Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Ставлення молоді до сучасної української літератури
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІГСН
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра соціології
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Соціологічне дослідження
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІГСН
кафедра соціології
Контрольна робота з соціології
Програма емпіричного соціологічного дослідження
на тему: «Ставлення молоді до сучасної української літератури»
Література була і продовжує залишатися самою персоніфікованою сферою гуманітарного знання. Хід літературного процесу в сучасній Україні персоніфікований декількома іменами, яскравими фігурами письменників, які залишаються володарями дум або претендують на статус таких серед сучасних українських інтелектуалів. Серед них і старі письменники, які стали класиками ще української радянської літератури або мали статус провідних авторів діяспорної літератури, і ті, хто прийшов в літературу в кінці 1980-х або в 1990-і роки. Вибір фігур, яким автор нижче надасть увагу, суб'єктивний і не демонструє цілісного стану сучасної української літератури. Борис Олійник увійшов до української літератури ще тоді, коли вона була радянською і залишився в ній, після того, як вона знову стала українською. Література була і продовжує залишатися самою персоніфікованою сферою гуманітарного знання. Хід літературного процесу в сучасній Україні персоніфікований декількома іменами, яскравими фігурами письменників, які залишаються володарями дум або претендують на статус таких серед сучасних українських інтелектуалів. Серед них і старі письменники, які стали класиками ще української радянської літератури або мали статус провідних авторів діяспорної літератури, і ті, хто прийшов в літературу в кінці 1980-х або в 1990-і роки. Вибір фігур, яким автор нижче надасть увагу, суб'єктивний і не демонструє цілісного стану сучасної української літератури. Борис Олійник увійшов до української літератури ще тоді, коли вона була радянською і залишився в ній, після того, як вона знову стала українською.
Сучасна українська література неможлива і без української критики. Українська критика, подібно всьому літературному процесу, персоніфікована. Вона представлена декількома провідними дослідниками-філологами, які направляють вивчення, як сучасного літературного процесу, так і історії української літератури.
Важливим фактором, що негативно впливає на ставлення людей до української літератури є низький авторитет української мови в Україні та звуженість сфер її вживання, відсутність нормальних державних програм розвитку української мови в державі.Натомість та українізація, яку сьогодні нав’язує влада, лише відторгає людей від національного. Про принизливий статус вітчизняного письменника й говорити не варто, якщо вже найвидатніші імена української літератури за кордоном знають краще ніж на Батьківщині. Збіднення бібліотечних фондів, зменшення назв нових надходжень, погіршення матеріально-технічної бази бібліотеки, а також видавництв і друкарень вимагають з особливою увагою ставитися до такої проблеми як читання юнацтва. Молодь – це особлива категорія читачів. Від них залежить наше майбутнє та майбутнє нашої країни, напрямки і темпи суспільного розвитку, прогрес науки та культури. Зміст читання сучасної літератури визначить духовне обличчя майбутнього. Література та читання можуть і повинні виконати місію підтримки і розвитку юнаків та дівчат як спадкоємців і творців культури. Щодо культури, то ті перипетії і проблеми економічного та громадського життя, які тривають уже друге десятиріччя, не могли не позначитися на свідомості людей, їх ціннісних орієнтаціях, що поступово має призвести до суттєвих змін у культурному житті. Ми бачимо, як на зміну ідеологізації, жорсткому централізованому управлінню культури прийшла демократизація і звільнення від диктату. Це породило зміни у соціокультурному середовищі, з'явилися нові відносини між митцем і публікою, критикою, державою, плюралізм напрямків і течій в культурі, по-новому почали оцінюватися явища культури, більше уваги звертається на розвиток національної культури. Але реалії сьогодення свідчать, що держава неспроможна підтримувати заклади культури на належному рівні. Те ж саме можна сказати і про місцеве самоврядування. Орієнтування закладів на пошук позабюджетних коштів, потенційних спонсорів та меценатів не вирішує проблеми, тому що таке фінансування не буває ні частим, ні систематичним. Розповсюдження телебачення, радіо та відео відволікає на себе значну частину потенційних глядачів театральних вистав.
Отже,метою даного дослідження є вивчення реального ставлення молоді до сучасної української літератури , вивчення специфіки інтересів молоді до української літератури з різних художніх творів.
Предмет дослідження - психологія молоді , читання молоді, популяризація сучасної української літератури, яка користується попитом у молоді,молодь та культура.
Об’єкт дослідження - молодь(люди 16-24 років)
Час проведення дослідження – вересень-грудень 2011 р.
Виділимо основні завдання даного дослідження : 1. Проаналізувати вплив держави на видання книг українською мовою.
2.З'ясувати, яке місце в житті молодої людини займає читання сучасної української літератури.
3.Визначити ставлення молоді до літератури.
Серед методів дослідження доцільно буде використати : анкетне опитування молоді віком 16-24 років.
Інтерпритація понять:
Письменство або літерату́ра - сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства.
Видавництво — підприємство (державне, громадське, кооперативне чи приватне), яке здійснює підготовку і випуск (видання) книг, журналів, газет та інших видів друкованої продукції.
Сучасна українська література — українська література останніх десятиліть, створена сучасними українськими письменниками. Термін «Сучасна українська література» багатозначний, проте коли точно не зазначено, від якого моменту літературу називають сучасною, часто мають на увазі сукупність творів, написаних від часу здобуття Україною незалежності в 1991 році.
Основні гіпотези дослідження:
1.Вплив держави на видавництво сучасної літератури
У 2008 році в Україні з’явилося більш ніж двадцять дві тисячі нових літературних назв. Така кількість є досить пристойною навіть для європейських країн, які тримають першість в літературному світі, проте в них книжки видаються значно більшими накладами ніж в Україні. Сучасні українські письменники не є авторами світових бестселерів, а їхні імена рідко ставлять в один ряд з іменами найвідоміших світових літераторів сучасності, таких як Умберто Еко, Герман Гессе, Пауло Коельо, Бернард Вербер, Даніела Стіл, Стівен Кінг. Письменники з США, Британії, Франції, Росії, Латинської Америки, Японії, Польщі мають набагато більше шансів викликати міжнародний інтерес ніж українські автори, позаяк за їхніми спинами – міжнародний авторитет їхніх літератур. Сьогодні вітчизняні автори мають локальну і містечкову значимість та визнання, за межі якої вириваються лиш окремі одиниці, й то, це скоріш виключення, ніж тенденція чи закономірність. Найпопулярніші українські автори, такі як Юрій Андрухович чи Оксана Забужко, видаються накладами, які рідко перевищують п’ятнадцять тисяч екземплярів. Складається таке враження, що ці книжки читають тільки люди безпосередньо причетні до літературних справ: письменники, критики, видавці. Хоча за більш сприятливих умов тиражі української книги могли б сягати сотень тисяч примірників.
Можна порівняти нашу літературну індустрію з російською, яка після розпаду СРСР була на тому ж рівні, що й українська і перебувала у таких самих умовах. В Росії завжди розуміли, що книга це насамперед ідеологічна зброя. І навіть коли російський книговидавничий бізнес, звільнений від усіх податків, прийшов до книжного перевиробництва, а за прибутковістю став наближатися до торгівлі зброєю, його все одно не стали обкладати податком, позаяк у Кремлі добре розуміють, що Росія закінчується там, де закінчується російська мова, а російська мова закінчується там, де закінчується російський книжковий ринок.
Н атомість, сьогодні українське законодавство не дає вільно дихати книжковій справі, яка ще не підвелася на ноги. За часи української незалежності на Банковій змінилося три президенти, і жоден навіть пальцем не поворухнув, щоб українському книговидавцю жилося легше, хоча хто як не наш теперішній президент мав би бути зацікавленим у розвитку української книжки. Попри це все, жоден з трьох президентів не цурався їздити на щорічний український літературний форум у Львові, а Леонід Кучма навіть книгу написав, і це після того, як він заявив, що Україні не потрібна власна книжка, позаяк є гарна російська, а українські автори просто писати не вміють. Як і завжди буває в нашій країні – все впирається у владу та політику, які вже не тільки не дають вільно дихати, а й подразнюють нервову систему. Чому наші керманичі за роки незалежності так і не осягнули думки, що книжка це ідеологічна зброя, чи хоча б те, що на книжці можна добре заробляти – залишається загадкою. Може саме тому сьогодні український книжковий ринок окуповано продукцією російського книговидавничого бізнесу. За різними підрахунками, книжок російських видавництв у нашій країні приблизно 90-95%, отже вітчизняних – усього 5-10%, а якщо з цього відкинути підручники, то сучасна українська література на вітчизняному книжковому ринку становитиме 0,1-0,3%. Український ринок просто став сегментом російського.
Очевидно, що за таких умов літературна творчість не може бути основним джерелом прибутку. Якщо колись з українським письменником боролися заборонами та репресіями, то сьогодні українська влада знайшла значно дієвіший спосіб: поставити українського письменника в такі умови, за яких він просто не зможе вижити завдяки своєму таланту. У нашій країні є не більше десятка письменників, які заробляють на життя своєю творчістю. Українські автори живуть за рахунок зарубіжних грантів або кожного дня працюють, присвячуючи творчості свій вільний час. За нормальних умов вітчизняний книжковий ринок мав би приносити авторові пристойні гроші. У майже п’ятидесятимільйонній Україні реальний наклад може складати 500 000 екземплярів. Загальноприйнятою авторською часткою є 7-10% від реалізованого накладу. Таким чином, якщо на кожному екземплярі видавництво заробить 4 гривні, то його прибуток сягне двох мільйонів гривень, а частка автора складе двісті тисяч. Проте, щоб запрацював ринок, треба прийняти нормальні закони, які сприятимуть потоку інвестицій у національне книговидавництво.
На сьогоднішній день література потребує певних інвестувань, але ці інвестування можливі лише у випадку, коли література стане популярною. Зараз популярною є лише гостросюжетна література, так званий "низький жанр", котра зовсім не задовольняє культурні потреби освіченої людини. Знайти ж книжку сучасного українського автора на іншу тематику, справа досить важка, оскільки видавці не погоджуються друкувати книжки, які не є прибутковими. Проте Спілка письменників України, та інші об'єднання письменників вже зараз мають досить коштів та ресурсів для більш-менш гідної підтримки українського автора. Тож найближчим часом слід очікувати відродження власне української літератури, котру деякі дослідники вважають мертвою після останної хвилі - "шістедесятників".
Сьогодні бестселер створює не письменник, а видавництво, яке спроможне вкласти гроші в автора, щоб потім їх отримати назад, проте вже з великим прибутком. В Україні ж відсутня книжкова промоція як така, саме тому не варто дивуватися, що при всій своїй активності і талановитості, українські письменники не тільки не є авторами світових бестселерів, а відомі лише у певних колах українського суспільства. Єдиний раз коли на українському телебаченні була реклама книги, то це був роман за яким зняли телесеріал, й виключно через те, що телеканал був безпосередньо зацікавлений у «розкрутці» бренду та автора. Без маркетингу вітчизняна книга просто не зможе знайти свого читача. Саме тому ми шукаємо пророків в інших країнах. Таким чином ми перебуваємо у ситуації, коли навіть вітчизняний читач віддає перевагу іноземному продуктові.
2. Сучасна українська література в житті молодої людини
Читання – феномен цивілізованого життя суспільства, одна з основних його відзнак. За період існування книги читання стало повсякденною діяльністю для більшості членів суспільства. Ставлення до читання дуже мінялося на протязі культурного розвитку людства. Але, здається, ніколи не виникала велика розбіжність думок щодо ролі читання в культурному житті.
Сучасна молодь в літературі переслідує лише одну мету – підготовку до навчальних занять, написання рефератів та курсових робіт. Основу читання молоді складають художні твори ,деякі цікавляться навчальною літературою ,суспільно-політичною,науково-популярною ,однаково цікавою для молоді виявилися наукова ,та публіцистична література . Характеристика читання молоддю книг за мовною ознакою підтверджує пріоритет російської мови.Таке виникає коли держава не спроможна підтримувати рівень сучасної української літератури. Надзвичайно показова тематика художньої літератури, яку обирає молодь- пригодницька література, яка посідає чільне місце на вітчизняному ринку, любовний роман, еротико-психологічні романи,фантастика ,детективи. Тобто у молоді є свій власний художній світ, де панують великі людські почуття, знаходиться місце мріям і романтичному настрою, відбуваються неймовірні події, позитивні герої уживаються з негативними. Зараз, коли в суспільстві культивується модель індивідуального успіху, яка в ідеологізованому суспільстві подавлялася і сприймалася негативно, пригодницька література, детективи та фантастика працюють на формування зовсім нового світогляду молодого покоління.Очевидно , що ставлення молоді до сучасної літератури більш ніж позитивне,але економічний та політичний розвиток країни не дає змогу повністю розкрити весь потенціал сучасної української літератури. Якщо так і дальше буде,то сучасна література піде в занепад ,поки уряд не прийме рішення про сучасну літературу.Тобто саме через це,сучасна молодь мало читає, хоча вона прагне чим побільше вітчизняної літератури,і в її житті читання літератури - десь на вторинному плані .
3. Ставлення молоді до літератури.
Популярність української книжки залежить від багатьох факторів. Як зазначив головний редактор видавництва “Факт” Леонід Фінкельштейн, є п’ять складових, щоб добре розвивалася книжка: письменник, видавець, друкар, продавець і ЗМІ. Митець творить незалежно від рівня економіки держави і книговидавничої справи. Але розвиток книгодрукування безпосередньо залежить від наявності сучасних літературних творів, здатних зацікавити читача, тобто – від діяльності письменника.
Література тепер стала ближчою до свого читача, цьому сприяють презентації, вечори, фестивалі, літ-акції. Текст стає персоніфікованим, і не мислиться як окрема від автора самість. І слухач, в свою чергу, стає молодшим. Він легко зрікається, скажімо, клубних розваг заради слова. Про це свідчить високий рівень індивідуальності на літ-заходах. Нехай переважна більшість молоді наразі не читає, проте слухає, і слухає із задоволенням. Значить розуміє, відчуває. І ця тенденція, згодом дасть багато позитивних зрушень.
Загалом література зараз на підйомі, два роки тому майже неможливо було уявити, щоб просто якийсь молодий автор випустив собі збірку, їздив по Україні (і не тільки) і збирав людей на вечори (ще й за гроші). Що ми спостерігаємо в даний момент - це кілька десятків книжок на пару місяців друковані державною мовою, більшість з яких - це наукова література або для вузьких спеціальностей. Що ж до української художньої книжки, то тут слід зазначити, що її витісняє більш стабільна та краще розпіарена російська. Не секрет, що література у нашого східного сусіда на кілька рівнів піднята вище за наш показник. В них існує велика кількість агенцій, які співпрацюють з авторами та видавництвами, займаються «розкруткою» того чи іншого автора і його праць. В нашій же ж країні ці процеси взагалі не зрозумілі, найчастіше автор сам займається ринком збуту своїх книжок, їхньою популяризацією. В цьому йому допомагає звісно інтернет з соціальними мережами та блогами - практично єдина площина реклами української літератури на сьогодні. Те що ми бачимо по ТВ та у ЗМІ - мізерна частка того, що мало б відбуватись насправді у цивілізованій європейській країні. Такий стан речей безпосередньо впливає на рівень культури читача, його вподобання та смаки. Простий приклад несмаку звичайного середньо взятого українського читача в тому, що за продажами книжок в нашій країні перші позиції займають Д. Донцова та її аналоги, про що ж тут можна далі говорити?
Очікувані результати дослідження.
Після проведення дослідження і вирішення його завдань буде отримано інформацію, яка дозволить чітко визначити ставлення молоді до сучасної української літератури. Можна буде зробити висновок, на основні інформації ,наданої з анкетування,що саме впливає на ставлення молоді до сучасної вітчизняної літератури.
Шановний друже!
Я прошу виділити небагато часу до моєї анкети і відповісти на декілька неважких запитань щоб допомогти дослідженню. Прошу відповідати чесно. Анонімність та конфіденційність гарантую.
Завчасно дякую!
Вкажіть Ваш вік?
Який художний стиль вам найбільше подобається?
3. На Вашу думку,держава сприяє видавництву сучасної української літератури?
а) так
б) ні
в) я не задумувався над цим запитанням;
г) Ваш варіант відповіді__________________________________________
_______________________________________________________________.
4. Як Ви оцінюєте сучасний стан української літератури та процеси, які в ній відбуваються?
а) Занепадає
б) З кожним днем зростає
в) Стабільний
г) Ваш варіант відповіді__________________________________________
_______________________________________________________________.
Як Ви ставитесь до літературного фестивального руху?
а) Позитивно,являюсь активним учасником таких рухів
б) Негативно,не беру участь в даних фестивалях
в) Не чув про такі літературні фестивалі
г) Ваш варіант відповіді__________________________________________
______________________________________________________________.
6. В яких літературних фестивалях Ви брали участь?
а) Фокус - 2011
б) Міжнародний фестиваль "U.ROK"
в) Руді тексти- 2011
г) Не брав(ла) участь
д) Ваш варіант відповіді__________________________________________
_______________________________________________________________.
7. Яке місце у Вашому житті займає сучасна література?
а) Повсякденно читаю,прагну дізнатись нового
б) Читаю лише наукові посібники
в) Не читаю
г) Ваш варіант відповіді__________________________________________
_______________________________________________________________.
8. Як Ви ставитесь до сучасної української літератури?
а) Позивно,читаю роботи сучасних українських авторів
б) Негативно,не люблю читати сучасні українські книжки
в) Ваш варіант відповіді__________________________________________
_______________________________________________________________.
9. Яких відомих сучасних українських авторів Ви знаєте?(Вкажіть варіант в якому Ви знаєте хоча б двох авторів)
а) Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Юрій Олійник, Микола Рябчук
б) Юрій Покальчук, Юрій Винничук, Галина Пагутяк, Василь Шкляр
в) Не знаю жодного з них
г) Ваш варіант відповіді__________________________________________
_______________________________________________________________.
10. Коли Ви останній раз читали книжку сучасного українського автора?
а) Недавно
б) Декілька місяців назад
в) Не пам’ятаю коли останній раз читав
г) Ваш варіант відповіді__________________________________________
_______________________________________________________________.
16.03.2013 13:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора