Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Теоретичні та методичні питання аналізу доходів та видатків спеціального фонду бюджетної установи
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Факультет економіки та підприємництва
Кафедра:
Кафедра економіки підприємств та інвестицій
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
1.Теоретичні та методичні питання аналізу доходів та видатків спеціального фонду бюджетної установи
1. Доходb та видатки спеціального фонду бюджетної установи на прикладі Дубенськонго МУВГ
Бюджетні установи в процесі своєї статутної діяльності можуть отримувати кошти не лише з державного або місцевих бюджетів, а й з інших джерел. Такі кошти прийнято називати позабюджетними. Починаючи з 2000 р., усі позабюджетні кошти установ і організацій, що утримуються за рахунок асигнувань з державного або місцевого бюджетів, включаються до спеціального фонду бюджету як власні надходження цих установ та організацій і відповідні спеціальні видатки. Тобто усі позабюджетні кошти таких установ з 2000р. враховуються у складі спеціального фонду державного бюджету і по суті є бюджетними, їх надходження та витрачання планується в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи.
Спеціальний фонд бюджетної установи - це кошти, які надходять із конкретною метою і використовуються на відповідні видатки за рахунок цих надходжень.
Доходи спеціального фонду бюджетної установи складаються із власних надходжень і доходів за іншими надходженнями спеціального фонду. З метою вдосконалення системи власних надходжень бюджетних установ Кабінет Міністрів України Постановою від 17.05.2002 р. № 659 затвердив Перелік власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання. (Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ№ 208 від 09.03.2011). Так, власні надходження бюджетних установ поділяють на дві групи, кожна з яких формується за підгрупами:
Плата за послуги, що надаються бюджетними установами.
Цю групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами. Такі надходження мають постійний характер і обов’язково плануються в бюджеті.
Надходження перших двох підгруп формуються за видами, визначеними в переліках платних послуг, що затверджуються Кабінетом Міністрів України у відповідній галузі:
1.1. Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями.
Сюди належать кошти бюджетних установ, що надійшли як плата за послуги, надання яких пов’язане з виконанням основних функ цій і завдань бюджетної установи, наприклад плата за навчання у вищих навчальних закладах; плата за надання інформаційних, рекламних та поліграфічних послуг; вхідна плата до музеїв, виставок, картинних галерей, планетаріїв, заповідників; кошти, одержані уста новами ветеринарної медицини від проведення терапевтичних, хірургічних, акушерсько-гінекологічних, протиепізоотичних, санітарно-гігієнічних заходів; плата за медичне обслуговування осіб у спеціалізованих прийомних відділеннях закладів охорони здоров’я тощо. На базі дослідження - Дубенському МУВГ цей вид платних послуг є основою надходження коштів до спеціального фонду. Надходження коштів за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями становлять 88% від загальної суми затверджених кошторисом надходжень за рік (за даними 2012року).
1.2. Кошти, що отримуються бюджетними установами від господарської чи виробничої діяльності.
Сюди належать, наприклад, надходження від господарсько-ви робничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств і господарств, що відповідають профілю роботи установи й передбачені положенням про цю установу.
Цей вид доходів в Дубенському МУВГ становить 8,4% від загальної суми надходжень за 2012рік і становить 67735 грн.
1.3. Плата за оренду майна бюджетних установ.
Бюджетні установи отримують у повному обсязі орендну плату від експлуатації будівель і приміщень, основних засобів, що безпосередньо їм належать. Дубенське МУВГ також отримує доходи від даного виду надходжень. Хоча отримана сума є мізерною (6510грн.) і становить 1% від загальної суми надходжень за 2012рік, але для бюджетної установи це одна із можливостей поповнити свої доходи і відповідно збільшити видатки.
1.4. Кошти, що отримуються бюджетними установами від реалізації майна.
Сюди входять кошти бюджетних установ, отримані від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей (зокрема списаних), за здані у вигляді брухту й відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали (зокрема відходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки), дорогоцінне каміння в розмірах, що згідно із законодавством залишають ся в бюджетної установи. Дубенське МУВГ протягом року періодично (за погодженням із вищестоящою установою – Рівненським Облводгоспом ) проводить здачу списаного брухту. Цей вид доходу становить 3% від загальної суми надходжень у 2012році.
Надходження перших двох підгруп мають формуватися за видами, визначеними в переліках платних послуг, що затверджують ся Кабінетом Міністрів України у відповідній галузі.
2. Інші джерела власних надходжень
Цю групу утворюють кошти, перераховані бюджетними установами для виконання окремих доручень, а також благодійні внес ки, гранти та дарунки. Такі кошти не мають постійного характеру і плануються лише у випадках, які попередньо визначені рішен нями Кабінету Міністрів України, укладеними угодами, зокрема міжнародними, календарними планами проведення централізованих заходів тощо:
2.1. Гранти та дарунки.
До грантів належать фінансові ресурси, що надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою надання гранту, проектом міжнародної технічної допомоги. Це дарунки, благодійні внески від спонсорів і меценатів, а також усілякі пожертви.
Порядок отримання гуманітарної допомоги та благодійних (добровільних) внесків і пожертвувань від юридичних і фізичних осіб регулюється Законом України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.99 № 1192 і Порядком отримання благодійних внесків і пожертв від юридичних і фізичних осіб бюджетними установами та закладами освіти, охорони здоров’я, культури, науки, спорту і фізичного виховання для потреб їх фінансування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4.08.2000 № 1122. За період діяльності установи з 2011 по 2012рік таких надходжень не було заплановано і відповідно і здійснено.
2.2. Кошти, що отримуються на виконання окремих доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб.
Це, наприклад, кошти для проведення розрахунків з молодими фахівцями, на виплату стипендій студентам, матеріальної допомоги та доплат до державних стипендій за рахунок замовників, на придбання методичної літератури й навчальних посібників для студентів заочної форми навчання; кошти на придбання замовлених у централізованому порядку бланків документації з бухгалтерського обліку, звітності, статистики; отримання страхових сум у разі настання страхового випадку; інші кошти, які установи отримують від підприємств, установ, організацій і приватних осіб для виконання окремих доручень. Сюди також належать інвестиції, що згідно з чинним законодавством отримують бюджетні установи, зокрема на будівництво житла. За період діяльності установи з 2011 по 2012рік таких надходжень не було заплановано в кошторисі.
2.3. Кошти, що отримуються від інших бюджетних установ.
Це кошти, які відповідно до рішень Уряду або календарних планів проведення централізованих заходів (чи інших документів) перераховуються від однієї бюджетної установи до іншої бюджетної установи з певною метою із загального фонду до спеціального фонду бюджету (або в межах спеціального фонду).
Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду охоплюють надходження, які надійшли за розподілами головних розпорядників коштів з урахуванням грошових коштів у дорозі, а також коштів, які надходять безпосередньо на спеціальні реєстраційні рахунки бюджетних установ за іншими надходженнями спеціального фонду бюджету.
Схему класифікації доходів бюджетної установи наведено на рис. 1.1.
Власні доходи бюджетних установ мають виконувати доповняльну функцію щодо бюджетних асигнувань і забезпечувати виконання основних завдань зазначених суб’єктів господарювання щодо непокриття доходами загального фонду. З огляду на активне включення бюджетних установ у «виробничу» діяльність, зокрема у процес надання платних послуг, зазначена категорія доходів набуває дедалі вагомішого значення серед інших об’єктів обліку.Зазначена класифікація має досить загальний вигляд, однак вона виокремлює два принципові напрями формування доходів, перший з яких утворюється в результаті господарсько-виробничої діяльності, а другий — відображає доходи, які не є наслідком останньої і отримуються для її якомога повнішого забезпечення.
На рисунку 1.2 представлено класифікацію власних доходів бюджетних установ відповідно до побудови плану рахунків бюджетних установ , який затверджено наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.1999 року № 114 зі змінами та доповненнями «Про затвердження Плану Рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ»
Рис.1.1 Доходи бюджетної установи
/
Рис. 1.2 Класифікація власних доходів бюджетних установ відповідно до побудови плану рахунків бухгалтерського обліку
Основними формами розрахунків за надання платних послуг бюджетними установами є готівкова та безготівкова. Вибір однієї з них чи їх комбінація визначається умовами господарювання, особливостями галузевої приналежності тощо.
Порядок розрахунків надання платних послуг бюджетними установами визначається специфікою діяльності установ і передусім підпорядкований вимогам їх функціонування в межах встановленого фінансового поля, яке має певні обмеження. Йдеться про обов’язкове забезпечення діяльності з надання послуг, а отже, і відповідних видатків спеціального фонду, доходами спеціального фонду. Звідси найраціональнішою схемою побудови розрахунків за навчально-педагогічні, медичні (лікувальні і діагностичні) консультаційні та інші послуги функціонально основного характеру є схема передоплати. За таких умов вимога забезпечення доходами майбутніх видатків реалізується повністю. Оплата продукції та виробів майстерень і господарств здійснюється за фактом реалізації останніх, тоді як розрахунки з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт проводяться в порядку авансових платежів з остаточним розрахунком за фактом приймання НДР.
Розрахунки за харчування з огляду на потребу володіти точною інформацією про фактично понесені видатки здійснюються за фактом минулих видатків. Плата за оренду майна, житло реалізоване, майно може вноситися як в порядку передоплати, так і за фактом реалізації орендних послуг і майна.
Коли йдеться про визначення варіанта порядку розрахунків, головний бухгалтер повинен враховувати планові показники щодо доходів спеціального фонду та від реалізації продукції, виробів, робіт щодо забезпечення їх виконання, рівень забезпечення бюджетними асигнуваннями (поповнення дохідної частини загального фонду). Важливим є також вибір форми передоплати — одноразова оплата чи авансові платежі в межах загального обсягу коштів до оплати. Одноразова оплата характерна для короткочасних за періодом надання послуг, багаторазова — для тривалих послуг (підготовка студентів, виконання НДР). Терміни внесення платні мають бути обумовлені відповідними документами — договорами на виконання НДР, контрактами на навчання, угодами на надання медичної допомоги тощо.
1.1.2 Зміст та класифікація видатків спеціального фонду бюджетної установи
Для бюджетних установ характерним є поняття видатків, що визначається як сума коштів, витрачених бюджетними установами в процесі господарської діяльності в межах сум, установлених кошторисом. Видатки — один із найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.
У процесі своєї діяльності бюджетні установи здійснюють різноманітні видатки: як оплачувані (тобто такі, що обмінюються на товар чи послугу), так і неоплачувані. Відповідно до наказу МФУ щодо бюджетної класифікації від 14 січня 2011 року під видатками розуміють державні платежі, що не підлягають поверненню (не створюють і не компенсують фінансових вимог).
Видатки, що здійснюються за рахунок загального фонду бюджету, називають видатками загального фонду, а здійснювані за рахунок коштів спеціального фонду - видатками спеціального фонду. Обидва види видатків суворо плануються в кошторисі, а бухгалтерський облік цих видатків ведеться роздільно на окремих рахунках. Видатки на утримання бюджетних установ є одним з основних напрямів видатків бюджету. (Рис. 1.3)
Зауважимо, що видатки бюджету на утримання бюджетних установ не завжди збігаються з видатками самих установ. Так, розмір грошових коштів, перерахованих постачальникам матеріалів, характеризує суму видатків бюджету, але для установи - це зміна складу активів (грошові кошти на рахунках — матеріали на складі) без реальних видатків коштів. Виходячи з двоїстості характеру видатків бюджетних установ, вони поділяються на касові та фактичні.[52, ст.129]
/
Рис.1.3 Класифікація видатків бюджетної установи
Касовими видатками вважають всі суми, отримані установою з поточних бюджетних рахунків у банку чи реєстраційних рахунків у відповідних органах Державного казначейства для їх використання (витрачання) згідно з кошторисом.
При цьому касовими видатками вважають як кошти, отримані готівкою в касу установи, так і суми, перераховані шляхом безготівкової оплати рахунків. Звідси зрозуміло, що касові видатки не можна ототожнювати (плутати) з касовими операціями. Касові видатки — це не видача грошей з каси установи, а касове виконання бюджету (видача грошей з бюджетних рахунків).
Облік касових видатків ведеться за кодами економічної класифікації, тому в первинних документах на списання грошей з бюджетних (реєстраційних) рахунків обов'язково необхідно вказувати цільове призначення (код) видатків.
Фактичні видатки, на відміну від касових, це дійсні видатки установи для виконання кошторису, що підтверджені відповідними первинними документами. Такий розподіл видатків в обліку визначаться необхідністю контролю з боку держави за використанням коштів. Облік касових видатків забезпечує інформацію про касове виконання кошторису та залишки невикористаних асигнувань на кожну конкретну дату.
Облік фактичних видатків дає можливість контролювати хід фактичного виконання кошторису видатків установи в цілому та дотримання встановлених норм за окремими статтями і структурними підрозділами. Облік фактичних видатків, як і касових, ведеться за кодами економічної класифікації видатків бюджету.
Касові і фактичні видатки на практиці здебільшого не збігаються у часі, тому що в їх основу покладено різні принципи запису бухгалтерських операцій: касовий метод (коли запис доходів і видатків здійснюється в момент отримання коштів незалежно від періоду, до якого вони належать) і метод нарахувань (за яким запис операцій відбувається в момент їх здійснення). В тих випадках, коли частина грошових коштів на рахунках у банку чи в казначействі обертається на поповнення запасів матеріалів, вважається у розрахунках (дебіторська заборгованість), залишається невитраченою у вигляді підзвітних сум і готівки в касі або використовується на погашення кредиторської заборгованості, що виникла раніше, фактичні видатки менші за касові.
Якщо установа має в своєму розпорядженні запаси матеріалів, то фактичні видатки на здійснення планового обсягу робіт можуть перевищувати касові, оскільки витрата матеріалів не викликає зменшення грошових коштів на рахунках.
Якщо касові та фактичні видатки збігаються в часі, вони називаються прямими видатками. На практиці, як правило, здійснення касових та фактичних видатків не збігається ні в часі, ні в сумі. Якщо фактичні видатки перевищують касові, це свідчить про погашення дебіторської заборгованості, що значиться на початок звітного періоду, або про створення через отримання товарів, робіт, послуг без попередньої оплати кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду. [80, ст.119] Крім того, за статтями видатків на медикаменти, канцтовари, видатків на утримання автотранспорту, капітальний ремонт перевищення фактичних видатків над касовими може бути наслідком списання у звітному періоді майна, придбаного раніше.
Якщо фактичні видатки менше касових, це свідчить про погашення кредиторської заборгованості, що значиться на початок звітного періоду, або про створення через проведення передоплати дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду.
Фактичні та касові видатки не тільки розподіляються, а й нерозривно пов'язані між собою та мають взаємне ув'язування.[66,ст.197] Отже, розподіл та одночасно взаємозв'язок дозволяють при аналізі видатків одержати чіткішу картину використання бюджетних коштів, контролю за їх цільовим використанням.
Взаємозв’язок касових і фактичних видатків ілюструє рис. 1.4.
/
Рис. 1.4. Взаємозв’язок касових і фактичних видатків
Пов'язати касові видатки з фактичними в розрізі КЕКВ можна за формулою:
Фактичні видатки за рік (період) + Кредитовий залишок на початок року (періоду) — Дебетовий залишок на початок року (періоду) - Кредитовий залишок на кінець року (періоду) + Дебетовий залишок на кінець року (періоду) — Касові видатки за рік (період).
Пов'язуючи подібним чином касові та фактичні видатки за всіма КЕКВ та окремо по видатках, здійснених за рахунок доходів загального фонду бюджету і спеціального фонду бюджету (щодо кожного виду доходів), можна не тільки одержати уявлення про причини невідповідності сум касових та фактичних видатків за рахунок впливу дебіторсько-кредиторської заборгованості або залишків матеріальних цінностей на початок та кінець періоду, за який провадиться ув'язування, а й виявити свої помилки.
Видатки бюджету класифікуються за чотирма ознаками :
1.Функціональна класифікація видатків бюджету (за функціями, з виконанням яких пов'язані видатки) (КФКВ);
2.Економічна класифікація видатків бюджету (за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки) (КЕКВ);
3.Відомча класифікація видатків (за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів) (КВКВ);
4. Програмна класифікація видатків бюджету (КПКВ). (Рис. 1.3)
Функціональна класифікація здійснюється відповідно до основних функцій держави, які викладені у вигляді розділів видатків, з низкою підрозділів. Можна виділити три рівні функціональної класифікації:
перший рівень - розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування. Наприклад, 0100 - загальнодержавні функції, 0200 -оборона, 0300 - громадський порядок, безпека та судова влада, 0400 - економічна діяльність, 0500 - охорона навколишнього природного середовища тощо.
другий рівень - підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування в межах відповідних розділів. Наприклад, розділ "Економічна діяльність" - 0400, підрозділ "паливно-енергетичний комплекс" - 0430; Функціонування виконавчої влади - 010200; розділ "охорона здоров'я" - 0700, підрозділ "лікарні та санаторно-курортні заклади" - 0730.
третій рівень - цільові видатки за конкретними напрямами діяльності головних розпорядників бюджетних коштів у межах відповідних підрозділів. Наприклад, розділ "Духовний та фізичний розвиток" -0800; підрозділ "Культура та мистецтво" -0820.
Відомча класифікація видатків бюджету дає можливість здійснювати повний економічний аналіз і контроль за витрачанням бюджетних коштів. Вона засвідчує, якому міністерству, відомству спрямовуються кошти, тобто містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр формування і використання фінансових ресурсів розпорядниками бюджетних коштів.
Відомча класифікація видатків бюджетів затверджується:
1) для Державного бюджету України - Міністерством фінансів України і визначається відповідно до закону про Державний бюджет України (частина друга статті 22 Бюджетного кодексу України).
2) для бюджетів самоврядування - міністром фінансів Автономної Республіки Крим, керівником місцевого фінансового органу і визначається відповідно до рішення про місцевий бюджет (частина третя статті 22 Бюджетного кодексу України).
Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом і щорічно визначається у законі про Державний бюджет України відповідно до Бюджетного кодексу України
Згідно економічної класифікації видатки поділяються на:
– поточні видатки;
– капітальні видатки;
– нерозподілені видатки;
– кредитування з вирахуванням погашення.
Особливістю економічної класифікації є чітке розмежування видатків за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їхніми предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, всі види господарської діяльності, виплати населенню, що іменуються як трансферти населенню, та інші категорії). [80,ст.130] Кожній категорії присвоюється чотиризначний код. Такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечити єдиний підхід до всіх одержувачів щодо виконання бюджету.
Для Дубенського МУВГ найчастіше характерна наявність лише поточних та капітальних видатків, що пов’язано зі специфікою діяльності даної установи.
Більш детально розглянути класифікацію поточних та капітальних видатків можна на рис.1.5.
Згідно Інструкції щодо економічної класифікації видатків бюджету затвердженої 25.11.2008 року на першому рівні видатки бюджету поділяють на такі групи [18] :
- Поточні видатки (КЕКВ – 1000) – це видатки на утримання бюджетної установи та забезпечення її функціональної діяльності.
- Капітальні видатки (КЕКВ – 2000) – це платежі з метою придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, землі, нематеріальних активів.
- Нерозподілені видатки (КЕКВ- 3000) – це видатки з резервних фондів Кабінету Міністрів України та фондів непередбачених видатків Ради міністрів АРК, обласних та місцевих адміністрацій, виконкомів місцевих рад.
На другому рівні поточні видатки поділяються на підгрупи:
видатки на товари і послуги (1100);
виплата процентів (доходу) за зобов'язаннями (1200);
Реконструкція і реставрація
Рис. 1.5. Класифікація поточних та капітальних видатків бюджетної установи
субсидії та поточні трансфертні виплати (1300).
Поділ капітальних та поточних видатків представлено на рисунку 1.6
Розглянемо склад статей економічної класифікації видатків:
- Поточні видатки (код 1000)
- Видатки на товари і послуги (код 1100)
- Оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110). Ця категорія охоплює оплату праці всіх працівників бюджетних установ та залучених за трудовими угодами згідно з установленими посадовими окладами, ставками, розцінками.
- Нарахування на заробітну плату (код 1120). Ця категорія охоплює нарахування бюджетних установ на фонд оплати праці працівників.
- Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки (код 1130).
Видатки на відрядження (код 1140). До цієї категорії належать видатки, пов’язані з оплатою:
- проїзду, добових, квартирних на час службового відрядження;
- підйомних, проїзду, добових під час переміщення працівників;
- сесійні виїзди народних суддів; відряджень на курси і в навчальні заклади на сесію, семінари, наради, конференції та інші видатки на відрядження, які відшкодовуються за рахунок бюджет них коштів у випадках, передбачених законодавством, а також:
- видатки на придбання службових проїзних квитків і оплату проїзду за маршрутними листками;
- надбавки до заробітної плати, які виплачуються окремим категоріям працівників замість видатків на відрядження (добових, квартирних) у випадках, передбачених законодавством;
- видатки на відрядження працівників бюджетних установ на сесії, наради, з’їзди наукового характеру, а також усякого роду поїздки з науковою метою, відрядження викладачів і т. ін.
Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення (код 1150).
Ця категорія видатків містить витрати, пов’язані з придбанням товарів військового призначення, війсь кової техніки, інвентарю як короткотермінового, так і довготривалого використання; з військовим будівництвом (крім соціально-культурного), а також видатки на мобілізаційну підготовку народного господарства та інші видатки спеціального призначення.
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160).
Ця категорія охоплює видатки, пов’язані з оплатою бюджетними установами комунальних послуг та енергоносіїв, включаючи оплату енергоносіїв для виробничих потреб.
Дослідження і розробки, державні програми (код 1170).
До цієї категорії належать видатки, пов’язані з виконанням геологорозвідувальних і топографічних робіт, виконанням робіт з типового й експериментального проектування, наданням послуг науково-дослідних організацій, проведенням виборів і референдумів, інші видатки:
Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями (код 1200)
Субсидії і поточні трансферти (код 1300)
Код 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».
Код 1320 «Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів».
Код 1340 «Поточні трансферти населенню». Трансферти населенню — це поточні платежі фізичним особам, передбачені для збільшення їхнього доходу. Такі платежі можуть бути окремим додатком до бюджету конкретної сім’ї, особам чи компенсацією окремих видів витрат, наприклад на харчування, комунальні послуги, оплату проїзду.
Код 1350 «Поточні трансферти за кордон».
- Капітальні видатки (код 2000)
- Придбання основного капіталу (код 2100)
Код 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».
До цієї статті належать видатки на придбання:
виробничого обладнання, транспортних засобів, спецавтомобілів, машин, верстатів, бурового обладнання, геодезичних інструментів, науково-дослідних пристроїв, спеціальних креслярсь ких столів та іншого виробничого обладнання довгострокового користування;
племінної худоби, інших тварин, зокрема службових собак;
меблів для дитячих і навчальних закладів, медичних і лікувально-профілактичних установ, бібліотечних і музейних фондів, спеціальних меблів для закладів культури, комп’ютерної та розмножувальної техніки, спортивного і протипожежного обладнання.
Код 2120 «Капітальне будівництво (придбання)». Ця категорія охоплює такі статті видатків:
«Будівництво (придбання) житла» (код 2121);
«Інше будівництво (придбання)» (код 2123).
Код 2130 «Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація». Ця категорія складається з таких статей видатків:
«Капітальний ремонт житлового фонду» (код 2131).
«Капітальний ремонт інших об’єктів» (код 2133).
Код 2140 «Реконструкція та реставрація». Ця категорія складається з таких статей видатків:
«Реконструкція житлового фонду»(код 2141)
«Реконструкція інших об’єктів»(код 2143)
«Реставрація пам’яток культури , історії, архітектури»(код 2144)
Код 2200 «Створення державних запасів і резервів».
Зазначений напрямок видатків охоплює придбання товарів для створення стратегічних і надзвичайних запасів, запасів зерна й товарів, що мають особливо важливе значення для країни, як-от державні фонди дорогоцінних металів і каміння, державний матеріальний резерв.
Код 2300 «Придбання землі і нематеріальних активів».
Ця категорія містить видатки на придбання землі, лісів, внутрішніх вод, ділянок землі, де є корисні копалини.
До цієї категорії належать видатки на придбання нематеріальних активів:
права користування природними ресурсами;
права користування майном;
права на знаки для товарів і послуг;
права на об’єкти промислової вартості;
авторських і суміжних прав (літературні та музичні твори, комп’ютерні програми, бази даних і т. ін.);
інших нематеріальних активів;
гудвіл;
роялті.
Код 2400 «Капітальні трансферти».
Поняття капітальних трансфертів пов’язане з поняттям трансфертів взагалі, а отже, капітальні трансферти тлумачать як невідплатні односторонні платежі органів управління, які не спричинюються до виникнення або посилення фінансових вимог. Як правило, вони мають одноразовий, нерегулярний характер. Метою капітальних трансфертів є надання можливості придбання капітальних активів, компенсації видатків, покриття збитків, накопичених упродовж кількох років чи таких, що виникли через надзвичайні обставини. До цієї категорії належать такі статті видатків:
Код 2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»;
Код 2420 «Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів;
Код 2430 «Капітальні трансферти населенню»;
Код 2440 «Капітальні трансферти за кордон»;
Код 2450 «Капітальні трансферти до бюджету розвитку».
Код 3000 «Нерозподілені видатки».
Ця категорія видатків охоплює видатки з резервних фондів Кабінету Міністрів України, фондів непередбачуваних видатків Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних і місцевих адміністрацій, виконкомів місцевих рад.
Як випливає з наведеної економічної класифікації видатків, вони вельми різноманітні як за складом, так і за економічним змістом. Знання економічної класифікації видатків забезпечують ведення аналітичного обліку касових і фактичних видатків відповідно до кошторису установи, порядок складання, розгляду й затвердження якого висвітлюється в наступному підрозділі.
04.03.2013 00:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора