Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Київський національний економічний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2002
Тип роботи:
Посібник
Предмет:
Економічний аналіз
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
М. І. Ковальчук
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Київ 2002
Тема 3. Організація економічного аналізу в сільськогосподарських підприємствах 3.1. Види аналізу в сільськогосподарських підприємствах Діяльність сільськогосподарських підприємств аналізують на різних рівнях управління — безпосередньо в господарствах, об’єднаннях, вищих відомствах, фінансових і статистичних органах, відділеннях банків та інших. Для різних цілей управління аналіз проводиться за різні проміжки часу, з різним ступенем деталізації і глибокого вивчення показників. З урахуванням цього економічний аналіз можна підрозділити на три види: остат?чний, оперативний, попередній. Остат?чний аналіз у сільськогосподарських підприємст вах — це аналіз результатів господарської діяльності за рік. Він носить завершальний характер, оскільки проводиться після завершення господарської діяльності і підбивання підсумків роботи за звітний рік. Цей тип аналізу базується на документальних даних річної звітності та бухгалтерського обліку, плану підприємства і планових завдань внутрішньогосподарських підрозділів. При річному аналізі дається остаточна оцінка виконання планів і досягнутих результатів порівняно з минулими періодами, іншими підприємствами, оцінка праці робітників для матеріального заохочення у кінцевих результатах їх роботи в умовах господарського і внутрішньогосподарського розрахунку. Оперативний — це аналіз у процесі здійснення господарської діяльності, по ходу виконання господарством планових завдань. Він проводиться за короткі проміжки часу з метою оперативного впливу на господарські процеси і явища. Цей аналіз дає змогу виявити недоліки в момент їх виникнення або ж відразу після цього, прийняти оперативні рішення щодо поліпшення роботи господарства. Джерелами аналізу є дані поточного бухгалтерського, оперативного і статистичного обліку, оперативних завдань, первинних документів, поточної внутрішньогосподарської звітності та інші. Процес виробництва сільськогосподарської продукції здій снюється протягом усього календарного року. Тому в сільському господарстві оперативним аналізом вважають аналіз діяльності господарства і його підрозділів не лише за короткі проміжки часу в межах місяця, а й за місяць, квартал, півріччя. У загальному змісті оперативного аналізу слід розрізняти оперативний контроль і економічний оперативний аналіз. Оперативний контроль — це контроль за елементами виробництва на робочих місцях. Його здійснюють робітники, керівники і фахівці щоденною візуальною перевіркою господарських процесів, за допомогою диспетчерських служб, щотижневих виробничих нарад відповідальних за роботу осіб, оперативних зав дань про хід виробництва, виконані роботи, реалізацію продукції тощо. Економічний оперативний аналіз відрізняється від повсякденного контролю за елементами виробництва тим, що в процесі його проведення виділяють і досліджують економічний аспект господарських результатів виконання планових завдань по комплексу технологічних операцій і витратах у рослинництві, виробництву та собівартості продукції тваринництва, показниках роботи допоміжних і промислових виробництв, використанню виробничих ресурсів, фінансових результатах. При цьому, на відміну від розрізненого елементарного порівняння даних про виконання окремих опе рацій господарської діяльності, при економічному оперативному аналізі здійснюються спеціальні групування показників та їх складових частин з урахуванням прийнятого взаємозв’язку факторів, аналітичної послідовності та способів її вивчення. Наприклад, по молочному стаду корів у межах місяця можна щоденно вести контроль за надоєм молока, його якістю, продажею молока державі, витратами кормів і праці. Однак дані про інші економічні показники такі, як вартість кормів, витрати на оплату праці, амортизаційні відрахування та деякі інші відображаються у бухгалтерському обліку по закінченні місяця. Лише після цього виникає можливість підрахувати прямі витрати на виробництво, згрупувати їх відповідно до прийнятих положень калькуляції собівартості продукції та проаналізувати економічні результати виробництва молока за місяць. Отже, можливість проведення економічного оперативного ана лізу в сільськогосподарських підприємствах у помісячній періодичності базується на відображенні по місяцях витрат на виробництво у бухгалтерському обліку. Економічний оперативний аналіз відрізняється від елементарного повсякденного контролю за виробництвом глибиною вив чення результатів господарської діяльності. Він проводиться за допомогою сукупності способів і прийомів аналізу з урахуванням відповідної послідовності вивчення економічних показників. Попереднім вважається аналіз, при якому вивчають господарську діяльність з метою прогнозування майбутніх господарських процесів і явищ. Він проводиться до початку здійснення господарських процесів і операцій для вибору і обґрунтування кращих їх варіантів. Попередній аналіз виконують перед складанням перспективних і поточних річних планів. Це сприяє обґрунтуванню планових управлінських рішень щодо вибору оптимальних розмірів виробництва, кращого використання виробничих ресурсів, дає змогу визначити можливігосподарські результати на перспек тиву. Зрозуміло, що вирішення цих завдань планування не обмежується лише попереднім аналізом досягнутих результатів і можливих варіантів діяльності підприємства та його підрозділів. Для всебічного обґрунтування поточних і навіть перспективних планів може бути використана також інформація заключного і оперативного аналізу. Слід зазначити, що на підприємствах нашої країни досі широко використовуєтьсяпозитивний аналіз, який пояснює явища, якими вони є, якими вони склались у минулому періоді, і не відповідає на питання, якими вони повинні бути. У зарубіжних країнах з розвиненою економікою переважного розвитку набув так званийнормативний аналіз, який дає відповідь на питання, які дії слід ужити управлінським службам у наступному періоді, пояснює, якими мають бути явища господарської діяльності для досягнення поставленої мети. В американській економічній літературі поняття «аналіз» відрізняється від змісту цього терміну, що склався у нашій літературі. Порівняння фактичних результатів з плановими завданнями, тобто позитивний аналіз, зарубіжні автори відносять до контролю, а під економічним аналізом розуміють порівняння варіантів можливих рішень між собою та окремих варіантів з фактичними даними. Такий аналіз називають нормативним. Якщо перший напрям аналізу носить пасивний характер, то другий відноситься до активних методів управління діяльністю підприємства та його підрозділів. Аналіз можливих варіантів господарських процесів і діяльності підприємств у цілому особливо необхід ний у сучасних умовах перебудови управління виробництва на принципах розширення самоуправління, самоокупності та самофінансування, розвитку орендних і кооперативних відносин у народному господарстві. У цьому відношенні на наших підприємствах корисно критично застосовувати технічні прийоми аналізу, сучасні економіко-математичні методи з використанням комп’ютерів. Ці методи в аналізі використовуються для економічного прогнозування, обґрунтування планових та інших управлінських рішень. До економіко-математичних методів так званого у зарубіжній літературі «дослідження операцій» відносяться: кореляційний ана ліз, лінійне і динамічне програмування, сітьові графіки, математичні теорії ігор і масового обслуговування, теорії регулювання запасів та ін. Для розвитку економічного аналізу в зазначених напрямах на наших підприємствах є великі можливості щодо ефективного використання економіко-математичних методів і сучасних комп’ю терів у плануванні обліку, контролі та аналізі. Кожний з вищерозглянутих видів економічного аналізу можна характеризувати різними ознаками, які відображають широту і глибину дослідження, рівні управління, об’єкти вивчення тощо. За ознакою у просторі аналіз поділяється на внутрішньогосподарський, загальногосподарський і міжгосподарський. Внутрішньогосподарський аналізвивчає діяльність внутрішньогосподарських підрозділів і дільниць виробництва.Загальногосподарсь кий аналіз обмежується вивченням показників діяльності підприємства в цілому, без деталізації по підрозділах. При міжгосподарськомуаналізі, який називають ще порівняльним, показники підприємства, що аналізується, порівнюються з показника ми інших підприємств, із середніми даними по об’єднанню, адміністративному району або ж по групі однотипних за спеціалізацією підприємств. При цьому дається всебічна оцінка досягнутим результатам, виявляються відхилення показників роботи під приємства, їх причини і резерви виробництва. За рівнями управління розрізняють внутрішній і зовнішній аналіз. Внутрішній — це аналіз, який проводиться безпосередньо в господарстві, виробничихпідрозділах, дільницях виробництва, бригадах, ланках тощо, а також в об’єднаннях і відомствах однотипних галузей виробництва. Зовнішній аналіз здійснюють за межами відповідної галузі — у відомствах інших галузей, фінансових органах, банках та ін. За ступенем охоплення об’єктів вивченням аналіз може бути повним (суцільним, комплексним), вибірковим (локальним), тематичним (частковим). Необхідність у таких напрямах аналізу зумовлена тим, що не завжди можливо, а іноді й непотрібно проводити комплексний аналіз, доцільно обмежитися локальним, спрямованим на послідовне вивчення, приміром, лише негативних явищ у господарській діяльності підприємства. При цьому не виключається також локальний ана ліз позитивних досягнень у роботі. Вищим досягненням у розвитку аналізу господарської діяльності для потреб управління є системний і стратегічний, а також функціонально-вартісний аналіз (ФВА). Системний аналіз — це такий аналіз, при якому вивчають складні управлінські проблеми шляхом подання об’єктів, що вив чаються, у вигляді систем, тобто як комплекси взаємозв’язаних елементів, які перебувають у відповідному русі. У свою чергу, кожна така система є підсистемою іншої, більшої системи. При цьому кожна з проблем, що вивчається, розглядається системно з урахуванням багатьох аспектів управління і в зв’язку з іншими проблемами. Системний аналіз базується на теорії систем, за якою система визначається як комплекс взаємозв’язаних між собою об’єктів, що утворюють складну єдність, яка складається із окремих частин (підсистем), розміщених упорядковано відповідно до певної схеми або плану. Цей вид аналізу включає такі основні стадії: постановку проблеми; визначення мети і критеріїв, аналіз стану та розвитку об’єкта; аналіз самої проблеми з вивченням можливих варіантів рішень; синтез результатів аналізу і вибір оптимального варіанта рішення. Особливістю методології системного аналізу є те, що за такого дослідження проблеми використовуються як традиційні методи аналізу, які розглянуті вище, так і методи та прийоми властиві саме цьому аналізу. Значне місце серед них належить використанню економіко-математичних методів таких, як математичне програмування (лінійне і динамічне), методи кореляційно-регресивного аналізу, теорія масового обслуговування, теорія ігор та ін. Традиційний економічний аналіз є важливою частиною системного аналізу. Разом з тим доцільно використовувати системний підхід при вивченні окремих сторін діяльності підприємства. Функціонально-вартісний аналіз, або, як його ще називають, аналіз витрат на основі споживної вартості, — це метод вивчення можливостей скорочення витрат на виробництво продукції, робіт чи послуг обов’язково при незмінних або поліпшених якісних властивостях. Мета подібного аналізу формалізується у такому вигляді: Z = C >min за умови, що K0 ? K1, де Z — мінімальні витрати на виробництво одиниці продукції; С — витрати, що аналізуються, на виробництво одиниці продукції; K0 і K1 — рівні споживної вартості до і після аналізу витрат відповідно. У цьому випадку метою є досягнення мінімальної собівартості одиниці продукції за умови, що рівень споживної вартості (якість продукції) після аналізу не повинен бути нижче, ніж до аналізу. Для розв’язання задач ФВА використовують як традиційні порівняно прості калькуляційні розрахунки, так і економіко-математичні методи оптимізації витрат, які реалізуються за допомогою ЕОМ з використанням стандартних програм. ФВА включає такі етапи: планування і підготовка аналізу, зби рання інформації, дослідження фактичних витрат, розробка варіантів, їх оцінка і вибір найоптимальнішого з них, впровадження оптимального варіанта і контроль за його результатами. У сільському господарстві типовими задачами ФВА є: визначення оптимальних раціонів годівлі тварин; вибір варіантів вантажоперевезень: автотранспортом, тракторами чи робочою худобою; способів збирання врожаю; кратності доїння корів та ін. Хоч ФВА оформився у самостійну галузь знань, однак він може використовуватися як метод економічного аналізу витрат і собівартості продукції. Він також є важливою складовою частиною системного аналізу.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора