книга. Книга з Економічний аналіз. Робота № 520736

Перехід до торгівельного партнера Binance

книга

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Інші

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Книга

Предмет:

Економічний аналіз

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Частина ІІІ УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ РОЗДІЛ 11 АНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ТА МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 11.1. Аналіз реалізації продукції У міру насичення ринку та посилення конкуренції вже не виробництво визначає обсяг продажу, а навпаки, можливий обсяг продажу є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, котрі воно може реально й прибутково реалізувати. Темпи зростання обсягу реалізації продукції безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток та рентабельність підприємства. Тому аналіз показників реалізації має важливе значення. Його основні завдання: оцінка рівня виконання плану (прогнозу) та динаміки реалізації продукції; визначення впливу різних факторів на зміну величини цих показників; розробка заходів для збільшення обсягів реалізації продукції. Джерелами інформації для аналізу є бізнес-план підприємства, оперативні плани-графіки, звітність ф. 5-ЗЕЗ «Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування», ф. 2 «Звіт про фінансові результати», відомість 16 «Рух готових виробів, їх відвантаження та реалізація» та ін. Обсяг реалізації продукції визначається за відвантаженою покупцям продукцією і може виражатися в порівнянних, планових та діючих цінах. За умов ринкової економіки цей показник набуває першочергового значення. Реалізація продукції — це ланка зв’язку між виробником і споживачем. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і обсяг її виробництва. Важливе значення для оцінки виконання планів мають також натуральні показники обсягів реалізації продукції (штуки, метри, тонни та ін.). Їх використовують для аналізу обсягів реалізації продукції за окремими видами та групами однорідної продукції. Аналіз починається з вивчення динаміки реалізації продукції, розрахунку базисних та ланцюгових темпів зростання та приросту. Для прикладу (табл. 11.1) розглянемо діяльність умовного АТ «Квант», що випускає широкий асортимент продукції: товари промислового призначення, освітлювальні прилади, медичну техніку, споживчі товари та ін. Підприємство належить до перспективної галузі промисловості України. Проблеми реалізації продукції, на які натрапило АТ, є типовими для більшості підприємств України на етапі перехідного періоду. Таблиця 11.1 ДИНАМІКА РЕАЛІЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ВИДІВПРОДУКЦІЇ У ДІЮЧИХ ЦІНАХ Вироби Обсяг реалізації продукції, тис. грн. Темпи зростання (зниження), % рік базисні ланцюгові 1998 1999 2000 1999до 1998 2000до 1998 1999до 1998 2000до 1999 Індикатор 1 552,2 338,1 263,9 64,7 50,5 64,7 78,0 Індикатор 2 343,8 228,3 121,2 66,4 35,2 66,4 53,0 Індикатор 3 47,1 10,3 2,7 21,8 5,7 21,8 26,2 Вироби квантової електроніки 7,3 7,0 — — — — — Обчислювальна техніка 320,0 132,8 63,0 41,5 19,7 41,5 47,4 Медична апаратура 3,0 4,5 3,1 150,0 103,3 150,0 68,8 Ревербератори 399,6 885,8 20,6 221,6 5,2 221,6 2,3 Посуд 5,8 6,5 1,9 112,0 32,8 112,0 29,2 Годинники 346,2 132,9 26,1 38,3 7,5 38,3 19,6 Інші вироби 104,2 72,4 2,3 69,4 2,2 69,4 3,1 З табл. 11.1 видно, що за три роки обсяг реалізації всіх видів продукції, крім медичної апаратури, скоротився в кілька разів. Особливо різко обсяг реалізації впав у 2000 році. Це призвело до значного збільшення залишків нереалізованої продукції на складах, погіршання фінансового стану АТ. Так, сумарні обсяги залишків на складах становили в 2000 році близько 300 тис. грн., що за фактичного середньомісячного рівня реалізації в 2000 році створює запаси більше ніж на сім місяців. Тільки щодо засобів обчислювальної техніки запаси становлять трохи менше місячного обсягу реалізації. За такими асортиментними групами, як «Індикатор 2», залишки дорівнюють півтора-, а посуд — майже дворічному обсягу реалізації. Середньорічний темп зростання (зниження) реалізації продукції можна розрахувати за середньогеометричною або середньоарифметичною ваговою. Визначимо його за середньогеометричною (щодо виробу «Індикатор 1»): тобто середньорічний темп зниження реалізації дорівнює 30%. Оцінка виконання прогнозу реалізації продукції за звітний період (місяць, квартал, рік) проводиться за даними табл. 11.2. Таблиця 11.2 АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ПРОГНОЗУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВОМ за І квартал 2001 року Виріб Реалізація продукції, тис. шт. прогноз факт відхилення (±) % до прогнозу Індикатор 1 Індикатор 2 ... Посуд Годинники 237,0 2926,5 ... 2,829 2,179 76,4 352,3 ... 1,486 1,770 – 160,6 – 2573,95 ... – 1,343 – 0,409 – 67,5 – 87,6 ... – 47,4 – 18,7 Як бачимо з табл. 11.2, загальна тенденція зниження обсягів реалізації збереглася і в І кварталі 2001 року. Це призвело до дальшого погіршання фінансового стану АТ. Для прийняття управлінських рішень потрібен аналіз причин відхилень фактичних даних від прогнозних. Оперативний аналіз відвантаження продукції здійснюється на підставі розрахунку, в якому відображаються планові та фактичні відомості про відвантаження продукції за обсягом, асортиментом за день, наростаючим підсумком з початку місяця, а також відхилення від плану (табл. 11.3). Таблиця 11.3 ОПЕРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ, тис. шт. Продукція План 02.01.2001 р. 03.01.2001 р. і т. д. на добу на місяць план з початку місяця фактичний обсяг відхилення від плану за добу з початку місяця Індикатор 1:відвантаження 3,2 79 3,2 — — — Індикатор 2:відвантаження 40,6 975,5 40,6 38,6 38,6 – 2,0 Індикатор 3: відвантаження — — — — — — Аналіз реалізації продукції тісно пов’язаний з аналізом виконання договірних зобов’язань щодо поставок продукції. Невиконання договірних зобов’язань спричиняє зменшення виручки, прибутку, штрафні санкції. Крім того, за умов конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що призведе до спаду виробництва. Особливо важливе значення для підприємства має виконання міжнародних угод та державних контрактів. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, податкові та кредитні пільги. Під час аналізу визначають виконання плану поставок за місяць та наростаючим підсумком у цілому по підприємству щодо окремих споживачів та видів продукції, з’ясовують причини невиконання плану та оцінюють стан виконання договірних зобов’язань (табл. 11.4). Відсоток виконання договірних зобов’язань розраховують діленням різниці між плановим і фактичним обсягами відвантаження за договірними зобов’язаннями на плановий обсяг: Таблиця 11.4 АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ З ВІДВАНТАЖЕННЯ ПРОДУКЦІЇ ЗА СІЧЕНЬ, тис. шт. Виріб Споживач План поставки за договором Фактично відвантажено Недопоставка продукції Заліковий обсяг у межах плану Індикатор 1 АТ «Електронмаш», Київ 25 25 — 25 АТ «САМ», Курськ 42 42 — 42 з-д «Еталон», Мінськ 50 40 – 10 40 Індикатор 2 АТ «Електрон», Дніпропетровськ 8920 8800 – 120 8800 АТ «Консан», Казань 1916 2000 — 1916 … … … … … … Усього 18000 13000 – 5400 12600 З табл. 11.4 видно, що за звітний місяць недопоставлено продукції за договорами в кількості 5400 шт., або на 30%, а в цілому за рік — на 45% (табл. 11.5). Таблиця 11.5 АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ за рік, шт. Місяць План поставки продукції Недопоставка продукції Виконання, % за місяць з початку року за місяць з початку року за місяць з початку року Січень … Грудень 18 000 … 19 000 18 000 … 222 000 – 5400 … — – 5400 … – 99 000 70,0 … 100,0 70,0 … 55,0 Як показав аналіз, відхилення від договірних зобов’язань пов’язане з величиною партії виробів, недостатньою кількістю транспортних засобів, різними технологічними особливостями вантажопереробки, але головні причини полягають у відмові контрагентів від продукції АТ «Квант», через неконкурентоспроможність виробів, скорочення обсягів виробництва підприємствами-споживачами тощо. Вивчивши динаміку та виконання плану реалізації продукції та виконання договорів поставки, необхідно встановити фактори зміни її обсягу. Наведемо приклад оцінки деяких факторів. За даними табл. 11.6 плановий обсяг реалізації не виконано на 47 тис. грн., що зумовлено безпосереднім скороченням обсягів відвантаження на 37 тис. грн. і негативним впливом зростання обсягів залишків відвантажених товарів на 10 тис. грн. У свою чергу, невиконання плану відвантаження продукції пояснюється позитивним впливом збільшення обсягу виробництва (+ 3 тис. грн.) і негативним впливом зростання залишків готової продукції на складі підприємства (40 тис. грн.). Таблиця 11.6 Показники За планом, тис. грн. Фактично, тис. грн. Абсолютне відхилення Вплив факторів Товарна продукція 320 323 + 3 + 3 Зміна залишків продукції на складі – 20 + 20 + 40 – 40 Обсяг відвантаженої продукції 340 303 – 37 – 37 Зміна залишків відвантажених товарів + 50 + 60 + 10 – 10 Обсяг реалізації товарної продукції 290 243 – 47 ( Для глибокого аналізу проблем, що пов’язані з реалізацією продукції, слід перейти до детального розгляду дії всього комплексу факторів, які можуть впливати на кінцевий обсяг реалізації продукції (рис. 11.1). Як бачимо, кожну групу факторів треба аналізувати за відповідними методиками. На їх підставі або на підставі спеціальних методів аналізу готуються проекти управлінських рішень. Оскільки для України важливим завданням є розвиток експорту, то обсяги експортних поставок, терміни виконання, види продукції, стратегія конкурентів тощо стають одним з першочергових завдань аналізу факторів, які впливають на обсяг реалізації продукції. Рис. 11.1. Фактори, які впливають на обсяг реалізації продукції 11.2. Аналіз маркетинговоїдіяльності підприємства Значення та завдання аналізу маркетингової діяльності. Нині у зв’язку з розвитком у нашій країні ринкових відносин, збільшенням можливостей зовнішньоекономічної діяльності, значно зросла заінтересованість маркетингом, як концепцією ринкового управління. Кожне підприємство, плануючи обсяг виробництва, виробничу потужність, має заздалегідь знати, яку саме продукцію, в якому обсязі, де, коли і за якими цінами воно буде реалізовувати. Для цього потрібно вивчити попит на продукцію, ринки її збуту, їхню місткість, реальних та потенційних конкурентів, потенційних покупців, можливість організувати виробництво за конкурентною ціною та ін. Від цього залежать кінцеві фінансові результати, відновлюваність капіталу, його структура, а в кінцевому підсумку — фінансова стійкість підприємства. Отже, вивчення як внутрішнього, так і зовнішнього економічного середовища об’єктів господарювання є необхідним. Маркетингові дослідження, що традиційно розглядалися тільки в рамках самого маркетингу, стають нині невід’ємною частиною економічного аналізу підприємства, що за умов ринкових відносин є об’єктивною необхідністю, оскільки забезпечує системність проведення економічного аналізу. Із зазначеного випливає, що перелік завдань маркетингового аналізу є достатньо різноманітним і буде розширюватися в міру посилення функціональної ролі економічного аналізу. Так, аналіз повинен виявити причини падіння обсягів реалізації продукції, відхилень від маркетингових прогнозів, указати «слабкі місця» підприємства в цій галузі. Даний аналіз — це системне дослідження маркетингового середовища підприємства. Він включає кілька конкретних завдань, головними з яких є: 1. Аналіз ринків збуту продукції. 2. Аналіз цінової політики. 3. Аналіз системи розповсюдження товарів. 4. Аналіз конкурентоспроможності продукції. 5. Оцінка кон’юнктури ринку нового товару. 6. Аналіз ефективності маркетингової діяльності та ін. Системний підхід уможливлює виявлення проблем, що виникають, формулювання рекомендацій щодо вдосконалення маркетингової діяльності підприємства. Аналіз ринків збуту продукції. Від ринків збуту залежать обсяг продажу, середній рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума отриманого прибутку та ін. Треба наголосити на тому, що знання ринку того чи іншого товару є надзвичайно важливим для підприємства, оскільки, знаючи всю сукупність фірм, котрі функціонують у цій сфері обміну, можна виявити потенціальних та регіональних конкурентів. Основні завдання аналізу: оцінка місткості ринку та/ або окремих його сегментів; визначення факторів, що впливають на зміну ринків збуту; вивчення показників збуту різних категорій виробів; розробка пропозицій щодо формування ринків збуту. Зміст дослідження: оцінка структури ринків збуту; оцінка місткості ринку; оцінка частки ринку; аналіз динаміки продажу щодо підприємств-споживачів. На першому етапі аналізуємо структуру ринків збуту. Результати аналізу на прикладі умовного АТ «Квант» подано в табл. 11.7, 11.8. Як видно з даних табл. 11.7, у 2000 році 36% «Індикаторів 1» було реалізовано в Україні, 64% — в країнах СНД (передовсім у Росії та Білорусії). Для «Індикаторів 2» ці показники становлять відповідно 28,5% та 74,2%. Оцінка маркетингових прогнозів реалізації товарів промислового призначення базувалася на тому, що ці тенденції залишатимуться без змін і в найближчі роки. Оскільки виробництво АТ «Квант» традиційно орієнтоване на ринки країн колишнього СРСР, конкурентоспроможність виробів електронної техніки стосується тільки підприємств країн СНД. Вихід на ринки інших країн потребує додаткових ринкових досліджень і є взагалі проблематичним, бо конкурентоспроможність (технічні параметри виробів) є нижчою за міжнародні стандарти. Існують також інші обмеження (наприклад висока вартість сертифікації). Регіональну структуру ринку споживчих товарів визначимо, використовуючи табл. 11.8. З даних табл. 11.8 випливає, що регіональні ринки України охоплено достатньо широко, за винятком кількох областей (Вінницька, Херсонська та ін.). Обсяги продажу значно різняться в кожній області, а подекуди вони скоротилися на 90% і більше. З цього випливає, що оцінюючи регіональні ринки, необхідно досліджувати ринок кожної області, з’ясувати причини різного обсягу продажу. На другому етапі необхідно вивчити місткість ринку та показники частки ринку. Таблиця 11.7 РИНКИ ЗБУТУ ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ, 2000 рік Назва Обсяг реалізації, тис. штук (у дужках — %) на місцевому ринку в області у межах України за межами України Усього Індикатор 1 — — 160,0 (36,4) 280,0 (63,6) 440,0(100) Індикатор 2 — — 970,0 (25,8) 2789,0 (74,2) 3759,0(100) Індикатор 3 — — 0,3 (50,8) 0,29 (49,2) 0,59(100) Люмінесцентні лампи — — 0,6 (100) — 0,6(100) Вироби квантової електроніки — — 0,013 (68,4) 0,006 (31,6) 0,019(100) Засоби обчислювальної техніки — — 2,3 (90,6) 0,24 (9,4) 2,54(100) Медична техніка — — 16,5 (99,9) 0,02 (0,1) 16,52(100) Товари народного споживання 6,05 (13,1) 0,36 (0,8) 39,77 (86,1) — 46,18(100) Місткість товарного ринку є одним з основних об’єктів до-слідження, оскільки цей показник відображає принципово можливий обсяг збуту товару фірми. Місткість ринку визначається обсягом (у фізичних одиницях або вартісному вираженні) товарів, які на ньому реалізуються протягом року. Місткість ринку можна ви-значити за такою формулою: , де V — місткість ринку; В — виробництво товарів; Z — залишки товарних запасів; I — імпорт товарів; E — експорт товарів. Іншим важливим показником, величину котрого необхідно якнайретельніше визначати та прогнозувати, є показник ринкової частки. Ринкова частка — це відношення обсягу продажу певного товару даної організації до сумарного обсягу продажу цього товару всіма організаціями, що діють на даному ринку. Цей показник Таблиця 11.8 РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ОБСЯГІВ ПРОДАЖУ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ, шт. Область Годинники Світильники Електродзвінки Посуд 1999 2000 2000/1999, % 1999 2000 2000/1999, % 1999 2000 2000/1999, % 1999 2000 2000/1999, % Донецька 3109 1038 33,4 9934 1127 11,3 3495 110 3,1 744 266 35,8 Луганська 2226 78 3,5 2564 421 16,4 1106 24 2,2 952 — — Дніпропетровська 3395 937 27,6 7418 1281 17,3 1030 156 15,1 533 326 61,2 Запорізька 2011 2035 101,2 2593 1487 57,3 650 216 33,2 308 360 116,9 Кіровоградська 530 40 7,5 4048 160 4,0 2514 — — 195 33 16,9 Полтавська 702 42 6,0 3606 176 4,9 1369 11 0,8 427 64 15,0 Сумська 472 164 34,7 3443 337 9,8 966 192 19,9 358 30 8,4 Харківська 88 86 97,7 4228 539 12,7 2406 84 3,5 300 — — Волинська 250 15 6,0 1272 228 17,9 377 2 0,5 396 210 53,0 Житомирська 620 238 38,4 8435 735 8,7 2112 108 5,1 934 513 54,9 Рівненська 1766 922 52,2 5660 367 6,6 2194 161 7,3 468 208 4,4 Вінницька 308 — — 1164 — — 118 — — 315 — — Тернопільська 178 — — 4263 — — 640 — — 305 — — Хмельницька 1282 480 37,4 708 507 71,6 110 — — 604 268 44,4 Закінчення табл. 11.8 Область Годинники Світильники Електродзвінки Посуд 1999 2000 2000/1999, % 1999 2000 2000/1999, % 1999 2000 2000/1999, % 1999 2000 2000/1999, % Закарпатська 1356 60 4,4 2982 334 11,2 764 96 12,6 661 — — Івано-Франківська 56 — — 1133 — — — — — 13 — — Львівська 1820 44 2,4 996 37 3,7 448 — — 382 90 23,6 Чернівецька 284 — — 771 40 5,2 476 — — 730 93 12,7 Київська 1799 1250 69,5 5618 2771 49,3 1282 876 68,3 134 739 54,9 Черкаська 1122 175 15,6 4222 152 3,6 2070 — — 364 168 46,2 Чернігівська 302 346 114,6 1372 1732 126, 1085 216 19,9 104 222 21,2 Миколаївська 2630 48 1,8 5856 184 3,1 5106 — — 322 45 14,0 Одеська 762 — — 4401 — — 1004 — — 242 — — Херсонська 558 — — 2568 — — 162 — — 62 — — Автономна Республіка Крим 1333 180 13,5 4877 132 2,7 2648 144 5,4 455 — — Разом 28959 8178 9413 12756 3489 239 166 363 Країни СНД 4000 152 3,8 552 — — — — — — — — УСЬОГО 39959 8330 25,3 9468 12756 13,5 3413 239 7,0 21,8 є ключовим для оцінки конкурентної позиції організації. Так, щодо АТ «Квант», місткість ринку виробів «Індикатор 1» стосовно потенційних споживачів у країнах СНД (за станом на 1999—2000 рр. — 86 підприємств) становила 120,0 тис. грн., ринку виробів «Індикатор 2» (35 підприємств) — 130,0 тис. грн. Однак у 2000—2001 рр. місткість ринку скоротилася в кілька разів. Проаналізуємо окремі сегменти ринку виробів «Індикатор 1» та «Індикатор 2». Так, у колишньому СРСР вироби «Індикатор 1» та «Індикатор 2» використовувались для виготовлення калькуляторів, що становило третину усього попиту на індикатори. Нині з причини неконкурентоспроможності калькуляторів, що виробляються в країнах СНД, проти імпортних, випуск калькуляторів підприємствами СНД тимчасово припинено. Отже, приблизно третина втраченої місткості ринку індикаторів не підлягає відновленню. Ті самі індикатори використовувались і для годинників. Сумарний попит виробників годинників на індикатори становив 30% місткості ринку. Оскільки значно впав платоспроможний попит на годинники взагалі, а особливо на дорожчі та нижчої якості проти імпортних, годинники країн СНД, то половина виробників годинників у СНД повністю припинила випуск своєї продукції. Отже, обсяг реалізації індикаторів для виробництва годинників становив у 2000 році тільки 1% колишньої місткості ринку. Перспективи розвитку цього сегменту залежать від динаміки платоспроможного попиту населення, а також від підвищення конкурентоспроможності годинників виробництва країн СНД. Наступний етап — вивчення динаміки зміни становища кожного виду виробів на ринках збуту за останні кілька років. Найбільше практичне значення має аналіз за підприємствами-споживачами (табл. 11.9). З цієї таблиці бачимо, що основними споживачами ринку індикаторів («Індикатор 2») стали виробники різноманітних електропобутових приладів, бо спад обсягів виробництва електропобутової техніки є набагато меншим, ніж інших видів споживчих товарів. Електропобутова техніка виявилася конкурентоспроможною за низкою технічних параметрів і, головно, за рівнем цін. Для точніших прогнозів бажано використати дані аналізу ринків збуту електропобутової техніки як в Україні, так і в країнах СНД. Аналіз цінової політики підприємства. Одним з найсуттєвіших напрямків аналізу є цінова політика підприємства на товарних ринках. Ціни забезпечують підприємству запланований прибуток, конкурентоспроможність продукції, попит на неї. Через ціни реалізуються кінцеві комерційні цілі, визначається ефективність діяльності всіх ланок виробничо-збутової структури підприємства. Таблиця 11.9 ОЦІНКА ОБСЯГІВ ПРОДАЖУ ВИРОБІВ «ІНДИКАТОР 2» ЗА ПІДПРИЄМСТВАМИ-СПОЖИВАЧАМИ, тис. шт. Споживач Сфера застосування Обсяг продажу, тис. шт. 1998 р. 1999 р. 2000 р. Індикатор 2.1. «БелТиз», Молодечно Сигнальна апаратура — — 34,0 ВО «Свет», СПб Блок індикації до сигнальної апаратури — 73,0 390,0 ВО «Кисан», Красноярськ Холодильники — 390,0 200,0 «Точмаш», Казань Індикація мережі — 34,0 16,0 Індикатор 2.2. АТ «Бета», Уфа Електропобутові прилади — — — «Нител», Н. Новгород Блок до телевізора — — — ВО «Приборостроительный», Уфа Електроплитки — 7,0 0,2 АТ «Дальприбор», Владивосток Електропобутові прилади — 10,0 24,5 АТ «Изумруд», Владивосток Електропобутові прилади — — — Індикатор 2.3. ОАО «Івіта», Івано-Франківськ — — — ВО «Свет», СПб Холодильники 385,0 180,0 — ВО «Кисан», Красноярськ Холодильники — 810,0 3281,0 ВО «Белвар», Мінськ Електропобутові прилади — 160,0 51,6 АТ «Термаль», Н. Новгород Чайники, самовари, праски 55,0 60,0 — Завод телеграфної апаратури, Калуга Телефонна апаратура 34,0 22,0 — ВО «Ахтуба», Волгоград Інгалятор «Лотос», Електро-конвектор 34,0 7,3 — Приладобудівний завод, Мало-ярославець Електропобутові прилади — 9,0 4,5 Індикатор 2.4. ПТФ «Веста», В’ятка Пральні машини 80,0 362,0 — Цінова політика полягає в тому, що підприємство встановлює ціни на такому рівні та змінює їх (залежно від ситуації на ринку) так, щоб забезпечити досягнення короткострокових і довгострокових цілей. Процес ціноутворення розглядається як серія процедур установлення ціни. Тому (залежно від цілей аналізу) аналізують або окремі процедури або весь комплекс. Основні завдання аналізу: вивчення змісту процедур установлення ціни, рівня цін для визначення обґрунтованості конкретної ціни на продукцію; розробка пропозицій щодо формування ефективної цінової політики. Зміст та послідовність аналізу цінової політики загалом можна розподілити на такі етапи: І етап. Аналіз впливу типів ринку на цінову політику. Аналізуючи цінову політику, треба мати на увазі, що вона залежить від типу ринку. В економічній літературі виокремлюють чотири типи ринку («чиста конкуренція», «монополістична конкуренція», «олігополістична конкуренція», «чиста монополія»), кожний з яких має власні проблеми в галузі ціноутворення. За винятком роботи на ринках чистої конкуренції, підприємствам необхідно аналізувати методику встановлення початкової ціни на свої товари. ІІ етап. Аналіз цілей ціноутворення. Політика цін залежить від того, яких саме цілей підприємство намагається досягти за допомогою конкретного товару. Прикладами таких цілей можуть бути: виживання підприємства, максимізація прибутку, вихід у лідери за показниками частки ринку або якості товару, оволодіння відповідною часткою ринку та ін. Так, забезпечення виживання стає основною ціллю підприємства тоді, коли на ринку занадто багато виробників та панує гостра конкуренція, або тоді, коли потреби клієнтів несподівано й різко змінюються. Щоб забезпечити роботу підприємств та збут своїх товарів підприємства змушені встановлювати низькі ціни, запроваджувати програми цінових знижок. За реалізації завдань здобування лідерства за показниками якості товару цілком виправданим буде встановлення на нього високої ціни (для покриття витрат на досягнення високої якості та проведення НДОКР). ІІІ етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства. На практиці процес формування цін залежить від багатьох факторів — витрат виробництва, величини попиту, конкуренції, транспортних витрат, ввізного мита, зміни курсів обміну валют, реклами та інших елементів стимулювання збуту. Отже, під час аналізу треба враховувати таке: Фактори витрат. Підприємство, що взяло за основу політику ціноутворення, орієнтовану на витрати, установлює ціни, виходячи з витрат і відповідного відсотка прибутку. Ціноутворення, в основу якого покладаються витрати, використовують для товарів виробничого призначення, котрі не мають якихось індивідуальних характеристик. Фактори попиту. Ціноутворення, орієнтоване на ринковий попит, передбачає оцінку інтенсивності попиту: високі ціни призначаються на товари підвищеного попиту, а низькі — на товари з незначним попитом, навіть тоді, коли собівартість одиниці товару в обох випадках є однаковою. Ціноутворення з орієнтацією на попит, є ефективним щодо марочних споживчих товарів та багатьох видів товарів виробничого призначення. Фактори конкуренції. Найліпшим прикладом ціноутворення, орієнтованого на ціни конкурентів, можуть бути біржові ціни на метал, пшеницю, чай та ін., рівень яких диктують світові ринкові ціни та які встановлюються в результаті взаємодії великої кількості продавців та покупців. Для кожного продавця призначення ціни, вищої за встановлений рівень, може стати причиною значного зменшення замовлень, а нижча ціна призводитиме до невиправданого зменшення прибутків. Головне в ціноутворенні, орієнтованому на ціни конкурентів, урахувати ціни на продукцію тих підприємств, що виготовляють аналогічні продукти. Аналізуючи цінову конкуренцію, звичайно виділяють: конкуренцію між фірмами однієї галузі; міжгалузеву конкуренцію; конкуренцію замінників. ІV етап. Аналіз умов та методів формування початкової ціни на товар. Змістом цього етапу аналізу є: 4.1. Оцінка попиту. 4.2. Оцінка витрат. 4.3. Аналіз цін та товарів конкурентів. 4.4. Аналіз методів ціноутворення, що вживаються. V етап. Аналіз методів ціноутворення. Коли підприємство встановило первісну ціну, то воно повинно скоригувати її з урахуванням різних факторів, що діють в зовнішньому середовищі. Треба здійснити передовсім аналіз: 5.1. Ціноутворення на новий товар. 5.2. Ціноутворення в рамках товарної групи. 5.3. Ціноутворення за регіональним принципом. 5.4. Установлення цін зі знижками та заліками. 5.5. Установлення цін для стимулювання збуту. VІ етап. Аналіз варіантів зміни цін конкурентами. Підприємства, що розробили власну систему цін та стратегію ціноутворення в процесі своєї діяльності, змушені знижувати або підвищувати ціни. Причинами цього є, наприклад, недовантаження виробничих потужностей, інфляція, надмірний попит та ін. Щоб з’ясувати, як має діяти підприємство за зміни цін конкурентами, необхідно проаналізувати: причини та період зміни цін конкурентами; можливу зміну своєї частки ринку; життєвий цикл свого товару; роль даного товару в межах власної товарної номенклатури; динаміку витрат залежно від обсягу виробництва. Так, наприклад, у табл. 11.10 подається дослідження рівня цін на індикатори АТ «Квант» та аналогічні вироби конкурентів. Ця таблиця може використовуватися для оперативного аналізу рівня цін конкурентів за певний період (рік, квартал, місяць) та прийняття відповідних управлінських рішень. З аналізу, проведеного за даною методикою, випливають такі, зокрема, висновки: 1. Керівництво АТ «Квант» помилково визначило цілі фірми та цінову політику. Головною ціллю на цьому етапі мало би бути не одержання високого прибутку, а виживання підприємства або втримання належної йому частки ринку. 2. 40% індикаторів, що виробляються в АТ «Квант» за умовами поставки Ex Works, значно дорожчі, ніж у конкурентів. 3. Цінову політику орієнтовано на витрати виробництва, тобто ціна встановлювалася, виходячи з витрат та певного відсотка прибутку. Відтак витрати на одиницю продукції за скорочення обсягів реалізації зростають. 4. Ціну на вироби встановлено адміністративними рішеннями, без огляду на умови ринкового попиту. 5. АТ «Квант» не має чіткої політики ціноутворення на випадок зміни цін конкурентами передовсім на зовнішніх ринках. 6. Визначаючи ціни, АТ «Квант» не враховувало життєвого циклу власних виробів. Крім того, результати дослідження свідчать про велику конкуренцію в галузі, що потребує від фірми: а) зниження цін на вироби; б) встановлення гнучкої системи цін

Книга Економічний аналіз

380989572799

01.03.2013 16:03-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись

книга

Інформація про навчальний заклад

Інформація про роботу

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Коментарі

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Оголошення від адміністратора

Admin

Вхід на сайт

Поскаржитися на роботу