Моделі реалізації об’єктно-орієнтованих систем

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2011
Тип роботи:
Самостійна робота
Предмет:
Технологія програмування та створення програмних продуктів

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти та науки України КІСТ КНЕУ ім. В. Гетьмана Самостійна робота № 1 з предмету: "Технологія програмування та створення програмних продуктів ” на тему: "Моделі реалізації об’єктно-орієнтованих систем" за ІІ семестр 2010-2011 н.р. Київ - 2010 Ідентифікація інтерфейсу У кожного інтерфейсу СОМ два імена. Простої, символьне ім'я призначене для людей, воно не унікально (допускається, щоб це ім'я було однаковим у двох інтерфейсів). Інше, складне ім'я призначене для використання програмами. Програмне ім'я унікальне, це дозволяє точно ідентифікувати інтерфейс. Прийнято, щоб символьні імена Сомів-інтерфейсів починалися з букви І (від Іnterface). Наприклад, згаданий нами інтерфейс для роботи з файлами повинний називатися Іработа с файлами, а інтерфейс перетворення їхніх форматів – Іпреобразование форматів. Програмне ім'я будь-якого інтерфейсу утвориться за допомогою глобально унікального ідентифікатора (globally unіque іdentіfіer - GUІ). GUІ інтерфейсу вважається ідентифікатором інтерфейсу (іnterface іdentіfіer - ІІ). GUІ - це 16-байтовая величина (128-бітове число), генеруємо автоматично. Унікальність у часі досягається за рахунок включення в кожен GUІ мітки часу, покажчика моменту створення. Унікальність у просторі забезпечується цифровими параметрами комп'ютера, що використовувався для генерації GUІ. Опис інтерфейсу Для визначення інтерфейсів застосовують спеціальну мову - мова опису інтерфейсів (Іnterface Defіnіtіon Language - ІDL). Наприклад, ІDL-описание інтерфейсу для роботи з файлами 1Работасфайлами має вид: [ object. uuid(E7CDODOO-1827-11CF-9946-444553540000) ] interface IРаботаСФайлами: IUnknown { import "unknown.idl" HRESULT ОткрытьФайп ([in] OLECHAR имя [31]); HRESULT ЗаписатьФайл ([in] OLECHAR имя [31]); HRESULT ЗакрытьФайл ([in] OLECHAR имя [31]); } Реалізація інтерфейсу СОМ задає стандартний двійковий формат, що повинний реалізувати кожен СОМ-об'єкт і для кожного інтерфейсу. Стандарт гарантує, що будь-який клієнт може викликати операції будь-якого об'єкта, причому незалежно від мов програмування, на яких написаний клієнт і об'єкт. Обробка клієнтського виклику виконується в наступному порядку: за допомогою покажчика на віртуальну таблицю витягається покажчик на необхідну операцію інтерфейсу; покажчик на операцію забезпечує доступ до її реалізації; виконання коду операції забезпечує необхідну послугу. Unknown - базовий інтерфейс COM Інтерфейс lUnknown забезпечує мінімальне "спорядження" кожного об'єкта СОМ. Він містить три операції і надає будь-як об'єкту СОМ дві функціональні можливості: операція Querylnterface() дозволяє клієнту одержати покажчик на будь-який інтерфейс об'єкта (з іншого покажчика інтерфейсу); операції AddRef() і Release() забезпечують механізм керування часом життя об'єкта.  Одержання покажчика на інтерфейс за допомогою Querylnterface: 1 - за допомогою покажчика на інтерфейс А клієнт запитує покажчик на інтерфейс У, викликаючи Querylnterface (ІІ_B); 2 - об'єкт повертає покажчик на інтерфейс У; 3 - тепер клієнт може викликати операції з інтерфейсу В Правила фіналізації СОМ-об'єкта дуже прості: при видачі клієнту покажчика на інтерфейс виконується СЧС+1; при виклику операції AddRef виконується СЧС+1; при виклику операції Release виконується СЧС-1; при СЧС=0 об'єкт знищує себе. Звичайно, клієнт повинний допомагати гідному харакірі об'єкта-самурая: при одержанні від іншого клієнта покажчика на інтерфейс СОМ-об'єкта він повинний викликати в цьому об'єкті операцію AddRef; наприкінці роботи з об'єктом він зобов'язаний викликати його операцію Release. Створення СОМ- об'єктів Створення СОМ-об'єкта базується на використанні функцій бібліотеки СОМ. Бібліотека СОМ: містить функції, що пропонують базові послуги об'єктам і їх клієнтам; надає клієнтам можливість запуску серверів СОМ-об'єктів. Доступ до послуг бібліотеки СОМ виконується за допомогою викликів звичайних функцій. Найчастіше імена функцій бібліотеки СОМ починаються з префікса "З". Наприклад, у бібліотеці мається функція CoCreateіnstance. Для створення Сома-об'єкта клієнт викликає функцію бібліотеки СОМ CoCreateіnstance. Як параметри цієї функції посилаються ідентифікатор класу об'єкта CLSІ і ІІ інтерфейсу, підтримуваного об'єктом. За допомогою CLSІ бібліотека шукає сервер класу (це робить диспетчер керування сервісами SCM - Servіce Control Manager). Пошук виробляється в системному реєстрі (Regіstry), що відображає CLSІ на адресу коду сервера, що виконується. У системному реєстрі повинні бути зареєстровані класи всіх Сомів-об'єктів.  Створення одиночного Сома-об'єкта: 1 - клієнт викликає CoCreatelnstance (CLSІ M, ІІ А); 2 - бібліотека СОМ знаходить сервер і запускає його; 3 - бібліотека СОМ повертає покажчик на інтерфейс А; 4 - тепер клієнт може викликати операції Сома-об'єкта Параметри функції CoCreateіnstance, використовуваної клієнтом, дозволяють також задати тип сервера, якому потрібно запустити (наприклад, "у процесі" чи локальний). Повторне використання СОМ-об'єктів Причина - у типовому СОМ-середовищі базові об'єкти й об'єкти-спадкоємці створюються, випускаються й обновляються незалежно. У цих умовах зміни базових об'єктів можуть викликати непередбачені наслідки в об'єктах-спадкоємцях їхньої реалізації. СОМ пропонує інші засоби повторного використання - включення й агрегурувание. Застосовуються наступні терміни: внутрішній об'єкт - це базовий об'єкт; зовнішній об'єкт - це об'єкт, що повторно використовує послуги внутрішнього об'єкта. Достоїнство включення - простота. Недолік - низька ефективність при довгому ланцюжку "делегують " об'єктів. Недолік включення усуває агрегирование. Воно дозволяє зовнішньому об'єкту обманювати клієнтів - представляти в якості власні інтерфейси, реалізовані внутрішнім об'єктом.  Повторне використання СОМ-об'єкта за допомогою агрегирования. Представимо дві практичні задачі: запит клієнтом у внутрішнього об'єкта (за допомогою операції Querylnterface) покажчика на інтерфейс зовнішнього об'єкта; зміна клієнтом лічильника посилань внутрішнього об'єкта (за допомогою операції AddRef) і інформування про цьому зовнішнього об'єкта. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ: Як можна ідентифікувати інтерфейс? Розглянути опис інтерфейсу? Як виконується обробка клієнтського виклику? Розписати про базовий інтерфейс СОМ (операції, правила фіналізації). Для чого використовуються повторні СОМ – об’єкти? Створити в MS Visio СОМ – об’єкт.
Антиботан аватар за замовчуванням

03.03.2013 12:03-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!