Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова
Розрахункова робота
з дисципліни «Економіка праці та соціальо -економічні відносини»
на тему: «Середньомісячна заробітна плата по регіонах»
Вступ
Заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація зацікавлює працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни.
В законі України «Про оплату праці» зазначається, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Заробітна плата - це точка перетину інтересів багатьох: підприємства, працівника, податкової, фондів тощо. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати, як найважливіше. Тому, певною мірою, ефективність праці визначається саме діючою системою заробітної плати.
Середня заробітна плата у співвідношенні з прожитковим мінімумом є важливим розрахунковим макроекономічним показником, що дозволяє оцінити рівень життя працюючого населення.
Крім того, значення середньої заробітної плати необхідне для визначення розміру пенсій, виплат за загальнообов’язковим соціальним страхуванням, для розрахунку суми нарахування відпускних і компенсацій за невикористану відпустку, для розрахунку заробітної плати, що зберігається за працівником у випадках, визначених законодавством. Перелічені виплати слугують джерелом грошових доходів працівника, тому рівень середньої заробітної плати має важливе значення і є об’єктом економічних і соціальних інтересів робітника. Цим зумовлюється актуальність питання, що розглядається.
Динаміка середньомісячної заробітної плати по регіонах, у грн.
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
Україна
73
126
143
153
178
230
311
376
462
590
806
1041
1351
1806
1906
2239
Автономна Республіка Крим
70
118
134
143
168
225
301
358
433
543
730
952
1220
1609
1707
1991
Вінницька
58
100
112
115
129
159
215
265
334
435
597
793
1028
1404
1511
1782
Волинська
53
90
103
105
118
150
201
253
319
412
591
773
1013
1380
1427
1692
Дніпропетровська
91
159
179
189
209
273
370
438
526
667
913
1139
1455
1876
1963
2369
Донецька
97
158
180
195
220
292
383
452
550
712
962
1202
1535
2015
2116
2549
Житомирська
61
102
114
118
134
164
220
268
334
434
602
793
1033
1404
1493
1785
Закарпатська
50
86
100
108
130
172
238
295
379
479
665
868
1091
1453
1562
1846
Запорізька
84
146
163
183
215
289
379
445
541
671
860
1091
1394
1812
1843
2187
Івано-Франківська
65
105
116
120
140
188
259
318
402
510
718
923
1180
1543
1627
1927
Київська
78
128
145
151
179
241
317
378
470
592
811
1058
1362
1852
1987
2295
Кіровоградська
58
103
127
119
153
170
231
282
353
455
624
819
1054
1428
1537
1815
Луганська
82
132
151
163
184
232
320
393
474
596
805
1022
1323
1769
1873
2271
Львівська
62
107
122
132
152
196
272
339
419
523
713
923
1183
1570
1667
1941
Миколаївська
68
116
131
145
169
227
327
398
470
565
744
955
1202
1621
1806
2122
Одеська
66
117
134
146
183
236
306
379
454
566
768
966
1226
1633
1787
2046
Полтавська
76
130
142
150
173
220
292
354
437
560
758
961
1243
1661
1733
2102
Рівненська
61
105
117
120
135
173
245
312
390
506
685
888
1133
1523
1614
1960
Сумська
66
115
127
130
150
194
259
307
379
473
663
857
1098
1472
1593
1866
Тернопільська
53
90
102
104
112
135
190
237
304
388
553
727
943
1313
1412
1659
Харківська
72
127
149
159
184
230
310
370
455
569
759
974
1251
1679
1804
2060
Херсонська
59
102
120
125
143
173
233
289
356
451
625
800
1017
1375
1482
1733
Хмельницька
55
95
109
114
127
156
211
258
323
419
584
792
1045
1429
1521
1786
Черкаська
63
111
122
127
146
175
229
276
350
465
642
846
1085
1459
1532
1835
Чернівецька
55
94
108
106
123
157
218
271
344
441
621
819
1051
1402
1523
1772
Чернігівська
57
104
116
122
141
177
235
277
342
438
602
790
1016
1370
1465
1711
м.Київ
100
177
215
247
303
405
549
643
761
967
1314
1729
2300
3074
3161
3431
м.Севастополь
83
137
153
159
187
251
325
391
486
594
803
1005
1302
1726
1882
2167
Як бачимо, з року в рік простежується тенденція до зростання середньомісячної заробітної плати, але, незважаючи на її ріст, вона суттєво не впливала на зниження бідності в Україні.
Середньомісячна заробітна плата вища за середню по Україні (2239 грн.) була зафіксована лише у місті Києві (3431 грн.) та в Донецькій (2549 грн.), Дніпропетровській (2369 грн.), Київській (2295 грн.), Луганській (2271 грн.) областях. В інших областях середньомісячна заробітна плата є нижчою, ніж по Україні.
Можна відзначити наявність істотних міжрегіональних диспропорцій, які щорічно поглиблюються і свідчать про збільшення розриву в конкурентоспроможності невеликої групи регіонів (Київ, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька області) і рештою регіонів країни. Порівняння динаміки головних показників, що характеризують розвиток регіонів (ВРП на душу населення, рівень середньої заробітної плати, кількість інновацій, що впроваджується, інвестиції і прямі іноземні інвестиції (ПІІ) на душу населення), свідчить: за 10 останніх років жоден регіон, показники якого були нижчі за середній рівень у країні, у відносному вимірі їх не покращив. Навпаки, за низкою показників, зокрема – за середньою заробітною платою, розрив суттєво збільшився. Така динаміка свідчить лише про те, що в більшості регіонів продовжують існувати вагомі структурні проблеми, не подолані за роки незалежності.
Ще контрастніші тенденції притаманні внутрішньорегіональному рівню. Насамперед, слід зазначити, що економічний розвиток концентрується переважно в обласних центрах та окремих містах обласного значення, в які вкладається левова частка інвестицій (в т.ч. ПІІ), що припадають на регіон, та де помітним є розвиток малого та середнього бізнесу.
Середньомісячна заробітна плата по регіонах в 2010 році, у грн.
Незалежно від року проведення міжрегіональних співставлень в Україні зберігається значний розбіг у рівнях середньомісячної заробітної плати. Так, у 2010 р. у м. Київ цей показник дорівнював 3431 грн, у Донецькій області – 2549 грн, у Дніпропетровській – 2369 грн, у Київській – 2295 грн, у Луганській – 2271 грн., у Запорізькій – 2187 грн при середньому рівні по Україні в цілому 2239 грн.
У той же час, у Тернопільській області середньомісячна оплата праці на той період складала всього 1659 грн, у Волинській – 1692 грн, у Чернігівській – 1711 грн, у Херсонській області – 1733 грн, що становило лише 74 – 77 % від середнього у країні рівня.
Існує велика розбіжність між рівнями заробітної плати окремих регіонів України. В першу чергу це зумовлено різноманіттям історичних, природно-географічних, соціально-економічних, політичних факторів, зокрема таких, як забезпечення регіонів природно-сировинними ресурсами, різний ступень розвитку господарської інфраструктури, систем зв’язку, транспорту тощо.
Дедалі загрозливішими стають асиметрії в розвитку територій. Особливо це помітно на прикладі Києва, де нині зосереджена переважна більшість фінансових ресурсів країни. Різниця в матеріальному добробуті між «найкращими» та «найгіршими» областями (це, відповідно, східна та західна частини країни) значно менша, ніж між Києвом та будь-яким регіоном.
Середньомісячна заробітна плата в Західних регіонах в 2010 році, у грн.
В Західній Україні найвища заробітна плата зафіксована у Рівненській (1960 грн.), Львівській (1941 грн.) та Івано-Франківській (1927 грн.) областях. Найнижча – у Тернопільській (1659 грн.) та Волинській (1692 грн.) областях. Середня заробітна плата по регіону – 1823 грн. і це найнижчий показник серед регіонів.
Середньомісячна заробітна плата в Східних регіонах в 2010 році, у грн.
В Східній Україні найвища заробітна плата зафіксована у Донецькій області (2549 грн), найнижча – у Харківській (2060 грн.). Середня заробітна плата по регіону – 2293 грн. і це найвищий показник серед регіонів.
Середньомісячна заробітна плата в Центрільних регіонах в 2010 році, у грн.
В Центрільній Україні найвища заробітна плата зафіксована у Дніпропетровській (2369 грн.) та Полтавській (2102 грн.) областях, найнижча – у Вінницькій (1702 грн.) області. Середня заробітна плата по регіону – 1981 грн.
Середньомісячна заробітна плата в Південних регіонах в 2010 році, у грн.
В Південній Україні найвища заробітна плата зафіксована у Запорізькій (2187 грн.) та Миколаївській (2122 грн.) областях, найнижча – у Херсонській (1733 грн.) області. Середня заробітна плата по регіону – 2016 грн.
Середньомісячна заробітна плата в Північних регіонах в 2010 році, у грн.
В Північній Україні найвища заробітна плата зафіксована у Київській області (2295 грн.), найнижча – у Чернігівській (1711 грн.). Середня заробітна плата по регіону – 1914 грн.
Отже, найбільша середня заробітна плата по регіону характерна для Східної України – Луганської, Донецької і Дніпропетровської областей. Ці високо індустріалізовані області генерують найбільші обсяги валової доданої вартості на душу населення в країні. Східні території найрозвинутіші, але водночас вони мають значні демографічні проблеми, а показник людського розвитку в Луганській і Донецькій областях найнижчий у державі.
Відмінність економічного розвитку регіонів має значний вплив на зайнятість населення, рівень оплати праці між різними регіонами країни, що спричиняє диференціацію доходів населення залежно від місця проживання. Це, в свою чергу, створює проблеми в забезпеченні національних стандартів життя населення певних регіонів, у подоланні бідності та ефективному використанні трудових ресурсів. Зазначені причини активно впливають на внутрішні та зовнішні міграційні процеси як на рівні міста, так і регіону в цілому.
Середня заробітна плата по регіонах України за 2010 рік, у грн.
Слід відмітити, що доходи населення диференційовані за регіонами і чітко поділяються на вищі за середній показник по Україні в Східному регіоні з максимальним показником 2293 грн. та нижчі за середній показник по Україні в Західному регіоні з мінімальним показником 1823 грн. Це дозволяє говорити про значні міжрегіональні диспропорції.
Вказана диференціація могла б сприяти перерозподілу трудових ресурсів на користь промислових регіонів – які, до речі в період економічного зростання відчували брак робочих рук. Однак, в Україні для такого перерозподілу немає відповідної інфраструктури (навіть транспортної), вільного ринку житла, а також – налагодженої системи професійної підготовки та перепідготовки. За таких умов розбіжності в рівнях номінальних доходів населення лише зміцнюються.
Темпи приросту середньомісячної заробітної плати у 2010 році, у % до 2009 р.
Середньомісячна заробітна плата у 2009, грн.
Середньомісячна заробітна плата у 2010, грн.
Темпи приросту середньомісячної заробітної плати у 2010 році, у % до 2009 р.
Україна
1906
2239
17,5
Автономна Республіка Крим
1707
1991
16,6
Вінницька
1511
1782
17,9
Волинська
1427
1692
18,6
Дніпропетровська
1963
2369
20,7
Донецька
2116
2549
20,5
Житомирська
1493
1785
19,6
Закарпатська
1562
1846
18,2
Запорізька
1843
2187
18,7
Івано-Франківська
1627
1927
18,4
Київська
1987
2295
15,5
Кіровоградська
1537
1815
18,1
Луганська
1873
2271
21,2
Львівська
1667
1941
16,4
Миколаївська
1806
2122
17,5
Одеська
1787
2046
14,5
Полтавська
1733
2102
21,3
Рівненська
1614
1960
21,4
Сумська
1593
1866
17,1
Тернопільська
1412
1659
17,5
Харківська
1804
2060
14,2
Херсонська
1482
1733
16,9
Хмельницька
1521
1786
17,4
Черкаська
1532
1835
19,8
Чернівецька
1523
1772
16,3
Чернігівська
1465
1711
16,8
м.Київ
3161
3431
8,5
м.Севастополь
1882
2167
15,1
У 2010 р. у порівнянні з 2009 р. середньомісячна заробітна плата працівників зросла в середньому по Україні на 17,5 %. При цьому найбільші темпи приросту середньомісячної заробітної плати спостерігаються в Рівненській (21,4%), Полтавській (21,3%), Луганській (21,2%) областях, а найнижчі – у Харківській (14,2%) і Одеській (14,5%). У місті Києві темпи приросту становили 8,5%. Це найнижчий показник по Україні. Але, незважаючи на низькі темпи приросту, середньомісячна заробітна плата в Києві залишається найбільшою.
Розмір середньомісячної заробітної плати працівників по регіонах у 2010 році варіює від 1659 грн у Тернопільській області до 3431 грн. у м. Києві, тобто співвідношення між ними становить 2 рази.
Висновки
В економіці країни залишається значною диференціація рівня оплати праці за регіонами. Серед регіонів найнижчий рівень оплати праці (на 26% менший від середнього по країні) зафіксовано у Тернопільській області, натомість найвищий (на 53% більший від середнього по країні), як і раніше, спостерігався у місті Києві. Середня заробітна плата працівників Київської, Дніпропетровської та Донецької областей також перевищили показник у цілому по країні (на 2,5%-14,0%).
Виникнення проблем регіонального розвитку зумовлено різноманіттям історичних, природно-географічних, соціально-економічних, політичних факторів, зокрема таких, як забезпечення регіонів природно-сировинними ресурсами, різний ступень розвитку господарської інфраструктури, систем зв’язку, транспорту тощо.
Зростання “розривів” в оплаті праці в регіональному розрізі погіршує конкурентоспроможність, насамперед, економічно слабких регіонів. Водночас, попри більш високий рівень заробітної плати в окремих індустріальних регіонах звідти теж відбувається відплив робочої сили. Тобто можливим є сценарій за яким виробникам і власникам підприємств необхідно буде значно підвищувати зарплату для утримання персоналу. Однак, це може означати зростання виробничих видатків, а з тим і втрату конкурентних позицій значної частки підприємств, де рівень заробітної плати є заниженим.
Середньомісячна заробітна плата в Україні, незважаючи на її ріст, водночас суттєво не впливала на зниження бідності в Україні. Проведення у середньостроковій перспективі економічної політики, спрямованої на стримування темпів зростання доходів населення, є недоцільним. Вона повинна реалізовуватися у площині зростання середньомісячної заробітної плати як основного пріоритету соціальної політики на основі стійкого економічного зростання і забезпечення мінімальних соціальних стандартів, що поступово перестають продукувати застійну бідність. Підвищення заробітної плати водночас стане базою подальшого соціального реформування.
На державному рівні поступове реальне зростання середньомісячної заробітної плати повинно супроводжуватися заходами щодо її реформування на основі створення накопичуваного пенсійного фонду, ширшого залучення працівників до добровільного пенсійного страхування, запровадження медичного страхування, удосконалення оподаткування заробітної плати і доходів домашніх господарств (внаслідок наближення податкової соціальної пільги до мінімальної заробітної плати для низькооплачуваних працівників, введення податку на нерухомість, оподаткування процентних доходів на депозити), переходу до бездотаційної оплати населенням за користування житлом і комунальними послугами за ринковими цінами. Ці заходи означають зростання оплати праці в цілому за рахунок компенсаційного (соціального) пакету.
Проблеми заробітної плати (щодо її рівня, динаміки) неможливо вирішити лише її організацією, плануванням, регулюванням, нормуванням. Тож, для подальшого її зростання необхідно забезпечити зростаючу продуктивність праці, без якої економічний і соціальний розвиток неможливий.
Література
Офіційний сайт державного комітету статистики [Електронний ресурс]: http://www.ukrstat.gov.ua.
Соколик М. Мінімальні соціальні стандарти у формуванні середньомісячної заробітної плати в Україні // Економіст – 2010. - №5.