Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра менеджменту
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Індивідуальна робота
Предмет:
Методи прийняття управлінських рішень
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра менеджменту
Індивідуальна робота
з дисципліни :
«Методи прийняття управлінських рішень»
13. ЗАХОДИ ЗІ ЗНИЖЕННЯ МОЖЛИВОГО РИЗИКУ ТА ПСИХОЛОГІЯ ПОВЕДІНКИ КЕРІВНИКІВ В СИТУАЦІЯХ РИЗИКУ
Визначення поняття ризику. Відомо, що з будь-якою господарською діяльністю пов`язаний певний шкідливий вплив, результатом якого можуть бути зміни адаптаційно-компенсаторних можливостей організму чи смерть для людини, виникнення несприятливих наслідків для навколишнього середовища та виробничо-побутової сфери.
Нині існує значна невизначеність щодо поняття терміну "ризик". Так, відсутня не тільки загальновизнана система термінів в області теорії ризику, але ще й досі не усвідомлена необхідність потреби такої термінології. Широко вживається набір спеціалізованих термінів, з яких два використовуються значно частіше решти - "загроза" (hazard) і "ризик" (risk). Різні автори, на жаль, розглядають ці терміни як синоніми або надають їм певного взаємонеузгодженого змісту. Таке ставлення до цих термінів зберігається і в засобах масової інформації, зокрема у пресі.
Ці терміни мають важливе значення в теорії ризику, оскільки вони віддзеркалюють взаємовідносини та протиріччя між суспільством, довкіллям і новітніми технологіями. Суспільство, навколишнє середовище і техніка разом або кожна з них окремо можуть бути джерелом загрози природного, соціального чи природно-соціального генезису. У табл. 3.1 і 3.2 наведені деякі найвживаніші визначення цих термінів, що відображають різні підходи до даної проблеми. З методологічної точки зору важливим і спільним для всіх цих визначень є уявлення про "загрозу" як об`єктивну реальність, що існує як у відносинах між суспільством і технікою, так і у відносинах з довкіллям - природним середовищем існування людини.
Оцінка ризику. Для оцінки ризику насамперед необхідно конкретизувати саме поняття "ризик". Під оцінкою ризику ми розуміємо комплекс дій, спрямованих не лише на оцінку, а й аналіз та ідентифікацію механізмів виникнення явищ, які виявляють сильний вплив на спосіб життя та стан здоров'я людини, з метою запобігання відхиленням, загрозам, шкоді, втратам тощо або протидії їх виникненню. Формальний опис ризику, як уже зазначалося, спирається на теоретико-ймовірний підхід.
В оцінці ризику можна виділити чотири основних напрямки. Перший - інженерний. Як правило, цей підхід є розрахунком ймовірностей аварій. Основні зусилля спрямовуються на збір статистичних даних про аварії та пов'язані з ними викиди токсичних сполук у навколишнє середовище. Другий - модельний. Розробляються математичні моделі процесів, які призводять до небажаних наслідків для людини та навколишнього середовища при використанні шкідливих хімічних сполук. Третій - експертний. При використанні перших двох підходів для оцінки ризику часто зустрічаються випадки, коли недостатньо статистичних даних або не зовсім зрозумілі деякі принципові залежності. Тоді єдине джерело даних - експерти. Перед ними ставиться завдання ймовірнісної оцінки тих чи інших подій, пов'язаних із аналізом ризику. Четвертий - соціологічний. За допомогою цього методу визначають сприйняття населенням і його окремими групами того чи іншого ризику. Широко відомі дослідження, в яких визначалась оцінка ризику для різних видів діяльності, що давалася людьми під час соціологічного опитування. Були виявлені цікаві явища. Наприклад, люди віддають перевагу добровільному ризику (наприклад, альпінізм, куріння) перед примусовим. Охочіше йдуть на ризик, якщо вони можуть на нього впливати. На думку багатьох дослідників, важливу роль у сучасній оцінці індивідуального сприйняття ризику відіграють географічні та соціальні фактори, культурні традиції і психологія конкретних груп населення. Врахування географічного фактору спочатку передбачало реакцію людини на природні небезпеки, стихійні лиха, характерні для даного регіону. Нині рамки таких спостережень розширились і враховують наслідки розвитку техніки та технологій. Дослідження показали, що індивідуальне сприйняття ризику тісно пов'язане із соціальним статусом і культурними традиціями населення. За спостереженнями соціологів, при існуванні загрози люди виробляють для себе певну стратегію поведінки, яка зменшує в них почуття невизначеності та страху. Тому при розбіжності існуючих оцінок ризику його образ навіть при наявності доказів існування з великими труднощами зникає із свідомості людей. Коли у людей ще не склалася думка, спостерігається протилежна ситуація - вони терпляче ставляться до формулювання проблеми. Спостереження показують, що інформація про ризик, подана в різних формах (наприклад, дані про смертність або, навпаки, виживання), здатна змінити індивідуальне сприйняття ризику та вчинки людей.
Розглядаючи всі чотири підходи до оцінки ризику, слід зауважити, що вони мають різні галузі застосування та не позбавлені недоліків.
Оцінка ризику, тобто прогнозування технологічних і екологічних катастроф у регіонах, - ключова ланка визначення рівня екологічної безпеки. Попередня робота в цьому напрямку має ряд переваг порівняно з іншими методами оцінки безпеки держави. По-перше, цілком реально отримати кількісну оцінку очікуваного збитку; по-друге, є можливість порівняти та врахувати ризик від усіх можливих факторів, а також дати комплексну оцінку ризику.
Сучасні економічні умови функціонування підприємств хлібопекарської галузі характеризуються високим ступенем невизначеності майбутніх результатів діяльності, необхідністю вибору оптимальних напрямів розвитку із сукупності альтернативних варіантів, що обумовлює необхідність визначення ризикованості ведення господарської діяльності.
Для забезпечення комплексної оцінки господарських ризиків та визначення оптимальної системи управління ними, необхідно: визначити основні чинники ризикованості діяльності суб’єктів господарювання; провести аналіз господарських ризиків, що супроводжують діяльність підприємств хлібопекарської галузі й оцінити їх вплив на результати роботи останніх; встановити основні напрями та методи регулювання ступеня господарських ризиків.
В економічній теорії існує багато методик оцінки ризикованості діяльності суб’єктів господарювання: статистичний, експертний, аналітичний методи, метод аналогів, метод доцільності витрат тощо. Але відсутність повної та достовірної інформації про наявний стан і можливі тенденції розвитку, її низька доступність для зовнішніх користувачів на більшості підприємств, значно звужує можливість застосування окремих запропонованих науковцями методів.
Аналіз переваг і недоліків існуючих методик кількісної оцінки ризику дозволив авторам обґрунтувати використання оптимальної методики, яка ґрунтується на факторній оцінці ризику в умовах нечіткого впливу окремих чинників. Використання цієї методики дозволить, при врахуванні галузевих особливостей, знайти кількісне вираження ризику для конкретного підприємства при обранні цільового ринку, на кожній стадії життєвого циклу товару та з'ясувати загальну величину господарських ризиків підприємства.
Аналіз методів кількісної оцінки господарських ризиків обумовив необхідність використання методу експертних оцінок для виявлення господарських ризиків, що мають місце на підприємствах та визначення рівня ризикованості їх діяльності. Експертам було представлено перелік ризиків, які можуть мати місце на підприємстві, та групи чинників ризиків і запропоновано оцінити експертним шляхом імовірність появи кожного чинника ризику в процесі здійснення підприємством господарської діяльності; імовірність появи ризикової ситуації (певного виду ризику); ступінь негативного впливу елементарного ризику на діяльність підприємства через імовірнісну оцінку рівня втрат від реалізації несприятливої події.
При всьому різноманітті факторів ризику їх можна розділити на такі групи та оцінити ймовірність виникнення (табл. 1).
Таблиця 1.
Основні чинники елементарних ризиків
Чинники ризику (Fi)
Ймовірність виникнення Р(Fi)
Чинники ризику, які пов’язані з інформацією
0,57
Чинники ризику, які пов’язані з товаром
0,61
Чинники ризику, які пов’язані з споживачами
0,63
Чинники ризику, які пов’язані з персоналом
0,54
Чинники ризику, які пов’язані з виробництвом
0,65
Чинники ризику, які пов’язані з зовнішнім середовищем
0,61
Ймовірність виникнення негативних наслідків від дії чинників ризику та узагальнений рівень втрат при здійсненні господарської діяльності підприємством наведено у табл. 2.
Таблиця 2.
Можливі негативні наслідки від дії чинників ризику
Групи господарських ризиків
Можливі наслідки
Ймовірність виникнення
Імовірнісна оцінка рівня втрат
1
2
3
4
Організаційні ризики
Неадекватна маркетингова стратегія
0,59
0,5
Організаційні ризики
Необ’єктивність прийнятих рішень
0,50
0,4
Маркетингові ризики
Збільшення цін на готову продукцію в наслідок зростання цін на сировину
0,60
0,5
Необґрунтоване збільшення цін на готову продукцію
0,50
0,6
Незадоволений попит
0,53
0,4
Негативний попит
0,56
0,6
Втрата потенційних споживачів
0,47
0,8
Формування надмірного попиту
0,50
0,5
Невідповідність товару основним конкурентним характеристикам
0,59
0,6
Невідповідність прогнозної та реальної структури споживчого ринку
0,44
0,3
Втрата ринкових позицій
0,56
0,7
Невідповідність характеристик товару потребам споживачів
0,59
0,6
Порушення сприятливих термінів виходу на ринок
0,63
0,6
Виробничі ризики
Невідповідність термінів випуску обсягу виробництва запланованим
0,66
0,6
Зниження (недостатня) кількості випуску продукції
0,63
0,6
Зниження обсягів реалізації
0,50
0,7
Перевищення ліміту готової продукції на складі
0,41
0,4
Розробка нетехнологічного виробу
0,44
0,6
Погіршення якості продукції
0,66
0,7
Збільшення кількості виробничого та експедиційного браку
0,56
0,6
Збільшення витрат на виробництво
0,38
0,6
Збільшення витрат на маркетинг
0,38
0,4
Додаткові витрати на розробку товару та уточнюючі дослідження
0,38
0,4
Фінансові ризики
Неотримання очікуваного прибутку
0,69
0,8
Банкрутство підприємства
0,34
1,0
Узагальнена експертна оцінка ймовірності виникнення та ступінь впливу господарських ризиків, які виникають на мікрорівні, наведена в табл. 3.
Таблиця 3.
Оцінка впливу господарських ризиків
Групи господарських ризиків
Узагальнена ймовірність виникнення
Імовірнісна оцінка рівня втрат
Організаційні ризики
0,55
0,44
Маркетингові ризики
0,56
0,57
Виробничі ризики
0,52
0,56
Фінансові ризики
0,51
0,91
Узагальнена оцінка
0,54
0,62
Результати експертної оцінки господарських ризиків, які супроводжують діяльність підприємств хлібопекарської галузі на мікрорівні, свідчать, що найбільшу імовірність виникнення та високий ступінь впливу на господарську діяльність підприємств мають наступні ризикові ситуації: неотримання очікуваного прибутку та банкрутство підприємства (група фінансових ризиків); невідповідність термінів випуску продукції запланованим, погіршення якості продукції, збільшення кількості браку (група виробничих ризиків); порушення сприятливих термінів виходу на ринок, невідповідність товару потребам споживачів та основним конкурентним перевагам, збільшення цін на продукції (група маркетингових ризиків).
Узагальнена оцінка ймовірності виникнення усіх груп господарських ризиків мікрорівня приблизно однакова (на рівні 0,5), але фінансові ризики є, за оцінкою експертів, найбільш імовірними та мають найбільший негативний вплив на діяльність хлібопекарських підприємств.
Ситуація ризику означає можливість реально визначити ступінь імовірності того чи іншого варіанту вибору рішення. Ситуації ризику супутні три співіснуючі з ним умови:
а) наявність невизначеності і закладеного в ній протиріччя;
б) необхідність вибору альтернативи і прийняття рішення в умовах, які не мають однозначного виходу;
в) можливість при цьому оцінити або спрогнозувати імовірність здійснення вибраної альтернативи та ії наслідків.
Прагнучи “зняти” ризикову ситуацію, суб’єкт (керівник підпрємства) робить вибір і прагне реалізувати його, тобто іде на ризик. Ризик існує як на стадії вибору рішення, так і на стадії його реалізації. І в тому, і в іншому випадку ризик постає моделлю "зняття" керівником невизначеності, засобом практичного вирішення протиріччя при неясному, альтернативному розвитку протилежних тенденцій у конкретних економічних обставинах.
Важливим аспектом теорії ризику є обгрунтування мотивації досягнення кінцевого результату, яка може бути розглянута в таких суперечливих межах неминучого вибору між альтернативними варіантами дій: менш привабливими, але більш надійними; і більш привабливими, але менш надійними. Зрозуміло, що вибір другого варіанту завжди проблематичний і пов’язаний зі всілякими несприятливими наслідками, тобто з ризиком. Такий діапазон аналізу дозволяє з’ясувати прояв у керівників виробництва тенденції до ризику в умовах вільного вибору економічних рішень різної трудності. Він також допомагає з’ясувати зв’язок між рівнем іх (керівників) професійної компетенції, досвідченості, обізнаності, як у справах підприємства, так і навколишнього середовища, з одного боку, і мотивами поведінки, характером прийнятих рішень, а звідси, підвищеної або зниженої схильності керівників підприємств до ризику, з другого боку.
Проект переліку ризиків та заходів щодо їх зменшення. Передбачається, що ЕСКО буде працювати з постачальниками комунальних послуг, споживачами (громадськими, житловими та комерційними будівлями). ЕСКО впроваджуватиме енергозберігаючі заходи, використовуючи власні, кредитні, бюджетні кошти або фінансування клієнта, та повертатиме вкладені кошти разом із платою за свої послуги з досягнутої економії енергії та витрат.
Зрозуміло, що така діяльність пов'язана з певним колом проблем, які доведеться вирішувати в ході реалізації проекту.
Для цього на початковій стадії реалізації проекту повинні бути виявлені всі можливі ризики, які в тому чи іншому обсязі можуть вплинути на процес реалізації енергозберігаючих заходів та енергосервісної діяльності в цілому.
В цьому розділі планується окреслити можливі ризики та здійснити їх комплексне групування по основним типам і групам споживачів. При аналізі запропонованих варіантів заходів щодо усунення ризику слід враховувати, що всі ризики знаходяться у діалектичній та кореляційній залежності, тобто нівелювання чи компенсація одного ризику може специфічно вплинути (позитивно чи негативно) на інший вид ризику.
Ризик впровадження
Загальний опис ризику. Даний вид ризику проявляється у тому, що в ході реалізації проекту не буде досягнуто кінцевих (результуючих) показників:
§ не вдається налагодити ефективний виробничий процес;
§ фактичний рівень економії енергії виявиться меншим за очікуваний;
§ підприємство не може вийти на свої задекларовані виробничі потужності;
§ проект буде не повністю реалізований незважаючи на залучення необхідних ресурсів;
§ витрати на впровадження виявляться вищими ніж це попередньо очікувалось.
Механізм виявлення ризику. Ризики пов'язані з проблемами налагодження ефективного виробничого процесу, виходом підприємства на раніше задекларовані потужності, неповна реалізація проекту в зв'язку з перевищенням витрат в ході його реалізації та досягнення меншого за очікуваний рівня економії енергії виявляються в ході ретельного, систематичного, контролю та моніторингу процесу реалізації проекту. Механізм детермінації таких ризиків може здійснюватись через процедуру авторського нагляду та поетапного фінансового контролю.
Для своєчасного визначення даних видів ризику слід здійснювати не лише проміжний контроль термінів виконання робіт та дотримання графіку будівництва (реконструкції, модернізації та ремонту), але й проводити якісну оцінку параметрів енергозберігаючого проекту, визначати правильність реалізації проектних рішень, проводити якісний контроль основних структурних елементів будівлі та обладнання, що встановлюється (реконструюється чи модернізується), здійснювати порівняння нормативних вимог та проектних значень з фактично досягнутими показниками. Поряд з цим постійно здійснюється фінансовий та бухгалтерський контроль за витратами в ході реалізації проекту. Здійснюється постійне порівняння планових та фактичних сум задекларованих витрат.
При цьому здійснюється документальне оформлення та посвідчення всіх виявлених відхилень в розрізі конкретних етапів робіт та структурних елементів конструкцій проекту. Здійснюється їх попередня оцінка, проводиться прогноз майбутніх фінансових витрат та виконується кореляційно-дисперсійний аналіз існуючих відхилень з виявленням всіх можливих взаємозв'язків та комплексного окреслення системи чинників, що здійснюють вплив на проект. Організується групування даних чинників за характером впливу на процес реалізації енергозберігаючих заходів (позитивний чи негативний вплив).
Наслідки ризику. Оскільки, ЕСКО лише розпочинає свою діяльність (у даному регіоні), тобто не має визначеного кола споживачів, постійних власних клієнтів, свого іміджу та твердої репутації на ринку, діяльність, коли декларується і планується одне, а виходить інше (хотіли як краще, а вийшло як завжди), призведе до відсутності попиту на свої продукцію (споживчий ризик), ускладнить фінансовий стан компанії (за рахунок відшкодування взятих на себе зобов'язань) та в кінцевому випадку може призведе до банкрутства та ліквідації організації.
Заходи усунення ризику. Слід особливо підкреслити, що нівелювання даного ризику слід здійснювати до завершення реалізації проекту. Тобто, механізм виявлення для даного виду ризику виступає у якості першочергового та необхідного критерію, який дозволить здійснити ряд запобіжних заходів та повністю або частково уникнути даний ризик. Початок усунення даного виду ризику після завершення реалізації проекту виявиться або конструктивно неможливим, або буде потребувати витрат, які співставні чи, навіть, перевищують величину коштів, які витрачені на здійснення енергетичних заходів. Серед можливих заходів по усуненню даного виду ризику слід виділити такі:
¨ персоніфікація відповідальності за кожним виконавцем, по кожному етапу реалізації енергозберігаючих заходів та по кожному елементу конструкції. Має бути сформована чітка ланка відповідальних осіб від енергоаудиту, проектування та постачання до монтажних, будівельних та пусконалагоджувальних робіт. Діяльність даних спеціалістів повинна бути належним чином організована та узгоджена, щоб прийняття рішень між ними відбувалося шляхом консенсусу інтересів та реалізувався механізм обов'язкового повноцінного інформаційного забезпечення між ними;
¨ встановлення різноманітних штрафних санкцій за недотримання планових показників проекту чи відхилення від завданих значень;
¨ попереднє резервування капіталовкладень у розмірі достатньому та усунення непередбачуваних подій в ході реалізації енергозберігаючих заходів;
¨ високий рівень підготовки проекту та використання мінімальних показників економії ресурсів в ході реалізації проектних рішень;
¨ враховуючи, що основною складовою витрат на енергозберігаючі заходи є витрати на обладнання та устаткування, слід проводити систематичну диверсифікацію постачальників, зменшення посередницької ланки між виробником та енергосервісною компанією, укладання між виробником та енергосервісною компанією взаємовигідних довгострокових договорів на взаємовигідній основі (пільги, знижки, першочерговість поставок обладнання). Для реалізації даного заходу на підприємстві має бути створений відділ матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) чи конкретна служба за делегуванням їй цілого комплексу повноважень та відповідальності по поставці енергозберігаючого обладнання, матеріалів та устаткування. Для забезпечення ефективної та результативної діяльності даним відділом повинна широко використовуватись логістика та схеми і моделі математичного програмування
2. Споживчий ризик
Загальний опис ризику. З точки зору ринкових методів господарювання та основних концепцій "ринку споживача" саме цей вид ризику визначається як основний та першочерговий з точки зору реалізації будь-який заходів у розвинутій економічній системі.
Його зміст полягає в тому, що без певної потреби споживачів, без наявності стратегічного набору видів продукції, робіт, послуг, які користуються попитом – створення та функціонування організації є процесом недоцільним та збитковим (збитки лягають на плечі засновників).
Механізм виявлення ризику. Процес виявлення даного виду ризику повинен починатися з:
¨ попереднього маркетингового дослідження ринку (об'єм ринку, стратегічна сегментація, споживачі, конкуренти, товари замінники, нові конкуренти, вхідні бар'єри, державне регулювання);
¨ аналіз наявних фінансових ресурсів та визначення їх необхідного розміру для завоювання певної частки ринку (рекламні акції та компанії, цінові знижки на початковому етапі створення компанії, інші представницькі витрати).
Наслідки ризику. Даний ризик також загрожує втратою певного кола споживачів для енергосервісної компанії (від якоїсь певної невеликої частки до всього потенційного ринку). "Позитивним" моментом даного ризику є те, що наслідки даного ризику можливо усунути шляхом реалізації комплексу маркетингових заходів та гнучкої цінової політики компанії.
Заходи усунення ризику. Практично всі види заходів щодо усунення даного ризику реалізуються через впровадження комплексу маркетингу на підприємстві. Від повинен включати такі моменти:
1) ринковий аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства;
2)окреслення основних потреб споживачів на даному ринку;
3)визначення потенційного кола клієнтів ЕСКО;
4)пошук варіантів задоволення основних потреб клієнтів енергосервісної компанії;
5)вибір ефективної стратегії конкуренції;
6)прогнозування та визначення тенденцій розвитку ринку;
7)розробка та реалізація результативної рекламної компанії;
8)налагодження зворотнього зв'язку з споживачами;
9)вибір форм і методів роботи з клієнтами ЕСКО (формування методики роботи та основних принципів системи заохочення та спілкування з споживачами);
10)формування та корекція стратегії та тактики бізнесу в довгостроковій та середньостроковій перспективі;
11)проведення продуманої цінової політики та аналіз цінових пропозицій та моделей розрахунків фірм-конкурентів;
12)активна участь у різноманітних тендерах, виставках, семінарах та компаніях щодо реалізації енергозберігаючих заходів, програмах захисту навколишнього довкілля, зменшення викиду парникових газів у атмосферу, боротьба за держане цільове фінансування та можливі податкові пільги для енергозберігаючих компаній.
Даний комплекс запобіжних заходів повинен починатися з створення відділу маркетингу на підприємстві. При цьому не менш важливим моментом є делегування широкого кола повноважень даному відділу. Він повинен відповідати не лише за проведення рекламної компанії та виконання репрезентативних функцій в рамках сфери діяльності компанії, але й на відділ маркетингу слід покласти функції щодо пропозицій та контролювання розробки нових видів продукції робіт та послуг (реалізація нових енергозберігаючих міроприємств), формулювання перспективної стратегії фірми, вибір основних методик реалізації тактичних та оперативних цілей компанії, проведення сегментації ринку за конкретними групами споживачів та вибір методики та схем впровадження існуючих енергозберігаючих заходів.
До інших заходів щодо ліквідації даного виду ризику слід віднести закріплення місцевими та регіональними органами влади гарантованого річного обсягу енергозберігаючих заходів для підприємств обласного та міського підпорядкування, громадських будівель, будинків з високім рівнем субсидування та інших дотаційних закладів.
3. Фінансовий ризик
Загальний опис ризику. Ризик недостатності, відсутності чи ненадійності джерел фінансування є характерним видом ризику в період структурних змін в економічній системі країни. Він проявляється в нездатності (неплатоспроможності) чи небажанні потенційних клієнтів ЕСКО вчасно та в повному обсязі розрахуватись по взятим на себе зобов'язанням, навіть, при наявності економії ресурсів чи зменшення комунальних платежів в наслідок впровадження енергозберігаючих технологій енергосервісною компанією.
Сюди слід також віднести інфляційні ризики, які здатні значним чином підірвати фінансовий стан підприємства та погіршити його платоспроможність.
Механізм виявлення ризику. Даний ризик визначається в ході попереднього аналізу фінансового стану потенційного клієнта ЕСКО. При цьому можливо користуватися існуючим аудиторським висновком, залучати на певних умовах (за кошти потенційного клієнта або за власний рахунок) аудиторську компанію чи проводити даний аналіз самостійно силами відділу контролінгу чи аудиторською групою компанії. В першу чергу ЕСКО мають цікавити такі моменти:
· рівень оплати підприємства у динаміці (за ряд років) за енергоносії та комунальні послуги;
· величина загальної кредиторської заборгованості підприємства, темпи та механізм її погашення чи накопичення;
· забезпеченість підприємства власними оборотними коштами;
· розмір статутного капіталу підприємства та його речове втілення (будівля, споруди, обладнання та устаткування, грошові кошти чи "надзвичайно цінна" документація інтелектуального характеру;
· співвідношення власного та запозиченого капіталу (коефіцієнти автономії, фінансової залежності, фінансового левериджу)…
Результати економічного аналізу за даними напрямками дослідження повинні бути належним чином згруповані та приведенні до одного кінцевого результату – наскільки реальним є повернення коштів енергосервісній компанії.
Наслідки ризику. Наслідком даного ризику є накопичення дебіторської заборгованості підприємства, при цьому цілком реальний її поступовий перехід в резерв сумнівних боргів ЕСКО. За таких умов підприємство охоплює криза неплатежів. зриваються поставки обладнання і матеріалів по іншим об'єктам, накладаються штрафні санкції по податковим платежам, для погашення яких беруться короткострокові кредити банку (під високі відсотки, які також слід швидко віддавати), тобто, підприємство залазить у боргову яму вилізти з якої можливо лише через механізм ліквідації або санації підприємства.
Якщо ж неплатежі незначні (по деякому невеликому об'єкту), то це все-рівно спричинює втрату підприємством прибутку, збільшення розміру необґрунтованих податкових платежів, вимушене підвищення цін для інших споживачів, як захід компенсації можливих збитків – наслідок – втрата конкурентних переваг підприємства.
Заходи усунення ризику. Для ліквідації даного виду ризику підприємство може реалізувати наступний перелік заходів:
· встановлення відповідальності аудиторської фірми (чи власного підрозділу підприємства) за результати поданого ними висновку про фінансовий стан клієнта ЕСКО;
· широке використання механізму страхування ризиків;
· чітко організоване та продумане договірне регулювання механізму оплати послуг енергосервісної компанії. Щоб клієнту було надзвичайно невигідно прострочувати платежі чи, взагалі відмовлятись від оплати енергозберігаючих послуг. Додаткове гарантування оплати договорів власними ліквідними основними засобами замовника. Закріплення першочерговості вимог ЕСКО в ході можливого судового розгляду чи протягом процедури банкрутства чи реорганізації підприємства-боржника;
· використання лізингових схем у розрахунках;
· створення на підприємстві спеціалізованого відділу, який би займався контролем за вхідними потоками від постачальників, контролював би вихідні потоки по кожному енергозберігаючому заходу, проводив оцінку планових та фактичних розрахункових показників капітальних витрат та досягнутого рівня економії енергоресурсів після реалізації проекту, проводив спільно з відділом маркетингу формування та коректування загальної стратегії фірми, здійснював розробку перспективних фінансових планів та програм економічного розвитку підприємства (ЕСКО);
· дослідження потенціалу факторингових фірм регіону, визначення їхніх розцінок за послуги та використання їхніх можливостей при поверненні боргу від "безнадійних" боржників;
· створення на підприємстві дієздатного юридичного відділу, який би міг самостійно, без залучення додаткових посередників в ході судових та досудових процедур вирішувати питання повернення боргу та сплати штрафних санкцій ЕСКО. Обов'язкова наявність в даному відділі працівників з вирішення господарських спорів, знання ними механізму банкрутства, досудової та судової процедури санації боржника, специфіки ліквідації та реорганізації клієнта ЕСКО.
Дані заходи слід здійснювати комплексно, враховуючи їх системний, стратегічно-важливий характер та їх значення як для ЕСКО так і для потенційних споживачів компанії.
4. Ресурсний ризик
Загальний опис ризику. Даний ризик виникає внаслідок постійного коливання цін на енергоресурси.
Більшість теплогенеруючих підприємств України мають суттєву заборгованість за енергоносії, тому достатньо реальною є можливість цілковитого відключення даних споживачів від електро- та газопостачання. За таких умов важко говорити про економію, коли економити фактично нічого, адже режим відключення – це повна економія всіх видів енергетичних ресурсів.
Механізм виявлення ризику. Ризик виявляється в наслідок аналізу ситуації на світовому ринку. Необхідним є вивчення кола питань, що торкаються діяльності ОПЕК, ініціатив керівництва країни щодо зони вільної торгівлі на теренах СНГ та реальності їх впровадження, квота та розміри поставок російської нафти у країни Західної Європи, розмір експортного мита для російської нафти, що йде на експорт, початку та етапу здійснення сільськогосподарських робіт (посівна компанія, жнива, осіння польова компанія), ситуація з завантаженням нафтопроводу Одеса-Броди і т. ін. Дана ситуація повинна відслідковуватись спеціалістами відділу маркетингу енергосервісної компанії або спеціалізованим підрозділом, який би проводив комплексний аналіз ситуації, що склалася на внутрішньому на зовнішньому ринках, відслідковував би основні тенденції, робив прогнози на висновки по тих чи інших світових подіях чи зрушеннях у оточуючому середовищі проекту.
