Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра трудових ресурсів та підприємництва
Курсова робота
з дисципліни: «Підприємництво»
на тему: «Механізм створення підприємства по виготовленню яблучного соку»
Рівне-2007
Зміст
Вступ…………………………………………………………………...3
Вибір та обґрунтування сфери підприємницької діяльності
1.1. Вибір сфери підприємницької діяльності……………………….4
1.2. Бізнес-план ТОВ «Ранет»………………………………………...8
Анотація………………………………………………………………..9
1.2.1. Резюме…………………………………………………………10
1.2.2. Опис підприємства та галузі…………………………………11
1.2.3. Опис продукту………………………………………………...17
1.2.4. Маркетинговий план………………………………………….20
1.2.5. Виробничий план…………………………………………..…23
1.2.6. Організаційний план………………………………………….26
1.2.7. Юридичний план…………………...………………………....28
1.2.8. Фінансовий план…………………………………………..….29
1.2.9. Оцінка ризику та гарантій……………………………………31
Додатки……………………………………………………………….33
Організаційні заходи
2.1. Державна реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності….
2.2. Відкриття рахунку в банку……………………………………..
Висновки………………………………………………………………
Список використаної літератури…………………………………….
Додатки………………………………………………………………..
Вступ
Із вступом вітчизняної економіки в ринкову стадію свого розвитку змінились форми ведення господарської діяльності. Господарюючим суб’єктам, тобто підприємствам, надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, виробничих способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємства виходять із власних ресурсних можливостей з врахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу.
На сьогоднішній день головними в ефективній діяльності підприємства є теоретичні і практичні навики управлінця у сфері керівництва та створенні власного підприємства. Основним є навчитись правильно оцінювати свої власні можливості в порівнянні з наявними у підприємства ресурсами. А також використовуючи ресурси правильно втілювати бізнес-ідею у життя.
Створення нового підприємства потребує прийняття кваліфікованих рішень стосовно економічної доцільності створення такого підприємства. Обґрунтувати юридичний статус фірми, виходячи з юридично обґрунтованих форм власності та особливостей основних фондів підприємства, сформулювати мету, перелік робіт та послуг, які вона може виконувати, сформувати майно, фінансове забезпечення, органи управління, систему оплати праці, термін існування можна за допомогою бізнес-плану.
Актуальність даної курсової роботи полягає в тому, що на сьогоднішній день правильно обрана стратегія ведення бізнесу може приносити великі прибутки, а правильно розроблений бізнес-план сприяти цьому.
Вибір і обґрунтування сфери підприємницької діяльності
Вибір сфери підприємницької діяльності
Назва підприємства: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ранет» (ТОВ «Ранет»).
Чим буде займатись: Товариство, яке поєднує в одній структурі: підрозділи переробки закупленої сировини у три види яблучного соку і в подальшому реалізація готової продукції, як оптова, так і роздрібна.
Передумови створення: Запропонований до виробництва яблучний сік входить до традиційних українських напоїв, приготування страв та в деяких випадках лікування. Конкуренти, як з-за кордону так і вітчизняні виробники не можуть забезпечити задоволення попиту на даний товар у зв’язку з відсутністю необхідних виробничих потужностей і сировини. Відповідно до кількості потенційних споживачів і сировинних можливостей основна маса виробництва зосереджена в Центрі, на Півдні й Сході країни. Тому виробництво розташоване в Західній Україні може мати успіх. На ринку України понад 80% соків, нектарів, фруктових і овочевих напоїв представлені в упаковці "Tetra Pak" місткістю 1, 0,33 та 0,2 л, 15-19% — у скляних банках 1,2,3 л і близько 1% — у скляних пляшках та іншій упаковці. ТОВ «Ранет» планує випуск соку в скляній тарі, що не буде погіршувати якість продукції.
Місто і місце розташування: Полімерний сад селища Великий Житин Рівненської області. Дане розташування зумовлене діяльністю товариства – вирощування сировини та її переробка. Головний офіс та магазин розташовані в м. Рівному, по вул. Соборна, 276, недалеко від центру та біля головного ринку міста.
Конкурентні переваги: основна перевага полягає в тому, що продукт є екологічно чистим, має невисоку вартість і виготовляється за новою технологією – з 6 грудня 2006 р. у рамках спеціалізованого форуму "Сучасні технології охолодження і довгострокового зберігання овочів, фруктів і ягід. РГС (KA), ULO - технології", який включено до програми третьої міжнародної конференції "Овочі та фрукти України-2006. Відкритий ринок", уперше на території СНД буде застосовуватись унікальна технологія зберігання свіжості яблук SmartFresh (СмартФреш). Технологія передбачає посилення захисту яблук від етилену, що приводить до прискорення дозрівання яблук. Це дозволяє зберігати високі смакові якості яблук протягом більш тривалого часу. Технологія є особливо актуальною для України, де існує величезний дефіцит якісних сховищ для яблук та інших фруктів і овочів, а сховищ з регульованим газовим середовищем (РГС) практично немає взагалі.
Потенційний споживач: Українські споживачі довгий час були, і більшою мірою залишаються, прихильниками фруктово-ягідних напоїв власного приготування, яких споживають щороку, за даними Держкомстату, понад 600 млн. л. Проте активізація здорового образу життя, формування культури споживання сокової продукції, дозволяє розраховувати на переорієнтацію уподобань споживачів щодо напоїв на користь соків. 90% сокової продукції споживає міське населення, близько 50% якого вживає соки щонайменше раз на півроку. Вподобання споживачів щодо соків ґрунтуються сьогодні, насамперед, на їх купівельних можливостях, а не на прихильності до тих чи інших видів напоїв. Тож бажання споживати та реальне споживання з цієї причини не співпадають. Як свідчать результати маркетингових досліджень, основними споживачами соку є молоді люди віком 25-34 років, які проживають у містах. І хоча соки як продукт цінують однаковою мірою й чоловіки та жінки, проте за кількістю споживачів все ж таки переважають жінки. Основні мотивації споживання соків серед міського населення розподіляються наступним чином:
як джерело вітамінів — 48,3 %
як натуральний продукт — 26,1 %
як смачний напій — 8,6 %
як вітчизняний продукт — 3,4 %
як напій, що втамовує спрагу — 3,0 %
В якості свого цільового сегменту розглядає споживачів віком 18-35 років, переважно несімейних або сім'ї складом не більше 3 чоловік, з середнім та вище середнього рівнем життя, купівельна поведінка яких ґрунтується на тому, що їх приваблюють соки, насамперед, як вітчизняний продукт та джерело вітамінів.
Конкуренти: Ринок сокової продукції України характеризується сьогодні досить високим рівнем конкуренції, який викликаний, в першу чергу, значними розбіжностями між реальною місткістю ринку та виробничими потужностями сокової галузі. Низька купівельна спроможність потенційних споживачів та недостатньо сформована культура споживання соків в Україні загострюють конкуренцію між вітчизняними виробниками цієї продукції. Здавалося б, найбільше значення за складної економічної ситуації в країні мало б належати ціновій конкуренції, проте місцеві постачальники сокової продукції продовжують міцно утримувати позиції в одній ціновій ніші та більше уваги приділяють саме заходам нецінової конкуренції. Найбільші частки ринку та найміцніші конкурентні позиції належать таким торговим маркам, як Sandora, "СМАК", Galichina, Jaffa, Gutta. Проте конкурентні позиції цих марок значно відрізняються в залежності від регіону. Так, у Західному регіоні найбільшу частку ринку займає торгова марка Galichina, в Центрі третину ринку займають соки торгової марки "СМАК", на Сході Sandora займає 12,3% ринку та 10% "СМАК", а на Півдні найміцніші конкурентні позиції у сокової продукції під торговою маркою Sandora (23,7%, "СМАКу" належить лише 1,7%) та Jaffa. У м. Києві склалась досить напружена конкурентна боротьба між 6 провідними торговими марками соків: Sandora (9,1% ринку). Дар (7,9%), Gutta (7,8%), "СМАК" (6,4%), Galichina (6,4%). Компанія "БКС-Соки" як основного конкурента за обсягом продажу розглядає сокову продукції торгової марки " Sandora" (на відміну від сокової продукції під торговою маркою "СМАК", вони пропонують ринку ще й напої, які є значно дешевшими за соки та нектари та застосовують упаковку з відкривачкою "рікеп"), а на півдні країни і соки торгової марки "Jaffa". Досить швидкими темпами зміцнює свої конкурентні позиції, особливо на столичному ринку сокової продукції торгова марка "ДАР". Продукція іноземного виробництва не розглядається в якості конкурентів через значну цінову диференціацію (ціни на такі соки на 20-40% вищі за аналогічну вітчизняну продукцію).
З яким банком будете співпрацювати?: За даними статистичних опитувань в Рівненській області та по Україні, обраний – ПриватБанк.
Бізнес-план
створення підприємства по
виготовленню яблучного
соку з м’якоттю
Повна назва підприємства: товариство з обмеженою відповідальністю «Ранет».
Стисла назва проекту: ТОВ «Ранет».
Юридична адреса: Україна, 33000, Полімерний сад селища Великий Житин Рівненської обл. і та м. Рівне, вул. Соборна, 276.
Бізнес план направляється: інвестору.
Керівник підприємства: Вострікова Н.В.
Проект підготувала: Вострікова Н.В.
Дата початку реалізації товару: 15.04.2007р.
Тривалість проекту: 2 роки.
Період часу актуальності вихідних даних: 1 рік.
Дата складання: 24.03.2007р.
Рівне-2007
Анотація
Назва підприємства: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ранет», що зумовлене напрямком роботи даного підприємства.
Місце розташування виробництва: Полімерний сад селища Великий Житин Рівненської області.
Місце розташування головного офісу: м. Рівному, по вул. Соборна, 276.
Телефон (факс): 8(0362)24-67-54.
Телефон (факс): 8(0362)27-89-10.
Діяльність підприємства: ТОВ «Ранет» займається виробництвом трьох видів натуральних соків: яблучний сік з м’якоттю, яблучний сік з абрикосом і яблучний сік з морквою, в подальшому реалізує свою продукцію як оптом так і в роздріб.
Фірма «Ранет» є юридичною особою і здійснює свою діяльність згідно статуту товариства і має 7 засновників. Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку та штамп з своїм найменуванням, фірмовий знак, бланк та інші реквізити і здійснює свою діяльність на принципах самофінансування та самоокупності.
Діяльність підприємства засвідчена патентом та ліцензією.
Тривалість проекту складає 1,9 роки після чого повністю будуть покриті інвестиційні витрати і підприємство почне отримувати прибуток.
Вартість проекту: 1 780 000 грн.
Цей бізнес-план складається для службового користування з метою пошуку зацікавлених інвесторів і не може бути наданий іншим особам, задля нерозголошення комерційної таємниці. Погоджуючись розглянути бізнес-план, отримувач зобов’язаний повернути його ТОВ «Ранет» у випадку, якщо вирішить не приймати участі в інвестуванні даного проекту.
1.2.1. Резюме
ТОВ «Ранет» – приватна фірма, яка поєднує в одній організаційній структурі підрозділи з переробки закупленої продукції у високоякісний яблучний сік та реалізацію даного товару у власному магазині, а також оптову торгівлю як по Україні, так і за кордон.
Об’єднання даних ланок в єдину організаційну структуру на основі товариства з обмеженою відповідальністю дозволить залучити більше ресурсів для ефективної діяльності на всіх стадіях виробництва, зниження витрат, а також підвищення якості виготовленої продукції, що в свою чергу дозволить отримувати стабільний прибуток. Виробництво яблучного соку на сьогоднішній день складає 42% ринку плодово-ягідних нектарів та соків в Україні, 15-19% - виготовлення соку в скляній тарі.
Прибуток підприємство буде отримувати через 1 рік і 9 місяців діяльності і приблизно прибуток буде становити 190 тис. грн. Для цього підприємство має у розпорядженні всього основних виробничих фондів на суму 517850 грн., з яких пасивна частина складає 34250 грн., активна частина – 483600 грн. Підприємство використовує обладнання на загальну суму 319600 грн. Обладнання включає: три комбайни СКТ-2А для обробки сировини, фотоелектронного сортувальника УСТ-20, лінію з переробки яблук у сік (гаряче подрібнення яблук), 5 котлів для зберігання соку, лінія для розливу у скляну тару.
Нематеріальні активи підприємства становлять 550 грн., включають ліцензію та патент. Всього підприємство має основного капіталу на суму 518400 грн.
Підприємство потребує 88 робітників, з них 7 робітників адміністративного-управлінського комплексу, 47 робітників-спеціалістів, що працюють з обладнання у дві зміни. Річний фонд заробітної плати службовців повинен становить 1265400 грн.
1.2.2. Опис підприємства та галузі
Короткі відомості про підприємство: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ранет» (надалі ТОВ«Ранет») виникло 15.04.2007 року. Засноване на вкладах семи чоловік.(Додаток 1) Займається виробництвом трьох видів яблучного соку з м’якоттю, а також його реалізацією. Оскільки підприємство займається виробництвом для цього на основі розваленого заводу, що знаходиться в Полімерному саду селища Великий Житин Рівненської обл., було збудоване нове приміщення. Реалізація готової продукції відбувається як за місцем виробництва, так і за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 276. Створення запасу і зберігання його протягом тривалого часу завдяки новітнім технологіям дозволяє в більшості уникнути сезонності виробництва і коливань в графіку завантаженості підприємства.
Для характеристики підприємства проаналізуємо його потребу в основних виробничих фондах та склад і структуру основного капіталу на момент створення підприємства (таблиці 1,2).
Таблиця 1.
Потреба підприємства в основних виробничих фондах
№ п/п
Види основних виробничих фондів
Кількість,
шт.
Вартість, грн.
Загальна вартість, грн.
1.
Пасивна частина ОВФ
1.1
Будинок офісу і магазину
1
19250
19250
1.2
Будинок бази і складу
1
15000
15000
Всього
2
34250
34250
2.
Активна частина ОВФ
2.1.
Робоче обладнання
- комбайн СКТ-2А
3
30000
90000
- фотоелектронний сортувальник УСТ-20
1
53000
53000
- лінія переробки сировини
1
80000
80000
- фінішер
1
9000
9000
- котли (ємність 950 л)
3
6000
18000
- лінія розливу
1
50000
50000
2.2
Комп’ютери
7
2800
19600
2.3
Транспортні засоби
3
53000
159000
2.5
Господарський інвентар та інструменти
---
3000
3000
2.6
Касовий апарат (МЕ 500-02)
2
1000
2000
Всього
20
287800
483600
Разом
22
---
517850
Таблиця 2.
Склад і структура основного капіталу
№ п/п
Назва складових основного капіталу
Величина, грн.
Структурний показник, %
1.
Основні виробничі фонди
1.1
Активна частина
483600
93,2
1.2
Пасивна частина
34250
6,6
2.
Нематеріальні активи
2.1
Ліцензія
400
0,07
2.2
Патент
150
0,04
Разом
518400
100
Отже, підприємству необхідно всього основних виробничих фондів на суму 517850 грн., з яких пасивна частина складає 34250 грн., активна частина – 483600 грн. Підприємству потрібно обладнання на загальну суму 319600 грн. Нематеріальні активи підприємства становлять 550 грн. Всього підприємство потребує основного капіталу 518400 грн.
У виробництві продукції з фруктів та овочів в Україні провідне місце належить сокам. Протягом попередніх 4 років близько половини вироблених у країні плодоовочевих консервів приходилося на долю соків, причому ця доля стрімко зростала разом із збільшенням обсягів виробництва. У 2006 році в Україні було вироблено 824871 тис. умовних банок (туб) різних соків, що становить вже 62% від загального об’єму виробництва плодоовочевих консервів. За цей час збільшилося виробництво яблучного, виноградного соків і соків, купажованих на їхній основі, також збільшилося виробництво томатного, персикового, вишневого, березового, абрикосового та овочевих соків.
Серед різних соків в Україні у найбільших об’ємах виробляється яблучний сік. Його доля у загальному виробництві соків становить 40-50%. І хоч ця доля зменшується останніми роками завдяки зросту виробництва інших соків, об’єми виробництва яблучного соку зростають. У 2006 році в країні було вироблено 319014 туб яблучного соку (включаючи концентрований), що трохи (на 1%) поступається показнику 2005 року, але значно перевищує показники попередніх років.
Лідерами з виробництва яблучного соку у 2006 році були ВАТ "Вінніфрут", ТОВ "Сандора" та ВАТ "Адамс" (останній є лідером у виробництві концентрованого яблучного соку у великій тарі для промислової переробки).
У зв'язку зі скороченням виробництва яблук в Україні в 2006 р., а також постійним зменшенням частки промислового яблука у врожаї яблук Україна поступово втрачає лідируючі позиції серед найбільших постачальників яблучного концентрату на ринок країн ЄС.
У 2005 р. Україна поставила в країни ЄС лише близько 27 тис. тонн яблучного концентрату, поступившись за обсягами поставок таким країнам, як Румунія, Туреччина, Швейцарія, Китай і Польща. Польща в 2005 р., за інформацією сайту e-bronisze.pl, залишалася найбільшим постачальником яблучного концентрату в країни ЄС, експортувавши 227 тис. тонн цього товару на суму 191 млн. євро. Китай продовжував нарощувати свою присутність на ринку ЄС, збільшивши в 2005 р. обсяги своїх поставок до 161 тис. тонн, у той час як у 2000 р. з Китаю в ЄС постачалося лише 33 тис. тонн яблучного концентрату.
На думку Андрія Ярмака, заступника директора Проекту аграрного маркетингу, цього року Китай цілком може стати основним постачальником яблучного концентрату в країни ЄС, уперше випередивши за цим показником Польщу, тому що виробництво яблук у Китаї продовжує зростати. У той самий час, Україна, найімовірніше, у черговий раз знизить обсяг експорту цього товару, що обумовлено як зростанням внутрішнього споживання, так і зниженням виробництва товарного яблука при одночасному збільшенні ціни на нього на 35-45% у порівнянні з 2005 р.
Докладніше про тенденції та перспективи українського й світового ринку яблук можна буде довідатися під час роботи третьої міжнародної конференції "Овочі та фрукти України-2006. Відкритий ринок" від провідних експертів даної галузі. Нагадуємо, що до закінчення реєстрації учасників конференції залишилося дещо більше 3 тижнів.
Виробникам яблучного концентрату в Україні стає тісно на ринку сировини. Триваюче зменшення площ під старими садами в Україні зменшує кількість яблук, придатних (у першу чергу, за ціною) для переробки на яблучний концентрат і яблучне пюре. Якщо ще кілька років тому переробникам удавалося закуповувати необхідні обсяги яблук за порівняно низькими цінами, що доходять до 10 коп/кг, то останніми роками ціна впевнено піднімається. Як повідомив Проекту аграрного маркетингу директор з продажів компанії "Янке-Україна", одного з лідерів вітчизняного виробництва яблучного концентрату, Володимир Ковтуненко, ціна яблук для переробки на яблучний концентрат у порівнянні з минулим роком очікується вище в середньому на 40%. Цього року середня ціна, за якою планується закуповувати яблука, не буде нижче 35 коп/кг, у той час як торік вона складала близько 25 коп/кг. Виробники яблучного пюре платять за яблука більше - цього року вони платитимуть за сировину близько 70-80 коп/кг, прогнозують у компанії. Закупівлю яблук для переробки компанії ведуть в основному прямо, скуповуючи яблука в господарств і населення.
На думку фахівців Проекту аграрного маркетингу, проблеми із сировиною для виробництва яблучного концентрату і яблучного пюре в найближчі роки будуть тільки загострюватися. Незважаючи на те, що темпи закладання нових яблучних садів досить непогані, вони цілком орієнтовані на свіжий ринок, і продукція - столові яблука порівняно високої якості - непридатна за ціною для потреб переробки.
В.Ковтуненко бачить вихід із ситуації в закладанні великих садів, що орієнтуються на максимальне зниження собівартості виробництва яблука для переробки. Однак поки ще не вичерпані ресурси старих садів, особливого інтересу до такого виду бізнесу на ринку не відзначається.
Проблеми із сировиною призводять до того, що виробництво яблучного концентрату в Україні не зростає такими темпами, як багато інших напрямків переробки фруктів і овочів. У 2005 р. було вироблено близько 85 тис. тонн яблучного концентрату, що навіть на 1% менше, ніж у 2000 р. Лідери-виробники яблучного концентрату в Україні: ТОВ "Янке-Україна" (14% загальноукраїнського виробництва в 2005 р.), СП ТОВ "Поділля-ОБСТ" (11%), ТОВ "Пфаннер-Бар" (9%), ВАТ "Адамс" і ВАТ "Вінніфрут" (по 8%). Загалом яблучний концентрат в Україні виробляють понад 50 компаній.
Серед експорту продуктів переробки овочів і фруктів чільне місце займають соки. За останні 3 роки на їхню частку в загальному обсязі експорту продуктів 20 групи Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) стабільно приходилося близько 60%.
У свою чергу, основним експортним соком в Україні є яблучний. Щорічно Україна експортує 30-40 тис. тонн яблучного соку, що складає 70-80% від загального обсягу експорту овочевих і фруктових соків. При цьому потрібно відзначити, що виявляється стійка тенденція до збільшення обсягів експорту яблучного соку. Так, за 9 місяців поточного року (із січня - по вересень) із країни вивезено вже 32,5 тис. тонн цього продукту, при цьому у вересні був поставлений рекорд експорту - 12,6 тис. тонн. У той же час, за 9 місяців 2002 року було експортовано 26,1 тис. тонн яблучного соку, а за весь 2001 рік - 30,4 тис. тонн.
Основним покупцем українського яблучного соку є Німеччина. У цю країну щорічно іде 40-50% всього експорту даного продукту, а в 2002 році обсяг експорту в німецькому напрямку досяг 55%. Іншими значними покупцями виробленого в Україні яблучного соку є Австрія та Росія. На долю цих країн приходиться 20-40% і 15-25% всього експорту відповідно. При цьому варто відзначити, що за 9 місяців цього року обсяги постачання в Росію, склавши 8,4 тис. тонн, є другими за розміром після німецьких (12,7 тис. тонн) і вже перевершують обсяги російських постачань за повні 2002 і 2001 календарні роки.
Імпорт яблучного соку в Україну, як і багатьох інших соків, обмежений митом, що складає 30%, але не менше 0,5 EUR за 1 л. У той же час у країну завозиться імпортний яблучний сік, як правило, з Росії та Молдови, а також з інших країн СНД, з якими Україна уклала договори про вільну торгівлю. Разом з цим великим постачальником яблучного соку в країну є Румунія, а торік значні обсяги були завезені з Китаю.
Загальні обсяги яблучного соку в Україну останніми роками складали 1,7-2 тис. тонн, однак уже за 9 місяців цього року імпортовано більше 3 тис. тонн. До великих постачальників цього року примкнула й Польща.
1.2.3. Опис продукту
ТОВ «Ранет» за основу своєї діяльності взяло те, що за останніми оцінками медиків та спеціалістів в харчовій галузі, саме яблучний сік з м'якоттю є найкориснішим. Вживання яблучного соку з м'якоттю, краще для здоров'я – дане твердження було встановлене в результаті численних досліджень, що проводяться Journal of the Science of Food and Agriculture. З'ясувалося, що в м'якоті міститься велика кількість поліфенола (polyphones) - антиоксиданту, який прискорюють обмін речовин і не дозволяє протікати окисленню жирів, що знаходяться вже в крові, а також допомагають поглинати шкідливі речовини в нашому організмі, тим самим, знижуючи можливість виникнення раки або серцевого захворювання. Більшість людей віддають перевагу яблучному соку без м'якоті, оскільки вони вважають, що він очищений і тому корисніший для здоров'я. Але як було встановлено, велика кількість поліфенола міститься в соку з м'якоттю. Дослідники Agricultural University of Wroclaw, вивчали кількісне співвідношення поліфенола в різних видах яблучного соку, і вони прийшли до висновку, що сік, що містить м'якоть, містить в 4 рази більше корисних речовин, чим сік без м'якоті.
Виробництво екологічно чистих продуктів високої якості - пріоритетний напрямок в діяльності нашої компанії. Гармонійне поєднання нових технологій, запатентованих рецептур і багаторічного досвіду наших фахівців дозволяє продукції «Ранет» займати провідні позиції на ринку, утримувати які дозволяє лише те, що ми пропонуємо дійсно смачний і якісний продукт.
Технічне забезпечення всіх виробничих підприємств «Ранет» відповідає останнім світовим стандартам соковиробництва. Проте, головною особливістю всіх виробничих програм є:
неухильне дотримання високих стандартів якості для всіх видів продукції - від "преміум класу" до недорогих продуктів;
використання прогресивних технологій і передового сучасного устаткування(детальніше Розділ 1.2.5);
краща сировина і запатентовані авторські рецептури і технології;
Продукція компанії виробляється шляхом переробки закупленої сировини, очищення соку та додання вітамінів, а її якість визначається двома основними критеріями: якістю сокової сировини і якістю води, що використовується в процесі виробництва. Джерелами закупівлі сировини є в основному яблука вирощені в полімерних садах на території області та сировина завезена з садів Криму, а також спільне українсько-австрійське підприємство "Поділля-ОБСТ". У виробництві соків ТОВ «Ранет» використовується очищена за допомогою магнітної насадки вода, яка проходить постійний контроль на відсутність шкідливих домішок. Компанія ретельно планує обсяги закупівлі сировини на основі замовлень регіональними дилерами асортименту сокової продукції на наступний місяць. То ж сокова сировина закуповуються з розрахунку необхідності в них на 1-1,5 місяці. На сьогодні асортимент ТОВ «Ранет» представлений 3 типами соків.: яблучний сік з м’якоттю, яблучний сік з морквою і яблучний сік з абрикосом. Надалі підприємство планує запропонувати споживачам низку нетрадиційних для України плодово-ягідних напоїв на основі яблучного соку.
Є ще одна причина купувати саме соки торгової марки «Ранет». Пригадайте, як часто ви, завітавши до магазину, розгублено розглядали вітрину з безліччю виклично ошатних «дринків», «нектарів», «натуральних» і «не натуральних» соків? Що вибрати? Але це ще півбіди, а як уникнути обману? Адже скільки разів ви, намагаючись заощадити, купували відверту підробку. Ситуація ускладнюється ще й тим, що сьогодні на українському ринку в сегменті нектарів і напоїв цілковитий безлад. Межі між нектаром (вміст натурального соку — мінімум 25%) і фруктовим напоєм (від 5 — 10% соку) стерті. У цьому і причина наших частих розчарувань. Але проблему можна розв’язати, якщо купувати продукцію лише тієї торгової марки, якій ви довіряєте, або ж купувати соки високої цінової категорії — тут проколи трапляються рідше. А краще поєднувати і те, й те. Ідеальний варіант — продукція компанії «Ранет».
Чому ще ми п’ємо соки «Ранет»? «Тому, що хочеться», — пролунає відповідь. Правильно, а хочеться тому, що організм гостро відчуває брак необхідних йому корисних речовин і сигналізує нам про це. А ми знаємо, що завдяки унікальній технології виготовлення цих соків у них збережено повністю весь спектр натуральних речовин, які містяться у свіжому плоді. Відкрийте пакет яблучного соку «Ранет» — уже аромат яблук здатний поліпшити настрій. А що казати про цілющі властивості самого соку. Лише склянка може на 90% задовольнити середньодобову потребу людини у вітамінах. Крім того, цей напій містить багато вітамінів А і В, без яких неможливе нормальне функціонування нервової і серцево-судинної систем. Здавна яблучним соком лікували ревматизм, їх вживали і як профілактичний засіб від чуми й отрут. Лікарі Давнього Єгипту використовували їх у своїй практиці. Особливо якщо це сік «Ранет», де збережено максимум корисних компонентів. Яблука містять близько 300 біологічно активних речовин, з-поміж яких слід насамперед назвати вітамін С, калій, кальцій, фосфор, залізо, натрій. Недаремно під світові угіддя яблунь відведено понад 5 млн. гектарів. Там, де не ростуть апельсини, кожне друге плодове дерево — яблуня, а понад 20% світового врожаю цих фруктів іде на виробництво соку.
1.2.4. Маркетинговий план
Цінова політика
Цінова політика компанії формується, в першу чергу, на основі повних витрат і передбачає встановлення єдиної оптової ціни у всіх регіонах. Майже 50% у структурі ціни займають витрати на сировину. Надбавка складає від 8 до 14 відсотків, в залежності від типу сировини. Не зважаючи на інколи значну різницю в ціні на місцеву сировину та сировину, що ввозиться, підприємство прагне утримувати майже єдиний рівень цін на весь асортимент соків. Доставка товарів у всі регіони країни відбувається за рахунок постачальника. Крім того, компанією розроблена система знижок, яка ґрунтується на врахуванні обсягів закупівлі, терміну оплати тощо. Прагнення ТОВ «Ранет» утримувати рівень цін на свою сокову продукцію трохи нижчим за аналогічну продукцію конкурентів обмежується тим, що власне компанія ніяким чином не впливає на встановлення ціни конкурентами. Також за результатами статистичних даних (детальніше розділ 1.2.2.) підприємство планує експортувати свій товар.
Політика розповсюдження
ТОВ «Ранет» значну увагу приділяє формуванню власної політики розповсюдження. За короткий період часу було створено розгалужену систему розповсюдження, в складі якої 39 регіональних представників у всіх 25 областях країни та в Криму. Регіональні дилери працюють на умовах консигнації. Рекламні матеріали розподіляються серед них в залежності від коефіцієнту їх обсягу продажу та перспектив зростання загального обсягу продажу соків у даному регіоні.
Як правило, вся сокова продукція надходить у роздрібну мережу на умовах попередньої оплати або оплати за фактом поставки, 7-денна відстрочка оплати надається лише тим підприємствам, з якими налагоджені тісні партнерські стосунки
Комунікаційна політика
Вихід на вітчизняний ринок соків з новою товарною маркою вимагав від компанії значних коштів на її просування і, в першу чергу, на формування позитивного іміджу продукції, що з'явилась на ринку. На цей період витрати на маркетинг та рекламу складали більше половини загальних витрат підприємства.
Основною метою першої рекламної кампанії було позиціювання торгової марки «Ранет» як марки якісного та конкурентоспроможного продукту. Вибір засобів просування нової торгової марки соку на ринок ґрунтувався на необхідності якомога частішого споглядання потенційними споживачами нового соку та наявністю в останніх можливості його покуштувати. З огляду на це, рекламний бюджет було сформовано наступним чином: 74% коштів було витрачено на рекламу, 25% — на заходи по стимулюванню збуту і лише 1% — на маркетингові дослідження.
Під час даної рекламної кампанії значна увага приділялась участі у виставках з метою презентації нових товарів та розширення дилерської мережі підприємства. також було використано наступні стратегії:
1) стратегія диференціації, що ґрунтується на кращій якості (кращий смак) соків. Дана стратегія є надзвичайно привабливою та важливою особливо на ринку напоїв, для якого характерний високий рівень повторних продаж у випадку лояльного чи прихильного ставлення споживачів до продукції тієї чи іншої торгової марки. Однак, обравши дану стратегію, неможливо уникнути підвищення рівня ціни, що може стати її недоліком у випадку значної чутливості споживачів до ціни та в разі відсутності відповідності "ціна = якість".
2) стратегія диференціації, що ґрунтується на широкому асортименті продукції. Дана стратегія диференціації може себе виправдати лише у випадку вдалого розширення існуючого асортименту. Однак і за цієї ситуації можна виділити ряд переваг та недоліків зазначеної стратегії.
3) стратегія диференціації, яка ґрунтується на ціні. Даний тип стратегії є важливим, якщо врахувати значне зниження платоспроможності українських споживачів. Однак, можна визначити два напрями диференціації соків по ціні:
Встановлення низької ціни. Будувати диференціацію виключно на ціні можливо лише за умови, що компанія може скористатись перевагами структури витрат.
Встановлення преміум-ціни. Встановлення преміум-ціни дозволяє отримати високий рівень прибутку, однак вимагає і забезпечення відповідної якості. Крім того така ціна дозволяє вийти на новий сегмент споживачів з високим рівнем доходу, які згодні платити за високу якість товару.
4) стратегія диференціації, яка ґрунтується на привабливості упаковки. Дана стратегія ґрунтувалась на використанні скляних пляшок, а також зміну самого дизайну та маркування соку, які повинні абсолютно відрізнятись від продукції конкурентів.
5) стратегія диференціації, яка ґрунтується на рекламі. Дана стратегія передбачає суттєву активізацію рекламної діяльності компанії і вимагає значної диференціації не тільки використовуваних каналів, але й самого тексту рекламного повідомлення.
6) стратегія диференціації, яка ґрунтується на мерчендайзингу. Сьогодні склалась ситуація, коли підприємства-виробники не надають мерчендайзингу належного значення, хоча соки є тією продукцією, яка часто купується спонтанно, при чому споживачі не надто прихильні до однієї торгової марки. Поряд з тим, вдалий мерчендайзинг може забезпечити значні обсяги продажу товарів, а його відсутність часто є лише визначальним фактором низького рівня продажу товару у роздрібній торговельній мережі, але й причиною ринкового провалу нових товарів. Сьогодні мерчендайзингова діяльність виробників соків знаходиться на дуже низькому рівні.
7) стратегія диференціації, яка ґрунтується на іміджі компанії. Імідж компанії є надзвичайно важливим для позиціювання товару. Проте, імідж компанії має створюватись не лише на основі проведених нею PR-акцій, а й підтримуватись високою якістю сокової продукції.
1.2.5. Виробничий план
Наша компанія пропонує на ринку соки прямого віджиму із свіжо зібраних плодів. Соки прямого віджиму мають дещо складнішу технологію переробки свіжої сировини по моделі "від поля". Вся сировина, що поступає в переробку, проходить попередній відбір і контроль якості. Система відбору сировини працює за єдиною відпрацьованою схемою в усіх куточках земної кулі і рік від року доводить свою ефективність. Зміст цієї системи полягає в тому, що кожен постачальник і кожна партія фруктів проходять перевірку і ретельний відбір. Ретельну перевірку проходить і вода, що йде у виробництво соків, - вона береться з екологічно чистих джерел і проходить багаторівневе очищення, оскільки від її якості залежать смакові властивості напою. Ми не використовуємо при виробництві нашої продукції консерванти, фарбники, штучні ароматизатори й інші сторонні добавки. Виробнича система, що її використовує компанія «Ранет» - це комплексний продукт багатьох поколінь досвідчених фахівців, менеджерів і технологів, ефективність якої щорічно доводить зростаюча світова популярність продуктів «Ранет».
В основу концепції організації виробництва соку нами покладено принцип створення єдиного організаційно-технологічного циклу, який охоплює підрозділи з сортування і переробки сировини в високоякісний продукт. Для досягнення цієї мети планується:
придбання необхідного обладнання:
трьох комбайнів СКТ-2А для обробки сировини;
фотоелектронного сортувальника УСТ-20
лінії з переробки яблук у сік(гаряче подрібнення яблук);
5 котлів для зберігання соку;
лінія для розливу у скляну тару.