Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет «Львівська політехніка» Навчально-науковий інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму імені В.Чорновола Кафедра захисту інформації Звіт з лабораторної роботи№1 з дисципліни: “Опереційні системи 2 частина ” на тему: “Організація міжмережевої взаємодії” Завдання ( варіант №8). Створити об’єднану мережу з наступних трьох заданих мереж: - 172.25.0.0; - 192.168.36.0; - 192.168.206.0 . Розробити свій варіант IP-структуризації об’єднаної мережі. Для цього: 1) заповнити таблиці маршрутизації усіх маршрутизаторів об’єднаної мережі (Для кожної заданої мережі використати один маршрутизатор!); 2) назначити IP-адреси інтерфейсам маршрутизаторів та значення масок їх підмереж; 3) назначити IP-адреси хостам, значення масок підмереж та IP-адресу шлюзу по замовчуванню; Провести моделювання розробленої локальної мережі у середовищі Packet Tracer. (Для перевірки працездатності мережі застосувати діагностичні утиліти. У кожній підмережі має бути задіяно не менше 3-х хостів). Теоретичні відомості: Набір протоколів TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol) - це стандартний промисловий набір протоколів, розроблений для глобальних мереж (WAN), який був створений в результаті досліджень мереж з комутацією пакетів агенством DARPA в кінці 60-х - на початку 70-х років. TCP/IP є найбільш широковживаним сімейством мережевих протоколів, оскільки: по-перше, є єдиним незалежним від платформ набором протоколів; по-друге, це єдиний набір протоколів з відкритим процесом визначення стандартів та відсутністю власника. У стеку ТСР/IP визначено наступні 4 рівні: 1 – Прикладний (реалізуються мережеві служби: WWW, SNMP, FTP, TFTP, telnet, SMTP та ін.), 2 – Транспортний (функціонують протокол керування передаванням TCP та протокол дейтаграм користувача UDP), 3 – Мережевий (належать протоколи збору маршрутної інформації RIP i OSPF, протокол міжмережевих керуючих повідомлень ICMP, протокол вирішення адрес ARP та протокол передавання пакетів в об’єднаній мережі IP ), 4 – Мережевих інтерфейсів (організовується підтримка стандартів фізичного та канального рівнів: Ethernet, Token Ring, FDDI, X.25, PPP та ін.). В моделі TCP/IP протокол IP належить до мережевого рівня, функцією якого є забезпечення передачі інформації в системі, що об’єднує довільну кількість мереж, причому ці мережі можуть використовувати різноманітні принципи передачі повідомлень між кінцевими вузлами і володіти довільною структурою зв’язків. Загалом, протокол IP не орієнтований на з'єднання, не гарантує доставку повідомлення і тому вважається ненадійним протоколом. Він призначений для маршрутизації та відправки пакетів між мережами та вузлами. Кожен комунікаційний протокол стеку TCP/IP оперує певною одиницею передавання даних (рис. 1). В термінології INTERNET комп'ютер, на якому працює мережевий протокол, наприклад, протокол IP з набору TCP/IP, називається хостом (host). Хости обмінюються даними між собою і значна доля діяльності в INTERNET обумовлена управлінням інформаційними потоками між комп'ютерами-хостами. Терміном вузол (node), як правило, коротко називають такі пристрої як міст, маршрутизатор, комутатор, шлюз чи хост. На сьогодні існує дві версії протоколу IP: IPv4 та IPv6. В роботі використовується протокол IPv4, що описаний в RFC 791. Хід роботи: 1.Створила об’єднану мережу з наступних трьох заданих мереж:172.25.0.0; 192.168.36.0; 192.168.206.0. Для кожної заданої мережі використати один маршрутизатор. У кожній з підмереж задіяно по 3 хости.
Рис.1. Комп’ютерна модель розробленої локальної мережі 2.Заповнила таблиці маршрутизації усіх маршрутизаторів об’єднаної мережі, назначила IP-адреси інтерфейсам маршрутизаторів та значення масок їх під мереж та назначила IP-адреси хостам, значення масок підмереж та IP-адресу шлюзу по замовчуванню.
Рис.2. Таблиця маршрутизації 1 маршрутизатора об’єднаної мережі.
Рис.3. Таблиця маршрутизації 2 маршрутизатора об’єднаної мережі.
Рис.4. Таблиця маршрутизації 3 маршрутизатора об’єднаної мережі.
Рис.5. Надане значення масок підмереж та IP-адреси хоста. 3.Вибріала вікно Command prompt. У командному рядку цього вікна за допомогою утиліт ping протестувала зв’язок одного ПК з іншим.


Рис. 6. Результати роботи утиліти ping Висновок: