КУРСОВА РОБОТА
«Регіональна економіка промисловості України»
Вступ
Промисловість – найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. На неї припадає 1/3 основних фондів, понад 35% населення, зайнятого у народному господарстві. Промисловість як провідна ланка господарства України визначає рівень її економічного розвитку, спеціалізацію економіки, масштаби участі в територіальному поділі праці й інтенсивності територіально-економічних зв’язків.
Структура промислового комплексу:
1) Важка промисловість:
– машинобудівний комплекс,
– металургійний комплекс,
– хімічно-лісовий комплекс,
– промисловість будівельних матеріалів,
– паливно-енергетичний комплекс.
2) Легка промисловість.
3) Харчова промисловість.
В табл. 1 – 2 наведені підсумки роботи промисловості України за січень-вересень 2007 року, які розглянуті в курсовій роботі в регіональному розрізі за видами промислової продукції згідно завданню варіанту №20.
Таблиця 1. Обсяг реалізованої продукції за основними видами промислової діяльності за січень-вересень 2007 року
Обсяг реалізованої промислової продукції, робіт, послуг
млн.. грн.
у% до всієї реалізованої продукції
Промисловість України
425455,2
100
Добувна промисловість
36775,8
8,7
Добування паливно-енергетичних корисних копалин
18001,0
4,3
Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних
18774,8
4,4
Переробна промисловість
326435,3
76,7
з неї
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів
59585,3
14,0
Легка промисловість
3800,7
0,9
текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра
2773,4
0,7
виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів
1027,3
0,2
Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів
2987,7
0,7
Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність
8024,6
1,9
Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення
35669,2
8,4
Хімічна та нафтохімічна промисловість
27525,7
6,5
хімічне виробництво
20483,6
4,8
виробництво гумових та пластмасових виробів
7042,1
1,7
Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції
17757,6
4,2
Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів
108123,1
25,4
Машинобудування
58232,8
13,6
виробництво машин та устатковання
17633,0
4,1
виробництво електричного, електронного та оптичного устатковання
10690,5
2,5
виробництво транспортних засобів та устатковання
29909,3
7,0
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
62244,1
14,6
Таблиця 2. Виробництво найважливіших видів промислової продукції, аналізуємої в курсовій роботі, по місяцях 2005, 2006 і 2007 років (Україна разом)
січень
лютий
березень
квітень
травень
червень
липень
серпень
вересень
жовтень
листопад
грудень
М'ясо і субпродукти харчові свійської птиці, свіжі чи охолоджені, тис. т
2005
20,7
19,8
21,7
20,0
22,3
22,1
22,1
21,0
22,3
21,6
23,0
26,9
2006
23,7
24,3
25,2
26,0
26,9
26,7
26,3
26,5
26,1
26,2
26,3
28,8
2007
28,3
28,4
31,5
33,5
32,8
33,1
34,2
32,4
30,7
Молоко оброблене рідке, тис. т
2005
58,8
57,8
70,2
62,9
71,1
75,7
75,2
77,6
74,5
71,3
69,7
63,0
2006
59,9
60,2
70,5
62,0
71,2
73,4
75,9
69,8
65,6
64,5
60,8
59,8
2007
61,0
62,4
64,5
68,3
75,8
74,6
73,8
73,9
71,2
Вершки, тис. т
2005
0,8
0,7
0,8
2,2
3,4
3,0
2,7
2,5
1,0
0,9
0,9
1,9
2006
0,6
0,5
0,8
0,8
1,0
2,1
1,5
1,2
1,5
1,1
1,1
0,9
2007
0,7
0,9
1,2
1,3
1,1
1,2
1,2
1,5
1,1
Сир свіжий неферментований та сир кисломолочний, тис. т
2005
5,6
6,5
7,0
7,0
7,2
6,6
6,7
6,8
7,1
7,3
7,4
7,7
2006
6,7
7,8
8,2
7,2
8,2
7,1
7,4
7,1
7,8
8,4
8,3
8,0
2007
7,6
8,1
8,4
7,6
8,5
7,4
7,8
7,7
7,8
Продукти кисломолочні, тис. т
2005
36,6
38,2
42,4
42,2
44,0
46,1
45,3
45,4
39,8
38,2
38,0
37,8
2006
37,7
40,5
45,2
41,7
47,4
46,5
50,6
46,6
40,3
40,9
40,5
40,3
2007
42,4
42,4
44,2
42,5
51,5
51,2
50,7
50,8
42,4
Масло вершкове, тис. т
2005
4,3
4,4
6,5
9,1
14,5
16,3
15,8
13,5
12,2
9,8
6,3
5,3
2006
4,9
5,1
7,1
7,9
12,6
14,9
13,1
11,0
9,6
7,5
4,8
4,1
2007
3,5
3,1
5,8
7,7
12,4
13,0
12,7
11,5
10,4
Олія соняшникова нерафінована, тис. т
2005
113,9
99,6
112,3
112,7
102,4
87,5
70,8
42,8
78,4
167,0
175,7
183,7
2006
170,1
163,0
182,2
178,8
183,2
166,9
171,5
114,7
61,4
185,1
183,2
190,0
2007
201,3
175,9
194,7
191,7
206,6
184,3
166,1
106,3
108,5
Цукор-пісок, отриманий з цукру-сирцю тростинного чи бурякового, тис. т
2005
7,7
–
–
9,3
0,7
8,0
11,3
102,2
373,0
995,4
503,8
101,0
2006
11,2
–
2,0
–
–
–
–
0,6
299,9
1088,2
922,6
280,4
2007
15,6
0,3
–
–
–
–
–
0,04
208,1
Тканини – всього, млн.. м2
2005
8,2
9,0
8,6
9,7
8,8
9,7
9,7
10,5
8,8
10,2
10,5
8,7
2006
6,8
7,7
8,6
8,3
8,2
8,4
8,6
8,5
7,3
7,9
9,4
8,9
2007
7,5
8,6
9,7
9,1
8,9
9,7
9,7
8,7
9,3
Вироби панчішно-шкарпеткові трикотажні машинного чи ручного в’язання, млн.. пар
2005
2,9
3,9
5,2
5,0
4,6
5,0
3,9
4,6
4,9
5,0
4,3
4,3
2006
2,6
3,9
5,0
4,8
4,8
3,9
3,2
3,9
4,7
4,6
4,8
4,1
2007
3,2
4,6
4,4
5,7
5,7
4,7
3,4
4,0
4,7
Светри, джемпери, пуловери, жилети та вироби аналогічні трикотажні машинного чи ручного в’язання, тис. шт.
2005
310,4
298,9
352,2
359,4
334,9
413,8
376,0
485,6
473,9
446,3
424,3
448,6
2006
341,2
346,7
459,7
457,9
414,7
484,0
396,0
366,7
318,2
287,5
270,4
285,6
2007
201,5
221,4
355,2
296,6
233,5
286,7
349,0
320,5
398,4
Одяг верхній трикотажний, тис. шт.
2005
345,7
304,0
395,1
361,8
360,9
315,8
436,3
332,0
381,1
289,9
278,9
287,3
2006
328,8
336,5
535,0
449,5
455,2
411,0
373,1
448,9
461,4
470,4
434,0
541,5
2007
243,4
225,3
292,8
304,7
295,1
260,3
300,3
309,5
386,2
Трикотаж спідній,
тис. шт.
2005
1620,4
1770,4
2148,2
2173,9
2301,0
2179,3
1695,2
1509,4
1641,1
1885,4
1809,6
2069,2
2006
1830,6
2363,5
2454,0
2337,6
2420,6
2571,8
2055,0
1910,2
2273,5
2020,0
2176,8
2116,3
2007
2270,9
2560,2
2740,8
2308,3
2386,2
2450,1
2387,1
2055,0
2179,3
Взуття, тис. пар
2005
1282,5
1555,1
1657,5
1742,2
1585,8
1555,0
1301,2
1611,7
1719,4
1519,5
1769,1
1788,1
2006
1406,6
1757,8
1880,4
1651,2
1645,2
1189,0
1227,0
1552,7
1760,0
1710,8
1802,0
1647,8
2007
1238,9
1503,6
1751,1
1717,3
1641,5
1747,6
1461,0
1944,5
1854,7
Папір та картон для графічних робіт некрейдовані, тис. т
2005
3,4
3,1
3,5
3,7
3,4
3,5
3,5
4,0
3,8
4,0
3,8
4,0
2006
3,8
3,1
3,4
3,7
3,8
4,0
3,6
4,1
3,4
4,5
4,4
4,5
2007
3,7
3,2
3,7
3,8
3,3
3,2
2,8
3,3
2,4
Папір побутового та санітарно-гігієнічного призначення, тис. т
2005
8,8
8,9
9,6
9,1
9,1
7,8
9,3
9,9
8,9
8,9
8,3
8,7
2006
8,5
8,7
9,8
9,6
9,1
9,0
9,5
8,9
9,1
8,4
8,3
9,1
2007
9,8
8,9
9,7
9,2
10,5
9,9
9,9
11,8
9,5
Папір та картон спеціальні некрейдовані; папір сигаретний, не розрізаний за розмірами, тис. т
2005
25,1
21,1
28,0
25,3
26,0
25,2
28,1
26,0
28,0
29,2
28,6
27,2
2006
25,1
22,7
24,3
26,8
25,7
25,9
31,2
28,4
26,9
26,7
25,9
28,7
2007
30,3
27,3
29,0
32,3
31,1
31,0
35,6
32,9
31,3
Цемент, тис. т
2005
506,2
515,9
684,1
1121,8
1128,9
1303,7
1379,5
1328,4
1317,7
1229,1
913,9
732,9
2006
489,0
482,9
798,7
1199,7
1336,3
1390,6
1527,7
1515,0
1417,6
1351,9
1173,5
1049,3
2007
762,2
671,0
1062,8
1371,2
1560,4
1493,7
1485,8
1463,4
1514,9
Трактори для сільського та лісового господарства, шт.
2005
316
230
438
666
533
517
556
572
453
391
383
480
2006
217
250
144
343
390
365
410
389
308
396
221
271
2007
254
424
482
558
381
278
258
520
464
Автомобілі легкові,
шт.
2005
11865
13140
15743
14046
13824
16004
15314
14218
17745
18937
20747
20651
2006
15749
18484
20726
21096
21278
21269
23168
19873
22828
25498
28886
28462
2007
24670
27617
27903
28424
26516
28379
31042
32514
33742
Автобуси, шт.
2005
189
178
265
332
358
379
377
419
462
472
526
698
2006
386
528
600
647
681
601
600
621
716
724
727
815
2007
610
678
685
662
667
745
701
720
794
1. Перелік промислових регіонів України першої «десятки» (карта-схема)
Промислове виробництво розміщене по території республіки нерівномірно. Найвища його просторова концентрація склалася в індустріально розвинутих областях з переважанням підприємств важкої промисловості (Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька). Виділяються також Київська (включаючи м. Київ), Харківська, Одеська, Львівська та інші області, де основний обсяг промислового виробництва територіально зосереджений в обласних центрах (рис. 1. – 9) [10].
Рис. 1. – Причорноморський економічний район (Площа – 113,4 тис. км2. склад – Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська і Херсонська області)
Рис. 2. – Волинський економічний район (Площа – 40,3 тис. км2, склад – Волинська і Рівненська області)
Рис. 3. – Центральноукраїнський економічний район (Площа – 45,5 тис. км2, склад – Черкаська і Кіровоградська області)
Рис. 4. – Карпатський економічний район (Площа – 56,6 тис. км2, склад – Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька області)
Рис. 5. – Подільський економічний район (Площа – 60,9 тис. км2, склад – Тернопільська, Хмельницька і Вінницька області)
Рис. 6. – Столичний економічний район (Площа – 90,7 тис. км2 (15,0% території України), склад – Житомирська, Київська (разом із м. Києвом) і Чернігівська області)
Рис. 7. – Північно-Східний економічний район (Площа – 83,9 тис. км2, склад – Полтавська, Сумська і Харківська області)
Рис. 8. – Придніпровський економічний район (Площа – 59,1 тис. км2, склад – Дніпропетровська і Запорізька області)
Рис. 9. – Донецький економічний район (Площа – 53,2 тис. км2 (8,8% території України), склад – Донецька і Луганська області)
Таким чином, за загальними обсягами випуску промислової продукції в Україні за січень – вересень 2007 року рейтинг першої «десятки» в Україні по питомій вазі займають наступні регіони (обласний розріз):
1. Донецька область – 21,04%
2. Дніпропетровська область – 17,91%
3. Луганська область – 8,94%
4. Запорізька область – 8,26%
5. Полтавська область – 6,77%
6. Харківська область – 4,95%
7. м. Київ – 4,85%
8. Одеська область – 2,80%
9. Київська область – 2,74%
10. Львівська область – 2,65%
За темпом росту обсягів промислової продукції за січень – вересень 2007 року відносно січня – вересня 2006 року рейтинг першої «десятки» в Україні займають наступні регіони:
Рейтингове місце
Темпи приросту, зниження (–) обсягів промислової продукції, відсотків
Січень-вересень 2007 р. до січня-вересня 2006 р.
Україна
10,7
1
Волинська
36,3
2
Черкаська
25,5
3
Чернівецька
21,7
4
Закарпатська
21,3
5
Тернопільська
20,7
6
Запорізька
18,5
7
Хмельницька
17,2
8
Рівненська
15,8
9
Кіровоградська
14,4
10
Одеська
12,5
2. Легка промисловість України
Легка промисловість є однією з найважливіших серед галузей виробництва непродовольчих товарів. Продукція легкої промисловості йде на задоволення потреб населення, забезпечуючи його тканинами, одягом, взуттям та іншими предметами споживання, а також використовується в інших галузях промисловості у вигляді сировини і допоміжних матеріалів (у харчовій, машинобудуванні та ін.). Найбільш тісні зв’язки вона має із сільським господарством і хімічною промисловістю – основними постачальниками сировини для галузі, а також машинобудуванням.
Легка промисловість – це комплексна галузь, що включає майже 20 підгалузей, які можуть бути об’єднані в три групи:
– текстильна, в тому числі, бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, трикотажна. Сюди входить первинна обробка льону, шерсті та ін., виробництво нетканих матеріалів, в’язання сіток, виробництво текстильної галантереї та ін.;
– швейна;
– шкіряно-взуттєва і хутрова.
Ефективність галузі залежить від багатьох економічних факторів та раціонального розміщення її підприємств. Для легкої промисловості характерна менш виражена, порівняно з іншими галузями, територіальна спеціалізація, бо практично в кожній області є ті чи інші її підприємства.
2.1 Виробництво тканин
Головною галуззю текстильної промисловості в Україні, як і в усьому світі, є бавовняна галузь. На неї припадає майже 50% усіх тканин, що виробляються. Бавовняне виробництво країни знаходиться у великій залежності від постачальників сировини. Тому передбачається відновлення бавовництва у південних районах, що дозволить забезпечити бавовняну промисловість на 70% власною сировиною і значно знизити собівартість виробництва тканин. У Херсоні вже введена експериментальна лінія бавовняно-очисного заводу, що споруджується відповідно до Державної програми розвитку легкої промисловості.
Бавовняна промисловість у своїй структурі має прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове і фарбувальнообробне виробництво. Бавовна є основною сировиною для деяких видів тканин з домішкою синтетичних і штучних волокон.
Тканини та інші вироби з бавовни виробляють у Херсоні і Тернополі (бавовняні комбінати), Донецьку (бавовняно-прядильний комбінат), Нововолинську (бавовняна фабрика), Полтаві (прядильна фабрика), Києві (ватно-ткацька фабрика), Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві та Радомишлі (ткацькі фабрики), Нікополі (ниткова фабрика).
Вовняна промисловість є другою за значенням у галузі. Вона виробляє 7,0% усіх тканин України, первинно обробляє вовну, виготовляє пряжу, тканини та вироби з неї. Чисте вовняне виробництво майже не збереглось. Як домішки використовують хімічні й синтетичні волокна, бавовну. В Україні діє майже 30 підприємств галузі. Підприємства вовняної промисловості розміщені в Харкові, Луганську, Одесі, Дунаєвцях (Хмельницька область), Сумах, Богуславі, Кременчуці, Лубнах, Чернігові, Кривому Розі, Черкасах; у ряді міст Чернівецької і Закарпатської областей зосереджено виробництво килимів і килимових виробів з вовни та синтетичних волокон.
Шовкова промисловість виробляє 20,5% усіх тканин України. Вона пов’язана з виробництвом хімічних волокон, які майже повністю витіснили природний шовк-сирець. На базі натуральної сировини (шовку-сирцю) діє комбінат у Києві, який випускає високоякісний натуральний шовк (крепдешин і креп-жоржет). Підприємства Черкас, Києва, Луцька виробляють шовкові тканини з синтетичного та штучного волокна. У Києві та Лисичанську виготовляють шовкові тканини технічного призначення.
На власній сировині працює лляна промисловість, яка випускає 7,3% тканин країни. В Україні діє повний цикл виробництва та переробки льону, функціонує понад 30 льонозаводів. Лляні тканини потрібні для виготовлення одягу, тобто, мають побутове призначення. Тканини технічного призначення вирізняються високою міцністю: брезент, пожежні рукави, сировина для взуттєвої промисловості. Лляні тканини виробляють на комбінатах у Рівному і Житомирі, на фабриці в Коростені (Житомирська область). Україна є експортером льоноволокна і льняних тканин.
2.2 Виробництво трикотажних та панчішно-шкарпетних виробів
Трикотажне виробництво продукує в’язані вироби з різних пряж і, орієнтуючись на споживача та трудові ресурси, розміщується у великих містах: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Львові, Одесі, Житомирі, Запоріжжі, Донецьку, Чернівцях, Івано-Франківську, Луганську, Хмельницькому, Прилуках. На більш ніж 60 підприємствах підгалузі виробляється до 9% товарної продукції легкої промисловості. У структурі трикотажних виробів переважає виробництво панчішно-шкарпеткових виробів та білизняного трикотажу.
Суттєве значення має також трикотажне штучне хутро. В Україні штучне хутро виготовляють Дарницький шовковий комбінат, Київське виробниче трикотажне об’єднання, фабрики у Жовтих Водах (Дніпропетровська область) і Ясині (Закарпатська область).
2.3 Виробництво взуття
У шкіряно-взуттєвій промисловості зайнято майже 20% працівників легкої промисловості. Взуттєва промисловість виникла на базі натуральної та штучної шкіряної сировини. Підприємства розміщені у Луганську, Львові, Дніпропетровську, Сімферополі, Кременчуці, Івано-Франківську. Дана галузь потребує вдосконалення технології шкіряно-взуттєвого і дубильно-екстрактового виробництва, механізації та автоматизації виробничих процесів, освоєння матеріалів із поліпшеними технологічними та експлуатаційними властивостями.
Шкіряно-взуттєва промисловість після текстильної є найважливішою підгалуззю легкої промисловості. Основна сировина для неї – природна шкіра свійських, диких і морських тварин. Проте широке використання нових синтетичних матеріалів (штучної шкіри, гуми), парусини, вовни (для валяного взуття), тканини суттєво збагатило й доповнило сировинну базу взуттєвого виробництва. Крім того, із шкіри виготовляють одяг, шорно-сідельні та галантерейні вироби, деталі для текстильних та інших машин. На розміщення шкіряного виробництва впливають і центри м'ясної промисловості, а також традиційні способи й види вичинки шкір.
Підприємства шкіряно-взуттєвої промисловості виробляють жорсткі і м'які шкіряні товари, взуття з натуральної і штучної шкіри. Шкіряна промисловість – стара галузь виробництва в Україні. Шкіряні підприємства розміщені у Харкові, Києві, Львові, Василькові (Київська обл.), Бердичеві, Миколаєві. Штучну шкіру виготовляють у Києві, Тернополі, Запоріжжі, Луцьку, шкірзамінники – в Одесі.
Сучасна взуттєва промисловість України перетворена на велику механізовану галузь. Старі взуттєві фабрики у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Миколаєві, Бахмуті, Херсоні реконструйовано; у Луганську, Києві, Львові, Одесі, Василькові, Запоріжжі й Мукачеві збудовано нові великі підприємства. Всього в країні діє 16 шкіряних і 33 взуттєвих виробничих об'єднання і підприємства. Найбільші шкіряні виробничі об'єднання – у Бердичеві («Світанок»), Івано-Франківську, Києві; взуттєві виробничі об'єднання – у Луганську, Львові («Прогрес»), Харкові, Кривому Розі, Хмельницьку.
3. Харчова промисловість України
До галузей харчової первинної переробки сільськогосподарської сировини належать м'ясна, молочна, цукрова, борошномельно-круп'яна, консервна, олійна і крохмале-патокова. Найважливішими факторами розміщення галузей харчової промисловості є чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації виробництва, транспорт.
Рис. 13. – Теріторіальне розташування основних виробництв харчової промисловості України [10]
Таблиця 3. Виробництво основних продуктів тваринництва за січень-грудень 2006 року [15]
Реалізовано на забій худоби та птиці (у живій вазі)
Молоко
Яйця всіх видів
тис. т
у% до січня-грудня 2005 р.
тис. т
у% до січня-грудня 2005 р.
млн.. шт.
у% до січня-грудня 2005 р.
Україна
2547,0
106,6
13269,8
96,8
14228,0
109,1
Автономна Республіка Крим
164,5
104,7
322,6
93,0
602,4
103,5
Вінницька
95,0
123,2
851,6
100,3
639,5
112,2
Волинська
97,0
108,9
544,3
98,9
213,1
97,0
Дніпропетровська
183,9
114,3
474,4
96,0
974,7
110,6
Донецька
144,4
109,6
476,3
92,6
1442,0
103,8
Житомирська
76,0
108,9
727,9
99,5
502,0
113,9
Закарпатська
74,1
100,7
395,0
99,8
289,0
96,8
Запорізька
81,5
106,1
375,9
97,9
659,1
118,3
Івано-Франківська
92,6
105,8
570,1
98,9
505,2
145,5