Міністерство освіти, науки, молоді і спорту
Національний університет водного господарства і природокористування
Кафедра економічної теорії
Звіт про виконання навчально-дослідного завдання
на тему:
«Аналіз структури і динаміки промислового виробництва в Україні»
Промисловість є однією з провідних галузей економіки, яка утворює
фундамент науково-технічного трансформування, економічного
зростання і соціального прогресу суспільства.
Разом з іншими галузями економіки вона здійснює значний вплив на соціально-економічну ситуацію в країні, забезпечуючи реалізацію національних інтересів.У промисловому виробництві України створюється близько 50 % ВВП.
У галузях промисловості зайнято близько 27 % працездатного населення. На них припадає близько 33 % основних виробничих фондів.Промисловість є активним агентом зовнішньої торгівлі України.
Частка валового випуску промислової продукції в експортно-імпортному обороті країни дорівнює майже 80 % , завдяки чому країна отримує близько 2/3 валютних надходжень. Стратегічний розвиток України значною мірою залежить від місця її промислового комплексу в системі міжнародного поділу праці.
Сучасна промисловість складається з безлічі самостійних галузей виробництва, кожна з яких включає більшу групу родинних підприємств і виробничих об'єднань, розташованих в окремих випадках на значному територіальному видаленні друг від друга. Галузева структура промисловості характеризується складом галузей, їхніми кількісними співвідношеннями, що виражають певні виробничі взаємозв'язки між ними. У процесі статистичного обліку й аналізу галузева структура промисловості визначається звичайно шляхом знаходження питомої ваги галузей у загальному обсязі виробництва продукції, чисельності зайнятих і вартості основних виробничих фондів промисловості.
ПромисловістьУкраїни має досить повнугалузеву структуру, охоплює
базові галузі: машинобудування, приладобудування, обробну, легку,
переробну промисловість та інші.
Серед наукоємних галузей –авіакосмічна, автобудівельна, важке машинобудування, верстатобудування і інструментальне, електротехнічне і приладобудівне, промисловість засобів зв’язку і складної апаратури, радіоелектронна, суднобудівельна.
Технологічні можливості українських підприємств дозво-
ляють виготовляти більшість предметів сучасної техніки. У арсеналі
засобів – всі відомі базові технології, широко вживані в світовій
промисловості: виробництво матеріалів, що переробляють, заготовчі,механічнооброблюючі, термічні, складальні, нанесення покриттів тощо,є і нанотехнології.
Розглянемо декілька з них:
Машинобудування. Ця галузь промисловості є одним із ключових секторів економіки країни, що повинно забезпечувати устаткуванням інші види економічної діяльності, перш за все переробної промисловості. Від рівня розвитку машинобудування залежить ефективність виробничого потенціалу країни, продуктивність праці.
За період 2002-2010 років простежується збільшення обсягів промислового виробництва машинобудівного комплексу за всіма роками періоду, падіння промислового виробництва на підприємствах машинобудування у 2009 порівняно з 2008 склало 45,1%, що обумовлено скороченням обсягів випуску у виробництві транспортних засобів та устаткування, у виробництві машин, електричного устаткування. В 2010 припинилося падіння виробництва в машинобудівному комплексі: в січні-серпні 2010 приріст промислової продукції машинобудування до січня-серпня 2009 склав 32,7%, в тому числі:у виробництві машин та устаткування 20,8%, у виробництві електричного устаткування-14,5%, виробництві транспортних засобів та устаткування-62,1%.
Що ж до 2011 року,то найбільші темпи зростання промислового виробництва за підсумками восьми місяців зафіксовані в машинобудуванні - 21%.
Основні проблеми машинобудівного комплексу України пов'язані із необхідністю розвитку економічних зв'язків у постачанні комплектуючих, втратою традиційних ринків збуту продукції, орієнтацією підприємств на випуск продукції військового призначення, а також технічною відсталістю і низькою, порівняно з міжнародними стандартами, якістю виробів. Зараз важливо є налагоджувати випуск комплектуючих усередині країни, урізноманітнювати асортимент і якість продукції, яка необхідна, перш за все, для власного споживання, а також має важливе експортне значення.
Вугільна промисловість. Вугільна промисловість є однією з базових для економіки України. Від її стабільності залежить робота суміжних базових галузей — електроенергетики та металургії, а також забезпечення паливом та енергією комунально-побутового сектора країни. Балансові запаси покладів кам’яного вугілля в Україні перевищують 117 млрд.т.Їх цілком достатньо для забезпечення потреб країни впродовж кількох століть. Співвідношення видобутку основних видів вугілля відповідно до їх господарського призначення, а саме коксівного та енергетичного складає 30,4%. На даному етапі у галузі відбуваються структурні зміни, створюються державні холдингові компанії, в яких поєднано видобування, переробку та реалізацію кам’яного вугілля. Історія вугільної промисловості України налічує понад 120 років.
Шахтний фонд складає на травень 2009 р. 160 шахт, з них 140 – державні. Виробнича потужність наявного шахтного фонду у 2009 р. – 95 млн.т. вугілля на рік. Кількість діючих лав МВП у 2010 р. – 253 , в т.ч. комплексно-механізованих вибоїв – 143.
Нафтогазова промисловість. Базою розвитку нафтогазової ланки комплексу є місцева і довізна вуглеводнева сировина. Власною сировиною вона забезпечується лише частково,зокрема:нафтова на 6,7%, газова-до 20%. Нині в Україні розробляються понад 200 родовищ нафти і газу, в тому числі нафтогазових, умови розробки і експлуатації частини з яких є складними.
Нафтогазовий комплекс України – галузь важкої промисловості, підприємства якої розвідують, видобувають і переробляють нафту та газ, транспортують і зберігають їх.
Понад 90% видобутку нафти і газу в Україні здійснює Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» через власні дочірні підприємства: ДК «Укргазвидобування», ВАТ «Укрнафта» та ДАТ «Чорноморнафтогаз».
З початку 2009 року в Україні видобуто 3692,5 тис. т нафти разом з газовим конденсатом і 18044,1 млн. куб. м газу, що у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 2,9 відсотка менше по нафті з конденсатом (на 108,7 тис. т), а по газу - на 0,4 відсотка, тобто на 72,1 млн. куб. м менше ніж у минулому році. Падіння обсягів видобутку нафти і газового конденсату по підприємствах нафтогазової галузі з року в рік зумовлюється вичерпністю основних родовищ, що забезпечують видобуток: відсутністю крупних нових родовищ, підготовлених для введення в експлуатацію, ненадходженням передбачених субсидій та капітальних вкладень. Індекс випуску нафтових продуктів становив:2006р.-87,9; 2007р.-102,1%; 2008р.-86,6%; 2009р.-96,6%; 2010р.-99,8%.
Електроенергетика. Електроенергетика — провідна галузь енергетики, що охоплює генерацію, передавання й використання електричної енергії.
Основну частину електроенергії виробляють теплові (ТЕС), атомні (АЕС) та гідравлічні (ГЕС) електростанції. В економічно розвинених країнах технічні засоби електроенергетики об'єднуються в автоматизовані і централізовані керовані електроенергетичні системи.
Частка електроенергії виробленої на різних типах електростанцій становить:
ТЕС – 36,4 млн. кВт
АЕС – 12,8 млн. кВт
ГЕС – 4,7 млн. кВт
Загалом у країні налічується більше 13,3 тис.електромтанцій потужністю понад 55 тис.мВт. У 2010р. виробництво електроенергії в об’єднаній енергосистемі порівняно з 2009 скоротилося но 0,7% і становила близько 175 млрд кВт-г.
Електроенергетика характеризується такими індексами: 2006р.-106,7%, 2007р.-102,3%, 2008р.-98,2%, 2009р.-88,9, а у 2010р.-109,5%.
Хімічна промисловість. Хімічна промисловість, як і машинобудування, відноситься до галузей, що забезпечують науково-технічний прогрес, тому її розвиткові постійно приділялась значна увага. Роль хімічної промисловості визначається широким застосуванням хімічних технологій і матеріалів в усіх галузях національного господарства.Багатогалузева хімічна промисловість України випускає продукцію більш як 120 тис. найменувань. До її складу входить більше 200 підприємств, таких галузей: гірничо-хімічної, коксохімії, основної хімії, хімічних волокон, синтетичних волокон і пластмас, лакофарбових і синтетичних фарбників. Найбільш важливі галузі: гірничо-хімічна та основна хімія.
За виробництвом мінеральних добрив Україна займає третє місце в Європі
після Німеччини – 8,7 млн т і Росії та п’яте місце в світі (після
названих країн, США – 20 млн т і Китаю – 18 млн т). У товарній продукції комплексу на хімічну промисловість припадає 69%, нафтохімічну – 23,3%, хіміко-фармацевтичну – 7,7%. Фактично в кожній області розташовані підприємства хімічного комплексу. За обсягами виробництва продукції провідне місце в Україні посідають області: Дніпропетровська – 17,6%; Луганська – 13,6%; Київська – 9,7%; Одеська – 9,2%; м. Київ – 6,8%; Донецька – 6,8%; Івано-Франківська – 6,7%; Чернігівська – 5,9%.
У хімічній і промисловості виробництво порівняно з 2010 зросло на 19,1%, у виробництві будівельних матеріалів - на 13,2%, в деревообробці - на 12,9%, у легкій промисловості та металургії - на 11,4%. За 2006-2010 роки хімічна промисловість характеризується такими індексами: 2006р.-103,2%, 2007р.-108,4%, 2008-91,4%, 2009-77%, 2010-122,5%.
Добувна промисловість. Добувна промисловість – сукупність галузей, зайнятих видобуванням сировини й палива з надр землі, з вод і лісів. Включає видобування залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, нерудних копалин, вугілля, нафти, газу, торфу, горючих сланців, заготівлю деревини, мисливство, рибальство, добування морського звіра і морепродуктів. Продукцію добувної промисловості використовують переважно в обробній промисловості. Обсяги продукції становили У 2006р. 45077,4млн.грн та 8,2%; У 2007 56348,6 та 7,9%; у2008р. 85755,4 та 9,3%; У 2009 67242,6 млн.грн та 8,3%,у 2010р. 106933,7млн. та 10% .
Отже, промислове виробництво України є пріоритетною галуззю національної економіки. Саме від нього залежать здійснення ключових інтересів країни, її безпека, культурний та соціальний рівень життя нації. Цей сектор створює майже половину ВВП країни та забезпечує чверть усіх зайнятих у сфері економіки робочими місцями.
У галузевій структурі економіки велику роль зіграла важка промисловість (69,8% у 2004 р.) і досить низький розвиток виробництва товарів народного споживання (30,2%).
Структура промислового комплексу України в цілому є неефективною. Це призводить до перевитрат природних ресурсів і водночас не задовольняє основних потреб економіки. Промисловість характеризується складною територіальною організацією. Головними компонентами її територіальної структури є промислові райони: Донецький, Придніпровський, Передкарпатський. Структурну переорієнтацію промисловості України доцільно здійснювати в таких основних напрямах: удосконалення галузевої, внутрішньогалузевої та територіальної структури, забезпечення збалансованості та пропорційності розвитку промислового комплексу; модернізація і перехід на нові прогресивні технології всіх базових галузей промисловості; розвиток наукомістких галузей і виробництв.
Головними факторами розвитку виробництва є: врахування виробничо-технічних особливостей і рівня науково-технічного розвитку у певній галузі, ресурсний фактор (енерго-, матеріало-, водо-, трудо- і капіталомісткості); транспортний та споживчий фактори (визначення економічних меж рівнозначних виробничо-транспортних витрат).
Індекси промислової продукції
(відсотків до попереднього року)
2006
2007
2008
2009
2010
Промисловість
106,2
107,6
94,8
78,1
111,2
Добувна та переробна промисловість
105,8
108,3
94,4
76,7
111,5
Добувна промисловість
105,8
102,6
95,7
89,4
103,7
Добування паливно-енергетичних корисних копалин
103,3
97,4
100,3
94,3
96,9
Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних
109,5
109,6
90,1
82,8
114,3
Переробна промисловість
106,3
109,9
94,0
73,5
113,9
з неї
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів
110,0
107,5
97,9
94,0
103,2
Легка промисловість
98,1
97,4
89,4
74,2
108,9
текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра
95,2
97,0
88,2
72,0
109,5
виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів
110,3
99,4
95,8
84,1
106,6
Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів
113,9
112,4
97,6
75,4
109,6
Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність
110,3
111,6
100,1
81,3
102,8
Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення
87,9
102,1
86,6
96,6
99,8
Хімічна та нафтохімічна промисловість
103,2
108,4
91,4
77,0
122,5
хімічне виробництво
100,9
106,8
89,2
77,3
126,6
виробництво гумових та пластмасових виробів
111,1
114,5
99,1
76,3
110,1
Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції
112,8
111,9
97,2
61,5
108,5
Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів
108,9
107,0
87,7
73,3
112,2
Машинобудування
111,8
119,0
100,3
55,1
136,1
виробництво машин та устатковання
102,9
103,0
98,2
62,4
121,1
виробництво електричного, електронного та оптичного устатковання
110,7
129,1
93,2
71,8
124,2
виробництво транспортних засобів та устатковання
119,1
130,0
105,7
42,1
161,9
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
106,7
102,3
98,2
88,9
109,5
Обсяги реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) за 2001-2010 роки1
2006
2007
2008
2009
20102
млн.грн.
у % до підсумку
млн.грн.
у % до підсумку
млн.грн.
у % до підсумку
млн.грн.
у % до підсумку
млн.грн.
у % до підсумку
Промисловість
551729,0
100
717076,7
100
917035,5
100
806550,6
100,0
1065108,2
100
Добувна промисловість
45077,4
8,2
56348,6
7,9
85755,4
9,3
67242,6
8,3
106933,7
10,0
добування паливно-енергетичних корисних копалин
26832,1
4,9
29628,3
4,2
42777,8
4,6
36389,9
4,5
52651,9
4,9
добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних
18245,3
3,3
26720,3
3,7
42977,6
4,7
30852,7
3,8
54281,8
5,1
Переробна промисловість
405466,3
73,5
530162,7
73,9
668466,4
72,9
559266,5
69,4
730544,1
68,6
з неї:
виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів
85822,0
15,5
109959,9
15,3
139892,4
15,2
159550,1
19,8
192154,1
18,0
легка промисловість
6127,7
1,1
7034,1
1,0
8201,5
0,9
7511,9
0,9
8529,7
0,8
текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра
4190,4
0,8
4940,5
0,7
5655,7
0,6
5297,3
0,6
6039,1
0,6
виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів
1937,3
0,3
2093,6
0,3
2545,8
0,3
2214,6
0,3
2490,6
0,2
оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів
4454,6
0,8
5796,4
0,8
6786,6
0,7
6357,3
0,8
7384,8
0,7
целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність
13490,6
2,4
16788,0
2,4
20539,3
2,2
22126,3
2,7
26004,0
2,4
виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення
43895,5
8,0
52527,7
7,3
66135,2
7,2
53746,4
6,7
73003,0
6,9
хімічна та нафтохімічна промисловість
35249,7
6,4
43911,4
6,1
55576,4
6,1
48473,6
6,0
62303,9
5,9
хімічне виробництво
25042,4
4,5
31020,0
4,3
40323,0
4,4
33318,0
4,1
44133,0
4,2
виробництво гумових та пластмасових виробів
10207,3
1,9
12891,4
1,8
15253,4
1,7
15155,6
1,9
18170,9
1,7
виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції
18351,5
3,3
27464,5
3,8
34314,6
3,8
23987,4
3,0
27967,3
2,6
Література
Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ, 2002. – 360 с.
Регіональна політика України /Під ред. Н.Г. Курдюкової. – К.: Наук. думка. –2002.
Економіка України –2006; №1 – 12 – 2002; №1-12 – 2003; № 1-6
Дзблик І.М., Ривак О. Основи економічної теорії. — К.: Основи, 2008р.
Додатки