Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та
природокористування
Кафедра менеджменту
Курсова робота
з дисципліни “Основи менеджменту”
на тему:
“Розробка системи менеджменту в
хлібо-булочному виробництві ”
Зміст
Вступ
Вибір організаційно-правової форми підприємства з необхідним обгрунтуванням……………………………………………………………..ст.6
Оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища організації за умов обраної стратегії розвитку підприємства………………………………..ст.10
Трендові функції збуту і життєвий цикл продукції……………….……ст.19
Функції менеджменту………………………………………………….…ст.26
4.1. Обгрунтування стратегії підприємства і стратегічних цілей……...ст.26
4.2. Визначення виробничої програми підприємства та необхідної кількості промислово-виробничого персоналу……………………………..ст.27
4.3. Аналіз організаційної структури управління за допомогою органіграм………………………………………………………………..........ст.29
4.4. Оптимізація виробничо-управлінської структури підприємства…..ст.31
4.5. Матеріальне і моральне стимулювання працівників……...………...ст.32
4.6. Система контролю виробничих процесів та структура і функція служби контролю………………………………………………………….….ст.37
Основи операційного менеджменту………………………...…………...ст.40
5.1. Розробка структури функціональних служб………………………..ст.40
5.2.Посадова інструкція службовця……………………………………...ст.40
Організація комунікаційного процесу на підприємтстві………...……..ст.44
Організація управлінської праці……………………………………...…..ст.52
7.1. Організація робочого місця працівника апарату управління……....ст.52
7.2. Забезпечення умов техніки безпеки та охорони праці на робочому місці…………………………………………………………………………...ст.57
7.3. Механізація та автоматизація управлінської праці……………....…ст.58
7.4. Витрати на управління підприємством та ефективність управління.ст.60
Висновки.
Список використаної літератури.
Додаток.
Вступ
Одним із найважливіших факторів функціонування і розвитку фірм на сучасному етапі є управлінська діяльність. Менеджмент представляє високий ступінь свободи керівників і підлеглих в умовах невизначеності ситуації. Саме цим він і відрізняється від звичайного управління.
Ринкова економіка ставить значно вищі вимоги до кваліфікації керівників і фахівців, ніж планово. Тому основним завданням менеджменту є створення такої організаційної культури, творчого клімату, які б стимулювали працівників до творчого мислення.
Найважливіша складова успіху – безперервне теоретичне й практичне навчання керівників нового типу: високопрофесійних і компетентних у вирішені економічних, соціальних, технологічних питань У цих керівників має бути розвинута висока відповідальність за результати діяльності фірми.
Постійне переборювання ризику чи ризикових ситуацій не тільки тепер, а й у перспективі – мета менеджменту. Організація виробництва товарів і послуг з урахуванням потреб споживачів на основі наявних матеріальних і людських ресурсів, забезпечення рентабельності діяльності підприємства та його стабільного стану на ринку – найважливіше завдання менеджменту.
В даній курсовій роботі розглядається розробка системи менеджменту в ВАТ «РОДИНА».
Метою роботи є розробка системи менеджменту в організації в конкретних умовах.
Об’єктом роботи було дослідження сучасних систем менеджменту та становлення її на підприємстві ВАТ «Костопільський хлібзавод «РОДИНА»».
Предметом - усі складові системи менеджменту на цьому підприємстві.
Робота складається з вступу, семи розділів, висновків та списку літератури.
1. Вибір організаційно – правової форми підприємства
На основі вихідних даних, можна зробити висновок, що дане приватне товариство є середнім за розмірам. За формою власності воно відноситься до приватного підприємства, що діє на основі приватної власності громадян.
Вид організації визначається, як Відкрите акціонерне товариство, тобто товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Місцезнаходження товариства : Рівненська область,
м.Костопіль,вул.Річкова,12.
Товариство розташоване біля траси Київ – Варшава та недалеко від залізничної колії, має територію близько 2,5 га .Товариство ВАТ ”Костопільский хлібзавод” міститься у спеціально збудованій будівлі, що за набором та площею службових приміщень відповідає діючим санітарно-гігієнічним нормам та правилам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам.
Товариство здійснює свою діяльність у відповідності з законами України, діючими міжнародними угодами, своїм статутом та установчим договором.
Товариство створено для забезпечення випуску високоякісної конкурентоспроможної продукції, надання послуг, виконання робіт, що дають змогу забезпечити підвищення добробуту акціонерів та працівників Товариства.
Мета та предмет дiяльностi товариства: Метою діяльності товариства є задоволення суспільних потреб у виробництві хлібо-булочних виробів та одержання прибутку з дотриманням певних вимог по виробництву мучних виробів ,є задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів своїх членів – працівників підприємств, об’єднань, установ і організацій галузі харчової промисловості.
Володіє відокремленим майном, має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку, штампи і бланки зі своїм найменуванням. Організація виконує покладені на неї обов’язки і користується правами, пов’язаними з її діяльністю, має право від власного імені набувати майнових і не майнових прав та обов’язків, бути позивачем та відповідачем. Товариство може створювати дочірні підприємства, філії і представництва.
Філії і представництва товариства діють від його імені на підставі положень про них, затверджених товариством, а дочірні підприємства - на підставі статутів, затверджених товариством.
Вищим органом управління товариства є збори учасників.
ВАТ «Костопільський хліб завод «РОДИНА»» надає широкий спектр послуг і займає провідні позиції у районі ,а також зарекомендували товариство на обласному рівні.
Для досягнення своєї мети товариство здійснює різні незаборонені законодавством види господарської діяльності (в тому числі на основі ліцензії), включаючи:
постачально-збутові. Торговельні та посередницькі операції;
організацію різного роду виробництва, у тому числі спільних;
створення власних магазинів, складських площ, та інших об’єктів ринкової інфраструктури;
вступ до біржових об’єднань та брокерських контор, виробничих комерційних.
Підприємство володіє значним інтелектуальним персоналом, має дружні, тісні стосунки з партнерами, оснащене сучасними інформаційними засобами діяльності і управління, облік і управління діяльністю здійснюються за допомогою комп’ютерної мережі.
Для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників утворюється статутний фонд у розмірі 250 тис. гривень.
В утворенні статутного фонду беруть участь:
а) Добринський Віктор Денисович: 125000 (сто двадцять п’ять тисяч) гривень –50% статутного фонду;
б) Ситай Галина Миколаївна: 125000 (сто двадцять п’ять тисяч) гривень – 50% статутного фонду.
Товариство має самостійний баланс, розрахунковий рахунок та рахунки в банках, а також товарний знак, який затверджується правлінням і реєструється в Торговельно-промисловій палаті. А також має печатку зі своїм найменуванням, штампи, фірмові бланки та інші реквізити.
Вищим органом товариства є загальні збори акціонерів.
До компетенції загальних зборів належать:
Визначення основних напрямків діяльності акціонерного товариства і затвердження планів про їх виконання;
внесення змін до Статуту Товариства;
обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;
затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;
створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх Статутів та положень;
винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства .
Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік. Дата проведення наступних зборів акціонерів затверджується Правлінням. Позачергові збори акціонерів скликаються в порядку передбаченому чинним законодавством.
Виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Правління. Роботою Правління керує – голова Правління.
Голова правління і склад членів Правління обирається строком на 5 років. Правління вносить пропозиції щодо складу і чисельності правління.
Голова Правління діє від імені товариства в межах передбачених законодавством України і Статутом.
Акціонерне Товариство самостійно розробляє і затверджує штатний розклад, визначає оклади, форми та систему оплати праці працівникам Товариства та залучених робітників, стимулює ріст продуктивності праці. Праця окремих робітників може здійснюватись як на підставі штатних посад, так і по сумісництву.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» штатні працівники Товариства підлягають соціальному та медичному страхуванню, соціальному забезпеченню, встановлених на державних підприємствах.
Дана організація діє на основі таких законодавчих актів: Закони України “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, “Про власність”, “Про господарські товариства”; Господарський та Цивільний кодекс.
Загальну характеристику підприємства можна продемонструвати за допомогою таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Загальна характеристика ВАТ «Сарненський хлібзавод»
№ п/п
Параметр який характеризується
Зміст та особливості
Основні відмінності від інших організацій
1
Форма підприємства
ВАТ
Акціонерне Товариство самостійно розробляє і затверджує штатний розклад, визначає оклади, форми та систему оплати праці працівникам
2
Профіль
Сфера виробництво
3
Види діяльності
Виробництво мучних виробів
4
Форма власності
Приватна
2. Оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища організації.
2.1. Внутрішнє середовище : сильні та слабкі сторони
Внутрішнє середовище організації визначається внутрішніми змінними, тобто ситуаційними факторами всередині організації. Згідно з позицією американських економістів Мескон, Альберта і Хедоуорі, основними внутрішніми змінними в будь-якій організації є цілі, структура, завдання, технологія і люди.
Цілі – це конкретний, кінцевий стан або очікуваний результат організації.
Структура це взаємовідносини рівнів управління і видів робіт, які виконують служби або підрозділи.
Завдання – це види робіт, які необхідно виконати певним способом та в зумовлений термін.
Технологія – це засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини) у вхідні (продукт, виріб).
Люди - найважливіший ситуаційний фактор організації. Його роль визначається .
Провівши ретельний аналіз товариства виявили сильні та слабкі сторони виробництва.
Сильні сторони підприємства:
Широкий спектр надання послуг;
Висококваліфікований персонал;
Використання передових технологій;
Якість обслуговування;
Швидкість та зручність надання послуг;
Слабкі сторони підприємства:
Невелика кількість працівників;
Ціна послуг вища ніж у конкурентів;
Великі витрати на закупку сировини та матеріалів;
Не налагоджений вихід на зовнішній ринок.
2.1.1. Аналіз існуючої структури підприємства
Процес прийняття рішень на підприємстві є централізованим, організаційна структура проста. Керівництво діяльністю підприємством здійснює Голова правління.
Організаційна структура підприємства повністю зрозуміла працівникам, і сприймається ними ,тому що товариство вже декілька років дотримується цієї структури і про внесені зміни вище керівництво постійно доповідає працівникам товариства. Існуюча структура повністю відповідає корпоративним цілям , стратегіям та розробленій виробничій програмі.
2.1.2. Ресурси та сфера діяльності підприємства
Люди - найважливіший ситуаційний фактор організації. Його роль визначається :
здібностями;
обдарованістю;
потребами;
знаннями;
поведінкою;
ставленням до праці;
позицією;
розумінням цінностей;
оточенням;
наявністю якостей лідера, тощо.
Організація - група людей з усвідомленими загальними цілями. Організацію можна розглядати як засіб досягнення цілей, який дозволяє людям виконувати колективно те, що вони не можуть виконати індивідуально. Основна загальна мета організації, що є чітко визначеною причиною її існування, визначається як її місія. Цілі розробляються для здійснення цієї місії. Місія визначає причини виникнення, місце на регіональному рівні та культуру даної організації.
Мiжнародна органiзацiя працi видiляє десять груп чинників виробничого середовища, якi впливають на працездатнiсть людини:
фiзичне зусилля передбачає пересування або пiдтримування вантажiв, зусилля натиску на предмет працi тощо. Видiляють такi його рiвнi: незначне, середнє, важке і дуже важке.
нервова напруга визначається складнiстю розрахункiв, високою вiдповiдальнiстю, iнтелектуальним навантаженням, особливими вимогами до точностi, небезпекою для життя тощо. Нервова напруга може бути: незначна, середня i підвищена.
темп роботи визначає кiлькiсть трудових рухiв за одиницю часу. Вiн може бути помiрним, середнiм, високим.
робоче положення визначається положенням тiла людини по вiдношенню до засобiв виробництва. Розрiзняють обмежене, незручне, незручно-обмежене i дуже незручне положення.
монотоннiсть роботи полягає в багаторазовостi повторення одноманiтних короткочасних операцiй, може бути незначною, середньою i підвищеною.
температура, вологiсть, теплове випромiнювання в робочiй зонi. Видiляють незначну, пiдвищену (знижену), середшо, високу, дуже високу стадii впливу.
забрудненiсть повiтря визначається вмiстом домiшок у повiтрi i їх впливом на органiзм людини. Забрудненiсть повiтря має п’ять ступенiв: незначний, середнiй, пiдвищений, сильний, дуже сильний.
виробничий шум. Частота шуму визначається в герцах, сила шуму — в децибелах. Розрiзняють помiрний, пiдвищений i сильний шум.
вiбрацiя, обертання, поштовхи на робочому мiсцi можуть бути пiдвищенi, сильнi, дуже сильні.
освiтленiсть у робочiй зонi визначається в люксах, має два рiвнi: недостатня i погана або ослiплююча.
Всі ці чинники які впливають на працездатність працівника показано у вигляді таблиці, яка наведена нижче.
Підприємство одним iз головних напрямiв органiзацiї працi вважає вдосконалення умов працi.
Умови працi — сукупнiсть елементiв виробничого середовища та специфiка трудового процесу, що впливають на здоров’я людини, розвиток її особистості та результати дiяльностi. Тобто, умови працi — це зовнiшнє середовище, що оточує працiвника в процесi виробництва i виливає на його працездатнiсть i продуктивнiсть працi. Фактори, якi визначають умови працi i впливають на здоров’я i працездатність людини подiляють на такi групи:
• соцiально-економiчнi, якi включають законодавчу i нормативно-правову базу, що регламентує умови працi;
• психофізiологiчнi фактори — обумовленi конкретним змістом трудової дiяльностi, характером працi (фiзичне i нервово-психiчне навантаження, монотонність, темп i ритм працi);
• санiтарно-гiгiєнiчнi умови, визначають зовнiшнє виробниче середовище (температура повiтря, шум, вiбрацiя, освiтлення тощо), а також санiтарно-побутове обслуговування на виробництвi;
• естетичнi, якi сприяють формуванню позитивних емоцiй у працiвника (архiтектурне, конструкторське, художнє оформлення iнтер’єру, обладнання, оснащення, виробничого одягу тощо);
• соцiально-психологiчнi фактори характеризують взаємовідносини в трудовому колективi i створюють морально-психологiчний клiмат.
Структура управління товариства розроблена таким чином, щоб оперативно впливати на процес виробництва, починаючи їз забезпечення його матеріально-технічними ресурсами і закінчуючи процесом надання послуг, складанням статистичної звітності та обліком витрат на виробництво, а також забезпечити ритмічну та рентабельну його діяльність у напрямках, передбачених статутом.
Загальною метою організації є надання послуг з газифікації та тепло опалення.
Трудові відносини в колективі сповнені взаємоповаги, взаєморозуміння, тісних дружніх стосунків. Конфліктні ситуації виникають досить рідко і швидко вирішуються.
Чисельність працюючих на ВАТ «Костопільський хлібзавод «РОДИНА»» складає 169 чол.
Кожен працівник на підприємстві має прямі обов’язки, що надаються у відповідності до присвоєних посад. На підприємстві є спеціальний опис обов’язків кожного працівника, він розробляється менеджером з допомогою керівників відповідних відділів. Тому працівники діючи точно до опису мають пряме уявлення про те, як поводитись у тій чи іншій ситуації. До того ж це сприяє покращенню процесу управління та контролю і дозволяє керівництву підприємства реально оцінювати роботу кожного робочого кадру. Стимулює підвищення продуктивності праці Проводиться аналіз діяльності і інших підприємств з метою попередження помилок та виявлення помилки на ранній стадії. Виходячи з отриманих результатів приймаються рішення, розробляються програми по запобіганню негативних для підприємства явищ: страйки, плинність кадрів, звільнення надається можливість перепідготовки працівників.
Підприємство ретельно підбирає кадровий склад. Існує ряд етапів (на конкурсній основі), які повинен пройти працівник перед вступом на роботу. Цим займається відділ кадрів та безпосередньо керівники тих відділів, які потребують даних ресурсів.
Щоб виявити слабкі та сильні сторони підприємства у сфері управління персоналом проведемо порівняння з конкурентом. Головними конкурентами ВАТ «Костопільський хліб завод «РОДИНА»» є : ТМ « РОДИНА» , ТМ «Хлібна Хата» та ін. Отже, кваліфікація персоналу порівняно з конкурентами на досить високому рівні, адже щороку персонал проходить перекваліфікацію та її підвищення. Так само і відданість співробітників, тому що вони повністю виконують свої обов’язки які поставлені перед ними. От що стосується дисципліни то на «Хлібна Хата», та «РОДИНА» вона набагато краща, адже вони більше приділяють до цього уваги, і встановлюють міру покарань за її порушення. Знання ринкової економіки на досить високому рівні в порівнянні з конкурентами, це видно з того, що ВАТ «Костопільський хліб завод «РОДИНА» » має набагато вигідне становище на ринку і більшу прибутковість чим конкуренти. Рівень винагород досить низький, тому що воно не бажає заохочувати продуктивність праці працівників, що в свою чергу породжує не відповідність дисципліни і настрою кадрів.
Після проведеного аналізу можна зробити висновок, що нашому підприємству слід звернути увагу на дисципліну та настрій працівників, а також на рівень винагороди. По інших показниках підприємство має відмінні оцінки, що вказує на досить стійке положення у сфері управління персоналом у порівнянні з конкурентами.
Фінанси - це економічні відносини, за допомогою яких у грошовій формі шляхом формування і використання спеціальних фондів у суспільстві здійснюється розподіл, перерозподіл і використання національного багатства, з метою досягнення соціально – економічного розвитку держави.
Фінанси Товариства характеризують економічні відносини, що виникають в процесі кругообігу основних і оборотних фондів, виробництва і реалізації продукції, створення та використання грошових ресурсів, також включають безоплатні та благочинні внески, пожертвування організацій, підприємств та громадян, дотації з бюджетів, прибутки від операцій з цінними паперами в грошовій формі.
Управління фінансами на підприємстві здійснює головний бухгалтер, якому лінійно підпорядковується бухгалтерія.
Основні фонди Товариства характеризуються добрим технічним станом, це пов’язано з їх постійним оновленням. Також Товариство не досить оснащене для даної галузі с автоматизованими розробками, не високе співвідношення механізації та фізичної праці.
2.1.3 Аналіз системи маркетингу підприємства
Основною ціллю маркетингової діяльності нашого підприємства є вийти на перше місце за продажем послуг основної діяльності на внутрішньому ринку.Проводиться рекламна діяльність з метою познайомити покупця з послугами. Реалізація здійснюється із залученням посередників, що істотно покращує попит на послуги. Підприємство діє на місцевому ринку, існують перспективи проникнення на регіональний ринок. Головний акцент на даному етапі робиться на якість надання послуг та виробництва продукції, що дозволить підняти імідж
Для аналiзу та оцiнки маркетингової дiяльностi пiдприємства на ринку використаємо табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Аналіз системи маркетингу ВАТ» Костопільський хлібзавод «РОДИНА»»
Група факторів
Оцінка
1
2
3
4
5
1. Продукт
асортимент
Спеціалізація +
Багато продуктів
модифікації
Мало
+
Багато
чутливість попиту
Низька
+
Висока
2. Ціноутворення
стратегія
Преміальна
Проникнення +
еластичність попиту
+
3. Розподіл продукту
відносини з дистриб'ютором
Виключне право
+
Диверсифікація
перевага каналів розподілу
Франчайзинг
Гурт
Роздрібна
Різне +
територія
Місцевий
Регіон.+
Національний
Міжнародний
засоби транспортування
Власні +
Контракт
4. Просування
головний акцент
+ Ціна і продукт
Імідж
реклама
Відсутня
+
Широка
упаковка і маркування
Власні
+
Контракт
гарантія якості
Відсутня
+ Значний строк
Отже, проаналізувавши дану таблицю, можна зробити висновок, що підприємство має середній бал 2, 3, має велику спеціалізацію продукту, працює як на місцевому, так і на регіональному рівні і робить головний акцент на ціну і якість продукту.
Маркетингова політика даних показників є такою:
Цінова політика заводу формується, в першу чергу, на основі повних витрат і передбачає встановлення єдиної оптової ціни у всіх регіонах. Майже 50% у структурі ціни займають витрати на сировину. Надбавка складає від 8 до 14 відсотків, в залежності від типу сировини.
Відсоткова ставка за послуги щодо купівлі, продажу, визначається відповідно до цінової межі конкурентів, встановленої на ринку.
Політика розповсюдження полягає в тому, що ВАТ «РОДИНА» значну увагу приділяє формуванню власної політики розповсюдження. Але ця політика, значною мірою, відбувається сама по собі і залежить від якості виробленої продукції, задоволення потреб клієнта, ставленням до нього, наданням (по можливості певних знижок) тощо.
Також будуть використовуватись такі стратегії:
1) стратегія диференціації, що ґрунтується на кращій якості хлібобулочної продукції. Однак, обравши дану стратегію, неможливо уникнути підвищення рівня ціни, що може стати її недоліком у випадку значної чутливості споживачів до ціни та в разі відсутності відповідності "ціна = якість".
2) стратегія диференціації, що ґрунтується на широкому асортименті продукції. Дана стратегія диференціації може себе виправдати лише у випадку вдалого розширення існуючого асортименту. Однак і за цієї ситуації можна виділити ряд переваг та недоліків зазначеної стратегії.
3) стратегія диференціації, яка ґрунтується на ціні. Даний тип стратегії є важливим, якщо врахувати значне зниження платоспроможності українських споживачів.
4) стратегія диференціації, яка ґрунтується на іміджі компанії. Імідж компанії є надзвичайно важливим для позиціювання товару. Проте, імідж компанії має створюватись не лише на основі проведених нею PR-акцій, а й підтримуватись високою якістю даної продукції.
Стимулювання збільшення кількості споживачів :
а) реклама (в газеті “Новини Костополя”, рекламний щит (білл - борд) на вулицях Рівненській, Річковій, Перемоги, Суворова; на автомобілях хлібовозах, календарі, привітальні листівки (з Різдвяними святами, Великоднем та ін.), наклейки з надписом «Тут Ви можете придбати продукцію ВАТ «Костопільський хліб завод «РОДИНА»»);
б) комісійні премії працівникам підприємства за перевищення місячного плану робіт.
Ціллю даного підприємства було охоплення всього вітчизняного ринку хлібобулочної продукції, а метою – задоволення потреб споживача.
Отже, щоб порівняти ефективність маркетингової політик даного підприємства з її конкурентами, зобразимо це у вигляді таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Оцінка сильних і слабких сторін ВАТ «Костопільський хліб завод «РОДИНА»» у порівнянні з її конкурентами.
Група факторів
Конкуренти
ВАТ «СХЗ»
ТМ Родина
ТМ Хлібна хата
1. Якість продукції
5
4
5
2. Кількість продукції
4
4
5
3. Диференціація продуктів
3
3
4
4. Частка ринку
3
3
4
5. Гнучкість ціноутворення
4
5
4
6. Канали розподілу
5
4
4
7. Програма просування товару
4
3
5
8. Послуги покупцям
5
5
4
9. Маркетингові дослідження
3
4
4
10. Реклама
5
3
5
11. Розмір відділу збуту
4
4
5
12. Експортні можливості
4
5
4
Оскiльки всi три пiдприємства займаються витотовленням продукцiї з використанням новiтнiх технологiй i технiки та використовують знання та навички квалiфiкованих робiтникiв, то якiсть товару буде високою i буде вiдповiдати стандартам. Це дозволяє заохотити значну частку ринку.
2.1.4. Дослідження та розробка технологій
Підприємство забезпечене необхідною технологією, що забезпечує реалізацію стратегії і поставлених цілей. Деякі технології з часом потрібно буде замінити на більш досконаліші, новіші сучасніші. На даному підприємстві проводяться науково-дослідні і конструкторські роботи, але, на жаль, не на такому високому рівні, як було б слід.
Оскiльки технологiя — це засiб перетворення iнформацiї, фiзичних матерiалiв у необхiднi продукти або послуги, за допомогою знань, навичок
та вiдповiдної технiки, то технологiчний процес — це упорядкований набiр дiй для переробки сировини, матерiалiв у промiжну або кiнцеву продукцiю з певними властивостями або процес наданняпевнихпослуг. Основною дiяльнiстю пiдприємства ВАТ «Костопільський хлібзавод «РОДИНА»» є задоволення потреб споживачів хлібобулочною продукцією. Тому підготовка до технологiчного процесу на ВАТ «Костопільський хлібзавод «РОДИНА»» буде таким:
замовлення
постановка задачі технологу
менеджер складає список сировини, необхідної для виробництва
менеджер складає ціну, згідно сировини і часу для виробництва
Технологічний процес як приклад для виготовлення хлібобулочної продукції: доставити сировину - всі необхідні матеріали і сировина наявні в регіоні: муку та інші інгредієнти постачає ВАТ «Костопільський хліб завод «РОДИНА»» та ДП «Рівне-борошно».
Основною сировиною для виробництва хлібопродуктів є борошно, вода, сіль і дріжджі. Це ті компоненти без яких нічого не вийде. Але можна додавати ще також жир, обліпихову олію, гірчицю, пряності й багато чого іншого для одержання розмаїтості смаку.
Основною складовою для випічки є борошно, яке можна купувати безпосередньо на борошномельних комбінатах, без додаткових посередників. Крім того, можна укласти договір з постачальниками борошна таким чином, що за додаткову плату борошно будуть привозити через певний період часу.
Інші складові продукції також без проблем закуповуються на підприємствах м. Рівне .
Після доставки борошно зберігається на складі. Перед надходженням у пекарню вона просівається на спеціальній машині. Потім борошно попадає в тістомісильні машини, де змішується з водою й дріжджами, а так само з різними добавками. Опісля тісто переміщається на витримування в спеціальну ємність. Потім тісто надходить на тістоділильну машину, де розділяється на рівні шматки, опісля йде на формування де шматки перетворюються в кульки. Далі тісто попадає в тістозакаточну машину, що закочує, де з нього виходять заготівлі хлібин. Там шматок тіста спочатку розкочується валками машини в довгастий млинець, а потім згортується в рулон. Цей рулон попадає в щілину між захоплюючим барабаном і формуючим кожухом барабан обертається й котить тісто по кожусі. Після цього тісто якийсь час витримується в теплі, щоб воно підійшло й стало пухким, пористим і м'яким. І потім попадає в піч. Перед випічкою спеціальний механізм наносить на тісто надрізи. Без яких хліб, продовжуючи підніматися в печі, полопається й вийде некрасивим, “рваним”. А надрізане тісто просто злегка розходиться по надрізах, і на їхньому місці виходять потім хрусткі гребінці.
2.1.5. Виробництво
Основною ціллю є досягти найвищої продуктивності праці при наданні всіх або окремих видів послуг; завоювати лідерські позиції на ринку.
Основні фонди – це частина виробничих фондів підприємства, яка має форму засобів праці – машини, споруди, устаткування, приміщення і переносять свою вартість на створений продукт поступово, по частинах і відновлюються за рахунок амортизаційного фонду.
Структура ОФ характеризується питомою вагою (в % ) різних груп (видів) ОФ в загальній їх вартості.
Виробничий процес – це сукупність взаємозв’язаних процесів праці і природних процесів, в результаті яких вихідна сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію.
В залежності від призначення продукції всі виробничі процеси діляться на:
• основні.,
• допоміжні,
• обслуговуючі
Основні – це технологічні процеси, які перетворюють сировину і матеріали в готову продукцію, на випуску якої спеціалізуються дане підприємство.При їх виконанні змінюються форми і розміри праці, його внутрішня структура, вид і якісна характеристика матеріалу. До них відносять і природні процеси, які проходять під дією сил природи без участі праці людини, але під її контролем (природня сушка деревини, застигання металу).
Допоміжні процеси – допомагають безперебійному протуканню основних виробничих процесів. Отримана таким чином продукція використовується на підприємстві для обслуговування основного виробництва.
Обслуговуючі процеси – створюють умови для успішного виконання основних і допоміжних. До них відносяться між- і внутрішньоцехові транспортні операції, обслуговування робочих місць, складські операції, контроль якості продукції.
Головну роль на підприємстві займають основні процеси виробництва, але їх нормальне функціонування можливе тільки при чіткій організації всіх допоміжних і обслуговуючих процесів.
Виробничі процеси підприємства – це дуже складний процес і тому його розподіляють на стадії, фази. Для машинобудування, наприклад, це заготівельні, оброблювані, збиральні фази. Кожна фаза складається з часткових процесів, які характеризуються визначеною закономірністю етапу виробництва продукції.
Часткові процеси розділяються на технологічні операції, які являють собою частину технологічного процесу і виконуються робочими або групою робочих на одному робочому місці при незамінних знаряддях праці і без переналадки обладнання.
Основна структурна одиниця виробничого циклу є операції, які діляться на основні – в результаті яких змінюється форма, розміри, властивості, взаємне розміщення деталей.
Допоміжні – зв’язані з переміщенням предметів праці з одного робочого місця на інше, складування на складі і контроль якості.
Операція – це закінчена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці без переналагоджування устаткування.
В залежності від рівня технічної оснащеності всі операції діляться на ручні, машинно-ручні, машинні, автоматичні, апаратні.
По характеру об’єкту в-ва розрізняють прості і складні виробничі процеси.
Прості – це процеси, які складаються з послідовно виконаних операцій.Оброблені деталі обов’язково мають технологічну подібність.
Складні – це процеси, які складаються з послідовно і паралельно виконаних операцій.
Раціональна організація виробничого процесу і всіх його частин складається на основі ряду принципів, а саме:
• диференціація
• концентрація
• інтеграція
• спеціалізація
• паралельність
• пропорційність
• безперервність
• ритмічність
• прямолінійність
• автоматичність
• гнучкість
• електронізація
Диференціація – це розподіл виробничого процесу на окремі технологічні процеси, операції, переходи, прийоми.
Але необхідно мати на увазі, що ручні операції неможна піддавати надмірній диференціації, так як це приводить до надмірної стомлюваності на робочих місцях за рахунок монотонності і високої інтенсифікації їх праці. Крім того велика кількість операцій приводить до лишніх затрат на встановлення, кріплення, зняття деталей на робочому місці. Конкуренція операцій при використанні сучасного високо продукту.
Інтеграція виробничих процесів тивного обладнання операції виконують в комплексі – обробка, зборка, транспортування деталей, усунення відходів.
Спеціалізація – на кожному виробничому підрозділі (цех, участок, робоче місце) закріплена номенклатура продукції або виконання технологічних однорідних робіт для виготовлення продукції.
Підвищення ступеня однорідності виконуючих робіт створює умови для застосування спеціального обладнання, більш прогресивної технології, а це в свою чергу дозволяє підвищити продуктивність праці і знизити затрати на в-во. Але ціле напрямлена організація в-ва в ряді випадків потребує оволодіння суміжними робочими професіями, які визнані монотонністю праці.
Паралельність – це одночасне виконання окремих частин виробничого процесу по виготовленню виробу. Це дозволяє одночасно виконувати декілька робіт, наприклад машинна обробка деталі і контроль якості.
Пропорційність – вимагає відповідності продуктивності в одиницю часу всіх виробничих підрозділів - основних, допоміжних, обслуговуючих. Досягнення пропорційності засноване на нормах, коли продуктивність обладнання на всіх технологічних операціях пропорційна трудомісткості обробки продукції на всіх операціях. Це забезпечує безперебійний хід в-ва.
В умовах ринкових відносин, коли часто змінюється в-во продукції підтримання пропорційності в-ва повинно бути постійним завданням. Це вирішується шляхом впровадження організаційно-технічних мікро підприємств, вдосконалення організаційно-технічних мікропідприємств, впровадження передових методів праці.
Безперервність – скорочення переривів в процесі в-ва. Це дає можливість скорочувати терміни виготовлення продукції в заданому ритмі. Ступінь безперервності – відношення тривалості технологічної частини в-ва до його повної продовжуваності.
Ритмічність – випуск продукції в рівні проміжки часу однакової кількості. Ритмічність забезпечується високою технологічною дисципліною, раціональною організацією забезпечення робочих місць, надійна робота обладнання, застосування прогресивних систем оперативного планування і управління. Вона дає змогу раціонально використовувати всі виробничі ресурси підприємства, поліпшувати фінансовий стан підприємства.
Прямолінійність – забезпечення найкоротшого шляху проходження предметів праці по всіх стадіях і операціях виробничого процесу.
Автоматичність – автоматизація виробничих процесів, яка дає можливість збільшувати випуск продукції за рахунок економії живої праці, заміна ручної праці на інтелектуальну працю операторів, наладчиків.
Ступінь автоматизації – це відношення трудомісткості робіт виконаних автоматичним способом до загальної трудоємкості робіт.
Гнучкість – мобільний перехід на випуск нової продукції. Воно забезпечує скорочення часу і затрат на переналадку обладнання. Ступінь гнучкості – кількість затраченого часу і необхідність додаткових розходів при переході на нову продукцію.
Електронізація – використання швидкодіючих машин. В результаті цього забезпечується гнучкість, підтримується ритм і рівномірність ходу в-ва. Найбільш ефективне ЕВМ з програмним забезпеченням.
Правильне використання перечислених принципів з врахуванням методів організації в-ва забезпечує скорочення тривалості виробничого процесу і підвищення його ефективності.
Виробничий процес на підприємстві характеризується частковою автоматизацією (85%). Основну роботу виконують люди, які приводять в роботу механізми та створюють бажаний для споживача продукт. Діяльність людей в спрямована на забезпеченні відповідності процесів вимогам і нормам щодо них та на дотриманні усіх необхідних правил, що забезпечить ефективний процес виробництва.
2.2. Зовнішнє середовище: вплив та можливості.
Після встановлення місії та цілей керівництво фірми починає роботу зі стратегічного планування. Першим кроком у цьому напрямі є аналіз зовнішнього середовища.
Аналіз зовнішнього середовища – це процес , який допомагає розпізнати можливості та загрози для досягнення цілей організації.
Вплив зовнішнього середовища на підприємство змінний. Деякі організації працюють в порівняно статичних умовах, коли зовнішнє середовище майже не змінюється: не з’являються нові конкуренти, нові технології, немає особливого впливу збоку державних і суспільних організацій. Природно, що в таких умовах у фірми не виникає необхідності в перегляді своєї системи менеджменту.
Однак такі ідеальні умови є рідким виключенням. Більш розповсюдженою є ситуація, коли фірми діють в умовах реактивно-оперативних змін зовнішнього середовища. Фірми (корпорації), щоб вижити в таких умовах, примушені приділяти велику увагу вдосконаленню системи менеджменту і пристосуванню її до зовнішніх умов. Чим менш передбачуване, більш динамічне і більш складне навколишнє середовище, тим більше ієрархічні структури управління замінюються на органічні або органічні структури частково включаються в ієрархічні.
У процесі господарської діяльності організації випливають різноманітні виробничо – господарські, економічно – соціальні та інші ситуації, що потребують певного управлінського рішення.
Управлінське рішення – це акт втручання суб’єкта управління з метою прийняття певного рішення, яке б сприяло виходу організації з певної виробничо – господарської ситуації.
Управлінське рішення є результатом пошуку суб’єктом управління шляхів та засобів виходу організації із ситуації, а також відповідних дій колективу об’єкту управління.
Для забезпечення успішності управлінського рішення воно має бути:
науково – обґрунтованим;
цілеспрямованим;
правомірним;
оптимальним;
своєчасним;
компетентним.
Етап реалізації управлінського рішення починають з його доведення до виконавців.
Підходи до прийняття управлінських рішень:
методи теорії ігор;
дерево рішень;
аналітично – систематичний метод:
аналіз ситуації;
аналіз проблеми.
ВАТ «Костопільський хлібзавод «РОДИНА»»має кілька недоліків, але ми можемо їх усунути шляхом:
заохочувати людей до співпраці, для того щоб вони працювали в команді і робили все можливе для