Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України
Технікум технологій та дизайну НУВГП
Кафедра «Бухгалтерський облік»
Курсова робота
На тему:
«Методика складання та подання звітності»
На прикладі підприємства «Малостидинська сільська рада »
Дисципліна: Фінансовий облік
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України
Технікум технологій та дизайну НУВГП
Затверджую
циклова комісія
Протокол № ___
від___________
Голова комісії
Завдання для курсової роботи
По предмету: «Фінансовий облік»
Студенту Янчук Ірині Ростиславівні
Спеціальність: «Бухгалтерський облік»
Курс 3 Група Бо-а
Тема роботи «Методика складання та подання звітності»
Рівне 2012
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………………………5
Загальна характеристика установи…………………………………6
Підготовка та подання основних форм звітності………………….7
2.1. Класифікація звітності, та основні вимоги до заповнення звітних форм………………………………………………………………………...8
2.2. Методика складання та подання фінансової звітності……………..13
2.2.1. Методика складання балансу……………………………………...13
2.2.2. Методика складання звіту про виконання кошторису доходів і видатків……………………………………………………………………15
3. Звітність установи по обов’язкових платежах до бюджету та до Пенсійного фонду…………………………………………………………19
4.Методика складання та подання статистичної звітності……………..22
5. Шляхи вдосконалення звітності в установі…………………………..24
Висновок…………………………………………………………………..28
Список використаної літератури…………………………………………30
Додатки…………………………………………………………………….31
Вступ
У процесі функціонування бюджетних установ та організацій виникає потік різнобічної інформації про їх діяльність, включаючи ті чи інші види обліку. Перехід України до ринкових умов господарювання вимагає такої організації обліку, яка б забезпечувала учасників ринку необхідною бухгалтерською інформацією, дозволяла власнику мати достовірні дані про власний майновий і фінансовий стан, результати діяльності відповідно до міжнародних стандартів .
Тема є надзвичайно актуальною, оскільки одночасно з внутрішньою потребою та вимогами управління створюється великий пласт зовнішньої статистичної, податкової звітності, важливе місце в якій посідає бухгалтерська звітність. Користувачами бюджетної звітності є працівники, дійсні та потенційні інвестори, кредитори, постачальники, уряд та урядові організації, громадськість та інші зацікавлені особи , які повинні вміти читати і давати об`єктивну оцінку показників звітності установи.
Метою даної роботи є розглянути чинні в Україні форми обов’язкової бухгалтерської звітності, виявити специфіку форм звітів та дати поняття про зміст кожного з них, тобто, розкриття значимості й основних принципів фінансової звітності на підприємстві у відповідності з діючими нормативно-правовими актами на основі характеристики фінансова-господарської діяльності та постановки фінансового обліку на підприємстві Малостидинської сільської ради, звітність якого є об’єктом аналізу.
Завданнями роботи є:
Дослідження класифікації звітності установи;
Огляд основних вимог до заповнення звітних форм бюджетною установою.
Вивчення методології складання кошторису як основного планового документа установи.
Дослідження основних вимог і методології до заповнення , термінів подання основних форм фінансової, податкової, статистичної та соціальної звітності.
1Загальна характеристика установи
Суб’єктом дослідження даної курсової роботи виступає «Малостидинська сільська рада». Загально характеризувати підприємство можливо на основі його статуту, тому що у статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.
Відповідно до статуту «Малостиденської сільської ради» - бюджетна установа. Підприємство має самостійний баланс, користується печаткою, штампами.
Метою впровадження статуту-2012 рік є поліпшення добробуту населення, забезпечення належних умов життєдіяльності.
Сучасний стан розвитку території сільської ради:
Промисловість-відсутня
Сільське господарство: ФГ, «ВС», ФГ «Берізка»
Всього земель – 4894.00 гектара
Мінерально-сировинні ресурси – відсутні
Соціальна сфера: Загальноосвітня школа, клуб.
Кількість дворів – 314
Чисельність населення – 901 чоловік
Бюджет та фінанси:
а) Надходження власних коштів – тис. грн.
б) Отримання субвенцій, дотацій – тис. грн.
Що стосується торгівлі то наявні:
1) Споживчі кооперації:
Магазин – 2 шт.
Кафе-бар – 1 шт.
2) Приватні підприємці:
Магазин – 6 шт.
Підготовка та подання основних форм звітності
Бюджетні установи та організації — це установи та організації невиробничої сфери, які для здійснення своєї діяльності одержують кошти з Державного бюджету. У процесі функціонування бюджетних установ та організацій виникає потік різнобічної інформації про їх діяльність, включаючи ті чи інші види обліку. Перехід України до ринкових умов господарювання вимагає такої організації обліку, що забезпечувала б учасників ринку необхідною бухгалтерською інформацією, дозволяла власнику мати достовірні дані про власне майнове і фінансове становище, результати діяльності відповідно до міжнародних стандартів. Одночасно з внутрішньою потребою та вимогами управління створюється великий пласт зовнішньої статистичної, податкової, організаційної звітності, важливе місце в якій посідає бухгалтерська звітність. Користувачами бюджетної звітності є працівники, дійсні та потенційні інвестори, кредитори, постачальники, уряд та урядові організації, громадськість та інші зацікавлені особи . Працівники або їх представники зацікавлені в інформації про стабільність та рентабельність своїх організацій, своєчасну виплату заробітної плати, надання соціальної допомоги. Кредиторам необхідна інформація, яка дозволяє визначити, чи будуть своєчасно повернуті позички та виплачені відсотки, які повинні бути нараховані ними за користування кредитами. Постачальники зацікавлені в інформації щодо безперервності роботи установи, особливо її платоспроможності, для оплати своїх товарів і послуг. Клієнти потребують інформації про терміни існування організацій, особливо тоді, коли вони планують довгострокове співробітництво або залежні від даної організації. Уряд та урядові установи прагнуть дізнатися про розподіл ресурсів. Дана інформація потрібна їм для регулювання діяльності установи та інших статистичних даних. Громадськість хотіла б мати інформацію з бухгалтерської звітності, яка висвітлює напрями розвитку та останні досягнення в сфері діяльності організації, установи і . У даному розділі буде детально описано і проаналізовано всі форми звітності, які готує й подає Малостидинська сільська рада.
2.1. Класифікація звітності, та основні вимоги до заповнення звітних форм.
Звітність бюджетних установ досить різноманітна і глибоко деталізована. Це мас своє об'єктивне пояснення, адже на її підставі контролюється виконання бюджетів за видатками, перевіряється доцільність витрачання бюджетних коштів відповідно до кошторисних передбачень, аналізується повнота і доцільність використання майна, своєчасність і повнота платежів, стан розрахунків і т. ін. Цим можна пояснити і те, що звітність бюджетних установ суворо регламентована як за змістом, так і за термінами подання .
Звітність бюджетних установ
1.За складом і терміном подання:
Місячна
Квартальна
Річна
2. За обсягом інформації:
- Індивідуальна
- Зведена
3. За об’єктом звітності та джерелами даних:
- Бухгалтерська (Фінансова)
- Податкова, соціальна
- статистична
4. За місцем подання (суб’єктами використання):
- Вища організація
- Органи державного казначейства
- Податкові органи
- Органи державної статистики
- органи соціального страхування
- інші органи
Також, оскільки бухгалтерська звітність налічує значну кількість форм, кожна з яких виконує певні функції, вона для спрощення сприйняття може бути класифікована.
Рис. 1 Класифікація за основними ознаками
Ознаки класифікації
Характеристика
Інформаційний обсяг
За інформаційним обсягом бухгалтерська звітність бюджетних установ поділяється на часткову — звітність, що відбиває відповідні напрями бухгалтерського обліку (звіт про рух основних засобів, звіт про рух матеріальних цінностей і т. п.), та загальну — ту, що характеризує всі господарські процеси в цілому (баланс виконання кошторису видатків, єдиний кошторис доходів і видатків).
Мета складання
По відношенню до мети складання звітність поділяється на внутрішню і зовнішню. Зовнішня звітність призначена для зовнішніх споживачів інформації і має виключно регламентований характер. Типові форми зовнішньої бухгалтерської звітності бюджетних установ та інструкції про порядок їх заповнення розробляються і затверджуються Міністерством фінансів, Головним управлінням Державного казначейства України, Міністерством статистики України. Міністерства і відомства за погодженням із зазначеними органами можуть встановлювати додаткові спеціалізовані форми бухгалтерської звітності не пізніш як за 45 днів до початку звітного періоду. Внутрішня звітність використовується для потреб установи і має вільну форму .
Функції, що їх виконує установа
За функціональними ознаками установи бухгалтерська звітність може бути проста, тобто така, що характеризує один напрям діяльності установи (для вищих навчальних закладів — підготовка спеціалістів чи характеристика діяльності науково-дослідного інституту при зазначеному вищому навчальному закладі; для медичного об’єднання — характеристика діяльності поліклініки, лікарні, науково-дослідного підрозділу і т. ін.) чи діяльність однієї установи (в разі централізації обліку), та комплексна, яка, у свою чергу, містить зведену інформацію по всіх сферах діяльності і всіх установах. Як правило зовнішня звітність бюджетних установ є комплексною, оскільки відбиває склад майна та джерела його формування, включаючи майно філій та інших відособлених підрозділів, виділених на окремий баланс. За централізацією обліку зовнішня бухгалтерська звітність, яку складає централізована бухгалтерія, що обслуговує установи, містить також загальні результати господарської діяльності, склад майна цих установ та джерела його формування
Метод та джерело фінансування;
За методом та джерелом фінансування виокремлюють: звітність, що складають бюджетні установи, які фінансують за рахунок коштів державного бюджету через органи Державного казначейства; звітність, що складається установами, які отримують кошти на свою діяльність із місцевих бюджетів, а отже фінансуються за відомчою структурою; загальну звітність
Періодичність складання.
В залежності від періоду, який охоплює звітність, вона поділяється на річну і внутрішньорічну (місячна, квартальна). Зауважимо, що звітним роком для всіх підприємств, установ вважається період з 1 січня по 31 грудня включно. Першим звітним роком для установ, що створюються, вважається період з дати набуття прав юридичної особи по 31 грудня включно, а для тих, що набули цього права після 1 жовтня, — по 31 грудня наступного року включно (крім створених шляхом їх реорганізації, на базі підрозділів установ, а також на базі ліквідованих установ) .
На мою думку, достовірнішою і точнішою є остання класифікація, , оскільки вона компактно, доцільно і точно відображає диференціацію звітності бюджетної установи за всіма важливими ознаками.
Основні вимоги до заповнення звітних форм:
Потрібно зазначити, що порядок складання звітності бюджетними установами розроблено відповідно до вимог: Бюджетного кодексу України, Закону України "Про Державний бюджет України"; постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" від 28.02.02 № 228, зі змінами та доповненнями; наказу Міністерства фінансів України від 27.12.01 № 604 "Про бюджетну класифікацію та її запровадження", зі змінами та доповненнями; наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету" від 28.01.02 № 57, зі змінами та доповненнями; Планів рахунків бухгалтерського обліку: бюджетних установ і виконання державного та місцевих бюджетів, Інструкції по застосуванню Планів рахунків бухгалтерського обліку: бюджетних установ і виконання державного та місцевих бюджетів, затверджених наказами Державного казначейства України, зі змінами і доповненнями. Державним казначейством України затверджено форми окремих звітів бюджетних установ та Інструкцію з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу. Діяльність Державного казначейства України регламентується Указом Президента України від 27.04.1995 р. № 335/95 "Про Державне казначейство України", постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 № 590 і Положенням про Державне казначейство .
У формах бухгалтерських звітів наводяться всі передбачені показники. У разі не заповнення тієї чи іншої статті (рядка, графи) через відсутність активів, пасивів, операцій ця стаття (рядок, графа) прокреслюється або заповнюється нулями.
Форми звітності заповнюються в гривнях, чорнилом, пастою кулькових ручок, на друкарських машинках, принтерах, за допомогою засобів автоматизації та іншими способами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності та запобігли б внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.
Заголовна частина форм заповнюється в такій послідовності:
реквізит ДКУД (Державний класифікатор управлінських документів);
реквізит "Установа" відображає повну назву установи (відповідно до установчих документів), зареєстровану в установленому порядку, та її ідентифікаційний код за єдиним державним реєстром підприємств й організацій України (ЄДРПОУ);
реквізит "Територія" відображає назву території, де розташовано установу, відповідно до системи позначень адміністративно-територіальних одиниць (КОАТУУ);
реквізит "Галузь (вид діяльності)" відображає вид діяльності установи відповідно до Загального класифікатора галузей народного господарства (ЗКГНГ);
реквізит "Орган державного управління" відображає назву органу, у віданні якого перебуває установа (якщо він є) та якому подається бухгалтерський звіт (СПОДУ);
реквізит "Контрольна сума" установами не заповнюється;
реквізит "Адреса організації" відображає повну поштову адресу установи;
реквізит "Кількість установ" відображає кількість юридичних осіб, що включені органом управління до зведеного балансу;
код та назва відомчої класифікації видатків;
код та назва програмної класифікації видатків.
Дані статей балансу на кінець звітного року повинні бути обґрунтовані результатами ретельно проведеної перед складанням річного бухгалтерського звіту інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, резервів, документів і розрахунків, порядок якої регламентовано Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 № 90.
Бухгалтерські звіти і баланси підписують керівник і головний бухгалтер установи. Без таких підписів звіти вважаються недійсними. У централізованих бухгалтеріях звіти та баланси підписують керівник цього органу управління установи, при якому вона утворена, і головний бухгалтер .
2.2. Методика складання та подання фінансової звітності
2.2.1. Методика складання балансу
Баланс Малостидинської сільської ради відображає фінансове становище підприємства на певну дату, тому його іноді називають звітом про фінансове становище підприємства.
«Баланс — форма відображення рівноваги взаємопов’язаних величин, які знаходяться в постійній зміні. Баланс складається на визначену дату у вигляді матриці, поділеної на дві частини».(додаток № 1)
«Звітний баланс: звіт про фінансовий стан на останній звітний період , в якому детально описуються активи (чим володіє бізнес і що він використовує для ведення справ), пасиви (кошти фірми, отримані в борг у кредиторів з метою підтримки активів)».
В економічному розумінні пасив балансу — це сума вартостей, одержаних з різних джерел (від держави, банківських установ, різних організацій, осіб) для певної мети, а актив — це конкретні форми існування цих вартостей (матеріали, продукція, кошти та ін.) на звітну дату».
Стаття балансу — це складова активу та пасиву балансу, яка характеризує групу економічно однорідних господарських коштів або джерел їх утворення.
Актив балансу завжди дорівнює пасиву балансу. Це пояснюється тим, що в активі та пасиві відображено одні й ті самі кошти: в активі — за видами, в пасиві — за джерелами утворення. Наявність такої рівності, що є основним критерієм бухгалтерського балансу, підтверджує, що бухгалтерський баланс складено вірно.
Актив балансу бюджетної установи складається з трьох розділів: І — необоротні активи; ІІ — оборотні активи; III — витрати.
У пасиві балансу відображаються джерела утворення коштів. Основним джерелом утворення коштів бюджетної установи є бюджетне фінансування. Окремі бюджетні установи мають доходи, отримані як плата за послуги та за іншими джерелами й іншими надходженнями, котрі є джерелами цільового фінансування. Пасив балансу також складається з трьох розділів:
І — власний капітал;
ІІ — зобов’язання;
ІІІ — доходи.
У пасиві балансу показуються також фонди в необоротних активах, малоцінних та швидкозношуваних предметах, результати виконання кошторису.
У бухгалтерському балансі відображаються всі кошти бюджетної установи на визначену дату. По закінченні місяця в облікових регістрах підраховуються обороти та виводяться залишки на початок наступного місяця. Потім складаються оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку; їх дані звіряються з відповідними рахунками синтетичного обліку книги «Журнал-головна». Далі у бухгалтерському балансі виконується узагальнення коштів.
Баланс за рік складається на підставі залишків книги «Журнал-головна» та здійснених річних заключних оборотів щодо списання доходів і видатків бюджетної установи за відповідний рік.
Баланс бюджетної установи подається у двох частинах: в одній відображені кошти за видами, розміщенням та використанням, у другій — за джерелами їх утворення. Перша частина бухгалтерського балансу називається його активом, друга частина — пасивом. В активі балансу бюджетної установи показують розміщення коштів, тобто в якому вигляді вони знаходяться і як використовуються — в основних засобах, матеріалах і запасах, грошових коштах, розрахунках з підзвітними особами і дебіторами, видатках на утримання установи та витратах на капітальне будівництво. Крім того, бюджетні установи, які мають підсобні господарства, науково-дослідницькі установи або виконують роботи за договорами, в активі балансу показують витрати на виробництво і збитки по цих господарствах.
Кошти бюджетної установи та джерела їх утворення в балансі групуються по статтях.
Бюджетні установи для здійснення своєї діяльності отримують необхідні кошти з бюджету, тому вони не наділяються власними оборотними коштами. У балансі бюджетної установи відсутня стаття “Статутний капітал”, рахунку “Основні засоби” відповідають рахунки “Фонд у необоротних активах” в пасиві балансу, а рахунку “Малоцінні та швидкозношувані предмети” — рахунок “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах”. Інші матеріальні цінності, грошові кошти і кошти в розрахунках покриваються в пасиві балансу, як правило, фінансуванням з бюджету та доходами власних надходжень і частково кредиторською заборгованістю.
У бюджетних установах, тобто Малостидинській сільській раді, не утворюється амортизаційний фонд, оскільки необхідні кошти на поповнення та ремонт основних засобів вони повністю отримують з бюджету. Тому й в балансі немає рахунків з обліку амортизаційного фонду.
2.2.2. Методика складання звіту про виконання кошторису доходів і видатків.
Кошторис бюджетних установ - це документ, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік, відповідно до бюджетних повноважень.
По структурі кошторис складається з двох частин:
1 - доходи;
2 - видатки.
В свою чергу доходи і видатки Малостидинської сільської ради плануються за рахунок:
1 - загального фонду бюджету;(додаток № 2)
2 - спеціального фонду.(додаток № 3)
План спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень) - це помісячний розподіл бюджетних асигнувань (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), затверджених у спеціальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків або класифікацією кредитування бюджету, який регламентує протягом року взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів, в розрізі доходів за кодами класифікації доходів бюджету, фінансування бюджету за кодами класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання, повернення кредитів до спеціального фонду бюджету за кодами програмної класифікації видатків та кредитування бюджету і класифікації кредитування бюджету.
Кожна бюджетна установа незалежно від того, чи веде вона облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією для забезпечення своє діяльності складає індивідуальний кошторис, план асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією), а вищі навчальні заклади та наукові установи також індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів.
Кожна бюджетна установа складає індивідуальний кошторис, плани асигнувань, штатний розпис та інші обов'язкові документи за затвердженою формою. При складанні кошторису, здійснюються детальні розрахунки, що обґрунтовують кожну статтю видатків. Розрахунки обов'язково надаються вищому розпоряднику для перевірки та узгодження запланованих видатків.
Видатки плануються в сумі, що не перевищують надходження по загальному фонду, а по спеціальному - ще і включаючи залишки коштів.
В частині доходів по загальному фонду зазначають суму коштів, що доведена вищим розпорядником на основі лімітної довідки. В цій же сумі визначають видатки установи за напрямками їх використання.
Суми видатків в кошторисі відображаються за повною економічною класифікацією видатків та повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками.
Плануючи видатки по загальному фонду беруть до уваги основні виробничі показники та контингенти (чисельність хворих, дітей, учнів, студентів), матеріально-технічну базу, обсяги обслуговування населення тощо, які доводяться вищим розпорядником.
Розраховують чисельність штатних працівників відповідно до нормативів та розраховується фонд оплати праці, відрахування на соціальні заходи, розраховуються матеріальні видатки, капітальні видатки та інші, що необхідні для виконання поставлених завдань.
невід'ємним додатком до кошторису.
До спеціальних коштів відносять кошти отримані в результаті дозволеної законодавством господарської діяльності бюджетних установ (платні послуги, виробнича діяльність, науково-дослідні роботи).
Планування доходної частини спеціального фонду проводиться на підставі розрахункових даних про доходи, які очікується отримати в наступному році.
Розрахунки по формуванню цих доходів необхідно робити по кожному джерелу надходжень, що планується на наступний рік. При цьому планування власних надходжень здійснюється за групами та підгрупами власних коштів.
Власні надходження поділяються на дві групи:
Перша група - "Плата за послуги, що надаються бюджетними установами".(додаток № 4) Такі надходження мають постійний характер і обов'язково плануються в бюджеті.
Друга група - "Інші джерела власних коштів". (додаток № 5).Такі кошти не мають постійного характеру і плануються лише за наявності відповідної підстави, наприклад, угода про надання благодійної допомоги, рішення КМУ тощо.
Видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що проводиться за рахунок цих коштів, із застосуванням законодавчих норм, що використовуються установами аналогічного профілю.
Показники по надходженню коштів та розподілу видатків узагальнюються за всіма джерелами власних коштів і в цілому по установі.
Розподіл видатків по спеціальному фонду (власні кошти) проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень запланованих на цю мету в спеціальному фонді. Залишки коштів за цим фондом не плануються.
Видатки спеціального фонду (в частині власних коштів) плануються і спрямовуються в першу чергу на заплановані заходи з надання платних послуг, господарська діяльність та інші видатки за видами спец коштів, тобто видатки на здійснення таких послуг.
При перевищенні доходів над видатками сума перевищення використовується:
- на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису;
- на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (чи частково забезпечені) видатками загального фонду бюджету.
Порядок планування, розгляду та затвердження кошторису установи регулюється такими нормативними актами, як Бюджетний кодекс, "Порядок обслуговування державного бюджету за видатками" (наказ ДКУ № 89 від 25.05.2004 р.), "Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ" (постанова КМУ № 228 від 28.02.2002 р.).
Відповідно до порядку № 228 кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи підписуються керівником установи та керівником фінансового відділу або головним бухгалтером, а затверджуються керівником вищої установи. Ці документи подаються на затвердження у двох примірниках, один з яких повертається установі, а інший залишається вищій організації.
Плани використання бюджетних коштів одержувачами затверджуються їх керівниками за погодженням з розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти.
Власні надходження бюджетних установ часто не виконуються в запланованій сумі. Тому за два тижні до кінця бюджетного року розпорядники коштів повинні переглянути планові показники по спецфонду кошторису. Якщо обсяг надходжень до цього фонду менший від запланованого, тоді необхідно внести зміни до планових показників, скоротивши надходження та видатки з урахуванням наявних надходжень та очікуваного використання до кінця року. При цьому переглядаються і взяті зобов'язання.
Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники подають Державному казначействі України на паперових та електронних носіях мережу установ та організацій, які отримують кошти з державного бюджету за встановленою формою. Держказначейство України узагальнює її та доводить до своїх управлінь.(додаток № 6)
Головні розпорядники подають свою інформацію про мережу розпорядників нижчого рівня до управлінь держказначейства. А нижчі розпорядники подають в управління держказначейства інформацію про мережу в територіальному розрізі.
Управління звіряють дані про мережу розпорядників, отримані від Держказначейства України та від відповідних розпорядників, що безпосередньо обслуговуються в органах держказначейства.
Для відкриття асигнувань, бюджетні установи надають в управління держказначейства затверджені кошториси та плани асигнувань, дані яких звіряються з даними держказначейства за мережею та бюджетними призначеннями, що вказані в розписі відповідного бюджету.
3.Звітність установи по обов’язкових платежах до бюджету то до Пенсійного фонду
З нового року значно спростилася система адміністрування внесків до пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Замість чотирьох платежів до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку прийшов один – єдиний соціальний внесок.
Введення єдиного соціального внеску принесло багато переваг для роботодавців та підприємців. Адже не треба реєструватися у чотирьох державних установах, не треба сплачувати внески до цих установ чотири рази, не треба подавати чотири різних звіти, не треба стояти чотири різних черги для того, щоб здати ці самі звіти. Замість цього діє один єдиний платіж – єдиний соціальний внесок.
З 01.01.2011 року вступає в силу Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” №2464-VI, 08.07.2010 . Слід звернути увагу, що діючі закони, що регулюють пенсійну систему та систему соціального страхування в Україні будуть діяти у частинах, що не суперечить закону про єдиний соціальний внесок.
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Обліком платників єдиного внеску, забезпеченням збору та веденням обліку страхових коштів, контролем за повнотою та своєчасністю їх сплати, веденням Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування буде займатися Пенсійний фонд України. Єдиний соціальний внесок буде сплачуватися саме на його рахунки. Потім ці суми будуть розподілятися серед фондів соціального страхування.
Для роботодавців ці ставки встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Класів професійного ризику виробництва наведено аж 67 та відповідна ставка внеску становить від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва. Слід звернути увагу, що для цивільно-правових договорів передбачена єдина ставка соціального внеску – 34,7%.
Для працівників які працюють на підприємствах, у фізичних осіб – підприємцях або у фізичних осіб, що забезпечують себе роботою самостійно на умовах трудового договору встановлюється ставка єдиного соціального внеску 3,6%.
Фізичні особи, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами сплачуватимуть єдиний соціальний внесок за ставкою 2,6%.
Державні службовці сплачуватимуть внесок за ставкою 6,1%.
Ставки єдиного соціального внеску для підприємців на загальній системі оподаткування та тих, що обрали спрощену систему оподаткування
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом.
Єдиний соціальний внесок повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним. Роботодавці повинні сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати. Сплата єдиного внеску відбувається шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок.
Введення єдиного соціального внеску значно полегшує життя роботодавцям та підприємцям у частині адміністрування нарахування та сплати внесків на пенсійне та соціальне страхування. Проте, якщо звернути увагу на ставки, які встановлюються, наприклад, для підприємців на спрощеній системі оподаткування, то знову збільшується сума, яку підприємець повинен сплачувати щомісяця.
Платники під час виплати кожної заробітної плати , на суму якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників.
Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.
Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний рік.
Єдиний внесок, що підлягає сплаті із сум виплат за період з дня виникнення у платника зобов’язання щодо спати єдиного внеску до дня включення органом пенсійного Фонду України даних про такого платника до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, сплачується на загальних підставах за зазначений період.
У разі зміни у встановленому законодавством порядку класу професійного ризику виробництва платника на підставі отриманого повідомлення органу Пенсійного Фонду України за період з дати встановлення нового класу професійного ризику та розміру єдиного внеску самостійно здійснює перерахунок єдиного внеску. Самостійно обчислену суму в результаті перерахунку платник відображає у звіті про нараховані суми єдиного внеску, який подається ним за звітний період, у якому ним отримано повідомлення Пенсійного Фонду.
Обчислення єдиного внеску органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів Пенсійного фонду, актів звірок з податковими органами про нараховані суми доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат, на які нараховується єдиний внесок.
4.Методика складання та подання статистичної звітності
Згідно із Законом України "Про державну статистику України", який набув чинності з 1 січня 2001 р., респонденти зобов'язані безкоштовно у повному обсязі, за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені терміни подавати органам державної статистики достовірну статистичну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку. Первинні дані, отримані органами державної статистики від респондентів піл час проведення статистичних спостережень, е конфіденційною інформацією, яка охороняється законом і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді. Поширення статистичної інформації, на підставі якої можна визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента, забороняється . За термінами подання статистична звітність поділяється на періодичну та одноразову. Періодична звітність подається регулярно протягом року з установленими проміжками часу (щомісячно, щоквартально і т. ін.). Одноразова звітність може подаватися на вимогу статистичних органів (один раз на рік або рідше) .
Складають статистичну звітність на підставі даних спеціально організованого спостереження (статистичного обліку), а також на підставі даних бухгалтерського обліку .
Перелік форм статистичної звітності та термін їхнього подання наведено в таблиці 2.
Таблиця 2
Форма звітності
Періодичність подання
Термін подання
Нормативний акт, згідно з яким складають та подають звіт
Звіт з праці (Форма №1-ПВ) термінова,
місячна
Щомісячно
Не пізніше ніж 7-го числа місяця звітного періоду
Наказ Державного комітету статистики України від 11 серпня 2004 року №472 «Про затвердження форм державних статистичних спостережень з праці»
Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу із шкідливими умовами праці () форма№1-ПВ
Щороку
Не пізніше ніж 31 січня року, наступного за звітним
Наказ Державного комітету статистики України від 4 жовтня 2004 року №535 «Про затвердження річних форм державних статистичних спостережень з праці»
Звіт про кількість працівників, їхні якісний склад та професійне навчання (форма№6-ПВ (Річна))
Щороку
Не пізніше ніж 31 січня року, наступного за звітним
Наказ Державного комітету статистики України від 4 жовтня 2004 року №536 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державного статистичного спостереження №6-ПВ (річна) «Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання»
Звіт про наявність вакансій (форма №3-ПН)
За наявності вакансій
За наявності вакансій
Наказ Мінпраці України від 19.12.2005 р. №420 «Інструкція щодо заповнення форми звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій»
Звіт з праці (форма № 1-ПВ термінова-квартальна)
Щоквартально
Не пізніше ніж 7-го числа після звітного періоду
Наказ Державного комітету статистики України від 12 серпня 2005 року №236 «Про затвердження форм державних статистичних спостережень з праці»
Звіт про використання робочого часу (форма №3-ПВ термінова - піврічна)
Щопівроку
Не пізніше ніж 7-го числа після звітного період
5. Шляхи вдосконалення звітності в установі
Система бухгалтерського обліку виконання кошторису доходів і видатків передбачає суцільне безперервне відображення господарської діяльності бюджетних установ у первинному та поточному обліку. Інформація, що відображається в документах і реєстрах бухгалтерського обліку, носить дещо відокремлений характер і, з огляду на це, є складною для аналізу діяльності бюджетних установ. Безумовно, показники і дані зазначених етапів обліку потребують узагальнення. Зазначене завдання виконується на заключному, чи підсумковому, етапі бухгалтерського обліку — етапі складання бухгалтерської звітності. Висока відповідальність завершального етапу бухгалтерського обліку вимагає відповідного рівня організації зазначеного технологічного етапу — облікового процесу. Тому необхідно приділити значну увагу розвитку та вдосконаленню як звітності так і облікового процесу бюджетних установ в цілому.
Складання звітності в Малостидинській сільській раді здійснюється на підставі інструктивних матеріалів, які входять до нормативного поля підсумкового етапу бухгалтерського обліку. Установа чи організація має бути повністю забезпечена зазначеними інструкціями. Останні після їх надходження до бухгалтерської служби вивчаються головним бухгалтером і передаються для реєстрації відповідальній особі, яка фіксує в журналі факт її надходження із зазначенням дати надходження, реєстраційного номера і дати затвердження інструкції, а