Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра менеджменту
Практична робота №6
з дисципліни „Товарознавство”
Мета практичного завдання
Метою даного практичного заняття є засвоєння методики розрахунку енергетичної цінності окремих продуктів, а також складання енергетичного балансу для людей різного фаху.
Контрольні запитання
Предмет і завдання товарознавства продовольчих товарів
Товарознавство продовольчих товарів- наука про основоположні характеристики продовольчих товарів, що визначають їх споживчі вартості, і чинники забезпечення цих характеристик.
Предметом товарознавства продовольчих є споживні вартості товарів. Тільки споживна вартість робить продукцію товаром, оскільки володіє здатністю задовольняти конкретні потреби людини. Якщо споживна вартість товару не відповідає реальним запитам споживачів, то він не буде затребуваний, а отже, не буде використаний за призначенням в його сфері застосування.
Мета товарознавства продовольчих товарів - вивчення основоположних характеристик продовольчого товару, складових його споживну вартість, а також їх змін на всіх етапах рухи товару.
Основні завдання товарознавства:
розвивати теоретичні положення про товар як споживчу вартість і виявлення закономірностей, пов'язаних із просуванням товару на ринку і задоволенням потреб населення на сучасному етапі;
розроблювати наукові принципи і правила класифікації і кодування товарів, які сприяють упровадженню комп'ютеризації в процеси управління асортиментом і якістю товарів і удосконалення інформаційного забезпечення;
участь у розробленні вимог до якості товарів, що закладаються в нормативно-технічні документи на продукцію;
створювати нові прилади і сучасні методи контролю якості товарів, що забезпечують об'єктивність результатів, мінімальні витрати ресурсів і часу;
визначення номенклатури, споживчих властивостей і показників товарів;
оцінка якості товарів, зокрема нових вітчизняних та імпортних;
дослідження властивості нових товарів, насамперед властивості безпеки, розробка номенклатури їх показників
участь у розробленні вимог до якості товарів, що закладаються в нормативно-технічні документи на продукцію;
розробка рекомендацій щодо нагляду за товарами в процесі збереження і транспортування.
Наука раціонального харчування
Рацiональне харчування (ratio — розумний) — це фiзiологiчно повноцiнне харчування здорових людей iз врахуванням їх вiку, статi, характеру працi та iнших факторiв. Рацiональне харчування сприяє збереженню здоров’я, опiрностi шкiдливим факторам навколишнього середовища, високiй фiзичнiй й розумовiй працездатностi, а також активному довголiттю. Вимоги до рацiонального харчування складаються iз вимог до:
1) харчового рацiону;
2) режиму харчування;
3) умов прийому їжi.
Вимоги до харчового рацiону:
1) енергетична цiннiсть рацiону повинна покривати енергозатрати органiзму;
2) належний хiмiчний склад — оптимальна кiлькiсть збалансованих мiж собою поживних речовин;
3) добра засвоюванiсть їжi, яка залежить вiд її складу i способуприготування;
4) високi органолептичнi властивостi їжi (зовнiшнiй вигляд, консистенцiя, смак, запах, колiр, температура);
5) рiзноманiтнiсть їжi за рахунок широкого асортименту продуктiв i рiзних прийомiв їх кулiнарної обробки;
6) здатнiсть їжi (склад, об’єм, кулiнарна обробка) створювати вiдчуття насичення;
7) санiтарно-епiдемiчна безпечнiсть.
Режим харчування включає час i кiлькiсть прийомiв їжi, iнтервали мiж ними, розподiл харчового рацiону за енергоємкістю, хiмiчним складом i масою по прийомах їжi.
Умови прийому їжi: вiдповiдна обстановка, сервiровка столу, вiдсутнiсть вiдволiкаючих вiд їжi факторiв.
Правильне харчування — перший ключ до здоров’я i доброго самопочуття, без яких важко досягнути максимальної працездатностi. Древньогрецькому фiлософу Сократу належить вислiв: «Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити».
Основні види харчових речовин
Для підтримання своєї життєдіяльності людина повинна вживати їжу. Харчові продукти (хліб, м’ясо, риба, овочі, молоко тощо) містять всі необхідні для життя речовини: воду, мінеральні солі та органічні сполуки – білки, жири, вуглеводи та вітаміни, як рослинного, так і тваринного походження.
Основні види харчових речовин здатні засвоюватися клітинами організму. Фізичні зміни їжі в її механічній обробці, роздрібленні, перемішуванні і розчиненні під впливом ферментів, які знаходяться в соках травних залоз. Ферменти розщеплють білки, жири, вуглеводи до більш простих хімічних сполук (амінокислоти, гліцерин, жирні кислоти, моносахариди). Вода, мінеральні солі, вітаміни поступають в кров в незмінному виді.
Поживні речовини, що надходять в організм з їжею, є будівельним матеріалом і одночасно джерелом енергії, необхідної для підтримання життя організму. При розпаді та окисленні білків, жирів та вуглеводів виділяється різна, але стала для кожної речовини кількість енергії, що характеризує енергетичну цінність цих речовин. Характеристика харчових речовин
Для підтримання своєї життєдіяльності людина повинна вживати їжу. Харчові продукти (хліб, м’ясо, риба, овочі, молоко тощо) містять всі необхідні для життя речовини: воду, мінеральні солі та органічні сполуки – білки, жири, вуглеводи та вітаміни, як рослинного, так і тваринного походження.
Харчова цінність продукту
Харчова цінність харчового продукту - провідний показник якості харчового продукту, який визначає ступінь його відповідності оптимальним потребам людини в основних харчових речовинах та енергії (білки, жири, вуглеводи, мікро- та макроелементи тощо).
Харчова цінність фруктоовочевих товарів обумовлена їх енергетичною, біологічною, фізіологічною, лікувально-профілактичною, органолептичною цінністю та безпекою.
При споживанні харчових продуктів виявляється їх корисність, чи споживна цінність, яка зумовлена їх хімічним складом і комплексом властивостей. Узагальнюючи біологічну, фізіологічну, лікувально-профілактичну, органолептичну, енергетичну цінності і безпеку (нешкідливість), вона характеризується вмістом в продукті поживних речовин, їх співвідношенням, енерготворною спроможністю, засвоюваністю, а також відсутністю шкідливих речовин, хвороботворних мікробів, сторонніх домішок.
Поживна цінність тим вища, чим більше вона задовольняє потребу організму в харчових, смакових речовинах і чим повніше відповідає принципам раціонального, збалансованого, повноцінного і адекватного харчування, тобто якості харчування.
Раціональним вважається таке харчування, яке забезпечує організму нормальну життєздатність, високий рівень працездатності, опір несприятливим факторам навколишнього середовища, максимальну довготривалість активного життя.
Енергетична, біологічна, фізіологічна, лікувальна цінність продукту
Енергетична цінність продукту – показник якості продукту, який вказує, яку кількість калорій, що містить даний продовольчий продукт.
Біологічна цінність продукту визначається вмістом у ньому незамінних амінокислот і незамінних поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин, яким властива висока біологічна цінність, фосфоліпідів, деяких барвних та інших біологічно активних речовин — усього до 70.
Фізіологічна цінність продукту зумовлена дією деяких речовин, що в ньому містяться, на нервову, серцево-судинну, травну системи. Таку дію мають спирт напоїв, кофеїн кави і чаю, теобромін какао порошку і шоколаду, екстрактивні речовини м'яса, риби, алкалоїди цибулинних овочів, перцю, хрону. Органічні кислоти посилюють виділення травних соків і пригнічують гнійні процеси у кишечнику. Також вони, як і харчові волокна нормалізують діяльність і склад кишкової мікрофлори. Фізіологічна цінність продукту визначається також засвоюваністю його окремих речовин.
Лікувально-профілактична цінність продукту полягає у властивості його речовин лікувати хвороби та запобігати їм. Деякі амінокислоти білків, вітаміни, пектин захищають організм від дії шкідливих хімічних сполук — важких металів, пестицидів, нітратів, радіонуклідів. Білки і вітаміни підтримують в боротьбі з інфекцією. Клітковина, пектинові речовини, бета-ситостерин рослинних продуктів, вітаміни А, Е, С підвищують стійкість до канцерогенних речовин. Вітаміни, лецитин, поліненасичені жирні кислоти, харчові волокна, магній, калій запобігають розвитку атеросклерозу. Пектин і вітаміни застосовують у лікувально-профілактичному харчуванні. Компоненти їжі відіграють важливу роль у відновленні здоров'я (реабілітації) хворих. Раціональне харчування є основою дієтичного, тобто лікувального харчування, воно сприяє зміцненню та збереженню здоров'я.
Енергетичний баланс
Енергетичний баланс – це поняття яке характеризує збалансоване харчування. Це така кількість спожитих продовольчих товарів, при якій досягається оптимальне співвідношення між жирами, білками та вуглеводами, а також іншими поживними речовинами.
Фактори якості продовольчих товарів
Доброякісність продукту характеризується відповідністю органолептичних і фізико-хімічних показників його якості нормам, які передбачені стандартами та технічними умовами.
Безпека (нешкідливість) продукту — це відсутність у ньому шкідливих для організму людини речовин. Продукти харчування, в яких відсутні шкідливі речовини, називають екологічно чистими. Продукти, які містять незначну кількість шкідливих речовин, вважаються нешкідливими. Максимально допустимі рівні шкідливих речовин визначаються спеціальними документами Міністерства охорони здоров'я. Небезпечним (шкідливим) вважається продукт, що містить шкідливі речовини вище норм, наведених у цих документах. Такі продукти необхідно знищувати (деякі з них можна використати у переробній галузі промисловості).
Види вітамінів
Вітаміни – це біологічно активні низькомолекулярні природні, органічні сполуки, різної хімічної структури, учасники обміну речовин і беруть участь в перетворенні енергії, переважно як компоненти ферментів.
Жиророзчинні вітаміни у воді не розчиняються, тому їх екстрагують з сировини жировими розчинниками. До них належать вітаміни D, A, E, K, F. Всмоктуються вони в тонкій кишці при наявності жовчі.
Водорозчинні вітаміни розчиняються у воді.
До водорозчинних вітамінів належить: вітамін С, Н, В13, В2, В1, В5, В6, В9, В12. Усі вони термостабільні, за винятком вітаміну С, який руйнується при нагріванні в присутності кисню та важких металів.
Товарні групи та товарні сорти
Товарна група - група однорідних товарів за Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Товарні групи поділяються на товарні підгрупи, куди входять товари, однорідні за ознакою єдності виробничого походження (наприклад, взуття шкіряне, текстильне, гумове тощо). Кожна підгрупа складається з товарів різних видів. Під видом товару розуміють однакові товари різноманітного призначення (чоботи — жіночі, чоловічі та дитячі). Товари кожного виду поділяються за певними ознаками (артикулами, ґатунками та ін.) на різновиди.
Товарний сорт – розподіл товару за показниками якості.
Основні види товарних груп продовольчих товарів
Основними видами товарних груп продовольчих товарів є молочні товари, ковбасні вироби, м’ясні вироби, макаронні вироби, хлібо – булочні вироби, кондитерські вироби, бакалія, рибні вироби, овочі та фрукти, консервація, напівфабрикати, соки та води, розчинні напої, борошняні вироби, крупи, морепродукти, сухофрукти.
Характеристика основних термінів
Біологічна цінність фруктів, овочів та продуктів їх переробки визначається вмістом у них біологічно-активних і в тому числі незамінних речовин: води, мінеральних, лементів, трагічних речовин – вуглеводів, азотних сполук, жирів, вітамінів, органічних кислот, дубильних, ароматичних, барвних та інших речовин.
Фізіологічна цінність фруктоовчених товарів зумовлена наявністю в них органічних кислот, глюкозів, цукрів, які впливають на органи смаку, нервову систему. Зовнішній вигляд і аромат фруктів і овочів подразнюють рефлекторну систему людини, за сигналом якої через центральну нервову систему приходять в готовність залози травного тракту, чим покращується засвоюваність окремих речовин.
Лікувально-профілактична цінність. Ця якість, фруктів і овочів пов’язана з вмістом вітамінів С.А.Р групи В.РР, S, К, пектину, клітковини, мінеральних елементів, деяких амінокислот, органічних кислот.
Органолептичну цінність фруктів та овочі обумовлюють їх зовнішній вигляд (чисто та розвиненість, форма забарвлення, сухість, відсутність пошкоджень), запах, смак, міцність шкірочки і м’якоті, розмір, маса.
Рішення ситуацій
В ринкових умовах виробник, торгові фірми зацікавлені у постійному оновленні асортименту товарів. Назвіть основні причини даного кон’юнктурного, технологічного явища.
У теперішній ринковій ситуації головним є зацікавити споживача саме своею продукцією, а оскільки науково-технічний прогрес йде вперед, відповідно зявляються інші товари з кращою якістю, та з технологією виготовлення такою, що дозволяє знизити і ціну. Тому, кожен виробник зацікавлений у постійному оновленні як асортименту, так і технологій виробництва, оскільки саме від цього залежить кількість його покупців, а відповідно і розмір прибутку.
Вам, як менеджеру фірми, дали вивести на ринок товар – новинку. Відбувся провал новинки. Поясність причини даного явища
Основною причиною у даній ситуації є нехтування основними принципами менеджменту, а саме аналізом ринку, і відповідно споживача. У даній ситуації міг бути помилково визначений попит на продукцію, невідповідність товару своєму регіону, висока конкуренція, занадто висока ціна на товар, чи просто його непотрібність мешканцям обраної території.
Одночасно з фірмою конкурентом Вами виведено на ринок товар. Назвіть показники для оцінки конкурентоспроможності Вашого товару.
Показники
Вимір
Ціна
Грн..
Кількість товару в упаковці
Шт.
Маса товару
Гр.
Харчова цінність продукту
Гр.
Асортимент
Шт.
Упаковка, її якість та стійкісь до різних умов пересування чи збереження
Бали
Тривалість служіння
Хв., дні, роки
Форма продукту
Бали
Імідж фірми - виробника
Бали
Вам, як менеджеру, запропонували проконтролювати асортимент товару в одній із секцій маркету. Ваші дії та методи розрахунку.
Торговий асортимент має таку специфічну характеристику як сумісність (збалансованість). Сумісний асортимент — це результат логічного та послідовного поєднання різних товарних груп відповідно до цілей торговельного підприємства та можливостей ринку.
Формування асортименту — процес підбору груп, видів і різновидів товарів. Формування асортименту здійснюється в усіх ланках товароруху — від виробництва до роздрібного продажу. У кожній з них асортимент товарів різний. Але орієнтиром будь-якого підприємства при формуванні асортименту є торговий асортимент магазинів, призначений для задоволення потреб кінцевих споживачів.
Формування асортименту виробничими, оптовими або роздрібними підприємствами має свої специфічні риси. Але головний принцип, якого дотримуються усі підприємства, — це отримання максимально можливого прибутку.
Виробничий асортимент, як правило, формують на основі концепції життєвого циклу товару.
Залежно від його етапу підприємство може отримувати різний прибуток. Зазвичай більшістьпідприємств виготовляють та реалізують не один товар, а кілька його видів. Кожен товар перебуває на різному етапі життєвого циклу та приносить різний рівень прибутку, а нові товари взагалі можуть бути збитковими.
Коли підприємство впроваджує товар на ринок, воно фактично починає витрачати кошти на його просування та розвиток. Грошовий потік у період упровадження товару буде від'ємним. З часом, коли товар буде входити в етап зрілості, продаж досягне свого максимуму. Тоді будуть надходити прибутки і позитивний грошовий потік. Коли реалізація товару починає скорочуватись (етап спаду), то фінансування його маркетингу припиняється. Втім, у цей період підприємство може отримати великі прибутки завдяки скороченню витрат.
Залежно від етапів життєвого циклу асортимент підприємства можна розподілити так:
• нові товари;
• товари, що перебувають на етапі зростання;
• товари, що перебувають на етапі зрілості;
• застарілі товари.
Запропонуйте основні ступені піраміди якості продуктів
Рис. 4.1. Ступені піраміди якості продуктів
4. Завдання для самостійної роботи
Розрахувати енергетичну цінність трьох видів продуктів:
а) крупа гречана:
на 100 грам продукту:
білки – 12,6 г
жири – 3,3 г
вуглеводи – 60,7 г
б) крупа вівсяна:
на 100 грам продукту:
білки – 11,6 г
жири – 5,8 г
вуглеводи – 65,4 г
в) цукерки “Вишня в шоколаді”:
на 100 грам продукту:
білки – 3,1 г
жири – 21,5 г
вуглеводи – 45,5 г
Нам відомо, що 1 грам білка містить 4,0 кКал
1 грам жиру містить 9,0 кКал
1 грам вуглеводів містить 3,75 кКал
Розрахуємо скільки кКал отримає людина при споживанні 100 грамів трьох видів продуктів у таблиці 3:
Таблиця 3
Енергетична цінність трьох видів продуктів
Спожвання 100 грамів продуктів
Гречана крупа
Вівсяна крупа
Цукерки “Вишня в шоколаді”
Білки, кКал
12,6*4,0 = 50,4
11,6*4,0 = 46,4
3,1*4,0 = 12,4
Жири, кКал
3,3*9,0 =29,7
5,8*9,0 =52,2
21,5*9,0 =193,5
Вуглеводи, кКал
60,7*3,75 = 227,63
65,4*3,75 = 245,3
45,5*3,75 = 170,63
Разом, кКал
50,4+29,7+227,63 = 307,73
46,4+52,2+245,3 = 343,9
12,4+193,5+170,63 = 376,53
Отже, розрахувавши енергетичну цінність трьох заданих видів продуктів, бачимо, що найбільше кКал людина отримає споживши 100 грам цукерок “Вишня в шоколаді”(376,53 кКал). Високий вміст жиру в шоколаді дозволяє віднести його до висококалорійних продуктів. Але при виробництві шоколаду використовують емульгатори, які не є корисними для організму людини. Позитивним при споживанні шоколаду є те, що він легко засвоюється організмом людини, знижує втому та підвищує працездатність. Але на мою думку, людині краще спожити 100 грам вівсяної крупи, яка характеризується високими споживними властивостями, добре засвоюється і використовується для дієтичного харчування. Смакові властивості вівсяних каш не високі,але вівсяні крупи містять: крохмал, білки, жири, солі K, P, Mg, Ca, Na, вітаміни. На відміну від інших круп, вівсяні крупи містять багато клітковини – 1,5-2 %, яка є корисною для людини, тому що виводить з організму холестерин. Або спожити 100 грам гречаної крупи, яка є цінним харчовим продуктом, містить менше вуглеводів, а більше білків і тому рахується лікувальною, корисна для діабетиків. Гречана крупа також багата солями K, Ca, Na, Fe, вітамінами, мінеральними речовинами та містить 1,1% клітковини.
Використана література
1. Богданов Г.П. Школьникам — здоровый образ жизни. — М.: Физкультура и спорт, 1989. — 192 с.
2. Бурно М.Е. Трудный характер и пьянство. — Киев: Вища школа, 1990. — 175 с.
3. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. — М.: Медицина, 1983. — 640 с.
4. Васильева З.А., Любинская С.М. Резервы здоровья. — Ленинград: Медицина, 1982. — 314 с.
5. Вашляки А., Кириленко З. Краткий справочник по диетическому питанию. — Кишинев: Картя Молдовеняска, 1980. — 254 с.
6. Веляев Ф.П. Мозг, эмоции, здоровье. — М.: Знание, 1983. — 64 с.