Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Контрольна робота з дисципліни
«Аудит»
Зміст
Теоретична частина
1.Організаційні форми здійснення аудиторської діяльності в Україні…….3
2. Які функції виконує внутрішній аудит……………………………………..6
Практична частина
1.Відомість перевірки показників Форми №1 «Баланс»……………………13
2. Відомість перевірки показників Форми №2 «Звіт про фінансові результати»…………………………………………………………………….15
Список використаних джерел………………………………………..17
Варіант 71
Теоретична частина
1.Організаційні форми здійснення аудиторської діяльності в Україні.
Аудиторська діяльність включає в себе нормативно-правове, організаційне та методичне забезпечення аудиту та його практичне виконання і надання аудиторських послуг. Такі послуги можуть надаватися тільки аудиторською фірмою або аудитором, що зареєстровані в Реєстрі Аудиторської Палати України.
Суб’єктами організації аудиторської діяльності можуть бути лише аудиторські фірми або приватні аудитори, що мають право на здійснення аудиту. У них обов’язково повинна бути ліцензія на право проведення аудиту.
Аудиторська фірма – це юридична особа, що здійснює аудиторську перевірку суб’єкта господарювання, має ліцензію і здійснює винятково надання аудиторських послуг. Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь якої форми власності. Проте при формуванні статутних документів необхідно дотримуватися основних вимог Закону України «Про аудиторську діяльність». Загальна частка засновників аудиторської фірми, які не є аудиторами, в статутному фонді не повинні перевищувати 30%.
Здійснення аудиторської діяльності проводиться за умови, якщо в її складі працює хоча б один сертифікований аудитор, який повинен бути її керівником.
Органам державної влади, виконавчим органам рад народних депутатів, контрольно ревізійним установам, які мають державні повноваження, а також фізичним особам, яким забороняється здійснювати підприємницьку діяльність, забороняється займатися наданням аудиторських послуг.
Здійснення аудиторської діяльності та надання аудиторських послуг
надається на підставі договору на проведення аудиту. Згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність» замовник має право вільного вибору аудиторської фірми або аудитора. Проте він повинен надати належні умови для проведення аудиторської перевірки суб’єкта господарювання, а аудиторські фірми якісно виконати договірні умови. Таким чином, діяльність аудиторських фірм зводиться до виконання незалежної експертизи діяльності підприємств та відповідності її законодавчим та нормативним актам.
Аудиторські фірми (аудитори) мають такі права:
на підставі законодавчих та нормативних актів визначати форми, методи аудиту;
отримувати від суб’єктів господарювання первинні та зведені документи і регістри бухгалтерського обліку, та пояснення від керівництва та працівників замовника, що мають пряме відношення до аудиторської перевірки замовника;
перевіряти наявність капіталу підприємства та зобов’язань;
проводити контрольні заміри виконаних робіт;
визначати якість випущеної та відвантаженої покупцю готової продукції;
залучати до перевірки фахівців різного профілю, що мають пряме відношення до об’єктів перевірки.
В свою чергу, аудиторські фірми за неналежне виконання своїх обов’язків несуть майнову та іншу відповідальність, що визначена договором відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність». За невиконання договірних умов до аудитора Аудиторською палатою України застосовуються стягнення у вигляді припинення дії сертифіката на строк до одного року або його анулювання. Аудитор повинен пам’ятати, що рішення АПУ щодо припинення дії сертифіката можна оскаржити в суді.
Однією з найпоширеніших форм організації є партнерство. На чолі аудиторської фірми стоять кілька незалежних аудиторів. Вони мають сертифікати на ліцензію. При створенні таких фірм законодавство встановлює вимоги та обмеження, що забезпечують їх незалежність. Наприклад, у США такі обмеження передбачені правилом 505 кодексу професійної поведінки АКРА.
Зокрема, кодекс США передбачає такі обмеження:
власники фірм повинні бути аудиторами, що мають достатній практичний досвід;
управляти фірмою може лише один з її власників або директорів;
акції фірми повинні належати або передаватися лише аудиторам;
працівники фірми, які не отримали сертифікат, не мають право обіймати керівні посади і вирішувати професійні проблеми;
усі працівники фірми зобов’язані дотримуватися норм поведінки, встановлених АІСРА.
В країнах з розвиненою ринковою економікою переважна більшість аудиторських фірм невелика. Так, у США 95% аудиторських фірм мають штат до 25 чоловік. Проте такі компанії, як «Велика шістка» – «Артур Андерсен», «Прайс Уотерхауз», «Ернст і Янг», «Делойт Туш Томацу» – виконують значний обсяг аудиторських послуг. Їх річний прибуток обчислюється сотнями мільйонів чи більйонів доларів.
За даними досліджень, зокрема США і України, встановлено, що вимоги до аудиторських фірм у США значно вищі. Незалежність аудиторської фірми у США гарантується обов’язковим дотриманням встановленої типової структури: посади менеджера, партнера, старшого аудитора чи асистента. Структурні відділи фірми створюються за функціональними ознаками: відділу аудиту, обліку, консультування та інших послуг. З метою успішної діяльності, наприклад, у Великобританії проводиться обмін досвідом: спільне вирішення проблемних питань; постійний контроль за роботою виконавців; планування та раціональний розподіл обов’язків серед персоналу, контроль якості аудиту.
Аудиторські фірми в Україні почали свою діяльність у 1991 році. Згідно з Законом «Про аудиторську діяльність» аудиторська діяльність на Україні здійснюється у вигляді аудиторських перевірок, експертиз, консультацій з ведення бухгалтерського обліку, фінансової звітності тощо. Проте переваги віддаються у вигляді обов’язкового підтвердження показників річної фінансової звітності.
В Україні аудиторські фірми створені у більшості регіонів – національні, спільні та іноземні. Так, у Києві діють чотири відомих за кордоном аудиторські фірми, персонал яких складається як із зарубіжних, так і з українських фахівців. Поєднання зарубіжного досвіду та регіональних перевірок з дотриманням національних та міжнародних стандартів забез печує високий рівень консультацій потенційним інвесторам, хто має на міри відкрити свою аудиторську фірму в Україні.
2.Які функції виконує внутрішній аудит.
Функції внутрішнього аудиту визначаються керівництвом або власником підприємства залежно від змісту і специфіки його діяльності, обсягів, показників, системи управління. Одначе можна виділити ряд типових функцій, притаманних внутрішньому аудиту і відмінних від зовнішнього аудиту, незалежно від особливостей діяльності підприємства, на якому він проводиться, зокрема:
зменшення ризиків у проведенні операцій, пов'язаних з ефективним використанням ресурсів;
вивчення стану бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, їх моніторинг та розроблення рекомендацій щодо удосконалення цих систем;
дослідження бухгалтерської й оперативної інформації, включаючи експертизу засобів і способів, що використовуються для визначення, оцінки, класифікації такої інформації, і складання на її основі звітності, а також спеціальне вивчення окремих статей звітності;
перевірку виконання законів та інших нормативних актів, а також вимог облікової політики, інструкцій, рішень і вказівок керівництва або власників;
оцінку ефективності механізму внутрішнього контролю, вивчення й оцінку контрольних процедур у структурних підрозділах підприємства;
перевірку наявності, стану і забезпечення збереження майна;
роботу над спеціальними проектами і контроль за окремими елементами структури внутрішнього контролю;
оцінку використовуваного підприємством програмного забезпечення;
спеціальні службові розслідування окремих випадків, за завданням керівника;
координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм під час проведення зовнішнього аудиту;
складання та надання висновків і звітів при проведенні перевірки;
розроблення і подання пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і пропозицій з підвищення ефективності управління.
Наповнення функцій внутрішнього аудиту конкретним змістом залежить від особливостей діяльності підприємства і має здійснюватися тим органом управління, якому підпорядковується служба внутрішнього аудиту.
Завдання конкретної служби можуть бути різними залежно від специфіки роботи підприємства, від особливостей його організаційної структури і від завдань, які ставить перед собою адміністрація в даний момент.
Вивчаючи завдання, які стоять перед службою внутрішнього аудиту, необхідно врахувати відмінності між внутрішнім аудитом та ревізією. Стосовно завдань, які стоять перед ними, можна зазначити таке.
Насамперед служба внутрішнього аудиту повинна здійснювати періодичний контроль за фінансово-господарською діяльністю окремих підрозділів. Основна послуга, яку надають внутрішні аудитори, - перевірка достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності. Внутрішні аудитори повинні перевіряти звітність підрозділів і всієї організації в цілому. Складання висновку є одним із результатів контролю за діяльністю окремих структур, виявлення відповідності бухгалтерської звітності цих структур і всієї організації в цілому даним бухгалтерського обліку.
Важливим завданням служби внутрішнього аудиту є фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства і розроблення її фінансової стратегії. Це дає змогу підвищити ефективність роботи окремих підрозділів і організації в цілому, сприяє виконанню основної мети, поставленої перед внутрішнім аудитом.
Консультативні послуги щодо бухгалтерського обліку і оподаткування, а також у питаннях права є важливими напрямками внутрішньої аудиторської служби. Упровадження ефективної достовірної та повної інформації системи управління для своєчасного виявлення й усунення недоліків.
У результаті перевірки, аналізу і консультування з боку служби внутрішнього аудиту підприємство буде підготовлене до перевірки зовнішніми аудиторами, податковою інспекцією та іншими органами зовнішнього контролю.
Завдання, які повинні виконувати внутрішні аудитори, визначають функції внутрішнього аудиту, а також професійно-кваліфікаційний склад цієї служби.
За обсягами роботи внутрішній аудит поділяється на загальний і локальний - за окремими напрямками аудиту (технології, бухгалтерського обліку).
Згідно з міжнародним нормативом "Використання результатів роботи внутрішнього аудитора" внутрішній аудит здійснюється за такими напрямками:
аналіз системи обліку і внутрішнього контролю;
вивчення бухгалтерської (фінансової) й операційної інформації (за окремими статтями витрат, залишків на бухгалтерських | рахунках та ін.);
вивчення економічності й ефективності управлінських рішень на різних рівнях господарювання;
аналіз адекватності політики у сфері менеджменту;
оцінка якості інформації;
розроблення проектів управлінських рішень;
проведення стратегічного аналізу;
розроблення фінансових прогнозів.
Для вирішення цих питань аудитор повинен бути компетентним, що виражається у відповідності підготовки і досвіду спеціаліста масштабу і складності завдань за умови високої якості виконаної роботи.
Принципи внутрішнього аудиту це - цілісність, об'єктивність, конфіденційність, майстерність і компетентність. Робота, яку виконують аудитори, документується і планується.
Усі ці роботи, звичайно, можуть бути виконані зовнішніми аудиторами, але за окремим договором і за окрему плату. Якщо взяти до уваги вартість аудиторських послуг, то оплата всього комплекту робіт з аудиту суттєво збільшить собівартість виконуваних підприємствами робіт чи послуг і відповідно знизить прибуток.
До того ж об'єктом зовнішньої аудиторської перевірки є бухгалтерський облік і звітність за відповідний період. Тобто, якщо перевірка звітності за 2001 р. здійснюється у травні 2002 р., аудитори не будуть перевіряти документи з січня по травень 2002 р. (до наступної аудиторської перевірки). А це означає, що помилки, зроблені в цей період, залишаються без виправлення.
Вирішити ці проблеми допомагає служба внутрішнього аудиту, оскільки вона може постійно контролювати правильність ведення бухгалтерського обліку, податкових та інших розрахунків.
Аудитори можуть виконувати й інші обов'язки (зокрема, щодо контролю правильності оцінки майна, мінімізації витрат на виробництво, аналізу фінансово-господарської діяльності, оптимізації оподаткування, автоматизації обліку і складання звітності тощо).
Отже, основною особливістю внутрішнього аудиту є те, що він виконується під час здійснення і документального оформлення господарських операцій, що дає змогу своєчасно виявити недоліки в роботі і вжити відповідних заходів щодо їх попередження.
Крім того, наявність служби внутрішнього аудиту підвищує довіру з боку зовнішніх аудиторів до звітності клієнта, оскільки вони вже заздалегідь передбачають наявність високоефективної системи бухгалтерського обліку і контролю, здатної перешкоджати виникненню порушень.
На основі міжнародних нормативів аудиту інститут внутрішніх аудиторів як міжнародна асоціація розробив для своїх членів стандарти професійної практики внутрішнього аудиту. У цих стандартах загальноприйняті вимоги до аудиторської діяльності скориговані з урахуванням специфіки внутрішнього аудиту. Стандарти професійної практики мають рекомендаційний характер, оскільки внутрішній аудит - це внутрішня справа підприємства, а в умовах ринкової економіки втручання у діяльність економічних суб'єктів обмежене. Увесь комплекс стандартів поділений на п'ять розділів, в яких визначені основні концепції внутрішнього аудиту. Необхідно зауважити, що вимоги стандартів періодично оновлюються у Положеннях про стандарти внутрішнього аудиту. Кожний із п'яти розділів містить один загальний стандарт, який конкретизований У спеціальних стандартах.
Так, перший розділ "Незалежність" містить загальний стандарт: внутрішні аудитори повинні бути незалежними від структурного підрозділу, який вони перевіряють.
Вимоги до незалежності внутрішніх аудиторів розкриті у директивах з двох спеціальних стандартів - "Організаційний статус" (для ефективного виконання аудиторських завдань необхідний відповідний організаційний статус відділу внутрішнього аудиту) і "Об'єктивність" (у процесі здійснення аудиту внутрішніми аудиторами слід дотримуватись принципу об'єктивності).
Аналогічно побудовані й решта розділів стандартів професійної практики внутрішнього аудиту: "Професійний досвід", "Сфера внутрішнього аудиту", "Здійснення внутрішнього аудиту", "Управління відділом внутрішнього аудиту".
Вимоги до професійних здібностей внутрішніх аудиторів розглядають на двох рівнях: щодо відділу внутрішнього аудиту (стандарти "Штат"; "Знання, навички, дисципліна"; "Нагляд за роботою") та щодо окремого внутрішнього аудитора (стандарти "Відповідність стандартам професійної поведінки", "Знання, навички, дисципліна", "Взаємовідносини аудиторів і надання інформації", "Продовження навчання", "Належна професійна ретельність"). Важливими є директиви стандарту взаємовідносини аудиторів і надання інформації; для внутрішніх аудиторів - це уміти спілкуватися й ефективно обмінюватися інформацією. Ця вимога найкраще відображає мету діяльності внутрішніх аудиторів у міжнародній практиці - допомогти керівництву і працівникам підприємства добре виконувати свої обов'язки. Крім того, від вміння внутрішніх аудиторів отримувати інформацію залежать продуктивність перевірки, а чітке і зрозуміле подання результатів внутрішнього аудиту сприяє впровадженню розроблених внутрішніми аудиторами відповідних рекомендацій. Сферу внутрішнього аудиту окреслюють п'ять стандартів:
"Достовірність і повнота інформації", "Узгодженість з політикою, планами, процедурами, законами і нормативами", "Збереження активів", "Раціональність і ефективність використання ресурсів" і "Досягнення цілей операційної діяльності і програм". Крім перевірки правильності відображення фінансово-господарської діяльності підприємства у системі обліку та забезпечення збереження матеріальних цінностей, що входить до завдань вітчизняних контрольно-ревізійних підрозділів, внутрішні аудитори за кордоном широко залучаються до визначення раціональності використання ресурсів та контролю за дотриманням законодавчих і нормативних вимог у процесі господарювання.
Внутрішні аудитори зобов'язані планувати кожну аудиторську перевірку (стандарт "Планування аудиту"); їм необхідно нагромаджувати, аналізувати, інтерпретувати і документально фіксувати отриману інформацію для підтвердження її результатів (стандарт "Перевірка й оцінка інформації").
Звітувати за результатами аудиторської перевірки (стандарт "Подання результатів") і контролювати реалізацію наданих рекомендацій (стандарт "Упровадження результатів внутрішнього аудиту").
Специфіка стандартів професійної практики внутрішнього аудиту полягає у наявності вимог щодо якості керівництва внутрішніми аудиторами, яким присвячений 5-й розділ: "Управління відділом внутрішнього аудиту". Відповідно до положень стандарту "Мета, права й обов'язки" керівник відділу внутрішнього аудиту зобов'язаний сформулювати положення про мету діяльності, обов'язки і відповідальність внутрішніх аудиторів. До обов'язків керівника відділу внутрішнього аудиту належить документальне оформлення політики і процедур керування відділом (стандарт "Політика і процедури"), формування програми підбору і розвитку трудових ресурсів відділу внутрішнього аудиту (стандарт "Управління і розвиток трудових ресурсів"). Ефективність функціонування служби внутрішнього аудиту досягається через реалізацію спеціальної програми підтвердження якості проведення аудиту.
Практична частина
1. Відомість перевірки показників
Форми №1 «Баланс»
Стаття звітності
Значення, тис. грн..
Порядок перевірки
Значення тис грн..
Відхилення тис. грн..
На поч. періоду
На кін. року
На поч. періоду
На кін. року
На поч. періоду
На кін. року
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість
1,0
0,8
Форма №1, рядок 011 мінус рядок 032, графи 3 і 4
9,0-8,0=1,0
9,0-8,2=0,8
1,0
0,8
-
-
Основні засоби:
Залишкова вартість
203
259,8
Форма №1, рядок 031 мінус рядок 032, графи 3 і 4
274-71=203
356,6-95,8=260,8
203
260,8
-
+1
Усього за розділом 1
204
261,6
Форма №1, сума рядків 010, 020, 030, 040 -070, графи 3 і 4
1,0+0+203+0-0=204
0,8+0+259,8+0-0=260,6
204
260,6
-
-1
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
Чиста реалізаційна вартість
32,0
68,0
Форма №1, рядок 161 мінус рядок 162, графи 3 і 4
32,0-0=32,0
68,0-0=68,0
32,0
68,0
-
-
Усього за розділом 2
1669,0
1600,5
Форма №1,сума рядків 100-160, 170-250, графи 3 і 4
26+1300+32+11+162+138=1669,0
28,1+1256+68+0,9+54,5+194,2=1601,7
1669,0
1601,7
-
+1,2
Баланс
1874,0
18863,3
Форма №1, сума рядків 080, 260, 270, графи 3 і 4
204+1669,0+0=1873
261,6+1600,5+0= 1862,1
1873,0
1862,1
-1
-17001,2
Усього за розділом 1
585,0
702,0
Форма №1, сума рядків 300-340 плюс або мінус рядок 350, мінус рядки 360,670, графи 3 і 4
54+64+467,0-0=585
54+64+584,0-0=702
585,0
702,0
-
-
Усього за розділом 2
-
-
Форма №1, сума рядків 400, 410, 415, 420, мінус рядок 461, графи 3 і 4
0+0+0+0-0=0
0+0+0+0-0=0
-
-
-
-
Усього за розділом 3
-
-
Форма №1, сума рядків 440-470, графи 3 і 4
0+0+0+0=-=0
0+0+0+0=0
-
-
-
-
Усього за розділом 4
1289,0
1168,3
Форма №1, сума рядків 500-610, графи 3 і 4
1221,0+34,0+8,0+20,0+6,0=12890
1114,1+20,4+6,2+12,4+8,2=1161,3
1289,0
1161,3
-
-7
Баланс
1874,5
1863,3
Форма №1, сума рядків 380, 430, 480, 620, 630, графи 3 і 4
585+0+0+1289,0+0=1874
702+0+0+1168,3+0=1870,3
1874,0
1870,3
-0,5
+7
2. Відомість перевірки показників
Форми №2 «Звіт про фінансові результати»
Стаття звітності
Значення тис. грн..
Порядок перевірки
Значення тис. грн..
Відхилення тис. грн..
На поч. періоду
На кін. року
На поч. періоду
На кін. року
На поч. періоду
На кін. року
Чистий дохід від реалізації продукції
10145
11505
Форма №2, рядок 010 мінус рядки 015, 020, 025, 030
11978-1833-0-0-0=10145
13806-23010-0-0-0=-9204
10145
-9204
-
+2301
Валовий:
Прибуток
78
69
Форма №2,рядок 035 мінус рядок 040
10145-10067=78
11505-11436=69
78
69
-
-
Збиток
-
-
Форма №2, рядок 040 мінус рядок 035
10067-10145=-78
11436-11505=-69
-78
-69
-78
-69
Фінансові результати від операційної діяльності:
Прибуток
-
-
Форма №2, сума рядків 050, 060 мінус рядки 070, 080, 090 або рядок 060 мінус рядки 055, 070, 080, 090
78+2665-1062-21-3079=-1419
69+2755-1324-61-3217=-1778
-1419
-1778
-1419
-1778
Збиток
(1419)
(1888)
Форма №2, сума рядків 055, 070, 080, 090 мінус рядок 060 або сума рядків 070, 080, 090 мінус рядки 050 і 060
0+1062+21+3079-2665=1497
0+1324+613217-2755=3171
(1497)
(3171)
+78
+1752
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
Прибуток
-
-
Форма №2, сума рядків 105, 140, 150, 160 мінус рядки 110, 120, 130 або сума рядків 140, 150, 160 мінус рядки 100, 110, 120, 130
0+0+0+586-28-0-459=98
0+0+0+494-40-0-30=424
98
424
+98
+424
Збиток
(1320)
(1318)
Форма №2, сума рядків 105, 140, 150, 160 мінус рядки 110, 120, 130 або сума рядків 140, 150, 160 мінус рядки 100, 110, 120, 130
1419+28+459-0-0-586=1320
1888+40+30-0-0-494=1464
(1320)
(1464)
-
+1464
Фінансові результати від звичайної діяльності:
Прибуток
-
-
Форма №2, рядок 170 мінус рядок 180
0-0=0
0-0=0
-
-
-
-
Збиток
1320
1318
Форма №2, рядок 175 плюс рядок 180 або рядок 175 мінус описуваний рядок 185 «Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності»
1320+0=1320
1318+0=1318
1320
1318
-
-
Чистий:
Прибуток
-
-
Форма №2, сума рядків 190 і 200 мінус рядки 205 і 210 або рядок 200 мінус рядки 195, 205, 210
0+0-0-0=0
0+0-0-0=0
-
-
-
-
Збиток
(1320)
(1318)
Форма №2, рядок 205 мінус рядки 190, 200 або рядок 195 плюс рядок 205 мінус рядки 200 і 210
0-0-0-0=0
0-0-0-0=0
(0)
(0)
-1320
-1318
Разом
13631
0
Форма №2, сума рядків 230=270
9537+2320+915+305+554=13631
7963+656+666+780+728=10793
13631
10793
-
+10793
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993р. // Голос України. – 1993. – 29 травня.
2. Б.Ф. Усач Аудит. – Київ.: «Знання – Прес», 2002.- 222с.
3. М.Т. Білуха Курс аудиту. – Київ.: «Вища школа», 2000.-573с.
4. Л. І. Федулова Управління аудиторською діяльністю // Бухгалтерський облік і аудит/ Федулова Л. І. -1999.-190с.
5. В.С. Рудницький Методологія і організація аудиту. – Тернопіль: Економічна думка, 2000.- 192с.
6. М.Т. Білуха «Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту»:
Підручник/ Білуха М. Т. – К.: ПП «Влад і Влада», 1996. – 320 с.