Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
з дисциплін: «Бухгалтерський облік»
на тему:
«Облік необоротних активів»
Національний університет водного господарства
та природокористування
Кафедра
__________________________________________________________________
Дисципліна________________________________________________________
Спеціальність______________________________________________________
Курс_________Група_______________Семестр__________________________
Завдання
на курсову роботу студента
__________________________________________________________________
прізвище, ім’я, по-батькові
1.Тема роботи______________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Строк здачі студентом курсової_____________________________________
3. Вихідні дані по роботі_____________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці)________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Дата видачі завдання______________________________________________
Календарний план
№ з/п
Назва етапів виконання курсової роботи
Строк виконання етапу роботи
Примітки
Студент______________
підпис
Керівник_____________ __________________
підпис прізвище, ініціали
Зміст
Вступ………………………………………………………………………...4
1.Теоретична частина………………………………………………………5
2.Практична частина…………………………………………………...…12
2.1.Нарахування заробітної плати працівникам…………...……………12
2.2.Складаємо журнал реєстрації господарських операцій…………….14
2.3.Відкриття синтетичних рахунків по залишках на рахунках бухгалтерського обліку станом на початок місяця та журналу господарських операцій…………………………………………………………………………..19
2.4.Складаємо оборотну відомість по синтетичним рахункам………………………………………………………………………….25
Висновки………………………………………………………………......26
Список використаної літератури………………………………………...27
Додатки……………………………………………………………………28
Вступ
Облік виник і розвивається у зв'язку з потребою суспільства в необхідній і достатній інформації щодо наявності та руху майна з метою контролю та управління господарськими процесами і їх результатами.
Бухгалтерський облік є локальним і включає всю технологію інформаційного процесу, яка охоплює процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємств, організацій і установ зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. З огляду на це він перетворився на міжнародну мову бізнесу і став обов'язковою передумовою успішної діяльності всіх господарюючих суб'єктів.
Бухгалтерський облік нині є важливою складовою економічної науки, забезпечуючи технологію отримання необхідної інформації про господарюючий суб'єкт. Він тісно пов'язаний із такими науками, як статистика, фінанси, менеджмент, із правовими та соціальними науками. Основоположні принципи бухгалтерського обліку є однаковими для господарюючих суб'єктів всіх видів економічної діяльності й забезпечують єдині підходи щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Теорія бухгалтерського обліку як навчальна дисципліна формує систему знань студентів щодо методології та організації бухгалтерського обліку, використання облікової інформації для складання звітності, економічного аналізу, аудиту і контролю, прийняття управлінських рішень. Вона є базовою для вивчення курсів "Фінансовий облік", "Управлінський облік", "Економічна статистика" та інших спеціальних курсів.
Теоретична частина
Облік необоротних активів
Матеріальною базою будь-якої підприємницької діяльності є необоротні активи, без яких не може здійснюватися ні один господарський процес.
Поділ активів на основні (необоротні) й оборотні прийшло в практику бухгалтерського обліку з економіки через судову сферу наприкінці XIX-го або початку XX-го ст. Вперше зазначені терміни з'явилися в Англії, у судових звітах, які торкалися методів оцінки фіксованих (необоротних) і оборотних активів, потрапивши туди з економічної літератури того часу. Варто також відзначити, що одна з основних вигод, яка спонукала економістів та бухгалтерів того часу на поділ активів на основні й оборотні полягає в можливості оцінки на підставі цього ліквідності господарюючого суб'єкта.
З набранням чинності Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та запровадженням з 2000р. національних стандартів бухгалтерського обліку, в Україні з’явилося широко всім відоме поняття необоротних активів.
В українському законодавстві відсутнє поняття "необоротні активи". Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", "необоротні активи – всі активи, що не є оборотними". У цьому ж Положенні зазначено, що до оборотних активів належать "грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу"[1,55] .
Таким чином, під необоротними активами треба розуміти активи, що використовуються підприємством у його діяльності протягом тривалого періоду часу (більше одного року) та від використання яких підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди; та їх вартість може бути достовірно визначена.
Однозначного тлумачення визначення та суті необоротних активів не існує, так як кожній складовій необоротних активів у бухгалтерському обліку планом рахунків визначено окремий рахунок, оскільки облік потребує більш детальної інформації про окремі об'єкти, що призводить до "невикористання" у професійній діяльності бухгалтера терміну "необорний актив". Водночас, у бухгалтерському обліку здійснюється постійне та неперервне відображення всіх господарських засобів, процесів та явищ у фінансово-господарській діяльності підприємства, які входять до складу поняття «необоротні активи».
Очевидно, що склад необоротних активів доволі різноманітний, а тому вони потребують класифікації. Економічна класифікація необоротних активів наведена на рисунку 1.
Рис. 1. Класифікація необоротних активів
Склад необоротних активів у бухгалтерському обліку включає:
основні засоби;
довгострокові біологічні активи;
інші необоротні матеріальні активи;
нематеріальні активи;
довготермінові фінансові інвестиції;
довготермінову дебіторську заборгованість;
відстрочені податкові активи;
гудвіл.
Облік необоротних активів в Україні ведеться відповідно до чинного законодавства, а саме законів, інструкцій, положень, плану рахунків, національних та міжнародних стандартів обліку.
Національні стандарти бухгалтерського обліку розроблялися з урахуванням міжнародних, саме тому П(С)БО щодо обліку необоротних активів має ряд спільних моментів з МСФЗ. Поряд з подібними рисами можна виділити й відмінні. Відмінні риси обліку необоротних активів за національними та міжнародними стандартами обліку відображені у табл..1.
Таблиця 1.
Відмінні риси обліку необоротних активів за П(С)БО та МСФЗ
П(С)БО
МСФЗ
1
2
Визначення об’єктів основних засобів, які підлягають переоцінці
малоцінні необоротні матеріальні активи та бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості нараховується у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50% вартості, яка амортизується, та решти 50% вартості, яка амортизується у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта 100% вартості
дане питання не розглядається
Надходження основних засобів на підприємство
допускає безоплатне надходження, внесок до статутного капіталу, переведення до об’єктів основних засобів зі складу оборотних активів (товарів, готової продукції)
передбачено лише виготовлення подібних активів для продажу в процесі звичайної господарської діяльності
Вибуття основних засобів
Продаж
безоплатна передача, невідповідність критеріям визнання активу
виключення активу з використання без очікування економічних вигід від його вибуття
Переоцінка нематеріальних активів
може проводитись за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У випадку переоцінки окремого об’єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив
є два підходи: базовий – після первісного визнання нематеріальний актив слід відображати за його собівартістю; і дозволений альтернативний підхід – після первісного визнання нематеріальний актив слід відображати за переоціненою сумою, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки
Визначення строку корисного використання нематеріальних активів
При визначенні строку корисної експлуатації необхідно враховувати:
- строки корисного використання подібних активів;
правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори, а також:
- моральний знос, що передбачається
- технічне, технологічне та інші види старіння;
- стабільність галузі, в якій функціонує актив, зміни попиту на нього;
- очікувані дії конкурентів і потенційних конкурентів;
- рівень видатків на обслуговування, необхідних для отримання очікуваних майбутніх економічних вигід для активу;
- залежність строку корисної експлуатації активу від строку корисної експлуатації інших активів підприємства
Поняття та оцінка гудвілу
Гудвіл – перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов’язань і непередбачених зобов’язань на дату придбання. Зарахований на баланс гудвіл, надалі оцінюється на наявність ознак можливого зменшення його корисності в порядку передбаченому П(С)БО 28
Гудвіл – майбутні економічні вигоди, що виникають від активів, які неможливо індивідуально ідентифікувати та окремо визначити. Вимагається оцінка гудвілу, придбаного при об’єднанні бізнесу, за собівартістю після первісного визнання за вирахуванням будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності тощо
Наказом, який набув чинності з 01.01.2008 р., були внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2003р. № 617, яким затвер-джено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 "Діяльність, що припиняється". З зазначеної дати П(С)БО 27 отримало назву "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність", яким було внесено зміни до відображення у обліку вибуття необоротних активів. За основу нової редакції П(С)БО 27 були взяті базові положення МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» [3, 125].
Унаслідок внесення змін у П(С)БО 27 «Необоротні активи, призначені для продажу, і діяльність, що припиняється», методологія обліку основних засобів зазнала суттєвих змін. Отже, відтепер основні засоби, щодо яких прийнято рішення про їх продаж, повинні бути переведенні зі складу необоротних активів до групи запасів, а доходи та витрати від їх продажу віднесені до операційної діяльності підприємства. Вказані нововведення стали причиною численних дискусій щодо доцільності та економічної обґрунтованості такого перегрупування активів. Крім того, залишаються невирішеними питання документування операцій з продажу таких необоротних активів і відображення інформації про них у звітності. Вказані недоліки у методології обліку необоротних активів, що призначені для продажу викликають значні труднощі при обліковому відображенні таких активів [3, 126]. Зміни у методології обліку реалізації необоротних активів наведені у таблиці 2.
Таблиця 2.
Зміни в методології обліку операцій з реалізації необоротних активів
Показники
До змін у П(С)БО 27
Після змін у П(С)БО 27
Об'єкт обліку
Основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та ін.
Необоротні активи, призначені для продажу
Правове регулювання
П(С)БО 7 “ Основні засоби ”
П(С)БО 27 “ Необоротні активи, призначені для продажу, та діяльність, що припиняється ”
Термін використання
Більше року
Менше року
Рахунок
Рахунки класу 1
286 “ Необоротні активи та групи вибуття, призначені для продажу ”
Елемент балансу
Необоротні активи
Запаси
Вид діяльності
Інвестиційна
Операційна
Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку вважає, що таке правило забезпечить дотримання однієї з якісних характеристик звітної інформації – зіставність. Але в балансі за статтею «Необоротні активи та групи вибуття» можуть бути зазначені необоротні активи, амортизацію на які припинили нараховувати як на початку року, так й незадовго до дати балансу. Крім того, якщо Рада з міжнародних стандартів намагається виділити активи, що не підлягали амортизації у звітному періоді, тоді у звітності слід окремо вказувати вартість землі, основних засобів, що перебувають на консервації та виведені з експлуатації на період модернізації та реконструкції.
Разом з тим у п.28 П(С)БО 9 «Запаси» зазначено, що в складі інших (тобто неопераційних) доходів показують доходи від реалізації необоротних активів, а собівартість необоротних активів відноситься до неопераційних витрат. При цьому продаж об'єкта основних засобів названа однією з причин їх вибуття поряд з такими, як безкоштовна передача або невідповідність критеріям визнання активом [3, 127].
Більшість науковців вважає, що за звичайних умов господарювання списання необоротних активів унаслідок їх реалізації має здійснюватися з рахунків класу 1 «Необоротні активи» без попереднього переведення до складу запасів. На користь такого твердження свідчать такі факти:
1. Неправомірно операції з продажу необоротних активів відносити до операційної діяльності підприємства, оскільки на жодному з підприємств продаж основних засобів та інших необоротних активів не вважається основною статутною діяльністю. У протилежному випадку інформація про доходи та витрати за видами діяльності, що міститься у звіті про фінансові результати, не буде корисною для прийняття управлінської діяльності;
2. Досить часто підприємство вдається до продажу машин і обладнання, що були в експлуатації, для їх заміни на нові та більш потужні. У такому разі ресурси, отримані від продажу, слід вважати одним з джерел капітального інвестування поряд з амортизаційними відрахуваннями. Єдиною відмінністю між продажною вартістю об’єктів і сумою їх амортизації є джерело отримання ресурсів: вартість основних засобів, на яку протягом фактичного терміну використання нарахована амортизація, відшкодовують покупці товарів, робіт, послуг, а залишкову вартість проданого об’єкта – безпосередньо його покупець. Такий підхід є поширеним у зарубіжній практиці, коли самі виробники машин та обладнання викупають об’єкти з метою обміну на більш сучасні.
3. На практиці досить складно домогтися дотримання деяких умов визнання необоротних активів, призначених для продажу. Так, згідно з п. 1 П(С)БО 27 необоротні активи, що призначені для продажу, визнаються, якщо
«вони готові для продажу в їх теперішньому стані». Мова йде про виконання усіх технічних заходів щодо їх виведення з експлуатації. На практиці такі передпродажні заходи вживаються безпосередньо перед передачею об’єкта покупцю, а отже, період часу між технічною підготовкою об’єкта до продажу та його списанням не є суттєвим.
Не завжди виконується й наступний критерій – висока ймовірність їх продажу.
Вчені-обліковці вважають, що перегрупування активів, тобто переведення їх зі складу необоротних активів до складу запасів і обліку на субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, призначені для продажу», доцільне за наявності певної програми розвитку системи управління економічними процесами підприємства, і є наслідком зміни загальної концепції обліку на підприємстві в разі визнання його неплатоспроможним, реорганізації або ліквідації [3, 129].
Таким чином, необоротні активи - це активи, що використовуються підприємством у його діяльності протягом тривалого періоду часу (більше одного року) та від використання яких підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди; та їх вартість може бути достовірно визначена.
Необоротні активи є матеріальною базою будь-якої підприємницької діяльності, забезпечують статутну діяльність, прибутковість і рентабельність підприємства.
Перспективами подальших досліджень у напрямі обліку необоротних активів є вдосконалення організації та методики оцінки необоротних активів, у тому числі тих, які призначені для продажу, що сприятиме достовірності та реальності даних фінансової звітності.
Основні засоби являють собою необоротні активи, які мають матеріальну форму і вартість яких становить понад 500 грн за одиницю (комплект). До них належать:
Земельні ділянки чи земля, яку згідно з чинним законодавством придбано і/або надано для користування установі, зокрема здано в оренду.
Капітальні витрати на поліпшення земель — витрати неінвентарного характеру (не пов’язані з будівництвом споруд) на культурно-технічні заходи з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського використання, які проводяться за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників, очищення водойм тощо). І ін..
Щодо бухгалтерського обліку необоротних активів ідентифікують такі види вартості: Балансова вартість — це вартість, за якою необоротні активи включаються до балансу після віднімання суми нарахованого зносу. Під первісною вартістю розуміють вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на придбання, спорудження та виготовлення необоротних активів. Відновлювальна вартість являє собою первісну вартість, змінену внаслідок переоцінювання.2. Практична частина
2.1. Нараховуємо заробітну плату працівникам
1. Нараховуєм заробітну плату відповідно до табелів обліку робочого часу:
Іванченко І.О. 3600/22*20=3272грн.
Лозинський В.В. 2550грн.
Лаврик К.С. 1250грн.
Петренко А.О. 1580грн.
Павленко М.Ю. 1430грн.
Клименко О.В. 1280грн.
Федоренко Т.С. 2400грн.
Дмитрієв О.О. 2410грн.
Лучко Л.С. 1922,4грн.
Алєксєєнко Ю.Д. 2320грн.
Іванюк В.А. 2380грн.
2. Нараховуємо лікарняні відповідно до середньоденного заробітку та кількості лікарняних днів.
Відповідно до статті 37 Закону «Про страхування у звязку з тимчасовою непрацездатністю» працівникам, що мають стаж більше 8 років допомога виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати.
Сума, що підлягає виплаті за лікарняним листком, становить:
Іванченко О. І. 118*2=236грн.
Лучко Л. С. 115*4=460грн.
3. Всього нарахованої заробітної плати:
Іванченко І.О. 3272+236=3508грн.
Лозинський В.В. 2550грн.
Лаврик К.С. 1250грн.
Петренко А.О. 1580грн.
Павленко М.Ю. 1430грн.
Клименко О.В. 1280грн.
Федоренко Т.С. 2400грн.
Дмитрієв О.О. 2410грн.
Лучко Л.С. 1922,4+460=2382,4грн.
Алєксєєнко Ю.Д. 2320грн.
Іванюк В.А. 2380грн.
4. Згідно нарахованої заробітної плати проведено утриманя єдиного соціального внеску (3,6%):
Іванченко І.О. 3272+236=3508*3,6%=126,3грн.
Лозинський В.В. 2550*3,6%=90грн.
Лаврик К.С. 1250*3,6%=45грн.
Петренко А.О. 1580*3,6%=56,9грн.
Павленко М.Ю. 1430*3,6%=51,5грн.
Клименко О.В. 1280*3,6%=46,1грн.
Федоренко Т.С. 2400*3,6%=86,4грн.
Дмитрієв О.О. 2410*3,6%=86,8грн.
Лучко Л.С. 1922,4+460=2382,4*3,6%=85,8грн.
Алєксєєнко Ю.Д. 2320*3,6%=83,5грн.
Іванюк В.А. 2380*3,6%=85,7грн.
Сума заробітної плати 23490,4*3,6%=845,65грн.
Податок з доходів фізичних осіб (15%): (23490,4+696)-845,65*15%= 3501,1грн.
Всього утримано: 845,65+3501,1=4346,76грн.
5. Сума до видачі:
Іванченко І.О. 3508-126,3-526,2=2855,5грн.
Лозинський В.В. 2550-90-385,5=2074,5грн.
Лаврик К.С. 1250-45-187,5=1017,5грн.
Петренко А.О. 1580-56,9-237=1286,1грн.
Павленко М.Ю. 1430-51,5-214,5=1164грн.
Клименко О.В. 1280-46,1-192=1041,9грн.
Федоренко Т.С. 2400-86,4-360=1953,6грн.
Дмитрієв О.О. 2410-86,8-361,5=1961,7грн.
Лучко Л.С. 1922,4+460=2382,4-85,8-357,36=1939,24грн.
Алєксєєнко Ю.Д. 2320-83,5-348=1888,5грн.
Іванюк В.А. 2380-85,7-357=1937,3грн.
Адміністративний персонал:
Іванченко І.О. 3508-126,3-526,2=2855,5грн.
Лозинський В.В. 2550-90-385,5=2074,5грн.
Лаврик К.С. 1250-45-187,5=1017,5грн.
Сума до видачі адміністративного персоналу: 2855,5+2074,5+1017,5=5947,5
Загальновиробничого персоналу:
Петренко А.О. 1580-56,9-237=1286,1грн.
Павленко М.Ю. 1430-51,5-214,5=1164грн.
Клименко О.В. 1280-46,1-192=1041,9грн.
Сума до видачі загальновиробничого персоналу: 1286,1+1164+1041,9=3492
Робітники виробництва:
Федоренко Т.С. 2400-86,4-360=1953,6грн.
Дмитрієв О.О. 2410-86,8-361,5=1961,7грн.
Лучко Л.С. 1922,4+460=2382,4-85,8-357,36=1939,24грн.
Алєксєєнко Ю.Д. 2320-83,5-348=1888,5грн.
Іванюк В.А. 2380-85,7-357=1937,3грн.
Сума до видачі робітникам виробництва: 1953,6+1961,7+1939,24+1888,5+1937,3=9680,34
На основі даних розрахунків складаємо розрахунково-платіжну відомість.
2.2. Складаємо журнал реєстрації господарських операцій
Таблиця 2.2.1
Журнал господарських операцій
за __________2012р.
№ з/п
Первиний документ обліку
Зміст господарських операцій
Кореспонденція рахунків
Сума, грн.
Д-т
К-т
1
Договір поставки; розрахунок-фактура; платіжне доручення
Перераховано кошти з поточного рахунку у національній валюті для погашення заборгованості перед постачальниками
631
311
24000
2
Виписка банку
Зарховано на поточний рахунок дохід від довгострокових фінансових інвестицій (дивіденти за минулий рік)
311
731
2200
3
Накладна
Оприбутковано матеріали від постачальників (без ПДВ)
201
631
9000
4
Податкова накладна
Відображено податковий кредит
641
631
1800
5
Звіт про використання коштів
Затверджено авансовий звіт за витратами на відрадження управлінського персоналу
92
372
990
6
Звіт про використання коштів, прибутковий касовий ордер
Невитрачені суми повернуто до каси. Затверджені перевитрати виплачено касою з попереднім отриманням готівки в банку
372
301
10
7
Лімітно-забірна карта (вимога)
Отримані зі складу матеріали на виробничі потреби
23
201
21000
8
Платіжне доручення
Перераховано до бюджету суму нарахованого ПДВ
641
311
6000
9
Платіжне доручення
Перераховано до бюджету суму нарахованого податку на прибуток
641
311
2000
10
Платіжне доручення
Перераховано до бюджету суму нарахованого податку з доходів фізични осіб
641
311
500
11
Платіжне доручення
Перераховано до бюджету суму нарахованого комунального податку
641
311
100
12
Платіжне доручення
Перераховано суму внесків до Пенсійного фонду
651
311
550
13
Платіжне доручення
Перераховано суму внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку тимчасовою втратою працездатності
652
311
100
14
Платіжне доручення
Перераховано суму внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
653
311
70
15
Платіжне доручення
Перераховано суму внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадкуна виробництві та професійного захворювання
656
311
50
16
Грошовий чек, прибутковий касовий ордер
Отримано з банку готівку на виплату заробітної плати
301
311
5000
17
Видатковий касовий ордер, платіжна відомість
Виплачено заробітну плату
661
301
4900
18
Платіжна відомість
Депоновано не виплачену заробітну плату
661
662
100
19
Видатковий касовий ордер, квитанція банку
Здано до банку не виплачену заробітну плату
311
301
100
20
Платіжне доручення
Погашено короткостроковий кредит банку
601
311
12000
21
Платіжне доручення, бухгалтерська довідка
Сплачено та віднесено на витрати відсотки за кредит
684
311
700
951
684
700
22
Платіжне доручення, договір, рахунок
Перераховано орендодавцю з а операційну оренду адміністративного приміщення за поточний і наступний місяць
685
311
3000
23
Податкова накладна
Відображено податковий кредит
641
685
500
24
Акт приймання-передачі робіт, послуг
Віднесено на витрати орендну плату поточного місяця
92
685
1250
25
Акт приймання-передачі робіт, послуг, рахунок
Віднесено на витрати орендну плату наступного місяця
92
685
1250
26
Розрахунок і відомість нарахування амортизації, бухгалтерська довідка
Нараховано знос основних засобів виробничого призначення
23
131
3600
27
Лімітно-забірна карта (вимога)
Відпущено МШП на виробничі потреби
23
221
190
28
Розрахунково-платіжна відомість, особова картка, табель обліку робочого часу
Нараховано заробітну плату: адміністративному персоналу
92
661
5947,5
загальновиробничого персоналу
91
661
3492
робітникам основного виробництва
23
661
9680,34
29
Розрахунково-платіжна відомість
Утримано із заробітної плати єдин. соц.внес. для адм.. персоналу.
661
651
261,3
Єдиний соц.. внесок для загальновиробничого персоналу
661
652
154,5
Єдиний соц.. внесок для робітників основного виробництва
661
653
430
податок з доходів фізичних осіб
661
641
3501,1
30
Відомість нарахування внесків до соціальних фондів
Здійснено нарахування на фонд заробітної плати адміністративного персоналу відповідно до чиного законодавства: внески до ПФ
92
651
2426,26
внески на ЗДСС у звязку тимчасовою втратою працездатності
92
652
99,01
внески на ЗДСС на випадок безробіття
92
653
113,15
внески на ЗДСС від нещасного випадку на виробництві
92
656
70,72
31
Відомість нарахування внесків до соціальних фондів
Здійснено нарахування на фонд заробітної плати загальновиробничого персоналу відповідно до чиного законодавства: внески до ПФ
91
651
1424,28
внески на ЗДСС у звязку тимчасовою втратою працездатності
91
652
60,06
внески на ЗДСС на випадок безробіття
91
653
68,64
внески на ЗДСС від нещасного випадку на виробництві
91
656
42,9
32
Відомість нарахування внесків до соціальних фондів
Здійснено нарахування на фонд заробітної робітникам основного виробництва відповідно до чиного законодавства: внески до ПФ
23
651
3948,28
внески на ЗДСС у звязку тимчасовою втратою працездатності
23
652
160,05
внески на ЗДСС на випадок безробіття
23
653
182,92
внески на ЗДСС від нещасного випадку на виробництві
23
656
114,32
33
Платіжне доручення
Перераховано банку за розрахункове обслуговування
92
311
100
34
Приймально-здавальний акт, накладна
Надійшли на склад готова продукція за фактичною собівартістю
26
23
38875,9
35
Накладна на відпуск
Відвантажено покупцям готову продукцію
361
701
30000
36
Податкова накладна
Відображено в обліку податкові зобовязання з ПДВ
701
641
5000
37
Бухгалтерський регістр
Відображено в облікусобівартість готової продукції
901
26
38875,9
38
Бухгалтерська довідка
Нараховано операційну курсову різницю в іноземній валюті
312
714
270
39
Бухгалтерський регістр
Нараховано резерв сумнівних боргів у розмірі 1% суми заборгованості покупців
944
38
5
40
Виписка банку
На поточний рахунок надійшов аванс від покупців
311
681
1200
41
Податкова накладна
Відображено в обліку податкові зобовязання з ПДВ
643
641
200
42
Платіжне доручення, рахунок
Перераховано аванс постачальнику
371
311
1500
43
Податкова накладна
Відображено податковий кредит
641
644
250
44
Бухгалтерська довідка
Визначено фінансовий результат (виконати трансформаційні записи щодо закриття рахунків 7 і 9 класів із віднесенням на рахунок 79)
701
791
24000
714
791
270
731
791
3500
791
92
14185,84
791
91
5885,88
791
901
38875,8
791
944
5
792
951
600
45
Бухгалтерська довідка
Нараховано податок на прибуток
98
641
-
46
Бухгалтерська довідка
Сума нарахованого податкуна прибуток віднесена на фінансовірезультати
79
98
-
47
Бухгалтерська довідка
Закриття 79 рахунку з формуванням нерозподіленого прибутку (збиток)
442
79
38104,69
48
Бухгалтерська довідка
Сума прибутку спрямовується до резервного капіталу
441
43
-
Разом:
-
-
411042,91
Довідки до журналу господарських операцій:
Операція 4. 9000*20%=1800грн.
Операція 6. 1000-990=10грн.
Операція 23. 3000/6=500грн.
Операція 24. 2500*50%=1250грн.
Операція 25. 2500*50%=1250грн.
Операція 28. Згідно із результатами виконання п. 3 завдань курсової роботи.
Операція 29. Згідно із результатами виконання п. 3 завдань курсової роботи.
Операції 30;31;32.
Нарахування на фонд заробітної плати становить: Пенсійний фонд=33,2%, Соціальне страхування у звязку тимчасовою втратою працездатності=1,4%, соціальне страхування на випадок безробіття=1,6%, Соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві=1%.
Адміністративний персонал:
ПФ=(3272+2550+1250+236)*33,2%=2426,26грн.
ЗДСС у зв’язку тимчасовою втратою працездатності =(3272+2550+1250)*1,4%=99,01грн.
ЗДСС на випадок безробіття=(3272+2550+1250)*1,6%=113,15грн.
ЗДСС від нещасних випадків на виробництві=(3272+2550+1250)*1%=70,72грн.
Загальновиробничого персоналу:
ПФ=(1580+1430+1280)*33,2%=1424,28грн.
ЗДСС у звязку тимчасовою втратою працездатності=(1580+1430+1280)*1,4%=60,06грн.
ЗДСС на випадок безробіття=(1580+1430+1280)*1,6%=68,64грн.
ЗДСС від нещасних випадків на виробництві=(1580+1430+1280)*1%=42,9грн.
Робітники основного виробництва:
ПФ=(2400+2410+1922,4+2320+2380+460)*33,2%=3948,28грн.
ЗДСС у звязку тимчасовою втратою працездатності=(2400+2410+1922,4+2320+2380)*1,4%=160,05грн.
ЗДСС на випадок безробіття=(2400+2410+1922,4+2320+2380)*1,6%=182,92грн.
ЗДСС від нещасних випадків на виробництві=(2400+2410+1922,4+2320+2380)*1%=114,32грн.
Операція 34. Д-т 23- К-т 23=38875,9грн.
Операція 36. 30000/6=5000грн.
Операція 37. сума з 34 операції (38875,9грн.).
Операція 38. (8,11-8,01)*2700=270грн.
Операція 39. 500*1%=5грн.
Операція 41. 1200/6=200грн.
Операція 43. 1500/6=250грн.
Операція 45. Списуємо рахунки 7 і 9 класу на фінансові результати.
2.3. Відкриваємо синтетичні рахунки по залишках на рахунках бухгалтерського обліку станом на початок місяця та журналу господарських операцій
Активні рахунки — рахунки, призначені для обліку стану, руху та змін господарських засобів за їхніми видами.
На цих рахунках початковий залишок записують по дебету. На дебеті фіксують також усі дані про збільшення залишку. На кредиті відображають операції, що зумовлюють зменшення залишку. Кінцеве сальдо визначають у такий спосіб:
Сума початкового залишку (сальдо) по дебету рахунка + оборот по дебету рахунка - оборот по кредиту рахунка.
На рис.2.3.1. зображено схему активного рахунка.
Дебет
Кредит
Залишок (сальдо) господарських засобів на початок місяця (початкове сальдо — ПС)
Господарські операції,
що зумовлюють збільшення
господарських засобів «+»
Господарські операції,
що зумовлюють зменшення
господарських засобів «-»
Оборот по дебету (сума господарських операцій за місяць)
Оборот по кредиту (сума господарських операцій за місяць)
Залишок (сальдо) на кінець місяця (кінцеве сальдо — КС): ПС + оборот по дебету – оборот по кредиту
Рис.2.3.1. Схема активного рахунка
Пасивні рахунки — рахунки, призначені для обліку стану, руху та зміни джерел засобів підприємства.
На пасивних рахунках порядок запису протилежний запису на активних рахунках: початкове сальдо (ПС) записують на кредиті рахунка, тут роблять також усі записи, що характеризують збільшення джерела засобів. Відомості про зменшення джерела засобів записують на дебеті пасивного рахунка. Кінцеве сальдо (кс) визначають у такий спосіб:
Сума початкового залишку (