Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Класифікація надзвичайних ситуацій
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Облік і аудит
Факультет:
Фінанси і кредит
Кафедра:
Кафедра охорони праці
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Методичні вказівки до виконання практичної роботи
Предмет:
Безпека життєдіяльності
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та
природокористування
Кафедра охорони праці і безпеки життєдіяльності
064-158
Методичні вказівки
до виконання практичної роботи
на тему: «Класифікація надзвичайних ситуацій»
з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
студентами за напрямами підготовки
6.030504 “Економіка підприємництва”,
6.030508 “Фінанси і кредит”,
6.030509 “Облік і аудит”
6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»
денної форми навчання
Рекомендовано
науково-методичною
радою університету
Протокол № від 01.01.01.
Рівне - 2010
Методичні вказівки до виконання практичної роботи на тему: «Класифікація надзвичайних ситуацій» з дисципліни «Безпека життєдіяльності» студентами за напрямами підготовки 6.030504 «Економіка підприємництва», 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит», 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці» заочної форми навчання /Шаталов О.С., Кусковець С.Л. – Рівне: НУВГП, 2010. – 28 с.
Упорядники: О. С. Шаталов, старший викладач кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності,
С. Л. Кусковець, к.т.н., доцент кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності.
Відповідальний за випуск: В.Л. Филипчук, д.т.н., професор, завідувач кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності.
© Шаталов О.С.
Кусковець С.Л., 2010
© НУВГП, 2010
Тема: Класифікація надзвичайних ситуацій
Мета заняття:
знати: класифікацію надзвичайних ситуацій за характером походження; документи з питань класифікації надзвичайних ситуацій в Україні.
вміти: користуватись Класифікатором надзвичайних ситуацій в Україні; визначати код сфери виникнення і рівень надзвичайних ситуацій за допомогою Класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні і Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій.
1. Надзвичайні ситуації
1.1. Основні поняття та визначення
Небезпечна подія, яка призвела або може призвести до порушення норма льних умов життя і діяльності людей, спричинивши ураження чи загибель людей, значні матеріальні витрати, може створити надзвичайну ситуацію.
Надзвичайні ситуації містять у собі загрозу для людини, економіки і довкілля або здатні створювати її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення навколишнього середовища.
Раптове виникнення надзвичайної ситуації призводить до значних соціально-екологічних і економічних збитків, необхідності захисту людей від дії шкідливих для здоров'я отруйних й радіоактивних речовин, бактеріальних засобів, травмуючих і психологічних чинників, проведення рятувальних і аварійно-відновлювальних робіт, медичних і евакуаційних заходів, а також ліквідації негативних наслідків, які склалися.
Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.
Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспорт них засобів чи завдає шкоди довкіллю.
Катастрофа - велика за масштабом аварія чи інша подія, що приз водить до тяжких, трагічних наслідків.
Природна надзвичайна ситуація - обстановка на визначеній території або акваторії, що склалася у разі виникнення джерела при родної надзвичайної ситуації, яка може потягти або потягла людські жертви, нанести шкоду здоров'ю людей і довкіллю, а також привести до значних матеріальних втрат і порушення життєдіяльності людей.
Природно-техногенна катастрофа - руйнівний процес, що розви вається внаслідок порушення нормальної взаємодії технологічних об'єктів з компонентами довкілля, який приводить до масової загибелі людей, знищення і руйнування об'єктів економіки і компонентів довкілля.
Потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому використовую ться, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспор туються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транс портні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення НС.
Потенційно небезпечна речовина - речовина, що внаслідок своїх фізичних, хімічних, біологічних або токсичних властивостей визначає собою небезпеку для життя і здоров'я людей, сільськогосподарських тварин і рослин.
Промислова аварія - аварія на промисловому об'єкті, в технічній системі або на промисловій установці.
Техногенна надзвичайна ситуація - стан, при якому внаслідок виникнення джерела техногенної надзвичайної ситуації на об'єкті, визначеній території або акваторії порушуються нормальні умови життя і діяльності людей, виникає загроза їх життю і здоров'ю, нано ситься шкода майну населення, економіці і довкіллю.
Техногенна небезпека - стан, внутрішньо притаманний технічній системі, виробничому або транспортному об'єкту, що реалізується у виді дії ураження джерела техногенної НС на людину і довкілля при його виникненні, або у виді прямої чи побічної шкоди для людини і навколишнього природного середовища в процесі нормальної експлуатації цих об'єктів.
Чинник ураження джерела техногенної надзвичайної ситуації – складова небезпечної події, що характеризується фізичними, хімічни ми і біологічними діями і проявленнями, які виражені відповідними параметрами.
1.2. Надзвичайні ситуації техногенного походження
Надзвичайні ситуації техногенного походження виникають, як правило, на потенційно техногенно-небезпечних виробництвах.
Потенційно-небезпечні виробництва – це виробництва, які використовують в своїй виробничий діяльності джерела хімічної (біологічної, радіаційної, пожежної, вибухопожежної) небезпеки, відносно раптове порушення технологічних систем яких супроводжується особливо важкими негативними наслідками через вплив на середовище, людину, об’єкти.
Будь-яке джерело потенційної шкоди життєво важливим інтересам людини є потенційно небезпечним об’єктом (ПНО).
До потенційно небезпечних об'єктів (ПНО) в першу чергу належать:
- хімічно небезпечні об'єкти (ХНО);
- вибухові та пожежно небезпечні об'єкти (ВПНО);
- радіаційно небезпечні об'єкти (РНО);
- гідродинамічнонебезпечні об'єкти (ГДНО).
Надзвичайній ситуації техногенного характеру, як правило, передує аварійна ситуація. Своєчасне виявлення аварійної ситуації, впровадження запобіжних заходів може відвернути виникнення надзвичайної ситуації.
Техногенні аварії та катастрофи виникають на ПНО, як правило, при подіях екстремального характеру, коли має місце різке і значне за величиною відхилення параметрів технологічних процесів від нормального їх значення, що і викликає аварійну ситуацію і ризик аварії та виникнення надзвичайної ситуації.
Таким чином, в розвитку надзвичайних ситуацій техногенного характеру умовно можна виділити чотири стадії:
1. Створення аварійної ситуації, яка розвивається до порогового значення класифікаційної ознаки надзвичайної ситуації.
2. Ініціювання аварійної ситуації. Перевищення значення класифікаційної ознаки НС до рівня порогового значення класифікаційної ознаки НС, як правило, виникає раптово і різко.
3. Дія надзвичайної ситуації на людей, виробничу діяльність, навколишнє середовище, яка призводить до уражень чи загибелі людей, пошкоджень або руйнувань будівель, споруд, доріг, гідротехнічних споруд, затоплення місцевості, викид отруйних, радіаційних речовин, бактеріальних засобів в навколишнє середовище, значних матеріальних та соціально-економічних збитків.
4. Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації, яка охоплює період вія локалізації надзвичайної ситуації до ліквідації її прямих та побічних наслідків. Тривалість цього періоду може складати роки і навіть десятиріччя.
1.3. Надзвичайні ситуації природного характеру
Небезпечні геологічні, метереологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, а також природні пожежі, зміни стану повітряного басейну, водних ресурсів та біосфери, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками можуть викликати надзвичайні ситуації природного характеру.
На території України можливе виникнення практично всього спектру небезпечних природних явищ і процесів геологічного, гідрогеологічного та метеорологічного походження. Серед надзвичайних ситуацій природного походження в Україні найчастіше трапляються:
- геологічні небезпечні явища - такі як зсуви, обвали та осипи, землетруси та інші;
- метеорологічні небезпечні явища - зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь, зледеніння;
- гідрологічні небезпечні явища - це повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін;
- природні пожежі;
- масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.
Особливості географічного розташування України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів обумовлює різноманітність кліматичних умов: від надлишкового зволоження в західному Поліссі до посушливого в південній Степовій зоні. Виняткові кліматичні умови на Південному березі Криму, в горах Українських Карпат та Криму. В результаті взаємодії всіх цих факторів виникають небезпечні природні явища. В окремих випадках вони носять катастрофічний характер для навколишнього природного середовища та населення.
Стихійні лиха поділяють на прості та складні.
Прості - це стихійні лиха, що включають одне природне явище, наприклад, сильний вітер, зсув або землетрус тощо.
Складні - це стихійні явища, що включають декілька одночасно діючих природних явищ однієї групи або декількох груп, наприклад, негативних атмосферних та геодинамічних екзогенних процесів, ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів у поєднанні з техногенними.
В умовах високого рівня антропогенізації території України, з перевищенням техногенного навантаження на природне середовище у 5-6 разів, порівняно з іншими розвинутими країнами, окремо виділяється група природно-техногенних небезпечних явищ, пов'язаних з експлуатацією гребель, водосховищ, проведенням заходів з меліорації і водопостачання, гірничих видобувних робіт. З іншого боку, завжди є загроза дії стихійних явищ на різні промислові об'єкти, споруди тощо. Руйнування чи пошкодження таких об'єктів з небезпечними виробництвами може призвести до пожеж, вибухів, викидів небезпечних речовин, затоплення територій, радіоактивного забруднення. Стихійні лиха можуть призводити до транспортних аварій, аварій в електроенергетичних спорудах.
Таким чином, у зв'язку з наявністю в Україні досить значної загрози з боку природних чинників, захист населення, навколишнього природного середовища, промислових споруд об'єктів від стихійного лиха поруч із захистом від надзвичайних ситуацій техногенного характеру, є важливим державним завданням.
1.4. Надзвичайні ситуації соціально-політичного
характеру
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: збройні напади, захоплення і силове утримання важливих об'єктів або реальна загроза здійснення таких акцій; збройні напади, захоплення і силове утримання атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики або реальна загроза здійснення таких акцій; замах на життя керівників держави та народних депутатів України; напад, замах на життя членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна, викрадення (спроба викрадення), знищення (спроба знищення) таких суден; захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів, установлення вибухового пристрою у багатолюдних місцях, установі, організації, на підприємстві, у житловому секторі, на транспорті; зникнення або викрадення зброї та небезпечних речовин з об'єктів їх зберігання, використання, перероблення та під час транспортування; виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового призначення з викиданням уламків, реактивних та звичайних снарядів, нещасні випадки з людьми та ін.
1.5. Надзвичайні ситуації воєнного характеру
Надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних відходів, нафтопродуктів, вибухівки, хімічно та пожежно-вибухонебезпечних об'єктів тощо. Оцінка надзвичайних ситуацій воєнного характеру визначається законодавством, окремими нормативними документами і відповідними оперативними і мобілізаційними планами.
2. Класифікація надзвичайних ситуацій
Метою створення класифікації надзвичайних ситуацій є створення ефективного механізму оцінки небезпечної події, що сталася або може статися у прогнозований термін, обґрунтування віднесень цієї події до рангу надзвичайних ситуацій та визначення рівня реагування, що відповідає масштабу цієї події.
2.1.Документи з питань надзвичайних ситуацій
Зростання кількості виникнення надзвичайних ситуацій на території незалежної України змусило розглядати питання класифікації надзвичайних ситуацій, як питання державної значимості.
19 листопада 2001 року за №552 Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України був прийнятий Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001, якій набув чинності 1.03.2002 року.
Державний класифікатор надзвичайних ситуацій (далі - ДКНС) є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації в Україні.
ДКНС призначений для ведення державної статистики і організації взаємодії міністерств і відомств при вирішенні питань, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями. ДКНС може використовуватися для машинного оброблення інформації в автоматизованих системах управління економікою держави, забезпечення інформаційної сумісності задач органів різних рівнів управління.
Об'єктами класифікації у ДКНС є надзвичайні ситуації, які визначаються як порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинені аварією, катастрофою,
стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, що призвели до загибелі людей та значних матеріальних втрат.
Дія Класифікатора НС поширюється на всі НС в Україні, а також у зонах відповідальності України на акваторіях Чорного та Азовського морів, річок Дніпро та Дунай у всіх випадках, коли потерпілою стороною виступають громадяни України та інших держав.
Класифікатор НС призначається для використання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами управління всіх рівнів Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного походжень (далі ЄДС НС), виконавчими органами рад, підприємствами, установами та організаціями, аварійно (пошуково) - рятувальними, черговими та диспетчерськими службами, незалежно від форм власності та підпорядкування, військовими частинами.
З метою забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями та ліквідацією їх наслідків здійснюється класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями.
Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. N 368.
За формою викладу ДКНС складається з блоку ідентифікації і блоку назв класифікаційних угруповань.
Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації з трьома рівнями класифікації: клас, підклас, група та цифровим кодом завдовжки 5 розрядів. У ДКНС прийнято метод послідовного кодування.
Загальна структура кодового позначення ДКНС відповідає такій схемі:
Х ХХ ХХ
Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, за характером поділяють на класи:
1. НС техногенного характеру, код класу 10000.
2. НС природного характеру, код класу 20000.
3. НС соціально-політичного характеру, код класу 30000.
4. НС воєнного характеру, код класу 40000.
2.2. Ознаки надзвичайних ситуацій
Попередня оцінка небезпечної події, що сталася або може статися, і визначення її як надзвичайної ситуації здійснюється оперативним черговим персоналом об'єкту, місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, виходячи з первинної інформації та керуючись відповідними інструкціями, Порядком класифікації надзвичайних ситуацій та Державним класифікатором надзвичайних ситуацій в Україні.
Залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація класифікується як державного, регіонального, місцевого або об'єктового рівня.
Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються наступні критерії:
1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
2) кількість людей, які постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок надзвичайної ситуації;
3) розмір заподіяних (очікуваних) збитків.
Для кожного виду надзвичайної ситуації розроблені конкретні класифікаційні ознаки і порогові значення кожної ознаки (наказ МНС від 22 квітня 2003 року N 119 «Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій»).
Порогове значення класифікаційної ознаки НС - визначене в установленому порядку значення технічної або іншої характеристики конкретної аварійної ситуації, перевищення якого відносить ситуацію до рангу надзвичайних і потребує відповідного рівня реагування.
Класифікаційна ознака НС - технічна або інша характеристика аварійної ситуації, що дає змогу віднесення її до надзвичайної.
2.3. Рівні надзвичайних ситуацій
Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків та людських втрат, за класифікаційними ознаками визначають чотири рівні надзвичайних ситуацій:
1. Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:
- яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;
- яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за територіальним поширенням);
- яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі - особи, життю або здоров'ю яких було заподіяно шкоду внаслідок надзвичайної ситуації), чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);
- внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати;
- збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
- яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.
2. Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:
- яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);
- яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. Мінімальних розмірів заробітної плати;
- збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
3. Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:
- яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта;
- внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
- збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
4. Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під названі вище визначення.
Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її хоча б одному із значень наведених критеріїв.
У разі коли внаслідок надзвичайної ситуації для відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушення нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає визначеного у цьому Порядку, рівень надзвичайної ситуації визнається на ступінь менше (для дорожньо-транспортних пригод - на два ступеня менше).
Надзвичайна ситуація, яка за своїми наслідками має поширення на територію декількох адміністративно-територіальних одиниць України, підлягає державному статистичному обліку та реєстрації як одна надзвичайна ситуація, при цьому облік та реєстрація такої надзвичайної ситуації у відповідних адміністративно-територіальних одиницях здійснюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці.
З метою удосконалення роботи з питань класифікації та визначення рівнів надзвичайних ситуацій МНС затверджено наказ №68 від 30.01.2009 «Про впорядкування ведення класифікації та реєстрації надзвичайних ситуації» та Положення «Про експертну комісію МНС з визначення рівнів і класів надзвичайних ситуацій».
Експертна комісія МНС створюється з метою забезпечення виконання повноважень МНС з питань класифікації надзвичайних ситуацій. В своїй діяльності Експертна комісія керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Верховної Ради України й Кабінету Міністрів України, Положеннями при МНС, нормативними актами з питань класифікації НС.
Завданням Експертної комісії є прийняття рішень про визначення та затвердження рівнів та класів НС відповідно до нормативних актів з питань класифікації НС на підставі розгляду матеріалів щодо виникнення, розвитку НС та ліквідації їх наслідків.
Рішення Експертної комісії є підставою для:
- ведення державного статистичного обліку НС;
- надання експертного висновку МНС щодо рівня НС (у разі необхідності);
- здійснення інших заходів щодо реагування на НС.
Обліку та реєстрації в МНС підлягають надзвичайні ситуації, які виникли на території України, в її територіальних водах, у тому числі якщо потерпілою стороною виступають громадяни та майно інших держав.
Облік та реєстрація надзвичайних ситуацій здійснюється у Реєстрі (табл. 3.2) та в Журналі (табл. 3.3) обліку та реєстрації надзвичайних ситуацій. Облік та первинну класифікацію надзвичайних ситуацій проводить оперативно-чергова служба МНС та ГУ МНС України в Автономній Республіці Крим (АРК), областях, мм. Києві та Севастополі, у тому числі підпорядкованих їм органів управління у районах (районах мм. Києва та Севастополя) та містах обласного (республіканського в АРК) підпорядкування.
У територіальних органах управління, підпорядкованих ГУ МНС України, надзвичайні ситуації, пов’язані з пожежами, які підлягають обліку, реєструються окремо згідно з наказом МНС від 18.02.2004 № 79.
Відповідальність за достовірність, повноту інформації про НС, які виникли в адміністративно-територіальних одиницях України, у тому числі яка надана до Реєстру, своєчасність її подання до Міністерства покладається на відповідних керівників ГУ МНС України та підпорядкованих територіальних органів управління.
3. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій
При проведенні практичної роботи, класифікація надзвичайної ситуації виконується за індивідуальним варіантом, вихідні дані для якого вибираються з додатку (додаток, таблиця 1).
Приклад.
В м. Рівне о 7год. 50 хв. (05.07.2009), на хімічно небезпечному об’єкті відбулась надзвичайна подія, яка пов’язана з руйнуванням технологічної лінії, що призвело до викиду в навколишнє середовище сильнодіючої отруйної речовини 2-го класу небезпеки у кількості 0,3 т. Внаслідок подій 2 особи загинули, 5 осіб тимчасово чи постійно втратили працездатність, порушено умов проживання 800 осіб. Обсяг необхідних технічних і матеріальних ресурсів від обсягу видатків бюджету складає - 1,1% від місцевого бюджету. Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, втрат с/г продукції та порушення с/г угідь складають 510, 30, 60 тис. грн. відповідно.
Здійснити класифікацію надзвичайної події:
- визначити код сфери виникнення, підклас, групу НС, ознаку НС;
- визначити рівень надзвичайної ситуації;
- зробити висновок.
Рішення:
1. Визначаємо код сфери виникнення (додаток, таблиця 2).
Клас надзвичайної ситуації: 10000 – техногенного характеру.
Підклас надзвичайної ситуації: 10300 - аварії з викиданням (загрозою викидання) НХР на інших об'єктах (крім аварій на транспорті).
Група надзвичайної ситуації: 10310 - аварії з викиданням (загрозою викидання), утворення та розповсюдження НХР під час їх виробництва, перероблення або зберігання (захоронення).
2. Визначаємо ознаку надзвичайної ситуації (додаток, таблиця 3).
Ознака надзвичайної ситуації, яка супроводжується викидом в навколишнє середовище ХНР 2 класу небезпеки, буде відповідати - викид або безпосередня загроза викиду НХР з технологічного обладнання, який може створити або створює чинники ураження для персоналу об'єкта, населення або інших об'єктів навколишнього середовища.
Для ХНР 2 класу порогове значення ознаки складатиме – від 50 кг. За вихідними даними в навколишнє середовище було викинуто 0,3 т ХНР, що значно перевищує порогове значення ознаки, тобто дана небезпечна подія буде відноситись до категорії надзвичайні ситуації.
3. Визначаємо економічні збитки від надзвичайної ситуації.
Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків.
Загальний обсяг збитків буде складатись із суми збитків від пошкодження чи руйнування основних фондів підприємства, втрат незібраної сільськогосподарської продукції та порушення сільськогосподарських угідь:
Зб = 510 + 30 + 60 = 600 тис. грн.
Прийняти рівень мінімальної заробітної плати – 670 грн.
4. Визначення рівнів надзвичайної ситуації за критеріями класифікації.
Для встановлення рівня надзвичайної ситуації необхідно визначити рівень кожного критерію, що характеризують НС. Це здійснюють шляхом порівняння значення критерію з пороговим для кожного рівня НС.
При перевищенні порогового значення відповідного рівня надзвичайної ситуації переходить на наступний рівень.
Рівень надзвичайної ситуації відповідатиме найбільшому рівню, який встановлений за будь яким критерієм.
Результати класифікації зводять у таблицю (таблиця 3.1.).
5. Висновок. Оформлюють журнал обліку та реєстрації надзвичайних ситуацій (табл. 3.2, 3.3).
Висновок: попередні код події – 10310 – Р, ознака – викид або безпосередня загроза викиду НХР (в кількості 0,3 т.) з технологічного обладнання, які можуть створити або створюють фактори ураження для персоналу об'єкта, населення або інших об'єктів навколишнього середовища, надзвичайна ситуація регіонального рівня.
Література.
1. Гіроль М.М., Ниник Л.Р., Чабан В.Й. „Техногенна безпека” Рівне, 2003 – 465с.
2. Ниник Л.Р. Сутність роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях . Рівне 1998. – 151с.
3. Стеблюк М. І. Цивільна оборона. Підручник. — К.: Знання, 2002. — 430 с.
4. Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22 квітня 2003 року N 119.
5. Постанова КМУ від 24 березня 2004 р. № 368 Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями.
6. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001. Чинний від 01.03.2002 р.
7. Тимчасова методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. - Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. N 175.
Таблиця 3.1.
Класифікація надзвичайної ситуації
Код класу, підкласу, групи
Назва
класу, підкласу, групи
Критерії
Значення порогові/по завданню
Рівень надзвичайної ситуації
10000
Техногенного походження
10300
аварія з викидом НХР на об'єкті
10310
аварія з викидом та розповсюдженням НХР під час їх виробництва, перероблення або зберігання
Обсяг необхідних технічних і матеріальних ресурсів від обсягу видатків відповідного бюджету
1% місцевого/
1,1% місцевого
регіонального
Кількість загиблих
2/2
місцевого
Кількість постраждалих
20/5
місцевого
Порушено умови життєдіяльності, кількість
до 1000/800
місцевого
Збитки, тис. мінім. розмірів зарплати
>500/895
місцевого
Таблиця 3.2
Журнал обліку надзвичайних ситуацій
№ з/п
Дата та час виникнення НС
Дата та час ліквідації НС
Регіон
Код НС та класифіка-ційної ознаки*
Рівень НС
Стислий опис НС
Дата і час отримання інформації та внесення НС, П.І.Б. чергового
1
05.07.2009
7 год. 50 хв.
06.07.2009
6 год. 30 хв.
Рівненсь-ка
10310 - Аварії з викиданням (загрозою викидання), утворення та розповсюдження НХР під час їх виробництва, перероблення або зберігання (захоронень-ня), код ознаки 2.10
об’єктовий
небезпечний хімічний об’єкт в м.Рівне, аварія з викидом СДОР, 7 осіб госпіталізовано до міської лікарні
05.07.2009
7 год. 55 хв.
06.07.2009
Іванов П.І.
* Вказуються коди відповідно до Державного класифікатора НС (ДК 019 – 2001, додаток, табл.2) та Класифікаційні ознаки НС (наказ МНС України від 22.04.2003 №119, додаток, табл.3).
Таблиця 3.3
Журнал реєстрації надзвичайних ситуацій
Реєстраційний номер НС
Регіон
Код НС та класифікаційної ознаки*
Рівень НС за рішенням Експертної комісії
Уточнення наслідків
Дата та % протоколу комісії
1 - 2009
Рівненська
10310 – Аварії з викиданням (загрозою викидання), утворення та розповсюдження НХР під час їх виробництва, перероблення або зберігання (захоронення), код ознаки 2.10
регіональний
Викид 0,3 т. СДОР 2-го класу небезпеки внаслідок аварії на технологічній лінії, 2 загиблих, 5 постраждалих, збитки 600 тис. грн.
протокол № 1
від 01.08.2009
* Вказуються коди відповідно до Державного класифікатора НС (ДК 019 – 2001, додаток, табл.2) та Класифікаційні ознаки НС (наказ МНС України від 22.04.2003 №119, додаток, табл.3).
Додаток
Таблиця1
Вихідні дані для практичної роботи
№ варіанту
Об’єкт та характер небезпечної події
Кількість викинутої СДОР, т
Економічні збитки, % від бюджету
Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, тис. грн.
Кількість постраждалих
осіб
Кількість загиблих
Істотне погіршення умов проживання (більше 3 діб), осіб
Збитки від втрат незібраної с/г продукції, тис. грн.
Збитки від порушення с/г угідь, тис. грн.
1
Аварія на товарному потягу з руйнуванням ємкості з СДОР
аміак 60
0,5 місцевого
400
40
4
800
1200
800
4
аміак 120
0,8 місцевого
350
250
5
1500
1050
400
7
хлор 60
0,6 обласного
170
350
7
2000
30
300
10
аміак 90
0,85 місцевого
250
60
3
1500
650
1000
13
хлор 120
1,3 обласного
1900
120
8
1400
4400
2300
2
Прорив греблі з утворенням хвилі прориву і затопленням території
0,6 обласного
2500
120
2200
8650
4550
5
1,2 обласного
3650
180
3500
1410
5540
8
0,8 місцевого
840
20
800
1240
1720
11
0,7 обласного
1580
35
3200
5610
2210
14
1,1 обласного
5630
40
5300
7100
4570
16
1,2 місцевого
930
37
2500
810
1050
продовження таблиці 1
3
Руйнування технологічної лінії на ХНО з викидом СДОР в середовище
4 кл. небезпеки 20
1,3 місцевого
2010
350
2
900
90
1000
6
2 кл. небезпеки 3,5
0,6 обласного
950
22
12
750
250
500
9
4 кл. небезпеки 3
0,65 об’єкта
450
70
90
70
80
12
2 кл. небезпеки 6
1,1 обласного
9740
125
5
350
860
900
15
3 кл. небезпеки 120
1,2 місцевого
1350
30
3
3300
40
310
17
2 кл. небезпеки 0,35
0,8 об’єкта
510
250
25
30
60
18
4 кл. небезпеки 350
1,2 обласного
3710
180
9
8000
120
570
19
Вибух на технологіч-ному обладнанні ВАТ «Азот»
0,3 місцевого
5,4
45
2
230
21
0,5 обласного
11,7
29
5
435
23
1,1 обласного
12,3
35
12
3230
25
1,2 місцевого
5,9
40
4
620
27
0,7 місцевого
1,6
18
1
170
29
0,8 обласного
2,2
38
2
325
20
Пожежа на об’єкті в холодильному устаткуванні де використо-вувася аміак
3
0,8 місцевого
0,3
8
2
22
3,5
0,7 обласного
4,4
13
1
24
4
0,4 обласного
1,9
42
5
26
4,2
1,1 обласного
4,6
52
1
28
0,1
0,65 об’єкта
0,2
3
3
30
0,5
1,2 об’єкта
0,5
12
1
Таблиця 2
Витяг з Державного класифікатора надзвичайних ситуацій
(ДК 019-2001)
Код класу
Клас надзвичайних ситуацій
10000
Техногенного походження
Підклас НС
Група НС
Код
Наймену-вання підкласу
Код
Найменування групи
10100
Аварії (катастрофа) на транспорті
10110
Аварії на транспорті з викиданням (загрозою викидання) небезпечних та шкідливих речовин
10112
Аварії на транспорті з викиданням (загрозою викидання) БНР
10112
Аварії на транспорті з викиданням (загрозою викидання) НХР
10114
Аварії на транспорті із загрозою розливання пально-мастильних матеріалів
10130
Аварії на залізницях, у тому числі в метрополітені, з тяжкими наслідками (катастрофи)
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора