Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Аудит
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Факультет економіки та підприємництва
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліки і аудиту
Контрольна робота
з дисципліни «Аудит»
План
Регулювання аудиту в Україні……………………………………………….3
Перевірка прогнозованої фінансової інформації…………………………...8
Проведіть порівняння між аудитором і податковим інспектором?...........15
Задача…………………………………………………………………………18
Список використаної літератури……………………………………….…..21
Додатки……………………………………………………………………...22
Регулювання аудиту в Україні
Залежно від внутрішніх пріоритетів щодо забезпечення інформаційних потреб користувачів фінансової звітності в основі регулювання аудиторської діяльності можуть бути різні базові підходи.
Перший базовий підхід існує в тих країнах, де користувачами аудиторських висновків є перш за все представники органів державної влади, тому аудиторська діяльність знаходиться під жорстким регламентом з боку держави.
Другий базовий підхід пов'язаний з розширенням кола користувачів фінансової звітності. В такій ситуації аудит орієнтований на потреби широкого кола громадськості, а саме переважно потреб акціонерів, інвесторів, кредиторів та інших зацікавлених юридичних та фізичних осіб. Саме тому в таких країнах аудиторська діяльність є певною мірою саморегульованою.
Враховуючи те, що історично аудит - це форма незалежного економічного контролю, а представники органів державної влади є одними з користувачів фінансової звітності та аудиторських висновків, то в першому випадку аудит залежатиме від державних структур, які регулюють аудиторську діяльність. Таким чином, другу форму регулювання аудиторської діяльності можна розглядати як більш прогресивну, яка дозволяє формувати об'єктивні зовнішні умови для незалежності аудиту.
В Україні регулювання аудиту здійснюється на базі другого (громадсько-орієнтованого) підходу.
Система регулювання аудиторської діяльності в Україні має такі елементи:
1) сукупність законів та інших регламентуючих документів, щодо здійснення аудиторської діяльності, таких як:
- Закон України "Про аудиторську діяльність",
- Закони, які визначають обов'язковість проведення аудиту,
/
Рис. 2.1. Отримання розуміння регулювання аудиторської діяльності:
- Стандарти аудиту (в Україні в якості національних використовуються Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики),
- Кодекс етики професійних бухгалтерів
Господарський кодекс та інші нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність. 2) орган управління системою організації аудиторської діяльності - Аудиторська палата України (АПУ), яка:
- проводить атестацію (сертифікацію) аудиторів,
- веде реєстр суб'єктів аудиторської діяльності ,
- здійснює контроль якості роботи аудиторів і дотримання учасниками ринку аудиторських послуг законодавства і стандартів аудиту.
Аудиторська діяльність - це один з видів підприємницької діяльності. Отже, загальну сукупність нормативно-правових документів, що регулюють цей особливий вид підприємницької діяльності можна поділити на дві категорії:
- сукупність нормативно-законодавчих та регламентуючих документів щодо здійснення аудиторської практики,
-сукупність нормативно-правових документів, які регламентують здійснення підприємницької діяльності (Конституція України, Господарський кодекс, закони з оподаткування).
Основний нормативний документ, який регламентує здійснення аудиту в Україні - Закон України "Про аудиторську діяльність" (надалі Закон про аудит). Перша його редакція була прийнята 22 квітня 1993 року. З цього моменту вважається офіційне визнання аудиту, як професійної діяльності у сфері незалежного економічного контролю.
/
Рис 2.2. Регулювання аудиторської діяльності в Україні
Держава, як один із користувачів фінансової звітності, не може прямо регулювати через свої виконавчі органи аудиторську діяльність, інакше буде втрачено незалежність аудиторського контролю. Отже, аудиторська діяльність є саморегулюючою. Це означає, що держава встановлює лише вимогу здійснення аудиту, а методику його проведення визначають професійні організації.
Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.
Положення Закону "Про аудиторську діяльність" діють на території України і поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та видів діяльності.
/
Рис. 2.3. Закон України "Про аудиторську діяльність"
Регулятивним органом, який визначено законодавством в Україні, є Аудиторська палата України - незалежна неприбуткова організація (юридична особа), яка діє па підставі Закону України "Про аудиторську діяльність" та власного Статуту (АПУ).
До повноважень і обов'язків АПУ належать:
1) здійснення сертифікації осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю;
2) затвердження стандартів аудиту;
3) затвердження програм підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програм підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків;
4) ведення Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності;
5) здійснення контролю за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону України "Про аудиторську діяльність", стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;
6) здійснення заходів із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;
7) регулювання взаємовідносин між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосування до них стягнення;
8) здійснення інших повноважень, передбачених Законом України "Про аудиторську діяльність" та Статутом Аудиторської палати України.
2. Перевірка прогнозованої фінансової інформації
Однією з найважливіших функцій управління є прогнозування, яке практично завжди передує плануванню і має своїй на меті зниження всіляких ризиків і неопределенностей при ухваленні тих або інших управлінських рішень. Наприклад, інвестор приймає рішення про вкладення фінансових ресурсів в якийсь проект лише після ретельних розрахунків, пов'язаних з прогнозуванням майбутнього стану ринку, визначенням рентабельності вкладень і оцінками вищезгаданих ризиків. Інакше ініціативу можуть перехопити конкуренти, що уміють надійнішим чином оцінювати ситуації і прогнозувати перспективи розвитку економічного суб'єкта.
В умовах розвитку ринкової економіки прогнозування різних ситуацій і результатів фінансово-господарської діяльності економічних суб'єктів складає основу планування виробничих потужностей, формування запасів, розрахунку потреб в трудових ресурсах, об'єму продажів і бюджетування, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, а також вироблення стратегічних установок вищою керівною ланкою будь-якого економічного суб'єкта.
Під прогнозом слід розуміти науково обгрунтований опис можливих станів об'єктів в майбутньому, а також альтернативних шляхів досягнення цього стану, засноване на допущеннях, пов'язаних з майбутніми подіями, які, по різних припущеннях, можливо матимуть місце, а також з діями, які необхідно зробити на даний момент часу (на дату підготовки прогнозної інформації).
Процес підготовки прогнозної інформації називається прогнозуванням (від грецького prognosis - передбачення, пророцтво). Воно відповідає головним чином на два альтернативні питання:
■ що найімовірніше станеться в майбутньому?
■ що необхідно здійснити у нинішній момент для досягнення встановленого стану прогнозованого об'єкту?
Перший тип прогнозів називається пошуковим, а другий тип - нормативним.
Для реалізації завдань, пов'язаних з аналізом і оцінкою різних інформаційних потоків, призначений потужний апарат різних методів прогнозування, які можна підрозділити на дві основні групи, :
■ якісні (думки фахівців, метод експертних оцінок, впорядковане опитування, вивчення покупців і ін.);
■ кількісні (прогнозування на основі ретроспективної інформації, причинно-наслідкове прогнозування).
У загальному вигляді процес прогнозування складається з наступних основних етапів:
■ визначення мети прогнозу;
■ установка часу попередження прогнозу;
■ вибір методу прогнозування;
■ збір початкової інформації;
■ визначення можливих допущень і їх аналіз;
■ власне прогнозування;
■ перевірка адекватності прогнозу.
Незважаючи на відмінності різних методів прогнозування, в їх основі лежать, як правило, однакові принципи і допущення. До найбільш важливим з них відносяться:
■ причинно-наслідкові закономірності, які були присутніми в минулих періодах, переважатимуть і в майбутньому;
■ не існує абсолютно точних прогнозів, тому важливий облік відхилень фактичних результатів від прогнозних;
■ точність прогнозу знижується у міру збільшення часу попередження (наприклад, короткостроковий прогноз точніший, ніж довгостроковий);
■ прогноз відносно великого об'єкту (наприклад, галузі в цілому) точніший, ніж його окремого компонента (наприклад, підприємства), оскільки більше число подій компенсує погрішності пророцтв.
Проте слід зазначити, що будь-яка прогнозна інформація готується як в якості інструменту внутрішнього управління, так і для надання зацікавленим користувачам. З цієї причини виникає необхідність її аудиту.
При проведенні аудиторської перевірки прогнозної фінансової інформації аудиторові необхідно:
■ оцінити обгрунтованість дій, на яких грунтується прогнозна інформація;
■ оцінити узгодженість допущень з призначенням прогнозної інформації;
■ дати оцінку належній підготовці прогнозної фінансової інформації на основі прийнятих допущень;
■ визначити, чи усі допущення, вживані керівництвом економічного суб'єкта при прогнозуванні, розкриті і чи являються вони найкращими оцінками або лише гіпотетичними допущеннями;
■ встановити, чи використовувалися при підготовці прогнозної фінансової інформації постулати, що відповідають принципам бухгалтерського обліку, які застосовувалися при формуванні бухгалтерської (фінансовою) звітності за попередні звітні періоди.
За підготовку прогнозної фінансової інформації відповідає керівництво економічного суб'єкта. Проте аудитор може отримати завдання про перевірку цієї інформації з метою підвищення міри довіри до неї.
Прогнозна фінансова інформація відноситься до подій, які ще не настали і з певною мірою вірогідності можуть не статися. Крім того, існує можливість отримати достатні і доречні докази прийнятих керівництвом економічного суб'єкта допущень. Проте слід враховувати, що ці допущення також орієнтовані на майбутнє, суб'єктивні по своєму характеру і відрізняються від аудиторських доказів, що отримуються при аудиті бухгалтерської (фінансовою) звітності.
Таким чином, аудитор не може висловити думки про можливість досягнення саме тих результативних показників, які містяться в прогнозній фінансовій інформації. Іншими словами, МСА 810 "Дослідження очікуваної фінансової інформації" рекомендує аудиторові при підготовці звіту з приводу обгрунтованості прийнятих при формуванні прогнозної фінансової інформації допущень виходити з власної думки з певною долею професійного скептицизму відносно достатньої міри упевненості в цих допущеннях.
Приймаючи завдання по аудиторській перевірці прогнозної (тобто очікуваною) фінансової інформації, аудитор повинен:
- визначити призначення перевіреної інформації (чи служить вона для внутрішнього, тобто обмеженого, використання або для будь-яких зацікавлених в ній користувачів, тобто для загального використання);
■ оцінити характер допущень (це найкращі оцінки або гіпотетичні допущення);
■ визначити склад елементів, що включаються в інформацію;
■ встановити часові рамки (час попередження) прогнозної фінансової інформації.
Усі перераховані питання аудитор відбиває в листі про завдання, що направляється керівництву економічного суб'єкта перед початком проведення аудиту прогнозної фінансової інформації. У цьому листі також розкривається відповідальність керівництва економічного суб'єкта за допущення, що приймаються їм, і що надається аудиторові для перевірки первинну інформацію.
Перед початком аудиторської перевірки аудитор повинен ознайомитися з діяльністю економічного суб'єкта для уточнення того, що усі істотні допущення були виявлені. Він може відмовитися від виконання аудиторської перевірки прогнозної (фінансовою) інформації, якщо прийняті керівництвом економічного суб'єкта допущення не реальні або якщо ця інформація не відповідає своїм цільовим установкам.
На цьому етапі аудиторської перевірки аудиторові необхідно передусім ознайомитися з процесом підготовки керівництвом економічного суб'єкта прогнозної фінансової інформації. З цією метою слід оцінити:
■ систему внутрішнього контролю економічного суб'єкта, орієнтовану на процес прогнозування;
■ характер підготовленої керівництвом економічного суб'єкта документації, що підтверджує зроблені ним допущення;
■ міра використання тих або інших методів прогнозування;
■ міра застосування комп'ютерної техніки;
■ методи, вживані при розробці допущень;
■ точність прогнозної фінансової інформації, підготовленої в попередні періоди, і причини виниклих істотних відхилень.
Аудитор повинен оцінити міру достовірності бухгалтерської (фінансовою) інформації за передуючі перевірці періоди, для того, щоб якнайкраще визначити, чи застосовувалася у минулому та ж основа формування аудируемой прогнозної (очікуваною) фінансової інформації, що і при формуванні бухгалтерської (фінансовою) звітності. Крім того, це дає можливість встановити точку відліку ("історичну точку відліку" ) для оцінки допущень, вживаних керівництвом економічного суб'єкта.
Аудиторові слід пам'ятати, що період, що охоплюється прогнозною фінансовою інформацією, не повинен перевищувати часові рамки, що дозволяють керівництву економічного суб'єкта розумно оцінювати ситуацію. Крім того, існує цілий ряд чинників, що роблять безпосереднє і при цьому дуже істотний вплив на цей період. До них відносяться:
■ операційний цикл економічного суб'єкта;
■ міра надійності вживаних допущень;
■ потреби зацікавлених користувачів.
При визначенні характеру, термінів і об'єму аудиторських процедур МСА 810 рекомендує сконцентрувати особливу увагу:
■ на вірогідності істотних спотворень;
■ знаннях, отриманих при виконанні інших аудиторських завдань по цьому економічному суб'єктові;
■ компетентності керівництва економічного суб'єкта в частині підготовки прогнозної фінансової інформації;
■ суб'єктивності суджень керівництва економічного суб'єкта при підготовці прогнозної фінансової інформації і міри впливу на неї;
■ адекватності і достовірності представлених початкових даних.
При аналізі названих аспектів аудитор повинен оцінити джерела і надійність доказів, що підтверджують найкращі оцінки керівництва економічного суб'єкта. Для цього необхідно ретельно вивчити інформацію, отриману як з внутрішніх, так і із зовнішніх джерел. При застосуванні керівництвом економічного суб'єкта гіпотетичних допущень потрібно визначити, чи беруться до уваги істотні наслідки таких допущень.
Аудиторові необхідно отримати від керівництва економічного суб'єкта письмову заяву відносно передбачуваного використання прогнозній фінансовій інформації, повноту істотних допущень і визнання відповідальності за надану інформацію.
На етапі аудиторської перевірки прогнозної фінансової інформації аудитор повинен зібрати достатні і доречні докази того, що :
■ ця інформація носить лише інформативний характер, тобто розсилається для додаткового інформування зацікавлених користувачів;
■ облікова політика розкрита належним чином;
■ усі вживані керівництвом економічного суб'єкта істотні допущення адекватно розкриті в примітках до прогнозної фінансової інформації;
■ вказана конкретна дата підготовки прогнозної фінансової інформації;
■ рівні ряду відбиті ясно і об'єктивно;
■ вказані будь-які зміни в обліковій політиці, дати її формування, що сталися потім, а також розкриті усі причини цих змін і їх вплив на прогнозну фінансову інформацію.
Згідно MCA 810 в звіті (ув'язненні) про прогнозну фінансову інформацію обов'язково мають бути розкриті наступні основні елементи (розділи) :
■ назва;
■ адресат;
■ абзац, що містить відомості про перевірену прогнозну фінансову інформацію;
■ посилання на Міжнародні стандарти аудиту мул і відповідні національні стандарти, вживані до аудируемой прогнозної інформації;
■ абзац, що містить заяву про те, що керівництво економічного суб'єкта несе відповідальність за перевірену прогнозну фінансову інформацію і допущення, вживані при її формуванні;
■ відомості про мету і (чи) обмежене застосування прогнозної фінансової інформації. Цей розділ містить попередження користувачам про обмежений, тобто конкретно цільовому, використанні проаудированной інформації подібного виду;
■ абзац, що розкриває інформацію про те, що вживані керівництвом аудируемого економічного суб'єкта допущення не можуть бути прийнятними при формуванні прогнозної фінансової інформації, якщо це виявлено в ході аудиторської перевірки;
■ думка аудитора з приводу належної підготовки прогнозної фінансової інформації і представленні її відповідно до загальноприйнятих основ бухгалтерської (фінансовою) звітності;
■ обмовка аудитора про міру вірогідності досягнення тих результатів, які розкриті в прогнозній фінансовій інформації;
■ дата звіту, яка є датою завершення аудиторської перевірки прогнозної фінансової інформації;
■ адреса аудитора;
■ підпис аудитора.
3.Проведіть порівняння між аудитором і податковим інспектором?
Аудитор перевіряє бухгалтерську і податкову звітність фірм. Доходи і витрати, угоди і договори – він не пропустить нічого. Чи відповідають закону проведені фінансові операції? Хто винен у допущених помилках? Виявити бухгалтерські хиби, дати керівництву консультації щодо їх виправлення - його основний обов'язок. По суті він - ревізор, але, в той же час, - незалежний підприємець експерт. Висока заробітна плата. Доходи кваліфікованих фахівців аудиторських компаній коливаються в межах від $ 800 до 1500 і вище. Зарплата зазвичай складається з окладу і преміальних виплат. Внутрішній аудитор в Києві може отримувати від $ 1500 до 2500.
Вибираючи цю професію, будьте готові до постійних відряджень та "життя на колесах". Фірма, яка замовила перевірку, може перебувати де завгодно, а працювати потрібно безпосередньо на місці. За дуже короткий час (2-3 тижні) аудитор обробляє величезну кількість інформації і на помилку не має права. Якщо порушення не буде виявлено, а потім це "спливе" в державних податкових органах, фірма не тільки заплатить штраф, але і втратить репутацію.
Працюють аудитори у численних спеціалізованих аудиторських компаніях або ж отримують ліцензію і займаються приватною практикою. У будь-якому разі зустріч з аудитором гарантована кожній великій компанії, оскільки всі вони щорічно надають державним податковим органам фінансові звіти. Все більше компаній, які вводять у свій штат внутрішнього аудитора - спеціаліста, який перевіряє фінансову звітність на конкретному підприємстві.
Особисті якості:
аналітичне мислення;
хороша пам'ять;
вміння концентруватися;
схильність до роботи з цифрами і документами;
міцні нерви;
принциповість і порядність.
Для того щоб працювати аудитором, потрібно отримати відповідний сертифікат аудитора (категорії А або Б) в Аудиторській палаті України, а також свідоцтво від АПУ про внесння в Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які одноосібно надають аудиторські послуги. Його може отримати людина з вищою освітою, яка закінчила курси аудиторів і склала відповідний іспит. Далі - приватна практика або робота в аудиторській фірмі. У першому випадку потрібна ще й ліцензія, яка дозволяє такий вид діяльності.
В аудиторських фірмах успішними фахівцями стають зазвичай колишні бухгалтери та економісти, які мали досвід роботи на різноманітних підприємствах. Вони добре уявляють собі взаємодію служб і відділів, розуміють зв'язок між реальним виробництвом та фінансовою звітністю.
Професія податкового інспектора не менш складна і відповідальна, ніж інші професії сфери «Бухгалтери, фінансисти, аудитори». Адже Податковий інспектор винен відмінно знати не тільки теорію своєї роботи, але і бути чудовим практиком. Тим більше, кваліфікація податкового інспектора важлива з погляду кар'єрного зростання. Погодьтесь, навряд чи директор підвищить некомпетентного податкового інспектора і дасть зелене світло в подальшому просуванні в роботі. Що стосується фінансового питання роботи податковим інспектором, то тут, як і в багатьох інших спеціальностях, зарплата залежить в першу чергу від регіону мешкання податкового інспектора, специфіки установи, в якій працює Податковий інспектор і політики підприємства відносно рівня заробітної плати для співробітників.
Податковий інспектор контролює дотримання податкового законодавства, надходження в бюджет податкових та інших платежів, перевіряє фінансові документи платників податків: податкові декларації, бухгалтерські книги, звіти, кошториси та ін Проводить камеральні та виїзні податкові перевірки, аналізує результати, застосовує фінансові санкції до порушників. Направляє вимоги про сплату податків і зборів організаціям, підприємцям і громадянам. Становить вільну статистичну податкову звітність: аналізує рівень і динаміку надходження податків і зборів, заборгованостей і недоімок по ним. Специфіка професії податкового інспектора: Великий обсяг інформації - особливо в періоди здачі податкової звітності. Необхідно стежити за змінами податкового законодавства, ходом розвитку податкової реформи. Робота у відділах з проведення виїзних перевірок пов'язана з роз'їздами, відрядженнями. Особисті якості:- Уважність - Кропіткої - Аналітичні здібності - Посидючість - Здатність відстоювати свою точку зору - Стрессоустойчивость - Вимогливість - Вміння швидко приймати рішення Скільки отримує Податковий інспектор? Оклад - від 150 у.о. в залежності від інспекції, відділу і посади. Щомісячні премії, надбавки і виплати, передбачені для державних службовців. Щоб бути податковим інспектором, необхідно отримати вищу освіту (економічна, фінансова або юридична).
4. Задача
За вихідними даними:
Провести арифметичну перевірку форми №1 «Баланс», оформити робочий документ аудитора та зробити висновки.
Відомість перевірки показників форми №1 «Баланс»
Стаття звітності
Значення. тис. грн..
Порядок перевірки (з вказанням значень показників звітності)
Значення. тис. грн..
Відхилення, тис. грн..
на поч..
періоду
На кінець періоду
на поч..
періоду
На кінець періоду
на поч..
періоду
На кінець періоду
010 «Нематеріальні активи»:
-зал. вартість
-
-
р. 011-р.012
-
-
-
-
030
«Основні засоби»:
-зал. вартість
152,9
183,5
р. 031-р.032
243,8-91,0;
281,8-98,3.
152,8
183,5
-0,1
-
080
Усього за розділом І
154,7
186,3
р.010+р.020+р.030
+р.040-р.070
1,8+152,9-0;
2,8+183,5-0.
154,7
186,3
-
-
160
«Дебіторська заборгованість за ТРП»:
-чиста реалізаційна
вартість
145,4
166,4
р. 161-р. 162
145,4-0;
166,4-0.
145,4
166,4
-
-
260
Усього за розділом ІІ
628
680,2
∑ рядків100-160,
170-250
12,1+450,2+145,4+0,8
+4,5+12,9+2,1;
8,4+2,1+483,2+166,4
+0,8+18,2+1,1.
628
680,2
-
-
280
Баланс
785
868,8
∑ рядків 080,260,270
154,7+628+2,3;
186,3+680,2+2,3
785
868,8
-
-
380
Усього за розділом І
95,3
104,8
∑ рядків300-340+350
-р. 360-р. 370
9,4+2,3+83,6-0;
9,4+8,0+2,3+85,1-0.
95,3
104,8
-
-
430
Усього за розділом ІІ
-
-
∑ рядків 400,410,415,
420-р.416
-
-
-
-
480
Усього за розділом ІІІ
-
-
∑ рядків440-470
-
-
-
-
620
Усього за розділом ІV
689,7
764,0
∑ рядків 500-610
176,3+35,2+451,8+9,6
+5,4+11,4;
241,7+484,2+17,2+6,2
+14,7.
689,7
764,0
-
-
640
Баланс
785
868,8
∑ рядків380,430,480,
620,630
95,3+0+0+689,7;
104,8+0+0+764,0.
785
868,8
-
-
Відомість перевірки показників форми №2 «Звіт про фінансові результати»
Стаття звітності
Значення. тис. грн..
Порядок перевірки (з вказанням значень показників звітності)
Значення. тис. грн..
Відхилення, тис. грн..
на поч..
періоду
На кінець періоду
на поч..
періоду
На кінець періоду
на поч..
періоду
На кінець періоду
035
«Чистий дохід від реалізаціїТРП»
29073,7
21070,5
р.010-рядки015,020,025
030.
34888,5-5814,8;
25284,6-4214,1.
29073,7
21070,5
-
-
050
«Валовий прибуток»
1508,9
1225,2
р.035-р.040
29073,7-27564,8;
21070,5-19845,3.
1508,9
1225,2
-
-
100
«Фін. резул. від операц. діяльності»:
прибуток
238,3
∑ рядків050,060-
р. 070,080,090
1508,9+0-318,2-
901,9-50,5
238,3
-
170
«Фін. резул. від звичайн. Діяльності до опитування»:
-прибуток
-
7,9
∑ рядків100,110,
120,130.-р.140,
150,160.
0-257,9.
-
-257,9
-
+265,8
175
-збиток
28,6
-
∑ рядків140,
150,160-р.100,
110,120,130.
266,9-238,3.
28,6
-
-
-
190
«Фін. резул. від звич. діяльності»:
прибуток
-
7,9
р. 170-р. 180
7,9-0.
-
7,9
-
-
195
«Фін. резул. від звич. діяльності»:
збиток
38,2
-
р.175+р.180
28,6+9,6
38,2
-
-
-
Список використаної літератури
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс».
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати».
Міжнародні стандарти якості, аудиту, супутніх послуг, інших завдань з надання впевненості. (Видання 2010р.).—К .: АПУ, 2010.
Бутинець Ф. Ф. Аудит: [підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів]/ Ф. Ф. Бутинець.—2-е вид., перероб. та доп.—Житомир: ПП «Рута», 2002.—672с.
Суха О. Р. Аудит [навчальний посібник]/ .О. Р. Суха.—Львів: «Новий світ--2000»,2009.—284с.
Усач Б. Ф. Аудит [навчальний посібник] Навчальний посібник.—К.: «Знання»,2002.
10.03.2013 23:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора