Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра менеджменту
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Організація управління технологічними процесами
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ
Розрахункова робота
з дисципліни “Організація управління
технологічними процесами”.
Варіант 16.
Зміст
Розрахунок річного ефективного фонду часу одиниці роботи устаткування………………………………………………………………..4
Розрахунок річної програми запуску деталей……………………………5
Розрахунок нормативної трудомісткості та фактичної верстатомісткості для виконання річної виробничої програми механічного цеху…………6
Визначення кількості основних верстатів потрібних для виконання річної виробничої програми механічного цеху…………………………..9
Розрахунок коефіцієнтів завантаження основних верстатів та середнього коефіцієнта завантаження виробничого устаткування цеху в цілому……………………………………………………………………...10
Розрахунок кількості верстатів заточувального і ремонтного відділення та майстерні по ремонту пристосувань і інструментів…………………11
Визначення загальної площі механічного цеху………………………...13
Розрахунок розцінок на деталь кожного найменування та загального фонду зарплати основних робітників……………………………………15
Визначення витрат основних матеріалів і величини зворотних відходів на деталь кожного найменування та річну програму в цілому………..17
Визначення величини прямих витрат на деталь кожного найменування та річну програму в цілому………………………………………………20
Список використаної літератури………………………………………...22
Вихідні дані:
Річна виробнича програма випуску деталей, тис.грн.:
А- 28,
Б- 40,
В- 57,
Г- 7.
Трудомісткість обробки деталей по операціях та розряди робіт.
Таблиця 1.
№
п/п
Найменування операцій
Розряди робіт
Годинна тарифна ставка, грн.год
Загальна нормативна трудомісткість обробки деталей, нормо-год.
А
Б
В
Г
1.
Токарна
5
17,0
1,15
1,53
1,49
1,98
2.
Фрезерна
4
15,5
1,02
1,14
1,14
0,86
3.
Свердлильна
3
14,0
0,4
0,28
0,64
0,5
4.
Шліфувальна
4
15,5
0,28
0,48
0,3
0,46
Витрати матеріалу на деталі.
Таблиця 2.
№
п/п
Найменування деталі
Маса чистової деталі, кг.
Ціна одиниці матеріалу, грн..кг.
% припуску на обробку
% виходу зворотних відходів
1
А
7
10
8,5
65
2
Б
5,5
10
6
75
3
В
5,5
10
7
45
4
Г
7
10
7
55
Розрахунок річного ефективного фонду часу одиниці роботи устаткування.
Проведемо розрахунок кількості робочих та передсвяткових днів у році в таблиці 1.
Таблиця 1.
Кількість робочих та передсвяткових днів у році
№ з/п
Показники
Місяці
Всього
2010 рік
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
1.
Кількість календарних днів
31
28
31
30
31
30
31
31
30
31
30
31
365
2.
Кількість святкових днів
2
1
1
4
1
1
10
3.
Кількість вихідних днів
10
8
8
8
10
8
9
9
8
10
8
8
104
4.
Кількість днів робота в яких не проводиться
12
8
9
9
14
9
9
10
8
10
8
8
114
5.
Кількість робочих днів
19
20
22
21
17
21
22
21
22
21
22
23
251
6.
Кількість передсвяткових днів у які тривалість робочого дня зменшується на 1 годину
4
1
1
4
1
1
1
2
15
Висновок: Отже, в 2010 році, який має 365 днів, підприємство працювало 251 день і 114 дні працівники матимуть вихідні. З них 104 дні вихідних і 10 святкових днів ( тобто, обов’язкові державні вихідні). У працівників 15 днів буде скорочений робочий день.
Річний ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування і-ої групи визначаємо за формулою:
,
де - номінальний фонд часу одиниці устаткування (год).
,
де - кількість робочих змін на добу (S=2);
- середня тривалість робочої зміни (8 год);
- кількість днів робочих у році;
- скорочення тривалості робочої зміни в передсвяткові дні (год) (на 1 год);
- кількість передсвяткових днів у році;
– відсоток простою і-ої групи устаткування в плановому ремонті (прийнято, що для токарних верстатів тановитеме 5%, для фрезерних – 4,5%, для свердлильних – 3%, для шліфувальних – 4%).
Таблиця 2.
Річний ефективний фонд часу одиниці роботи устаткування
№
З/п
Показник
Вид устаткування
Всього
за 2010
т
ф
с
ш
1.
4150
4150
4150
4150
-
2.
3942,5
3963,2
4025,5
3984
15915,2
Висновок: Після проведення розрахунків ми бачимо, що за 2010 рік ефективний фонд часу роботи одного устаткування становить 15915,2 год., а саме: токарні верстати – 3942,5 год., фрезерні – 3963,2 год., свердлильні – 4025,5 год., шліфувальні – 3984 год..
Розрахунок річної програми запуску деталей.
Річна програма запуску деталей j-го найменування (Nзj) визначається з врахуванням наявності у виробничому процесі технологічного неминучого браку і розраховується за формулою:
,
– річна програма випуску деталей j-го найменування (шт.);
– відсоток технічного найменування браку.
Таблиця 3.
Річна програма запуску деталей
№
з/п
Найменування деталей
Річна програма випуску, шт
Відсоток невиправленого браку
Річна програма запуску, шт
1.
А
28000
5
29474
2.
Б
40000
3
41237
3.
В
57000
4
59375
4.
Г
7000
2
7143
Висновок: З таблиці видно, що річна програма запуску деталі А становитиме – 29474 шт., деталі Б – 41237 шт., деталі В – 59375 шт., деталі Г – 7143 шт.
Розрахунок нормативної трудомісткості та фактичної верстатомісткості для виконання річної виробничої програми механічного цеху.
Для визначення трудомісткості річної програми необхідно спочатку розрахувати річну нормативну трудомісткість j-го найменування по кожному і-му виду робіт.
,
– нормативна трудомісткість обробки однієї деталі j-го найменування на устаткуванні і-ої групи (нормо години).
Після визначення розраховується річна нормативна трудомісткість обробки деталей всіх найменувань по кожному окремому виду робіт ().
Розраховуємо річну нормативну трудомісткість обробки деталей кожного окремого найменування всіх видів .
m – вид продукції;
t – кількість видів устаткування.
Розрахунок нормативної трудомісткості виконання річної виробничої програми наведемо в таблиці 4.
Таблиця 4.
Нормативна трудомісткість виконання річної виробничої програми.
№
Вид устаткування
Нормативна трудомісткість деталей, н.год
Річна програма запуску, шт
Річна нормативна трудомісткість, н.год
Разом
А
Б
В
Г
А
Б
В
Г
А
Б
В
Г
1.
Токарна
1,15
1,53
1,49
1,98
29474
41237
59375
7143
33895,1
63093,6
88468,7
14143,1
199600,5
2.
Фрезерна
1,02
1,14
1,14
0,86
30063,4
47010,1
67687,5
6142,9
150903,9
3.
Свердлильна
0,4
0,28
0,64
0,5
11789,6
11546,4
38000
3571,5
64907,5
4.
Шліфувальна
0,28
0,48
0,3
0,46
8252,7
19793,7
17812,5
3285,3
49144,2
-
-
-
-
-
-
-
-
84000,8
141443,8
211968,7
27142,8
464556,1
Висновок: З розрахунків видно, що нормативна трудомісткість виконання річної виробничої програми по всіх видах устаткування становитиме 464556,1 нормо-год., а саме по токарній – 199600,5, фрезерній – 150903,9, свердлильній – 64907,5 і шліфувальній – 49144,2 нормо-год..
Визначаємо фактичну верстатомісткість обробки деталей. Розрахунок проводимо в таблиці 5.
Таблиця 5.
Розрахунок фактичної вестатомісткості обробки деталей.
№
з/п
Найменування робіт
Нормативна трудомісткість обробки деталей, норм-год
Коеф-т
викон.
норм
Фактична верстатомісткість, норм-год
А
Б
В
Г
А
Б
В
Г
1.
Токарна
1,15
1,53
1,49
1,98
1,2
0,96
1,27
1,24
1,65
2.
Фрезерна
1,02
1,14
1,14
0,86
1,15
0,87
0,99
0,99
0,74
3.
Свердлильна
0,4
0,28
0,64
0,5
1,05
038
0,26
0,61
0,47
4.
Шліфувальна
0,28
0,48
0,3
0,46
1,1
0,26
0,43
0,27
0,42
Висновок: Розрахувавши фактиктичну верстатомісткість обробки деталей ми бачимо, що з врахуванням коефіцієнту перевиконання плану на запланований обсяг затрачено менше нормо-год.
Визначаємо фактичну трудомісткість для виконання річної програми j-го найменування по кожному і-му виду робіт.
Таблиця 6.
Розрахунок фактичної верстатомісткості виконання річної виробничої програми
№
Вид робіт
Фактична вертатомісткість, н.год
Річна програма запуску, шт
Фактична річна верстатомісткість, год
Разом
А
Б
В
Г
А
Б
В
Г
А
Б
В
Г
1.
Токарна
0.96
1.27
1.24
1.65
29474
41237
59375
7143
28295.04
52370,9
73625
11785,9
166076,8
2.
Фрезерна
0.87
0,99
0.99
0.74
25642,3
40824,6
58781,2
5285,8
130533,9
3.
Свердлильна
0.38
0.26
0.61
0.47
11200,12
10721,6
27906,2
3357,2
53185,12
4.
Шліфувальна
0.26
0.43
0.27
0.42
7663,2
17731,9
16031,2
3000,06
44426,36
-
-
-
-
-
-
-
-
72800,66
121649
176343,6
23428,96
320075.52
Висновок: З розрахунків видно, що фактична верстатомісткість виконання річної виробничої програми по всіх видах устаткування становитиме 320075,52 нормо-год., а саме по токарній – 166076,84, фрезерній – 130533,9, свердлильній – 53185,12 і шліфувальній – 44426,36 нормо-год..
Визначення кількості основних верстатів потрібних для виконання річної виробничої програми механічного цеху.
Кількість основних верстатів кожної і-ої групи виробничого обладнання () визначається використання фактичної верстатомісткості робіт за формулою:
Одержана кількість верстатів кожної групи закруглюється в більшу сторону і результати заносимо в таблицю 7.
Таблиця 7.
Визначення кількості основного виробничого устаткування
№
З/п
Показник
Вид устаткування
Всього
т
ф
с
ш
1.
Річна фактична трудомісткість робіт
166076,84
130533,9
53185,12
44426,36
320075,52
2.
Річний ефективний фонд часу одиниці устаткування
3942,5
3963,2
4025,5
3984
15915,2
3.
Розрахункова кількість верстатів
35,1
31,3
12,5
10,1
89
4.
Прийнята кількість верстатів, одиниць
36
32
13
11
92
Висновок: Кількість основного виробничого устаткування становитиме 92 верстатів, а саме для токарних операцій 36 верстатів, фрезерних – 32, свердлильних – 13 і для шліфувальних – 11 верстатів.
Розрахунок коефіцієнта завантаження основних верстатів та середнього коефіцієнта завантаження виробничого устаткування цеху в цілому.
Розрахунок коефіцієнта завантаження і-тої групи () устаткування проведемо за формулою:
,
де – розрахункова кількість основного обладнання;
– прийнята кількість основного устаткування.
Середній коефіцієнт завантаження виробничого устаткування цеху в цілому розраховується за формулою:
Висновок: Коефіцієнт завантаження устаткування на программу характеризує пропускну спроможність устаткування. Слід зазначити, що в цілому пропускна спроможність устаткування дозволяє виконати виробничу програму планового кварталу. Однак , коефіцієнт завантаження дуже високий – 1,22 , що при непередбачених простоях устаткування може поставити під загрозу виконання в строк виробничої програми. Тому доцільно придбати додаткове устаткування.
Розрахунок кількості верстатів заточувального і ремонтного відділення та майстерні по ремонту пристосувань та інструментів.
Розрахунок кількості верстатів ремонтного відділення можна проводити двома способами:
По трудомісткості одиниці устаткування, тобто по кількості годин, які затрачаються на ремонт кожної одиниці устаткування, та по кількості одиниць устаткування, які обслуговуються ремонтом.
По процентному відношенню кількості верстатів ремонтної бази до кількості одиниць устаткування обслуговуючого цеху чи по співвідношенню кількості верстатів ремонтної бази та кількості ремонтних одиниць основного технологічного устаткування встановленого в цеху.
Розрахунок кількості ремонтних одиниць основного технологічного устаткування проведемо в таблиці 8.
Таблиця 8.
№
з/п
Вид
устаткування
Кількість основного устаткування
Питома кількість ремонтних одиниць
Загальна кількість ремонтних одиниць
Кількість верстатів ремонтної бази
1.
Токарна
36
11
396
-
2.
Фрезерна
32
12
384
-
3.
Свердлильна
13
7,5
97,5
-
4.
Шліфувальна
11
14
154
-
92
-
1031,5
3
Після розрахунку загальної кількості одиниць ремонтної складності основного технологічного устаткування кількість верстатів ремонтної бази визначається з наступного співвідношення для серійного типу виробництва:
при загальній кількості одиниць ремонтної складності до 4000 – кількість верстатів ремонтної бази приймаємо 11 одиниць;
від 4 до 6 тис. ОРС – 18 одиниць;
від 6 до 8 тис. – 24 одиниць.
Висновок: Після проведення розрахунків кількості ремонтних одиниць основного технологічного устаткування визначили, що для 1031 одиниць ремонтної складності потрібно 3 одиниць верстатів ремонтної бази.
Для обслуговування великих та середніх цехів в їх складі передбачається розміщення заточувальних відділень. Для спрощення методики розрахунку необхідну кількість заточувальних верстатів загального призначення приймемо 4 – 6% від кількості основних верстатів. Проведіть цей розрахунок .
Приймемо, що в заточному відділені буде 5 верстатів:
92 * 0,05 = 4.6
Кількість верстатів в майстерні по ремонту пристосувань та інструменту визначимо з розрахунку 4 одиниці на 100 – 200 обслуговуваних верстатів.
Приймаємо 3 одиниці на 92 обслуговуваних верстатів.
Визначення загальної площі механічного цеху.
Площа цеху розраховується двома методами:
Прямий розрахунок – здійснюється виходячи з кількістю і габаритів устаткування, нормативної відстані між робочими місцями, нормативних розмірів проходів і проїздів тощо.
Укрупнений розрахунок – за даним методом загальна площа визначається за формулою:
,
де – виробнича площа, яка розраховується виходячи з питомої загальної площі, яка припадає на одиницю основного устаткування.
Розрахунки проведемо в таблиці 9.
Таблиця 9.
Розрахунок загальної площі основного цеху
№ з/п
Найменування
Питома площа, м^2
Кількість обслуговуючих верстатів
Загальна площа, м^2
1.
Виробничий підрозділ
всього
-
92
3106
1.1
Токарні верстати
28
36
1008
1.2
Фрезерні верстати
40
32
1280
1.3
Свердлильні верстати
57
13
741
1.4
Шліфувальні верстати
7
11
77
2.
Допоміжні підрозділи
Всього
-
-
869
2.1
Заточувальне відділення
11
5
55
2.2
Контрольне відділення
6
92
516
2.3
Ремонтне відділення
28
4
84
2.4
Майстерня для ремонту пристосувань та інструменту
19
3
57
2.5
Цехова комора матеріалів та заготовок
-
-
101
2.6
Проміжна комора готових деталей та вузлів
-
-
21
2.7
Інструментальна розподільча комора
0,4
92
34,5
3.
Побутові та конторські підрозділи
3
92
258
4.
Разом загальна площа цеху
-
-
3975
Розрахунок площі допоміжних підрозділів проводиться виходячи із структури цеху. Як правило до складу механічного цеху входять наступні допоміжні відділення:
заточувальне відділення;
контрольне відділення;
ремонтне відділення;
інструментальна розподільча комора;
цехова комора матеріалів та заготовок;
проміжна комора готових деталей та вузлів;
майстерня для ремонту пристосувань та інструменту.
Площа заточувального відділення приймається в розмірі 10 – 12 на одиницю заточувального верстату.
Площа контрольного відділення 5 – 7 від кількості основного обладнання.
Площа ремонтного відділення 27 - 30 на 1 верстат ремонтної бази.
Площа для майстерня для ремонту пристосувань та інструменту 18 – 22 на 1 верстат майстерні.
Площа цехової комори для матеріалів та заготовок () визначається за формулою:
,
де - загальна (чорнова) маса всіх матеріалів і заготовок, які підлягають обробці механічному цеху протягом року.
- середня кількість днів прийнята для утворення запасів заготовок(6 днів).
- середня вантажна пружність площі комори (1,5-2).
- коефіцієнт використання площі, який відображається відношенням корисної площі до загальної (0,4-0,5).
Площа проміжної комори готових деталей та вузлів визначається аналогічно розрахунку загальної площі цехової комори матеріалів та заготовок. Відмінність полягає тільки в тому, що:
середня вантажна пружність площі проміжної комори приймається 1 тона на метер квадратний;
замість чорнової маси деталей для розрахунку використовують загальну масу готової деталі;
коефіцієнт використання площі приймається 0,4.
Площа інструментально розподільчої дільниці визначається з розрахунку 0,4 на одиницю основних верстатів.
Площа побутових та конторських приміщень визначається з розрахунку 3-4 на 1 працюючого.
Висновок: Після проведення розрахунків ми визначили, що загальна площа механічного цеху дорівнює 2575.
Розрахунок розцінок на деталь кожного найменування та загального фонду зарплати основних робітників.
В наших розрахунках приймаємо, що всі основні робітники отримують ЗП за відрядною системою ОП. Крім того всі розрахунки по заробітній платі виконаємо за двома напрямами:
1. На одну деталь кожного найменування (розцінка) за формулою:
,
де - середня годинна тарифна ставка робіт по і-й групі устаткування.
Проводимо розрахунок розцінки на деталь кожного найменування:
Витрати ЗП на всю річну програму запуску розраховуємо:
2. Визначення фонду ЗП (тарифний) основних робітників на і-му виді робіт за формулою:
Загальний річний (тарифний) фонд заробітної плати всіх основних робітників зайнятих на дільниці визначається:
Висновок: Розцінка на деталі матиме такий вигляд: деталі найменування А – 56,185 грн., деталі найменування Б – 62,365 грн., деталі найменування В – 37,51 грн., деталі найменування Г – 45,435 грн., а загальний річний фонд ЗП всіх основних робітників зайнятих на дільниці дорівнюватиме 5804792,095грн.
Визначення витрат основних матеріалів і величини зворотних відходів на деталь кожного найменування.
Витрати основних матеріалів на деталь j-гo найменування визначається за формулою:
,
де - маса чистої деталі j-гo найменування, кг;
- % припуску на обробку;
- ціна одиниці матеріалу, грн.;
- коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати (0,04).
Проводимо розрахунок витрат основних матеріалів на деталі j-гo найменування:
Витрати основних матеріалів на річну програму запуску деталей j-гo найменування проводимо за формулою:
Величина зворотних відходів j-гo найменування визначається за формулою:
,
- % виходу зворотних відходів;
- ціна зворотних відходів (2 грн/кг).
Зворотні відходи на річну програму випуску j-гo найменування визначаються за формулою:
Результати розрахунків вносимо в таблицю 10.
Висновок: Провівши розрахунки, ми бачимо , що витрати основних матеріалів на деталь найменування деталі А становить 27,17 грн., деталі Б – 22,672грн., деталі В – 50,31грн., деталі Г – 43,472 грн., а величина зворотних відходів на деталь відповідно 0,12375грн., 0,126грн., 0,57375грн., 0,288грн.
10. Визначення величини прямих витрат на деталь кожного найменування та річну програму в цілому.
Прямі витрати j-гo найменування визначаються за наступною формулою:
Прямі витрати на РВОП механічного цеху по випуску деталей j-гo найменування визначається за формулою:
Результати розрахунку заносимо в таблицю 10.
Висновок: Величина прямих витрат на деталь А становить 83,20125грн., деталь Б – 84,911грн., деталь В – 87,24625грн., деталь Г – 88,619грн. Величина прямих витрат на річну програму в цілому становить 9357644,75грн.
Таблиця 10.
Тарифна заробітна плата основних робітників, витрати основних матеріалів, зворотні відходи та прямі витрати на деталь і річну виробничу програму виробничого цеху.
№ п/п
Найменування показника
Вид продукції
Всього
А
Б
В
Г
1.
Тарифна ЗП
На деталь
На річну програму випуску
2126877,65
1985988,03
583660,14
1108266,275
5804792,095
2.
Витрати основних матеріалів
На деталь
На річну програму випуску
27,17
1601617,16
22,672
280497,984
50,31
1624610,52
43,472
48797,32
143,624
3555522,98
3.
Зворотні відходи
На деталь
На річну програму випуску
0,12375
22034,815
0,126
3046,872
0,57375
30155,535
0,288
5032,8
1,1115
60270,022
4.
Прямі витрати
На деталь
На річну програму випуску
83,20125
4659270
84,911
1018932
87,24625
2704633,75
88,619
974809
343,98
9357644,75
Список використаної літератури.
1) Великанов К.М. та інші «Экономика и организация производства в дипломных проектах » 2-е изд. - Л: машиностроении.
2) Гартам - Куре Л.И. «Экономическое обоснование в дипломних проектах» 3-е изд. - М.
3) Егоров М.С. «Основы проектирования машиностроительных заводов» 6-е изд. - М.
4) Проектирование машиностроительных заводов и цехов; справочник в 6 томах / под ред. Ямпольского Э.С. - М.
5) Расчеты экономической эффективности новой техники: справочник / под ред. Великанов К.М. - Л.
6)Типовая схема технического обслуживания и ремонта деревообробатовощие оборудование. М.
7) Экономика и организация производства в дипломних проектах / под ред. Великанов К.М.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора