Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
курсова робота
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Кібернетики
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економічний аналіз
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Курсова робота
З дисципліни: “Економічний аналіз”
Тема:“Аналіз оплати праці на ОП “Полтававодоканал” ”
ВСТУП
У ході фінансово-економічного аналізу підприємства не обхідно визначити ефективність прийнятої ним системи оплати праці як з точки зору впливу на ефективність ро боти, в першу чергу — на збереження трудового колективу і підвищення продуктивності праці робітників, спеціалістів, інших працівників, так і з точки зору значення заробітної плати як однієї з найважливіших складових частин ви трат на виробництво. У фінансово-економічному аналізі оперують такими поняттями, пов'язаними з оплатою праці працівників та іншими виплатами їм у грошовій (а в дея ких випадках і в натуральній) формі.
У більшості галузеіі промисловості витрати на оплату праці мають значно меншу частку в собівартості продукції, ніж матеріальні витрати. Проте загальновідомо, що одним з НАЙважливіших джерел зниження собівартості продукції є більш швидке зростання продуктивності праці порівняно із середньою оплатою праці. Тому аналізові витрат на оплату праці слід завжди приділяти першочергову увагу.
У ході аналізу слід підрахувати, яка частина збільшення (зменшення) фонду оплати праці є результатом збільшення (зменшення) чисельності персоналу, яка обумовлена зміною середньої заробітної плати на одного працюючого (або на одного робітника).
У ході аналізу динаміки і структури фонду оплати праці необхідно з'ясувати:
— як динаміка фонду оплати праці пов'язана з динамі кою обсягу продукції;
які найирогресшшіші форми оплати праці практи кує підприємство, як вони стимулюють зростання продук тивності праці;
які резерви має підприємство для зменшення витрат на оплату праці і відповідно для підвищення рентабель ності його роботи;
наскільки ефективна діяльність відповідних функціо нальних служб підприємства щодо недопущення несвоєчас ної виплати заробітної плати членам трудового колективу.
Джерелами аналізу фонду оплати праці є: державна статистична звітність (Форми 1 – ПВ (місячна та квартальна)Форма 1 – П (річна)), баланс, звіт про фінансові результати, примітки до річної фінансової звітності.
Об”єктом дослідження даної курсової роботи є Полтавське обласне державне комунальне підприємство водоканально – каналізаційного господарства “Полтававодоканал” засноване на базі діючого об”єднання “Полтававодоканал”, далі ОП “Полтававодоканал”.
Методичні способи та прийоми, які використовуються в аналітичному дослідженні:
Логічні: аналіз; синтез; індукція; дедукція; абстракція; порівняння; деталізація.
Економіко – статистичні: відносні величини, середні величини, ряди динаміки, тіндекси, групування, графічний спосіб.
Детермінований факторний аналіз: ланцюгові представники, абсолютні різниці, відносні різниці, індексний, пропорційного ділення, інтегральний, логарифмічний.
Стохастичний факторний аналіз: кореляційно – регресивний аналіз, дисперсійний, компонентний аналіз.
Економіко – математичні: економічні, математичного програмування, дослідження операцій, економічної кібернетики, методи теорії і оптималних процесів.
Евристичні: прийом Дельфі, конференція ідей, морфологічний прийом, асоціації та анології, колектив блокноту.
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правело, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно- ділових якостей працівників, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, організації, і максимальним розміром не обмежується.
Питання державного та договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом, Законом України “Про оплату праці” та іншими нормативно – правовими актами.
В умовах переходу до ринкової економіки складається нова система оплати праці. Їй властиві такі риси:
підпорядкування завданням інтенсивного типу розвитку економіки. Оплата праці використовується як найважливіший засіб стимулювання продуктивності праці, прискорення науково – технічного прогресу, поліпшення якості продукції, підвищення ефективності виробництва і зміцнення дисципліни;
забезпечення прямої жорсткої залежності оплати праці від кінцевих результатів господарської діяльності трудових колективів;
оптимальне поєднання інтересів трудових колективів з загальнонародними;
усунення будь – якої зрівнялівки і верхньої межі в оплаті праці, що дає змогу більш послідовно здійснювати принцип соціальної справедливості;
посилення заінтересовіності працівників у виконанні робіт меншим числом працюючих;
створення переваг в оплаті тим, від кого залежить прискорення темпів науково – технічного прогресу;
чіткість і доступність механізму нарахування заробітної плати, що сприяє розумінню широкими верствами працівників зв”язку оплати праці з результатами виробництва.
РОЗДІЛ 1. СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ОП “Полтававодоканал”
Основною формою розподілу доходів для найманих працівників є заробітна плата. Вона являє собою ціну, що виплачується за використання праці.
Заробітна плата існує у двох основних формах: почасовій і відрядній, які й використовуються на даному підприємстві.
На основі почасової і відрядної форм оплати праці можуть конструюватися різні системи оплати праці. Пряма відрядна оплата праці передбачає пропорційну залежність розміру оплати праці від рівня (відсотка) виконання норми виробітку.
Форми Оплата праці Система
відрядна
преміально – відрядна
непряма – відрядна
здільно – преміальна
відрядно – прогресивна
акордна
почасова
1.проста почасова
2.почасова – преміальна
3. по посадовим складам
Почасова система оплати праці ставить виплату встановленої тарифної ставки (посадового окладу) у залежність від виконання робочого часу. Перевиконання норми робочого часу, встановленої на день (чи на обліковий період при підсумковому обліку робочого часу). Невиконання встановленої норми тривалості робочого часу тягне пропорційне зменшення розміру оплати праці.
Невиконання норми інтенсивності праці при почасовій системі оплати праці, хоч би ця норма і була кількісно точно визначена, не може бути підставою для зменшення розміру заробітної плати. Реакція на невиконання норми праці у цьому разі може бути застосування до працівника дисциплінарного стягнення ( за наявності його вини).
Почасова заробітна плата – це оплата вартості та ціни робочої сили за її функціонування протягом певного робочого часу. Для визначення рівня оплати робочої сили з”ясовують погодинну ставку заробітної плати, яку називають ціною праці.
денна вартість робочої сили
Ціна робочої сили = середня тривалість робочого дня
Погодинна оплата праці як різновид почасової використовується для подовження тривалості робочого дня.
Почасова заробітна плата переважала на перших етапах розвитку капіталізму.
У сучасній економічній системі застосовуються такі системи заробітної плати: тарифна, преміальна, колективна форми оплати. Їх вибір залежить від трьох основних факторів:
ступеня контролю робітником кількості й якості виробленої продукції;
ретельність, з якою продукція може бути врахована;
рівень витрат, пов”язаних із впровадженням тієї чи іншої системи оплати.
За тарифної системи заробітна плата залежить від безперебійної роботи устаткування, від складності праці, яка виражена відповідним тарифним розрядом і ставкою.
Преміальна система заробітної плати пов”язують тарифні ставки з нормами витрат праці певного функціональною залежністю. Вони застосовуються там, де робота має характер одноманітних операцій, може бути виміряна й виконується в темпі, який підлягає контролю окремої особи або групи робітникув Поточний контроль за робітником зведено до мінімуму. Застосування преміальних форм оплати праці грунтується на прийомах відрядної та погодинної заробітної плати.
Додаткова частина заробітної плати залежить від факторів виробничої діяльності працівників, які не можуть бути повною мірою враховані заздалегідь, відображають специфічні умови праці на цьому підприємстві або особливості складу працівників.
По – перше, додаткова частина заробітної плати враховує індивідуальні результати праці тих працівників, які завдяки особистим здібностям досягли особливих успіхів. Формами винагороди такої праці є : оплата робітників – відрядників за перевиконання норм виробітку; доплати за суміщення професій (посад); розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт. Крім того, встановлюються надбавки робітникам – за професійну майстерність, інженерно – технічним працівникам – за високі досягнення у праці.
По – друге, додаткова частина заробітної плати враховує колективні результати праці. Вона реалізується переважно у вигляді премій та інших видів винагороди з фонду матеріального заохочення. Премія – це не звичайна добавка до заробітної плати, а особлива форма винагороди за творчі успіхи в роботі, за виконання завдань особливого значення.
Відрядна або поштучна заробітна плата – це оплата вартості й ціна товару робоча сила залежно від розмірів виробітку за одиницю часу. Вона є перетвореною формою погодинної заробітної плати. Витрати робочої сили за цієї форми заробітної плати вимірюються кількістю й якістю виробленої продукції. Відрядна заробітна плата використовується для підвищення інтенсивності праці, скорочення витрат на нагляд за робітниками, посилення конкуренції серед робітників. Застосування прямої відрядної системи оплати праці можливе у випадку встановлення працівнику не лише норм виробітку у вигляді кількості одиниць продукції, а й кількості інших одениць, якими вимірюються результати праці.
Відрядно – прогресивна система оплати праці широко застосовується у нашій державі у сорокові та на початку п”ятидисятих років.
Вона передбачала застосування знижених розцінок, розрахованих на основі тарифної ставки та норми виробітку при, як правело, стовідсотковому виконанні норм виробітку. Перевиконання норм виробітку спричинювало підвищення розцінок при оплаті продукції, виготовленої понад встановлення норми виробітку. Розмір підвищення розцінок диференціюється залежно від рівня перевиконання норми виробітку. Новітня практика організації оплати праці вважає відрядно – прогресивну систему оплати такою, яка невиправдано збільшує валові витрати, тому у сучасній практиці організації праці вона, як правило,не застосовується.
Відрядна система оплати праці може встановлюватися з застосуванням норм праці, розрахованих на облік колективеих результатів праці.
Відрядну форму заробітної плати в основному застосовують у тих випадках, коли рівень механізації виробництва такий, що результат діяльності значною мірою залежить від інтенсивності праці працівників. Комплексна механізація і автоматизація виробництва зумовлює широке використання погодинної форми заробітної плати. При цьому частка простої погодинної оплати знижується, а погодинно – преміальної зростає.
З метою посилення стимулювання праці працівників застосовується почасово – преміальна система оплати праці. Вона передбачає поєднання відрядної оплати з виплатою премій.
Відрядно – преміальна система передбачає сплачування робітникові певної суми за кожен вибір. За норматив береться найменший можливий обсяг виробітку, завдяки чому він поширюється на більшість робітників.
Ця система передбачає інтенсифікацію праці, поліпшення морального й соціального клімату на підприємствах. В умовах стимулювання, що грунтуютьсяна погодинних формах заробітної плати, за норму береться обсяг робіт, що її виконує, як правело, робітник середньої кваліфікації за одну годину. За перевиконання цієї роботи на 1% заробітна плата зростає на 1%, але загальний розмір надбавок не перевищує 15 – 20% загального заробітку. Така система стимулює переважно кількість праці, а перевірку якості покладено на контролерів і майстрів. Повторний брак є підставою для вживання дисциплінарних заходів, а неодноразові випадки браку – для звільнення робітника. Зокрема, можливо застосування акордної системи оплати праці, тобто оплати праці за кінцевим результатом ( за виконання етапу будівельних робіт, за побудований об”єкт тощо). При відрядній системі оплати праці за колективними результатами праці розподіл відрядного заробітку усередині колективу, бригади провадиться за коефіцієнтом трудової участі.
На підприємствах мають затверджуватися положення про преміювання за основні виробничі результати, а також положення про порядок призначення і виплати премій за окремі досягнення у праці.
Більшість преміальних систем передбачає застосування технологічної надбавки, розмір якої залежить від тривалості режимної частини робочого часу устаткування або від часу ручної роботи, бо вона стимулює зацікавленість робітників у скороченні річної праці. Спеціальні премії призначають за дотримання технологічної дисципліни, за безаварійну роботу або за підтримання устаткування в належному стані.
Застосування колективних форм оплати праці зумовлене зростанням усуспільнення виробництва, погіршенням якості товарів внаслідок впровадження індевідуальних систем заробітної плати, вимогами трудящих. Найпоширенішою формою колективної праці є система “у часі у прибутках”. Вона передбачає, що за рахунок заздалегідь встановленої частки прибутку формується преміальний фонд, з якого робітники одержують виплати. Премії нараховуються за підвищення продуктивності праці, зниження витрат виробництва. Виплата премії робітникові залежить від розміру його заробітної плати з урахуванням особистих і трудових характеристик ( стаж роботи, раціоналізаторська діяльність, відсутність запізнень, відданість підприємству та ін.).
У межах системи “участі у прибутках” робітникам нерідко виплачують премії або їх частину у формі цінних паперів (акцій). Натомість від робітників вимагають відмови від страйків. У разі погіршення кон”юктури розміри виплат скорочуються, і виплати повністю припиняються. Водночас робітники можуть вільно розпоряджатися акціями підприємства, на якому вони працюють. При переході на інше підприємство або виході на пенсію їм сплачують ринкову вартість акцій.
РОЗДІЛ 2. ЗНАЧЕННЯ, ЗАВДАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА АНАЛІЗУ.
У ході фінансово-економічного аналізу підприємства не обхідно визначити ефективність прийнятої ним системи оплати праці як з точки зору впливу на ефективність ро боти, в першу чергу — на збереження трудового колективу і підвищення продуктивності праці робітників, спеціалістів, інших працівників, так і з точки зору значення заробітної плати як однієї з найважливіших складових частин ви трат на виробництво. У фінансово-економічному аналізі оперують такими поняттями, пов'язаними з оплатою праці працівників та іншими виплатами їм у грошовій (а в дея ких випадках і в натуральній) формі.
У ході аналізу динаміки і структури фонду оплати праці необхідно з'ясувати:
— як динаміка фонду оплати праці пов'язана з динамі кою обсягу продукції;
які найирогресшшіші форми оплати праці практи кує підприємство, як вони стимулюють зростання продук тивності праці;
які резерви має підприємство для зменшення витрат на оплату праці і відповідно для підвищення рентабель ності його роботи;
наскільки ефективна діяльність відповідних функціо нальних служб підприємства щодо недопущення несвоєчас ної виплати заробітної плати членам трудового колективу.
У зв'язку з цим насамперед визначаються склад і струк тура фонду оплати праці підприємства, динаміка цих по казників. При цьому треба мати на увазі незіставність в умовах інфляції показників оплати праці за звітний і ба зовий періоди. Тому для досягнення зіставності фондів оплати праці в кожному з них необхідно за кожен місяць базового року витрачені суми скоригувати на індекс інфляції, що фактично склався у країні від певного місяця до відповідного місяця звітного року включно (викори стання для коригування базового фонду оплати праці се редньорічного індексу інфляції призведе, із зрозумілих причин, до спотворення базового показника).
У ході аналізу слід підрахувати, яка частина збільшення (зменшення) фонду оплати праці є результатом збільшення (зменшення) чисельності персоналу, яка обумовлена зміною середньої заробітної плати на одного працюючого (або на одного робітника).
Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглядати в тісному взаємозв”язку з оплатою праці. З ростом продуктивності праці створюються реальні передумови для підвищення рівня її оплати. При цьому кошти на оплату праці слід використовувати таким чином, щоб темпи росту продуктивності праці опереджав темп росту її оплати. Лише при таких умовах створюються умови для збільшення темпів розширеного виробництва.
В зв”язку з цим аналіз використання коштів на оплату праці на кожному підприємстві має велике значення. В процесі аналізу потрібно здійснювати систематичний нагляд за використанням фонду заробітної плати, виявляти можливості економії коштів за рахунок зростання продуктивності праці та зниження трудомісткості продукції.
Джерелами аналізу оплати праці на підприємстві є табелі обліку робочого часу, форми звітності з праці, накази та ін.
РОЗДІЛ 3 ФІНАНСОВО – ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ”ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1.Юридичний статус підприємства. Види діяльності його. Організаційна структура управління підприємством.
Полтавське обласне державне комунальне підприємство водоканально – каналізаційного господарства “Полтававодоканал” засноване на базі діючого об”єднання “Полтававодоканал”.
Підприємство діє на основі Закону України “Про підприємства в Україні”. У своїй діяльності функціонально підпорядковане управлінню житлово -комунального господарства Полтавської адміністрації.
Обласне виробниче підприємство з метою реєстрації статуту діє на правах юридичної особи, яка має самостійний баланс, круглу печатку з своїм найменуванням, штамп та фірмовий бланк з реквізитами. Місце знаходження підприємства: 314020 м. Полтава, вул. Спаська 9
До складу підприємства входять: філії, які мають поточні рахунки і діють, як самостійні госпрозрахункові одиниці.
Завдання обласного підприємства водопровідно – каналізаційне господарство Полтававодоканал є :
розвиток галузі водопровідно – каналізаційного господарства у містах, селищах та інших населених пунктах Полтавської області;
технічне забезпечення фінансування та експлуатації водоканально – каналізаційного господарства області;
розвиток та вдосконалення систем обліку контролю та розвідки запасів підземних та надземних джерел;
введення в дію основних фондів та виробничих потужностей та їх повне використання;
створення для всіх працюючих найбільш сприятливих, безпечних та нешкідливих умов праці;
забезпечення підприємства та його філії матеріально – технічними ресурсами, раціональне та ефективне їх використання.
здійснення заходів по охороні водоймищ від забруднення промисловими та стічними водами.
вдосконалення форм та систем оплати праці, матеріального та морального стимулювання;
проведення ревізій водопровідно – каналізаційних мереж виготовлення та ремонт та деяких видів обладнання водопровідно – каналізаційного господарства комерційна діяльність в межах предмету;
Для виконання вказаних завдань обласне підприємство водопровідно – каналізаційного господарства “Полтававодоканал” здійснює такі функції:
Забезпечує належне утримання, технічне обслуговування і ремонт споруд, мереж, механізмів;
Контролює стан водних джерел області
Видає технічні умови на підключення до водно – каналізаційних мереж у містах та населених пунктах
Розробляє, контролює графіки постачання води;
Здійснює систему заходів щодо сталої роботи водопровідно – каналізаційного господарства в осінньо – зимовий період, в умовах стихійного лиха, аварій та при ліквідації їх наслідків;
Приймає участь в узгодження цін і тарифів на комунальні послуги;
Здійснює контроль за станом і експлуатацією водопровідно –каналізаційних мереж господарського підприємства, організації, громадян незалежно від форм власності;
Виконує функції замовника, договорів з населенням, підприємствами та організаціями на постачання води та очищення стічних вод;
Розробка та впровадження нових технологій та наукових розробок по здобуттю, обробці питної води, стічних вод та мулу від них;
Організує роботу проміжного виробництва ремонтного та електроцехів;
Підбір кваліфікованих працівників;
Розгляд скарг та пропозицій трудящих ся з питань обслуговування населення4
Структура управління та керівництво виробничим підприємством водопровідно – каналізаційного господарства.
З метою координації діяльності структурних одиниць, які входять до складу підприємства застосовується така структура управління:
рада підприємства, яка складається з генерального директора підприємства та начальників структурних підрозділів, що входять до складу підприємства. Рада діє на основі положення про неї, затвердженого зборами трудового колективу.
Керівництво підприємством здійснює генеральний директор обласного виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства “Полтававадоканал” який призначається обласною державною адміністрацією на умовах контролю за погодженням з управлінням житлово – комунального господарства;
Генеральний директор обласного підприємства “Полтававодоканал” виконує обов”язки, які випливають з завдань покладених на підприємство: здійснення контролю та перевірки їх виконання, керує підбором, навчанням та розстановкою кадрів, несе особисту відповідальність за виконання планів, дотримання фінансової та трудової дисципліни.
Генеральний директор підприємства без доручення від імені підприємства представляє його інтереси з підприємствами, організаціями.
генеральний директор підприємства у межах своєї компетенції видає накази, розпорядження та контролює їх виконання. Генеральний директор підприємства має право скасувати накази керівництва структурних одиниць, якщо вони суперечать діючому законодавству.
Компетенція головного інженера, головного бухгалтера, заступників генерального директора підприємства та інших керівників визначає генеральний директор.
Усі документи грошового, матеріального, майнового, розрахункового та кредитного характеру, які є основою для прийому та видачі грошей, товарно – матеріальних та інших цінностей, а також документи для виробництва підписує генеральний директор підприємства та головний бухгалтер.
Затвердження штатного розпису обласного виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства ”Полтававодоканал ”проводить генеральний директор підприємства.
3.2. Аналіз основних техніко – економічних показників діяльності виробничого підприємства ОП “Полтававодоканал”
Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства відображені у таблиці.3.2.1.
Таблиця 3.2.1.
Техніко-економічні показники діяльності ОП”Полтававодоканал”.
№
п/п
Показники
Роки
Відхилення (+,-)
2002
2003
абсол.
віднос., %
1
2
3
4
5
6
1
Середня вартість сукупного капіталу
163517,4
227001,9
+63484,5
+38,82
2
Середня вартість власного капіталу
126231,8
186551,15
+60319,35
+47,78
3. Ресурси підприємства, тис.грн.
3.1.
Основні засоби:
3.1.1.
За первісною вартістю на кінець року
344476,6
347625,5
+3148,9
+0,91
3.1.2.
За залишковою вартістю на кінець року
184481,3
178315,6
-6165,7
-3,34
3.1.3.
Знос на кінець року
159995,3
169309,9
+9314,6
+5,82
3.1.4.
Середня вартість
235394,2
346051,05
+110656,85
+47,01
3.2.
Нематеріальні активи:
3.2.1.
За первісною вартістю на кінець року
40,6
48,7
+8,1
+19,95
3.2.2.
За залишковою вартістю на кінець року
36,6
44,7
+8,1
+22,13
1
2
3
4
5
6
3.2.3.
Знос на кінець року
4,0
4,0
----
----
3.2.4.
Середня вартість
38,95
44,65
+5,7
+14,63
3.3.
Оборотні активи:
3.3.1.
Усього на кінець року
38918,7
36542,9
-2375,8
-6,1
3.3.2.
Запаси на кінець року
2862
3260,2
+398,2
+13,91
3.3.3.
Дебіторська заборгованість на кінець року
34999,8
31729
-3270,8
-9,35
3.3.4.
Грошові кошти на кінець року
1056,9
1553,7
+496,8
+47,01
3.3.5.
Середні залишки оборотних засобів
36950
37730,8
+780,8
+2,11
3.4.
Середньооблікова чисельність
3.4.1.
Працівників, осіб
1415
1371
-44
-3,11
3.4.2.
Робітників, осіб
537
521
-16
-2,98
3.4.3.
Персоналу в еквіваленті повної зайнятості, осіб
1380
1335
-45
-3,26
4. Економічні показники, тис.грн.
4.1.
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції
44422,9
4979,3
-2443,6
-5,5
4.2.
Обсяг виробництва продукції
37756,4
35612,1
-2144,3
-5,68
4.3.
Собівартість виробленої продукції
37931,3
35617,8
-2313,5
-6,1
4.4.
Собівартість реалізованої продукції
42846,6
46033,3
+3186,7
+7,44
4.5.
Трудовитрати
2532624
2444392
-88232
-3,48
5. Фінансові результати, тис.грн.
5.1.
Валовий прибуток (збиток)
(1576,3)
(4054,0)
+2477,7
1,5 рази
5.2.
Прибуток (збиток) від операційної діяльності
(3397,9)
(9631,8)
+6233,9
Х
5.3.
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування
(4200,7)
(9681,1)
+5480,4
Х
5.4.
Чистий прибуток (збиток)
(4200,7)
(9749,2)
+5548,5
Х
6. Показники ефективності використання ресурсів
6.1.
Продуктивність праці 1 працівника, тис.грн/особу
26,68
25,98
-0,7
-2,64
6.2.
Продуктивність праці 1 робітника, тис.грн/особу
70,31
68,35
-1,96
-2,79
6.3.
Коефіцієнт зносу основних засобів
0,464
0,487
+0,023
Х
6.4.
Коефіцієнт оновлення основних засобів
0,198
0,0177
-0,1802
Х
6.5.
Коефіцієнт вибуття основних засобів
0,007
0,005
-0,0016
Х
6.6.
Фондовіддача, грн./грн.
0,16
0,10
-0,06
-37,5
6.7.
Фондомісткість, грн./грн.
6,23
9,72
+3,49
+55,97
6.8.
Фондоозброєність праці, тис.грн./особу
438,35
664,2
+225,86
+51,55
6.9.
Коефіцієнт обіговості оборотних засобів, обороти
1,2
1,11
-0,087
Х
6.10.
Коефіцієнт закріплення оборотних засобів, грн./грн.
0,83
0,9
+0,068
+8,29
6.11.
Середній період обороту оборотних засобів, дн.
300
324
+24
+0,08
6.12.
Коефіцієнт обіговості активів, обороти
0,2716
0,1849
-0,0866
Х
6.13.
Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості, обороти
1,4854
1,3886
-0,0968
Х
6.14.
Середній період обороту дебіторської заборгованості, дн.
242
259
+17
+7,13
6.15.
Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості, обороти
1,3572
1,1643
-0,19
Х
6.16.
Середній період обороту креди-торської заборгованості, дн.
265
309
+44
+16,6
6.17.
Коефіцієнт обіговості запасів, обороти
16,1520
13,7138
-2,438
Х
6.18.
Середній період зберігання запасів, дн.
22
26
+4
+19,32
6.19.
Тривалість операційного циклу, дн.
264
285
+21
+7,95
7. Показники рентабельності підприємства
7.1.
Рентабельність (збитковість) сукупно-го капіталу
(0,0182)
(0,0432)
+0,025
Х
7.2.
Рентабельність (збитковість) власного капіталу
(0,02198)
(0,0535)
+0,0315
Х
7.3.
Валова рентабельність продажу
(0,0354)
(0,0965)
+0,0611
Х
7.4.
Операційна рентабельність продажу
(0,0764)
(0,2294)
+0,1530
Х
7.5.
Чиста рентабельність (збитковість) продажу
(0,0980)
(0,2322)
+0,1342
Х
7.6.
Рентабельність продукції
(0,03678)
(0,0880)
+0,0512
Х
При визначенні основних техніко – економічних показників діяльності ОП “Полтававодоканал” ми з”ясували, що середня вартість сукупного капіталу у 2003 році порівняно з 2002 роком зросла на 63484,5тис. грн., або на 38,82 % ; середнявартість власного капіталу у 2003 році порівняно з 2002 роком зросла на 60319,35тис. грн., або на 47,78 % .
При визначенні показників, щодо ресурсів підприємства ми визначили, що первісна вартість основних засобів на кінець року у 2003 році порівняно з 2002 роком зросла на 3148,9 тис. грн., або на 0,91%; залишкова вартість основних засобів на кінець року у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась на 6165,7 тис. грн., або на 3,34%; вартість зносу основних засобів на кінець року у 2003 році порівняно з 2002 роком збільшилась на 9314,6 тис.грн., або на 5,82 %; середня вартість основних засобів у 2003 році порівняно з 2002 роком зросла на 110656,85 тис. грн., або на 47,01 % . Розглядаючи нематеріальні активи ми визначили, що їх первісна вартість на кінець року у 2003 році порівняно з 2002 роком зросла на 8,1тис.грн, або на 19,95 % ; залишкова вартість нематеріальних активів на кінець року у 2003 році порівняно з 2002 роком зросла на 8,1 тис грн., або на 22,13 % ; середня вартість нематеріальних активів у 2003 році порівняно з 2002 роком зросла на 5,7 тис грн., або на 14,63 % . Розглядаючи оборотні активи, ми визначили, щозагальна вартість оборотних активів у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась на 2375,8 тис грн., або на 6,1 % ; вартість запаси на кінець року у 2003 році порівняно з 2002 роком збільшилась на 398,2 тис грн., або на 13,91 % ; дебіторська заборгованість на кінець року у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась на 3270,8 тис грн., або на 9,35 % ; грошові кошти на кінець року у 2003 році порівняно з 2002 роком збільшилась на 496,8 тис грн., або на 47,01% ; середні залишки оборотних засобів у 2003 році порівняно з 2002 роком зросли на 780,8 тис грн., або на 2,11 % .
Розглядаючи середньооблікову чисельність ми з”ясували, що чисельність працівників у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась на 44 особи, або на 3,11 % ; чисельність робітників у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась на 16 осіб., або на 2,98 % ; чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась на 45осіб., або на 3,26 % .
Розглядаючи економічні показники ми визначили, що чистий доход від реалізації продукції у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась на 2443,6 тис грн., або на 5,5 % ; обсіг виробництва продукції у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась на 2144,3 тис грн., або на 5,68 % ; собівартість виробленої продукції у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась на 2313,5 тис грн., або на 6,1 % ; собівартість реалізованої продукції у 2003 році порівняно з 2002 роком зросла на 3186,7 тис грн., або на 7,44% ; трудовитрати у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась на 88232 тис грн., або на 3,48 % .
При визначенні фінансових результатів ми з”ясували, що валовий збиток у 2003 році порівняно з 2002 роком зріс на 2477,7 тис грн.; збиток від операційної діяльності у 2003 році порівняно з 2002 роком зріс на 6233,9 тис грн.; збиток від звичайної діяльності від оподаткування у 2003 році порівняно з 2002 роком зріс на 5480,4 тис грн.; чистий збиток у 2003 році порівняно з 2002 роком зріс на 5548,5 тис грн.;
При визначенні показників ефективності використання ресурсів ми з”ясували, що продуктивність праці 1- ого працівника у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась на 0,7 тис грн./ особу, або на 2,64%; продуктивність праці 1 – го робітника у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась на 1,96тис грн/ особу., або на 2,79 %; коефіцієнт зносу основних засобів у 2003 році порівняно з 2002 роком зріс на 0,023 пунктів; коефіцієнт оновлення основних засобів у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшився на 0,1802 пункти; коефіцієнт вибуття основних засобів у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшився на 0,0016 пунктів; фондовіддача у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась на 0,06 грн. грн., або на 37,5%; фондомісткість у 2003 році порівняно з 2002 роком збільшилась на 3,49 грн. грн., або на 55,97 %; фондоозброєність праці у 2003 році порівняно з 2002 роком збільшилась на 225,86 тис грн./ особу, або на 51,55%; коефіцієнт обіговості оборотних засобів у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшився на 0,087 оборотів; коефіцієнт закріплення оборотних засобів у 2003 році порівняно з 2002 роком зріс на 0,068 грн. грн., або на 8,29 %; середній період обороту оборотних засобів у 2003 році порівняно з 2002 роком зріс на 24 дні, або на 0,08%; коефіцієнт обіговості активів у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшився на 0,0866 оборотів; коефіцієнт обіговості дебіторської та кредиторської заборгованості у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшився відповідно на 0,0968 та 0,19 оборотів; середній період обороту дебіторської та кредиторської заборгованості у 2003 році порівняно з 2002 роком зріс відповідно на 17 та 44 дні, або на 7,13 та 16,6 %; коефіцієнт обіговості запасів у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась на 2,438 обороти; середній період зберігання запасів у 2003 році порівняно з 2002 роком збільшився на 4 дні, або на 19,32%; тривалість операційного циклу у 2003 році порівняно з 2002 роком збільшилась на 21 день, або на 7,95 %.
Розглядаючи показники рентабельності підприємства ми бачимо, що збитковість сукупного капіталу у 2003 році порівняно з 2002 роком зросла на 0,025 пунктів; збитковість валового капіталу у 2003 році порівняно з 2002 роком збільшилась на 0,0315 пунктів; валова збитковість продажу у 2003 році порівняно з 2002 роком збільшилась на 0,0611 пунктів; операційна збитковість продажу у 2003 році порівняно з 2002 роком збільшилась на 0,1530 пунктів; чиста збитковість продажу у 2003 році порівняно з 2002 роком збільшилась на 0,1342 пункти; збитковість продукції у 2003 році порівняно з 2002 роком збільшилась на 0,0512 пунктів.
Отже можемо сказати, що у 2003 році фінансовий стан підприємства ОП “Полтававодоканал” порівняно з 2002 роком погіршився: зменшився обсяг виробництва продукції, хоча її собівартість зменшилась, продуктивність праці зменшилась і загалом діяльність даного підприємства була не рентабельною.
3.3. Експрес – аналіз фінансового стану підприємства ОП “Полтававодоканал”
Експрес – аналіз фінансового стану підприємства полягає у проведенні аналізу майна (активів) підприємства. При цьому необхідно здійснити піділ майна і джерел за рядом класифікаційних ознак, провести аналіз складу, структури і динаміки активів і пасивів підприємства. Вся необхідна вихідна інформація зосереджена у формі №1 “Баланс”.
Всі зазначені розрахунки по підприємству ОП “Полтававодоканал” відобразимо відповідно в таблицях 3.3.1. та 3.3.2.
Проаналізувавши дані таблиці 3.3.1., ми можемо сказати, що активи ОП “Полтававодоканал за 2003 рік змінились таким чином:
величина оборотних активів у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась відповідно на 2375,8 та 3953 тис. грн., при цьому питома вага у стрентурі необоротних активів збільшилась, а оборотних зменшилась на 0,6 пунктів;
кількість необоротних активів у матеріальній формі зменшилась на 3953 тис. грн, або на 2,1%, а у нематеріальній формі – збільшилась на 8,1 тис. грн., або на 22,1%;
величина оборотних активів у сфері виробництва у 2003 році порівняно з 2002 роком збільшилась на 398,2 тис. грн., або на 13,9 % і у сфері обігу у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшилась на 6152,3 тис.грн., або на 9,1 %, при цьому питома вага у структурі оборотних активів збільшилась у сфері виробництва на 1 % і зменшилась у сфері обігу на 1 %;
оборотні активи у матеріальній формі у 2003 році порівняно з 2002 роком збільшились на 398,2 тис. грн., або на 13,9 %, а у грошовій формі у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшились на 6152,3 тис. грн., або на 9,1 %;
за джерелами формування величина власних оборотних активів у 2003 році порівняно з 2002 роком зросла на 2882,4 тис. грн
01.03.2013 16:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора