неспецiалiзованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту На підприємстві приватна форма власності, загалом керівництво має достатню кваліфікацію та практичний досвід роботи. Для галузі, в якій працює Товариство характерний тривалий виробничий цикл. Основними видами продукцiї підприємства є хлiб, хлiбобулочнi, кондитерськi та макароннi вироби. Реалiзацiя готової продукцiї емiтетна майже не залежить вiд сезонних змiн. Незначний спад реалiзацiї продукцiї спостерiгається в осiнньо-зимовий перiод. Основним ринками збуту продукцiї є Славутський район та мiста Славута, Нетiшин, Шепетiвка Хмельницької областi м. Корець, м.Острiг та населеннi пункти Корецького та Острiгського районiв Рiвенської областi. Основнi клiєнти - приватнi пiдприємцi, бюджетнi установи мiста Славута та району i пiдприємства споживчої кооперацiї. Головними ризиками в дiяльностi підприємства є зниження платоспроможностi населення, доходiв малого бiзнесу на фонi росту цiн на зерно i борошно, в т.ч. i свiтових, рiст податкiв, зборiв, процентних ставок за кредит, зменшення посiвiв зерна, кiлькостi сiльгоспвиробникiв в районi i регiонi, погiршення екологiї та нестача квалiфiкованих робiтникiв масових професiй та iнженерно-технiчних працiвникiв. Підприємством розробленi i здiйснюються конкретнi заходи щодо зменшення ризикiв по кожному iз вищевказаних напрямкiв. Розширення виробництва вiдбувається не тiльки через розширення асортименту продукцiї, покращення її якостi, гнучку цiнову полiтику, але й через новi ринки збуту, якi знаходяться по сусiдству з районом. Реалiзацiя продукцiї здiйснюється підприємством методами централiзованої доставки продукцiї покупцям, самовивозом та через власнi пiдприємства роздрiбної торгiвлi. Основними постачальниками сировини є комбiнати хлiбопродуктiв Хмельницької областi. За звiтний перiод мали мiсце труднощi з поставками борошна, - основної сировини емiтента. Особливiстю розвитку хлiбопекарної галузi в даному перiодi є запровадження обмеження цiн на готову продукцiю шляхом введення державою граничного рiвня рентабельностi в розмiрi 6 вiдсоткiв до собiвартостi на всi види i сорти хлiбобулочних виробiв. За даний перiод впроваджено пять нових технологiй пiдготовки сировини та виробництва хлiбобулочних та кондитерських виробiв, освоєно бiльше 30 нових видiв продукцiї. Підприємства займає незначний (до 7 вiдсоткiв) сегмент ринку хлiба Хмельницької областi. Основним конкурентами являються Хмельницький хлiбокомбiнат, Iзяславський i Шумський хлiбозаводи. Кiлькiсть постачальникiв за основними видами сировини та матерiалiв, що займають бiльше 10 вiдсоткiв у загальному об'ємi постачання, складає 17 . Стратегiєю подальшої дiяльностi підприємства щонайменше на рiк є збiльшення обсягiв виробництва продукцiї, розширення її асортименту та покращення якостi продукцiї. Для виконання поставлених завдань необхiднi фiнансовi ресурси. Одним iз основних джерел полiпшення фiнансового стану на даному етапi є на ряду з жорстким режимом економiї всiх видiв ресурсiв, забезпечення встановленого органами державної влади граничного 6 - вiдсоткового рiвня рентабельностi на всi види хлiбобулочних, кондитерських, макаронних виробiв. Технологія виробництва хлібобулочних виробів. Виробництво хлібобулочних виробів можна розділити на такі етапи: зберігання і підготовка сировини до виробництва, приготування тіста, оброблення тіста, випікання тістових заготовок, охолодження і зберігання хліба. Кожен з цих етапів включає низку технологічних операцій, що забезпечують виготовлення виробів. Зберігання і підготовка сировини до виробництва. Борошно зберігають у ємкостях (силосах) або мішках. Перед подачею на виробництво при необхідності окремі партії змішують для покращання хлібопекарських властивостей, просіюють через сита для відокремлення сторонніх домішок і пропускають через пристрій для видалення металомагнітних домішок. Сіль зберігають у мішках або насипом в окремому приміщенні. Перед використанням її розчиняють у воді в солерозчиннику. На сучасних хлібозаводах сіль зберігають у вигляді насиченого розчину. Розчин фільтрують, відстоюють і подають на виробництво. Пресовані дріжджі зберігають у холодильнику. Перед використанням їх подрібнюють. У спеціальній дріжджемішалці готують суспензію дріжджів у теплій воді, яку використовують для приготування тіста. Вода зберігається у баках холодної та гарячої води. Перед приготуванням тіста холодну і гарячу воду змішують у певній пропорції для доведення до необхідної температури. Цукор зберігають у мішках. При підготовці до виробництва його розчиняють у воді та фільтрують. Тверді жири зберігають у ящиках або бочках, рідкі — у ємкостях. Перед ви-користанням тверді жири розтоплюють і проціджують через сита певного розміру. Проціджують також рідкі жири й олії. Яйця дезінфікують, розбивають і проціджують через сито. Приготування тіста. Із підготовленої сировини за установленою рецептурою готують тісто. Пшеничне тісто готують в одну (безопарний спосіб) або у дві фази (опарний спосіб). При безопарному способі тісто замішують зразу із всієї сировини. У місиль-ний апарат відповідно до рецептури дозується борошно, вода, дріжджова суспензія, сіль, інша сировина і проводиться замішування до одержання однорідної маси. Приготовлене тісто певний час виброджує. При опарному способі спочатку із частини борошна, води, усіх дріжджів го-тують опару. Після дозрівання до неї додають решту борошна і води, сіль, а також іншу сировину і замішують тісто. Під час бродіння дріжджові клітини зброджують цукри борошна з утворенням спирту і диоксиду вуглецю, який розпушує тісто, воно збільшується в об’ємі, набуває необхідних фізичних властивостей, у ньому накопичуються ароматичні речовини. Житні сорти хліба готують в основному двофазним способом. Спочатку готують закваску, потім на ній замішують тісто. Оброблення тіста. Ця операція включає поділ тіста на шматки зазначеної маси, надання їм певної форми: кулястої — на тістоокруглювальних чи батоноподібної — на тістозакатних машинах; вистоювання сформованих тістових заготовок у спеціальних шафах. Під час вистоювання тістові заготовки розпушуються, збільшуються в об’ємі. Ця операція забезпечує хороший об'єм хліба, формування структури пористості. Випікання. Після вистоювання тістові заготовки випікають у хлібопекарських печах різної конструкції. Під час випікання унаслідок теплофізичних, мікробіологічних, біохімічних, колоїдних, хімічних процесів тістова заготовка перетворюється на хліб із забарвленою скоринкою і духмяним ароматом. Остигання і зберігання. Випечений хліб укладають в ящики або лотки, які розміщують на вагонетках або у контейнерах, при цьому відбраковують вироби, що не відповідають стандартам. Вагонетки з хлібом транспортують у хлібосховища для остигання і реалізації. На цей час більшість хлібозаводів не мають механізованих хлібосховищ. Всі виробничі операції, що пов’язані з укладанням хліба в лотки, на вагонетки або в контейнери, транспортуванням останніх у хлібосховища і завантаженням виробів у автомашину виконуються здебільшого вручну. Борошно доставляється на виробництво борошновозами. З борошновоза через приймальний щиток у вигляді аерозолю по трубопроводу подається до силосів для зберігання. Із силосів роторними живильниками борошно направляється в циклон , з нього — на просіювач , після просіювання — у проміжний бункер , автоваги . Зважене борошно із бункера , розташованого під автовагами, шнековим живильником подається у виробничі бункери . Фільтри очищають транспортуюче повітря від борошняного пилу. Повітря для транспортування борошна компресором подається в очисні апарати і , апарат для стабілізації тиску (ресивер) , а з них через розподільник — на виробництво. Вода з міського водопроводу надходить до баків холодної і гарячої води, з яких подається до водомірних бачків . Вода для живлення парового котла попередньо пропускається через апарати установки для хімводоочистки . Пара з парового котла підводиться до вистійної шафи і печі, а також подається до баку для підігріву води. Для замішування опари у тістомісильну машину безперервної дії подається борошно, дозуючою станцією відміряється решта сировини зі збірних ємкостей. Із тістомісильної машини опара лопатевим насосом подається в ємкість для бродіння . Виброджена опара надходить у машину для замішування тіста , туди ж дозувальною станцією подається вода, сіль та інші компоненти, передбачені рецептурою. Тісто виброджує в ємкості для бродіння над тістоподільником . Із тістоподільника у вигляді шматків певної маси тісто стрічковим транспортером направляється в округлювач , а потім — у тістозакатну машину . Далі укладачем тістові заготовки завантажуються в колиски вистійної шафи . Після вистоювання вони за допомогою пересадочного механізму подаються на під конвеєрної печі , надрізаються циліндричним ножем і надходять у пекарну камеру. Випечені вироби транспортером направляються на хлібоукладальний агрегат і завантажуються у контейнери для зберігання і транспортування у торгівельну мережу. Загальна тривалість технологічного процесу виготовлення основних видів хлібобулочних виробів становить 8-10 год. 2. Характеристика господарської діяльності підприємства Основні техніко – економічні показники діяльності підприємства. Назва показника Дані Обсяг виробництва - в натуральному формі, тон 6768 - в грошовому формі, тис. грн 21780 Обсяг реалізвції продукції, грн 24029 Собівартість реалізованої продукції 22972 Витрати на 1 грн. реалізованої продукції 0,956 Чисельність працівників, осіб 198 Виробіток на 1 працівника 110 Середньорічна вартість ОВФ 4537,5 Фондовіддача 4,8 Прибуток -2249 Рентабельність виробництва 95,6 Інформація про чисельність працівників та оплату їх праці. За звiтний 2010 рiк середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу складає 198 осiб, середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом 1 особа. Фонд оплати працi за 2010 рiк склав 5692,1 тис.грн. проти 4712,9 тис.грн. за 2009 рiк або зрiс на 20,8 вiдсотка. Кадрова програма, спрямована на забезпечення рiвня квалiфiкацiї її працiвникiв, не прийнята. Інформація про основні засоби емітента (за залишковою вартістю) Найменування основних засобів Власні основні засоби (тис. грн.) Орендовані основні засоби (тис. грн.) Основні засоби, всього (тис. грн..) на початок періоду на кінець періоду на початок періоду на кінець періоду на початок періоду на кінець періоду на початок періоду 1. Виробничого призначення: 4336 4739 0 0 4336 4739 будівлі та споруди 2044 2300 0 0 2044 2300 машини та обладнання 1646 1765 0 0 1646 1765 транспортні засоби 547 564 0 0 547 564 інші 99 110 0 0 99 110 2. Невиробничого призначення: 0 0 0 0 0 0 будівлі та споруди 0 0 0 0 0 0 машини та обладнання 0 0 0 0 0 0 транспортні засоби 0 0 0 0 0 0 інші 0 0 0 0 0 0 Усього 4336 4739 0 0 4336 4739 Висновок : середнiй термiн користування основними засобами складає 10 рокiв, в тому числi будiвлi й споруди - 15 рокiв, машини та обладнання - 7 рокiв, транспортнi засоби - 5 рокiв. Первiсна вартiсть основних засобiв на 31.12.2010 р. склала 22632тис.грн., знос - 17893тис.грн. Ступiнь зносу основних засобiв складає - 79,1%. Суттєвих змiн у вартостi основних засобiв за звiтний перiод не вiдбулося. Обмежень на використання майна станом на 31.12.2010року не було. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ Стаття Код рядка За звітний період За попередній період 1 2 3 4 Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 10 28894 25848 Податок на додану вартість 15 4816 4308 Акцизний збір 20 0 0 25 -2 -2 Інші вирахування з доходу 30 -47 -49 Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 35 24029 21489 Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 40 -18032 -15921 Валовий прибуток: прибуток 50 5997 5568 збиток 55 0 0 Інші операційні доходи 60 380 327 У т.ч. дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності 61 1 0 Адміністративні витрати 70 -1903 -1670 Витрати на збут 80 -3037 -2449 Інші операційні витрати 90 -369 -482 У т.ч. витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності 91 -1 0 Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток 100 1068 1294 збиток 105 0 0 Доход від участі в капіталі 110 0 0 Інші фінансові доходи 120 0 0 Інші доходи 130 0 0 Фінансові витрати 140 0 -87 Втрати від участі в капіталі 150 0 0 Інші витрати 160 -4 0 Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 165 0 0 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток 170 1064 1207 збиток 175 0 0 У т.ч. прибуток від припиненої діяльності та/або прибуток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності 176 0 0 У т.ч. збиток від припиненої діяльності та/або збиток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності 177 0 0 Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 -314 -301 Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 0 0 Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток 190 750 906 збиток 195 0 0 ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ Найменування показника Код рядка За звітний період За попередній період 1 2 3 4 Матеріальні затрати 230 12379 10969 Витрати на оплату праці 240 5776 4790 Відрахування на соціальні заходи 250 2080 1771 Амортизація 260 414 345 Інші операційни витрати 270 247 293 Разом 280 20896 18168 Інформація про обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції. Основний вид продукції Обсяг виробництва Обсяг реалізованої продукції у натуральній формі (фізична од. вим.) у грошовій формі (тис.грн.) у відсотках до всієї виробленої продукції у натуральній формі (фізична од. вим.) у грошовій формі (тіс. грн.) у відсотках до всієї реалізованої продукції Виробництво хлiбобулочних виробiв 6768 тон 21780.00 99.81 6768 тон 21780.00 99.81 Запаси Найменування показника Код рядка Балансова вартість на кінець року Переоцінка за рік 1 2 3 4 5 Сировина і матеріали 800 2970 0 0 Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби 810 0 0 0 Паливо 820 79 0 0 Тара і тарні матеріали 830 96 0 0 Будівельні матеріали 840 47 0 0 Запасні частини 850 29 0 0 Матеріали сільськогосподарського призначення 860 0 0 0 Поточні біологічні активи 870 0 0 0 Малоцінні та швидкозношувані предмети 880 65 0 0 Незавершене виробництво 890 0 0 0 Готова продукція 900 19 0 0 Товари 910 144 0 0 Разом 920 3449 0 0 Баланс станом на 2010 рік Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Необоротні активи Нематеріальні активи: залишкова вартість 10 7 8 первісна вартість 11 12 14 накопичена амортизація 12 -5 -6 Незавершене будівництво 20 0 139 Основні засоби: залишкова вартість 30 4336 4739 первісна вартість 31 22184 22632 знос 32 -17848 -17893 Первісна вартість інвестиційної нерухомості 56 0 0 Знос інвестиційної нерухомості 57 0 0 Відстрочені податкові активи 60 111 134 Гудвіл 65 0 0 Інші необоротні активи 70 0 0 Гудвіл при консолідації 75 0 0 Усього за розділом I 80 II. Оборотні активи Виробничі запаси 100 3144 3286 Поточні біологічні активи 110 0 0 Незавершене виробництво 120 0 0 Готова продукція 130 13 19 Товари 140 132 144 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 160 167 201 первісна вартість 161 198 232 резерв сумнівних боргів 162 -31 -31 Дебіторська заборгованість за рахунками: за бюджетом 170 1 1 за виданими авансами 180 394 326 з нарахованих доходів 190 0 0 із внутрішніх розрахунків 200 0 0 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 42 44 Поточні фінансові інвестиції 220 0 0 Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 230 125 141 у т.ч. в касі 231 76 95 в іноземній валюті 240 0 0 Інші оборотні активи 250 3 2 Усього за розділом II 260 III. Витрати майбутніх періодів 270 10 12 IV. Необоротні активи та групи вибуття 275 0 0 Баланс 280 Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Власний капітал Статутний капітал 300 1134 1134 Пайовий капітал 310 0 0 Додатковий вкладений капітал 320 0 0 Інший додатковий капітал 330 1945 1842 Резервний капітал 340 37 284 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 3716 4322 Неоплачений капітал 360 0 0 Вилучений капітал 370 0 0 Накопичена курсова різниця 375 0 0 Усього за розділом I 380 6832 7582 Частка меншості 385 0 0 II. Забезпечення наступних виплат та платежів Забезпечення виплат персоналу 400 341 425 Інші забезпечення 410 0 0 Сума страхових резервів 415 0 0 Сума часток перестраховиків у страхових резервах 416 0 0 Цільове фінансування 420 0 0 Усього за розділом II 430 341 425 ІІІ. Довгострокові зобов’язання Довгострокові кредити банків 440 0 0 Інші довгострокові фінансові зобов’язання 450 0 0 Відстрочені податкові зобов’язання 460 0 0 Інші довгострокові зобов’язання 470 0 0 Усього за розділом III 480 0 0 ІV. Поточні зобов’язання Короткострокові кредити банків 500 0 0 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510 0 0 Векселі видані 520 0 0 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 355 363 Поточні зобов’язання за розрахунками: з одержаних авансів 540 16 15 з бюджетом 550 374 368 з позабюджетних платежів 560 0 0 зі страхування 570 125 112 з оплати праці 580 320 286 з учасниками 590 40 5 із внутрішніх розрахунків 600 0 0 Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу 605 0 0 Інші поточні зобов'язання 610 106 63 Усього за розділом IV 620 1336 1212 V. Доходи майбутніх періодів 630 0 0 Баланс 640 3.Опис та характеристика ринку борошна в Україні Важливе місце у складі агропромислового комплексу України займає зернопромисловий комплекс, до якого належать галузі, що займаються переробкою зернових культур: борошномельно-круп’яна та комбікормова. Борошно-круп’яна галузь грає провідну роль в забезпеченні населення, а також інших галузей харчової індустрії такими соціально-значущими продуктами, як борошно і крупи. Найважливішими чинниками, які впливають на територіальне розміщення підприємств з виробництва даної продукції, є споживачі і сировинні ресурси. Україна має достатній потенціал для заготівлі продовольчого зерна для виробництва борошна і круп. Щорічна потреба країни в продовольчому зерні, зокрема для виробництва хліба і хлібобулочних виробів, оцінюється від 5,7 до 7 млн т. Традиційно використовується широкий спектр зернових культур. Головна роль в продовольчому споживанні, звичайно, належить пшениці – 80%. На частку жита і гречки припадає по 7 і 5% відповідно. Використання рису і кукурудзи в середньому складає приблизно 3%. Споживання інших зернових і зернобобових культур на виробництво борошна і круп традиційно незначне і разом складає близько 4%. Виробництво борошна В Україні борошно є сировиною для найбільш важливих продуктів харчування, тому виробництво цього товару в країні вважається стратегічним. Офіційно зареєстровані статистикою обсяги виробництва борошна в Україні за останніх 5 років коливалися в межах 3 млн т, не враховуючи поганого урожаю зернових в 2005 р., який викликав зниження випуску борошна. / Джерело: Держкомстат Відповідно до діючих стандартів, вітчизняні борошномельні підприємства виробляють борошно наступних видів: пшеничне борошно чотирьох сортів (крупчатка, вищий, перший, другий, обійне); житнє борошно трьох сортів (сіяне, обдирне, обійне); житньо-пшеничне і пшенично-житнє обійне борошно. Також в Україні виробляється борошно другого сорту з твердої пшениці (дурум), кукурудзяне, вівсяне, в незначних обсягах – рисове, ячмінне, гречане, соєве. Найбільшу частку в структурі випуску борошна займає пшеничне борошно – близько 90%. Структура виробництва борошна в 2004-2010 рр., тис. т Вид Рік 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Пшеничне 2710 2686 2724 2540 2678 2662 2404 Житнє 354 289 252 269 243 252 230 Кукурудзяне 9 5 7 5 7 8 13 Всього 3076 2984 2986 2819 2942 2931 2655 Джерело: Держкомстат / На сьогодні в Україні налічується близько 600 борошномельних підприємств, з них 200 – комбінати хлібопродуктів. Потужності з виробництва борошна знаходяться на рівні понад 11 млн т, що приблизно в три рази більше, ніж необхідно для власного споживання. За офіційними даними, великі борошномельні підприємства виробляють близько 70% борошна від загального виробництва. У країні також активно працює величезна кількість приватних міні-млинів, сукупна потужність яких, на думку незалежних експертів, дозволяє покрити потреби вітчизняного ринку борошна на 30%. Найбільшими центрами з виробництва борошна є Київ і Київська область, а також Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Вінницька, Одеська області. Найбільші борошномельні підприємства України № Назва підприємства 1 ЗАТ «Kиївмлин» (м. Київ) 2 ТОВ «Дніпропетровський млиновий комбінат» 3 ДП «Новопокровський КХП» (Харківська обл.) 4 ЗАТ «Донецький КХП №1» ГАК «Хліб України» (м. Донецьк) 5 ВАТ «Сімферопольський КХП» (АР Крим) 6 ВАТ «Вінницький КХП – 2» (Вінницька обл.) 7 ВАТ « Миколаївський КХП» (м. Миколаїв) 8 ДП «Оленівський КХП» ДАК «Хліб України» 9 ДП «Куліндорівський КХП» (м. Одеса) 10 ТОВ «Маріупольський мелькомбінат» 11 ЗАТ «Запоріжжя-млин» 12 ВАТ «Херсонський КХП» (Херсонська обл.) 13 ЗАТ «Переробник» (Дніпропетровська обл.) 14 ВАТ «Луганськмлин» (г. Луганськ) 15 ТОВ «Лотуре-Зернопром» (Луганська обл.) Джерело: Держкомстат Оскільки пшеничне і житнє борошно є основою для випічки хліба, то в структурі споживання борошна в середньому близько 85% припадає на частку хлібопекарської промисловості. Також борошно використовується в домашньому господарстві, макаронній, кондитерській промисловості, для виробництва дитячого харчування, харчових концентратів і у громадському харчуванні. Ячмінне, кукурудзяне, соєве борошно в хлібопеченні використовується рідко. Споживання хлібних продуктів на душу населення на рік, кг / 4. Завдання по кейсу: Теоретичні завдання: 1. Здійснити групування і виявити структуру виробничих запасів за характером їх споживання у виробничому процесі. Визначити види виробничих запасів, які будуть складати норму виробничих запасів на підприємстві. Вкажіть фактори, які впливають на рівень виробничих запасів на підпримстві (враховуючи специфіку галузідіяльності і основні техніко – економічні показники господарської діяльності підприємства). Розрахункові завдання: Розрахувати показники ріня та оборотності виробничих запасів на даному підприємстві і зробити відповідні висновки. Розрахувати показники оборотності на підприємстві та зробити відповідні висновки. Розрахувати оптимальну партію постачання борошна підприємством. Узагальнюючі завдання щодо стратегічних висновків: Розрахувати показники системи управління виробничими запасами. 2. Здійснити аналіз виробничих запасів за допомогою ABC – аналізу. 3. Вказати на резерви зниження величини запасів, запропонувати заходи для зниження величини цих резервів і розрахувати їх ефективність. Список використаних джерел Збагерська Н.В. Матеріально-технічне забезпечення підприємства. НУВГП :Рівне 2006 Бондаренко О. "Управління виробничими запасами на підприємстві" ін-т Економіки Промисловості- Донецьк 2003 www.smida.gov.ua www.ukrstat.gov.ua baker-group.net www.mfa.gov.ua

Інші Інші

17.02.2013 19:02-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись