Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра трудових ресурсів і підприємництва
Курсова робота
з дисципліни:
« Планування діяльності в сфері товарів та послуг »
на тему:
« Розробка стратегічного плану підприємства »
Млинівський хлібокомбінат
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика підприємства.
Економіко-географічне розміщення підприємства.
Характеристика органів управління підприємства.
Фактори зовнішнього середовища які впливають на діяльність підприємства.
Аналіз основних показників господарсько-фінансової діяльності підприємства.
Значення та роль тактичного, стратегічного планування у діяльності підприємства.
Висновки до першого розділу.
Розділ 2. Розроблення поточного плану діяльності підприємства.
2.1. Планування обсягу продаж підприємства.
2.2. Планування кадрового забезпечення та оплати праці.
2.3. Планування витрат обігу підприємства.
2.4. Планування фінансів підприємства, прибутки та рентабельність.
Висновки до другого розділу.
Розділ 3. Удосконалення роботи підприємства на основі розробленого плану його діяльності.
3.1. Обґрунтування перспектив розвитку підприємства з урахуванням нового плану його діяльності .
3.2. Запровадження нових методів у плануванні діяльності підприємства з метою отримання переваг у конкурентній боротьбі.
3.3. Покращення основних показників фінансово-господарської діяльності підприємства завдяки втіленню розробленого плану.
Висновки до третього розділу.
Загальні висновки та пропозиції.
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
В умовах становлення і розвитку ринкової економіки провідною формою господарювання має бути підприємництво – особливий вид торгівельно-виробничої діяльності, надання послуг чи посередництва, який характеризується повною свободою вибору інноваційним характером здійснення, значною ймовірністю економічного ризику та чіткою орієнтацією на досягнення певного комерційного зиску. Як свідчить світовий досвід, саме підприємництво є потужним «локомотивом», спроможним істотно прискорити реформування вітчизняної економіки на ринкових засадах, на базі цього забезпечити належне зростання виробництва й добробуту населення.
В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб’єкта являється предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій і осіб), які зацікавленні в результатах його функціонування.
На сучасному етапі аналіз фінансового стану підприємства знаходиться в поступовому розвитку і вдосконаленні, але сучасний аналіз фінансового стану ще не відповідає повністю новим вимогам проведення фінансової роботи підприємства.
Ринкові підходи до розвитку національної економіки починають набувати масового характеру на підприємствах. Кардинально змінюються підходи до упрапління всіма суб'єктами господарювання. Насамперед, це пов'язано з різними принципами, на яких базувалося управління в адміністративно-командній системі, та за умов ринкових відносин.
Для написання курсової роботи було обрано підприємство ВАТ «Млинівський хлібокомбінат», що функціонує на ринку Рівненської області .
Метою даної курсової роботи є всебічний аналіз показників фінансово – господарської діяльності та розробка стратегічно плану діяльності підприємства для покращення цих показників.
Об’єктом курсової роботи є економічні результати діяльності даного підприємства.
Інформаційною базою є бухгалтерська, статистична та інша звітність, дані оперативного обліку, внутрішня звітна інформація підрозділів, Статут підприємства
РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика підприємства
Економіко-географічне розміщення підприємства, зв’язки з іншими підприємствами, партнерами
Відкрите акціонерне товариство „ Млинівський хлібокомбінат ”, далі за текстом „Товариство”, є підприємницьким господарським товариством, що створено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України „Про господарські товариства”, „Про власність”, „Про цінні папери і фондову біржу”, „Про зовнішньоекономічну діяльність” та інших нормативно – правових актів.
Найменування Товариства:
Повне українською мовою: Відкрите акціонерне товариство „ Млинівський хлібокомбінат”;
Скорочене українською мовою: ВАТ „ Млинівський хлібокомбінат”;
Скорочене російською мовою: ОАО „ Млыновский хлебокомбинат”.
Юридична адреса та місце знаходження Товариства: Україна, 35400,Рівненська область,
смт Млинів, вул. К.Маркса 2а.
Крім юридичної адреси та адреси місцезнаходження Товариство має поштову адресу для надходження кореспонденції.
Метою діяльності Товариства є задоволення суспільних потреб у товарах народного споживання, продукції виробничо – технічного та іншого призначення, роботах, послугах та реалізації на основі одержаного прибутку економічних та соціальних інтересів акціонерів та трудового колективу Товариства.
Пріоритетним видом діяльності Товариства є розроблення, виробництво та реалізація всіх видів хлібобулочних та кондитерських виробів.
Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації та наділяється цивільною, господарською правоздатністю і дієздатністю. Правоздатність Товариства виникає з моменту його реєстрації і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про його припинення. Товариство набуває господарських, цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до засновницьких документів та закону. Товариство здатне мати такі ж самі права та обов’язки, як і фізична особа. Крім тих що за природою можуть належати лише людині. Товариство має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформації та інші немайнові права, які можуть йому належати.
Товариство може займатися будь – якою підприємницькою, благодійною діяльністю, що не суперечить діючому законодавству України.
Товариство має печатки, штампи та бланки із своїм найменуванням. Знаки на товари і послуги, зареєстровані у встановленому законодавством порядку, логотип. Товариство може мати комерційне (фірмове) найменування.
Товариство може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов’язання, укладати будь – які види господарсько – та/або цивільно – правових право чинів (договорів), нести обов’язки.
Майно Товариства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі Товариства та належить йому на праві власності.
Товариство має відокремлене майно, самостійний баланс, поточні. Розрахункові, вкладні рахунки в банківських установах, в національній та іноземних валютах.
Товариство може бути позивачем, відповідачем та третьою особою, виступати в суді, господарському суді, третейському суді від свого імені, а також в інших судових органах України та за кордоном.
Джерелами формування майна товариства є: капітальні вкладення, дотації з бюджетів, кредити банків та інших кредиторів, майно придбане в інших суб’єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку.
Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю Товариства або передане йому в користування, несе Товариство, якщо інше непередбачене господарсько – та/або ці вільно – правовими договорами, що укладаються Товариством.
Основними видами діяльності Товариства є наступне:
розроблення, виробництво та реалізація хліба та хлібобулочних виробів;
розроблення, виробництво та реалізація кондитерських виробів: пирогів, тістечок, булочок, тортів, рулетів і т.д.;
розроблення, виробництво та реалізація борошняних виробів (макаронних виробів, локшини, та інших аналогічних виробів із борошна);
розроблення, виробництво та реалізація пирогів, тістечок. Сухарів, печива Ії довгим терміном зберігання;
розроблення, виробництво та реалізація різних закусочних харчових продуктів, переробка сільськогосподарської продукції;
розроблення, виробництво всіх видів борошна, комбікормів, білково – вітамінних добавок, круп, а також виробів з них, з подальшою реалізацією юридичним та фізичним особам, в тому числі іноземним або використання у власному виробництві;
ведення підсобного сільського господарства;
заготівельно – закупівельна діяльність в частині закупівлі сільськогосподарської та іншої продукції народних промислів у фізичних та юридичних осіб;
надання послуг із зберігання сільськогосподарської продукції, паливно – мастильних матеріалів, продуктів харчування, іншої продовольчої та непродовольчої продукції, виробів виробничо – технічного та іншого призначення;
забезпечення зберігання закуплених до державних ресурсів зерна сортового насіння;
видобуток води з власних артезіанських свердловин для потреб власного виробництва;
охорона та поліпшення навколишнього природного середовища;
надання консигнаційних, агентських, брокерських, посередницьких, маркетингових, транспортно – експедиційних, виробничих, туристських, експортних та інших послуг, що прямо і виключно не заборонені законами України, юридичним та приватним особам, в тому числі іноземним суб’єктам господарської діяльності;
підприємницька діяльність на території України та за її межами, що пов’язана з наданням ліцензій, патентів, ноу – хау, торгівельних марок;
торгівельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі, громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, включаючи створення торгівельної мережі для реалізації продукції власного виробництва та інших виробників;
заготівля, купівля та продаж брухту чорних, кольорових і нержавіючих металів;
створення власного автопарку, надання транспортних послуг з внутрішньо державного та міжнародного перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом;
науково – дослідницька діяльність та інша діяльність, пов’язана з розробленням, виробництвом науково – технічної продукції та її реалізація;
здійснення зовнішньоекономічної діяльності, що включає створення представництв і дочірніх підприємств в інших державах, здійснення торгівлі, виконання робіт та наданню послуг;
орендні (лізингові) операції, в тому числі з іноземними суб’єктами господарської діяльності;
посередницькі операції (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших);
виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції;
організація та експлуатація пунктів громадського харчування;
організація та експлуатація готельного господарства, автостоянок, кемпінгів тощо;
виконання будівельних, ремонтно – будівельних, будівельно – монтажних робіт, опоряджувальних та оздоблювальних робіт, в тому числі будівництво та реконструкція об’єктів виробничого та соціально – культурного призначення;
організація та експлуатація автозаправних станцій;
пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин;
реалізація медикаментів та хімічних речовин;
товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі, в тому рахунку з іноземними суб’єктами господарської діяльності;
здійснення торгівлі товарами народного споживання, виробничо – технічного та іншого призначення в розстрочку та їх реалізації на умовах товарного кредиту;
надання послуг, пов’язаних з охороною об’єктів колективної та приватної власності, а також охороною громадян;
монтаж, ремонт і профілактичне обслуговування засобів охоронної сигналізації;
виконання інженерно – вишукувальних та проектних робіт;
створення та утримання штемпельно – граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів;
діяльність пов’язана з наданням туристичних послуг;
діяльність пов’язана з реалізацією транспортних засобів, що підлягають реєстрації та обліку в органах внутрішніх справ;
надання послуг, пов’язаних з профорієнтацією населення, посередництво у працевлаштуванні на роботу, в тому числі за кордоном;
діяльність, пов’язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуатацією об’єктів трубопровідного транспорту;
організація пунктів заміни та роздрібного продажу паливно – мастильних матеріалів;
організація, утримання експлуатація оздоровчих комплексів, санаторіїв, профілакторіїв, баз відпочинку та надання відповідних послуг оздоровчого та іншого характеру фізичним та юридичним особам;
видобування дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, виготовлення і реалізація виробів з їх використанням;
виконання авіаційно – хімічних робіт та аерофотозйомок;
діяльність, пов’язана з розробкою, виготовленням, ввезенням, вивезенням, реалізацією та використанням засобів криптографічного та технічного захисту інформації, а також з наданням послуг із криптографічного та технічного захисту інформації;
діяльність, пов’язана з наданням екскурсійних, в тому числі і за кордонами України;
виробництво, передача та постачання електроенергії;
фізкультурно – оздоровча та спортивна діяльність;
надання фінансових послуг з фінансового лізингу, надання порук, гарантій та позик фінансовими активами та здійснення інших операцій, які відповідно до чинного законодавства віднесені до того чи іншого виду фінансових послуг, згідно з порядком, установленим діючим законодавством України;
діяльність, що пов’язана з наданням грошових позик.
Правове поле діяльності
Обране Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, статуту та внутрішніх нормативних документів Товариства.
Статут розроблений на основі Закону України «Про підприємства», Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про цінні папери та фондову біржу», Закону України «Про акціонерні товариства».
При створення підприємства було обрано форму підприємства відкрите акціонерне товариство. Це пояснюється тим, що дана форма передбачає розмір статутного фонду не менше 1250 мінімальних заробітних плат на момент створення товариства, необмежений термін функціонування, необмежені права учасників при передачі власності.
Дана форма має ряд переваг: відсутність конфліктів між власниками, невеликі майнові ризики власників, довіра кредиторів та клієнтів, гнучкість майнових відносин, залучення інвесторів, не велика фінансова залежність від зміни складу учасників.
1.2. Характеристика органів управління
Організаційну структуру управління виробництвом наведемо у вигляді схеми (рис.1).
Рис.1 Організаційна структура ВАТ « Млинівський хлібокомбінат »
Розглянувши схему, можна зробити висновок, що директору підпорядковується 3 заступники, яким, в свою чергу, є підпорядкованими ще декілька підрозділів.
Призначення цих підрозділів:
Планово – економічний відділ займається плануванням та організацією виробництва, розрахунком різних економічних показників.
Бухгалтерія веде облік фінансово – господарської діяльності підприємства.
Відділ кадрів призначений для підбору необхідного для підприємства персоналу.
В пекарському цеху проводяться роботи із випічки хлібобулочних виробів.
Виробничо–управлінська структура цеху виробництва хліба у вигляді схеми ( рис. 2)
1.3. Фактори зовнішнього середовища, які впливають на діяльність підприємства
Вплив зовнішнього середовища на фірму змінний. Деякі організації працюють в порівняно статичних умовах, коли зовнішнє середовище майже не змінюється: не з’являються нові конкуренти, нові технології, немає особливого впливу збоку державних і суспільних організацій. Природно, що в таких умовах у фірми не виникає необхідності в перегляді своєї системи менеджменту.
Однак такі ідеальні умови є рідким виключенням. Більш розповсюдженою є ситуація, коли фірми діють в умовах реактивно-оперативних змін зовнішнього середовища. Фірми (корпорації), щоб вижити в таких умовах, примушені приділяти велику увагу вдосконаленню системи менеджменту і пристосуванню її до зовнішніх умов. Чим менш передбачуване, більш динамічне і більш складне навколишнє середовище, тим більше ієрархічні структури управління замінюються на органічні або органічні структури частково включаються в ієрархічні.
Таблиця 1.
Сильні та слабкі сторони діяльності ВАТ « Млинівський хлібокомбінат »
№
Переваги(сильні сторони, що виділяють організацію серед конкурентів
Недоліки (слабкі сторони, які належить виправити з тим, щоб конкуренти не змогли повернути їх у свої переваги
1
Використання передових технологій.
Ціна продукту вища ніж продукції конкурентів
2
Високо кваліфікований персонал
Витрати на посередників (підприємство втрачає частину прибутку)
3
Широкий асортимент продукції
Невелика кількість працівників
4
Використання нових рецептів, що дозволяють зробити продукт відмінним від інших товарів цього типу і викликає додатковий інтерес у покупця
Зростання витрат на транспортування і перевезення.
5
Використання паковочних матеріалів, які дозволяють довше зберігати продукт та його смакові властивості
Необхідність створення системи швидкого реагування на зміни в технології та стандартах продукції.
6
Надає можливість покупцям замовити потрібний вид продукту на ексклюзивне виготовлення
Складність ведення законної форми бізнесу
7
Наявність багатьох каналів розповсюдження товарів, що забезпечує зручність покупки товару
Недостатня кількість кваліфікованого персоналу.
8
Діє спеціальна служба куди надсилаються побажання та оцінки споживачів з метою покращення якості товарів
Великі витрати на закупку сировини.
У процесі господарської діяльності організації випливають різноманітні виробничо – господарські, економічно – соціальні та інші ситуації, що потребують певного управлінського рішення.
Управлінське рішення – це акт втручання суб’єкта управління з метою прийняття певного рішення, яке б сприяло виходу організації з певної виробничо – господарської ситуації.
Управлінське рішення є результатом пошуку суб’єктом управління шляхів та засобів виходу організації із ситуації, а також відповідних дій колективу об’єкту управління.
Для забезпечення успішності управлінського рішення воно має бути:
науково – обґрунтованим;
цілеспрямованим;
правомірним;
оптимальним;
своєчасним;
компетентним.
1.4. Аналіз основних показників фінансово – господарської діяльності підприємства
Вихідні дані для аналізу основних показників виробничої та фінансово – господарської діяльності вибиралися із форм бухгалтерської та статистичної звітності за 3 роки.
Таблиця 2.
Основні економічні показники діяльності підприємства
№ п/п
Назва показника
Одиниці виміру
Роки
2006
2007
2008
1.
Обсяг продукції, Q
- товарної
- реалізованої
тис. грн.
тис. грн.
4598,98
4798,15
4931,15
4832,13
4628,11
4951,28
2.
Середньоспискова чисельність працюючих,
-в т.ч. виробничий персонал:
- з них:
- робітники
- службовці
- спеціалісти
- керівники
- невиробничий персонал
чол.
Чол.
Чол.
Чол.
Чол.
Чол.
Чол.
1893
1280
800
82
369
29
613
1900
1218
756
82
350
30
682
1905
1280
800
85
370
25
625
3.
Прийнято на роботу
чол.
10
7
15
4.
Звільнено:
- усього
в тому числі:
- за порушення трудової
дисципліни, за власним бажанням
- за скороченням
- з інших причин
чол.
чол.
чол.
чол.
211
93
27
91
159
40
39
80
160
82
30
75
5.
Неявки на роботу
днів
70
58
60
6
Внутрішньо змінні втрати робочого часу
год.
-
-
-
7
Вартість основних виробничих фондів:
на початок періоду
на кінець періоду
тис. грн.
тис. грн.
12033,7
12206,4
12206,4
12502,2
12502,2
12928,4
8
Середньорічна вартість основних виробничих фондів
тис. грн.
13100,1
13291,2
13610,8
9
Вартість виробничих основних фондів, всього,
- в т.ч.:
- будівель, споруд
-передавальних пристроїв
- машин і обладнання
- транспортних засобів
- приладів та інструментів
- інших основних фондів.
Вартість невиробничих основних фондів
тис. грн.
тис. грн.
тис. грн.
тис. грн.
тис. грн.
тис. грн.
тис. грн.
тис.грн.
12033,7
3421,1
2848,5
550,4
4453,2
308,4
452,1
1053,2
12206,4
3425,4
2950,8
530,8
4508,4
350,8
440,2
1054,2
12502,2
3556,2
2966,7
560,8
4599,5
359,9
459,1
1056,8
10
Середньорічний залишок оборотних коштів
тис. грн.
504,5
434,9
445,3
11
Собівартість товарної продукції,
в тому числі:
- матеріальні витрати
- витрати на оплату праці
- відрахування на соціальні заходи
- амортизація
- інші витрати
тис. грн.
тис. грн.
тис. грн.
тис. грн.
тис. грн.
тис. грн.
1655,4
399
368,9
288
180,5
419
1634
312
389,8
286
168,2
478
1617,1
314
430,9
247
167,2
458
12
Прибуток від звичайної діяльності
тис. грн.
450,1
520,1
890,3
Отже, як свідчать дані таблиці можна зробити висновок, що підприємство працює стабільно. Адже, за 2008 рік, кількість продукції що реалізували є набагато більшою ніж кількість продукції, що виробили. Це свідчить про добре розвинену політику збуту товару. Чисельність працюючих в 2007 і 2008 роках збільшилась порівняно з 2006 роком. Собівартість продукції 2006 року порівняно з 2007 зменшилась на 21.4 тис. грн., це є позитивним показником на підприємстві оскільки необхідно прямувати до її зменшення.
1.5. Значення та роль тактичного та стратегічного планування
Під тактичним (оперативним) плануванням господарсько-фінансової діяльності підприємства розуміють процес, що дозволяє керівництву підприємства здійснювати ув’язку та конкретизацію заходів, з реалізації обраної стратегії розвитку за рівнями управління підприємством, часом здійснення, конкретними виконавцями, дозволяє задавати чіткі кількісні параметри досягнення стратегічних цілей розвитку.
Основна мета тактичного планування полягає в тому, щоб оволодіти ефективним інструментом досягнення стратегічних цілей діяльності підприємства.
Основними завданнями тактичного планування є:
Узгодження системи цілей підприємства за окремими напрямками його діяльності з головною (стратегічною) ціллю, та їх кількісне визначення;
Своєчасне виявлення засобів, альтернатив, шансів та ризику досягнення поставлених цілей;
Рання діагностика проблемних ситуацій та розробка системи заходів з їх профілактики та попередження;
Координація діяльності окремих організаційних структур підприємства;
Інформування та мотивація персоналу стосовно діяльності підприємства з кожного напрямку робіт;
Визначення параметрів контролю за діяльністю підприємства.
Результатом здійснення тактичного планування є розробка плану або системи планів.
Основними принципами здійснення тактичного планування є:
орієнтація на обрану стратегію та створення умов для п реалізації;
комплексний, системний підхід до управління економічними процесами;
творчий підхід до рішення проблем;
розуміння зв’язку підприємства із зовнішнім середовищем його функціонування;
динамізм, готовність до змін;
необхідність прийняття рішень в умовах неповноти інформації;
розробка різних альтернатив та вибір найбільш ефективної.
Тактичні плани підприємства розрізняються за рядом ознак:
за періодом часу – довгострокові, середньострокові, короткострокові, оперативні. Всі види діяльності взаємопов’язані між собою, доповнюють та конкретизують один одного, забезпечуючи поетапне наближення до обраної мети .
Сутність стратегічного планування:
Поняття "стратегія", стратегічне планування увійшли в економічну теорію та господарську практику в 50-ті роки XX сторіччя як відповідь на нові умови функціонування підприємства, зростання значущості факторів зовнішнього середовища для життєдіяльності підприємства. Суть нового підходу до управління діяльністю підприємства полягає в тому, що підприємство розглядається як складна виробнича, економічна та соціальна система, що розвивається. Вона змінюється в часі, підлягає впливу факторів зовнішнього середовища і сама певною мірою впливає на це середовище.
Функціонування підприємства в економічних умовах господарювання висуває на перший план вирішення ряду проблем, що пов’язані з вибором і закріпленням певної частини ринку (ринкової ніші), формуванням конкурентного статусу підприємства і підтримкою його в умовах загострення конкурентної боротьби. Вирішенню даних проблем сприяє розробка обгрунтованої стратегії розвитку підприємства.
Формування стратегії розвитку підприємства дозволяє визначити напрямок поведінки підприємства на ринку з врахуванням умов зовнішнього середовища, та вірогідного характеру їх зміни; оцінити конкурентоспроможність та стратегічні конкурентні переваги підприємства; сформулювати глобальну ціль його діяльності та цілі нею визначені; визначити ресурси, які необхідно залучити для досягнення поставлених цілей та забезпечити їх найбільш ефективне використання.
Стратегія підприємства – це процес формування генерального перспективного напрямку розвитку підприємства на основі визначення якісно нових цілей, узгодження внутрішніх можливостей підприємства з умовами зовнішнього середовища, розробки комплексу заходів, які забезпечують їх досягнення.
Висновок до розділу 1.
Розглянувши загальну характеристику підприємства, можна зробити такі висновки:
Відкрите акціонерне товариство „Млинівський хлібокомбінат - це сучасне підприємство по виготовленню хлібобулочних та кондитерських виробів. Товариство є підприємницьким, що створене з метою найбільш ефективного використання майна, шляхом запровадження сучасних технологій, форм організації виробництва, залучення інвестицій для насичення споживчого ринку, задоволення потреб споживачів.
Майно товариства складається з основних засобів, обігових коштів, а також майнових, немайнових, фінансових та інших активів, відображених к бухгалтерському обліку товариства.
Розглянувши організаційну структуру ВАТ «Млинівський хлібокомбінат», можна сказати, що директору підпорядковуються три заступники, яким, в свою чергу, є підпорядкованими ще декілька підрозділів.
З основних показників фінансової діяльності видно, що підприємство має позитивні тенденції свого розвитку.
Чисельність працівників збільшується з кожним роком, проте зменшується продуктивність праці.
ВАТ « Млинівський хлібокомбінат » має кілька недоліків, але ми можемо їх усунути шляхом:
заохочувати людей до співпраці.
знизити ціну на продукцію.
зміни для деяких робітників виду робіт;
перенесенням акценту з ціни на потреби споживача;.
Розроблення поточного плану діяльності підприємства
Планування обсягу продаж підприємства
Основною ж ціллю є створення найсприятливіших умов для праці необхідних для розвитку творчого потенціалу працівників і підвищення зацікавленості у роботі.. Працівники отримають максимально можливу кількість інформації про майбутнього споживача. Такий метод (підтверджено історично) позитивно впливає на роботу персоналу, спричиняє скорочення кількості дефектів та втрат підприємства.
Дане підприємство займається харчовою промисловістю отже з врахуванням цієї особливості структура плану матиме вигляд:
1. Планування обсягу надання послуг підприємством.
2. Планування кадрового забезпечення та оплати праці.
3. Планування витрат обігу підприємства.
4. Планування фінансів підприємства. Планування прибутку та рентабельності.
5. Інвестиційна програма розвитку підприємства.
2.2. Планування кадрового забезпечення та оплата праці
Якість персоналу підприємства є одним з головних факторів, який обумовлює темпи розвитку підприємства, зростання його конкурентних переваг, якість обслуговування покупців та задоволення їх попиту, зростання ефективності діяльності підприємства в цілому.
Для характеристики сукупності працівників підприємства в сучасній технічній літературі та нормативних актах використовують різні терміни: трудові ресурси, персонал, кадри, трудовий колектив.
Характеристика персоналу підприємства здійснюється за наступними ознаками класифікації:
1. За характером участі в господарській діяльності підприємства всі його робітники поділяються на 2 групи – персонал основного виду діяльності (або виробничий персонал), та персонал неосновного виду діяльності (невиробничий персонал).
В торгівлі до складу першої групи відносяться всі робітники, зайняті закупівлею, транспортуванням, зберіганням, підготовкою та реалізацією товарів, виконанням інших господарських функцій, пов’язаних з торгово-технологічною діяльністю підприємства та його функціонуванням в якості самостійного суб’єкта ринку.
Невиробничий персонал не пов’язаний з основною діяльністю підприємства, хоча входить до штату підприємства та фінансується за його рахунок. До складу цієї групи входять робітники, які працюють на об’єктах соціальної інфраструктури підприємства – в лікувально-профілактичних та рекреаційних закладах, об’єктах житлово-комунального господарства, учбових закладах, дитячих комбінатах та інше.
2.Залежно від функцій у складі виробничого персоналу підприємств торгівлі виділяють 4 категорії працівників: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.
До категорії керівники входять працівники, що займають посади керівників підприємства та його структурних підрозділів. До них відносяться директор (завідувач) та його заступники, начальники підрозділів апарату управління (бухгалтерії, планово-економічного, фінансового, комерційного відділів, відділів кадрів, маркетингу, технічної служби тощо), завідувачі оперативними підрозділами (секціями, філіями, складами).
Спеціалістами вважаються працівники, які мають необхідну спеціальну підготовку та займаються інженерно-технічними, економічними, комерційними та іншими спеціальними роботами – економісти, фінансисти, інженери, юристи, маркетологи тощо.
До службовців належать працівники, які виконують суто технічні функції з оформлення документації, обліку та контролю, з господарського обслуговування.
Керівники, спеціалісти та службовці складають групу персоналу управління торговельного підприємства.
3. Залежно від напрямку спеціальної підготовки здійснюється розподіл персоналу підприємства за професіями та спеціальностями. Професія – це вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок. Спеціальність або спеціалізація – це більш вузький різновид трудової діяльності в межах певної професії.
Професійний склад персоналу підприємства залежить від специфіки галузі, товарної спеціалізації підприємства (відділу, секції), ступеня самостійності підприємства, складності його організаційної структури тощо.
Керівники та спеціалісти торговельного підприємства, як правило, мають вищу освіту за такими професіями, як: економіст, економіст-організатор, маркетолог, бухгалтер, фінансист, товарознавець, юрист тощо.
Працівники торгово-оперативного персоналу мають спеціальну підготовку за професіями: продавець, касир, продавець-касир, контролер-касир, консультант продовольчих або непродовольчих товарів.
4. Залежно від кваліфікаційного рівня персонал підприємства поділяють на групи: спеціалістів вищої та середньої кваліфікації, спеціалістів-практиків, висококваліфікованих, кваліфікованих, малокваліфікованих та некваліфікованих робітників.
Під кваліфікацією працівника розуміють сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь його підготовленості до виконання професійних функцій певної складності.
Рівень кваліфікації працівника характеризується рівнем освіти та досвідом практичної роботи на певній посаді, складністю робіт, що можуть ним виконуватися.
Наведені ознаки класифікації є основними та при потребі можуть доповнюватися іншими.
Планування оплати праці
Оплата праці персоналу торговельного підприємства може здійснюватися за погодинною або відрядною формою оплати праці. В межах кожної форми оплати праці виділяються окремі системи оплати праці, які відрізняються одна від другої показниками, що застосовуються для виміру праці та особливостями визначення розміру заробітної плати.
Система оплати праці у вигляді схеми ( рис. 3)
Рис.3. Системи оплати праці персоналу торговельного підприємства
При відрядній формі оплати праці, оплата проводиться за нормами і розцінками, встановленими, виходячи з розряду робіт, що виконуються.
Основними умовами застосування відрядної форми оплати праці є наявність кількісних показників роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника та підлягають точному обліку, а також необхідність стимулювання зростання випуску (або продажу) продукції (робіт, послуг) та існування реальних можливостей підвищення виробітку на конкретному робочому місці.
Використання цієї форми оплати праці потребує встановлення обгрунтованих норм виробітку, чіткого обліку їх виконання і, що особливо важливо, не повинне призводити до погіршення якості продукції (послуг), порушень технологічних режимів, техніки безпеки тощо.
Відрядна форма оплати праці в торгівлі включає такі системи:
пряму відрядну;
відрядно-преміальну;
непряму відрядну;
відрядно-прогресивну.
Другим етапом роботи з розробки системи матеріального стимулювання праці робітників є визначення розмірів тарифної частини заробітної плати, тобто виплат, які встановлюються на тривалий проміжок часу і здійснюються в безумовному порядку.
Тарифні ставки, що застосовуються при відрядній формі оплати праці, в торгівлі найчастіше розробляються за реалізацію певної кількості товарів (наприклад, 100 або 1000 грн. залежно від виду товарів та їх середньої ціни), за формування певної кількості товарів у вартісному або натуральному вимірі, за обслуговування одиниці обладнання, за проведення певного обсягу навантажувально-розвантажувальних робіт тощо.
Система додаткового стимулювання персоналу розробляється з метою посилення трудової мотивації працівників. Вона включає в себе наступні інструменти стимулювання:
систему преміювання за поточні результати господарської діяльності та окремі досягнення;
доплати та надбавки;
різноманітні одноразові заохочення за результати праці;
участь персоналу в прибутку та капіталі підприємства;
інші соціальні виплати та пільги.
Система преміювання формується на кожному торговельному підприємстві самостійно залежно від показників, досягнення котрих необхідно стимулювати.
Основними елементами преміювальної системи є: показники преміювання, умови преміювання, розміри та шкали преміювання, коло робітників, що преміюються.
Основою побудови преміальної системи є показники преміювання, тобто конкретні результати господарсько-фінансової діяльності, при досягненні яких сплачується премія.
Доплати та надбавки становлять одну з додаткових форм стимулювання персоналу, що передбачають тимчасове або систематичне підвищення тарифної частини заробітку (основної заробітної плати).
Доплати до заробітної плати – це грошові виплати, які сплачуються з метою компенсації додаткових витрат або складних умов праці окремих робітників. В торгівлі застосовуються доплати за сумісництво професій та збільшення об’ємів виконуваних робіт, за виконання обов’язків тимчасово відсутніх робітників, за керівництво бригадою або іншими структурними підрозділами, за роботу в нічний час, у вихідні та святкові дні тощо.
Надбавки до заробітної плати – це грошові виплати персонального характеру, котрі систематично нараховуються до існуючої заробітної плати. їх основні види: надбавки за професійну майстерність, високий рівень обслуговування, володіння іноземними мовами, використання сучасних комп’ютерних технологій, за класність, звання майстра та інше.
Розмір доплат та надбавок визначається індивідуально, на термін або на весь період роботи на підприємстві.
Оскільки на сучасному етапі торговельне підприємство самостійно визначає розмір тарифного окладу (ставки), деякі доплати та надбавки втратили своє самостійне значення, вони включені до основної частини заробітної плати (тобто спеціально не нараховуються).
Таблиця 3.
Динаміка чисельності персоналу підприємства у 2006-2008 роках
№ п/п
Показники
Розрахункова формула
Роки
2006
2007
2008
1
Середньоспискова чисельність персоналу, чол.
-
(з форми 1-ПВ або 2-ПВ)
1893
1900
1905
2
Абсолютне відхилення:
- базове
- ланцюгове
-
-
7
7
12
5
3
Темп зростання ():
- базовий
- ланцюговий
-
-
100,4
100,4
100,6
100,2
4
Темп приросту:
- базовий
- ланцюговий
-
-
0,4
0,4
0,6
0,2
5
Середньорічний темп зростання
100,3
Розглянувши динаміку чисельності персоналу підприємства у 2006-2008 роках, можна зробити висновок, що середньоспискова чисельність персоналу у 2007 та 2008 роках значно збільшується, в порівнянні з попереднім роком. Темп приросту позитивний, це свідчить про збільшення працівників на підриємстві. Середньорічний темп зростання становить 100,3 %. Це означає, що в середньому за 2007 і 2008 роки чисельність персоналу на підприємстві зросла на 0,3 %. Отже, можна зробити висновок про позитивне забезпечення підприємства трудовими ресурсами.
Таблиця 4.
Показники руху і плинності кадрів
№ п/п
Показники
Роки
Відхилення
2006
2007
2008
2008 від 2006 року
2008 від 2007 року
1
Середньоспискова чисельність працюючих, чол.
1893
1900
1905
12
5
2
Прийнято на роботу, чол.
10
7
15
5
8
3
Звільнено:
- усього, чол.
в тому числі
- за порушення трудової дисципліни, за власним бажанням, чол.
- за скороченням, чол.
- з інших причин чол.
211
93
27
91
159
40
39
80
160
82
30
75
-51
-11
3
-16
1
42
- 9
-5