Міністерство освіти і науки України
Державний Університет “Львівська Політехніка”
Лекція №4
         З фізики
Львів-2006
Розділ 4.  ЕЛЕМЕНТИ  ГІДРОДИНАМІКИ
4.1. Основні поняття гідродинаміки
     Гідродинаміка вивчає рух нестисливих рідин і їх взаємодію з твердими тілами. Основними поняттями гідродинаміки є:
                                 Течія ( сукупність    частинок   рухомої   рідини.
               Лінії течії – лінії,    дотичні  до  яких  у  кожній  точці 
                                      співпадають   за   напрямом  з  векторами 
                                      швидкостей  частинок  рідини, а  густина 
                                      проведення ліній течії (відношення числа
                                      ліній N до величини  перпендикулярної 
                                      до    них   площі   S,   через    яку   вони
                                      проходять)  пропорційна  величині  швид-
                                      кості у даній точці.
    Стаціонарна  течія (  течія,    для   якої   форма   і    розміщення
                                       ліній   течії,  а   також   значення    швид-
                                      кості   у     кожній      точці    незмінне    в 
                                      часі.   У випадку стаціонарних  течій лінії 
                                                     течії   співпадають  з  траекторіями части-
                                      нок рухомої рідини.
         Трубка  течії  ( поверхня,      утворена      лініями     течії, 
                                      проведеними    через   усі   точки  малого 
                                     замкненого контура.
              Струмінь (  частина     рідини,     обмежена    трубкою 
                                     течії.
        Ідеальна рідина –  рідина,     в     якій     повністю    відсутнє 
                                     внутрішнє тертя. 
4.2. Рівняння нерозривності струменя (потоку)
Розглянемо ділянку елементарного струменя, обмеженого двома довільно вибраними нормальними перерізами, площі яких дорівнюють S1 та S2, а швидкості рідини відповідно -  v1  та v2 .
                                                                          S2
                            S2
                                
                                                                  v1 
                                                               
            v2                                                
                                                                                               Рис.4.1
Якщо течія рідини стаціонарна, то маса рідини густиною , що міститься між цими перерізами, не залежить від часу. Отже  маса рідини m = v1S1 , яка надходить за одиницю часу в цей об’єм через перший переріз, повинна дорівнювати масі рідини 
 m = v2S2, яка витікає з виділеного об’єму за той самий час через другий переріз :
                             v1S1 = v2S2 .                      (4.1)
У випадку  нестисливої рідини (= const ) рівняння (1) набуває вигляду
                                   v1S1 = v2S2.                              (4.2)
Оскільки перерізи S1 та S2 вибрані довільно, то 
                                   vS = const.                            (4.3)
Рівність (4.3) є виразом теореми  про нерозривність струменя (потоку) : 
Маса рідини, що проходить за одиницю часу через кожний поперечний переріз трубки течії, для всіх перерізів однакова.
4.3. Рівняння Бернуллі
         Стаціонарний рух ідеальної нестисливої рідини в полі сил тяжіння описує рівняння Бернуллі.
 
 
                                                                   L1                                                 
                                      
                                                                                                           
                                                            S1                                    L2
                                                                                                                                 
                   p1                                  S1І
                                                      S2                                                                     
                                                                                        S2І                                                       
                                                    
                                         v1                             v2
                                                                                    
                           h1                       p2                                               
                                                               h2                                                                                                                                       
                                                                                   Рис.4.2
 
Його отримують, застосувавши до руху рідини  в тонкій трубці течії закон збереження енерґії. Нехай у місці перерізу S1 швидкість течії v1, тиск p1 і висота , на якій є цей переріз, h1 . Аналогічно у місці  перерізу S2 швидкість течії v2, тиск p2 і висота перерізу h2. За малий проміжок часу t рідина переміщується від перерізів S1 і S2 до перерізів S1І і S2І. 
Згідно з законом збереження механічної енерґії, зміна повної енерґії Е2 ( Е1 ідеальної нестисливої рідини повинна дорівнювати роботі А зовнішніх сил :
                                     Е2 ( Е1 = А,                         (4.4)
де  Е1 і Е2 ( повні енерґії рідини масою m у об‘ємах, обмежених    перерізами S1(S2 і  S1І(S2І   відповідно.
З іншого боку, А ( це робота, яка виконується під час переміщення всієї рідини , розташованої між перерізами S1 і S2 за малий проміжок часу t. Для перенесення маси m від S1 до S1І  рідина повинна переміститися на відстань L1 = v1t і від S2 до S2І - на відстань L2 = v2t . Зауважимо, що L1 і L2 настільки малі , що всі точки виділених об’ємів мають сталі значення швидкості  v, тиску p і висоти h . Отже, 
                                 A = F1L1 + F2L2,                    (4.5)
  де F1  і  F2  сили тиску, що діють на рідину в місцях перерізів S1 і S2 
                                       F1 = p1S1 ,                                (4.6)
                                       F2 = – p2S2 .                          (4.7)
     Сила F2  від’ємна, оскільки напрям її дії протилежний до напряму
 руху  рідини.
     Отже:                      A = p1S1L1 – p2S2L2 .                 (4.8)
Повні енерґії Е1 і Е2 складаються з кінетичної та потенціальної енерґії маси m рідини:
                                  E1 = mv+mgh1 ;                (4.9)
                               E2 = mv+mgh2 .              (4.10)
Підставивши вирази (4.9), (4.10), (4.8) у формулу (4.4),  та врахувавши вирази для L1 і L2 , отримаємо
 mv+mgh1+p1S1v1t   =  mv+mgh2+p2S2v2t.   (4.11)
Згідно з рівнянням нерозривності струменя (4.3) об’єм рідини залишається сталим , тобто
                         V  =  S1v1t  = S2v2t.            (4.12)
Розділивши вираз (4.11) на V і врахувавши, що перерізи вибрані довільно, отримаємо рівняння Бернуллі
             + + p = const,            (4.13)
де ( густина рідини.
Рівняння Бернуллі стверджує , що: 
Для  стаціонарної течії ідеальної нестисливої рідини сума динамічного  , гідростатичного   і статичного     тисків залишається сталою вздовж довільної лінії течії.
            Якщо трубка течії горизонтальна, то h = const і вираз (4.13) набуде вигляду:  
                                      + p = const ,                    (4.14)
  
тобто тиск виявляється більшим у тих місцях, де швидкість течії менша. Отже при протіканні рідини по трубі змінного перерізу згідно з (4.14) і рівнянням нерозривності струменя ( 4.3 ) тиск, а значить і ймовірність розриву труби, вищі в місцях більшого діаметру труби.