Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Звіт до лабораторної роботи
Предмет:
Технічне редагування
Група:
ВП
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра ІТВС
Звіт
з лабораторної роботи №3
з дисципліни “Технічне редагування”
Редагування простих математичних формул в LaTeX
Мета роботи – ознайомитись з основними принципами набору та верстки простих формул в LaTeX.
Теоретичні відомості
В LaTeX-документі розрізняють формули, що входять в текст i «виключні» формули, тобто такі, що розміщуються в окремому рядку.
Для формул, записаних всередині тексту, використовують обмежувачі \( та \) або $ та $.
Виключні формули оточують $$ з обох боків, символами \[ та \] або створюють на базі оточення equation.
Формулами вважаються як цілі формули, так і окремі символи. Пропуски всередині формули ігноруються. Порожні рядки всередині фор мули є недопустимими.
Під час форматування абзацу, якщо виникає необхідність, LaTeX розри ває формулу, що входить в текст, для розміщення її частини в наступному рядку. Для того, щоб LaTeX гарантовано друкував таку формулу, або її части ну в одному рядку (без переносів на наступний рядок) потрібно її оточити фігурними дужками. Наприклад, якщо в тексті надрукувати ${x\inR}$, то формулу x(R LaTeX завжди буде розміщувати в одному рядку, навіть, якщо це буде призводити до виходу тексту за межі документу.
Виключні формули LaTeX завжди розміщує в одному рядку, не розриваю чи їх навіть коли формула виходить за межі документу. Якщо вам потрібно розмістити виключну формулу в декількох рядках, штучно розбийте її на декілька виключних формул.
Кожна буква в формулі розглядається як ім'я змінної і тому друкується математичним курсивом.
Набір та редагування простих формул
Степені i індекси
Степені і індекси набираються з допомогою символів ^ та _ відповідно. Якщо індекс чи показник степеня складається більш ніж з одного символу, то його беруть у фігурні дужки. Якщо у змінної чи виразу є як верхні так і нижні індекси то їх можна вказувати в довільному порядку.
Штрихи і похідні
Для друкування символу похідної використовують одинарні лапки (').
Дроби
Дроби, що позначаються похилою рискою вказуються в формулі безпосере дньо за допомогою символу /. Для друкування дробів знаменник і чисель ник яких розділяється горизонтальною рискою використовується команда \frac. Дана команда має два обов'язкових аргументи. Перший – чисель ник, а другий – знаменник.
Корені
Для друкування коренів використовують команду \sqrt. В цієї команди є обов’язковий параметр – підкореневий вираз і необов’язковий параметр – степінь кореня.
Перекреслені символи
Для того щоб отримати в математичній формулі зображення перекресленого символу, потрібно перед командою, що генерує цей символ, поставити команду \not.
Багатокрапки
Команда \dots використовується для позначення багатокрапки.
Текст всередині формул
Напис в текстовому режимі всередині математичний формул можна реалізувати за допомогою використання команди \mbox.
Дужки
Круглі і квадратні дужки набираються безпосередньо. Фігурні дужки наби раються з допомогою команд \{ та \}. Для інших дужок також є спеціальні команди.
У випадку, якщо фрагмент формули взятої у дужки займає багато мі сця по вертикалі (за рахунок дробів чи інтегралів) то і дужки мають бути більшого розміру, ніж звичайні. В LaTeX на цей випадок передбачений механізм автоматичного вибору розміру дужок. Для цього перед дужкою що відкривається ставлять команду \left, а перед дужкою що закривається – \right.
Якщо перед однією дужкою стоїть команда \left а перед іншою стоїть \right, то розмір цих дужок буде відповідати висоті фрагмента формули, що міститься між \left і \right.
Конструкцію з \left і \right можна використовувати не тільки для круглих дужок, а і для інших типів дужок.
Примітка. Кожній команді \left має відповідати команда \right і навпаки. В противному випадку під час компіляції виникнуть помилки. Разом з тим, LaTeX не вимагає щоб дужки були розставлені осмислено з математичної точки зору, тобто, наприклад, ви можете помістити вираз між круглою і квадратною дужками.
Замість дужки після команд \left чи \right можна поставити крапку. В цьому випадку на місці крапки нічого не буде надруковано, а інша дужка буде необхідного розміру. За допомогою даного прийому можна створити похилу дробову риску збільшеного розміру, або записати систему рівнянь.
В деяких випадках розмір дужок приходиться задавати самостійно. Для цього використовують команди \bigl, \Bigl, \biggl і \Biggl для лівих дужок і команди \bigr, \Bigr, \biggr і \Biggr для правих. Перелічені команди вказано за зростанням розміру дужок.
Нумерацiя формул
В математичних текстах зазвичай для зручності посилань приходиться нумерувати формули. LaTeX дозволяє організувати цю нумерацію таким чином, щоб номери формул i посилання на них генерувались автоматично.
Виключна формула, яку ви нумеруєте, повинна бути оформлена як оточення equation. Кожна така формула при друці автоматично отримає номер. Для того, щоб на цю формулу в подальшому можна було посилатись, в середині даного оточення потрібно поставити команду \label. Дана команда має єдиний обов’язковий аргумент – ім’я формули.
Посилання на формулу в тексті здійснюється з допомогою однієї з двох команд:
\ref – використовується для автоматичного генерування посилань на номер формули.
\pageref – використовується для генерування посилань на номер сторінки на котру потрапила формула.
Кожна з команд має один обов’язковий параметр – ім’я формули на яку здійснюється посилання.
Ви можете відмовитись вiд автоматичної генерації номерів формул, а встановлювати їх самостійно. Для цього можна користуватись командами \eqno або \leqno. Перша команда встановлює номер формули справа, а друга – зліва. Слід зауважити, що в цьому разі автоматичне генерування посилань на формулу в LaTeX не передбачено.
Роздільники
Конструкції \left і \right застосовні не тільки до круглих дужок. У таблиці перераховані дужки і інші символи, які за допомогою \left і \right автоматично беруть потрібний розмір. Їх називають роздільниками (delimiters).
Порядок виконання роботи
Ознайомитись зі основними принципами набору та редагування формул в системі LaTeX.
Відкомпілювати наведені приклади в редакторі TexWorks.
Відповідно до індивідуального завдання (№ варіанту відповідає номеру студента в загальному списку групи), набрати першу формулу – в тексті, другу та третю – виключеними. Пронумерувати формули №2 та №3.
Індивідуальне завдання. Варіант №26:
Текст LaTeX-файлу та відкомпільований LaTeX-файл
\documentclass{article}
\usepackage [cp1251]{inputenc}
\usepackage [ukrainian,russian]{babel}
\title {Лабораторна робота №3}
\author {Студент гр. ВП-41 Сторож Олена}
\parindent = 1cm
\begin{document}
\begin{center}{\large \bf{Набір формул}}\par
\end{center}
\par
Перша формула в тексті $z=3x^3+3y^3-9xy+10$ \par
Наступні формули виключені
$$ 4y'=\frac{y^2}{x^2}+10\frac{y}{x}+5\eqno (2)$$
$$ \sqrt{5+y^2}dx+4(x^2y+y)dy=0\eqno (3) $$
\end{document}
Висновок: У цій лабораторній роботі я ознайомилась з основними принципами набору та верстки простих формул в LaTeX.
19.02.2013 21:02-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора