Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра трудових ресурсів і підприємництва
Курсова робота
на тему:
«Планування і організація виробництва»
Рівне 2008
Зміст
Вступ
Прогнозування попиту на продукцію підприємства
Оптимізація виробничої програми
Вартість і амортизація основних засобів виробництва
Планування чисельності виробничого персоналу
Планування заробітної плати
Планування собівартості продукції
Планування потреби в оборотних засобах
Планові показники виробничої діяльності підприємства
Висновки
Додатки
Список використаної літератури
Вступ
Ринкова система господарювання тісно пов’язана з виникненням і поширенням самостійної ініціативної діяльності суб’єктів економічних відносин спрямованої на виробництво продукції із метою одержання прибутку. І це цілком зрозуміло: адже, як свідчить світовий досвід саме підприємницький досвід є надійною основою, головним структуро утворювальним елементом конкурентно ринкового середовища, важливою рушійною силою розвитку економічною системою. Тому і недивно чому з’явилась необхідність в удосконаленні методів управління і організації діяльності підприємства, удосконалення методів планування і організації виробничої діяльності підприємства як основних функцій управління.
Планування і організація – перш за все економічний, винятково складний і різноманітний процес, який має міждисциплінарний характер і криє у собі знання фундаментальних прикладних економічних наук, фінансів і менеджменту. Тільки на основі систематичного вивчення теорії та практики такого процесу є можливим пошук способів підвищення конкурентноздатності виробництва продукції, адаптація фірми до ринкової кон’юнктури, прийняття правильних управлінських рішень.
Тому до терміну «планування» інколи відносилися прискіпливо, з критикою у зв’язку з тим, що під цим поняттям розуміли директивне планування, що примушує підприємство виходити у своїй діяльності за завчасно запрограмований рівень виробничо-господарської та економічної діяльності. Процес директивного планування здійснюється державою без врахування інтересів колективів підприємств.
Зараз змінилися застарілі стереотипи відношення до планування як до процесу. Необхідність нового розуміння планування, визначення розвитку підприємства, формування його стійкого середовища на ринку завдяки виробництву конкурентноздатної якісної та необхідної іншим споживачам продукції.
Метою виконання даної курсової роботи є засвоєння методичних основ планових розрахунків.
Основні завдання роботи полягають у засвоєнні таких методів як:
Прогнозування попиту на продукцію підприємства.
Оптимізація виробничої програми з урахуванням кон’юнктури ринку.
Планування трудових, матеріальних та фінансових ресурсів виробництва.
Проектування організації виробництва.
1. Прогнозування попиту на продукцію підприємства
Прогнозний попит визначається за функцією тренду реалізації продукції (A, B, C). Найпростішою функцією, яка досить об’єктивно відображає життєвий цикл продукції є рівняння параболи другого порядку, тобто:
,
де Nt – кількість продукції, яка реалізована або буде реалізована в t-ому періоді (кварталі), шт./кв.; a, b, c – статистичні параметри функції тренду, які можуть визначатися методом найменших квадратів.
Сума квадратичних відхилень:
де - фактична кількість реалізованої продукції за минулі періоди t (див. завдання); Т – кількість періодів (кварталів) ретроспективного аналізу.
Сума S буде мінімальною при таких значеннях a, b та c, коли
.
Після диференціювання утвориться система трьох рівнянь з трьома невідомими (a, b, c):
1) ;
2) ;
3) .
Для зменшення обсягів розрахунків можна визначити параметр а наближено – графічно, способом згладжування ломаної лінії, як показано на рис. 1, де позначені фактичні значення .
Рис. 1. Визначення вільного члена функції N’(t) (для товару А)
Отже а 1,6. При відомому значенні цього параметра, решта (в і с) визначається із системи двох рівнянь першого і другого. Допоміжні розрахунки для визначення параметрів в і с запишемо у табличній формі (табл. 1.1.).
Таблиця 1.1
Розрахунки для визначення параметрів функції тренду реалізованої продукції
t
N t ·t
t2
t3
0
1,5
0
0
0
1
2,3
2,3
1
1
2
2,6
5,2
4,0
8,0
3
3,3
9,9
9,0
27,0
4
3,3
13,2
16,0
64,0
5
4,0
20,0
25,0
125,0
6
4,0
24,0
36,0
216,0
7
4,2
29,4
49,0
343,0
8
4,6
36,8
64,0
512,0
Сума 36
29,8
140,8
204,0
1296,0
Отже рівняння тренду попиту на продукцію А матиме наступний вигляд:
N (A) t= 1,6+ 0,59t – 0,02t2
Аналогічно визначаються рівняння тренду попиту на продукції В і С.
Рис. 2. Визначення вільного члена функції N’(t) (для товару В)
Рис. 3. Визначення вільного члена функції N(t) (для товару С)
Отже рівняння тренду попиту на продукцію В і С матимуть наступний вигляд:
N (B) t= 0,92 +0,52t – 0,017t2
N (С) t= 1,4+ 0,63t - 0,06t2
За отриманими функціями трендів визначаємо попит на кожний вид продукції (А, В, С) в наступному році – суми Nt за 4 наступні квартали.
Таблиця 1.2
Квартал
Вид продукції
А
В
С
9
4,58
4,16
1,91
10
4,63
4,34
1,33
11
4,61
4,49
0,61
12
5,54
4,60
-0,23
Сума по 4-х кварталах
18,36
17,59
3,62
Отже, прогнозований попит на продукцію даного підприємства становить :
А - 18,36 тис. шт./ кв;
В – 17,59 тис. шт./ кв;
С – 3,62 тис. шт./ кв.
Оптимізація виробничої програми
Оптимальна програма визначається на основі формування задачі лінійного програмування і її розв’язку симплексним методом. Математична модель задачі складається з трьох частин:
системи ресурсних обмежень - ;
1x1 + 0x2 + 4,2x3 + 3,4x4 ≤ 56
4x1 + 5x2 + 0x3 + 1,8x4 ≤ 172
1,6x1 + 0x2 + 5,2x3 + 4,6x4 ≤ 92
1,6x1 + 1x2 + 2,2x3 + 1,8x4 ≤ 60
0x1 + 1,6x2 + 2x3 + 2,2x4 ≤ 52
1x1 + 0x2 + 2x3 + 2,6x4 ≤ 116
1,2x1 + 0,8x2 + 2,6x3 + 1,6x4 ≤ 64
0x1 + 1x2 + 2,2x3 + 3x4 ≤ 36
3,2x1 + 5x2 + 5,4x3 + 5x4 ≤ 188
системи обмежень, зумовлених попитом (х j ≤ N(n)j) і договорами поставок (х j ≥ N(д)j);
5 ≤ x1 ≤ 33,08
2 ≤ x2 ≤ 17,59
0 ≤ x3 ≤ 3,62
х3+ x4 ≤ 11,6
цільової функції Р j х j→ max,
65,28x1 +77,76 x2 + 108,36x3 + 156x4 → max.
де tij – фактична машиномісткість j-го виду продукції за і-ою групою устаткування, м-год./шт.; хj – шукана кількість продукції j-го виду (A, B і C), шт./рік;
Fi – ефективний (корисний) фонд часу одиниці устаткування, год./рік;
qi – кількість устаткування і-го виду;
N(n)j – прогнозний попит на продукцію j-го виду (A, B, C), шт./рік;
N(д)j – обов’язкові поставки продукції j-го виду за укладеними договорами, шт./рік;
Pj – прибуток від реалізації одиниці продукції, грн./шт.
Ефективний (корисний) фонд часу приймається однаковим для всіх видів устаткування і визначається за формулою
,
де Fн – номінальний (режимний) фонд часу, год./рік;
Кр – втрати робочого часу, необхідні для планових ремонтів устаткування у відсотках Fн, Кр=5…8%.
,
де f – кількість робочих змін за добу (раціонально f=2);
τ – тривалість робочої зміни (при п’ятиденному робочому тижні τ=40/5=8 год.);
Тр і Тс – кількість робочих і святкових днів в наступному році (за календарем);
Δτ – скорочення робочого дня перед законодавчо визнаним святом, Δτ=1 год.
Fн= (8∙251 – 1∙10)∙2 =3996 год./рік
F=3996 (1 – 7%/100) =3716 год./рік
Після обчислення F його значення можна заокруглити (F4000 год./рік) для спрощення наступних розрахунків.
Прибуток на одиницю продукції (Рj) визначається умовно на основі вихідних даних завдання за формулою:
Pj (А) = 4,8*(1+4+1,6+1,6+0+1+1,2+0+3,2)=65,28 грн/шт
Pj (В) = 5,4*(0+5+0+1+1,6+0+0,8+1+5)=77,76 грн/шт
Pj (С) = 4,2(4,2+0+5,2+2,2+2+2+2,6+2,2+5,4)= 108,36 грн/шт
Pj (сн) = 6*(3,4+1,8+4,6+1,8+2,2+2,6+1,6+3+5)=156 грн/шт
де Pj – прибуток з розрахунку на 1 м-год. машино місткості продукції j-го виду (див. завдання), грн./м-год;
Тj – сумарна машиномісткість одиниці продукції.
Прогнозний попит на продукцію A, B і C (N(n)j) визначається за відповідними функціями тренду – як сума значень Nt в наступних чотирьох кварталах (див. розділ 1). Оскільки нова продукція (Сн) є покращеним аналогом (за призначенням) продукції С, то можна вважати, що загальний попит на продукцію С і Сн не перевищить найвищі досягнення (максимальні значення) реалізації продукції С в минулі квартали
За вихідними даними завдання та результатами попередніх розрахунків складається математична модель (табл. 2.1.)
Таблиця 2.1
Математична модель
Обмеження
Потреби в ресурсах
Наявні ресурси тис. год. / рік
Всього
Витрати на виконання договірних зобов’язань:
Вільний залишок(
х1
х2
х3
х4
п.3 – п.4
1
2
3
4
5
Ресурсів
1x1 + 0x2 + 4,2x3 + 3,4x4 ≤ 4*14
56
5
0
0
0
51
4x1 + 5x2 + 0x3 + 1,8x4 ≤ 4*43
172
20
10
0
0
142
1,6x1 + 0x2 + 5,2x3 + 4,6x4 ≤ 4*23
92
8
0
0
0
84
1,6x1 + 1x2 + 2,2x3 + 1,8x4 ≤ 4*15
60
8
2
0
0
50
0x1 + 1,6x2 + 2x3 + 2,2x4 ≤ 4*13
52
0
3,2
0
0
48,8
1x1 + 0x2 + 2x3 + 2,6x4 ≤ 4*29
116
5
0
0
0
111
1,2x1 + 0,8x2 + 2,6x3 + 1,6x4 ≤ 4*16
64
7,5
1,6
0
0
54,9
0x1 + 1x2 + 2,2x3 + 3x4 ≤ 4*9
36
0
2
0
0
34
3,2x1 + 5x2 + 5,4x3 + 5x4 ≤ 4*47
188
16
10
0
0
162
Попиту
5,0≤ х1≤33,08
1
0
0
0
28,08
2,0≤х2≤17,59
0
1
0
0
15,59
0≤х3≤3,62
0
0
1
0
0
х3+х4≤11,6
0
0
1
1
11,6
Цільова функція
65,28x1 + 77,76 x2 + 108,36x3 +156 x4 → max
У відповідності до наведеної моделі складається матриця коефіцієнтів: стовпчики позначаються відповідними дійсними змінними х1, х2, х3, х4, а стрічки – штучними змінними х11, х12, … х1n, без обмежень за договірними зобов’язаннями. В стовпчику наявних ресурсів приводяться значення їх залишку. Далі задача розв’язується за допомогою симплекс методу за допомогою якого здійснюється і оптимізація моделі.
Таблиця 2.2
Базовий план
х1
х2
х3
х4
Залишок
х11
1
0
4,2
3,4
51,0
х12
4
5
0
1,8
142,0
х13
1,6
0
5,2
4,6
84,0
х14
1,6
1
2,2
1,8
50,0
х15
0
1,6
2
2,2
48,8
х16
1
0
2
2,6
111,0
х17
1,2
0,8
2,6
1,6
54,9
х18
0
1
2,2
3
34,0
х19
3,2
5
5,4
5
162,0
х20
1
0
0
0
28,1
х21
0
1
0
0
15,6
x22
0
0
1
0
0,0
x23
0
0
1
1
11,6
Рmax
65,28
77,76
108,36
156
0,0
Перша ітерація
х1
х2
х3
х18
Залишок
х11
1
-1,1
1,71
0
12,5
х12
4
4,4
-1,32
0
121,6
х13
1,6
-1,5
1,83
0
31,9
х14
1,6
0,4
0,88
0
29,6
х15
0
0,9
0,39
0
23,9
х16
1
-0,9
0,09
0
81,5
х17
1,2
0,3
1,43
0
36,8
х4
0,0
0,3
0,73
1
11
х19
3,2
3,3
1,73
0
105,3
х20
1
0,0
0
0
28,1
х21
0
1,0
0
0
15,6
x22
0
0,0
1
0
0,0
x23
0
-0,3
0,27
0
0,3
Рmax
65,28
25,8
-6,04
0
-1768,0
Друга ітерація
х11
х2
х3
х18
Залишок
х1
1
-1,13
1,71
0
12,5
х12
0
8,9
-8,15
0
71,7
х13
0
0,3
-0,90
0
11,9
х14
0
2,2
-1,85
0
9,7
х15
0
0,9
0,39
0
23,9
х16
0
0,3
-1,61
0
69,1
х17
0
1,6
-0,62
0
21,8
х4
0
0,3
0,73
1
11,3
х19
0
7,0
-3,73
0
65,4
х20
0
1,1
-1,71
0
15,6
х21
0
1,0
0,00
0
15,6
x22
0
0,0
1,00
0
0,0
x23
0
-0,3
0,27
0
0,3
Рmax
0
99,7
-117,45
0
-2581,8
Третя ітерація
х11
х14
х3
х18
Залишок
х1
1
0
0,76
0
17,4
х12
0
0
-0,68
0
32,8
х13
0
0
-0,67
0
10,7
х2
0
1
-0,84
0
4,4
х15
0
0
1,11
0
20,1
х16
0
0
-1,39
0
67,9
х17
0
0
0,74
0
14,7
х4
0
0
1,01
1
9,9
х19
0
0
2,09
0
35,1
х20
0
0
-0,76
0
10,7
х21
0
0
0,84
0
11,2
x22
0
0
1,00
0
0,0
x23
0
0
-0,01
0
1,7
Рmax
0
0
-34,05
0
-3016,9
Шукані значення хі знаходяться в „ресурсному” стовпчику кінцевої матриці. В даному випадку:
х1=17,4 тис. шт.;
х2=4,4 тис. шт.;
х3=не випускається
х4=9,9 тис. шт.
З урахуванням обов’язкових поставок продукції за договорами, для виробництва якої були вилучені необхідні ресурси, загальний випуск продукції з максимальним прибутком становитиме (тис. шт./рік):
Na=17,4+5=22,4 тис. шт
Nв=4,4+2=6,4 тис. шт
Nc=0
N(c)н=9,9+0=9,9 тис. шт
Максимальний прибуток підприємства при планових обсягах виробництва буде становити:
65,28*22,4+77,76*6,4+108,36*0+156*9,9= 3504,34 (тис. грн)
Перевірка правильності отриманих результатів:
1*17,4+0*4,4+4,2*0+3,4*9,9 56
51,06 56
4*17,4+5*4,4+0*0+1,8*9,9 172
109,42 172
1,6*17,4+0*4,4+5,2*0+4,6*9,9 92
73,3892
1,6*17,4+1*4,4+2,2*0+1,8*9,9 60
50,0660
0*17,4+1,6*4,4+2*0+2,2*9,952
28,8252
1*17,4+0*4,4+2*0+2,6*9,9116
43,14116
1,2*17,4+0,8*4,4+2,6*0+1,6*9,964
40,2464
0*17,4+1*4,4+2,2*0+3*9,936
34,136
3,2*17,4+5*4,4+5,4*0+5*9,9188
127,18188
Максимальний прибуток підприємства при планових обсягах виробництва буде становити:
=65,28*22,4+77,76*6,4+108,36*0+156*9,9= 3504,34 (тис. грн)
Перевірка системи обмежень, зумовлених попитом (х j ≤ N(n)j) і договорами поставок (х j ≥ N(д)j);
5,0 ≤ 17,4 ≤ 33,08
2,0 ≤ 4,4 ≤ 17,59
0 ≤ 0 ≤ 3,62
0+9,9 ≤ 11,6
3. Оптимізація виробничої програми
В структурі основних виробничих засобів (ОВЗ) основне місце посідають: робочі машини і устаткування (40…45%), будівлі і споруди (>40%). Тому, вартість інших складових ОВЗ можна визначити наближено – у відсотках вартості названих груп ОВЗ (див. табл. 3.2.).
Вартість робочих машин і устаткування основного виробництва визначається у табличній формі (табл. 3.1.) за даними, наведеними у завданні і додатку А.
Вартість робочих машин і устаткування допоміжного виробництва – інструментального та ремонтного.
Кількість металорізальних верстатів для виготовлення та відновлення інструментів і начиння становить 5…8%, а слюсарних верстатів – 1…2% загальної кількості машин і устаткування основного виробництва. Їх структура і вартість визначаються студентом згідно з додатком А.
Кількість устаткування, необхідного для ремонтно-механічних робіт, визначається залежно від планової машиномісткості ремонтів, а саме:
,
де Тр – нормативна машино місткість ремонтно-механічних робіт, м-год.;
t(p) – те ж, з розрахунку на одиницю ремонтної складності (о. р. с.) устаткування, t(p)=38 м-год. / о.р.с.;
F1– річний корисний фонд часу одиниці устаткування при однозмінній роботі, F12000 год.;
R – загальна устаткування (див. табл. 3.1.) основного та інструментального виробництва, о.р.с.;
Тц – нормативна тривалість ремонтного циклу, Тц=5…7 років;
К3 – коефіцієнт завантаження верстатів у часі, К3=0,66;
Кв – коефіцієнт виконання норм верстатниками-ремонтниками, Кв=1,1…1,2.
Кількість устаткування, необхідного для ремонтно-механічних робіт:
q (p) = (38*1573)/(2000*5*0.66*1.1) = 8 (шт.)
Таблиця 3. 1.
Специфікація технологічного устаткування
№ з/ п.
Призначення і назва
Модель-представник
К- ть
Вартість, тис. грн.
Ремонтна складність, о. р. с.
Потужність, кВт
Коефіцієнт багато верстатного обслуговування
Од.
Всього
Од.
Всього
Од.
Всього
А. Основне виробництво
1
Відрізні верстати (Мех.пили)
8А541
14
14
196
5
70
1,1
15,4
0,75
2
Преси
Н1232
43
50
2150
7
301
18,5
795,5
1,0
Верстати
3
- токарні
1К62
23
10
230
11
253
10
230
1,0
4
- свердлильні і розточні
2150М
15
12
180
8
120
8,1
121,5
1,0
5
- фрезерні
6Н81
13
14
182
10
130
4,5
58,5
1,0
6
- шліфувальні, інші
3701
29
40
1160
14
406
2,2
63,8
0,5
7
Гальванічні ванни
9
10
90
6
54
23,9
215,1
0,5
8
Фарбувальні пости
16
3
48
3
48
2,5
40
0,75
9
Мех. скл .- монт. пости
47
1
47
2
94
0,5
23,5
1,0
Сума
209
4283
1476
1563,3
Продовження таблиці 3.1.
В. Виробництво і відновлення інструментів та начиння
Верстати
15
1
- для заточки різців
3628
6
4,5
27
5,0
30,0
2,9
17,4
1,0
2
- для заточки фрез
3690
4
12,0
48
6,0
24,0
0,8
3,2
1,0
3
- для заточки свердл
3Б652
2
1,8
3,6
2,0
4,0
0,65
1,3
1,0
4
- для виготовлення начиння
1К62
3
10,0
30,0
11,0
33,0
10,0
30,0
1,0
5
Слюсарні верстаки
3
1,0
3,0
2,0
6,0
0,5
1,5
1,0
Сума
18
111,6
97,0
53,4
Всього
227
4394,6
1573,0
1616,7
С. Ремонт устаткування
1
Верстати металорізальні
8
1.1
Токарно - гвинторізні
1А62
2
10,0
20,0
11,0
22,0
10,0
20,0
1,0
1.2
Фрезерні
6Н81
1
14,0
14,0
10,0
10,0
4,5
4,5
1,0
1.3
Стругальні
7М36
1
16,0
16,0
10,0
10,0
7,0
7,0
1,0
1.4
Свердлильні
2А55
1
11,0
11,0
13,0
13,0
4,5
4,5
1,0
1.5
Шліфувальні
3М182
1
60,0
60,0
8,5
8,5
7,5
7,5
1,0
1.6
Монтажно -запресувальний прес
П6320
1
5,0
5,0
6,0
6,0
3,0
3,0
1,0
1.7
Зварювальний апарат
АПШ - 1
1
3,0
3,0
8,0
8,0
???
-
1,0
1.8
Ванна мийкова
-
-
-
-
-
-
-
-
2
Верстати та інше
3
1,0
3,0
2,0
6,0
0,5
1,5
1,0
Сума
11
132
83,5
48
Загалом
238
4526,6
1656,5
1664,7
Кількість робочих місць для виконання ремонтно-слюсарних робіт можна визначити за наведеною формулою (при t(p)= tс=14 л-год. / о.р.с.), або у відсотках визначеної кількості металорізальних верстатів: qc = (35…40%)q(p).
Вартість будівлі виробничих підрозділів:
де
в – орієнтована вартість 1 м3 будівлі виробничого призначення,
в=200 грн./м3;
Н – висота приміщення,
Н=10 м;
S – виробнича площа, м2; s – площа з розрахунку на одиницю устаткування, s=10 м2;
q – загальна кількість робочих місць (устаткування) у виробничих підрозділах;
q= 238 од.
Кs – коефіцієнт додаткової площі (службових і підсобних приміщень), Кs=1,2…1,25.
Bб = 200*10*10*238*1,25 = 5950 (тис.грн.)
Результати планових розрахунків зводяться в підсумкову таблицю (табл. 3.2.).
Амортизаційні відрахування визначаються для кожної групи ОВЗ за нормами чинного законодавства:
І група (будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої) – 1…2 %;
ІІ група (автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське обладнання, устаткування та прилади до них) – 2