Наслідки ризику. У випадку справдження даного виду ризику підприємство може значно відхилитися від розрахункових (проектних, планових) показників енергозберігаючих заходів, що може мати як негативний так і позитивний вплив. При негативному варіанті розвитку подій термін окупності проекту може бути значно подовжено, або, враховуючи ті чи інші зміни та беручи до уваги існуючі інфляційні процеси, проект може взагалі виявитися неокупним (в варіанті дисконтованого терміну окупності проекту). В кінцевому випадку це може призвести до втрати основних надходжень до ЕСКО, так як вона існує саме за рахунок економії ресурсів (в першу чергу енергетичних) від енергозберігаючих заходів. Хоча при такому варіанті, економія ресурсів в абсолютному виразі все ж буде, тобто, в будь-якому випадку економія витрат за рахунок зменшення екологічних зборів та платежів.
Заходи усунення ризику. Даний ризик енергосервісній компанії важко усунути та важко ліквідувати, але у якості запобіжних заходів підприємство повинно закладати, проектні резерви, проводити визначення показників інвестиційної привабливості проекту виходячи з найбільш ймовірного діапазону вартості тих чи інших енергоресурсів. Тобто, основну увагу слід приділити проектним та передпроектним розрахункам та на цій стадії закласти можливі "амортизатори" настання ризикових подій, потім, вже в ході реалізації проекту проводити постійну корекцію існуючих проектних значень та зіставляти відповідно інвестиційні та фінансові потоки за даним проектом.
У якості заходів з підвищення енергоефективності бажано пропонувати такі варіанти, які базуються на переході від одного виду енергоносія до найбільш вигідного (дешевого) та найкращим є варіант, який базується на альтернативних джерелах отримання енергії (сонце, вітер, біогаз, термальні джерела енергії, енергія припливів та відпливів, торсіонні поля та інші джерела).
5. Регулятивний ризик
Загальний опис ризику. Даний ризик виникає в результаті прийняття компетентним органом юридично значущих рішень, як правило нормативного характеру (ВРУ, КМУ, місцеві органи самоврядування). Дані юридично-значущі рішення встановлюють або змінюють існуючу систему здійснення того чи іншого виду господарської діяльності. На сьогоднішній день активно розробляються варіанти проведення реформування комунального господарства та принципово нових підходів до житлово-комунальної політики держави.
Механізм виявлення ризику.Враховуючи те, що прийняття тих, чи інших регулятивних змін має певну процедуру, а самі проекти регулятивних змін є доступними для ознайомлення (тексти проектів друкуються в пресі, розміщуються на веб-сторінках, стосовно них проводяться громадські слухання та обговорення), це дає підстави вважати, що даний ризик є найбільш прогнозованим.
Наслідки ризику. в разі виникнення даного виду ризиків, можливими наслідками можуть бути: обмеження в проведенні конкретного виду діяльності, збільшення валових витрат,зміна процедур господарювання, отримання додаткових спеціальних дозволів, тощо.
Заходи усунення ризику. Враховуючи специфічність даного ризику та неможливість впливати на розвиток регулятивних змін на рівні законодавчої та виконавчої влади, найбільш ефективним заходом усунення негативних наслідків його виникнення є систематичний контроль та аналіз за змінами в нормативно-правовому полі та, при виникненні ймовірності виникнення негативних наслідків, заздалегіть вжити заходи щодо їх мінімізації.
6.Бюрократичний ризик
Загальний опис ризику. Даний ризик в діяльності підприємства виникає в результаті взаємодії з органами державної влади та управління, зокрема при отриманні спеціальних дозволів ( ліцензії, сертифікати, погодження, патенти т.ін.).
Механізм виявлення ризику. Ризик виявляє себе в формі протидії, або бездіяльності конкретних працівників, уповноважених приймати принципові рішення при отриманні підприємством спеціальних дозволів. Класичним прикладом даного виду ризиків є прагнення чиновника отримати матеріальну винагороду за надану послугу, або лобіювання чиновником ітересів “карманної фірми”.
Наслідки ризику. Наслідком виникнення даного ризику є збільшення термінів отриманя спеціальних дозволів, а як наслідок, затримка в виконанні роботи, чи окремої програми.
Заходи усунення ризику. Заходами усунення ризику є ретельна підготовка попередньої документації (обладнання), в разі необхідності, звернення до підприємств, які спеціалізуються саме на отриманні таких дозволів.
7.Адміністративний ризик
Загальний опис ризику. Під адміністративним ризиком слід розуміти непередбачувану діяльність органів державної влади та/або окремих посадових осіб з приводу прийняття ними властних рішень, прямим або опосердкованим наслідком яких може бути негативний вплив на діяльність підприємства.
Механізм виявлення ризику. Даний ризик може проявляти себе в створенні груп тиску (в т.ч. з представників органів державної влади). Слід зазначити, що тиск може здійснюватись, як безпосередньо на працівників підприємства, так і на контрагентів підприємства. Крім того, виявляти себе цей ризик може і в прийнятті рішень, які можуть вступати в протиріччя з інтересами проекту, зокрема при прийнятті рішень колегіальними органами, а також в разі зміни керівництва державних органів з більш лояльних на менш лояльних до підприємства.
Наслідки ризику. Наслідками виникнення даного ризику можуть бути значні ускладнення в реєстрації підприємства та його подальшої діяльності, зниження активності співпраці з боку клієнтів.
Заходи усунення ризику. Необхідність систематичного підтвердження позитивного іміджу підприємства, підтримання стосунків з керівниками органів державної влади та управління, утримання кваліфікованого штату комунікабельних працівників, висвітлення діяльностів засобах масової інформації.
Основними методами управління ризиками є:
· уникнення ризику
· зниження міри ризику
· прийняття ризику.
Уникнення ризику означає відмову від реалізації заходу (проекту), пов'язаного з ризиком. Таке рішення приймається в разі невідповідності вказаним вище принципам. Наприклад, рівень можливих втрат, а також додаткові витрати, пов'язані із зменшенням ризику або передачею ризику іншій особі, неприйнятні для підприємця; рівень можливих втрат значно перевищує очікувану віддачу (прибуток).
Уникнення ризику є найбільш простим і радикальним напрямом в системі управління ризиком. Воно дозволяє повністю уникнути можливих втрат і невизначеності. В той же час, як правило, уникнення ризику означає для підприємця відмову від прибутку. Тому при необгрунтованій відмові від заходу (проекту), пов'язаного з ризиком, мають місце втрати від невикористаних можливостей. Крім того, слід враховувати, що уникнення одного вигляду ризику може привести до виникнення інших.
Зниження міри ризику передбачає скорочення або розмірів можливого збитку, або вірогідності настання несприятливих подій. Існує багато різних способів зниження міри ризику залежно від конкретного вигляду ризику і характеру підприємницької діяльності. Найчастіше воно досягається за допомогою здійснення попереджувальних організаційно-технічних заходів.
Одним з окремих випадків зниження міри ризику є передача ризику, що полягає в передачі відповідальності за ризик (повністю або частково) комусь іншому, наприклад, страховій компанії.
Заходи по передачі ризику означають передачу відповідальності за нього третім особам при збереженні існуючого рівня ризику. До них відносяться страхування, які має на увазі передачу ризику страхової компанії за певну плату, а також різного роду фінансові гарантії, поручительства і так далі
Передача ризику може також бути здійснена шляхом внесення до тексту документів (договірів, контрактів) спеціальних обмовок, що зменшують власну відповідальність при настанні непередбачених подій або передавальних ризик контрагентові.
Прийняття (збереження) ризику означає залишення всього або частини ризику за підприємцем, тобто на його відповідальності. В цьому випадку підприємець приймає рішення про покриття можливих втрат власними засобами. У певних обставинах (незначний ризик) дане рішення сповна виправдане.
Збереження ризику на існуючому рівні не завжди означає відмову від будь-яких дій, направлених на компенсацію збитку, хоча така можливість передбачена. Підприємство може створити спеціальні резервні фонди (фонди самострахования або фонд ризику), з яких вироблятиметься компенсація збитків при настанні несприятливих ситуацій. Такий метод управління ризиком називається самострахованием.
Норми поведінки керівника
Звичайно, усі працівники повинні матизагальну культуру, інтелект, порядність. Але особливе значення має їхній моральний потенціал. Основною етичною вимогою, якої слід дотримуватись у службових взаємовідносинах, є збереження гідності людини незалежно від того, яке місце вона посідає вієрархічній структурі. Спілкуючись на виробництві, люди часом травмують одне одного, а моральні травми часто-густо страшніші від фізичних.Одна з японських газет свого часу провела інтерв'ю з президентами великих компаній стосовно того, які якості й стандарти поведінки повинен мати керівник. Було названо такі: широта поглядів і глобальний підхід до проблем; перспективне передбачення та гнучкість; ініціативність і рішучість, особливо в умовах ризику; завзятість у роботі та безперервне навчання. Серед особистісних якостей відзначалися такі: вміння чітко формулювати цілі та установки; готовність вислуховувати думки інших; неупередженість, безкорисливість і лояльність; здатність повністю використовувати можливості підлеглих правильною їх розстановкою та справедливим ставленням до них; особиста привабливість; здатність згуртовувати людей і створювати їм сприятливу атмосферу [10, с. 76, 77]. Як бачимо, більшість якостей особистості керівника стосується саме моральних вимог. А ці вимоги у практичній діяльності ке...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора