Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Роль товарознавства у визначенні якості та безпечності непродовольчих товарів
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Менеджмент організації
Кафедра:
Кафедра менеджменту
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Індивідуальна робота
Предмет:
Товарознавство
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра менеджменту
Індивідуальна робота
з дисципліни «Товарознавство»
на тему:
«Роль товарознавства у визначенні якості та безпечності непродовольчих товарів».
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
Класифікація асортименту непродовольчих товарів………………….....4
Споживчі властивості непродовольчих товарів……………………….....5
Роль товарознавства в якості товару ……………………………………..6
4. Методи визначення показників якості та безпечності……………………7
5. Торгівля непродовольчими товарамиТехнологія виробництва………….7
6. Правила продажу непродовольчих товарів на Україні. ……………….....10
7.Правила користування засобами вимірювальної техніки………………...13
8. Електропобутові товари………………………………………………….....21
9.Закупка товарів торговим підприємствами…………………………..........26
Висновки…………………………………………………………………………...28
Список використаної літератури…………………………………………………30
Додатки…………………………………………………………………………….31
Вступ.
Важлива роль у комерційній роботі приділяється вишукуванню додаткових ресурсів з місцевої сировини, продукції кооперативної промисловості, підсобних, фермерських господарств, продукції індивідуальної трудової діяльності. Комерційний апарат оптових баз повинен виявляти можливості розвитку нових видів виробництва і відновлення старих забутих промислів, особливо художніх, вести облік і повсякденно вивчати конкретних постачальників, виявляти і реєструвати виробників товарів, ще не зв'язаних договірними відносинами з базою, готувати пропозиції з питань збільшення вироблення потрібних товарів, розширення асортименту, поліпшення якості.
Комерційні працівники повинні відвідувати підприємства-виробників з метою ознайомлення з виробничими можливостями підприємства, обсягом і якістю продукції, що випускається, а також брати участь у нарадах із працівниками промисловості, виставках-переглядах нових зразків виробів, оптових ярмарках.
Комерційним працівникам необхідно постійно стежити за рекламними оголошеннями в ЗМІ, проспектами, каталогами. Формування товарних ресурсів є предметом постійної роботи торгового апарату оптових баз. У ринкових умовах форми і методи цієї роботи перетерпіли істотні зміни. Головні зміни полягають у тому, що на зміну методам централізованого розподілу товарних ресурсів прийшла ринкова практика вільної купівлі-продажу товарів за цінами попиту та пропозиції. Тому комерційна ініціатива торгових працівників по залученню в товарообіг максимальних товарних ресурсів з метою одержання необхідного прибутку повинна сполучатися з турботою про кінцевих покупців, обліком їхньої платоспроможності, з недопущенням невиправданого росту цін, наданням населенню можливості придбати товари за доступними цінами.
До джерел надходження товарів відносять галузі народного господарства, що виробляють різні товари народного споживання (АПК, легка промисловість, машинобудування і т.д.). До постачальників товарів відносять конкретні підприємства різних джерел надходження, тобто тих або інших галузей народного господарства, різних сфер виробничо-економічної діяльності, що виробляють товари і послуги.
З огляду на велике різноманіття постачальників товарів їх можна класифікувати на різні групи по різних ознаках.
1.Класифікація асортименту непродовольчих товарів.
Важливе завдання товарознавства - якнайповніше виявля ти закладені в товарі властивості, які формують його якість. Ці властивості можуть виявлятися на всіх стадіях життєвого циклу товару. Якість товару не можна пояснити і виміряти у відриві від його споживчої вартості і корисності. Не можна ототожнювати якість і споживчу вартість. Споживча вартість - це сам товар, який володіє корисністю і є конкретним благом. Товар як споживча вартість є носієм його якості. Підвищення якості невіддільне від прискорення науково-технічного про гресу, тому що тільки в сукупності рішення цих питань можна забезпечити конкурентноздатність товару на світовому ринку.
Класифікаційне призначення — здатність ряду властивостей і показників виступати в якості класифікаційних прикмет. Так, різні моделі автомобілів можуть бути класифіковані за потужністю двигуна, витратами палива, вантажопідйомністю, функціональним призначенням (вантажні, легкові, спеціальні тощо).
Універсальне призначення - здатність властивостей і пока зників задовольняти одночасно кілька споживчих потреб. Наприклад, пропагування останніми роками здорового спо собу життя спонукало використання менш жирних продуктів, запобігає токсичності (небезпеці), тобто вони стали відігра вати соціальну роль, а в непродовольчій групі з'явилося по няття спеціального призначення допоміжних предметів та косметики (креми, гелі, пудри) при проведенні оздоровчих заходів для окремих видів спорту тощо.
Надійність - здатність товару зберігати функціональне призначення в процесі збереження або експлуатації впродовж установленого терміну. Залежно від критерію надійності роз різняють такі підгрупи: довговічність, безвідмовність, ремон топридатність та зберігання.
Довговічність - здатність товарів зберігати працездатність до наступного стану або встановленого терміну технічного обслуговування і ремонту.
Довговічність - властивість непродовольчих товарів дов гострокового використання. Воно не характерне для товарів продовольчих, а також непродовольчих, призначених для безпосереднього вживання, в ході якого вони частково або повністю безповоротно втрачаються (наприклад, парфумер но-косметичні товари). Але треба пам'ятати, що деякі непро довольчі товари, які володіють значною довговічністю, вхо дять у протиріччя із соціальним призначенням, оскільки до строково виходять з моди, морально застарівають. Це стосу ється одягу, взуття, головних уборів, окремих складнотехнічних товарів. Показниками довговічності можуть бути термін експлуатації виробів, ресурс та ін.
Безвідмовність - здатність товарів виконувати функціона льні призначення без появи дефектів, які заважають подаль шій експлуатації. Безвідмовність характеризується терміна ми, впродовж яких товари експлуатуються безвідмовно з но рмою передбачених дефектів. Показниками безвідмовності можуть бути середнє напрацювання до першої відмови, інте нсивність відмов.
Ремонтопридатність - здатність товарів відновлювати свої вихідні властивості, насамперед функціонального при значення, після усунення виявлених дефектів. Ремонтоприда тність характерна для багатьох непродовольчих товарів, осо бливо складнотехнічних, які за цією властивістю поділяються на ремонтопридатні і ремонтонепридатні.
2.Споживчі, властивості непродовольчих товарів.
Залежно від характеру властивостей показники якості по діляються на такі групи: показники призначення (функціона льні); показники надійності, ергономічні показники; естети чні, показники технологічності, показники транспортабель ності; показники стандартизації й уніфікації; патентно-правові показники; екологічні показники; показники безпеки; економічні показники і показники однорідності. На стадії то варного обігу на внутрішньому ринку показники технологіч ності, стандартизації й уніфікації і патентно-правові, як пра вило, не використовуються.
Залежно від кількості властивостей показників, які харак теризуються, їх поділяють на одиничні і комплексні. Одинич ний показник кількісно характеризує одну просту властивість. Комплексний показник характеризує одним числом одночасно декілька властивостей товару або складну властивість.
Розрізняють показники фактичні, базові і відносні. Фак тичний показник - це конкретний одиничний або комплекс ний показник, встановлений для даного товару. Базовий по казник - це показник, прийнятий як вихідний при порівнян ні з фактичним при оцінюванні якості. Відносний показник характеризує співвідношення фактичного і базового показ ників.
За способом вираження показники бувають розмірними, які виражаються в різних одиницях виміру, і безрозмірними, які виражаються в частках одиниці або у відсотках. Особли вий вид - інтегральний показник, який виражає співвідно шення корисного ефекту товару і сумарних витрат на його розробку, виготовлення, обіг і споживання. Отже, це співвід ношення споживчої вартості і вартості.
Ремонтопридатність тісно пов'язана з довговічністю, за вдяки чому збільшується термін експлуатації товару. Ця споживча властивість разом з довговічністю може бути по кладена в основу формування переваг для того сегменту споживачів, які бережливі або не мають матеріальних коштів для частого повторення покупок аналогічного призначення. Показниками ремонтопридатності є параметр потоку відказав, гарантійне напрацювання, напрацювання на відмову, те рміни ремонту.
Збереження — здатність товару підтримувати вихідні кі лькісні та якісні характеристики без значних втрат упродовж певного терміну; якщо ж вони відбуваються, то це повинно бути економічно виправдане. Збереження починається з мо менту виготовлення товару і продовжується до його утиліза ції. Етап збереження поділяють на два періоди: складське збереження у виготовлювача, оптовій і роздрібній торгівлі та домашнє збереження у споживача. Показниками збереження споживчих товарів є втрати, вихід товарної (стандартної) продукції, терміни збереження. Збереження тісно пов'язане з факторами, які впливають на товар при транспортуванні, збе реженні і споживанні. Необхідно враховувати вплив паку вання, умов транспортування, складування і збереження то варів.
3.Роль товарознавства в якості товару.
Якість товару - це сукупність його властивостей і харак теристик, які додають йому здатність задовольняти обумов лені або передбачувані потреби покупця. Якість містить у со бі не всі властивості товару, а тільки ті, що пов'язані із задо воленням конкретних потреб відповідно до призначення то вару. Крім споживчих властивостей, якість включає й інші властивості товару, які забезпечують задоволення потреб проектувальників, виробників, працівників сфери обігу, які мають відношення до товару.
Показник якості товару - це кількісна характеристика одного чи декількох властивостей товару, які становлять йо го якість. Показник якості кількісно характеризує ступінь придатності товару задовольняти певні потреби. Номенкла тура показників якості конкретного товару залежить від йо го призначення. У товарів, які виконують декілька різнорід них функцій, номенклатура показників може бути дуже ши рока, у товару одноцільового призначення вона буде значно звуженою.
4.Методи визначення показників якості..
Органолептичний метод ґрунтується на визначенні пока зників за допомогою органів почуттів людини: зору, нюху, слуху, дотику, смаку. Показники виражаються в балах. Цей метод найбільш прийнятний у торгівлі.
Реєстраційний метод ґрунтується на спостереженні і під рахунку числа визначених предметів, подій, слухів, витрат, явищ. Його використовують при статистичному контролі якості або при дослідному носінні. Розрахунковий метод грунтується на визначенні показників якості розрахунковим шляхом.
Вимірювальний метод найбільш об'єктивний, він дає найточніші результати. Перспективними напрямами цього методу є прискорені експрес-методи, які не руйнують конт ролю
5. Нове в торгівлі непродовольчими товарами.
Наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції від 11.03.2004 р. №98 викладено в новій редакції Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, які практично не змінювалися з 1996 р., коли вони ще називалися Правилами продажу непродовольчих товарів. Зміни, які вони запровадили в торгівлю непродовольчими товарами, революційними назвати важко (крім мовного питання, див. унизу на тлі), але все-таки торговцям та бухгалтерам підприємств, які торгують непродовольчими товарами, знати їх треба.
1. Раніше Правила продажу непродовольчих товарів передбачали, що парфумерно-косметичні товари і мило туалетне продаються також в аптеках.
Тепер ситуація інша - роздрібна торгівля лише виробами лікувально-гігієнічного та медичного призначення може здійснюватися через аптеки або їх структурні підрозділи. Таким чином, парфумерно-косметичні товари вже не можна продавати в аптеках, якщо вони не мають лікувально-гігієнічного ефекту.
2. Торговець повинен на вимогу покупця надати не лише контрольно-вимірювальні прилади, документи про ціни на товари, а й документи про якість та безпеку товару.
3. Змінилися вимоги до продажу товарів, на які надаються гарантійні терміни. Раніше при продажу таких товарів суб’єкт господарювання був зобов’язаний зробити в гарантійному талоні технічного паспорта або іншого документа, що його замінює, відмітку про дату та місце продажу товару за підписом матеріально-відповідальної особи, завірену штампом (печаткою), а також надати інформацію про підприємства (майстерні), що здійснюють гарантійний ремонт. Тепер необхідно у присутності споживача перевірити товар і поінформувати покупця про правила користування ним. А в разі якщо товар потребує робіт із введення в експлуатацію, необхідно надати таку інформацію покупцю або забезпечити встановлення товару власними силами.
4. Тепер чітко передбачено, що за погодженням з адміністрацією підприємства термін зберігання придбаного товару може бути продовжено понад добу шляхом укладання договору схову. Але це не обов’язок підприємства.
5. Збільшився строк пред’явлення вимог за неякісним товаром, на який не встановлено гарантійного терміну. Раніше вимоги розглядалися, якщо недоліки були виявлені протягом 6 місяців. Тепер покупець має право пред’явити суб’єкту господарської діяльності відповідні вимоги, якщо недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах 2 років від дня передання товару покупцеві.
6. Зник атавізм пострадянського дефіциту - те, що продаж непродовольчих товарів, які мають неістотні недоліки та можуть бути використані за призначенням, допускався за умови відповідного зниження роздрібної ціни та обов’язкового письмового попередження покупців (на ціннику чи товарному ярлику, у паспорті або інструкції) про наявність недоліків. Однак це не означає, що нині не можна здійснювати уцінений продаж товарів, які мають неістотні недоліки.
7. Також зникло положення про те, що суб’єкт господарювання може організувати обслуговування інвалідів (у разі їх звернення) півпарним взуттям вітчизняного виробництва із 50-відсотковою знижкою роздрібної ціни, що встановлена на пару взуття. Півпара взуття, що залишилася, повертається підприємству-виробнику для доукомплектування. Але це не означає, що інвалідів не можна обслуговувати за таким принципом, щоправда, не кожен виробник, тим більше імпортер, на таке погодиться.
8. Круглі лісоматеріали та цеглу тепер будуть зберігати під навісом не просто накритими, а накритими вологонепроникним матеріалом.
А в іншому правила торгівлі окремими видами товарів не змінилися 1. Шкода, що Міністерство економіки не додало нових розділів щодо особливостей продажу таких товарів, як комп’ютери, офісна техніка, засоби телекомунікації, кондиціонери тощо. Час не стоїть на місці, а Міністерство економіки цього ніби не помічає.
1 Швейні, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари та головні убори, текстиль, взуття, електропобутові товари, телерадіотовари, товари побутової хімії, мінеральні добрива та засоби захисту рослин, меблі, товари для фізичної культури, спорту, туризму, лісоматеріали та будівельні матеріали, парфумерно-косметичні товари і мило туалетне та галантерейні товари.
9. З Правил зник розділ "За сто су вання стандартів та технічних умов на непродовольчі товари", а також додатки "Перелік сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону", "Перелік товарів, з яких утворюється обмінний фонд" та "Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню)".
Ці додатки у Правилах були дублюючими, оскільки їх затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. №172 "Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів".
Збільшився строк пред’явлення вимог за неякісним товаром, на який не встановлено гарантійного терміну: покупець має право пред’явити вимоги, якщо недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах 2 років від дня передання товару покупцеві.
Інформація про товари .
Одним із болючих місць у нових правилах торгівлі непродовольчими товарами стало мовне питання.
Якщо раніше при продажу товарів суб’єкт господарювання був зобов’язаний забезпечити надання покупцям доступної та достовірної інформації про товари державною чи іншими мовами відповідно до Закону УРСР "Про мови в Українській РСР", то тепер інформація про товари має надаватися лише державною, тобто українською, мовою.
Найімовірніше, це спричинить конфлікт торговців з контролюючими органами, як це було з аналогічними вимогами до мови реклами.
Крім того, розширено перелік доступної та достовірної інформації про товари - тепер необхідно додавати дані про основні властивості товару, умови зберігання
6.Правила продажу непродовольчих товарів в Україні.
Забороняється приймати до продажу та реалізову вати товари, на які нормативними документами встанов лено гарантійні строки, без експлуатаційних документів (технічного паспорта або іншого документа, що його замі нює, тощо).
Під час продажу товару, який підлягає гарантійному ре монту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, продавець зобов'язаний:
● у присутності споживача здійснити перевірку спожив чих
властивостей товару, наявності експлуатаційних доку ментів, у тому числі гарантійного талона та відривних та лонів на гарантійне обслуговування, комплектності товару, зазначеної в експлуатаційних документах;
● поінформувати споживача про правила користуван ня товаром;
● заповнити відповідні розділи гарантійного і відривного талонів на гарантійне обслуговування;
● надати інформацію про підприємства (майстерні), що здійснюють гарантійний ремонт.
У разі коли товар потребує проведення робіт з уведен ня в експлуатацію, суб'єкт господарювання зобов'язаний надати споживачу відповідну інформацію або забезпечити виконання таких робіт.
Розрахунки за продані товари та надані послуги мо жуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, же тонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачу в обов'язковому порядку видається розрахун ковий документ установленої форми на повну суму прове деної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.
Відпуск товарів проводиться в упакованому вигляді, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов'язання. Упаковка товарів повинна відповідати вимогам відповідних санітарних правил та за безпечувати збереження товарів.
У спеціалізованих торговельних підприємствах суб'єкт господарювання може організовувати продаж відповідних супутніх товарів.
Вибрані споживачем непродовольчі товари за домо вленістю з адміністрацією торговельного об'єкта можуть зберігатися в торговельному залі із зазначенням на випи саному товарному чеку часу оплати. Якщо споживач не вніс плату у визначений час, товар надходить у продаж.
Придбані великогабаритні товари (меблі, будівельні ма теріали, піаніно, холодильники, пральні машини тощо) спо живач має право залишити на зберігання у суб'єкта господа рювання на узгоджений строк шляхом укладення договору зберігання відповідного товару. До залишеного на зберігання товару додається копія розрахункового документа, на якій зазначається строк зберігання, а на самому товарі розміщується табличка з написом "Продано". Суб'єкт гос подарювання протягом зазначеного строку несе відпові дальність за зберігання і якість товару.
Суб'єкт господарювання може надавати додаткові послуги, перелік і вартість яких визначаються відповідно до вимог законодавства.
Доставлені споживачу товари приймаються ним згідно з даними, зазначеними в розрахунковому документі. Доставка товарів споживачу оформляється замовленням-квитанцією або іншим документом із зазначенням найменування суб'єкта господарювання, прізвища споживача, його місця проживання, дати оформлення замовлення, назви товару, артикулу, кількості предметів, видів і вартості послуг, часу їх виконання тощо.
Доставка товарів здійснюється у строк не пізніше 7 днів з моменту оформлення покупки, якщо інший строк не установлено згідно з домовленістю сторін. У разі коли доставка не зроблена через відсутність споживача в обумовленому місці та в обумовлений час, пов торна доставка здійснюється у строк згідно з домовленіс тю сторін. Днем передачі товару вважається день доставки това ру споживачу, а якщо товар потребує спеціальної установ ки (підключення) чи складення — день їх здійснення, за наявності підпису споживача в супровідній документації. Водночас споживачу надаються документи із зазначенням гарантійного строку (технічний паспорт тощо).
У разі виявлення невідповідності товарів умовам прода жу (даним, зазначеним у розрахунковому документі), не комплектних або товарів неналежної якості споживач може відмовитися від прийняття цих товарів. У цьому разі оформ ляється акт, у якому зазначаються причини відмови. На підставі акта суб'єкт господарювання повинен доставити споживачу товари без недоліків або повернути вартість товарів та послуг. Витрати, пов'язані із заміною товарів, здійснюються за рахунок суб'єкта господарювання. У разі неякісного складання та установки товарів споживач може вимагати безкоштовного усунення недоліків.
Суб'єкт господарювання забезпечує безкоштовну ус тановку, включення і пуск технічно складних товарів, якщо нормативною документацією та правилами користування ними не допускаються включення і пуск їх безпосередньо споживачем, а також складання меблів у споживача у строк не пізніше 7 днів з моменту оформлення покупки, якщо інший строк не установлено згідно з домовленістю сторін.
Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, га баритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.
Споживач має право на обмін товару належної якості про тягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачу разом з проданим товаром.
Перелік товарів належної якості, що не підлягають об міну (поверненню), затверджується Кабінетом Міністрів України.
Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у про дажу, споживач має право або придбати будь-які інші това ри з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші в розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповід ного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день над ходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.
При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться, виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві в день розірвання договору, а в разі неможли вості повернути гроші в день розірвання договору — в ін ший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж про тягом семи днів.
Належна робота (застосування, використання) това ру, у тому числі комплектуючих виробів, має забезпечува тися протягом гарантійного строку, установленого норма тивно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
У разі виявлення протягом установленого гарантій ного строку недоліків споживач у порядку та в строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
- пропорційного зменшення ціни;
- безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
- відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом установленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника то вару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, під тверджених за необхідності висновком експертизи, спожи вач у порядку та в строки, що встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробник.
7. Правила користування засобами вимірювальної техніки у торгівлі.
З метою забезпечення єдності вимірів на підприємствах торгівлі всі, що знаходяться в експлуатації засоби вимірів (вимірювальні прилади, гирі, міри довжини й обсягу, у тому числі імпортні, і т.п.) повинні бути справними, правильно встановленими, мати видиме клеймо, або свідчення про перевірку, термін дії якої не минув, видане Державною метрологічною службою або метрологічною службою суб'єкта, що господарює, акредитованою у встановленому порядку.
Усі засоби вимірів повинні бути закріплені за особою, відповідальною за забезпечення єдності вимірів (далі ЗЄВ), призначеним керівником підприємства торгівлі, що повинен знати правила роботи на них і терміни представлення на перевірку.
Відповідальна особа за ЗЄВ, що здійснює контроль, при виявленні несправностей у використовуваних засобах вимірів повинен негайно сповістити керівника підприємства торгівлі, і вилучити несправний засіб вимірів з експлуатації.
Використання не дозволених до застосування (у тому числі побутових) неповірених або несправних засобів вимірів забороняється.
При кожній одиниці ваг, на яких провадиться зважування за допомогою гир, повинен бути відповідний комплект гир. Гирі повинні відповідати установленим вимогам і мати діюче повірене клеймо.
Облік наявності засобів вимірів на підприємстві торгівлі і терміни представлення їх на перевірку варто вести в спеціальному журналі і графіку перевірки.
Керівник підприємства торгівлі несе відповідальність за стан засобів вимірів, і зобов'язаний забезпечити: а) контроль за утримуванням у справному стані засобів вимірів і правильним їх застосуванням; б) своєчасне представлення засобів вимірів на перевірку; в) розробку і проведення організаційно-технічних заходів щодо впровадження сучасної вимірювальної техніки.
Установку, монтаж і порядок роботи з засобами вимірів варто вести відповідно до посібника з експлуатації на конкретний тип приладу.
Установка засобів вимірювання.
Терези встановлюються на міцній, стійкій горизонтальній основі, не підданій різного роду струсам і вібрації.
Доступ до ваг на робочому місці повинен бути вільним, підходи не захаращені.
Місце установки ваг не повинне утрудняти покупцям огляд циферблата (цифрових табло) і вантажоприймальної площадки ваг.
Терези настільні циферблатні й електронні встановлюються в горизонтальному положенні по наявному рівні шляхом обертання настановних (гвинтових) ніжок. Повітряний пухирець повинен знаходитися в середині окружності рівня, ваги спиратися на всі чотири ніжки. Положення ніжок фіксується контргайками.
Горизонтальність ваг повинна виставлятися заново після кожної зміни місця розташування ваг.
Обидві стрілки ненавантажених циферблатних ваг повинні знаходитися в нульовому положенні.
Після включення електронних ваг, нульові показання індикаторів маси і вартості товару встановлюються шляхом процедури, описаної в інструкції з експлуатації на конкретний тип ваг.
Після транспортування електронних ваг у зимових умовах їхнє включення при кімнатній температурі можливо тільки після закінчення 4 годин.
Електронні ваги повинні використовуватися при температурі і вологості, встановленої в експлуатаційних документах на конкретний тип ваг.
Терези настільні гірьові встановлюються так, щоб станина мала міцне, стійке положення, без яких-небудь прокладок.
Горизонтальність установки ваг визначається шляхом повороту ваг на місці установки на 180° (щоб ліва сторона стала на місці правої). Якщо рівновага ненавантажених ваг при цьому зберігається, то, ваги встановлені горизонтально.
Терези товарні з гирьотримачем і шкальні встановлюють по схилу, укріпленому на їх колонці, при цьому платформа ваг повинна спиратися на платформні важелі всіма чотирма кутами.
Для збереження стійкості ваг, що мають колеса, під раму ваг підводяться бруски з видовбаними в них поглибленнями для коліс, замість окремих брусків можна використовувати раму.
Терези лабораторні рівноплечні 2, 3, 4 класів установлюються по наявному у них схилу чи рівню.
Міри безпеки при експлуатації електронних ваг.
Терези можна підключати тільки до мережі перемінного струму напругою 220 В.
Терези повинні мати захисне заземлення.
При підключенні ваг до мережі не застосовувати перехідні пристрої без контакту, що заземлює.
При зважуванні агресивних і сипучих речовин не допускати їх потрапляння усередину ваг.
Користування засобами вимірів.
Перед зважуванням необхідно переконатися в рівновазі ненавантажених ваг і у випадку, якщо рівновага порушена, її варто відновити з дотриманням вимог експлуатаційної документації.
Рівновага ваг може бути відновлена шляхом: а) очищення чашок і хрестовин від забруднення у вагах настільних гирьових; б) регулювання вагою тарувального вантажу, поміщеного в тарувальній камері, що знаходиться під площадками ваг, у вагах настільних гирьових; в) регулювання ваги тарувального вантажу, що знаходиться під гирьовою площадкою, при розбіжності стрілок з нульовим штрихом шкали (після установки їх за рівнем) у вагах настільних циферблатних; г) регулювання тарувального пристосування, що є на коромислі ваг і тарувального вантажу в камері гирьотримача товарних ваг; д) регулювання тарувальних пристроїв, що є на коромислі у вагах лабораторних 2, 3 і 4 класів.
Терези повинні зберігати рівновагу в ненавантаженому стані протягом усього часу роботи на них. За цим повинні строго стежити працівники торгівлі, що користаються цими вагами.
Якщо у вагах стан рівноваги порушений і не відновлюється за допомогою тарорегулюючих вантажів, то ваги повинні бути негайно вилучені з використання до виправлення недоліків спеціалізованим ремонтним підприємством і надалі здані на перевірку.
У правильно відрегульованих настільних циферблатних вагах покажчик при зважуванні повинен зробити 3-5 коливань в одну й іншу сторону.
Число коливань покажчика регулюється шляхом повертання в ту або іншу сторону склянки заспокоювача (демпфера), що знаходиться під тарною чашкою ваг.
Необхідно стежити, щоб заспокоювач коливань був заповнений до потрібної позначки відповідною рідиною, зазначеній заводом-виготовлювачем в експлуатаційній документації на ваги.
Перед зважуванням на вагах лоткових циферблатних варто перевірити правильність роботи циферблатного покажчика при відкритому аретирі (стрілки повинні знаходитися на нульовій позначці шкали), потім закрити аретир.
Вантаж, що зважується, розміщають на лотку, потім відкривають аретир і після заспокоєння стрілок роблять відлік зваженого вантажу. За допомогою перекидача зважений вантаж видаляють з лотка або знімають його разом з лотком.
Не слід залишати ваги під вантажем на тривалий час, а також зважувати на вагах при незакріплених тарорегулюючих вантажах.
В електронних торгових вагах за допомогою механізмів уведення ціни повинні бути встановлені значення за 1 кг. вантажу, що зважується.
У вагах з чекодрукуючим механізмом варто заправити чекову і контрольну стрічки.
При відпустці товарів в упакуванні або тарі поміщають упакування або тару на вантажоприйомну площадку ваг і натискають кнопку тарокомпенсатора. При цьому на цифровому табло ваги з'являються нулі. Упакування або тару знімають з ваг, кладуть у неї обраний покупцем товар і поміщають його разом з упакуванням або тарою на вантажоприймальну площадку. Табло ваги показує величину чистої ваги зваженої порції товару, а табло вартості - його вартість.
Показання табло ваги знову встановлюють на нуль шляхом повторного натискання кнопки тарокомпенсатора.
Перед зважуванням на вагах товарних нерівноплечних необхідно переконатися, що ваги встановлені по вискові і зберігають рівновагу коромислового покажчика при відкритому аретирі.
Зважування роблять при відкритому аретирі переміщенням основної і додаткової гир до сполучення в горизонтальній площині рухливого покажчика з нерухомим, потім аретир закривають. Відлік показань роблять по основній і додатковій шкалі ваг.
Вантаж укладають на платформу ваг і знімають з неї при закритому аретирі.
Не допускається зважування вантажів з незакріпленими противагою і тарорегулюючими вантажами, а також із закритими замками вантажоприймальної площадки.
При зважуванні товарів повинен дотримуватися діапазон зважування відповідно до вимог ДСТ 29329 "Терези для статичного зважування. Загальні технічні вимоги". Маса товарів, що зважуються, повинна знаходитися в границях від найменших до найбільших меж зважування використовуваних ваг.
Забороняється робити зважування, установлюючи гирі одночасно на обох чашках ваг, і визначати вагу шляхом вирахування. При зважуванні на вагах необхідно користатися якомога меншою кількістю гир.
Зважування на настільних циферблатних вагах товарів, вага яких не перевищує значення шкали циферблата, повинне провадитися безпосередньо за показниками стрілки на циферблаті, без застосування гир.
Зважування товарів, вага яких перевищує значення шкали циферблата, варто робити на вагах з найбільшою межею зважування 10 кг. - за допомогою гир 1 кг., 2 кг. і 5 кг.; на вагах з межею зважування 2 кг. за допомогою гир 200 г., 500 г. і 1 кг.
Після зважування товарів забороняється залишати гирі на площадці (лотку, тарілці, платформі) ваг.
При зважуванні варто обов'язково користатися тим видом гир, що привласнений даному типу ваг: при користуванні настільними циферблатними і гирьовими вагами слід застосовувати гирі загального призначення 5 класу, а при користуванні товарними (нерівноплечними) вагами - гирі 6 класу.
Вантаж, що зважується, і гирі варто розміщати на площадці (лотку, платформі) ваг по можливості рівномірно, уникаючи поштовхів і ударів.
Для укладання на платформу товарних нерівноплечних ваг важких вантажів (тюків, бочок і т.п.) варто застосовувати похилі містки (трапи), установлюючи їх верхнім краєм у рівень із платформою ваг.
З метою правильного зважування на вагах циферблатних, настільних, товарних вага товару варто фіксувати після встановлення рівноваги ваг.
При зважуванні товарів, що можуть відпускатися тільки в тарі покупця, необхідно попередньо зважити цю тару, назвати її вагу покупцю і дати йому можливість побачити показання ваги порожньої тари.
Забороняється використання в торгівлі на вагах циферблатних знімних чашок, маса яких не введена в тару ваг.
При зважуванні товару на гирьову і вантажоприйомну чашки ваг повинен міститися папір однакового формату, при цьому стрілка ваг повинна бути на нулі.
Після кожного зважування гирі і папір слід знімати з площадки ваг і поміщати їх на певному місці біля ваг. Після зняття паперу стрілка ваг також повинна залишатися на нулі.
Не допускається упакування, нарізка або розкриття вантажів на площадці (лотку, чашці або платформі) ваг.
Терезами лабораторними рівноплечними 2, 3 і 4 класів і гирями до них слід користатися з особливою акуратністю і дотриманням наступних умов: а) ваги варто охороняти від струсів, потоків повітря, нерівномірного нагрівання й інших впливів, що впливають на точність зважування; б) перед кожним зважуванням необхідно переконатися в рівновазі ненавантажених ваг і, якщо буде потрібно, відновити порушену рівновагу за допомогою наявних на коромислі тарувальних вантажів; в) навантажувати і розвантажувати ваги слід при закритому аретирі; г) на вагах, що мають вітрину, варто робити зважування при закритих дверцятах вітрини.
Золото, платину, срібло, метали платинової групи і їхні сплави (у злитках, дроті, виробах, монеті, порошках, солях, а також брухт виробів), дорогоцінні камені дозволяється зважувати на вагах лабораторних 3 класу за допомогою гир загального призначення 3 класу.
Відмірювання рідин вручну повинне провадитися: а) металевими кружками місткістю 250, 500 і 1000 мл. при наповненні рідиною в рівень із краями - при відпустці молока і керосину в тару покупця; б) мензурками, що мають два розподіли в 50 і 100 мл., для відпустки вино-горілчаних виробів - місткістю 100 мл.; із двома розподілами 150 і 200 мл. - для відпустки вино-горілчаних виробів місткістю в 200 мл.; мензурки наповняють до оцінки, що указує відповідний обсяг; в) скляними мірними кружками місткістю в 200, 250, 500 і 1000 мл. - для відпустки пива, квасу і морсу; зазначені рідини повинні наливатися в міру з таким розрахунком, щоб після осідання піни рівень рідини знаходився проти мірної позначки; г) спеціальними фужерами, що мають позначену ємність і повірене клеймо для відпустки шампанських вин.
Міри, призначені для відпустки харчових продуктів, повинні виготовлятися з матеріалів, дозволених для відпустки даного харчового продукту Міністерством охорони здоров'я.
Кожна міра в момент її наповнення повинна знаходитися у вертикальному положенні.
Відпустка продуктів, роздрібна ціна на який установлена за одиницю ваги, повинна провадитися тільки по вазі. Відпустка цих продуктів по обсязі не допускається.
Забороняється відпустка мірами місткості грузлих, що прилипають до стінок судини, речовин (рослинна олія, сметана, дьоготь, оліфа і т.п.). Ці товари повинні відпускатися тільки по вазі.
Відмірювання вовняних тканин і ватину при відпустці покупцю провадиться шляхом накладення метра брускового дерев'яного на тканину, що лежить на прилавку (столі) у вільному стані без складок.
Цим же методом відмірюють трикотажні полотнини, бавовняні, лляні і шовкові тканини (меблеві, декоративні, махрові, ворсові, костюмно-одежні й інші, їм подібні).
Тонкі і легкі бавовняні, лляні і шовкові тканини відмірюють метром брусковим дерев'яним шляхом відкидання тканини на прилавок ("в откидку") при вільному без натягу додатку тканини до метра.
Перед відпусткою рідин через дозатори, автомати й інші прилади необхідно щодня перевіряти: а) наявність рідини в резервуарі і чистоту його фільтрів; б) схоронність пломб мірних ємностей; в) точність дози рідини (визначається відповідно до вимог технічної документації заводів-виготовлювачів).
При користуванні дозаторами, автоматами й іншими приладами необхідно строго дотримувати вимоги експлуатаційних документів на ці вироби (експлуатаційна документація поставляється в комплекті з виробами).
При користуванні засобами вимірів забороняється: а) підкладати під ніжки циферблатних настільних ваг які-небудь предмети (картон, друзки і т.д.); б) робити зважування на вагах, не захищених від дії вітру, дощу і снігу; в) прив'язувати гирі до ваг або столу, а також зв'язувати їх між собою; г) застосовувати гирі для інших цілей, крім зважування; д) застосовувати гирі загального призначення 5 класу при зважуванні на товарних нерівноплечних вагах; е) застосовувати гирі загального призначення 6 класу при зважуванні на настільних циферблатних вагах; ж) користатися для відмірювання рідин брудними і деформованими (які мають вм'ятини і т.п.) мірами місткості; з) користатися засобами вимірів із простроченим клеймом; і) користатися складними і м'якими метрами або нанесеними на прилавок позначками (діленнями).
У торговому приміщенні, де провадиться зважування, відпустка або прийом товарів, забороняється зберігати засоби вимірів, несправні і не задовольняючі вимогам правил і інструкцій.
Несправні засоби вимірів (із простроченим клеймом, без клейма) можуть короткочасно знаходитися в підсобному приміщенні в упакованому або розібраному стані.
Догляд за засобами вимірів.
Терези, гирі, міри довжини й обсягу повинні міститися в справному стані і чистоті. Бруд, що потрапив на них, видаляють за допомогою м'якої тканини, чистою сухою щіткою або пензликом.
Терези, гирі й інші засоби вимірів повинні охоронятися від корозії (гирі в міру потреби протирають рідкою машинною олією, потім витирають насухо).
З появою корозії її варто видаляти м'якою тканиною, змоченою в бензині, і протирати сухою тканиною. При значній корозії гирі й інші засоби вимірів необхідно направляти в ремонт.
Площадки, чашки, лотки і платформи ваг, на яких зважуються продовольчі товари, необхідно щодня промивати гарячою водою з милом і харчовою содою, потім промивати чистою гарячою
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора