Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Менеджмент
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Менеджмент
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та
природокористування
Кафедра регіонального управління
030-
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ
для виконання розрахункової роботи
з дисципліни “Основи зовнішньоекономічної діяльності”
для студентів напряму підготовки «Менеджмент»
Рекомендовано
методичною комісією факультету
менеджменту за напрямом
підготовки «Менеджмент»
протокол № від 2009
Рівне – 2009
Методичні вказівки та завдання для виконання розрахункової роботи з дисципліни “Основи зовнішньоекономічної діяльності” для студентів напряму підготовки «Менеджмент» / Дука Н.С. – Рівне: НУВГП, 2008 – __ с.
Упорядник:
Дука Н.С., доцент кафедри регіонального управління НУВГП
Відповідальний за випуск:
Зінь Е.А., доктор економічних наук, професор,
завідувач кафедри регіонального управління НУВГП
Зміст
Стор.
Загальні положення…………………………………………..
Вимоги до оформлення розрахункової роботи……………..
Вихідні дані для виконання розрахункової роботи………...
Методичні вказівки для виконання розрахункової роботи
з аналізу зовнішньоекономічної діяльності ………….…….
5. Приклади розрахункових робіт………………………………
6. Рекомендована література…..………..………………..….….
7. Інформаційні ресурси ………………………………………...
8. Зразок титульної сторінки розрахункової роботи…...……...
© Дука, 2009
© НУВГП, 2009
Загальні положення
Методичні вказівки та завдання для виконання розрахункової роботи розроблені згідно Робочої програми з дисципліни «Основи зовнішньоекономічної діяльності» для студентів напряму підготовки «Менеджмент».
Для опанування викладеного у Методичних вказівках та завданнях матеріалу необхідні знання з таких фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін як «Основи зовнішньоекономічної діяльності», «Економіка підприємства», «Маркетинг», «Підприємницьке право» «Міжнародні економічні відносини», «Статистика» тощо.
Вимоги до оформлення розрахункової роботи
Розрахункова робота виконується на стандартних аркушах формату А4 (298 х 210) обсягом до 10 сторінок рукописного тексту. Структурно розрахункова робота повинна містити титульну сторінку, зміст, текст, список використаної літератури. В тексті розрахункової роботи можуть мати місце поряд з формулами таблиці, графіки, діаграми, за необхідності розрахункова робота може містити додатки.
Зразок титульної сторінки розрахункової роботи представлено в додатку 1.
Вихідні дані для виконання розрахункової роботи
Розрахункова робота виконується студентом за варіантом, який визначається за останньою цифрою залікової книжки студента.
Розрахункова робота виконується на основі статистичних даних зовнішньоекономічної діяльності України за останні три роки та вихідних даних, наведених в методичних вказівках.
Теми розрахункових робіт за варіантами представлені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Теми розрахункових робіт
№
варіанту
Теми розрахункової роботи
1
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання України
2
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання ________ області (регіон, в якому проживає студент)
3
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання ________ галузі (за професійним спрямуванням студента)
4
Аналіз зовнішньоторговельного обороту товарами у матеріальній формі.
5
Аналіз зовнішньоторговельного обороту у формі послуг.
6
Аналіз зовнішньоторговельного обороту операцій з давальницькою сировиною
7
Аналіз інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання України в зовнішньоекономічній сфері.
8
Аналіз виконання контрактних зобов’язань суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності та аналіз динаміки експорту/імпорту.
9
Аналіз конкурентоспроможності продукції, яка поставляється на експорт.
0
Визначення ефективності експортної діяльності підприємства.
Методичні вказівки для виконання розрахункової роботи з аналізу зовнішньоекономічної діяльності
країни, регіону, галузі, суб’єкта господарювання
Розрахункова робота здійснюється на основі теоретичного матеріалу, викладеного в методичних вказівках. Інформаційною базою для виконання розрахункової роботи є статистична інформація та інші джерела довідкової інформації.
Оціночні показники зовнішньоторговельної діяльності країни, регіону, галузі систематизовані у п’ять груп. Вони представлені на рис. 4.1.
Метою розрахункової роботи є освоєння наступних методик розрахунків:
Розрахунок абсолютних показників зовнішньої торгівлі.
Розрахунок відносних показників зовнішньої торгівлі.
Розрахунок показників структури зовнішньої торгівлі.
Розрахунок показників інтенсивності зовнішньої торгівлі.
Розрахунок показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності.
Розрахунок абсолютних показників зовнішньої торгівлі
До абсолютних показників зовнішньої торгівлі країни, регіону, галузі відносять: обсяг експорту/реекспорту; обсяг імпорту/реімпорту; обсяг зовнішньоекономічного обороту; сальдо торговельного балансу, балансу послуг, балансу поточних операцій.
Обсяг зовнішньоторговельного обороту товарів/послуг розраховується як сума обсягів експорту та імпорту:
(4.1)
де: - обсяг зовнішньоторговельного обороту товарів/послуг;
- обсяги експорту товарів/послуг;
- обсяги імпорту товарів/послуг.
Розрахунок обсягу зовнішньоторговельного обороту слід здійснювати у динаміці за країнами, регіонами, галузями, групами товарів/послуг, країнами-експортерами та країнами-імпортерами.
Обсяги експорту товарів/послуг доцільно розглядати у динаміці, у розрізі груп товарів/послуг та у розрізі країн, в які товари/послуги експортуються.
Розрахунок обсягів імпорту товарів/послуг здійснюється аналогічно до розрахунку обсягів експорту товарів/послуг.
Сальдо зовнішньоторговельного обороту товарами/послугами характеризує ефективність зовнішньої торгівлі країни, регіону, галузі і визначається як різниця обсягів експорту та імпорту:
(4.2)
де: - сальдо зовнішньоторговельного обороту
товарами/послугами;
- обсяги експорту товарів/послуг;
- обсяги імпорту товарів/послуг.
Зовнішньоторговельні відносини будуть ефективними для країни, регіону, галузі за умови, якщо сальдо є позитивним (активним). Це можливо, коли обсяги експорту країни, регіону, галузі є вищими за обсяги імпорту.
Розрахунок відносних показників зовнішньої торгівлі
Абсолютні показники обсягів експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту, а також сальдо торговельного балансу, балансу послуг або балансу поточних операцій дають змогу лише ранжувати країни, регіони, галузі за даними показниками. Порівнювати їх та їхні тенденції за країнами (або групами країн), регіонами, галузями не коректно через те, що країни (групи країн), регіони, галузі мають різні економічні та експортні потенціали. У цьому випадку доречно використовувати ряд відносних показників. До відносних показників належать: індекси динаміки; індекс стану балансу; індекс умов торгівлі; індекс концентрації експорту; індекс імпортної залежності, індекс самозабезпеченості.
Індекси динаміки. Для аналізу розвитку зовнішньоторговельної діяльності країни, регіону, галузі використовують такі показники, як: темпи росту (індивідуальні, агрегатні, середні) та темпи приросту обсягів відповідно експорту, імпорту, зовнішньоторговельного балансу.
Індивідуальний індекс стосується зміни фізичних обсягів експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обороту. Економічний зміст цього показника полягає у тому, що за його допомогою можна визначити динаміку фізичного обсягу, а також ріст фізичного обсягу порівняно з базовим роком. Цей показник враховує лише зміни у фізичному обсязі і розраховується за формулою:
(4.3)
де: - індивідуальний коефіцієнт зміни фізичних обсягів
експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту;
- обсяг експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту
товару/послуги і у поточному році у натуральному вимірі
(м³, шт., тонни тощо);
- обсяг експорту, імпорту, зовнішньоторговельного
обороту товару/послуги і у базисному році у натуральному
вимірі (м³, шт., тонни тощо).
Агрегатні індекси враховують ціновий фактор: порівняльні ціни або ціни поточного року. Порівняльні ціни – ціни на певну дату або на який-небудь період, за допомогою яких для різних років дають однакову оцінку певного виду чи сорту продукції та інших економічних показників. Поточні фактичні ціни є непридатними для порівняння економічних показників за різні періоди, оскільки ціни з часом змінюються під впливом багатьох факторів і тому не дають точного уявлення про зміни показників, викликаних змінами їхніх фізичних обсягів. Щоб уникнути впливу зміни цін, застосовують порівняльні ціни, тобто ціни одного рівня, що діяли на той час, з яким проводиться порівняння певного показника. Для того, щоб порівняти обсяги показників минулих років із аналогічними показниками поточного року, використовують агрегатний індекс з врахуванням цін поточного року, який розраховується за формулою:
(4.4)
де: - агрегатний коефіцієнт темпу росту у поточному році;
- ціна товару/послуги у поточному році;
- обсяг експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту
товару/послуги і у поточному році у натуральному вимірі
(м³, шт., тонни тощо);
- обсяг експорту, імпорту, зовнішньоторговельного
обороту товару/послуги і у базисному році у натуральному
вимірі (м³, шт., тонни тощо).
Розраховані коефіцієнти можуть мати такі значення: більше одиниці, менше одиниці або дорівнювати одиниці. Якщо, наприклад, індивідуальний коефіцієнт буде більшим за одиницю, це означатиме, що порівняно з базисним роком значення показника зросло. Коефіцієнт менше одиниці свідчить про зміни спадного характеру. Якщо коефіцієнт дорівнюватиме одиниці, це свідчитиме про те, що у фізичному обсязі не спостерігалося жодних зрушень, окрім структурних.
При вивчені рядів динаміки широко застосовують середню геометричну, за допомогою якої визначають середній тем росту. Обчислюють середній тем росту за формулою:
(4.5)
де: - середній коефіцієнт темпу росту певного
показника;
- коефіцієнт темпу росту певного показника
у n-му році порівняно із n-1 роком;
n - кількість значень ознаки (років).
Індекс стану балансу - це коефіцієнт покриття імпорту експортом, який визначається відношенням обсягів експорту до обсягів імпорту:
(4.6)
де: - коефіцієнт стану балансу;
- обсяги експорту;
- обсяги імпорту.
При ефективних зовнішньоторговельних відносинах даний коефіцієнт буде більшим за одиницю.
Коефіцієнт умов торгівлі доцільно визначати для характеристики динаміки експортних та імпортних цін і їх взаємозв’язку з цінами на аналогічні види товарів/послуг на світовому ринку. Коефіцієнт умов торгівлі розраховується за формулою:
(4.7)
де: - коефіцієнт умов торгівлі;
- ціна на експортний товар;
- ціна на імпортний товар.
Умови торгівлі є ефективними, якщо показник є більшим або дорівнює одиниці. При цьому не слід забувати про умови поставок за системою Інкотермс.
Індекс концентрації експорту використовується для визначення частки експорту певного виду товарів/послуг у сукупному виробництві даної продукції. Він розраховується за формулою:
(4.8)
де: - коефіцієнт концентрації експорту товару/послуги;
- обсяг експорту товару/послуги;
- обсяг виробництва товару/послуги.
Чим більше значення цього показника наближатиметься до 100%, тим більшою буде частка експорту у сукупному виробництві, а це свідчитиме, що країна є світовим експортером даного виду продукції. Якщо частка експорту дорівнюватиме 100%, це буде ознакою того, що країна повністю експортує вироблену продукцію.
Індекс імпортної залежності визначається як питома вага імпорту у сукупному споживанні. Він розраховується за формулою:
(4.9)
де: - індекс імпортної залежності товару/послуги;
- обсяг імпорту товару/послуги;
- сукупний обсяг споживання товару/послуги.
Цей показник характеризує рівень задоволення попиту на даний вид товару/послуги за рахунок власних потужностей, тобто завдяки зусиллям місцевих виробників, а також за рахунок імпортних поставок. Якщо показник дорівнюватиме 100%, це свідчить про те, що потреба країни у даному виді продукції повністю задовольняється імпортом.
Індекс самозабезпеченості розраховується наступним чином:
(4.10)
де: - коефіцієнт самозабезпеченості;
- обсяги виробництва певного товару/послуги;
- обсяги споживання товару/послуги.
Даний показник показує, наскільки виробники країни є спроможними задовольнити потребу споживачів певним видом продукції у цій країні. Якщо рівень забезпеченості дорівнюватиме 100%, це означатиме, що місцеві виробники повністю задовольняють попит споживачів щодо даного виду продукції. Якщо він буде менше 100%, це свідчитиме, що виробничих потужностей даної країни не вистачає для задоволення потреб споживачів у цій країні, а тому доводиться звертатися до інших джерел. Якщо ж показник буде більше 100%, це буде ознакою того, що обсяги виробництва даного виду продукції у країні є більшими за обсяги його споживання, а відтак це може вказувати на те, що або попит на даний вид продукції у країні впав, або ж підприємства-виробники продукції націлені на її експорт в інші країни, або ж й те і інше разом.
Кількісні показники, зазвичай, визначаються на основі статистичних даних щодо споживання товару/послуги у досліджуваному періоді. Якщо статистика не наводить таких даних, їх розраховують шляхом складання балансу споживання на основі даних про виробництво, імпорт та експорт даного виду товару/послуги. Такий показник отримав назву «очевидний обсяг споживання», тобто можливий (за даного рівня цін) обсяг реалізації товарів/послуг, який визначається як розмірами платоспроможного попиту, так і величиною їх пропозиції.
3. Розрахунок показників структури зовнішньої торгівлі
Якісну характеристику зовнішньої торгівлі дає структура експорту та імпорту товарів/послуг.
Структура експорту/імпорту товарів/послуг – це питома вага окремих груп товарів/послуг у загальному обсязі експорту/імпорту. Аналіз динаміки структури експорту/імпорту товарів/послуг дозволяє визначити зміни, які відбулися у структурі експорту/імпорту певного товару/послуги і зробити відповідні висновки щодо її покращення чи погіршення. Наприклад, збільшення частки експорту сировини та збільшення частки імпорту готової продукції свідчить про погіршення структури зовнішньої торгівлі. Ефективність зовнішньої торгівлі при цьому знижується.
Приналежність товару до певної групи визначається згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності
Важливим у аналізі структури зовнішньоторговельної діяльності країни є вивчення тенденцій даного показника на рівні країни, регіону, галузі оскільки напрямок їх економічного розвитку є особливим.
Для порівняння структури зовнішньоторговельної діяльності застосовуються такі показники: коефіцієнт диверсифікації експорту/імпорту та коефіцієнт географічної концентрації експорту/імпорту.
Коефіцієнт диверсифікації експорту/імпорту – це коефіцієнт відхилення структури експорту/імпорту країни від структури світового експорту/імпорту. Використовується цей показник, як правило, для визначення розбіжностей у структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт або імпорт яких є достатньо різнобічним.
Коефіцієнт диверсифікації експорту розраховується як абсолютне відхилення частки товару/послуги в експорті країни від його частки у світовому експорті. Для цього використовується наступна формула:
(4.11)
де: - коефіцієнт диверсифікації експорту/імпорту країни
(регіону, галузі) j;
- частка і-го товару/послуги у загальному
експорті/імпорті країни j;
- частка i-го товару/послуги у світовому експорті/імпорті;
n - кількість досліджуваних груп.
У деяких випадках замість світової структури експорту/імпорту як бази порівняння використовують структуру експорту/імпорту географічного регіону, до якого належить досліджувана країна.
Значення індексу знаходиться у наступних межах:
1
Позитивне значення Негативне значення
Структура експорту/імпорту Структура експорту/імпорту
не відрізняється від структури відрізняється від структури,
з якою порівнюється з якою порівнюється
Коефіцієнт географічної концентрації експорту/імпорту товару характеризує стан світового ринку конкретного товару за такими ознаками, як кількість експортерів/імпортерів та питома вага основного експортера/імпортера. Даний коефіцієнт, відомий в економічній літературі як індекс Херфінделя-Хіршмана, є тим вищим, чим меншою є загальна кількість експортерів/імпортерів та чим більшою є питома вага основного експортера/імпортера.
Коефіцієнт географічної концентрації експорту/імпорту розраховується за такими формулами:
(4.12)
(4.13)
де: - коефіцієнт географічної концентрації
експорту/імпорту товару k;
- обсяг експорту/імпорту товару k країною і;
- обсяг світового експорту/імпорту товару k;
n - кількість країн-експортерів/імпортерів товару k.
Для визначення ефективності структури експорту країни використовуються такі показники:
частка високотехнологічної продукції в експорті продукції обробної промисловості;
частка продукції обробної промисловості у загальному обсязі експорту країни.
Згідно з аналітичними даними Світового банку структура експорту країни вважається ефективною, якщо частка високотехнологічної продукції в експорті продукції обробної промисловості є більше 15%, а частка продукції обробної промисловості у загальному обсязі експорту є не меншою 40%.
Регіональні (географічні) структури експорту та імпорту характеризують розподіл товарних потоків в обох напрямках (експорт, імпорт) за країнами, регіонами призначення або походження і класифікуються за структурами експорту та імпорту країни, структурами експорту та імпорту товару (або товарної групи), а також за внутрішньою і зовнішньою структурами. Схема аналітичних показників регіональної структури експорту та імпорту розміщена на
рис. 4.2.
4. Розрахунок показників інтенсивності зовнішньої торгівлі
Оскільки обсяги зовнішньої торгівлі кожної з країн є різними і в основному залежать від рівня економічного розвитку країни, то доцільно розраховувати показник експортної/імпортної квоти. Показником експортної/імпортної квоти країни є коефіцієнт експортної/ імпортної квоти, який розраховується як відношення обсягів експорту/імпорту до обсягів ВВП країни.
Розрахунки проводяться за наступними формулами:
(4.14)
(4.15)
де: - коефіцієнт експортної, імпортної квоти;
- обсяги експорту, гр. од;
- обсяги імпорту, гр. од;
- обсяги ВВП, гр. од.
Зовнішньоторговельна квота визначається за формулою:
(4.16)
де: - коефіцієнт зовнішньоторговельної квоти;
- обсяги експорту, гр. од;
- обсяги імпорту, гр. од;
- обсяги ВВП, гр. од.
Важливим з точки зору зовнішньоекономічної діяльності для порівняння різних країн є коефіцієнт інтенсивності, який визначається як відношення обсягу експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту до чисельності населення:
(4.17)
(4.18)
(4.19)
де: - коефіцієнт інтенсивності експорту, імпорту,
зовнішньоторгового обороту;
- обсяги експорту, імпорту, зовнішньоторгового
обороту;
- чисельність населення.
5. Розрахунок показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності
До макроекономічних показників ефективності зовнішньої торгівлі відносять:
ефективність зовнішньоторговельного товарообміну;
народногосподарська ефективність експорту/імпорту;
бюджетна ефективність експорту/імпорту;
ефект державного бюджету від зовнішньоторгового товарообміну.
Ефективність зовнішньоторговельного товарообміну характеризується коефіцієнтом ефективності зовнішньоторговельного обороту, який визначається за формулою:
(4.20)
де: - коефіцієнт ефективності зовнішньоторговельного
товарообміну;
- національні затрати на виробництво експортної
продукції, тис. грн;
- затрати на вітчизняне виробництво імпортних
товарів/послуг, тис. грн..
Для національної економіки важливо, щоб національні затрати на експорт були меншими за затрати на імпорт. Лише у такому випадку країна економить працю своїх працівників приймаючи участь у міжнародному товарообміні.
Народногосподарська ефективність експорту/імпорту визначається за наступними формулами:
(4.21)
(4.22)
де: - коефіцієнт народногосподарської ефективності
експорту, імпорту;
- валютна виручка від експорту;
- валютні витрати на оплату імпортних товарів;
- затрати на виробництво і реалізацію експортної
продукції, тис. грн.;
- затрати на вітчизняне виробництво імпортної
продукції, тис. грн.
Бюджетна ефективність експорту/ імпорту визначається за формулами:
(4.23)
(4.24)
де: - коефіцієнт бюджетної ефективності
експорту/імпорту;
- валютна виручка від експорту;
- валютні витрати на оплату імпортних товарів;
- відпускна ціна промисловості продукції, що
експортується, грн.;
- ціна поставки імпортних товарів на внутрішній
ринок, грн.
Ефект державного бюджету від зовнішньоторгового товарообміну визначається за формулою:
(4.25)
де:- ефект державного бюджету від зовнішньоторгового
товарообороту;
- валютна виручка від експорту;
- валютні витрати на оплату імпортних товарів.
До показників ефективності зовнішньоторгової операції можна віднести:
ефективність виробництва експортної продукції;
ефективність використання/споживання імпортного товару;
народногосподарський ефект зовнішньоторгового товарообміну.
Ефективність виробництва продукції на експорт (комерційна ефективність) визначається за формулою:
(4.26)
де: - коефіцієнт ефективності виробництва продукції на
експорт;
- відпускна ціна продукції, що експортується;
- затрати на вітчизняне виробництво і реалізацію
експортної продукції.
Даний коефіцієнт повинен бути більшим за одиницю, тоді виробництво і продаж даного товару буде ефективним на зовнішньому ринку.
Ефективність використання імпортного товару або його споживання визначається за наступною формулою:
(4.27)
де: - коефіцієнт використання імпортного товару;
- затрати на вітчизняне виробництво імпортної
продукції;
- ціна поставки імпортних товарів на внутрішній ринок.
Якщо даний коефіцієнт буде більшим від одиниці, то це свідчитиме про те, що виробництво імпортованого товару власними силами є неефективним, а отже, його доцільно імпортувати.
Народногосподарський ефект від зовнішньоторговельного товарообміну визначається за формулою:
(4.28)
де: - народногосподарський ефект від зовнішньоторговельного
товарообміну;
- затрати на вітчизняне виробництво і реалізацію
експортної продукції;
- затрати на вітчизняне виробництво імпортної продукції.
Питома вага зовнішньоторговельного обороту в державному бюджеті визначається відношенням обсягів зовнішньоторговельного обороту до загальних обсягів державного бюджету, а саме:
(4.29)
де: - частка зовнішньоторговельного обороту
в державному бюджеті;
- обсяги зовнішньоторговельного обороту;
- обсяги державного бюджету.
Приклади розрахункових робіт
Приклад 1. Аналіз зовнішньоторговельної діяльності лісових підприємств України.
Проведемо розрахунок зовнішньоторговельної діяльності лісових підприємств України за 2004-2006 роки.
На першому етапі необхідно зібрати кількісні дані про обсяги експорту та імпорту лісових підприємств. Таку інформацію можна отримати з Статистичного щорічника України (довідкового видання Державного комітету статистики України), Статистичних щорічників обласних управлінь статистики, статистичних збірників Державного комітету лісового господарства України. Зводимо вихідну інформацію у таблицю 5.1.
Таблиця 5.1
Обсяги зовнішньої торгівлі
лісових підприємств України
2004-2006 р.р.
млн. дол. США
Показники
Роки
2004
2005
2006
1
3
4
5
Обсяги експорту
909,3
987,8
1199,2
Обсяги імпорту
941,5
1203,8
1438,6
На другому етапі переходимо до розрахунків абсолютних показників. Абсолютними показниками, що характеризують зовнішню торгівлю лісових підприємств України є: зовнішньоторговельний оборот та сальдо зовнішньої торгівлі. Розраховуємо ці показники скориставшись формулами (4.1) та (4.2) даних методичних вказівок. Розрахунки зводимо у табл. 5.2.
Таблиця 5.2
Абсолютні показники зовнішньої торгівлі
лісових підприємств України
2004-2006 р.р.
млн. дол. США
Показники
Роки
Разом
Частка від загального обсягу, %
2004
2005
2006
1
3
4
5
6
7
Обсяги експорту
909,3
987,8
1199,2
3096,3
46,4
Обсяги імпорту
941,5
1203,8
1438,6
3583,9
53,6
Зовнішньоторговельний оборот
1850,8
2191,6
2637,8
6680,2
100,0
Сальдо зовнішньої торгівлі
-32,2
-216,0
-239,4
-487,6
Як показують розрахунки, протягом досліджуваного періоду галузі притаманне негативне сальдо балансу зовнішньої торгівлі. При цьому обсяги експорту суттєво менше обсягів імпорту.
Третім етапом розрахунків показників зовнішньої торгівлі лісових підприємств є визначення відносних показників, до яких належать: індекси динаміки, індекс стану балансу, індекс умов торгівлі, індекс концентрації експорту, індекс імпортної залежності.
Для аналізу розвитку експортної та імпортної діяльності лісової галузі використовуємо індекси динаміки, до яких належать темпи росту та темпи приросту обсягів (ф. 4.3 – 4.5). Ці показники розраховуємо ланцюговим методом. Розрахунки зводимо до табл. 5.3.
Таблиця 5.3.
Динаміка експортної та імпортної діяльності
лісових підприємств України
2004-2006 р.р.
Показники
Од. вим.
Роки
Середній
показник
2004
2005
2006
1
2
3
4
5
6
Обсяги експорту
млн. дол. США
909,3
987,8
1199,2
1032,1
Темп росту експорту
коефіцієнт
1,08
1,21
1,14
Обсяги імпорту
млн. дол. США
941,5
1203,8
1438,6
1194,6
Темп росту імпорту
коефіцієнт
1,28
1,20
1,24
Зовнішньоторговельний оборот
млн. дол. США
1850,8
2191,6
2637,8
2226,7
Темп росту зовнішньоторговельного обороту
коефіцієнт
1,18
1,20
1,19
Сальдо зовнішньої торгівлі, млн. дол. США
млн. дол. США
-32,2
-216,0
-239,4
-162,5
Темп росту сальдо зовнішньої торгівлі
коефіцієнт
6,71
1,11
3,91
Як видно з табл. 5.3, середній коефіцієнт темпу росту експорту за три роки становить 1,14 при середньому коефіцієнті темпу росту імпорту – 1,24, що свідчить на перший погляд про неефективність зовнішньої торгівлі. Однак, аналіз експортно-імпортних операцій за роками свідчить про позитивні зрушення в цій сфері, а саме: обсяги експорту за роками зростають, а обсяги імпорту - мають тенденцію до зменшення. Це свідчить про покращення зовнішньої торгівлі за роками. Для більш ґрунтовних висновків необхідно проаналізувати товарну структуру, звернувши увагу на несхожість товарної номенклатури експорту та імпорту. Так, наприклад, експортується деревинна продукція різного ступеня обробки, а імпортується обладнання – деревообробні лінії і верстати, лісопильні рами, сушильні камери, бензопили, допоміжне обладнання та ріжучий інструмент тощо. Додатково необхідно також проаналізувати темпи росту зовнішньоторговельного обороту та сальдо зовнішньої торгівлі.
Четвертим етапом розрахунків є визначення таких відносних показників, як індекс стану балансу (ф. 4.6), індекс умов торгівлі
(ф. 4.7); індекс концентрації експорту (ф. 4.8), індекс імпортної залежності (ф. 4.9) та індекс рівня самозабезпеченості (4.10). Для визначення цих показників додатково потрібна інформація про обсяги виробництва та обсяги експорту/імпорту лісової продукції. Результати розрахунку подані у табл. 5.4.
Як показують розрахунки, зовнішньоекономічна діяльність галузі є не ефективною. Так, потреба у деревинній лісопродукції забезпечується власними силами лише на 68,5% (на що вказують результати розрахунку рівня самозабезпеченості); країна залежить від імпортних поставок деревини на 55,85 (на що вказують значення показника імпортної залежності; підприємства галузі експортують 70,3% виготовленої продукції (на що вказують результати розрахунків показника концентрації експорту) тощо.
П’ятим етапом розрахунків є вивчення показників структури зовнішньої торгівлі лісових підприємств України.
Таблиця 5.4
Відносні показники зовнішньої торгівлі
лісових підприємств України
2004-2006 р.р.
Показники
Од.
виміру
Роки
Середній показник
2004
2005
2006
Обсяги експорту
млн. дол. США
909,3
987,8
1199,2
1032,1
Обсяги імпорту
млн. дол. США
941,5
1203,8
1438,6
1194,6
Індекс стану балансу
коефіцієнт
0,97
0,82
0,83
0,87
Обсяги виробництва
млн. дол. США
1268,7
1449,8
1683,2
1467,2
Індекс концентрації експорту
%
71,7
68,1
71,2
70,3
Обсяги споживання
млн. дол. США
1890,0
2120,0
2412,0
2140,7
Індекс імпортної залежності
%
49,8
56,8
59,6
55,8
Індекс самозабезпеченості
%
67,1
68,4
69,8
68,5
Примітка: розрахунок індексу умов торгівлі лісових підприємств України є недоцільним, оскільки порівнюватимуться абсолютно різні види продукції. У цьому випадку необхідно зібрати додаткову інформацію про обсяги імпорту деревинної продукції, а потім розрахувати індекси експортних та імпортних цін, не забуваючи про різницю в умовах поставок.
Важливим показником аналізу структури зовнішньої торгівлі є індекс диверсифікації (ф. 4.11). Розглянемо на прикладі розрахунок індексу диверсифікації експорту лісових підприємств України протягом досліджуваного періоду. Для цього необхідні дані про обсяги експорту, наприклад. країн Європи (або світу). Оскільки, України є Європейською країною, більш доцільно було б розрахувати цей індекс порівняно з європейськими тенденціями в експорті лісопродукції. Для розрахунку однієї з модифікацій цього показника необхідні дані про частку певного виду лісопродукція у загальному експорті Європи та України.
Таблиця 5.5
Вихідні дані для розрахунку
індексу диверсифікації експорту лісових підприємств
2004 р.
проц.
Країни
Види лісопродукції
пиловник
пиломатеріали
дрова
фансировина
1
2
3
4
5
Країни Європи
28
32
36
4
Україна
59
23
6
12
Виходячи з наявної статистичної інформації про обсяги та структури експорту Європейських країн (статистичні бази даних FAO, UNECE), деревинну лісопродукція можна поділити на 4 основні групи: круглий ліс, пиломатеріали, дрова та фанерна сировина.
Отже, чим більше показник наближається до нуля, тим більше структура порівняної країни співпадає зі структурою країни, з якою порівнюють. У нашому випадку ми бачимо, що українська структура експорту лісопродукція відрізняється від європейської.
Розглянемо товарну структуру експорту лісових підприємств за 2006 рік. Для наочності доцільно подавати результати розрахунків у графічній формі (рис. 5.1). Товарна структура визначається як частка кожної з груп товарів у загальному обсязі експорту за відповідний рік.
Регіональний поділ експорту та імпорту лісових підприємств України збігається з адміністративно-територіальним поділом території України за областями, оскільки лісгоспи певної області об’єднані у державні лісогосподарські об’єднання у відповідній
Рис. 6.1. Товарна структура експорту
лісових підприємств України
області або обласні управління лісовим господарством. Практично всі лісові підприємства здійснюють зовнішньоторговельну діяльність (табл. 5.5). Найбільшими експортерами у регіональному розрізі є лісові підприємства Житомирської, Львівської та Рівненської областей. Найбільшими імпортерами є підприємства Волинської, Житомирської та Чернівецької областей.
Шостим етапом розрахунків є розрахунок показників інтенсивності зовнішньої торгівлі (зовнішньоторговельні квоти, експорт, імпорт на душу населення). Розрахунок цих показників для галузі є не доцільним.
Приклад 2.
Таблиця 5.5
Регіональна структура експорту та імпорту лісових підприємств України
2004-2006 р.р.
ДЛГО/ ООЛГ*
Роки
Разом
2004
2005
2006
експорт
імпорт
експорт
імпорт
експорт
імпорт
експорт
імпорт
млн. дол. США
%
млн. дол. США
%
млн. дол. США
%
млн. дол. США
%
млн. дол. США
%
млн. дол. США
%
млн. дол. США
%
млн. дол. США
%
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора