Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокоритсування
Кафедра менеджменту
Індивідуальне завдання на тему:
“Розробка проекту впровадження вдосконалення існуючих видів робіт на ДП «Сарненський лісгосп»”
Підготувала:
студентка МО – 42
Михайлицька О.Ю.
Перевірив:
Скрипчук П.М.
Рівне, 2011
ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ І. Маркетинговий аналіз…………………………………………………..4
РОЗДІЛ ІІ. Технічний аналіз………………………………………………………11
РОЗДІЛ ІІІ. Екологічний аналіз…………………………………………………...12
РОЗДІЛ ІV. Інституційний аналіз………………………………………………...13
РОЗДІЛ V. Фінансовий аналіз……………………………………………………17
РОЗДІЛ VІ. Економічний аналіз………………………………………………….19
Висновок……………………………………………………………………………24
Список використаної літератури………………………………………………….25
Додаток 1
ВСТУП
Виробництво матеріальних благ і послуг становить основу життя і розвитку будь-якого суспільства. Воно не тільки забезпечує людей необхідними споживчими благами, а і є рушієм технічного прогресу й розвитку людини.
Виробництво має дві важливі сторони: воно одночасно є взаємодією людини з природою і сукупністю відносин між людьми.
У процесі виробництва люди також вступають у відносини між собою з приводу привласнення ресурсів, організації та управління. Такі відносини називаються виробничими. Розвиток суспільства – це одночасно й ускладнення та урізноманітнення виробничих відносин.
Об’єктом дослідження індивідуальної роботи є ДП “Сарненський лісгосп”.
Сарненський держлісгосп був створений у 1940 році. До його складу входило 4 лісництва, загальна площа угідь яких дорівнювала 37,3 тисячі гектарів. Нині в держлісгоспі 8 лісництв, а загальна площа угідь складає 52,5 тисячі гектарів. Крім того, діють одна заготівельна дільниця, нижній склад, цех з переробки дикоростучих плодів, та ягід, комплекс з переробки деревини , що відокремився у самостійне виробництво. Державне підприємство ”Сарненський лісгосп ” входить до складу Рівненського обласного управління лісового господарства, яке підпорядковане Державному комітету лісового господарства. Загальна площа лісгоспу складає 49,6 тис. га. в т.ч. покрита лісом 43,0 тис.га. Лісгосп розташований на території Сарненського адміністративного району.
Підприємство є юридичною особою, яке здійснює свою діяльність на основі, і відповідно до чинного законодавства України, та Статуту, який затверджується Органом управління майном.
Підприємство веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютний, та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням. Майно лісгоспу становлять основні фонди, та оборотні засоби, кошти, а також інші цінності. Статутний фонд підприємства утворюється Органом управління майном, і становить 5009300 грн.
РОЗДІЛ І. МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ
Український ринок лісопродукції є одним із найбільш перспективних у Європі.
Обсяг реалізації за 2010 рік склав 34546.8 тис.грн., в т.ч. на експорт 14023.4 тис.грн.
За 2010 рік підприємством посаджено 432 га лісових культур, в тому числі на принятих землях 150 га. Вирощено 5356 тис.шт. садивного матеріалу. Заготовлено 2614 кг лісового насіння. Посаджено 6 га плантацій. Об’єм заготівлі деревини від всіх видів рубок склав 143.5 тис.м3, в тому числі від головного користування 56.3 тис.м3.
Експорт. За попередньою оцінкою в 2009 році з території України було експортовано близько 1,3 млн. кбм круглого лісу на суму 53,7 млн. доларів США (Для порівняння у 1999 році ці цифри склали 1,2 млн. кбм та 55,6 млн. доларів США). На підприємства системи Держкомлісгоспу припадає більше половини (51% проти 34% в 1999 році) об’єму експорту у грошовому еквіваленті. Решта надходжень отримана іншими експортерами, серед яких переважають приватні фірми (43%) і фізичні особи (5%). Міжнародна торгівля привабила підприємства самої різної спеціалізації: від футбольних клубів, фермерських кооперативів і судоремонтних заводів до валютних магазинів і спеціалізованих лісообробних виробництв. В західних областях значні об’єми деревини продаються фізичними особами. В 2008 році надходження від експортних поставок на одне знеособлене державне підприємство Держкомлісгоспу перевищили 100 тис.$, тоді як для інших фірм цей показник був близько 45 тис.$, фізичних осіб -18 тис.$. Проте по кількості, державних експортерів круглого лісу у три рази менше ніж приватних. Це свідчить про те, що серед експортерів українського лісу у круглому вигляді монополістів немає.
Рис.1 Експорт деревини у круглому вигляді з території України у 2009 році, $
Кількість фірм які купляють в Україні круглий ліс близька до загальної кількості експортерів, - біля 750. Серед них переважають невеликі покупці, що обмежуються 1-3 машинами, або вагоном круглого лісу. При цьому підприємства Держкомлісгоспу прагнуть до розвитку торгового співробітництва з більш крупними покупцями. Основний обсяг експорту круглого лісу направляється у Туреччину (28,4%), Словаччину (19,6%), Польщу (12,2%), Угорщину (10,7%). Динамічно розвивається торгівля з Іспанією, Австрією, Чехією, Литвою. Значна частина фірм, що купують українську деревину перепродують її у треті країни і(або) іншим фірмам. Доля реекспорту в 2000 році склала більше 30% від загального обсягу експортних продаж.
Аналіз територіальних закономірностей торгівлі свідчить, що успіхи приватного бізнесу визначаються його перевагою в експорті круглого лісу із прикордонних областей західної частини країни (36% загального об’єму продаж), столиці України міста Києва (16,7%) та областей, що мають портові міста на узбережжі Чорного моря (8%) (рис.1).
В сортиментній структурі загального експорту круглої деревини переважають пиловник (біля 700 тис. кбм з яких біля 370 тис. кбм експортовано підприємствами Держкомлісгоспу) та технологічна сировина (більш ніж 320 тис. кбм, майже повністю поставки Держкомлісгоспу). Об’єми поставок балансів та будівельного лісу значно менші. Спостерігається істотна різниця в структурі експорту державних і приватних підприємств. Якщо держлісгоспи експортують достатньо весь спектр сортиментів круглого лісу, то приватні постачальники спеціалізуються на продажу пиловника. У зв’язку з цим ціна знеособленого кубометру, що продається приватними фірмами значно вища.
Породна структура експорту має чітко виражені регіональні особливості. Приватні фірми лідирують по поставках ялини, ялиці, бука, а також рідких твердолистяних порід, таких як черешня, клен-явір, що ростуть у західних областях. На долю держлісгоспів приходяться основні об’єми експорту сосни, вільхи та берези. В 2000 році на державні лісогосподарські підприємства прийшлось 60% загального обсягу (кбм) експорту круглої дубової деревини, але інші експортери отримали рівні з державними підприємствами валютні надходження. Це пояснюється тим, що державні лісогосподарські підприємства експортували значний об’єм пиловника 3 сорту, тоді як приватні фірми ним практично не торгують.
Імпорт. У загальному обсязі імпорту лісопродукції круглий ліс займає лише 7.6%. У 2008 році в Україну завезено 70,4 тис. кбм на суму 3,8 млн. доларів США. В основному в Україну імпортується пиловник (96,8%). Основна його частина приходиться на березовий кряж, який купує в Росії фірма Одек (Рівне) і хвойний пиловник, який поставляється з Росії і Бєларусі для великих підприємств сходу України (Криворізький залізобетонний комбінат 13,2%, шахта «Комсомолець Донбасу» - 6%, Фанпліт - 6,4%, Криворіжсталь 5,4% і т.д.)
Середні ціни імпортованої деревини орієнтовно на 10% нижчі від експортних цін, але вищі від цін внутрішнього ринку. Однак, деякі підприємства поки що віддають перевагу торговим зв’язкам, що склалися ще за радянських часів.
Варто підкреслити, що лісове господарство і лісопиляння - одні з небагатьох видів діяльності, що мають в Україні позитивне співвідношення між експортом і імпортом (рис.2). Продукти більш глибокої переробки деревини, зокрема плити, целюлозу, газетний папір та папір для письма, паперову тару і картон Україна змушена імпортувати.
Рис. 2 Структура експорту та імпорту лісопродукції в 2008 році, $
Оцінюючи ситуацію в цілому, варто визнати, що лісовий зовнішній ринок України, знаходиться в стадії формування. На цьому етапі торгівля лісопродукцією має ряд особливостей, які в цілому знижують її економічну ефективність:
Як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку попит на низькоякісну і маломірну деревину (технологічна сировина, баланси, пиловник 3 сорту і т.п.) значно нижче, ніж наявні можливості її заготівлі і продажу. В зв’язку з цим розвиток виробництв, що переробляють низькоякісну деревину (целюлозно-паперових комбінатів, плитні заводи) та пошук зовнішніх споживачів цієї продукції - життєво важливі для лісового сектору України;
Українські продавці деревини представлені підприємствами, які здатні запропонувати відносно невеликі обсяги продукції. Це ускладнює або виключає контакт із крупними західними кампаніями, зацікавленими у великих і постійних поставках. Відсутність крупних продавців, насамперед, погіршує можливості торгівлі деревиною, використовуваної для глибокої переробки в целюлозно-паперовій і плитній промисловості;
Українські продавці не мають досвіду торгівлі, погано знають кон'юнктуру, вимоги і традиції західних ринків. Діючі в Україні стандарти поки що не відповідають західним;
На експортному ринку української лісопродукції, з боку продавців, велика частка посередників, що заробляють на значній різниці між внутрішніми й експортними цінами;
Відсутні чи слабко розвинені аналітичні та інформаційні служби, які аналізують стан ринку лісопродукції, що є обов'язковим елементом цивілізованого ринку. По суті, інформація про експортну торгівлю фрагментарна і мало доступна, а про внутрішній ринок практично відсутня.
Конкуренти ДП «Сарненський лісгосп»:
Володимирецький лісгосп
Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства
Радомишльське лісомисливське господарство
Краснопільський лісгосп
Івано-Франківське лісове господарство
Соснівський лісгосп
Виноградівське лісове господарство
Дарницьке лісопаркове господарство
Новоайдарське лісомисливське господарство
Буковинська Універсальна Біржа
Клесівський лісгосп
Костопільське лісове господарство
Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства
Визначення конкурентоспроможності підприємств на основі ключових 11 факторів успіху наведені у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2.
Визначення конкурентоспроможності
Ключові фактори успіху
Ваги факторів
Клесівський лісгосп
Костопільське лісове господарство
ДП «Сарненський ліісгосп»
Дарницьке лісопарк ліс господарство
Соснівський лісгосп
Івано-Франківське лісове господарство
Реклама
0,03
3
4
4
3
5
4
Види робіт
0,09
5
4
4
4
4
4
Розробка нових продуктів
0,06
5
4
3
4
4
5
Технічне обслуговування
0,12
4
4
4
3
4
3
Своєчасна доставка
0,13
5
5
5
5
5
5
Репутація
0,03
4
5
5
5
5
4
Якість
0,15
5
4
5
4
5
4
Вартість технологій
0,11
3
4
3
4
3
3
Ціна
0,14
4
4
4
2
3
3
Асортимент
0,06
4
5
4
5
3
5
Фінансова стабільність
0,08
5
5
5
4
5
4
Середньозважена оцінка
1
4,3
4,4
4,2
3,9
4,2
4
Ціни на лісопродукцію наведені у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Ціни на лісопродукцію:
Найменування
асортименту
Одиниця виміру
Сорт
Діаметр,
см
Ціна з ПДВ
Береза
М.куб
1
2
1
2
1
2
16-24
16-24
26 >
26 >
24-35
24-35
300,00
280,00
330,00
320,00
810,00
749,00
Ясен
М.куб
1
2
1
2
36-39
36-39
40-49
40-49
1081,44
1020,96
1281,00
1083,96
Клен
М.куб
1
2
1
2
1
2
24-35
24-35
36-39
36-39
60 >
60 >
720,00
550,80
1000,80
799,08
1598,40
1098,00
Дуб
М.куб
1
2
1
2
24-35
24-35
40-49
40-49
1610,00
1230,00
3360,00
2940,00
Запровадження нових, та вдосконалення існуючих видів робіт можна проводити шляхом:
1. Дослідження існуючого ринку.
2. Детальне поглиблення та вивчення діяльності, та можливостей потенційних конкурентів.
3. Випуск пробної партії товару.
4. Вивчення можливостей доставки товару. На даний час у підприємства є наступні можливості доставки:
– власним транспортом прямо до споживача.
– найняти транспортну фірму.
– власним транспортом до посередника, зокрема у Одесу, Харків, Київ.
РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНІЧНИЙ АНАЛІЗ
У 2008 році на ДП “Сарненський лісгосп” було повністю оновлено виробниче обладнання. Було закуплено нову техніку (трактори, погружчики, крани…),переоснащено майданчик для розгрузки продукції.
Економічний ефект від оновлення основних засобів перевершив очікуванірезультати у 1,5 рази. Було проаналізовано здібності персоналу, адже наявні менеджери не змогли проаналізувати і передбачити зміни коефіцієнта використання потужностей і, як наслідок, з’явилися простої і додатковів втрати.
Етапи виконання проекту:
Аналіз поточної ситуації на підприємстві: які потужності використовує на даний момент підприємство; вільні залишки потужностей; час за який підприємство зможе наростити воробництво до використання максимальних потужностей; умови нарощення виробництва; оцінка наявного персоналу, показників ефективності його роботи; оцінка частки ринку, умов виходу на інші ринки.
Мета аналізу управління підприємством – виявити резерви підвищення результативності виробництва за рахунок збільшення його обсягу при кращому використанні наявних трудових ресурсів.
2. Визначення масштабу проекту, обмежень, які можуть виникнути при реалізації проекту і умови, при яких їх можна ліквідувати.
Можливими ризиками при реалізації проекту є:
– неважливість введенного виду роботи, несприйняття його потенційними покупцями
– проблеми при пошуку каналів розподілу ( необхідно залучити кваліфікованих працівників для пошуку покупців, посередників, а також для професійної оцінки і планування проекту);
– юридичні проблеми при оформленні дозволів, договорів (звернутися за допомогою до юристів);
– проблеми при визначенні масштабів і показників ефективності проекту.
3. Складання плану робіт, передбачає визначення термінів початку реалізації проекту, необхідні документи, стан переговорів для укладання контрактів, оцінка організаційно-підготовчих робіт, зокрема визначення робіт і фірм, які будуть виконувати ці роботи, визначення обов’язків кожного учасника проекту.
4. Розрахунок витрат на реалізацію проекту, зокрема приведення сумарного обсягу витрат до єдиного часу і валюти; урахування рівня інфляції при розрахунку витрат; урахування затримки в розрахунках.
5. Матеріально–технічне забезпечення, тобто номенклатура і кількість матеріалів і комплектуючих виробів на одиницю продукції і програму виробництва; ринок сировини і матеріалів, постачальники, їх надійність, альтернативні варіанти постачань; розміщення замовлень і форми контрактів; організація контролю за постачаннями; спеціальний аналіз особливо критичних видів сировини і матеріалів (електроенергії, енергоносіїв, води).
6. Поточні витрати виробництва і збуту – конкретизується вся інформація, викладена на попередніх етапах.
РОЗДІЛ ІІІ. ЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
Метою екологічного аналізу є встановлення впливу проекту на навколишнє природне середовище, оцінка всіх вигод і витрат, понесених внаслідок цього впливу, та формування заходів, необхідних для пом’якшення або запобігання шкоди довкіллю під час здійснення проекту.
Наслідки впливу проекту на навколишнє середовище являють собою новий стан компонентів природно-виробничої системи, які виникли у результаті порушень або забруднення одного з елементів екологічної системи. Форми порушень або забруднення, як правило, явні, виявляються відразу ж після впливу, а ось наслідки порушень можуть впливати на компоненти екосистеми тривалий час. У проектному аналізі наслідки впливу проекту оцінюються тоді, коли можна визначити окремі показники екосистеми до реалізації проекту та після або в зоні дії проекту та за його межами.
Елементи екологічного аналізу проекту присутні на кожній стадії його життєвого циклу, тобто дослідження навколишнього середовища здійснюється як на стадії визначення можливостей реалізації проекту (попередня ідентифікація), так і на етапах відбору альтернатив реалізації проекту, поточного моніторингу і заключної оцінки проекту.
На стадії генерації ідеї проекту визначаються категорія і тип проекту. Проект, який буде реалізуватися, належить до категорії Б, тобто до проектів зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, але до яких можна швидко застосувати заходи, спрямовані на пом’якшення цього негативного впливу.
Екологічний нагляд проекту включає моніторинг його регулярного щоденного функціонування, необачностей і нещасних випадків. Програма моніторингу забезпечує зворотний зв’язок з дійсним екологічним станом та впливом на навколишнє середовище порівняно з тим, що був запланований на стадії аналізу.
РОЗДІЛ ІV. ІНСТИТУЦІЙНИЙ АНАЛІЗ
Організаційна структура ДП “Сарненський лісгосп” наведена в додатку 1.
Вимоги до працівників різних посад наведені у таблиці 4.1.
Найменування посад
Професійний досвід
Вища освіта
Знання мови
Наявність звязків
Уміння керувати автомобілем
Комуніка- бельність
Здатність до логічного аналізу
Чесність
Менеджер по збуту
+
+
+
+
Бухгалтер
+
+
+
Економіст
+
+
+
+
Маркетолог
+
+
+
+
Інженер-проектувальник
+
+
+
Начальник виробництва
+
+
+
Юрист
+
+
+
Водії
+
+
+
+
Згідно штатного розпису на 2010 рік в основному виробництві задіяна 89 осіб (89 чоловік основного виробництва та 94 чоловіка – допоміжний персонал). До допоміжного виробництва відносяться: транспортна дільниця, механічна дільниця, енергетична дільниця, водії. У таблицях 4.1.–4.2. наведені розрахунки основних показників персоналу на підприємстві, зокрема аналіз фонду робочого часу, оплати праці, динаміки і структури персоналу та аналіз руху персоналу.
Таблиця 4.1
Трудові ресурси підприємства
№
п/п
Показники
Минулий рік
(2009)
Звітний рік
(2010)
1
Товарооборот, тис.грн
15258,9
17343,1
2
Чисельність працівників на поч. року, осіб
119
122
3
Чисельність працівників на кін. року, осіб
116
121
4
Чисельність прийнятих на роботу, осіб
17
7
5
Чисельність звільнених з роботи осіб у т.ч.
за власним бажанням;
2
3
за порушенням труд. дисципліни;
-
-
за скороченням;
-
-
за інших причин;
1
0
6
К-ть неявок у розрахунок на 1-го працівника
28,6
24,7
7
Фонд оплати праці, тис.грн.
2597,5
2956,6
Таблиця 4.2
Аналіз динаміки та структури персоналу.
Показники
Станом на
Відхилення
початок мин. року 2009
кінець мин. року 2009
кінець звітн. року 2010
від поч.мин. року
від кін.мин. року
осіб
%
осіб
%
осіб
%
осіб
%
осіб
%
Персонал підприємства всього
90
100
116
100
121
100
29
0
5
0
у тому числі
1
Персонал управління
19
18,10
21
18,48
23
20.48
4
2,38
2
2,00
2
Виробничий персонал
64
65,57
80
68,97
83
71,36
6
8,79
3
5,39
2.1
Основне виробництво
29
29,71
42
36,21
40
34,56
11
4,85
2
1,80
2.2
Допоміжне виробництво
35
35,60
42
36,21
43
37,23
8
1,37
1
1,02
3
Допоміжний персонал
11
10,96
15
12,93
15
12,93
1
1,95
0
0,00
Таблиця 4.3.
Аналіз руху персоналу
№
Показники
Минулий рік (2009)
Звітний рік (2010)
Відхилення
п/п
1
Чисельність працівників
- на початок року, осіб;
119
122
3
- на кінець року, осіб;
122
132
10
- середньооблікова;
104
118.5
14.5
2
Коефіцієнт обороту з прийняття, %
26.92
7.59
-19.33
3
Коефіцієнт обороту із звільнення, %
3.85
3.37
-0.47
4
Коефіцієнт плинності, %
2.59
0.00034
-2.59
На проект розширення виробництва чинять вплив різноманітні зовнішні і внутрішні фактори:
Зовнішні фактори:
1. Законодавча база України
1.1. Недостатнє регулювання діяльності монополістичних підприємств
1.2. Невідповідність державних стандартів якості міжнародним
1.3. Мала підтримка вітчизняних підприємств у порівнянні з іноземними.
2. Система засобів масової інформації
2.1. Завищені ціни на рекламні послуги
2.2. Безконтрольний вихід реклами неякісної продукції
3. Споживачі
3.1. Зміна смаків споживачів
3.2. Низька купівельна спроможність споживачів
4. Конкуренти
4.1. Велика частка ринку, яку займають конкуренти
4.2. Нечесна конкуренція
4.3. Висока якість продукції конкурентів
4.4. Ефективна діяльність служби збуту
5. Постачальники
5.1. Низька якість сировини
5.2. Завищені ціни на сировину
5.3. Невчасні строки поставки
Внутрішні фактори:
1. Маркетинг
1.1. Невизначеність цілей маркетингу
1.2. Непрофесійна організація маркетингової діяльності
1.3. Низький контроль маркетинговою діяльностю
1.4. Невизначеність завдань і функцій маркетингу
2. Персонал
2.1. Низька кваліфікація персоналу
2.2. Брак досвіду у працівників маркетингового відділу
2.3. Незацікавленість працівників у досягненні цілей підприємства
2.4. Висока плинність кадрів
2.5. Велика кількість прогулів без поважних причин
2.6. Недостатня кількість висококваліфікованого персоналу
3. Фінанси
3.1. Неконтрольоване використання коштів на маркетинг
3.2. Неефективний розподіл коштів на маркетинг
4. Продукція
4.1. Висока собівартість продукції
4.2. Малий асортимент
4.3. Неяскравий дизайн упаковки (пляшки)
Для підвищення ефективності проекту відділу кадрів необхідно буде збільшити кількість працівників, зокрема маркетолога, технолога, працівників цехів розливу, солодовні, технічної дільниці, механіків і водіїв. Також плануються заходи для підвищення мотивації персоналу до праці (надання пільг, безкоштовних путівок, квитків до театру, доплат, премій та ін.).
План вирішення проблеми, що склалася на ВАТ “Рівень” повинен включати всі сторони проблеми. Першочерговими для вирішення мають бути наступні дії:
1. Аналіз роботи служби маркетингу, зокрема:
– використання коштів на рекламу,
– планування рекламних заходів і вибір джерел рекламування,
– розробити стратегію цінової і маркетингової служби.
2. Аналіз персоналу:
– підвищення кваліфікації працівників,
– підбір на керівні посади досвітченого персоналу з досвідом роботи, адже восновному до служби маркетингу обирають працівників з тих що є в організації шляхом переведення на інші посади, що частіше за все не мають спеціальної освіти.
3. Організація роботи служби дослідження ринку, а саме:
– аналіз діяльності конкурентів,
– вибір ринків, де можливе розширення діяльності підприємства,
– налагодження каналів збуту продукції,
– вибір цільових сегментів ринку збуту, а також торгівельних організацій.
4. Провести аналіз джерел реклами, виявити ті що дають найбільший ефект від їх діяльності, продовжувати роботу лише з тими, що дають позитивний результат і сворюють позитивний імідж для організації.
5. Залучення експертів для розробки рекомендацій у плануванні витрат і засобів при розробці маркетингової стратегії.
6. Необхідно оновлювати технологію щоб оптимізувати витрати на виробництво.
7. Аналіз партнерів і постачальників продукції з метою виявлення їх недоліків, слабких сторін, кількості запізнень у поставках, кількості поставленої бракованої продукції, а також продукції неналежної якості і продовжувати роботу лтше з добросовісними постачальниками або вести пошук нових, більш надійних.
8. Організація служби контролю за цільовим використанням коштів.
РОЗДІЛ V. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ
На підприємстві існує чітка система контролю за якістю продукції, але відділ продаж я пропоную вдосконалити. І тому пропоную впровадження певних заходів щодо покращення діяльності підприємства у сфері продаж. Головним завданням підприємства є здійснення підприємницької діяльності спрямованої на отримання прибутку, а також задоволення на підставі одержаного прибутку соціально-економічних інтересів членів трудового колективу.
В наш час Україна прямує до європейського стилю господарювання. Конкуренція зростає, ефективність просування товару знижується, а могутні зарубіжні виробники добре володіють всіма засобами і методами для завоювання симпатій споживача. Все це практично не залишає шансів на успіх тим, хто вкладає чималі засоби в розробку і виробництво нових товарів.
Основні заходи реорганізації функціонального управління
Перш ніж впроваджувати заходи по розширенню, відділу маркетингу потрібно провести маркетингове дослідження. Основне призначення маркетингових досліджень – забезпечення маркетингового менеджера всією інформацією, необхідною йому для виконання функціональних обов’язків, а саме: аналізу, розробки маркетингових стратегій, планування, контролю і регулювання маркетингової діяльності.
Фінансові ресурси необхідні для здійснення проекту. За допомогою економічних розрахунків встановлено мінімальну суму проекту, яка становить 444,87 тис. грн. Зменшення розрахованої суми може призвести до надання послуг нижчої якості та зменшення кількості клієнтів, що є небажаним.
Термін окупності проекту. При сьогоднішньому стані економіки термін окупності проекту складає 5 місяців. При поліпшенні ситуації в економіці та знижені ціни на пальне період окупності проекту зменшиться.
Очікуваний середньорічний прибуток. Виходячи із кризи, яка зараз панує в світі та Україні середньорічний чистий прибуток становить 108,03 тис. грн.
Ефективність проекту. Проект є ефективним, оскільки послугами аналогічних підприємств користується багато людей. Крім цього ефективність послуг нашого агенства буде найвищою. Також проект передбачає отримання високого прибутку та його окупності за короткий термін.
Для визначення забезпеченості виконання проекту обладнанням, розрахунки проводимо у таблиці 5.1.
Таблиця 5.1.
Забезпеченість обладнанням, та інвентарем.
№ з/п
Найменування
Необхідна кількість
Ціна за 1 шт, грн..
Загальна вартість,грн.
1.
Робочі столи
5
145
725
2.
Комп’ютерні столи
2
235
470
3.
Стільці
10
45
450
4.
Комп’ютери
2
4560
9120
5.
Копіювальний апарат
1
680
680
6.
Однобічний фугувальний верстатверстат
2
18600
37200
7.
Реймусовий
верстат
1
21400
21400
8.
Чотирибічний
верстат
1
19500
19500
Σ
-
24
65165
89545
Дивлячись на таблицю можна зробити висновок, що всього на обладнання для виконання проекту потребується 89545 грн.
РОЗДІЛ VІ. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
У розділі “Економічний аналіз” проведемо розрахунок основних показників діяльності підприємства, які показують його стійкість, ефективність функціонування, зокрема показники рентабельності, період окукпності власного капіталу, показники фінансової стійкості та рентабельності.
Показники рентабельності: характеризують досягнутий керівництвом підприємства рівень віддачі від вкладених коштів.
Рентабельність активів – скільки прибутку припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи.
Рентабельність продажу:
РП(поч. року)=
РП(кінець. року)=
Обрахувавши рентабельність продажу, ми бачимо, що як на початок, так і на кінець року від 1 грн. продажу підприємство отримало 0.2 грн. прибутку.
Рентабельність активів:
Ра(поч. року)=
Ра(кінець. року)=
Отримані значення даного показника говорять про зниження ефективності використання активів підприємством.
Рентабельність капіталу:
Рk(поч. року)=
Рk(кінець. року)=
Отримані значення даного показника свідчать про досить невисоку ефективність використання підприємством власного капіталу, на що варто звернути увагу.
В 2010 році ми спостерігаємо значне покращення діяльності підприємства, про що свідчать показники рентабельності підприємства. Збільшення рентабельності активів свідчить про збільшення прибутку. Який отримує підприємство з кожної одиниці інвестованих у активи коштів. Тобто завод отримує значно більше коштів ніж вкладає в активи. Стан рентабельності виробничих фондів також говорить про покращення діяльності підприємства. Ми бачимо, що в порівнянні з 2010 роком підприємство має збільшення чистого прибутку, мало того, воно має вже прибуток зі знаком « +» а не збиток, як у 2009 році. Також на підприємстві збільшилась вартість виробничих фондів, це спричинено великою реконструкцією заводу та закупівлею нового обладнання.
Показники фінансової стійкості. Фінансова стійкість передбачає, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечуватиме самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.
Коефіцієнт автономії - характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів; його незалежність від позикових джерел.
К авт = Власний капітал / Пасиви;
2009 рік : К авт = 6770 / 9774 = 0,6
2010 рік: Кавт = 6492 / 9174 = 0,7
Коефіцієнт фінансової стабільності - забезпеченість заборгованості власними коштами; перевищення власних коштів над позиковими свідчить про фінансову стійкість підприємства.
К ф.с. = Власні кошти / Позикові кошти;
2009 рік : К ф.с. = 6770 / 2850 =2,37
2010 рік : К ф.с. = 6492 / 2540 = 2,55
Коефіцієнт фінансової стійкості – частка стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі.
К фс = (Власний капітал + Довгострокові зобов’язання )/ Пасиви;
2009 рік : К фс = 6770 / 9774 =0, 6
2010 рік : К фс = 6492 / 9174 = 0,7
Зведемо дані показники до табличної форми (таблиця 6.1.).
Таблиця 6.1.
Показники фінансової стійкості на ДП «Сарненський лісгосп» за 2009-2010 роки
Показники
Роки
Абсолютне відхилення
Оптимальна тенденція (нормативні значення)
2009
2010
2009/2010
Коефіцієнт автономії
0,6
0,7
0,1
К авт >= 0,5
Коефіцієнт фінансової стабільності
2,37
2,55
0,18
К ф.с >1
Коефіцієнт фінансової стійкості
0,6
0,7
0,1
К фс = 0, 85-0, 9
З даних розрахунків видно, що підприємство залежить від позичкових коштів, оскільки коефіцієнт автономії перевищує нормативне значення 0,5 і коливається в межах 0,6-0,7, тобто, ми можемо зробити висновки, що на даний момент підприємство самостійно функціонує без залучення інших коштів.
Показники ліквідності. Ліквідність характеризується здатністю підприємства швидко перетворювати активи на гроші. Оцінюючи ліквідність підприємства аналізують достатність поточних активів для погашення поточних зобов’язань –короткострокової кредиторської заборгованості.
Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року.
Коефіцієнт поточної ліквідності:
Коеф.поточ.лікв.(поч.року)=
Коеф.поточ.лікв.(кінець.року)=
Обрахувавши коефіцієнт поточної ліквідності можна сказати, що підприємство має сприятливий стан ліквідності активів, та вчасно повертає борги, якщо вони існують.
Коефіцієнт швидкої ліквідності:
Коеф.швидкої.лікв.(поч.року)=
Коеф.швидкої.лікв.(кінець.року)=
Обрахувавши коефіцієнт швидкої ліквідності,орієнтоване значення якого дорівнює 1, можна зробити висновок, що