Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Гаряче водопостачання Житлового будинку
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ІБІД
Кафедра:
ТГВ
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Теплопостачання
Варіант:
4
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Зміст
1. Кліматологічні дані місця будівництва.
2. Визначення теплового навантаження на опалення та
на гаряче водопостачання.
3. Розроблення схеми гарячого водопостачання будинку
4. Гідравлічний розрахунок СГВ.
5. Розрахунок трубопроводів СГВ в режимі циркуляції
6. Побудова добового графіка витрати теплоти на ГВ
7. Конструктивний розрахунок підігрівників
8. Підбір водомірів
9. Підбір насосного обладнання
10. Визначення розрахункових витрат мережної води
ЛІТЕРАТУРА
1.Кліматологічні дані місця будівництва.
Виписуємо з літератури (1) наступні кліматологічні дані місця будівництва:
м. Житомир:
температура холодної п'ятиденки tх.5=-22°C,
середня температура за опалювальний період tо.п. =-0,8 °C,
тривалість опалювального періоду Z о.п. =192 діб.
КГД=3994градусо-діб.
За кількістю градусо-діб визначаємо температурну зону, тобто м. Житомир знаходиться у І температурній зоні.
2.Визначення теплового навантаження на опалення та на гаряче водопостачання.
Далі приймаємо, з літератури (1) ,нормативні опори таких захищень:
- зовнішньої стіни Rз.с. =2,8 (м² *°C)/Вт,
-вікна Rвк. =0,6 (м² *°C)/Вт,
-горищного перекриття Rг.п=3,3 (м² *°C)/Вт,
-підвального перекриття Rп.п=3,5 (м² *°C)/Вт.
Визначаємо коефіцієнти теплопередачі відповідних захищень за формулою :
К=1/R, тоді
Кз.с.=1/ Rз.с.=0,38 Вт/( м² *°C),
Квк.=1/ Rвк.=1,7 Вт/( м²*°C),
Кг.п.=1/ Rг.п=0,3 Вт/( м² *°C),
Кп.п.=1/ Rп.п=0,29 Вт/( м² *°C),
2.1 Визначаємо навантаження на опалення за формулою:
Qo max=а*qo*VЗ*(tВ-tРО)+ Qінф;
де а-коефіцієнт, який враховує кліматичні умови, визначається за формулою
а=0,54+22/ (tВ-tРО)=0,54+22/(20+22)=1,06
-обєм будинку за зовнішнім обміром , м³,визначаємо за формулою
=S*H, у якій S-площа будинку в плані за зовнішнім обміром, м², S=488,6 м²,
H-висота будинку,м, по опалювальній частині будинку, Н=30,2 м,
=488,6*30,2=14755,7 м3
- розрахункова температура внутрішнього повітря в приміщеннях будинку ,приймаємо для житлового будинку 20 °C, (1)
- зовнішня розрахункова температура для проектування системи опалення =-22°C, (1)
qo- питома опалювальна характеристика будинку ,Вт/( м³*°C),розраховуємо за формулою проф. Єрмолаєва :
qo =1,08*[[Р/ S*( К З.С.+d*( КВК-К З.С.)]+(1/H)*(0,9* КГ.П.+0,6* КП.П),
де Р- периметр будинку за зовнішнім обміром, м,
Р=97,5 м;
d- коефіцієнт зашклення будинку, d= FВІК / Р*Н =414,27 /(96,8*30,2)=0,142
Кз.с, Квк-коефіцієнти теплопередачі зовнішніх стін і вікон, Вт/( м²*°C),
Кг.п, Кп.п- коефіцієнти теплопередачі горища і підвального перекриття,
Вт/( м² *°C),
Qінф –витрата теплової енергії на нагрів холодного повітря, що надходить через нещільності.
Qінф = (спов/3,6)*Gінф * (tв-tро) = (1,005/3,6)*7669*(20-(-22))=89919, Вт
спов – питома теплоємність повітря – 1,005 кДж/(кг*К)
Gінф = Lінф + ρприпл= 5477,9 *1,4= 7669 кг/год
Lінф =k* Vв = 1*5477,9=5477,9 м3/год
Тоді:
qo =1,08*[[(96,8/488,6)*(0,38+0,142*(1,7-0,38))]+(1/30,2)*(0,9*0,3+0,6*0,29)]=0,138 Вт/( м³°C),
Звідси тепловий потік на опалення буде дорівнювати:
Qo=1,06*114755,7*0,138*(20-(-22)) +89919=188079 Вт ≈ 188,079 кВт.
2.2Визначаємо навантаження на СГВ :
З плану типового поверху визначаємо сумарну загальну площу поверху, додавши загальні площі окремих квартир:
FЗАГ=308,18 м² ,
Вираховуємо загальну житлову площу будинку:
∑ FЗАГ=n* FЗАГ=9*308,18 =2773,6 м² ≈ 2774 м² ,
де n-кількість поверхів будинку.
Знаходимо кількість споживачів у будинку за формулою:
U= ∑ FЗАГ/f З = 2774/19=146людей,
де f З-норма загальної площі, м² /людину, приймаємо з завдання.
За формулою рахуємо ймовірність дії водорозбірних приладів системи гарячого водопостачання:
,=(8,5*146)/(0.2*162*3600)=0,011
де -норма витрати гарячої води в годину найбільшого водоспоживання, приймаємо згідно (3) =8,5 л/год при поверховості будинку до 12 поверхів і при закритій системі теплопостачання,
л/год -секундна витрата води сантехнічним приладом , , (3)
N- кількість водорозбірних приладів в будинку приймаємо згідно плану типового поверху 3 в квартирі(тобто наявність змішувача в кухні, ванні і умивальнику), N=18*9=162 шт.
Рахуємо ймовірність використання водорзбірних приладів в будинку:
=(3600*0,011*0,2)/200=0,04
де -годинна витрата води сантехнічним приладом, приймаємо з (3), .
Знаходимо добуток
N*=162*0,04=6,48 ≈6,5
Далі знаходимо значення коефіцієнта α =3,053 при відповідному добутку і визначаємо максимально годинну витрату гарячої води:
=0,005*3,053*200=3,053 м³/год.
Визначаємо середньогодинну витрату гарячої води за середню добу в опалювальний період за формулою:
=(105*146)/(10³*24)=0,64 м³/добу,
де -норма споживання гарячої води за середню добу в опалювальний
період приймаємо 105 л/добу,
Т-тривалість доби,год.
Далі рахуємо теплові потоки на гаряче водопостачання для будинку:
-середній визначаємо за формулою:
де ρt -густина води при 55°C, ρt=985,73 кг/м³,(4)
tc- температура холодної води , приймаємо tc=5 °C,
kt- коефіцієнт ,який враховує тепловтрати, для будинкових систем зі сушарками рушників приймаємо 0,2,
=1,163*0,64*985,73*55*(1+0,2)=44022 Вт.
-максимальний тепловий потік визначаємо за формулою:
=1,163*(3,055+0,64*0,2)*985,73*50=182336 Вт.
Визначаємо відношення /=182336/44022=4,14
3.Розроблення схеми гарячого водопостачання будинку.
Кількість поверхів дорівнює дев’яти , проектуємо систему гарячого водопостачання з нижньою розводкою. Передбачаємо розміщення стояків у туалетах та на кухні з подальшою підводкою гарячої води до водорозбірних приладів. У ванні проектуємо окремий змішувач для ванни та умивальника , а також розміщення сушарки рушників безпосередньо над ванною . У підвалі прокладаємо розвідні трубопроводи на відстані 0,5м від підвального перекриття,на горищі проектуємо кільцюючу перемичку на висоті 0,5м над прекриттям.
Розвідні трубопроводи та кільцюючу перемичку проектуємо з ухилом 0,002.Всі трубопроводи, в тому числі і стояки, ізолюємо. На кожному стояку внизу передбачаємо запірну арматуру. На кільцюючій перемичці передбачаємо встановлення у верхніх точках горизонтальних проточних повітрозбірників.У підвалі розташовується лічильник на холодному водопроводі, також два теплові лічильники у вузлі вводу і при вході в кожну квартиру розміщуємо окремий облік спожитої гарячої води.
4.Гідравлічний розрахунок СГВ.
Гідравлічний розрахунок подавальних трубопроводів
Мета гідравлічного розрахунку подавальних трубопроводів системи ГВ полягає у визначенні таких діаметрів трубопроводів, які б забезпечували подачу розрахункової витрати води до найвіддаленішої та найвищої точки водозабору.
Для виконання гідравлічного розрахунку розробляється аксонометрична схема СГВ нижньою розводкою, із зображеннях всіх водорозбірних приладів та запірної арматури. Вся система розбивається на окремі розрахункові ділянки, які характеризуються сталою витратою води.
Гідравлічний розрахунок подавальних трубопроводів системи ГВ необхідно виконувати, виходячи з розрахункової витрати гарячої води qh,cir з врахуванням циркуляційної витрати, л/с, яка визначається за формулою:
qh,cir=(1+kcir), л/с;
де: - максимальна секундна витрата гарячої води, л/с, на розрахунковій ділянці системи;
kcir – коефіцієнт, який враховує наявність циркуляційної витрати на головних ділянках мережі ГВ, приймаємо для ділянок рівним 0.
Максимальна секундна витрата гарячої води, л/с, на розрахунковій ділянці системи визначається за формулою:
=5**ά,
де - секундна витрата гарячої води водорозбірним приладом. приймаємо - 0,2 л/с. (3)
α – приймаємо в залежності від добутку NР, де Р- ймовірність дії приладів, N - кількість приладів, шт. (6)
По витраті гарячої води приймаємо умовний діаметр, швидкість та втрати тиску по довжині.
Ці дані заносимо в таблицю. Визначаємо зі схеми довжини ділянок і також заносимо у таблицю.
Втрати тиску на окремих ділянках трубопроводів визначаємо за формулою :
∆Р=R*l*(1+ Кl), Па
де: R – питомі втрати тиску на тертя при розрахунковій витраті на ділянці, Па/м;
l – довжина ділянки трубопроводу, м;
Кl - коефіцієнт місцевих опорів = 0,3
Втрати напору на розрахунковій ділянці обчислюємо за формулою :
∆Н= ∆Р/(ρ*g), м.в.ст.,
де: g- прискорення вільного падіння, g=9,81 м/с²;
ρ – густина води.
Сумарні втрати напору використовуємо для підбору насосу.
5.Розрахунок трубопроводів СГВ в режимі циркуляції
№
діл.
N,
шт.
, л/с
P,
NP,
(,
, л/с
kcir,
, л/с
dy,
мм
R, Па/м
l, м
v,
м/с
kl,
(P,
Па
(H,
м вод
Сума втрат напору на розрахункових ділянках подавального трубопроводу системи гарячого водопостачання, м вод.ст., визначається як:
, (16)
де N – кількість розрахункових ділянок подавального трубопроводу.
2. Визначення тепловтрат подавальних трубопроводів
в системі гарячого водопостачання та циркуляційних витрат
Втрати теплоти на розрахунковій ділянці системи ГВ, Вт, визначаються:
, (17)
де q – втрати теплоти 1 м трубопроводу даного діаметру, Вт/м, визначаються за таблицею дод.4. залежно від типу трубопроводу, його прокладання та діаметру; l – довжина ділянки, м.
Сумарні втрати теплоти трубопроводами системи ГВ , кВт, визначаються за формулою:
, (18)
де – сума тепловтрат всіх ділянок трубопроводів; – сума тепловтрат трубопроводів стояків; – кількість сушарок рушників; – тепловтрати одною сушаркою рушників, приймати 230 Вт.
Визначення циркуляційних витрат на ділянках системи ГВ необхідно починати з головної ділянки. Для інших ділянок системи циркуляційна витрата розподіляється пропорційно до величин сумарних втрат теплоти трубопроводами включно до вузлових точок. Циркуляційна витрата гарячої води, л/с, на головній ділянці системи ГВ визначається за формулою[2]:
, (19)
де ( – коефіцієнт, який враховує розрегулювання циркуляції в системі гарячого водопостачання; – сумарні тепловтрати трубопроводами системи ГВ, кВт; с = 4,187кДж/(кг(К) – теплоємність води; (t – різниця температур в подавальних трубопроводах системи ГВ до найвіддаленішої водорозбірної точки, оС.
Розрахунок циркуляційних витрат на ділянках системи СГВ
Таблиця 4
Стояк
Т3-1
№ діл.
l,м
dy, мм
q, Вт/м
q *l, кВт
∑ Qht, кВт
qcir,л/с
1-2
1,7
15
0
0
2-3
10,17
20
20,65
210
3-4
9,93
25
24,01
238
4-5
9,93
25
24,01
238
5-6
9,93
25
24,01
238
6-7
9,93
25
24,01
238
7-8
9,93
25
24,01
238
8-9
9,93
25
24,01
238
9-10
9,93
25
24,01
238
10-10'
0,2
25
24,01
5
10'-11
6,2
25
19,14
119
2000
0,048
11-12
5,52
32
21,81
131
2588
0,062
12-13
5,22
32
21,81
114
3150
0,075
13-14
0,24
32
21,81
5
5418
0,129
14-15
3,06
40
21,81
67
7619
0,182
Вибір значень , (t та ( залежить від схеми ГВ:
1) для систем, в яких не передбачається циркуляція води по водорозбірних стояках визначається за подавальними і розподільними трубопроводами, (t = 10оС, ( = 1;
2) для систем, в яких передбачається циркуляція води по водорозбірних стояках зі змінним опором циркуляційних стояківвизначається за подавальними розподільними трубопроводами і водорозбірними стояками, (t = 10оС, ( = 1, а при однаковому опорі секційних вузлів або стояків визначається по водорозбірним стоякам, (t = 8,5оС, ( = 1,3;
3) для водорозбірного стояка або секційного вузла визначається за подавальними трубопроводами, включаючи кільцюючу перемичку, (t = 8,5оС, ( = 1.
Для визначення тепловтрат трубопроводами систем ГВ можна користуватися результатами розрахунків, які виконані Московським науково-дослідним інститутом типового експериментального проектування [6].
Розрахунок циркуляційних витрат на ділянках системи СГВ
2. Гідравлічний розрахунок подаючих і циркуляційних трубопроводів СГВ.
Приймаємо витрату на ділянках системи рівною циркуляційній витраті з табл..2.
При даній витраті підбираємо втрати тиску по довжині і швидкість, залишаючи діаметри, отримані при гідравлічному розрахунку СГВ (табл. 1) Підраховуємо загальні втрати тиску в системі в режимі циркуляції.
Приймаємо діаметри і розраховуємо втрати тиску у циркуляційній лінії. Діаметри підбираємо , виходячи з умови, що сумарні втрати тиску на ділянках циркуляційної частини мають перевищувати втрати тиску у системі більш ніж у 4 рази.
Даний розрахунок зводимо в таблицю
Нев‘язка:
((∑ΔР2 -∑ΔР1 )/ ∑ΔР2) *100=((2,429-2,057)/( 2,429)*100=15,3%
З цього ми бачимо, що на ділянці 2``-13б`` потрібно розрахувати діаметр діафрагми, мм:
d=15,92 мм > 10 мм
6.Побудова добового графіка витрати теплоти на ГВ
Добовий графік витрати теплота – це графік залежності витрати теплоти (гарячої води) від години доби, причому лінія споживання теплоти – це ламана лінія з максимумом для житлових споживачів у вечірній час (приблизно близько 18-20 години). У практиці проектування застосовують типові добові графіки, в яких по осі ординат відкладають значення величин витрат теплоти у відсотках відносно середньогодинної витрати теплоти за добу максимального водоспоживання. Такі графіки наводяться для будинків з різною кількістю споживачів. Важливим є те, що чим менше споживачів в будинку, тим більшою є нерівномірність споживання гарячої води (теплоти), яка характеризується відношенням Qh max/Qhm.
У цій роботі побудову графіка можна спростити. На графіку необхідно позначити значення середнього теплового потоку за добу на потреби гарячого водопостачання та максимального теплового потоку. В часі добу розбиваємо на відрізки з однаковим споживанням гарячої води (теплоти). Вважаємо, що споживання гарячої води в нічні часи (0-6 година) практично відсутнє. Під час роз роблення добового графіка повинна виконуватись умова: кількість теплоти, що надійшла до системи гарячого водопостачання, повинна дорівнювати кількості теплоти, яка була спожита за добу.
Розрахунок споживання гарячої води за добу
Таблиця 6
Період доби
Кількість годин n, год
Qh∙n, кВт∙год
∑Qh∙n, кВт∙год
0–6
6
0
0
6–8
3
204
204
8–18
9
360
564
18–20
2
364
928
20–24
4
128
1056
Об’єм баку-акумулятора, м3, визначається за формулою:
м3
де с – теплоємність води, кДж/(кг ( оС), ( – густина води при середній її температурі в баку, кг/м3, thm= 55°C(для відкритої системи thm= 65°C), tc= 5°C.
Ламана лінія на графіку є лінією споживання гарячої води. Ордината будь-якої точки на лінії споживання вказує, скільки спожито теплоти на певний момент, починаючи від початку доби.
Лінія подачі – це пряма лінія, яка з'єднує початок системи координат з точкою споживання води за добу. Будь-яка точка на лінії подачі вказує, скільки подано теплоти в систему ГВ, рахуючи від початку доби.
Різниця ординат цих ліній вказуватиме, яка кількість теплоти акумулювалася в баку-акумуляторі на певний момент часу. Найбільша різниця ординат А, кВт∙год – від лінії подачі до лінії споживання - означає необхідний запас теплоти в баку-акумуляторі.
7.Конструктивний розрахунок підігрівників
Метою конструктивного розрахунку підігрівників є визначення поверхні теплообміну при заданій тепловій продуктивності підігрівника. Розрахунок ведеться за величиною на СО. Перед початком конструктивного розрахунку необхідно визначити масові витрати і параметри гріючого середовища та середовища, яке нагрівається, на вході та на виході з підігрівників ГВ.
В ІТП проектуємо встановлення секційного швидкісного водоводяного теплообмінника для незалежного приєднання системи опалення. Основним елементом підігрівника є корпус зі стальної безшовної труби. У даному випадку гріюча вода надходить у трубний простір, а вода, що нагрівається - в міжтрубний. щоб прийняти схему підігріву води у будинку порахуємо відношення :
==0,97
Оскільки <1, то проектуємо паралельну схему підігріву гарячої води.
Паралельна схема приєднання підігрівників ГВ
Температура води, що нагрівається, на вході у підігрівник tс=5 оС.
Температура води, що нагрівається, на виході з підігрівника th=60 оС.
Температура гріючої води на вході у підігрівник τ1,зл =70 оС.
Температура гріючої води на виході з нагрівника τз,зл=30 оС.
Витрата води, кг/год, яка нагрівається в міжтрубному просторі:
де св=4,187 кДж/(кг*оС) – питома теплоємність води.
Qh mах=182336 Вт – максимальний тепловий потік на ГВ.
Витрата гріючої води, кг/год, що рухається в трубах:
Методика конструктивного розрахунку
Попередньо приймаємо номер секційного водоводяного теплообмінника та визначаємо його технічні характеристики: розрахункову площу поверхні нагріву однієї секції f, м2, площу поперечного перетину трубок fтр, м2, площу міжтрубного простору fм.пр,м2, довжину одного ходу водонагрівника l, м, внутрішній діаметр корпусу водонагрівника, Dв, мм, діаметр трубки, dз, мм, кількість трубок z, шт.
Середня температура гріючої води, С:
оС => ρτ=988,07 кг/м3
Середня температура води, що нагрівається, оС:
оС => ρt=994,8 кг/м3
Приймаю теплообмінник №04; Dз=76 мм; L=4000мм; кількість трубок z=7шт; f=1,31 м2; площа січення fтр=0,00108 м2 ; dекв=0,0164 мм;
fм.пр=0,00233 м2 ; (4)
Швидкість води, що нагрівається, м/с, у міжтрубному просторі:
м2
м/с
Швидкість гріючої води, м/с, у трубному просторі:
м2
м/с
Коефіцієнт тепловіддачі від гріючої води до стінок труби, Вт/(м2К):
де dекв – еквівалентний діаметр міжтрубного простору, м
Вт/(м2К);
7.Коефіцієнт тепловіддачі від стінок до води, Вт/(м2К), яка нагрівається:
Вт/(м2К)
8.Коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, Вт/(м2К)
де β – коефіцієнт, який враховує неоднорідність трубного пучка, приймається β=0,95;
δст =0,001 м – товщина стінки трубки;
δнак=0,0005 м – товщина шару накипу;
λст=58 Вт/(м2К) – коефіцієнт теплопровідності матеріалу стінки труби;
λнак =2,3 Вт/(м2К) – коефіцієнт теплопровідності шару накипу.
Вт/(м2К)
9. Середньологарифмічна різниця температур між гріючим середовищем і середови-щем, яке нагріваєтся:
де ∆tб, ∆tм – відповідно більша та менша різниці температур між гріючим середовищем і середовищем, яке нагрівається, на вході та виході з підігрівника;
оС
Потрібна поверхня нагріву теплообмінника, м2:
м2
Визначаємо кількість секцій теплообмінника:
шт
12.Визначаємо гідравлічний опір підігрівника, м вод. ст:
де А – коефіцієнт, який визначаємо:
- під час руху води в трубах
А=0,131*l+0,153 ( для однієї секцій )
де l = 4 м – довжина секції підігрівника,
А=0,131*4+0,153=0,677
0 ,677*7=4,739 для 7-ми штук
м вод.ст
- під час руху води в міжтрубному просторі
А=0,131*l+0,204 ( для однієї секцій )
де l = 4 м – довжина секції підігрівника,
А=0,131*4+0,204=0,728
0,728*7=5,096 для 7-ми штук
м вод.ст
8.Підбір водомірів
Лічильники холодної води потрібно монтувати:
-на вводах в будівлю
-в ІТП на відгалуженнях до водопідігрівачів гарячої води;
Лічильники гарячої води потрібно монтувати:
-на водорозборах і циркуляційних трубопроводах гарячого водопостачання від центральних теплових пунктів на вводі в будинок;
-в ІТП на збірному циркуляційному трубопроводі перед водопідігрівачем при насосній циркуляції.
Лічильник холодної води потрібно монтувати:
-на відгалуженнях в квартири житлових будинків;
-на відгалуженнях в фінансово-господарській діяльності котрих незалежна від власника будівлі.
«Втрати тиску в лічильниках h,м, при при розрахунковій секундній витраті води q/qtot , ql,qh, л/с потрібно визначити за формулою:
h1=12,96*S*q2
де S –гідравлічний тиск опору лічильника, приймають згідно таблиці 4[2]. При використанні лічильників, виготовленими закордонними фірмами або об’єднаними організаціями, їх гідравлічний опір, потрібно приймати по даних виготовлювача»
У випадку закритої системи теплопостачання лічильники витрати води необхідно встановлювати перед підігрівниками на вводі холодного трубопроводу і при вводі гарячої води в кожну з окремих квартир.
Вхід в квартиру:
крильчатий з dу=15 мм
qе=1,2 м3/год
S=1,11 м3/год (2)
Втрати напору у водомірі під час пропуску секундної витрати води, м вод.ст., визначаються за формулою:
h1=12,96*S*q2;
де q=0,09 л/с – розрахункова секундна витрата води на ділянці,
h1=12,96*1,11*0,092=0,12 м вод.ст.
h1= 0,12 м вод.ст.< 2,5 м вод.ст.
умова виконується, отже цей лічильник нам підходить.
Лічильник на подавальному трубопроводі:
крильчатий з dу=40 мм
qе=4 м3/год
S=0,1м3/год (2)
Втрати напору у водомірі під час пропуску секундної витрати води, м вод.ст., визначаються за формулою:
h2=12,96*S*q2;
де q=1,342 л/с – розрахункова секундна витрата води на ділянці,
h2=12,96*0,1*1,342 2=2,33 м вод.ст.
h2= 2,33 м вод.ст.< 2,5 м вод.ст.
умова виконується, значить цей лічильник нам підходить.
Лічильник на циркуляційному трубопроводі:
крильчатий з dу=25 мм
qе=2,8 м3/год
S=0,204/год (2)
Втрати напору у водомірі під час пропуску секундної витрати води, м вод. ст., визначаються за формулою:
h2=12,96*S*q2;
де q=0,182л/с – розрахункова секундна витрата води на ділянці,
h2=12,96*0,204*0,1822=0,088 м вод.ст.
h2= 0,088 м вод.ст.< 2,5 м вод.ст.
умова виконується, значить цей лічильник нам підходить.
9. Підбір насосного обладнання
Підвищувальні насоси.
Підвищувальні насоси підбираються за величинами розрахункових витрат гарячої води qh,cir та сумарних втрат напору в системі.
Потрібний напір для режиму водорозбору визначається як сума втрат напору, м вод.ст.,:
Hпорт=Hgeom+∑Htot,l+Hf+h+Hп,
де Hgeom=30,10 м – геометрична висота подачі води від осі насосу до найвище розташованого санітарно-технічного приладу;
∑Htot,l=16,9 м вод.ст. – сума втрат напору на розрахункових ділянках подаваль-ного трубопроводу системи гарячого водопостачання (див. табл. 1);
h =2,53 м вод.ст. – втрати напору в лічильниках витрати води;
Hf=2 м вод.ст. – вільний напір санітарно-технічного приладу, в нашому випадку умивальника;
Hпорт=30,10+16,9+2+2,53=51,54 м вод.ст.,
Розрахунковий напір підвищувальних насосів визначаємо за формулою:
Hр= Hпорт-Hg;
де Hg=Pg/9810 – найменший гарантований напір у зовнішній водопровідній мережі, м вод.ст.;
Pg=0,18МПа – гарантований тиск в мережі холодного водопроводу;
Hg=180000/9810=24,46 м вод.ст.
Hр= 51,54 – 24,46=27,08 м вод.ст.,
Gп.н=1,56*3,6= 5,6 м3/год;
По цих характеристиках приймаю насос типу Wilo-VeroTwinDPL 40/130-1,1/2:
потужність Р=1,1 кВт;
максимальний напір Нmax=41 м вод. ст.
максимальна витрата Gmax=52 м3/год:
частота обертання n=2900 об/год;
маса m=48 кг
Циркуляційні насоси.
Напір циркуляційних насосів, м вод.ст., визначаємо за формулою:
Нц.н. = ∑ Нцир.потр. + ((χ* qh.cir + qcir )/ qcir )* ∑ Нпод. тр, м вод.ст.;
∑∆Hпод.трcir=0,945 м вод.ст. – втрати напору в подавальних трубопроводах в циркуляційно-му режимі;
∑∆Hцир.трcir=1,407 м вод.ст. – втрати напору в циркуляційних трубопроводах в циркуляційному режимі;
Нц.н. = 1,407. + ((0,15* 0,299 + 0,048)/ 0,048)* 0,945= 2,88 м вод.ст.
Gп.н=0,048*3,6= 0,17 м3/год;
По цих характеристиках приймаю насос типу Wilo-Top-Z20/4:
потужність Р=0,06 кВт;
максимальний напір Нmax=3 м вод. ст.
максимальна витрата Gmax=4 м3/год:
частота обертання n=2790 об/год;
маса m=3,7 кг.
10. Визначення розрахункових витрат мережної води
Розрахункові витрати мережної води визначаються за формулою:
Gd = Go max + G h max ,т/год
1.Витрата мережевої води на СО:
= 188079*3,6/(4,187(150-70)) = 2,02 т/год
2.Максимальна витрата мережевої води на ГВ у відкритій системі:
= 182336*3,6/(4,187*(70-30)) = 3,92 т/год
3.Розрахункова витрата мережевої води:
Gd = 2,02+3,92= 5,94 т/год
ЛІТЕРАТУРА:
1.СНиП 2.01.01-82 Строительная климотология и геофизика.-м.: Стройиздат,1983.
2.СНиП 11-3-79** строительная теплотехника. Нормы проектирования.- М.:Стройиздат,1986.
3. Внуренниесанитиарно-технические устройства.В 3 ч.Ч 2.Водопровод и канализация/Ю.Н.Саргин,Л.И.Друскин,И.Б.Покровская и др.;Подред.И. Г. Староверова и Ю.И. Шиллера.-М.: Стройиздат,1990.-247 с.
4.Методичні вказівки до курсовоїроботи з курсу „Теплопостачання”
5.Справочник по теплоснабжению и вентиляции.Книга 1-я, переработанное. Р.В.Щекин, С.М.Кореневский, Г.Е.Бем и др,Киев, «Будівельник”, 1976, стр. 416
6.Проектирование теплоснабжения. Пешехонов Н. И.- Киев: Вища школа Головное изд-во, 1982.-382с.
7. Теплоснабжение: Учебник для вузов /А.А. Ионин , Б.М. Хлыбов и др.; Под ред. А.А.Ионина.- М.: Стройизат ,1982. -336 с.
8. Online-каталог фірми Wilo.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет “Львівська політехніка“
05.03.2013 18:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора