МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра “Телекомунікації”
Лабораторна робота № 1
Технічні параметри і структура АТС КЕ «КВАНТ»
Львів 2010
КВАЗІЕЛЕКТРОННА АТС «КВАНТ»
Загальні відомості та технічні параметри.
Квазіелектроною автоматичною телефонною станцією (КЕ АТС)
називається станція з централізованим керуванням, комутаційне поле якої
побудоване на швидкодіючих електромагнітних приладах з
герметизированными контактами (феридах), а лінійні і станційні комплекти –
на електронних приладах і герконовых реле.
Використання центрального керуючого пристрою (ЦКП), що працює за
записаною програмою, забезпечує оброблення викликів, діагностику приладів і
взаємодію з оператором. Обробляючи виклики, ЦКП керує всіма пристроями
станції по встановленні з'єднання через усе комутаційне поле. Такий принцип
комутації називається «від краю до краю».
Достоїнством застосування ЦКП є:
– універсальність схемотехніки;
– можливість одержання якісно нових видів обслуговування абонентів;
– порівняльна простота і зручність в експлуатації;
– розширення функціональних можливостей.
Сьогодні на телефонних мережах України працюють АТСКЕ типу
«Квант», як установча, підстанція на МТМ, а також як оконечна і центральна на
телефонних мережах сільських адміністративних районів, а також типу
«Кварц» як автоматична міжміська станція. Відсоток КЕ АТС від загального
числа станції складає на міській телефонній мережі близько 7,8 %, а на
телефонних мережах сільських адміністративних районів (ТМ-САР) – 6,4 %.
З метою підвищення надійності КЕ АТС і розширення можливостей на
ТМ-САР здійснюється поетапна модернізація АТС КЕ «Квант», що передбачає
заміну ЦКП типу Планета на новий керуючий комплекс на основі ЕОМ ІВМ РС
у промисловому виконанні. Така заміна значно підвищує надійність і
продуктивність керуючого комплексу, дозволяє впровадити версії програмного
забезпечення, що реалізують нові різновиди послуг телефонного звꡠязку,
сучасний облік вартості розмов, вихід сільських абонентів на міжнародну
мережу, технічне обслуговування і спостереження за роботою АТС із
регіонального центру технічної експлуатації (ЦТЕ).
Для забезпечення роботи АТС КЕ «Квант» у цифровій мережі розроблені
інтелектуальні конвертери для підключення до АТС КЕ «Квант» цифрових
зєднувальних ліній. Ці конвертори перетворять аналогові сигнали в стандартні
цифрові тракти (ІКМ-30). При цьому не потрібна установка каналоутворюючей
апаратури, значно скорочується обсяг лінійного устаткування, АТС КЕ «Квант»
і поліпшується якість зв'язку.
АТС КЕ «Квант» призначена для використання на місцевих телефонних
мережах як підстанція, на мережах САР як центральна або кінцева, а також на
відомчих мережах як установча.
Станція може мати ємність від 64 до 2048 номерів при числі напрямку
зовнішнього зв'язку до 32 і загального числа з’єднаних ліній до 256. Станція
забезпечує усі види зв'язку і погодиться з усіма типами існуючих АТС. У
станцію включаються телефонні апарати з набором як ДКШІ, так і DTMF.
Станція з централізованим керуванням, надає абонентам широкий спектр
додаткових видів обслуговування.
Структурна схема та опис основних комутаційних модулів.
Рисунок 1 – Функціональна схема КЕ АТС «Квант»
Використовуючи рис.1, видно, що все устаткування підрозділяється на
три частини – телефонна периферія (ТП), периферійний керуючий пристрій
(ПКП) і центральний керуючий пристрій (ЦКП).
Телефонна периферія містить ступіні комутації: ступінь абонентської
комутації (АК), на якому використовують блоки БАЛ-01 з параметрами
64х32х16/16, і ступінь групової комутації (ГК), на якій використовуються
блоки БЗЛ-04 на станціях малої ємності або блоки БЗЛ-06 – на великій ємності.
Крім ступенів комутації в ТП розміщені комплекти:
– абонентський комплект (АК) для прийому сигналу виклику на
станцію і посилки сигналу «Зайнято»;
– комплект живлення АК (ЖАК) – для живлення електронних АК
напругами 5,5 В та 4,5 В;
– вихідний шнуровий комплект (ВШК) – для живлення мікрофона і
контролю стану шлейфу ТА-А під час розмови;
– вхідний шнуровий комплект (ВхШК) – для посилки виклику (ПВ) і
контролю посилки виклику (КПВ), і для живлення мікрофона і контролю стану
шлейфа ТА-Б під час розмови;
– приймач набору номера (ПНН) – для посилки сигналу «Відповідь
станції», приймання і передавання в ЦКП адресна інформації типу ДКШІ;
– комплект перевірки абонентської лінії (КПА) – для перевірки лінії
ТА-А на наявність сторонніх напруг;
– вихідний комплект батарейний, трипроводний (ВКБ-3) – для
узгодження з вищестоящою станцією;
– вхідний комплект батарейний, трипроводний (ВхКБ-3) – для
узгодження з іншими станціями;
– приймач і датчик сигналів керування (ПДСК) – для взаємодії з АТС
багаточастотним кодом « 2 з 6».
Периферійний керувальний пристрій є проміжним пристроєм між ЦКП і
ТП і містить:
– визначник стану точок сканування АК, ВШК і ВхШК (визн. 16 쪀 16);
– генератор тональних сигналів (ГТС), що виробляє сигнали частотою
25 Гц для посилки виклику і 425 Гц для інформації абонентів (сигнали
«Відповідь станції», «Зайняте» і т.д.);
– генератор дзвоникоподібних імпульсів (ГДІ) для керування
вмиканням і вимиканням точок комутації в БАЛ і БЗЛ;
– дешифратори (І) для дешифрації адрес ВШК, ВхШК, БАЛ і БЗЛ.
Центральний керуючий пристрій складається з двох синхронно
працюючих електронних керуючих машин. ЦКП з'єднується з пристроями ПКП
чотирма групами шин:
– адреси (ША), опитування (ШО), стану (ШС) і керування (ШК).
Сканування і керування роботою ПНН, ВКБ-3, ВхКБ-3 і ПДСК
здійснюється безпосередньо ЦКП без ПКП.
Алгоритм роботи АТС.
Робота станції підрозділяється на етапи, кожний з який може мати кілька
фаз.
Етап 0. Початковий стан (фонова програма). Якщо немає викликів від
абонентів, то ЦКП періодично опитує комплекти АК, ВШК, ВхШК, ПНН і
їхній стан записується в ОЗП і порівнюється з попереднім станом.
Етап 1. Виклик станції. Абонент знімає мікротелефон, замикає шлейф у
ТА-А й АК переходить у стан виклику.
При надходженні скануючого імпульсу в АК з'являється з АК сигнал
стану АК. ЦКП за цим сигналі визначає номер ТА-А і за допомогою ОЗП
з'ясовує тип номеронабирателя. Якщо номер видається ДКШІ, то ЦКП вибирає
програму роботи АТС, що спрямована на пошук вільного шляху від АК до
ПНН. Для створення шляху вибираються вільні шляхи в БАЛ і БЗЛ.
Визначивши, що є вільне ВШК, ПНН і шлях у БАЛ і БЗЛ ЦКП виробляє
команди для включення тракту АК-БАЛ-ВШК-БЗЛ-ПНН. Абонент із ПНН
одержує сигнал «Відповідь станції» і може приступити до набору номера.
Етап 2. Абонент набирає номер (наприклад 2915). Кожна серія
надходить у ПНН, у якому в такт імпульсам, що надходять, змінюється стан
точки сканування і ці зміни передаються в ЦКП, де підраховується число
імпульсів у серії і після визначення значення цифри, вона фіксується в ОЗП.
Після прийому першої цифри припиняється «Сигнал станції».
Аналогічно надходять всі інші цифри й в ОЗП буде записаний номер
ТА-Б. Прийнявши повністю номер, ЦКП відключає ПНН й аналізує вид зв'язку
– внутрішньостанційний, вихідний місцевий чи міжміський.
Етап 3. Установлення з'єднання. Визначивши, що з'єднання
внутрішньостанційне, ЦКП звертається до ОЗП для визначення стану
абонентської лінії ТА-Б, якщо лінія вільна, то починається встановлення
з'єднання. ЦКП вибирає програму роботи АТС, що спрямована на пошуку
вільного шляху від АК-А до АК-Б через БАЛ, ВШК, БЗЛ, ВхШК, БАЛ. Якщо
шлях вільний, то ЦКП виробляє команди на виконання комутації в БАЛ, БЗЛ,
ВШК і ВхШК.
Етап 4. Посилка виклику і КПВ. Посилка виклику і контроль посилки
виклику посилається з ВхШК під керуванням ЦКП. Після відповіді абонента Бутвориться розмовний тракт.
Етап 5. Розмова. Під час розмови з ВШК виконується живлення
мікрофона ТА-А, а з ВхШК – мікрофона ТА-Б.
Етап 6. Відбій. На АТС звільнення розмовного тракту здійснюється
після однобічного відбою. Безвідбійний абонент одержує сигнал «Зайнято» зі
свого АК.
Процедури встановлення з'єднання.
Внутрішньостанційне з'єднання.
Схема внутрішньостанційного тракту зображена на рис. 2. Алгоритми
з'єднання досить докладно розглянуті в п. 1.3.
Рисунок 2 – Внутрішньостанційний тракт
На схемі рис. 2 показане надходження адресної інформації кодом ДКШІ
через БАЛ (А-В), БЗЛ (С-Д) у приймач набору номера. ЦКП сканує ПНН
записує номер ТА-Б (показаний № 2915).
На ступіні ГК для прийому адресної інформації утворене з'єднання,
позначене цифрою 1, а для розмовного тракту створюється з'єднання позначене
цифрою 2.
Вихідне з'єднання
Схема вихідного тракту від абонента КЕ «Квант» до інший АТС по
зєднувальної лінії зображена на рис. 3. Прийом адресної інформації
здійснюється аналогічно, кодом ДКШІ. Видачу інформації з ЦКП у ЗЛ
робить комплект ВКБ-3 під керуванням ЦКП. Інформація видається декадним
кодом батарейними імпульсами.
Рисунок 3 – Схема вихідного тракту
Для прискорення видачі номера ТА-Б доцільно застосувати
багаточастотний спосіб. У цьому випадку ЦКП (на схемі позначено як КК)
керує роботою ПДСК взаємодія з кодовим приймально-передавачем АТСК-У
методом “човника”.
Вхідні з'єднання
На рис. 4 показане вхідне з'єднання, якщо по ЗЛ надходить адресна
інформація ДКБІ, у цьому випадку ВхКБ-3 приймає її і передає в ЦКП, де
запам'ятовується. Подальша робота станції аналогічно, етапи 3, 4, 5 і 6.
Особливістю даного тракту є те, що на ступіні ГК з'єднання виконується через
чотири каскади Д-С – перемичка – С-Д.
Рисунок 4 – Схема вхідного тракту
Транзитне з'єднання
Транзитне з'єднання, як правило, здійснюється на ТМ САР, якщо КЕ АТС
«Квант» працює як ЦС.
На схемі (рис. 5) показано, що інформація надходить кодом ДКБІ,
записується в ЦКП, яке по цифрах коду напрямку визначає, що це транзит і
видача необхідних цифр у ЗЛ через ВКБ-3 кодом ДКБІ.
Рисунок 5 – Схема транзитного тракту.
Висновок
Квазіелектронна АТС «Квант» (АТСКЕ «Квант») може використовуватися:
- на МТМ в якості РАТС та підстанцій;
- на ТМ САР в якості ЦС, ВС, КС;
-на відомчих мережах в якості ЦС, ВС, КС й ВАТС окремих підприємств.