Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Інформаційні технології у видавничій справі
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
ВИВЧЕННЯ ПРОГРАМНОГО ПАКЕТУ ADOBE
ILLUSTRATOR CS2
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторних робіт
з дисципліни
“Інформаційні технології у видавничій справі”
Для студентів бакалаврського рівня
Підготовки по спеціальності
“Видавничо-поліграфічна справа” (шифр – 0927)
Львів – 2009
Лабораторна робота №14
ТРАСУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ В ADOBE ILLUSTRATOR
Мета роботи: ознайомитися з основними трасування зображень в
Adobe Illustrator.
Теоретичні відомості
Перевагою векторних ілюстрацій є можливість їх вільної трансформації — векторне зображення можна обертати і масштабувати практично без втрати його якості. Томувекторна графіка незамінна в тих областях дизайну, де важливо зберегти ясність і чіткість контурів наприклад при створенні графічних заголовків, логотипів, алюнків, технічних ілюстрацій, схем діаграм і т.п.
Природно, створювати векторні зображення бажано в спеціалізованих векторних пакетах таких як Adobe Illustrator. Проте в реальності це виходить далеко неавжди. Так, зображення наприклад логотип, могло бути створено давно, а зараз сфера його застосування розширюється — воно буде використовуватися на повнокольорових буклетах, рекламних плакатах, Web-сайті компанії, сувенірах і т.п.
Це автоматично припускає значне масштабування зображення, друк з використанням різних технологій, а також в кольорі і в чорно-білому варіанті. Ніяке, навіть найретельніше сканування не зможе забезпечити подібних трансформацій растрового зображення надалі. Єдиний шлях — отримання ідентичного векторного зображення, створювати яке з нуля — не кращий і не найшвидший варіант. Переважно удатися до векторизації, або трасування, — вона дозволить заощадити немало часу і одержати на виході ідентичне векторне зображення.
Основне завдання трасування полягає в тому, щоб на базі відсканованого растрового зображення одержати його векторний аналог. На практиці це означає створення серії векторних контурів, в цілому співпадаючих формою з реальними об'єктами початкового растрового зображення, з якими подальшому можна виконувати будь-які перетворення, допустимі для векторних контурів. Проте слід мати на увазі, що трасуючі зображення зовні не є повними копіями початкових
растрових малюнків і є лише їх значно спрощеним варіантом, який можна
розглядати як початковий матеріал для подальшої обробки. Спроба добитися більшої схожості растрового зображення і малюнка, одержаного в результаті трасування, — далеко не краще рішення оскільки часто веде до формування величезної кількості векторних контурів, з якими потім дуже складно, а то і неможливо працювати. Оптимальним вважається створення векторних контурів співпадаючих по числу з кількістю реальних об'єктів растрового зображення і відповідних їм.
Вимоги до трасованого зображення
Теоретично трасувати можна будь-яке растрове зображення, а ось результат безпосередньо буде залежати від його якості. Вирішальну роль при цьому грають чистота і ясність зображення. Тому перед проведенням векторизації в будь-якому растровому пакеті, наприклад в програмі Adobe Photoshop потрібно буде провести операції по поліпшенню зовнішнього вигляду зображення: видалити такі дефекти, як
пил і подряпини, позбавитися відшаровування емульсії, освітлити дуже темні фрагменти, підвищити чіткість, підсилити різкість і контрастність і т.п.
Як правило, трасування застосовують тільки до зображень з суцільною заливкою і гранично чіткими контурами — наявність градієнтних або просто складних заливок приводить до формування дуже великого числа векторних контурів. Причина цього полягає в тому, що створювані контури співпадають формою з ділянками однорідної заливки на зображенні (мал. 1 і 2). Це найчастіше безглуздо, оскільки основна мета проведення трасування — отримання векторних контурів відповідних реальним об'єктам растрового зображення. Проте даний прийом іноді може використовуватися при імітації, наприклад, плакатного живопису на основі звичайної фотографії. Усеж час не варто забувати, що розмір трасуючих малюнків з такою великою кількістю контурів може набагато перевершувати розмір відповідних їм растрових зображень. Не менш важлива растровому зображенні чіткість контурів, без якої одержати чіткі векторні контури вельми проблематично (мал. 3).
Мал. 1. Початкове растрове зображення
Мал. 2. Результат трасування зображення з складною заливкою (вид зображення і палітра Layers з величезною кількістю контурів)
Мал. 3. Трасування зображення із спочатку нечіткими контурами (зліва початкове растрове зображення, справа результат трасування)
Тому перед трасуванням початкові зображення часто переводять в чорно-білий формат або міняють у них заливки окремих об'єктів на одноколірні — це дозволяє добитися формування контурів, відповідних реальним об'єктам. Додатково уручну коректують межі контурів, избавляясь від шуму, пилу і інших дефектів.
Слід зазначити, що найбільш вдалим виявляється трасування зображень, зовні що нагадують векторні, і найгірше вдається трасування фотографій. Правда, останнє застосовується нечасто — тільки при створенні стилізованих зображень. Особлива увага слідує обернути на зображення, що включають текст, який краще заздалегідь видалити в растровому пакеті, а потім ввести знов вже у векторному після трасування, оскільки в більшості випадків чітких контурів шрифту добитися не вдається. Виключення може складати тільки дуже крупний шрифт.
Способи трасування
У програмі Adobe Illustrator існують три способи трасування зображень:
ручне трасування — є обведенням контурів фрагментів малюнкаінструментами з груп Pen (Перо) і Pencil (Олівець) і по суті нічим не відрізняється від звичайного створення векторного контура;
автоматичне трасування, що виконується засобами програми Adobe Illustrator, — призначена тільки для трасування дуже простих зображень і в тому, що пригнічує більшості випадків даний варіант доводиться суміщати з ручним трасуванням, щоб добитися прийнятної якості створюваних контурів;
автоматичне трасування, що виконується спеціалізованими програмами. Такихпрограм сьогодні на ринку пропонується зовсім не багато. Якщо говорити тільки про Adobe Illustrator, то можна вибирати між програмою Adobe Streamline, спеціально призначеної для даної мети, і незалежним плагином Panopticum Vectorizer.
Вибір конкретного варіанту трасування залежить від складності початкового зображення, потрібного якості, наявність відповідних програм і багатьох інших чинників.
У будь-якому випадку після закінчення трасування для сформованих векторних контурів підбираються заливки і межі, а шар з початковим растровим зображенням віддаляється.
Adobe Streamline 4.0
Розробник: Adobe Systems, Inc.
Сайт програми: http://www.adobe.com/products/streamline/main.html
Розмір дистрибутива: 1,8 Мбайт (8,3)
Спосіб розповсюдження: shareware (функціонально-обмежена демонстраційна версія доступна після реєстрації за адресою:
http://www.adobe.com/products/tryadobe/main.jsp#product=45 або за адресою:
http://download.adobe.com/pub/adobe/streamline/win/4.x/sl4try.exe)
Ціна: 129 дол.
Робота під управлінням: Windows 95/NT/2000/XP і від Mac OS 7.5 до Mac OS 9.2.2 і Mac OS X Classic
Програма Adobe Streamline реалізована не як плагина до Adobe Illustrator, а як окреме додаток і призначена для трасування як чорно-білих штрихових зображень, так і зображень в сірій шкалі і кольорових зображень, у тому числі і в пакетному режимі. Утиліта підтримує тільки графічні формати TIFF, PCX і PSD, що, звичайно, не дуже зручно, і дозволяє зберігати результат трасування у форматі програми Adobe Illustrator.
Adobe Streamline підтримує три методи трасування:
Outline (Контурний) — призначений для трасування як кольорових, так і чорно-білих зображень з чітко певними об'єктами і формує векторні контури на основі колірних областей;
Centerline (Середня лінія) — орієнтований на векторизацію зображень з однаковою товщиною ліній, як правило, для чорно-білих штрихових документів і створює векторні контури, узявши за точку відліку центри ліній;
·Line Recognition (Розпізнавання ліній) — використовується для відновлення строго вертикальних і строго горизонтальних ліній, які при скануванні одержали невелике відхилення, і може виявитися корисним при трасуванні схем, креслень і т.п. що складаються з горизонтальних і вертикальних ліній.
Можливо застосування різних методів трасування для різних областей зображення — в цьому випадку заздалегідь за допомогою стандартних інструментів виділення формують виділену область, а потім для неї проводять трасування.
Крім вибору методу трасування результати векторизації залежать ще від цілого ряду параметрів. Зокрема необхідно встановити тип створюваних контурів: Straight lines only (Тільки прямі лінії), Curved lines only (Тільки криві лінії) або Curved & straight lines (Криві і прямілінії), точність створення векторних контурів Tolerance (Допуск) і ін. Крім того, для кольорових зображень і зображень в сірій шкалі додатково визначаються нюанси постеризации, від яких залежить, чи буде трасуюче зображення чорно-білим, кольоровим з обмеженим або з необмеженим числом кольорів.
Так само як і інші автотрасувальники, Adobe Streamline може створювати для повнокольорових зображень дуже велике число векторних контурів (мал. 4), що автоматично робить подальшуроботу з ними просто неможливої. Тому перед трасуванням для всіх об'єктів потрібно встановити одноколірні заливки.
Мал. 4. Початкове зображення (зліва) і серія векторних контурів, отриманих в результаті трасування (справа)
При бажанні створені векторні контури можна редагувати прямо в Adobe Streamline:виділяти; визначати для виділених контурів кольору межі і заливки (мал. 5); коректувати форму контурів, переміщаючи, додаючи або створюючи опорні точки; перетворювати закриті контури правильні геометричні форми і ін., хоча набагато зручніше подібними перетвореннями зайнятися в Adobe Illustrator.
Мал. 5. Заливка трасованого зображення
Panopticum Vectorizer 1.2
Розробник: Panopticum LLC
Сайт програми: http://www.panopticum.com/
Розмір дистрибутива: 637 Кбайт
Спосіб розповсюдження: shareware (30-денна демонстраційна версія —
http://www.panopticum.com/Download/Vectorizer12Ai.exe)
Ціна: 32 дол.
Робота під управлінням: Windows 2000/XP і Mac OS 8.0/OS X
Panopticum Vectorizer 1.2 є компактним конвертором растрової графіки у векторну реалізований у вигляді плагина і тому що викликається прямо з програми Adobe Illustrator. Для роботи він повинен бути заздалегідь проинсталлирован в теку Plug-ins.
Теоретично програма може трасувати будь-які растрові зображення: чорно-білі, в градаціях сірого кольору і кольорові, аж до фотографій. Проте вона не підходить для трасування чорно-білих зображень в однобітовому форматі bitmap (наприклад, мал. 6), результатом векторизації яких може бути або абсолютно неприйнятний результат, що мало нагадує початкове зображення (мал. 7), або формування великого числа лінійних векторних контурів, що безглуздо з погляду подальшої обробки (мал. 8). При трасуванні таких зображень їх необхідно заздалегідь перетворити в звичайний чорно-білий формат, наприклад, в пакеті Adobe Photoshop.
Мал. 6. Початкове зображення
Мал. 7. Невдале трасування однобітового зображення
Мал. 8. Трасування з формуванням великого числа незручних в подальшій роботі контурів
Програма підтримує режим попереднього перегляду, тому з результатами трасування можна ознайомитися ще до завершення роботи плагина, клацнувши на кнопці Generate Preview (Генерація попереднього перегляду). У режимі попереднього перегляду можна не тільки побачити трасуюче зображення, але і дізнатися число контурів в палітрі Layers і оцінити їх.
Всі векторні контури створюються в спеціальному шарі Vectorized, який віддаляється, а потім створюється знов у разі наступної векторизації. Тому в ньому не варто створювати об'єкти і виконувати які-небудь перетворення, а потрібні векторні контури повинні копіюватися в новий шар.
Число створюваних контурів безпосередньо залежить не тільки від якості початкового зображення, але і від опції Color Processing (Колірна обробка). При її відключенні для кожного кольору створюється свій векторний контур, і при роботі з повнокольоровими зображеннями, що мають складні, зокрема градієнтні, заливки число створюваних контурів виявляється дуже великим. При включенні опції Color Processing кількістю кольорів, а значить і векторних контурів, можна управляти, змінюючи значення параметра Color filter threshold (Поріг колірної фільтрації) — чим воно більше, тим менше кольорів залишається у векторизованном зображенні (близькі кольори замінюються на якийсь середній колір) і тим менше контурів створюється.
Panopticum Vectorizer підтримує два режими трасування: Lines only (Тільки лінії) — все контури будуть представлені у вигляді лінійних об'єктів і Poligons only (Тільки багатокутники) який забезпечує створення тільки багатокутних векторних об'єктів. Вибір варіанту Both type objects (Обидва типу об'єктів) приведе до наявності в трасуючому зображенні обох типів контурів.
При включенні прапорця Enable Smoothing (Згладжування включене) створювані векторні контури згладжуватимуться. Особливості згладжування задаються настройкою параметрів: Tolerance (Терпимість) — визначає ступінь відхилення меж векторних об'єктів від початкових растрових Threshold (Поріг) — відповідає за те, скільки прямих при векторизації будуть перетворені в криві, і Corners radius (Кутовий радіус) — визначає кутовий радіус, який використовуватиметься при заміні гострих кутів растрових об'єктів на криві.
Автотрасування вбудованими засобами Adobe Illustrator
Результат автотрасування вбудованими засобами програми залежить як від техніки її проведення так і від настройок параметрів векторизації. Параметри визначаються в розділі Type & Aufo Tracing (Шрифт і автотрасування) діалогового вікна Preferences (Установки), яке викликається командою Edit=>Preferences (Редактирование=>Установки) (мал. 9). Автотрасування тут стосуються два параметра: Auto Trace Tolerance (Допуск автотрасування) і Tracing Gap (Точність трасування). У поле Auto Trace Tolerance виставляється значення в діапазоні від 0 до 10 пикселов — чим значення більше, тим сильніше згладжування у формованому контурі (мал. 10 і 11). Від значення в полі Tracing Gap (Точність трасування), яке може змінюватися в діапазоні від 0 до 2 пикселов, залежить точність трасування. Чим значення менше, тим більшою мірою одержуваний контур відповідає оригіналу (мал. 12).
Мал. 9. Розділ Type & Auto Tracing діалогового вікна Preferences
Мал. 10. Початкове зображення
Мал. 11. Зміна результату автотрасування залежно від значення параметра Auto Trace Tolerance (зліва вгорі воно рівне 0,1, зліва внизу 1, справа вверху 5, справа внизу 10) при Tracing Gap рівному 0
Мал. 12. Зміна результату автотрасування залежно від значення параметра Tracing Gap (зліва вгорі воно рівне 0, зліва внизу 0,5, справа вверху 1, справа внизу 2) при Auto Trace Tolerance рівному 0
Для автоматичного трасування в програмі Adobe Illustrator передбачений спеціальний інструмент Auto Trace (Автотрасування) (мал. 13), який автоматично перетворює растрове зображення в векторний контур. Правда, даний інструмент підходить лише для трасування найпростіших форм і результат його дії безпосередньо залежить від технології роботи з інструментом.
У плані технології проведення автотрасування слід зазначити два моменти: інструментом Auto Trace або клацають в межах трасованого растрового зображення — у такий спосіб можна одержати контур навколо всього малюнка, або послідовно клацають в потрібних точках зображення — при цьому можна сформувати безліч контурів. Є і інший спосіб застосування інструменту Auto Trace, використовуваний при трасуванні частини малюнка: інструмент слід протягнути від початкової кінцевої точки трасування.
Мал. 13. Інструмент Auto Trace в палітрі інструментів
5.1 Автотрасування малюнка з градієнтними заливками
Спробуємо провести трасування для зображення, представленого на мал. 14. Зверніть увагу що малюнок відрізняється украй простими контурами — це дозволить отримати прийнятні результативідразу після застосування вбудованого автотрасування, що достатньо рідкісне.
Враховуючи, що початковий малюнок містить складні градієнтні заливки, спочатку в програмі Adobe Photoshop замінимо градієнтні заливки на однотонні, наприклад як показано на мал. 15. При цьому головним завданням буде не створити ефектні заливки, а добитися того, щоб що знаходяться поряд окремі об'єкти зображення мали заливки, що сильно відрізняються один від одного, — при трасуванні це дозволить одержати на їх основі контури, відповідні об'єктам.
Мал. 14. Початкове растрове зображення
Мал. 15. Растрове зображення після зміни заливок
Відкрийте модифіковане зображення в програмі Adobe Illustrator і для зручності роботи збільште його масштаб. Виберіть інструмент Auto Trace і клацніть ним в правому нижньому кутку малюнка — швидше за все, в результаті буде створений єдиний контур для всього зображення і відповідно все внутрішні деталі малюнка будуть втрачені (мал. 16). Зверніть увагу, що за умовчанням створюваний векторний контур автоматично заливається білим кольором і має чорну межу.
Мал. 16. Невдалий результат трасування всього один-єдиний контур
Спробуємо зберегти всі внутрішні фрагменти трасованого зображення. Відмініть
виконану перед цим заливку контура і інструментом Auto Trace починайте послідовно проходити об'єкт за об'єктом. Зверніть увагу, що для кожного контура буде потрібно свої параметри трасування — тут без численних експериментів не обійтися. Наприклад, для зображень каменів більше підійде такий варіант: Auto Trace Tolerance — 3, Tracing Gap — 2 (мал. 17), для трави: Auto Trace Tolerance — 2, Tracing Gap — 2 (мал. 18) і т.д. У результаті в палітрі Layers з'являться багато нових шарів, а зображення стане нагадувати мал. 19.
Мал. 17. Векторні контури каменів (зображення і палітра Layers)
Мал. 18. Векторні контури трави (зображення і палітра Layers)
Мал. 19. Трасування зображення із збереженням внутрішніх контурів (зображення і палітра Layers)
Неозброєним поглядом видно, що, не дивлячись на ретельний підбір настройок, не всі контури ідеально відповідають поставленому завданню — максимально співпадати з об'єктами початкового растрового зображення. Тому без невеликого їх коректування і переміщення не обійтися, чим ми і займемося паралельно з підбором варіантів заливки і межі для кожного з контурів. Зверніть увагу, що переміщати одержані в ході трасування векторні контури можна так само, заздалегідь виділивши їх інструментом Selection, а коректувати їх розміри — перетягуючи опорні точки інструментом Direct Selection. Кінець кінцем кожен контур змінить свої розміри, положення межу і заливку, наприклад, як показано на мал. 20, а підсумкове векторне зображення стане нагадувати мал. 21 — його можна буде вже масштабувати без яких-небудь спотворень, рівно як і перетворювати будь-яким іншим чином.
Мал. 20. Результат редагування форми, підбору заливки і межі для всіх векторних контурів, отриманих в ході трасування (зображення і палітра Layers)
Мал. 21. Трасоване зображення.
5.2 Автотрасування малюнка з складними контурами
На жаль, одним вбудованим автотрасуванням з незначним подальшим редагуванням контурів рідко вдається обійтися. Звичайно ситуація набагато складніше. Спробуємо провести автотрасування вбудованими засобами Adobe Illustrator для кольорового зображення з однотонною заливкою і ідеально чіткими контурами (мал. 22) — на перший погляд, здавалося б, чіткість контурів і однотонні заливки
дозволять швидко добитися потрібного результату. На жаль, в реальності все не так просто.
Мал. 22. Початкове растрове зображення
Відкрийте зображення, виберіть інструмент Auto Trace і спробуйте проклацувати всі внутрішні фрагменти розташованої внизу герба міста стилізованої стрічки, щоб створити відповідні їм векторні контури (мал. 23). А зараз спробуйте набудувати заливки і межі для створених контурів наприклад як показано на мал. 24. В цілому контури контура стилізованої стрічки вийшли непогано але частина внутрішніх деталей зображення зникла. Очевидно, що контури, що залишилися, доведеться повністю формувати уручну (але про це трохи пізніше), та і частина вже одержаних векторних контурів вимагає доопрацювання. Спроба створити векторні контури для інших фрагментів приведе до отримання зображення, що включає понад 50 векторних контурів і схожого на мал. 25. Очевидно, що до кінця ще далеко — має відбутися копітке редагування вже створених контурів і створення тих, які не вдалося одержати шляхом автотрасування. Хоча не можна не визнати, що частина контурів вийшла непогано, але основна робота з даним зображенням ще має відбутися. Варто відзначити, що результат був би досягнутий швидше, якби перед автотрасуванням, так само як і в попередньому прикладі, були змінені кольори прилеглих об'єктів, що дозволило б автоматично одержувати відповідні об'єктам контури. Наприклад, змінивши заздалегідь колір тулуба, лап і голови лівого ведмедя які повинні бути представлені як окремі контури (мал. 26), можна буде одержати всі ці контури відразу в ході автотрасування (мал. 27). Аналогічні операції повинні бути проведені і в відношенні всієї решти дотичних об'єктів приблизно як показано на мал. 28 — обернете увага, що зберігати відкоректоване зображення потрібно з максимальною якістю, наприклад у форматі tiff без стиснення. Тоді після проведення автотрасування і подальшої вельми тривалої і утомливого коректування створених контурів уручну є шанси одержати приблизно таке ж трасуюче зображення, як представлено на мал. 29.
Мал. 23. Трасування зображення із збереженням внутрішніх контурів
(зображення і палітра Layers)
Мал. 24. Результат заливки всіх векторних контурів даного фрагмента
(зображення і палітра Layers)
Мал. 25. Результат автотрасування
Мал. 26. Підготовка зображення лівого ведмедя до
проведення автотрасування
Мал. 27. Результат автотрасування лівого ведмедя чотири векторих контура замість одного повністю співпадаючі з об'єктами початкового зображення
Мал. 28. Растрове зображення після зміни заливок
Мал. 29. Трасоване зображення.
Ручне трасування
Суть ручного трасування полягає в малюванні поверх точкового зображення векторних контурів будь-якими доступними засобами програми Adobe Illustrator — за допомогою інструментів з груп Pencil (Олівець) і Pen (Перо), а іноді інструментами Brush, Spiral і Arc. Але в тому, що пригнічує більшості випадків застосовуються інструменти з групи Pen (Перо): Add Anchor Point — «перо+» Delete Anchor Point — «перо-» і Convert Anchor Point — кут. Перший відповідає за додавання нових опорних точок, другий — за їх видалення, а третій здійснює перетворення опорних точок з одного типу в іншій. Легкої і швидкої дану операцію, звичайно ж, не назвеш. Проте дизайнери вдаються до ручного трасування дуже часто, мотивуючи це тим, що при автоматичному трасуванні не одержати мінімально можливого числа векторних контурів, ідеально співпадаючих формою з об'єктами, а значить, і мінімального розміру підсумкового зображення — потрібна велика попередня робота з підготовки растрового зображення.
Вважатимемо, що є відсканований малюнок для логотипу компанії (мал. 30), причому досить низької якості, що не дуже принципово у разі ручного трасування, коли все контури все одно доведеться створювати уручну. Тому відкрийте початкове зображення відразу в програмі Adobe Illustrator, для зручності роботи збільште масштаб зображення, виберіть інструмент Add Anchor Point («перо+») і приступайте до формування контура. Одержаний у результаті набір векторних контурів представлений на мал. 31 — звернете увагу, що інструмент Add Anchor Point зручний для формування контура багатокутних областей, а контури кіл створюються звичайним образом за допомогою інструменту Ellipse. Після закінчення підберіть заливки і межі для всіх векторних контурів, доповніть створене векторне зображення логотипу назвою компанії і видаліть шар з початковим растровим зображенням. Можливо, остаточний результат буде нагадувати мал. 32.
Мал. 30. Початкове растрове зображення
Мал. 31. Результат ручного трасування (зображення і палітра Layers)
Мал. 32. Векторний логотип компанії, створений на основі растрового зображення
(зображення і палітра Layers)
Не слід думати, що трасування уручну завжди виконується так же просто і швидко, як в даному прикладі, — в реальності найчастіше доводиться працювати з куди більш трудомісткими зображеннями.
6.1 Автотрасування за допомогою плагина Panopticum Vectorizer
Плагин Panopticum Vectorizer трасує зображення як з багатокутними, так і з криволінійними контурами. При цьому одержувані векторні зображення при правильно вибраних настройках практично завжди виглядають достатньо привабливо. Проте векторні контури формуються на основі різних кольорів і у випадку недостатньо якісної підготовки зображення, в якому одному і тому ж об'єкті присутня безліч кольорів, контурів може вийти величезна кількість.
Для прикладу розглянемо вже раніше задіяний нами мал. 22. Відкрийте дане зображення в програмі Illustrator і виділите його інструментом Selection. Запустіть автотрасування командою Filter=>Panopticum=>Vectorizer 1.2 при параметрах як на мал. 40 і клацніть на кнопці Generate Preview (Генерація попереднього перегляду), щоб подивитися на результат ще до закінчення роботи плагина. Всі створені векторні контури будуть розміщені на спеціально створеному шарі Vectorized (мал. 41). Якщо оцінювати тільки зовнішній вигляд одержаного векторного зображення, то результат виглядає дуже непогано. Проте це лише одна сторона питання, з іншого боку, число контурів перевищує 2,5 тис., що робить подальшу роботу з таким зображенням практично неможливої (порівняйте: при сумісному використанні вбудованої в програму Illustrator автотрасування і ручного трасування було одержано небагато чим більше 75 контурів). Причина появи такого великого числа контурів криється в тому, що початкове растрове зображення тільки на перший погляд мало однотонні заливки. У реальності відтінки кольорів усередині об'єктів трохи відрізнялися що добре помітно на мал. 42 — виділені контури мають нерівні межі. Елементарна попередня заміна заливок растрового зображення на однотонні (створений раніше мал. 28) дозволяє скоротити число контурів приблизно 500 і істотно поліпшити векторне зображення (мал. 43). У ще більшому ступені понизити число контурів, що одержуються в ході векторизації, допоможе ручне опрацьовування меж всіх об'єктів, які повинні стати гранично чіткими і однотонними. Отриманий кінець кінцем результат буде не гірше, а можливо, і краще, ніж при ручній трасуванню, і в цілому з урахуванням часу, потрібного на попередню підготовку растрового зображення, цей варіант виявиться швидшим і зручнішим.
Мал. 40. Настройка параметрів трасування
Мал. 41. Результат трасування (зображення і палітра Layers)
Мал. 42. Виділення декількох створених в ході трасування векторних контурів
відразу кидається в очі, що тулуби ведмедів мали однотонну заливку,
а фрагменти стрічки немає
Мал. 43. Результат автотрасування після установки однотонних заливок
Ефекти, що одержуються в результаті трасування
В ході трасування разом з рішенням основної задачі — перетворити растрове зображення на серію векторних контурів шляхом векторизації — можна одержати і деякі цікаві ефекти.
Наприклад, можна перетворити фотографію так, щоб вона імітувала масляний живопис (мал. 44 45 і 46), акварель, гуаш (мал. 47, 48 і 49), олівець і т.д. Правда, вдалий результат таких перетворень гарантований далеко не завжди і залежить не тільки від якості знімка, але і від того, що і як конкретно на ньому зображено. Хорошими прикладами можуть стати однорідний пейзаж, натюрморт або портрет на нейтральному фоні.
Мал. 44. Початкове растрове зображення
Мал. 45. Настройка параметрів трасування плагина Panopticum Vectorizer
Мал. 46. Результат трасування фотографія імітує олійний живопис
Мал. 47. Початкове растрове зображення
Мал. 48. Настройка параметрів трасування плагина Panopticum Vectorizer
Мал. 49. Результат трасування фотографія імітує малюнок гуашшю
Можна спробувати перетворити фотографію на зразок плакатного живопису. Правда, для цього, як правило, спочатку над нею потрібно злегка попрацювати, наприклад в Photoshop. Візьмемо за початкове зображення мал. 50, відкриємо його в програмі Photoshop, переведемо в чорно-білий формат, набудуємо яскравість і контрастність так, щоб зробити максимально виразними найбільш важливі деталі
зображення (мал. 51), і збережемо результат у форматі tif. Відкриємо перетворене зображення в Adobe Streamline, набудуємо параметри трасування, як показано на мал. 52 і 53, і проведемо векторизацію. Потім видалимо зайві фрагменти зображення «чарівною паличкою» і заллємо чорні фрагменти відповідним кольором. Можливо, у результаті буде одержано приблизно таке зображення, як
представлено на мал. 54.
Мал. 50. Початкове растрове зображення Мал. 51. Растрове зображення після коректування в програмі Photoshop
Мал. 52. Настройка параметрів трасування у вікні Color/b&w Setup
Мал. 53. Настройка параметрів трасування у вікні Conversion Setup
Мал. 54. Результат трасування плакатне зображення
24.02.2013 23:02-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора