Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Технологія Матеріально-технічного забезпечення підприємства
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Навчально-дослідне завдання
на тему:
«Технологія Матеріально-технічного
забезпечення підприємства»
Виконали: студенти ЕП-21
Тиравський Віктор
Юрчук Олег
Омелянчук Захар
Перевірила: Збагерська Н.В.
Рівне - 2012
Зміст
Вступ ……………………………………………………………………………….3
1.Загальний опис підприємства та основ технології виробництва…………..4
2. Характеристика господарської діяльності підприємства………………….8
3.Опис та характеристика ринку борошна в Україні………………………... 15
4. Завдання по кейсу……………………………………………………………18
Список використаних джерел …………………………………………………...19
Вступ
В даній роботі ми досліджували господарську діяльність підприємства, а зокрема технологію матеріально-технічного забезпечення на прикладі АТ «ШЕПЕТІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ КОМБІНАТ».
Актуальність теми полягає у тому, що добре побудований, належним чином організований облік технології матеріально-технічного забезпечення, тобто якісна поінформованість про її наявність та рух мають суттєве значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства.
Метою даної роботи є вивчення і розуміння сутності господарської діяльності підприємства і застосування цих знань на практиці.
Завданнями кейсу є:
опис загальної характеристики підприємства;
вивчення технологій підприємства;
визначення напрямів впровадження більш ефективних технологій матеріально-технічного забезпечення на підприємстві;
визначення рівня використання засобів і факторів, які впливають на них;
1.Загальний опис підприємства та основ технології виробництва.
Акціонерне товариство «Шепетівський цукровий комбінат» - одне з найстаріших діючих цукрових підприємств Поділля – 165 років. Підприємство є одним із лідерів в цукровй галузі України. Продукція АТ "Шепетівський цукровий комбінат" відповідає всім державним та міжнародним вимогам якості. В цьому заслуга колективу, висококваліфікованих фахівців, професіоналів високого рівня, які знаходяться в постійному пошуку поліпшення процесів управління якістю і технологією виробництва. На підприємстві зосереджений значний технічний потенціал, придбаний і збережений виробничий досвід. Цукровий комбінат має добрі партнерські відношення з багатьма підприємствами України, зарубіжжя, і зацікавлене у налагодженні подальших ділових контактів, будує дружні стосунки на принципах партнерства, взаєморозуміння з урахуванням інтересів всіх сторін.
Історія підприємства
Шепетівському цукровому комбінату —165 років!
Історія становлення цього славетного підприємства сягає далекого 19 століття.
В 1843 році князь Є.Сангушко розпочинає будівництво цукроварні, яка вже ф році дає свою першу продукцію. В перші роки на заводі вироблялось понад 50 тис. пудів цукру, виробництво здійснювалось "вогневим методом".
Технічні засоби виробництва були примітивні, переважала, в основному, ручна праця. Лише деякі механізми приводились в дію при допомозі кінної сили, робочий день на цукроварні тривав 13-14 годин.
В 1859 році населений пункт Шепетівка разом з цукроварнею перейшов у власність графа А.Потоцького. На заводі відбувся ряд технічних змін: була встановлена парова машина потужністю 18 кінських сил, мийка з барабаном, прокладено залізничну гілку.
В 80-х роках 19 ст. розпочалось також будівництво рафінадного заводу, який згодом був пропущений. На обох заводах працювало біля 1000 чоловік. Виробництво продукції становило: цукру-піску більше 80 тис. пудів, а цукру-рафінаду - 230 тис. пудів. Валове виробництво продукції становило 1 млн. карбованців.
Але в 1900 році при загадкових обставинах заводи згоріли. Внаслідок пожежі загинуло 2 робітника, було нанесено збитків на суму 1,5 млн. карбованців.
Отримавши значну грошову компенсацію, граф Потоцький на тому ж місці збудував нові цегляні приміщення заводів, запросивши для участі в будівництві кваліфікованих робітників з центральних районів Росії, а також з Варшави (біля 1000 чоловік).
У передвоєнні роки цукропісочний завод виробляв цукру на 3,4 млн. крб., а рафінадний - на 13,2 млн. крб.; на заводах працювало відповідно 255 і 790 чоловік.
Під час другої світової війни заводи були сильно зруйновані. І якщо пісочний завод зуміли відбудувати вже через рік після закінчення війни, то рафінадний - лише в 1951 році. На комбінаті розпочали проводити роботи по технічному переоснащенню: було змонтовано біля 80 одиниць різного обладнання вартістю більше 900 тис. крб. Якщо в 1952 році рафінадний завод виробляв лише один вид продукції, то в 1965 році було освоєно виробництво шести видів продукції, яка користувалася великим попитом у населення і відвантажувалась майже в усі республіки Радянського Союзу.
Державна програма розвитку Шепетівського цукрового комбінату передбачала виконання робіт по комплексній реконструкції цукропісочного заводу з доведення його потужності до 3 тис. тонн переробки цукрових буряків на добу. Згідно плану реконструкції в 1975 році був введений в експлуатацію бурякопереробний цех, а в 1978 році закінчені роботи по реконструкції сокоочисного цеху, проводились роботи по заміні морально застарілого обладнання на інших ділянках виробництва.
В 1983 році була закінчена реконструкція продуктового цеху (вартість цих робіт становила більше 1 млн. крб). На кінець 80-х років потужність цукропісочного заводу становила 2,2 тис. тонн переробки сировини на добу.
З 1987 р. на рафінадному заводі розпочали будівництво нового приміщення з встановленням автоматичної лінії 3-ДМ французької фірми "Шамбон". Ці роботи завершено в травні 1988 року, кошторисна вартість - 7,4 млн. крб. Продуктивність цієї лінії становила 100 тонн цукру-рафінаду, розфасованого в коробки по 1 кг.
Шепетівський цукровий комбінат, завдяки виробництву значної кількості цукру-піску та цукру- рафінаду, до 1996 року відносився до числа найбільш прибуткових підприємств цукрової галузі. Криза, яка охопила більшість цукрозаводів України, не обминула і Шепетівський комбінат. Зменшились заготівлі сировини, тривалість виробництва і, як наслідок, відчутно знизились техніко-економічні показники на комбінаті. Недостатнє забезпечення заводу сировиною тривало на протязі 6 років. Для виходу з кризового стану в 2001 році акціонери комбінату прийняли рішення продати акції ВАТ "Шепетівський цукрокомбінат" банку АТ "Брокбізнесбанк".
Банк надав перший фінансовий кредит в розмірі 14 млн. грн., що сприяло покращенню фінансового стану цукрокомбінату. Завдяки отриманим коштам, комбінат розпочав проводити розрахунки за існуючі на той час борги. Одним із пріоритетних напрямків розвитку комбінату було обрано розвиток аграрного сектору. Вже в 2004 році дали згоду на об'єднання 8 господарств, на площах яких було засіяно 2180 га цукрових буряків. Завдяки тісній співпраці з товаровиробниками, були отримані вагомі результати роботи.
Якщо в минулих роках середня врожайність по господарствах становила 100-120 ц/га цукрових буряків, то на орендних полях Цукрового комбінату в 2004 році вона становила 315 ц/га, у 2006 році 400-450 ц/га, у 2010р. 500-550 ц/га. У 2007 р. цукровий букряк вирощувався на площі 3600 га, у 2010р. цукровим буряком було засіяно 5014,3 га землі. Збільшились обсяги заготівлі і переробки цукрових буряків з 74,4тис. тонн у 2002р. до 222,1 тис. тонн у 2010 році. Виробництво цукру зросло з 7,9 тис. тонн у 2002 році до 26,9 тис. тонн у 2010 році.
Завдяки раціонально вкладеним у виробництво інвестиційних коштів, вдало організованій роботі технологічної, інженерної служб колектив з року в рік виконує заплановані ремонтні роботи, пов'язані з реконструкцією існуючого обладнання.
Встановлено фільтри МВЖ, виконано капітальний ремонт дифузійного апарату, встановлено сучасні сульфітатори, збудовано і введено в експлуатацію нове жомопресове відділення з жомопресами глибокого віджиму, змонтовано нове бурякомийне відділеня, проведено реконструкцію та модернізацію теплової та вакуумно - конденсатної схем заводу, введено в експлуатацію фільтри КФ-1000 (4шт.), нове сучасне сушильне відділення, іде реконструкція продуктового відділення із встановленням сучасних центрифуг утфелю І-го та ІІІ-го продуктів. Удосконалюються технологічні схеми, проведеня повна автоматизація, комп'ютеризація виробничих процесів, які об'єднані в єдиний комп'ютерний центр, запроваджені нові енергозберігаючі технології. Тривалість сокодобування на заводі збільшилась з 30,8 діб у 2002 році до 75,73 доби у 2010 році. Значно зросла заробітна плата, відсутня забогрованість по заробітній платі та платежів до б'юджету. Підприємстмо забезпечує робочими місцями більше ніж 700 громадян України.
Акціонерне товариство "Шепетівський цукровии комбінат" нагороджений дипломом та пам'ятним знаком "Лідер харчової та переробної промисловості України", Дипломом Всеукраїнського конкурсу якості продукції "100 кращих товарів України - 2005", "100 кращих товарів України - 2008" у номінації "Продовольчі товари". У 2006 році за вагомі здобутки в галузі переробки сільськогосподарської продукції колектив комбінату був занесений на обласну Дошку Пошани "Кращі люди Хмельниччини". У 2008 р. колектив нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, у 2009р. міжнародний економічний рейтинг відзначив підприємство і керівника медаллю і відповідним свідоцтвом «Зірка економіки України».
З 2003 р. і на даний момент головою управління ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат» є Агарков Микола Миколайович.
165 річницю Шепетівського цукрового комбінату колектив зустрічає з оптимізмом, з надією на подальший розвиток виробництва, зміцнення економічних показників підприємства, підвищення рівня життя його працівників.
2. Характеристика господарської діяльності підприємства
Основні техніко-економічні показники Шепетівського цукрового комбінату
Показники
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
Заготовлено цукрових буряків, тонн
74453
121713
156147
148755
200055
260506
198761
139910
222124
Дигестія при прийманні, %
14,22
16.08
15.58
16.37
15.89
14.55
15,69
17,62
16,08
Перероблено сировини, тонн
72256
116900
148816
142600
190768
250700
196094
133056
217682
Вироблено цукру, тонн
7905
14218
17945
18755
23540
28367
25008
20727
26943
Вихід цукру, %
10,87
12.11
12.01
13.10
12.30
11.37
12,72
13,82
12,35
Продуктивність, тонн/добу
2344
2338
2214
2403
2659
2773
2879
2753
2874
Витрати природного газу на виробництво, тис. м3
9371,8
9056,5
9784,3
7914,7
8022,6
9919,1
7555,6
5640,0
9487,798
У 2011 році :
Проведено ремонт будівель та споруд з заміною вікон, дверей, ремонтом дахів;
проведені заміни приводних ланцюгів на соломоловушці СБГМ-700, механічній решітці, ситчастому транспортері ополіскувача буряків, елеваторі буряків;
бурякорізка СЦ2Б-16 була замінена на бурякорізку РБА-2-16;
замінені верхні приводні ланцюги дифузійного апарату ДС-12;
проведена заміна ротора газового насоса ВК-150, приводного ланцюга на елеваторі вапнякового каміння, придбані та змонтовані гідроциклони очистки вапнякового молока у кількості 2 шт.;
замінено збірники освітленого, фільтрованого соку І сатурації, соку перед ІІ сатурацією, соку перед випарною станцією з більшим об'ємом.
замінено насоси соку І сатурації СОТ-150 на насоси соку СКО150/45 – 4 шт, СКО-200/45 – 2 шт.;
змонтовано станцію контрольної фільтрації соку І сатурації з фільтрами МВЖ-60. Проведено автоматизацію станції;
замінено насоси зеленої та білої патоки І продукту СОТ-100 на насоси СВН-80/32 в кількості 4 шт.;
встановлено струменево-нішові пальники на парових котлах №3,4,6. Замінено пароперегрівач на паровому котлі №3. Замінено пароохолоджувач на паровому котлі №5. Змонтована автоматика роботи парового котла №5;
придбано компресор повітря ВП-20/9;
змонтовано схему повернення промивів після фільтр-пресів на гасіння вапна у вапняковому відділенні;
проведено монтаж автоматики варіння утфелю ІІ та ІІІ продуктів продуктового відділення;
придбано автоматичний комбінований прилад рН-метр - кондуктомір та спектрофотометр;
проведено атестацію вимірювальної лабораторії;
проведено сертифікацію системи якості підприємства з підтвердженням відповідності вимогам державного та міжнародного стандартів ISO 9001.
Сучасне виробництва цукру з буряків складається з слідуючих основних стадій: - приймання, зберігання, подача в завод та очистка буряка від домішок (землі, піску, залишків зеленої маси), його мийка, різання на стружку та добування дифузійного соку; - очистка дифузійного соку вапняковим молоком, вуглекислим газом від нецукрів та згущення його випарюванням до густини сиропу; - виділення сахарози шляхом кристалізації, відокремлення цукру від міжкристального розчину, сушка та пакування. Завод має власне кагатне поле, розраховане на зберігання 120 тис. тон буряка. Привезений буряк візуально обстежується і за результатами обстеження направляється на короткострокове або тривале зберігання. Сировинна лабораторія обладнана лінією Рюпро (для визначення загальної забрудненості) та лінією УЛС-1 (для визначення цукристості буряка). Облік буряку, що надходить від бурякоздатчиків на кагатне поле, ведеться автоматизовано через електронні автомобільні ваги, укладка буряка на зберігання проводиться буртоукладочними машинами (БУМ) в кількості 8 шт. Буряк з кагатного поля гідротранспортерами подається в завод. Облік переробленого буряка ведеться на автоматичних вагах ДС-800. Процес висолоджування стружки ведеться в колонному дифузійному апараті КДА-30-66А. Матеріалом для одержання вапнякового молока та вуглекислого газу є вапняковий камінь. Для випалювання вапнякового каміння застосовують вапняково-випалювальну піч. Піч завантажується вапняковим камінням, змішаним з антрацитом або коксом. Температура випалювання вапняку – 1000 – 1100 градусів за цельсієм. Вуглекислий газ, виділений в результаті випалювання вапнякового каміння, відсмоктується насосом, і після очистки та охолодження використовується в технологічному процесі. Випалений вапняк вигружається з печі, гаситься водою, при цьому оксид кальцію перетворюється в гідрооксид кальцію – "вапнякове молоко". З метою економії теплової енергії згущення соку здійснюється в п’ятикорпусній випарній установці, вторинна пара якої використовується на технологічні потреби заводу. Сироп з випарної станції фільтрується і направляється в продуктовий цех, який діє за трьохкристалізаційною схемою. Утфель першого продукту вариться із сиропу та клеровок II і III продукту. Утфель першої кристалізації фугують гарячим, на центрифугах ФПН-1251 (5 шт.). При фуговці відбирають 2 відтоки, які направляють на уварювання II та III продукту. Вивантажений із центрифуг цукор-пісок транспортують для висушування, очищення від грудочок і феродомішок та подається в бункера, а звідти – в упаковку. Цукор-пісок пакується по 50 кг. В нові поліпропіленові мішки і направляють в склад готової продукції. Готова продукція цукор-пісок відповідає вимогам ДСТУ 4623:2006. При переробці цукрових буряків робота заводу забезпечена тепловою та електричною енергією власного виробництва, що дає можливість працювати в "автономному" режимі. На ТЕЦ встановлено 3 парові котли БГМ-35М потужністю 35 тон пари на годину кожен, та турбогенератор Р- 6-35/5М1 потужністю 6 МВт.
Управління технологічних процесів та технологічних ліній цукрового заводу забезпечено сучасними засобами автоматизації, а саме: 1. Автоматичне регулювання подачі буряків в мийне відділення. 2. Контроль кількості буряків в бункері перед різками. 3. Автоматичне управління і регулювання продуктивності бурякорізок. 4. Автоматичне управління технологічним процесом дифузійного відділення на основі мікропроцесорної техніки. 5. Автоматичне управління станцією дефекосатурації на основі мікропроцесорної техніки. 6. Автоматичне управління фільтрацією соків на основі мікропроцесорної техніки. 7. Автоматичне управління роботою випарної установки на основі мікропроцесорної техніки. 8. Автоматичне управління варкою утфелю першого, другого продукту на основі мікропроцесорної техніки. 9. Автоматизовані центрифуги з програмним управлінням для утфелю першого продукту. 10. Автоматичне дозування та облік цукру-піску, упакованого в мішки.
3. Опис та характеристика ринку цукру в Україні
Виробництво цукрових буряків зосереджено переважно на сільськогосподарських підприємствах: у 2011 р. на них припадало 84,9% загального обсягу виробництва. Однак значною залишається питома вага й особистих селянських господарств у виробництві цієї сільськогосподарської продукції (15,1%). Щоправда, в приватних дворах у 2011 р., порівняно з 2010 р., виробництво коренеплодів зросло лише на 1,7% проти 56,8% у сільськогосподарських підприємствах.
Вирощування цукрових буряків на невеликих розрізнених ділянках знижує ефективність виробництва цієї агрокультури. Про це свідчить рівень урожайності: в 2011 р. він був значно нижчий в особистих селянських господарствах (230,4 ц/га), ніж у сільськогосподарських підприємств (295,3 ц/га).
2012 року тенденція до концентрації виробництва у великих господарствах, новостворених агрофірмах, де більші фінансові й технічні можливості, вищий рівень технології виробництва, закріплюється.
Цукрові буряки вирощують у всіх областях України, крім Закарпатської та АР Крим. Значну частину (60%) загального їх виробництва в 2011 р. забезпечили шість областей: Вінницька, Київська, Полтавська, Харківська, Тернопільська та Черкаська, розміщених на середній лінії “бурякового поясу” України.У цих областях, як водиться, і врожаї збирають вищі: за середнього по Україні в 2011 р. 284,7 ц/га у Вінницькій області зібрали 290,9 ц/га, Київській — 342,4, Полтавській — 294,8, Тернопільській — 302,9, Черкаській — 331,3 ц/га. Хоча тепер вирощують цукрові буряки (в невеликих обсягах) і в нетрадиційних регіонах: Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях, де немає відповідних переробних підприємств.
У 2011 р. площа посівів зменшилася майже повсюдно (у традиційних регіонах бурякосіяння — на 7–27% за загального скорочення на 19,4%), лише “цукровий” Донбас збільшив площу посівів на 3,3%.
Цукрові буряки майже повністю спрямовують на переробку для випуску цукру. На цукрові заводи сировина надходить різними каналами.
Значну частку вітчизняної цукросировини (2010 р. — 37,6%, 2011 р. — 36,7%) бурякосійні сільськогосподарські підприємства передають на переробку за давальницькою схемою, що поглиблює фінансову кризу буряко-цукрового підкомплексу. В особистих селянських господарствах питома вага переробки коренеплодів на давальницьких засадах, за даними Держкомстату, ще вища (2010 р. — 72,8%, чи 1974 тис. т, 2011 р. — 74,6%, чи 2120 тис. т).
У сезон 2012 р., як застерігають керівники НАЦУ “Укрцукор”, можливий імпорт цукрових буряків з Білорусі в обсязі 300–500 тис. т. Прецедент імпорту цукрових буряків Україна мала в 2010 р., коли, за офіційними даними Держкомстату, в Україну із-за кордону було поставлено понад 100 тис. т солодких коренеплодів, в тому числі майже 70 тис. т із Білорусі. Навіть у першій половині 2011 р. в даних Держкомстату України зазначається імпорт майже 20 тис. т цукрових буряків (переважно з Литви).
Цукор-сирець із тростини
Донедавна значне місце в сфері сировинного забезпечення цукрових заводів України посідав імпортний цукор-сирець. Та вже 2009 року було імпортовано лише 176 тис. т цукру-сирцю із тростини, у 2010 р. цукор-сирець практично не ввозили в Україну, а в першому півріччі 2011 р. його було імпортовано тільки 6 тис. тонн.
Із членством України в СОТ набере чинності Закон України “Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю із тростини” від 30 листопада 2006 р. № 404-V, яким передбачено щорічне ввезення 260 тис. т тростинного цукру-сирцю.
Цукор: пропозиція і попит
На 2009/2010 МР (вересень-серпень) граничний розмір квоти “А” — поставок цукру на внутрішній ринок — встановлено в обсязі 2040 тис. т. При цьому очікується два джерела поповнення квоти: перехідний запас цукру, виробленого в 2010 р., та цукор, що буде вироблено в буряко-переробний сезон 2011 року.
Справді, завдяки нарощенню виробництва цукру з буряків, торік перехідні запаси цукру зросли на 0,5 млн т: 2010 року цукру-піску із цукрових буряків було випущено майже на 40% більше, ніж 2009 р., — 2,6 млн т проти 1,9 млн тонн.
За даними Держкомстату України, станом на 1 січня 2011 р. залишки цукру на підприємствах-виробниках становили майже 0,7 млн тонн.
Обсяг запасів дає підстави для аргументації спрямування більшої частини приросту запасів на реалізацію в наступному році. Цю обставину можна вважати об’єктивною причиною того, що Міністерство аграрної політики України (наказ від 30 березня 2007 року № 232) здійснив розподіл обсягів виробництва цукру в розмірі 85% встановленої Кабінетом Міністрів України квоти “А”.
Усього право на поставку цукру квоти “А” отримали 109 заводів. Слід зазначити, що в 2010 р. функціонувало 119 цукрових заводів, а для забезпечення переробки буряків у 2011/2012 маркетинговому році атестовано (за даними Мінагрополітики України) 122 підприємства.
Застосовуючи давальницьку схему переробки цукрових буряків, бурякосійні господарства стають власниками частини цукру, який вони реалізують за різними каналами. Так, 2010 р. сільськогосподарські підприємства продали 593,6 тис. т цукру, що становить 22,4% загального його виробництва в країні. Цей цукор переважно (близько 85,3%) реалізували комерційним структурам, збували його й на ринках (7,2%), слугував він і засобом оплати праці робітників (4,6%), орендної плати за землю і майнові паї (2,9%).
2010 року Міністерство аграрної політики та Аграрний фонд України теж приймали рішення закупити 180 тис. т бурякового цукру до Державного продовольчого резерву (наказ Мінагрополітики № 282 від 7 червня 2010 р.), але рішення не було виконано через брак коштів у Державному бюджеті. В 2012 р. Держкомрезерв України планує здійснити закупівлю 10–15 тис. т цукру до Державного матеріального резерву.
Обсяги цукру, задіяні в експортно-імпортних операціях України в 2010 р., були незначними — близько 1% вітчизняного виробництва: завезли 27,5, вивезли 22,4 тис. т, переважно із і до Казахстану, відповідно, 11,5 і 26,0 тис. т; експортували український цукор також до Азербайджану (8,9 тис. т) та Грузії (1,5 тис. т).
Цукрових сиропів та інших видів цукру практично не завозили, а експортували 38,1 тис. тонн.
Результати виробничої діяльності, реалізації зовнішніх зв’язків та використання продукції акумульовано в балансі пропозиції та попиту цукру в Україні.
Цінова політика
Постановою Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру та цукрових буряків” від 20 лютого 2010 р. № 171 було затверджено мінімальну ціну на цукрові буряки квот “А” і “В” на 2010/2011 МР на рівні 195 грн/т (з ПДВ). Проте постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2011 р. № 404 на період з 1 вересня 2011 р. до 1 вересня 2012 р. мінімальну ціну за 1 т цукрових буряків, які поставлятимуть для виробництва цукру квоти “А”, затверджено на рівні 141,67 грн/т без ПДВ і 170 грн/т з ПДВ, тобто знижено проти попереднього маркетингового року — повернулися до рівня ціни 2009/2010 МР в умовах майже 10-відсоткового щорічного індексу інфляції (зокрема, індекс інфляції, за показниками “грудень до грудня”, в 2010 р. становив 9,1%).
Фактичні ціни реалізації цукрових буряків різняться за регіонами країни, категоріями товаровиробників та каналами продажу.
Регіональна диференціація цін на цукрові буряки зумовлена різними чинниками: природно-кліматичною зональністю, яка позначається на врожайності коренеплодів; кількісними й якісними параметрами пропозиції сировини, а отже, масштабами цукрового буряківництва, зміною його територіального розміщення; не останню роль відіграє платоспроможність переробних підприємств. Останніми роками серед традиційних регіонів бурякосіяння в Україні найвищі реалізаційні ціни на цукрові буряки склалися в західних областях, а за найнижчими середніми цінами їх реалізували в центральних зонах “бурякового поясу”.
Ціни реалізації цукрових буряків суттєво різнилися за категоріями сільськогосподарських товаровиробників. Так, середня ціна продажу цукрових буряків господарствами населення (домогосподарствами) становила в 2010 р. 179,8 грн/т, що на 19,4% нижче за ціни закупівлі коренеплодів (з урахуванням ПДВ) у бурякосійних підприємств.
Останні два роки цукрове буряківництво в сільськогосподарських підприємствах України було низькоприбутковим.
Аналіз реалізаційних цін на цукрові буряки за каналами збуту свідчить, що за найвищою ціною в сільськогосподарських підприємств цукрові буряки закуповували, зазвичай, переробні підприємства.
На 2010/2011 МР за тонну бурякового цукру затверджено мінімальну ціну — 2850 і 2375 грн, відповідно, з ПДВ і без ПДВ. За цією ціною мав здійснювати закупки цукру й Аграрний фонд.
Фактичну динаміку цінової ситуації на оптовому ринку цукру України наведено на рисунку 5: з початку бурякопереробного сезону 2010 р. фактичні ціни, навіть за мінімальним рівнем, перевищували затверджену мінімальну ціну. Але цінова ситуація різко змінилася в другій половині сезону вітчизняного цукроваріння 2006 р.: фактичні ціни різко знизилися порівняно зі встановленим мінімальним рівнем. Найнижчі ціни склалися в другій половині квітня 2011 р., коли оптова ціна знизилася до 2160–2290 грн/т, проте в травні знову зросли в зв’язку з початком періоду консервації ягід та фруктів.
Зокрема, останні чотири місяці перед початком сезону цукроваріння в Україні середня ціна на білий цукор на внутрішньому ринку (умови поставок EXW) була вищою, ніж на Лондонській біржі на 40–80%, але нижчою на 10–35% проти заводської ціни в Російській Федерації (рис. 6). Таким чином, РФ є досить вигідним потенційним ринком збуту українського цукру.
Одержаний цукор, який переробляли на давальницьких засадах, сільгосппідприємства реалізували в 2010 р. в середньому за ціною (без ПДВ) 2664 грн/т, за найнижчими цінами — працівникам у рахунок оплати праці.
Аналіз динаміки цін на цукор на міських ринках та в роздрібній торгівлі засвідчує: у 2010–2011 роках було порушено характерну для цього ринку в попередні роки сезонність у зміні рівня цін.
Так, зокрема, під впливом цінової ситуації на світовому ринку на початку 2010 р. (у зимовий період) роздрібні ціни на продукцію різко зросли, наприклад у торговельній мережі перевищили 4,8 грн/кг. У подальшому цінова ситуація на ринку цукру в Україні стабілізувалася і “увійшла в закономірне русло”: влітку 2010 р. ціни утримувалися на високому рівні, а з початком осені знизилися. В зв’язку з великою пропозицією цукру, ціни на нього “падали” й на початку весни 2011 р. Проте із сезонним зростанням попиту на продукцію та внаслідок ажіотажного попиту, спричиненого песимістичними прогнозами щодо врожаю зерна й бажанням населення “запастися” продуктами харчування довготривалого збереження, в тому числі й цукром, ціни на нього в червні 2007 р. зросли на міських ринках до 3,2, в торговельній мережі до 3,9 грн/кілограм.
Таким чином, в Україні на внутрішньому ринку цукру наразі складається несприятлива цінова ситуація для виробників продукції (як сировини, так і готового продукту). Профільне міністерство намагається спішно знайти шляхи урегулювання проблеми. Зокрема, ініційовано встановлення щомісячної квоти поставок цукру на внутрішній ринок у межах обсягу річної квоти “А”; маркування цукру, виробленого із буряків врожаю 2011 р., для обмеження реалізації залишків цукру, виробленого в минулому сезоні.
4. Завдання по кейсу:
Теоретичні завдання:
1. Здійснити прогнозування підготовки матеріалів до виробничого споживання і виявити характер їх споживання.
Визначити основну технологію матеріально-технічного забезпечення на підприємстві.
Вкажіть фактори, які впливають на технологію матеріально-технічного забезпечення на підприємстві (враховуючи специфіку галузі, діяльність і основні техніко – економічні показники господарської діяльності підприємства).
Розрахункові завдання:
Розрахувати показники потреби в оновленні технологій мтз даного підприємства і зробити відповідні висновки.
Розрахувати показники оборотності на підприємстві та зробити відповідні висновки.
Розрахувати оптимальну партію постачання цукру підприємством.
Узагальнюючі завдання щодо стратегічних висновків:
1. Розрахувати показники потреби в даному виді продукції.
2. Здійснити аналіз виробничих запасів за допомогою ABC – аналізу.
3. Вказати на резерви зниження величини запасів, запропонувати заходи для зниження величини цих резервів і розрахувати їх ефективність.
Список використаних джерел
Збагерська Н.В. Матеріально-технічне забезпечення підприємства. НУВГП :Рівне 2006
http://sugar.net.ua – сайт АТ « Шепетівський цукровий комбінат»
www.smida.gov.ua
baker-group.net
www.mfa.gov.ua
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора