Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Політична структура суспільства.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Менеджмент
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2003
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Інформаційні технології
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство Освіти України
Київський Інститут Менеджменту і Інформаційних Технологій
при НАУ
Контрольна робота
з дисципліни
“Соціологія”
на тему
„Політична структура суспільства.”
Сфера політики є найважливішим структурним елементом суспільного життя, одним з головних регуляторів соціальних відносин, що пронизує все суспільство. Політичні аспекти присутні практично у всіх видах діяльності людей.
У першу чергу необхідно розглянути процеси інституціоналізації політичних відносин. Йдеться про взаємодію політичних і неполітичних інститутів, їх відносини між собою. Основним компонентом системи політичної взаємодії є держава, її інститути, що забезпечують політичний порядок у суспільстві та його цілісність. Вноситься елемент передбачуваності у поведінку людей. Відповідно руйнування цих компонентів призводить до хаосу та безладдя. Соціальна диференціація системи допускає наявність у ній політичних партій, різноманітних громадських організацій, рухів, груп тиску. Їх сукупність становить політичну систему суспільства, функціонування якої забезпечує реалізацію владних повноважень, гарантує керованість усіма суспільними справами. Головним чинником при цьому є держава, у правових компетенціях якої сконцентровані всі важелі політичної влади.
Політика – галузь відносин між соціальними суб’єктами (класами, соціальними групами, політичними партіями, окремими особами, національними спільнотами, державами) щодо здійснення (використання, розподілу, завоювання) політичної влади.
Влада є невід’ємним організуючим елементом цивілізації. Різноманітність видів і форм політики можна зобразити схематично (див. схему нижче).
Соціологія політики – галузь соціологічного знання, яка вивчає соціальні механізми влади та їх вплив у суспільстві, закономірності впливу соціальних спільнот, інститутів та політичний порядок, соціальні засади політичних та державних інститутів, стан, тенденції, напрями функціонування політичної свідомості, політичної поведінки в соціальному середовищі. Соціологія політики як галузева соціологія набула бурхливого розвитку у XX столітті. У її витоків стояли М. Вебер,
Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельс, М. Острогорський.
Специфіка соціології політики, на відміну від філософії, юриспруденції, політології та інших наук, що вивчають сферу політики, виявляється в дослідженні її із соціологічних засад (із залученням власного потенціалу та інструментарію – концепцій, теорій, методів). Політична влада цікавить соціологію також з точки зору її функцій, які сприяють збереженню цілісності суспільства. Серед основних функцій політичної влади виокремлюють такі:
функцію перерозподілу матеріальних та духовних цінностей;
підтримки соціального миру в суспільстві. Розшарування суспільства призводить до диференціації інтересів різних соціальних груп, їх зіткнення та протиборства. Узгодження та регулювання цих інтересів є головним завданням політичної влади;
функцію підтримання інституціональної єдності суспільства, збереження єдиногосоціокультурного простору. Влада створює необхідні умови для ефективного функціонування єдиного нормативного порядку, який поєднує різноманітні інституціональні утворення, є виразом всезагального інтересу, інтегруючим врівноваженням, що забезпечує цілісність соціуму;
мобілізуючу функцію, яка виявляється у здатності організувати та направляти маси на вирішення прпоблем суспільства, реалізацію прийнятих рішень.
У структурі політики виділяють такі основні елементи:
політичні відносини(відносини держави і суспільства);
Пояснити політичний порядок, описати політичні реалії суспільства можливо лише на підставі вивчення взаємодії соціальних груп і державних інститутів (політична стратифікація), механізмів соціальної мобільності й динаміки соціальних статусів, розподілу ресурсів та зон впливу. Наприклад, згідно з концепцією соціальної стратифікації П.Сорокіна, сукупність соціальних статусів індивідів та соціальних груп, що складають суспільство, створює певний тривимірний соціальний простір, який має економічний, професійний та політичний вияви.
політична організація;
З точки зору політичної стратифікації важливими є параметри, які впливають на ставлення до влади. Для різних типів суспільства ці параметри (за якими одні соціальні групи наділяються більшим обсягом впливу і контролю, ніж інші) можуть бути різноманітними, залежно від рівня розвитку демократичних інститутів у суспільстві, ступеня релігійності населення, його національно-етнічної структури, домінуючих тенденцій у політичному житті.
До універсального набору таких політичних параметрів належать:
1. Ранги державної ієрархії. Визначаються вони ступенем впливу на прийняття політичних рішень, кількістю людей, на яких поширюється обов’язковість прийнятих рішень. 2. Партійна належність. Залежить від ідеологічної атмосфери в суспільстві. 3. Ранг партійної ієрархії. Вказує на рівеньпрестижу індивіда у межах політичної партії, до якої він належить. Відповідно виділяють партійну еліту, функціонерів середньої ланки, рядових членів.
- політична культура;
4. Політична поведінка. Соціологія політики вивчає всі види політичної поведінки людей, спрямовуючи свій пошук декількома напрямами: а)дослідження рівня активності людей у конкретному соціальному середовищі під час певних політичних акцій та подій; б) дослідження спрямованості політичної активності та політичних орієнтацій населення, симпатій респондентів до політичних сил, програм, ідей; в) з’ясування причин і чинників, що формують певний тип політичної поведінки.
5. Політична свідомість й політична культура. Це найпоширеніший тип соціологічних досліджень, який висвітлює становлення різних соціальних верств до об’єктів політики. Відомо, що політична свідомість виявляється в очікуваннях, уявленнях орієнтаціях, установках, оцінках, самооцінках, зумовлених політичною реальністю. Політична свідомість є об’єктивним виявом політичної культури населення, в основі якої – громадянськість, соціальна відповідність, ангажованість людини у політичному процесі, що і визначає відповідний тип соціальної поведінки.
Використана література:
О. В. Пшеничнюк, О. В. Романовська „Соціологія. Посібник для підготовки до іспитів”. Київ 2002 р.
„Соціолгія”. Підручник за редакцією В. Г. Городяненка. 2002 р.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора