Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
РЕДАГУВАННЯ ТЕКСТУ В LATEX
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Методичні вказівки до лабораторної роботи
Предмет:
Технічне редагування
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
РЕДАГУВАННЯ ТЕКСТУ В LATEX
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №2
з курсу
“Технічне редагування ”
для студентів базового напряму 051501 «Видавничо-поліграфічна справа»
освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр
Затверджено
на засіданні кафедри АСУ
Протокол № 14-2010/2011
від 20.06.2011 р.
Львів – 2011
Лабораторна робота №2
Редагування тексту в LaTeX
Мета роботи – вивчити методи редагування тексту засобами LaTeX.
Теоретичні відомості
Спеціальні символи
Символи пропуску (пробіли) і табуляції розглядаються LaTeX як один символ пропуску. Декілька послідовних символів пробілу або табуляції розглядаються як один символ. Порожній рядок між двома рядками тексту визначає кінець параграфа. Декілька порожніх рядків інтерпретуються як один.
Деякі символи в LaTeX зарезервовані і мають спеціальне значення або недоступні у всіх шрифтах. Якщо ввести ці символи як є, вони не відобразяться правильно. Для використання цих символів слід застосовувати спеціальні команди, наведені в табл. 1.
Таблиця 1.
Команди для відображення деяких символів в LaTeX.
Команда
Символ
\#
#
\$
$
\%
%
\textasciicircum
^
\&
&
\_
_
\{ або \lbrace
{
\} або \rbrace
}
\~
~
\textbackslash
\
Робота зі шрифтами
Зміна гарнітури шрифту.
Для керування зовнішнім виглядом символів одного шрифту використовуються спеціальні команди, наведені в табл. 2.
Таблиця 2.
Команди для керування зовнішнім виглядом символів одного шрифту.
Команда
Альтернативна команда
Назва гарнітури
\bf
\textbf{}
Напівжирний (boldface)
\it
\textit{}
Курсив (italic)
\sl
\textsl{}
Похилий (slanted)
\sf
\textsf{}
Рублений (sans serif)
\sc
\textsc{}
Капітель (SMALL CAPS)
\tt
\texttt{}
Імітація друкарської машинки (typewriter)
\rm
\textrm{}
Звичайний (roman)
\em
\emph{}
Виділений
В першому стовпчику таблиці наведено команди, що, як правило, ви користовуються в групах. Вони не мають аргументів. Тому кожна з цих команд впливає на весь текст, що йде після неї.
У другому стовпчику наведено команди, що є еквівалентними до відпо відних команд з першого стовпчика. Кожна з цих команд має обов’язковий аргумент, що є фрагментом тексту, на який впливає команда.
Приклад.
\textbf {Цєй текст надруковано напівжирним шрифтом}
{\it А цей -- курсивом}
Розмір шрифту.
В табл. 3 наведено команди які використовують для зміни розміру шрифту.
Таблиця 3.
Команди для для зміни розміру шрифту.
Команда
Назва розміру
\tiny
крихітний
\scriptsize
індексний
\footnotesize
маленький
\small
менший від нормального
\normalsize
нормальний
\large
великий
\Large
ще більший
\LARGE
дуже великий
\huge
величезний
\Huge
велетенський
Способи виділення тексту.
Таблиця 4.
Команди для задання способів виділення тексту.
Приклад команди.
Спосіб виділення тексту.
риска $\overline{\mbox{звepxy}}$ тексту
Створює риску над фрагментом текстом.
\underline{підкреслений}текст
Створює підкреслення фрагменту тексту.
\lowercase{РяДкОвИй}текст
Перетворює всі літери фрагменту тексту у рядкові.
\uppercase{ВеЛиКі}літери у тексті
Створює фрагмент тексту великими літерами.
\raisebox{2pt}{вище}на 2pt
Фрагмент тексту піднімається на задану величину над базовою лінією тексту.
текст \fbox{обведений рамкою}
Створює рамку навколо заданого фрагменту тексту.
{ \setlength{\fboxrule}{2pt} \setlength{\fboxsep}{5pt}
текст \fbox{рамка товщиною 2pt з відступом від тексту у 5pt}}
Створює рамку навколо заданого фрагменту тексту. Параметр \setlength {\fboxrule}{2pt} встановлює товщину рамки (наприклад, 2pt). Параметр \setlength {\fboxsep}{5pt} встановлює розмір проміжку між рамкою та текстом (наприклад, 5pt).
Виділення тексту засобами пакету ulem.
Примітка. Для виділення тексту описаними нижче методами необхідно підключити пакет \usepackage{ulem}\normalem в преамбулі документу.
Таблиця 5.
Команди для виділення тексту з пакету ulem.
Приклад команди.
Спосіб виділення тексту.
\uline{Створює довгий підкреслений текст, який може поширюватись на декілька рядків.}
Підкреслення тексту прямою лінією (може поширюватись на декілька рядків).
\uwave{Створює підкреслення хвилястою лінією.}
Підкреслення тексту хвилястою лінією, (може поширюватись на декілька рядків).
\sout{Закреслений текст.}
«Закреслення» заданого фрагмент тексту.
\xout{Штрихове закреслення.}
«Штрихове закреслення» заданого фрагмент тексту.
Коментарі в LaTeX-файлі
Коментарі в LaTeX-файлі знаходяться між символом % і кінцем рядка. Все, що написано після символу % і до кінця рядка компілятор ігноруватиме.
Приклад.
Коментар може розбивати слова % може розбивати слова.
Виділення тексту кольором
Примітка. Для виділення тексту кольором необхідно підключити пакет \usepackage{color} в преамбулі документу.
Стандартними кольорами в LaTeX є: black, white, red, green, blue, cyan, magenta, yellow.
Змінити колір тексту можна командою \textcolor[model] {spec}{text} або декларацією {\color[model]{spec}text}, де model – кольорова модель, spec – специфікація кольору, text – текст.
Команда color перемикає колір тексту у всьому документі, команда textcolor діє тільки на свій аргумент.
Приклад.
Команда color \color{blue} перемикає колір, команда \textcolor{red} {кольоровий текст} діє тільки на свій аргумент.
Визначення нового імені кольору.
Команда \definecolor{name}{model}{spec} дозволяє визначити ім’я name для будь-якого кольору. Тут model – кольорова модель, spec – специфікація кольору.
Виділення фону тексту кольоровими рамками.
Команда \colorbox[model]{spec}{lr-text} розміщує текст lr-text в рамку, в якої колір фону задано аргументами model та spec, де model – кольорова модель, spec – специфікація кольору.
Команда \fcolorbox[model]{fr-spec}{spec}{lr-text} додатково обводить рамку кольором fr-spec.
Приклад команди.
Спосіб виділення тексту.
\definecolor{light-blue}{rgb}{0.8,0.85,1} \colorbox{light-blue}{Команда colorbox}
\definecolor{lgreen}{rgb}{0.9,1,0.8} \fcolorbox{green}{lgreen}{Команда fcolorbox}
Робота з абзацами
Для того, щоб LaTeX оформив абзац необхідно вставити у вихідному файлі порожній рядок, який буде вказувати на закінчення абзацу.
Перенесення слів на інший рядок.
Для більш стилізованого відображення тексту і скорочення інтервалів між словами при форматуванні абзацу, LaTeX може переносити частину слова (за правилами відповідної мови на якій друкується текст) на інший рядок.
Примітка. За замовчуванням українська і російська мови, як пра вило, не підключені до LaTeX-компілятора. Тому, під час компіляції LaTeX не буде робити перенесення слів у документах надрукованих українською чи російською мовами. Для виходу з даної ситуації потрібно або змінити параметри в настройках компілятора або вказати LaTeX спосіб перенесення деяких слів самостійно.
Для налаштування способу перенесення слів, у вихідному файлі використовують наступні параметри:
\righthyphenmin – параметр, що відповідає за мінімальну кількість літер, яка може бути перенесена на наступний рядок. Таким чином якщо ви надрукуєте в документі команду \righthyphenmin=2 LaTeX дозволятиме перенесення двох останніх літер слова на наступний ря док. За замовчуванням значення даного параметру встановлено 3.
\- – використовується для одноразового вказування LaTeX яким чи ном робити перенесення в словах. Наприклад, якщо в тексті ви надрукуєте {пе\-ре\-не\-сен\-ня} то LaTeX буде розуміти, що перенесення можна робити тільки і тих місцях, де стоїть команда \- навіть якщо це суперечить LaTeX-овському алгоритму перене сення.
\hyphenation. Якщо слово, яке потрібно переносити всупереч LaTeX-овському алгоритму перенесення, зустрічається неодноразово ви мо жете використати дану команду, щоб задати необхідний спосіб перенесення цього слова у всьому документі. Наприклад, якщо ви в преамбулі документа надрукуєте \hyphenation{доку-мент} то слово «документ» LaTeX зможе розривати тільки в тому місці, де стоїть дефіс. Якщо аргументом команди \hyphenation, буде слово, що не містить дефісів, то це означатиме, що дане слово взагалі не можна розривати. Аргументом команди \hyphenation може бути декілька слів. У цьому разі їх потрібно розділяти пропусками або символами кінця рядка.
У випадку, якщо потрібно оформити текст без розривів слів використовують наступні команди у преамбулі документу:
\sloppy – вирівнювання тексту по ширині документу; величина пропуску між словами при цьому може бути досить великою.
\fossy – встановлює режим при якому величина пропуску між словами є малою; при цьому рядок може виходити за межі документу.
Вирівнювання у абзаці
Відсутність абзацного відступу.
Іноді виникає ситуація, коли потрібно надрукувати абзац без абзацного від ступу. Для цієї мети зручно використовувати команду \noindent. У тому абзаці, в якому відступ не потрібно робити дана команда повинна іти перед текстом. Таким чином команда \noindent впливає тільки на ті абзаци які з неї починаються.
Цитати.
Для оформлення фрагменту тексту відсунутого від країв документу використовують оточення «quote» («цитата»).
Приклад.
\begin{quote}
Даний текст є цитатою
\end{quote}
Для довгих цитат, що складаються з декількох абзаців краще викори стовувати оточення «quotatio». Дане оточення абсолютно аналогічне по передньому за виключенням того, що в тексті оформленому з допомогою цього оточення робиться абзацний відступ.
Вирівнювання тексту.
Для центрування тексту використовують оточення «center». У випадку, якщо центрувати потрібно невеликий фрагмент тексту, який складається з одного рядка використовують команду \centerline. Обов’язковим аргу ментом цієї команди буде відповідний фрагмент тексту.
Вирівнювання по лівому та правому краях документу Для вирівнювання тексту по лівому та правому краях документа викори стовують оточення «flushleft» і «flushright» відповідно.
Приклад.
\begin{flushright} Текст вирівнюється по правому краю
\end{flushright}
\begin{flushleft} Текст вирівнюється по лівому краю
\end{flushleft}
\begin{center} Текст вирівнюється по центру
\end{center}
Розриви рядків
LaTeX самостійно форматує абзац. При цьому він сам ви рішує яким чином абзац розбивати на рядки. Іноді виникає ситуація коли необхідно штучно вплинути на те, в якому місці LaTeX почне новий рядок.
Нерозривний пробіл
Команда ~ використовується для того, щоб вказати LaTeX у якому місці абзацу не можна починати новий рядок. Таким чином, якщо у вихідному файлі ви надрукуєте «рівняння~(1)», то у відкомпільованому документі дана фраза буде гаран товано розміщуватись в одному рядку.
Заборона перенесень слів
У випадку, якщо вам потрібно заборонити розбиття слова для перенесення його частити у наступний рядок у всьому документі ви можете використовувати вище описану команду \hyphenation. Але у випадку, якщо вам потрібно заборонити LaTeXу переносити деяке слово тільки в одному місці документу зручно використовувати команду \mbox. Ця команда має один обов’язковий аргумент – слово або будь-який фрагмент тексту. LaTeX буде розуміти даний фрагмент як один символ. Таким чином розбиття даного фрагменту на декілька рядків буде неможливе.
Примусове розривання рядка
Якщо в деякому місці абзацу потрібно почати новий рядок, не починаючи при цьому нового абзацу використовують наступні команди:
\\ – у випадку використання даної команди буде отримано не розтя гнутий по всій ширині рядок.
\linebreak – команда аналогічна попередній, за виключенням того, що розірваний рядок буде вирівняно по ширині документа.
Примітка. Наведені вище команди мають необов’язковий параметр. Якщо в квадратних дужках, після імені команди вказати деяку довжину, то після розірваного рядка буде зроблено вертикальний відступ вказаної довжини.
Приклад.
Після цього рядка \\[3mm] зроблено додатковий вертикальний відступ довжиною 3 міліметри.
Вертикальні відступи
Відстань між абзацами
Відстань між абзацами може бути змінена з допомогою команд \smallskip, \medskip, \bigskip. Тут ці команди розміщені у порядку збільшення відстані між абзацами. Для створення відступу потрібної ве личини одну з перерахованих команд розміщують або після тексту абзаца або безпосередньо після символу кінця абзацу (наприклад після порожньо го рядка).
Величина відстані між абзацами, що встановлюється однією з перерахо ваних вище команд залежить від стилю оформлення документа. Тому, якщо ви хочете задати величину вертикального відступу між абзацами в явному вигляді зручно користуватись командою \vspace. Дана команда має один обов’язковий аргумент – відстань між абзацами. Наприклад, якщо після абзацу буде вказано команду \vspace{5mm}, то це буде означати, що по трібно збільшити величину вертикального відступу між абзацами додатково на 5 міліметрів.
Перераховані вище команди діють виключно на поточний абзац. Для встановлення додаткового вертикального відступу між всіма абзацами до кумента використовується параметр \parskip, який, як правило розміщу ють в преамбулі документа. Припустимо, якщо в преамбулі документу ви вкажете наступну команду \parskip=3mm. Це означатиме, що LaTeX збіль шить вертикальну відстань між абзацами у всьому документі на три мілі метри.
Примітка. Аргументом команди \vspace, і значенням параметра \parskip можуть бути від’ємні величини. У такому разі вертикальний абзацний відступ буде не збільшуватись, а зменшуватись на відповідну величи ну.
У команди \vspace є варіант із зірочкою після імені команди. Якщо, наприклад, надрукувати \vspace*{1cm}, то буде створено проміжок вели чиною 1 сантиметр, що не зникне навіть у тому випадку, якщо в цьому місці відбудеться розрив сторінки.
Відстань між рядками абзацу.
Всі стандартні стилі LaTeX самостійно встановлюють величину відстані між рядками одного абзацу. Якщо ж, всупереч цьому виникає необхідність змі нити цю відстань, то одним із способів це здійснити – розмістити в преам булі документу наступну команду \linespread=x, де x – величина міжрядкового інтервалу, наприклад 1,5.
Для зміни міжрядкового інтервалу всередині групи можна використати команду \renewcommand{\baselinestretch}{x}, де число x – відношення нової величини відстані між рядками до стандар тної величини, встановленої в базовому стилі. Тобто, якщо x = 1.1, то це означає, що потрібно збільшити величину відстані між рядками в 1.1 рази (на 10%).
Розриви сторінок
Під час форматування тексту LaTeX знаходить найбільш оптимальний, з його точки зору, спосіб розбиття документу на сторінки. Але не завжди цей спосіб є допустимим з точки зору автора документу чи правил типографії.
Заборона розриву
Для того, щоб заборонити розрив сторінки використовується команда \nopagebreak. Якщо поставити її в кінці абзацу, то розрив сторінки після даного абзацу буде заборонено.
Примусовий розрив
Для примусового розірвання сторінки ви можете використовувати одну з наступних команд:
\newpage або \pagebreak – під дією однієї з цих команди сторін ка завершується і решта простору, що залишився до кінця сторінки заповнюється порожнім місцем.
\clearpage – працює аналогічно до наведених вище команд, хоча має деякі особливості при роботі з зображеннями і таблицями.
Створення порожньої сторінки
Для створення порожньої сторінки не досить двічі підряд надрукувати одну з перерахованих в попередньому пункті команд. LaTeX все одно буде відобра жати документ так, наче там надруковано тільки одну команду розриву сто рінки. Тому для друкування порожньої сторінки його необхідно «обманювати» вставивши в нову сторінку деякий символ який відображатись не буде, але вказувати, що сторінка не порожня.
Приклад.
\pagebreak \mbox{} \pagebreak
Робота зі списками в LaTeX
Для створення списків у ІТ^Х використовуються наступні оточення:
itemize – оточення для створення маркованих списків.
enumerate – оточення для створення нумерованих списків.
Кожен новий елемент списку починається з команди \item.
Примітка. У документах підготовлених з допомогою LaTeX допускається вкладення одних списків у інші. При цьому максимальний рівень вкла дення не повинен перевищувати чотирьох.
Марковані списки
Розглянемо процес створення багаторівневих маркованих списків.
Приклад.
\begin{itemize}
\item Перший запис першого рівня.
\begin{itemize}
\item Перший запис другого рівня.
\begin{itemize}
\item Третій рівень.
\begin{itemize}
\item Четвертий рівень.
\end{itemize}
\end{itemize}
\item Другий запис другого рівня.
\end{itemize}
\item Другий запис першого рівня.
\end{itemize}
Команда \item, для маркованих списків, має один необов’язковий параметр – вигляд маркера який передує елементу списку. Вигляд маркерів, що використовуються за замовчуванням у багаторівневих списках можна побачити з попереднього прикладу.
Приклад.
\begin{itemize}
\item[\$] Перший запис.
\item[ *] Другий запис.
\end{itemize}
Результатом виконання попереднього коду буде наступний фрагмент документу:
$ Перший запис.
* Другий запис.
Якщо вигляд маркерів у багаторівневих маркованих списках, що використовуються за замовчуванням, вас не влаштовує ви можете його змінити не тільки з допомогою необов’язкового параметра. Для цього використовують наступну команду \renewcommand{«рiвень»}{«символ»} де «рівень» – одна з чотирьох команд \labelitemi, \labelitemii, \labelitemiii чи \labelitemiv, що відповідає за вигляд мар кера відповідно першого, другого, третього чи четвертого рівня. «Символ» – символ, який буде маркером.
Примітка. Якщо вказати вище наведену команду у преамбулі доку менту, то вигляд маркера буде змінено у всьому документі. В іншому разі вигляд маркера буде змінено виключно для списків документу, що йдуть після цієї команди або всередині групи.
Нумеровані списки
Для створення нумерованих списків використовується оточення enumerate. Розглянемо його використання.
Приклад.
\begin{enumerate}
\item Перший запис першого рівня.
\begin{enumerate}
\item Перший запис другого рівня.
\begin{enumerate}
\item Третій рівень.
\begin{enumerate}
\item Четвертий рівень.
\end{enumerate}
\end{enumerate}
\item Другий запис другого рівня.
\end{enumerate}
\item Другий запис першого рівню.
\end{enumerate}
Команда \item, для нумерованих списків, має необов’язковий аргумент. З допомогою цього аргументу можна змінювати нумерацію окремих еле ментів списку. Наприклад в результаті компіляції коду:
\begin{enumerate}
\item[23] Перший запис.
\item[25] Другий запис.
\end{enumerate}
в документі буде надруковано
23 Перший запис.
25 Другий запис.
Використання пакету enumerate.
Існує більш гнучкий спосіб для оформлення нумерованих списків. Він базується на використанні пакету enumerate. Для того, щоб підключити пакет enumerate, необхідно у преамбулі документу вказати команду \usepackage{enumerate}.
Цей пакет дозволяє створювати власний стиль оформлення списків.
Приклад.
\begin{enumerate}[\No 1).]
\item Перший запис
\item Другий запис
\begin{enumerate}[Запис i:]
\item Другий рівень
\item Ще один запис другого рівня
\end{enumerate}
\end{enumerate}
Тут на першому рівні у квадратних дужках ми вказуємо зразок марке ру першого запису №1), а далі LaTeX автоматично буде створювати наступні записи.
На другому рівні ми вказуємо зразок першого запису вигляду «[Запис і:]». Далі LaTeX буде нумерувати таким же чином наступні записи другого рівня. Результат буде наступним:
№1). Перший запис
№2). Другий запис
Запис і: Другий рівень
Запис іі: Ще один запис другого рівня
Порядок виконання роботи
Ознайомитись зі основними принципами редагування текстів в системі LaTeX.
Відкомпілювати наведені приклади в редакторі TexWorks.
Взявши LaTeX-файл створений на минулій лабораторній роботі добавте довільний текст.
Вставьте в текст коментар.
Виділіть основні абзаци в тексті (не менше п’яти абзаців).
В кожному абзаці зробіть перше слово напівжирним, друге слово перекресленим, третє слово виділіть курсивом, а останнє слово капітеллю.
Відформатуйте кожен абзац:
1-ий абзац вирівняний по правому краю поля сторінки;
2-ий абзац вирівняний по центру поля сторінки;
3-ий абзац вирівняний по лівому краю поля сторінки;
Створіть спецсимоли %, \, /, ^.
Створіть триривневйи маркований список та визначте свій тип маркеру на другому рівні.
Зміст звіту
Титульна сторінка.
Мета роботи.
Короткі теоретичні відомості.
Порядок виконання роботи.
Текст LaTeX-файлу (з командами).
Приклад відкомпільованого LaTeX-файлу.
Висновки.
Рекомендована література
Львовский С. М. Набор и верстка в пакете LaTeX, 3-е издание. — М.: МЦHМО, 2003, 448 с.
Оетикер Т., Партль Х., Шлегл Э., Хина И. Не очень краткое введение в LaTeX2e, или LaTeX2e за 94 минуты. Перевод с английского Б. Тоботраса, 1999, 108 с.
Клименко С. В., Лисина М. В. LaTeX и его команды. – Институт физики высоких энергий, 1996, 149 с.
Сюткин В. Русский язык в LaTeX2e. 2002, 7 с.
Сюткин В. Включение рисунков в LaTeX2e. 2001, 12 с.
Гуссенс М., Миттельбах Ф., Cамарин А. Путеводитель по пакету LaTeX и его расширению LaTeX2e. — Москва: Мир, 1999, 606 с.
Контрольні запитання
Яким чином LaTeX форматує абзац? Для чого LaTeX розбиває слова при перенесенні?
Що відповідає за перенесення та розбиття слів?
Що означає термін «нерозривний пробіл»? Яка команда відповідає за друкування «нерозривного пробілу»?
Чи можна LaTeX «примусити» завжди розміщувати деяке слово в одному рядку? Наведіть приклад.
Як почати новий рядок в межах одного абзацу?
З допомогою яких команд можна змінювати відстань між абзацами та рядками окремого абзацу?
Які способи вирівнювання тексту ви знаєте? Які команди за це відпо відають?
Що таке списки? Що таке вкладені списки? Яка максимальна кількість рівнів вкладення?
19.02.2013 21:02-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора