МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Лабораторна робота №1
Вимірювання побічного електромагнітного випромінювання від комп’ютера по мережі електроживлення в діапазоні частот 30..300 МГц
з курсу: «Контрольно-вимірювальна апаратура інформаційної безпеки»
Мета
Виміряти побічні електромагнітні випромінювання від комп’ютера по мережі електроживлення в діапазоні частот 30..300 МГц
Короткі теоретичні відомості
Електронні і радіоелектронні засоби, особливо засоби електрозв'язку, мають основні електромагнітні випромінювання, котрі призначені для передавання інформації, і небажані випромінювання, що утворюються з тих чи інших причин конструкторсько-технологічного характеру.
Небажані випромінювання поділяють на побічні електромагнітні випромінювання (ПЕМВ), зовнішньо смугові і шумові. І ті й інші є небезпечні. Особливо небезпечні ПЕМВ. Вони є джерелами утворення каналів витоку інформації.
В останні роки велику увагу приділяють захисту інформації, котру опрацьовують за допомогою обчислювальної техніки. Витік інформації може виникнути як при несанкціонованому доступі до баз даних, так і при перехопленні ПЕМВ. Чутлива радіоелектронна апаратура дозволяє вловити ПЕМВ і повністю відновити інформацію, що опрацьовується комп'ютером. Діапазон випромінюваних коливань лежить від десятків кілогерц до 1000 МГц і визначається частотою задаючого генератора ПК. Для моніторів максимум інформаційних випромінювань зазвичай знаходиться в діапазоні 100 - 350 МГц. Потрібно мати на увазі, що для відновлення інформації придатна будь-яка гармоніка (аж до 30-ї) тактової частоти.
Пристрої обчислювальної техніки крім високочастотних створюють і низькочастотні магнітні і електричні поля, інтенсивність котрих швидко спадає з відстанню. Тим не менше вони здатні викликати значні по величині наводки в близько розташованих провідних колах, наприклад в охоронній сигналізації, телефонних лініях, силовій мережі, металічних трубах и т. д. Щоб перехопити інформацію, котру несуть в собі низькочастотні коливання, приймальну апаратуру підключають безпосередньо до комунікацій за межами території, що охороняється.
Найвірогідніше перехоплення інформації при прийманні випромінювань від моніторів, накопичувачів на магнітних дисках, принтерах і сполучних кабелів.
Простіше всього зняти інформацію з дисплею. Зображення на екрані формується, в основному, так само, як і в телевізійному приймачі. Відеосигнал, необхідний для отримання зображення, модулює струм електронного променя. Отже, він є цифровим сигналом, логічна одиниця котрого створює світлову крапку, а логічний нуль перешкоджає її появі. Крім того, в колах монітора присутні тактові синхроімпульси.
Джерелами випромінювання відеосигналу можуть бути елементи опрацювання сигналу зображення та електронний промінь кінескопа. На відміну від інших сигналів, які існують в ПК, відеосигнал підсилюється до декількох десятків кіловольт для подання на електронно-променеву трубку. Отже, відеопідсилювач є найпотужнішим (і найнебезпечнішим) джерелом широкосмугового випромінювання. Джерелом же вузькосмугового випромінювання є система синхронізації.
Випромінювання моніторів, що містять гармоніки відеосигналів, охоплює діапазон метрових і дециметрових хвиль. На деяких частотах (наприклад, 125 і 210 МГц) є резонанси, котрі є причиною підсилення випромінювання відносно сусідніх частот.
Випромінювання монітора, що приймається телевізором, не містить інформації про синхросигнал, тому зображення на екрані ТВ-приймача переміщається в горизонтальному і вертикальному напрямках. Якість приймання можна покращити з допомогою зовнішнього генератора синхросигналів, які подають на приймач. З такою приставкою, вартістю 15...200 $, до звичайного телевізору можна відновити інформацію з монітора будь-якого типу (в тому числі, монітора системи сигналізації і т.д.) за умови достатньо високого рівня його випромінювання, а на виході генератора повинні мати частоти 15...20 кГц для синхронізації строк і 4-...80 кГц для синхронізації кадрів.
Для неспеціаліста не буде проблемою зняти інформацію у такий спосіб на відстані до 10 м (за стіною). Використовуючи спеціальну антену і підсилювач, професіонал успішно виконає завдання при відстані до 150 м.
Опис приладів
Селективний мікровольтметр типу SMV 8 є високочутливим гетеродинним вимірювальним приймачем, котрій працює у частотному діапазоні від 30 МГц до 1000 МГц. Прилад призначений як для вимірювання синусоїдальних високочастотних напруг, так і для квазіпікового вимірювання імпульсних напруг завад.
Селективний мікровольтметр типу SMV 8 разом із вимірювальними антенами типу DP 3 / ATR 2, DP 1/ ATR 2 або LPA 1 / ATR 2 може застосовуватися в якості приладу для вимірювання напруженості поля радіозавад.
Прилад SMV 8 забезпечує наступні можливості експлуатації:
Вимірювання синусоїдальних і імпульсних напруженостей радіозавад з метою усунення завад радіоприймання.
Вимірювання корисних напруженостей поля і напруженостей поля радіозавад електромагнітних полів випромінювання в умовах як стаціонарної експлуатації, так і експлуатації "під відкритим небом".
При короткочасних вимірюваннях напруженості, наприклад, при знятті частотних характеристик, може включатися при калібруванні автоматичне регулювання підсилення. Цим спрощується і зменшується процес калібрування приймача, так що зняття частотних характеристик значно спрощується.
З допомогою зовнішньої змінної напруги забезпечується будь-яке повільне вузькосмугове "качання" при ширині полосі пропускання 1 кГц. При підключенні осцилографа можна отримати відображення спектрів частот і знаходити сигнали в спектрах модуляції,що заважають.
Еквівалент мережі
Призначення еквіваленту мережі:
Еквівалент мережі типу NNB 103 забезпечує разом з пристроями для виміру завад типу SMV 8 або SMV 8.5 (вхідний опір г = 50 Ом) виміри напруги завад радіоприймання в частотному діапазоні від 25 МГц до 300 Мгц у пристроїв, машин і установок, котрі виробляють паразитну високочастотну енергію, наприклад, двигуни, генератори, будь-які джерела електромагнітної енергії.
Високочастотні завади поширюються в частотному діапазоні від 25 МГц до 300 Мгц переважно від паразитного випромінювання. Вимір напруженості електричного поля звичайними методами потребують високочутливих пристроїв, окремих приміщень, та великих затрат часу на виміри, і тому еквівалент мережі представляє собою найбільш зручний, дешевий і швидкий метод вимірювання.
Завдання
Вивчити принцип роботи «Селективного мікровольт метра і випромінювача завад SMV-8».
Скласти наступну схему:
Запустити на ПК тест-сигнал, який є чергуванням на екрані чорних і білих пікселів, має вигляд:
Знайти по частоті побічні випромінювання від монітора. Частоту можна знайти за характерним звуком і сигналом у вигляді імпульсів, який можна спостерігати на екрані осцилографа:
Перевірити, чи на знайденій частоті справді побічні випромінювання від монітора шляхом вмикання і вимикання тестового сигналу.
Записати в таблицю частоту, на якій знайдено побічні випромінювання, і відповідну потужність сигналу, яка визначається: U1 +U2 +U3 дБ
Продовжити пошук на інших частотах.
Оформити звіт про виконання лабораторної роботи.
Виконання лабораторної роботи
Частота, на якій знайдено ПЕМВ, МГц
Потужність сигналу, дБ
32
10+10+4 = 24
33,2
10+10+4 = 24
38,5
10+10+2 = 22
65
10+5+4 = 19
130
10+5+2 = 17
118
0+5+8 = 13
118
20+5+4,5 = 29,5
97
10+5+5 = 20
157
10+5+9 = 24
161
0+5+7 = 12
187
0+0+8,5 = 8,5
226
0+5+7,5 = 12,5
274
0+0+6 = 6
Висновок
На даній лабораторній роботі ми навчилися вимірювати побічні електромагнітні випромінювання від комп’ютера по мережі електроживлення в діапазоні частот 30..300 МГц. Зроблених нами вимірів достатньо було б для того, щоб відновити інформацію, що опрацьовувалась на цьому ПК, адже спектр випромінювання тестового сигналу при будь-якій детальності зображення формує синхроімпульси, які самі не несуть інформації але є необхідними для її відновлення при перехопленні.