МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
ОСНОВИ РОБОТИ З LATEX
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №1
з курсу
“Технічне редагування ”
для студентів базового напряму 051501 «Видавничо-поліграфічна справа»
освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр
Затверджено
на засіданні кафедри АСУ
Протокол № 14-2010/2011
від 20.06.2011 р.
Львів – 2011
Лабораторна робота №1
Основи роботи з LaTeX
Мета роботи – ознайомитись з основними принципами роботи з LaTeX.
Теоретичні відомості
TeX – це комп’ютерна програма, створена Дональдом Кнутом (Donald Ervin Knuth). Вона призначена для верстки тексту та математичних формул. У його сучасному вигляді TeX вийшов у світ в 1982 році. Деякі вдосконалення були зроблені у 1989 році для підтримки 8-бітних символів і багатьох мов. TeX відомий стабільністю, здатністю працювати на багатьох комп’ютерних платформах і операційних системах, а також практично повною відсутністю помилок.
LaTeX – надбудова над системою ТеХ у вигляді набору макропакетів та макросів і є системою більш високого рівня, ніж ТеХ. LaTeX був написаний Леслі Лампортом (Leslie Lamport). Він використовує TeX як механізм для верстки.
У 1994 році пакет LaTeX був оновлений командою LaTeX3 на чолі з Франком Міттельбахом (Frank Mittelbach), з метою вдосконалення версії LaTeX 2.09. Щоб не плутати цю нову версію зі старою, вона отримала назву LaTeX2e.
Для створення документу з допомогою LaTeX, необхідно підготувати файл з текстом та командами оформлення цього тексту (вихідний файл). Цей файл створюється за певними правилами за допомогою LaTeX-команд. Вихідний файл можна створювати з допомогою будь-якого текстового редактора. Вихідний файл повинен містити виключно текстову інформацію. Розширення вихідного файлу повинно бути .tex. Подальша робота з документом здійснюється в два етапи (рис. 1):
Створений вихідний файл компілюється програмою-транслятором. В результаті компіляції буде створено новий файл з тим же ім’ям, що і вихідний файл, але з розширенням .dvi.
Отриманий dvi-файл можна переглянути та роздрукувати за допомогою спеціальної програми, що називається dvi-драйвером.
Для перегляду вже створеного документу достатньо мати тільки dvi-файл. Але для зміни документу необхідно мати вихідний файл .tex.
Під час обробки документа LaTeX створює файли, призначення яких наведено в табл. 1.
Рис.1 Архітектура системи LaTeX (сумісна робота TeX і LaTeX2e).
Таблиця 1.
Розширення файлів у LaTeX.
Тип
Опис
.dvi
Device Independent file (файл незалежний від пристрою). Цей файл – головний результат компілювання LaTeX. Його вміст можна програмою перегляду DVI, або відіслати на друк за допомогою dvips або аналогічної програми.
.log
Дає детальний звіт про те, що сталося під час останньої компіляції LaTeX.
.toc
Містить назви розділів та інших структурних елементів. Він читається під час наступного проходу LaTeX, і використовується для побудови змісту.
.lof
Те ж, що toc, але для списку ілюстрацій.
.lot
Те ж, що toc, але для списку таблиць.
.aux
Файл, який передає інформацію від одного проходу до наступного. Серед іншого, .aux файл використовується для збереження інформації, пов’язаної з перехресними посиланнями.
.idx
Якщо документ містить покажчик, в цьому файлі LaTeX тримає слова, які потрібно туди занести. Цей файл необхідно обробити програмою makeindex.
.ind
Оброблений .idx файл, готовий для включення в документ у наступному циклі компілювання.
.ilg
Звіт про роботу програми makeindex.
Компіляція файлів LATEX
Після створення вихідного файлу його потрібно відкомпілювати. Під час компіляції на екрані з’являється вікно в якому відображається інформація, що стосується даного вихідного файлу та процесу компіляції. У випадку якщо процес компіляції успішно завершився це вікно зникає з екрану.
Інформація про результат компіляції вихідного файлу записується у файл з тим же ім’ям, що і вихідний файл але з розширенням .log.
Якщо вихідний файл створено з порушеннями правил LaTeX, то процес компіляції призупиняється на тому етапі де LaTeX виявив першу помилку. У такому разі ви можете виправити цю помилку прямо у вікні компіляції або проігнорувати її натиснувши клавішу Enter і продовжити процес компіляції. Знайшовши нову помилку, LaTeX знову призупинить процес компіляції. І так буде відбуватись поки вихідний файл не буде повністю відкомпільовано.
Структура документу
Кожен LaTeX-файл починається з заголовку. Заголовок – це команда яка задає режим оформлення документу. Слово article в фігурних дужках вказує, що документ буде оформлений, як стаття. Інші варіанти оформлення текстів будуть розглянуті пізніше. Потрібно враховувати, що LaTeX розрізняє великі та маленькі літери.
\documentclass{article}
Після заголовку LaTeX-файлу іде фрагмент коду, який називається преамбулою документу. У преамбулі розміщуються параметри та команди (такі як розмір шрифтів, відстань між рядками і т.д.), що відносяться до всього документу. Також можливе підключення за допомогою команди \usepackage{iм’я_пaкeтy} додаткових пакетів для роботи зі шрифтами, текстом, формулами, графікою і т.ін.
Текст документу розміщують після преамбули і він міститься між командами \begin{document} та \end{document}
Все, що буде надруковано у файлі після команди \end{document} компілюватися не буде.
Таким чином можемо навести приклад мінімального LaTeX-документу:
\documentclass{article}
\begin{document}
Приклад документу
\end{document}
Стаття українською (російською) мовою у форматі LaTeX зазвичай починається з рядків:
\documentclass [12pt] {article}
\usepackage [cp1251] {inputenc}
\usepackage [ukrainian,russian]{babel}
\begin {document}
\end {document}
Перший рядок встановлює, що документ відноситься до класу статей і задає основний розмір шрифту 12 пунктів. Замість article можна задавати інші стандартні класи: report для звітів і дисертацій, book для книг або letter для листів. Другий рядок вказує, що початковий текст набирається в кодуванні Windows. У третьому рядку показано, що основною мовою статті є українська (кирилиця). Текст повинен завершуватись рядком \end{document}.
Нижче наведено приклад коду вихідного файлу з підключеними пакетами:
\documentclass{article}
\usepackage[cp1251]{inputenc}
\usepackage[ukrainian,russian]{babel}
\title{Лабораторна робота №1}
\author{Студент гр. ВП-11 ...}
\begin{document}
\maketitle
Ми побачимо {\huge ВЕЛИКІ} МОЖЛИВОСТІ цього редактора.
\end{document}
Абзаци відділяються один від одного символом нового рядка. Будь-яка кількість порожніх рядків еквівалентні одному. Будь-яка кількість пропусків і символів табуляції, які декілька разів повторюються один за одним, а також кінець рядка, вважаються за один пропуск.
Команди
Команди в LaTeX використовуються для додаткового оформлення документів. Всі команди в LaTeX починаються з символу «\» (backslash). Команди бувають двох типів:
команди, у яких після символу «\» іде символ, котрий не є літерою;
команди, у яких після символу «\» іде набір літер, що називається іменем команди.
В імені команди, а також після символу «\» не повинно бути пропусків, а також ім’я команди не можна розміщувати в декількох рядках. В назвах команд великі і маленькі символи розрізняються. Після імені команди у вихідному файлі обов’язково повинен стояти пропуск. Послідовності \: і \dots – це команди.
Деякі команди мають аргументи. Аргументи – це інформація уточнюючого характеру, яка вказує яким чином має працювати команда. Аргументи вказують після імені команди.
Аргументи бувають обов’язковими і не обов’язковими. Не обов’язкові аргументи розміщують у квадратних дужках після імені команди і їх можна опускати. Обов’язкові аргументи розміщують у фігурних дужках до або після необов’язкових аргументів в залежності від специфіки команди. Якщо опустити обов’язковий аргумент, під час компіляції виникне помилка. Якщо необов’язкових аргументів декілька, то вони перераховуються через кому. Кожен обов’язковий аргумент розміщується в окремих фігурних дужках.
Приклад.
\documentclass[12pt, twocolumn]{article}
Групи
Поняття групи – одне з найважливіших понять LaTeX. Вони використовуються для оформлення деякого фрагменту. Фрагмент документу, що входить в групу береться в фігурні дужки. Фігурні дужки не генерують ніякого тексту. Єдине їх призначення – обмеження групи. Команди, які використовуються всередині групи впливають виключно на саму групу і не впливають на інший текст вихідного файлу. Групи можна вкладати одна в одну.
Приклад.
Весь текст буде надруковано звичайним шрифтом, \bf а даний фрагмент півжирним}
Тут команда \bf впливає тільки на групу, яка є фрагментом тексту «а даний фрагмент напівжирним».
Фігурні дужки у вихідному файлі повинні бути збалансованими, тобто кожній відкритій фігурній дужці повинна відповідати закрита фігурна дужка. В іншому разі при компілювання виникнуть помилки.
Існують команди, які називають глобальними. Вони зберігають свою дію і за межами групи.
Параметри
Параметри починаються з символу «\» і використовуються для задавання різних величин таких як ширина сторінки, розмір шрифту, тощо. LaTeX, в більшості випадків, самостійно встановлює всі необхідні для оформлення документа параметри. Якщо запропоновані LaTeX параметри не задовольняють, їх можна змінити. Наприклад, якщо необхідно встановити величину абзацного відступу 2 сантиметри, то в преамбулі документу потрібно надрукувати
\parindent = 2cm
Для зміни інших параметрів потрібно діяти аналогічно. Необхідно вказати ім’я параметра, і після знака рівності значення параметра.
Оточення
Ще одна важлива конструкція LaTeX – це оточення. Оточення – це фрагмент файлу, який починається з тексту:
\begin{«Iм’я_оточення»}
Де «Ім’я_оточення» – перший обов’язковий, і можливо не єдиний аргумент команди \begin. Закінчується оточення командою:
\end{«Iм’я_оточення»}
Кожній команді \begin, що відкриває оточення повинна відповідати команда \end з тим самим ім’ям. Кожне оточення є групою.
Приклад.
\begin{center}
Даний текст буде розміщено по середині сторінки
\end{center}
Деякі оточення можуть мати аргументи. Ці аргументи вказуються при відкритті оточення після команди \begin{Iм’я_оточення}. При закритті оточення, тобто після команди \end{Iм’я_оточення}, аргументи вказувати не потрібно.
Порядок виконання роботи
Ознайомитись зі основними принципами побудови документів в системі LaTeX.
Вивчити структуру LaTeX -документу.
Відкомпілювати наведені приклади простого LaTeX-документу в редакторі TexWorks.
Зміст звіту
Титульна сторінка.
Мета роботи.
Короткі теоретичні відомості.
Текст LaTeX-файлу у редакторі TexWorks.
Приклад відкомпільованого LaTeX-файлу.
Висновки.
Рекомендована література
Львовский С. М. Набор и верстка в пакете LaTeX, 3-е издание. — М.: МЦHМО, 2003, 448 с.
Оетикер Т., Партль Х., Шлегл Э., Хина И. Не очень краткое введение в LaTeX2e, или LaTeX2e за 94 минуты. Перевод с английского Б. Тоботраса, 1999, 108 с.
Клименко С. В., Лисина М. В. LaTeX и его команды. – Институт физики высоких энергий, 1996, 149 с.
Сюткин В. Русский язык в LaTeX2e. 2002, 7 с.
Сюткин В. Включение рисунков в LaTeX2e. 2001, 12 с.
Гуссенс М., Миттельбах Ф., Cамарин А. Путеводитель по пакету LaTeX и его расширению LaTeX2e. — Москва: Мир, 1999, 606 с.
Контрольні запитання
Що таке заголовок?
Що таке преамбула документу?
Що таке команда?
Які існують типи команд в LATEX?
Що таке група?
Що таке параметри?
Чим команди відрізняються від параметрів? Для чого використовуються аргументи команд і параметрів?
Що таке оточення? Чи є оточення групою?