Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інженерні мережі теплопостачання
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІБІД
Факультет:
ТГВ
Кафедра:
Кафедра теплогазопостачання і вентиляція (ТГВ)
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Інженерні мережі теплопостачання
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра ТГВ
Розрахунково-графічна робота
З курсу:
« Міські інженерні мережі теплогазопостачання і вентиляції »
Розрахункові параметри зовнішнього повітря в теплий (ТПР) і холодний (ХПР) періоди року.
Розрахункові параметри зовнішнього повітря приймають згідно [5, дод.8] за кліматом категорії А для ТПР і категорії Б для ХПР.
Для м. Вінниця:
Для ТПР (категорія А):
Температура – 23 °С
Питома ентальпія – 53,6 кДж/кг
Швидкість вітру – 2,8 м/с
Для ХПР (категорія Б):
Температура – -21 °С
Питома ентальпія – -19,4 кДж/кг
Швидкість вітру – 5,2 м/с
Географічна широта – 48 град. пн.ш.;
Розрахунковий барометричний тиск – 970 гПа;
Середньодобова амплітуда температури зовнішнього повітря – 11,9 °С.
Період
Року
Розр.
геогр.
широта
Баром.
тиск,
Па
Пара-
метр
Темпер.
tз, °С
Ентальпія
Iз, кДж/кг
Шв.
вітру
Vз, м/с
ТПР
48
97000
А
23
53,6
2,8
ХПР
Б
-21
-19,4
5,2
Для заданого міста будівництва з [1, 7] визначаємо розрахункові параметри зовнішнього повітря: середню температуру найбільш холодної п`ятиденки з коефіцієнтом забезпеченості 0,92,tх5 = tро, ºС; середню температуру опалювального періоду (період з середньодобовою температурою повітря ( 8), tom, ºС; тривалість опалювального періоду, zom, діб; кількість градусо-діб опалювального періоду КГД; температурну зону місця будівництва.
Для відповідної температурної зони згідно дод.4 [7] визначаємо нормативні значення опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій (зовнішніх стін, горищного перекриття, перекриття над холодними підвалами, вікон і балконних дверей ), (м2(К)/Вт.
tх5 = -21ºС
tom= -1,1ºС
zom=189діб
КГД=
z
om
∙
t
в
−
t
оп
=189∙
18−(−1,1)
=3610
Температурна зона місця будівництва – І
Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків, Rq min, м2 ·К/Вт та значення коефіцієнта K=1/ Rq min приведемо в таблиці 1.
Таблиця 1
№
поз.
Вид огороджувальної конструкції
Rqmin для І температурної зони
К
м2 ·К/Вт
Вт/( м2 ·К)
1
Зовнішні стіни
2,8
0,36
2
Покриття й перекриття неопалюваних горищ
4,95
0,20
3
Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані вище рівня землі
3,75
0,27
6
Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, світлопрозорі фасади
0,6
1,7
ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ТЕПЛОВИХ ПОТОКІВ
НА ОПАЛЕННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ
Тепловий потік, Вт, на опалення житлового будинку визначається за формулою:
, Вт Вт
де а – коефіцієнт, що враховує район будівництва будинку і визначається за формулою:,
де Vз –об’єм будинку за зовнішнім обміром, Vз = S(h = 353,1*30=15977,2 м3;
tв – внутрішня розрахункова температура в будинку, tв = 18ºС;
qо – питома теплова характеристика будинку, Вт/(м3·К), розраховується за формулою М.С.Єрмолаєва [4]:
,
Вт/(м3·К),
де Р = 81,8– периметр будинку за зовнішнім обміром, м; S = 353,1 – площа будинку в плані, м2; h = 30 – висота будинку, м; Fвік = 342,9 – сумарна площа вікон, м2; Fзс – сумарна площа зовнішніх стін будинку ( Fзс = P·h = 2454), м2; Rзс, Rвік, Rгп, Rпп – термічні опори, (м2(К)/Вт, відповідно зовнішніх стін, вікон, горищного перекриття, підвального перекриття. Приймаємо їх рівними значенням нормативних термічних опорів для відповідних захищень.
І. ПОБУДОВА РОЗИ ВІТРІВ
Виписуємо середньомісячну повторюваність і швидкість вітру в напрямках 8 румбів для ТПР і ХПР в табл. 1 [1]
для м. Івано-Франківськ.
ТПР
Таблиця 1
Румби
Пн
ПнСх
Сх
ПдСх
Пд
ПдЗх
Зх
ПнЗх
Р,%
12
13
7
11
15
14
14
14
V, м/с
3,7
3,4
2,6
3,6
3,6
3,3
4,5
4,7
Для ТПР переважаючий Північно-західний вітер.
ХПР
Таблиця 2
Румби
Пн
ПнСх
Сх
ПдСх
Пд
ПдЗх
Зх
ПнЗх
Р,%
23
11
15
16
8
8
14
25
V, м/с
2,8
2,6
2,4
2,9
3,1
2,8
3,2
3,3
Для ХПР переважаючий Південно-східний вітер.
За розрахунковий приймаємо ХПР.
2. Відкладаємо суцільними лініями 8 румбів (Пн, ПнСх, …).
3. Тонкими штриховими радіальними лініями ділимо румби навпіл.
4. Тонкими суцільними лініями ділимо кути, утворені румбами і штриховими лініями. Утворилися 32 секторні кути.
5. Наносимо у довільному масштабі коло радіусом r = РО = 12,5% (колова роза вітрів).
6. Зберігаючи прийнятий масштаб, наносимо суцільною лінією повторюваності вітру Р у 8 румбах дугою завдовжки 1/32 кола.
Розрахунок системи газопостачання будинків.
Розведення будинкового газопроводу передбачаємо пофасадно з вводом безпосередньо в кухню.
Визначачаємо розрахункову витрату газу на ділянці.
V
р
=
k
0
·
q
i
·
n
i
·3600
Q
н
c
, м3/год
k
0
- коефіцієнт одночасності дії;
q
i
- теплопрод. приладу;
q
i
= 11,4 КВт для ПГ-4
n
i
- кількість приладів на ділянці;
Q
н
c
- нижча теплота згорання газу;
Q
н
c
= 36000 кДж/м3
Визначення розрахункових витрат газу на діл. заносимо в табл..1
Таблиця 1
№діл.
К-сть
квартир
Тип
приладу
кВт
К-сть
приладів
,
0-1
1
ПГ-4
11,4
1
1
1,14
1-2
2
ПГ-4
11,4
2
0,65
1,48
2-3
3
ПГ-4
11,4
3
0,45
1,57
3-4
4
ПГ-4
11,4
4
0,35
1,54
4-5
5
ПГ-4
11,4
5
0,29
1,65
5-6
6
ПГ-4
11,4
6
0,28
1,92
6-7
7
ПГ-4
11,4
7
0,28
2,23
7-8
8
ПГ-4
11,4
8
0,265
2,42
8-9
9
ПГ-4
11,4
9
0,258
2,65
9-10
18
ПГ-4
11,4
18
0,246
5,05
10-11
36
ПГ-4
11,4
36
0,229
9,4
Дані гідравлічного розрахунку заносимо в табл. 2
№діл.
lм, довжина ділянки
,
мм
Па/м
Па
Па
Па
Па
0-1
5,16
1,14
15
2,25
11,61
29,03
106,05
146,69
1-2
3,0
1,48
20
0,9
2,7
0,81
92,2
95,71
2-3
3,0
1,57
20
0,95
2,85
0,86
78,38
82,09
3-4
3,0
1,54
20
0,92
2,76
0,83
64,55
68,14
4-5
3,0
1,65
20
1
3
0,9
50,72
54,62
5-6
3,0
1,92
25
0,45
1,35
0,41
36,89
38,65
6-7
3,0
2,23
25
0,55
1,65
0,5
23,05
25,2
7-8
3,0
2,42
25
0,6
1,8
0,54
9,22
11,56
8-9
8,6
2,65
25
0,85
7,31
2,2
-4,61
4,9
9-10
16,4
5,05
32
0,9
14,76
4,43
0
19,19
10-11
10,7
9,4
50
0,45
4,82
1,45
-21,67
-15,4
∑=531,35
Умова виконується, оскільки 600Па>531,35 Па
При проектуванні населених місць слід враховувати закони країни і регіональні програми звирішенню найбільш важливих соціальних, архітектурних, економічних, екологічних та гігієнічних проблем.
Міські та сільські поселення необхідно проектувати як елементи єдиної системи розселення країни з урахуванням територіально-адміністративногоподілу, соціально-економічного та природного містобудівного районування.
Будівництво чи реконструкцію населених місць здійснюють на підставі регіональних планів розвитку і розміщення продуктивних сил і схем розселення, проектів районногопланування, генеральних планів міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів. Враховують також ті риторіальної комплексні схеми охорони природи та інші документи, які всебічно відображають сучасний стан та перспективу розвитку тієї чиіншого населеного пункту, промислової агломерації або економічного регіону.
Зазвичай регіональні плани розвитку системи розселення орієнтуються на вже сформовану мережу міських і сільських поселень. До них ставляться як існуючі промисловіагломерації, так і формуються. Значно рідше виникає необхідність у проектуванні нових поселень, передбачених у зв'язку з розташуванням промислових підприємств, розробкою корисних копалин або ж внаслідок відселення населення з існуючих чипотенційних зон катастрофи, екологічного лиха та ін
еконструкцію населених місць, будівництво нових міст і селищ здійснюють відповідно до генеральними планами та проектами забудови. Їх розробляють проектні організації за участюфахівців різного профілю (архітекторів, економістів, соціологів, екологів, інженерів, гігієністів та ін.)
Основними принципами генерального плану є визначення перспектив розвитку економічної бази і розрахунок чисельності населення, плануваннявзаємозалежної і комплексної структури всіх функціональних елементів, інженерного обладнання та благоустрою, озеленення території, чергування міського будівництва.
Вибору території для поселення передують поглиблене вивчення та аналізмісцевих природних та екологічних умов та епідеміологічної ситуації, порівняння техніко-економічних, архітектурно-планувальних та санітарно-гігієнічних показників місць перспективної забудови.
Обов'язковими є розробки прогнозурозвитку міст і селищ, їх соціально-економічної бази, всебічне врахування містоутворюючих факторів, визначення перспективної чисельності населення. Містоутворюючими факторами вважають ті господарські елементи, які безпосередньо обумовлюють розвитокіснуючих або будівництво нових міст і селищ. Це промислові та сільськогосподарські підприємства, об'єкти зовнішнього транспорту, склади і бази матеріально-технічного постачання, будівельно-монтажні організації, адміністративні,науково-дослідні та культурно-просвітницькі установи та ін
Все населення міста або селища, в залежності від участі в суспільному виробництві і характеру трудової діяльності, складається з наступних груп:
1) основний, абоградообразующей, групи, що складається з працюючих на містоутворюючих підприємствах і в установах;
2) обслуговуючої групи, зайнятої в комунальному господарстві, торгівлі, громадському харчуванні, охороні здоров'я, освіті, культурно-побутових та іншихпідприємствах місцевого значення;
3) несамодеятельной групи, в яку входять діти дошкільного та шкільного віку, не працюючі пенсіонери, інваліди, особи, зайняті в домашньому господарстві, студенти денних відділень вузів, технікумів, коледжів та ін
Проектовану чисельність населення міст і сіл розраховують, виходячи з чисельності градообразующей групи. Для нових міст і сіл чисельність градообразующей групи приймається на першу чергу будівництва не менше 40% і на розрахунковий період-не більше 35% відпроектної чисельності населення. При реконструкції населених пунктів чисельність цієї групи залежить від народногосподарського профілю, вікової структури населення, його професійної зайнятості, рівня обслуговування та інших місцевих особливостей.
Їїрозраховують за методом трудового балансу за формулою:
H = 100А /(Т - а - В - П + т - Б),
де H - перспективний кількість населення; А - абсолютна чисельність градообразующей групи; Т - чисельність працездатного населення (%); а - чисельність населенняпрацездатного віку, зайнятого в домашньому та особистому підсобному господарстві (%); В - чисельність учнів працездатного віку, які навчаються з відривом від виробництва; m - чисельність працюючих пенсіонерів (%); П - чисельність непрацюючих інвалідів працездатноговіку (%); Б - чисельність обслуговуючої групи населення (%).
асчет перспективної чисельності населення міста або селища має велике гігієнічне значення, тому що на його основі визначають необхідні для розвитку населеного пункту розміри житловоїтериторії, розраховують кількість води для господарсько-питних цілей, обсяг житлового та культурно-побутового будівництва, визначають достатність забезпечення лікувально-профілактичними установами та ін
При визначенні перспектив розвитку населених пунктів, в тому числі і розрахунку чисельності населення, враховують, до якої групи населених місць вони відносяться. Відповідно до Державних будівельних норм і правил з планування і забудову міських і сільських поселень міста, селища і сільські населені пункти поділяються на групи, виходячи з проектної чисельності жителів.
Широкий перелік завдань, освітлюваний в генеральному плані населених місць, свідчить про великий гігієнічному значенні такого плану як головного містобудівного документа. Тому вкрай необхідно дотримуватися регламенту його розробки й узгодження. Важливе місце при цьому мають ретельна оцінка рішень, що стосуються умов життя населення і охорони навколишнього середовища, виконання гігієнічних норм та санітарних вимог до планування та благоустрою населених місць.
Гігієнічні нормативи та санітарні вимоги, що враховуються при плануванні населених місць, стосуються таких основних питань, як вибір території для розвитку існуючих і будівництва нових міст і селищ; функціональне зонування та організація території житлових районів і мікрорайонів, промислової і комунально-складської зони, створення санітарно- захисних зон, будову централізованого господарсько-питного водопостачання та водовідведення; санітарна очистка території; охорона навколишнього середовища, створення мережі культурно-побутових і лікувально-профілактичних закладів; інженерне благоустрій та озеленення.
Таким чином, планування і забудова населених місць передбачають комплексне вирішення соціально-економічних, архітектурно-будівельних, інженерно-технічних і взаємопов'язаних санітарно-гігієнічних завдань, метою яких є забезпечення здорових умов для життя населення.
Перспективне планування розвитку та розміщення продуктивних сил дозволяє науково обгрунтувати прогнози розвитку не тільки окремих міст і селищ, а й групи взаємозалежних населених місць, так званих групових систем розселення. Ці плани втілюють в життя при реалізації проектів районного планування, які складаються для території економічних регіонів чи адміністративних районів, а також територіально-виробничих комплексів (ТПК).
Трасування газових мереж
Газові мережі призначені для транспортування і розподілу газу між спо живачами на побутові, комунально-побутові й технологічні потреби.
Газопостачання міст може здійснюватися природним газом, що добува ється з надр землі, зрідженим газом, одержуваним з побіжного нафтового газу, і коксовим газом, вироблюваним на заводах шляхом термічної обробки твердого палива без доступу повітря. У порівнянні з твердим газоподібне паливо має ряд таких переваг:
воно, як правило, більш економічне;
поліпшує санітарно-гігієнічний стан міста (відсутність викиду в ат мосферу вугільного пилу, золи і сірчистих газів);
полегшує працю людини в побуті і на виробництві;
звільняє внутріміський транспорт від перевезень палива і територію міста від складів палива і відвалів золи та шлаку;
застосування газу полегшує автоматизацію теплових виробничих процесів і скорочує чисельність обслуговуючого персоналу, дозволяє здійснити економічно ефективні технологічні процеси.
Найбільшу цінність для газопостачання міст становлять природні гази, що складаються, головним чином, з вуглеводів метанового ряду. Особливістю при родних газів є їхня висока теплотворна здатність, низький вміст баласту і для більшості родовищ - відсутність сірководню та інших шкідливих домішок.
Система газопостачання населених місць складається з газових родовищ, магістральних газопроводів високого тиску (ГЗ), компресорних станцій, місь ких газорозподільних станцій (ГРС), розподільних газопроводів середнього і високого тиску (Г2, Г3), районних газорегулюючих пунктів (РГРП), мікрора йонних газорегулюючих пунктів (ГРП), розвідних газопроводів низького тиску (ГІ) і вводів споживачам (рис. 6.1).
ГРС - призначена для очищення газу від механічних домішок, зниження тиску й одоризації; розміщується за кордоном міста.
Газові мережі можуть бути тупиковими, частіше кільцевими. Метод про кладки газових мереж - роздільний.
Розподільні газові мережі прокладають по вулицях міста під тротуаром до ГРП
/
Рис. 6.1 - Схема видобутку, транспортування, збереження і споживання
природного газу:
1 - газове родовище; 2 - газова свердловина; 3 - манометр; 4 - засувка; 5 - регу лятор тиску; 6 - фонтанна «ялинка»; 7 - збірний колектор; 8 - промислова газо розподільна станція (ПГРС); 9 - магістральний газопровід; 10 - компресорна станція; 11 - підземне сховище газу; 12 - міська газорозподільна станція (ГРС); 13 - газопровід високого тиску; 14 - ТЕЦ і великі промислові підприємства; 15 - районний газорегулюючий пункт (РГРП); 16 - газопровід середнього тиску; 17 - районні котельні (РК); 18 - мікрорайонний газорегулюючий пункт; 19 - газоп ровід низького тиску; 20 - громадський будинок; 21 - житлові будинки
/
Рис. 6.2 - Методи прокладання газових мереж: 1-й варіант - Г1 у землі; 2-й варіант - Г1 по фасадах будинків
Розвідні газові мережі низького тиску від ГРП можуть прокладатися у двох варіантах:
й варіант - газопроводи зі сталевих труб з посиленою ізоляцією прокла дають в землі на відстані 2 м від фундамента будинку. Ввід в будинок роблять у сходові клітки;
й варіант - газопроводи, пофарбовані олійною фарбою, прокладають в основному по дворових фасадах житлових будинків вище вікон 1-го поверху і між будинками в землі. Вводи в будинок улаштовують безпосередньо в кухні. Якщо кухні знаходяться з боку вуличного фасаду, то ввід роблять у сходові клі тки (рис. 6.2).
При відсутності газової мережі для побутових цілей використовують де які види пальних газів (наприклад пропан, бутан та їхні суміші) у рідкому ви гляді. Зріджені гази повинні відповідати вимогам ДСТ - 20448-80 (вміст сірко водню, наявність характерного запаху). Різкий запах дозволяє легко знайти газ у приміщенні й вжити термінових заходів для ліквідації його витоку.
/
Рис. 6.3 - Принципова схема газопостачання
05.03.2013 18:03-
Коментарі
Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть
або зареєструйтесь.
15-06-2013 07:11:46
3232
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора