Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Мікроекономіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Частина 1. „Моделювання поведінки споживача“
Поведінка споживача досліджується на основі двопродуктової моделі. Функція корисності має вигляд: .
Бюджетне обмеження споживача описується рівнянням: .
Вихідні дані варіанту такі:
Варіант
№
Доход споживача (І), грн.
Ціна товару Х (РX), грн.
Ціна товару Y (PY), грн.
Зміни
ціни
товару Х ((РX), грн.
Зміни у доході споживача ((І), грн.
6
32
2
4
+6
–8
Завдання 1. Визначення стану рівноваги споживача (графік 1.1):
Обчислюємо числове значення сукупної корисності за формулою одержаною на основі розв’язання системи рівнянь:
Обчислюємо структуру множини споживчих кошиків, яка відповідає даному рівню корисності:
Знаходимо значення Y для кожного значення Х:
X
1
1,5
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Y
39,1
21,3
15,95
10,6
7,98
6,4
5,3
4,6
3,98
3,5
3,19
За даними таблиці будуємо криву байдужості на графіку 1.1.
Бюджетну лінію будуємо на основі рівняння бюджетного обмеження за екстремальними точками: якщо , то якщо , то .
Графічно рівновага споживача встановлюємо у точці дотику кривої байдужості та бюджетної лінії – точка на графіку 1.1; початковий рівноважний (оптимальний) споживчий кошик має структуру:
Завдання 2. Визначення змін у стані рівноваги зі зміною ціни одного з благ (графік 1.2)
На графіку 1.2. до кривих графіка 1.1 добудовуємо криву байдужості і бюджетну лінію , визначаємо точку рівноваги і структуру нового оптимального споживчого кошика .
Добудовуємо компенсуючу бюджетну лінію . За точкою дотику графічно визначаємо точку компенсуючої рівноваги та структуру умовного споживчого кошика .
Обчислюємо числове значення сукупної корисності за формулою одержаною на основі розв’язання системи рівнянь:
Обчислюємо структуру множини споживчих кошиків, яка відповідає даному рівню корисності:
Знаходимо значення Y для кожного значення Х:
X
1
1,5
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Y
12,96
8,64
6,48
4,32
3,24
2,6
2,16
1,9
1,6
1,4
1,29
За даними таблиці будуємо криву байдужості на графіку 1.1.
Бюджетну лінію будуємо на основі рівняння бюджетного обмеження за екстремальними точками: якщо , то якщо , то .
Графічно визначаємо величини: ефекту заміни – як зміну обсягу споживання товару Х при зміні рівноваги від до ; ефекту доходу – як зміну обсягу споживання товару Х при зміні рівноваги від до ; загального ефекту – для односпрямованих ефектів заміни та доходу – як їх суму.
Для побудови кривої „ціна-споживання” сполучаємо точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни товару Х .
За значеннями цін і відповідних кількостей товару Х у рівноважних споживчих кошиках добудовуємо нижче криву індивідуального попиту на товар .
Графік показує, що між ціною товару і обсягом попиту на нього існує обернена залежність (за споживач купував 8 його одиниць, коли ціна підвищилася до , то під впливом ефектів заміни і доходу він скоротив обсяг покупок до 3,2 одиниць), а кожна точка кривої попиту є точкою рівноваги споживача.
Завдання 3. Визначення змін у стані рівноваги зі зміною доходу споживача (графік 1.3)
Доход споживача зменшується з 32 до 24 грн.
До кривих графіка 1.1 добудовуємо криву байдужості і бюджетну лінію , визначаємо точка рівноваги і структуру нового оптимального кошика .
Обчислюємо числове значення сукупної корисності за формулою одержаною на основі розв’язання системи рівнянь:
Обчислюємо структуру множини споживчих кошиків, яка відповідає даному рівню корисності:
Знаходимо значення Y для кожного значення Х:
X
1
1,5
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Y
17,98
11,99
8,99
5,99
5,4
3,6
3
2,57
2,25
2
1,8
За даними таблиці будуємо криву байдужості на графіку 1.1.
Бюджетну лінію будуємо на основі рівняння бюджетного обмеження за екстремальними точками: якщо , то якщо , то .
Для побудови кривої „доход-споживання” сполучаємо точки рівноваги споживача , пов’язані зі зміною його доходу за незмінних цін товарів.
За значеннями кількостей товару у рівноважних споживчих кошиках добудовуємо нижче графік змін в індивідуальному попиті споживача на товар Графік показує, що зі зменшенням доходу попит споживача на товар зменшується за всіх значень ціни, крива попиту зрушується ліворуч .
За значеннями кількостей товарів і у рівноважних споживчих кошиках за кожного рівня доходу добудовуємо нижче криві Енгеля для цих благ. Висхідні траєкторії кривих Енгеля вказують на те, що обидва товари є нормальними: зі збільшенням доходу споживач купує їх більше, зі зменшенням доходу – менше.
Частина 2. „Моделювання поведінки конкурентної фірми“
6 варіант
Обсяг випуску, од.
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Змінні витрати, грн.
0
38
64
84
105
130
162
203
253
309
375
Постійні витрати = 65.
Ринкові ціни: Р1 = 50, Р2 = 35, Р3 = 25.
Функція ринкового (галузевого) попиту: Р=120–10Q.
Завдання 1. Оптимізація обсягів виробництва конкурентної фірми
Обчислюємо витрати та економічні прибутки (збитки) фірми, результати заносимо у таблицю 2.1.
Таблиця 2.1
ВИТРАТИ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПРИБУТКИ КОНКУРЕНТНОЇ ФІРМИ
Обсяг випуску
Сукупні витрати
Середні
витрати
Граничні витрати
Ціна
(граничний виторг)
Сукупний виторг
Економічний прибуток (+)/ збитки(-)
Q
FC
VC
TC
AFC
AVC
ATC
MC
MR1
MR2
MR3
TR1
TR2
TR3
EP1
EP2
EP3
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
0
65
0
65
38
23
20
21
25
32
41
50
56
66
50
35
25
0
0
0
-65
-65
-65
1
65
38
103
65,0
38,0
103
50
35
25
50
35
25
-53
-68
-78
2
65
64
129
32,5
32,0
64,5
50
35
25
100
70
50
-29
-59
-79
3
65
84
149
21,7
28,0
49,7
50
35
25
150
105
75
1
-44
-74
4
65
105
170
16,3
26,3
42,5
50
35
25
200
140
100
30
-30
-70
5
65
130
195
13,0
26,0
39,0
50
35
25
250
175
125
55
-20
-70
6
65
162
227
10,8
27,0
37,8
50
35
25
300
210
150
73
-17
-77
7
65
203
268
9,3
29,0
38,3
50
35
25
350
245
175
82
-23
-93
8
65
253
318
8,1
31,6
39,8
50
35
25
400
280
200
82
-38
-118
9
65
309
374
7,2
34,3
41,6
50
35
25
450
315
225
76
-59
-149
10
65
375
440
6,5
37,5
44,0
50
35
25
500
350
250
60
-90
-190
За даними таблиці 2.1 будуємо модель TRTC.
.
графік 2.1: оптимальний обсяг випуску за ринкової ціни – одиниць продукції; результат діяльності: фірма максимізує економічний прибуток, оскільки для , величина прибутку відповідає вертикальному відрізку між кривими і ;
графік 2.2: оптимальний обсяг випуску за ринкової ціни – одиниць продукції; результат діяльності: фірма мінімізує збитки шляхом виробництва, оскільки для , величина збитків відповідає вертикальному відрізку між кривими і ;
графік 2.3: оптимальний обсяг випуску за ринкової ціни – , оскільки за всіх обсягів випуску ; результат діяльності: фірма мінімізує збитки шляхом закриття, величина збитків дорівнює сумі постійних витрат фірми і відповідає вертикальному відрізку між кривими і на нульовому обсязі випуску.
За даними таблиці 2.1 будуємо модель MRMC
графік 2.4: оптимальний обсяг випуску за ринкової ціни – одиниць продукції; результат діяльності: фірма максимізує економічний прибуток, оскільки для , величина прибутку відповідає площі заштрихованого прямокутника ;
графік 2.5: оптимальний обсяг випуску за ринкової ціни – одиниці продукції; результат діяльності: фірма мінімізує збитки шляхом виробництва оскільки для , величина збитків відповідає площі заштрихованого прямокутника ;
графік 2.6: оптимальний обсяг випуску за ринкової ціни – ; результат діяльності: фірма мінімізує збитки шляхом закриття оскільки за всіх обсягів випуску ; величина збитків дорівнює сумі постійних витрат фірми.
Завдання 2. Пропонування конкурентної фірми і галузі
2.1. За графіком 2.6 моделі MRMC:
визначаємо критичні ціни: ціну беззбитковості – точка беззбитковості b; та ціну призупинки виробництва, точка закриття z;
крива короткострокового пропонування фірми є висхідним відрізком кривої її граничних витрат вище точки закриття .
На графіку 2.7 будуємо криві ринкового попиту і пропонування галузі , визначаємо точку ринкової рівноваги , рівноважну ціну і рівноважний обсяг продукції галузі (тис. одиниць).
2.3. Оскільки за рівноважною ринковою ціною типова фірма галузі одержує економічний прибуток (для обсягу ), у довгостроковому періоді нові фірми почнуть входити в галузь, відтак галузь буде розширюватись.
Частина 3. „Моделювання поведінки монополії“
Завдання 1. Оптимізація вибору простої монополії
Таблиця 3.1
ВИТРАТИ ТА ПРИБУТКИ МОНОПОЛІЇ
Q
P
TRm
MRm
MC
ATC
TC
EPm
TRmd
EPmd
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
0
120
0
110
90
70
50
30
10
-10
-30
-50
-70
38
23
20
21
25
32
41
50
56
66
-
65
-65
0
-65
1
110
110
103
103
7
110
7
2
100
200
64,5
129
71
210
81
3
90
270
49,7
149
121
300
151
4
80
320
42,5
170
150
380
210
5
70
350
39
195
155
450
255
6
60
360
37,8
227
133
510
283
7
50
350
38,3
268
82
560
292
8
40
320
39,8
318
2
600
282
9
30
270
41,6
374
-104
630
256
10
20
200
44
440
-240
650
210
1.2. За даними таблиці 3.1 будуємо графік 3.1 – модель TRTC для монополії. Графічно, згідно з правилом , визначаємо оптимальний обсяг виробництва (за дотичними до і , паралельними на оптимальному обсязі випуску) – тис. одиниць продукції. Результат діяльності визначаємо як різницю вертикальних координат кривих і на оптимальному обсязі випуску; монополія максимізує економічний прибуток, оскільки для , величина прибутку відповідає відрізку .
1.3. За даними таблиці 3.1 будуємо графік 3.2 – модель МRМC для монополії. Оскільки монополія визначає комбінацію оптимального обсягу випуску та ціни, то за правилом визначаємо оптимальний обсяг випуску тис. одиниць продукції, для якого за кривою ринкового попиту знаходимо відповідну ціну: . Монополія максимізує економічний прибуток, оскільки для , величина прибутку відповідає площі заштрихованого прямокутника .
Завдання 2. Визначення суспільних втрат від монополізації галузі
2.1. За графіком 3.2 моделі МRМC визначаємо рівноважний обсяг випуску та ціну, які встановилися б на галузевому ринку за умов досконалої конкуренції. Їх показує точка рівноваги на перетині кривих попиту і пропонування. Конкурентна галузь виробляє тис. одиниць продукції за ціною . Порівняно з конкурентною галуззю монополія (за інших рівних умов) виробляє менший обсяг продукції ( тис. одиниць) і продає її за вищою ціною ().
2.2. В умовах конкурентної рівноваги надлишки споживача і виробника максимальні. За умов монополії (графік 3.2) через менший обсяг випуску споживачі втрачають частину споживчого надлишку, яка відповідає площі . Через менший обсяг випуску монополіст сам втрачає частину надлишку виробника (площа ). Чиста втрата споживчого і виробничого надлишків для суспільства від невиробленої в умовах монополізації галузі продукції (незворотні суспільні втрати) відповідає сумі площ трикутників і .
Завдання 3. Максимізація прибутку монополією
з ціновою дискримінацією
3.1. На графіку 3.1 моделі TRTC добудовуємо криву сукупного виторгу , графічно за правилом (як і для простої монополії) визначаємо оптимальний обсяг виробництва та величину економічного прибутку (відрізок ).
3.3. На графіку 3.2 моделі МRМC крива граничного виторгу монополії з ціновою дискримінацією І ступеня співпадає з кривою попиту ; оптимальний обсяг виробництва, визначений за правилом , є рівним обсягу виробництва конкурентної галузі . Виробляючи рівний конкурентному обсяг продукції, монополія з ціновою дискримінацією І ступеня не завдає незворотних суспільних втрат, однак за рахунок диференціації цін захоплює весь надлишок споживача і перетворює його на надлишок виробника (свій монопольний прибуток).
12.03.2013 22:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора