Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ОСНОВИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ ПРИСТРОЇВ І ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИХ СИСТЕМ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Основи автоматизованого проектування
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО
ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ І КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ЩОДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
„ОСНОВИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ ПРИСТРОЇВ І
ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИХ СИСТЕМ”
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
6.092200 – „ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНІ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТА ЕЛЕКТРОПРИВОД” (У ТОМУ ЧИСЛІ СКОРОЧЕНИЙ ТЕРМІН НАВЧАННЯ)
КРЕМЕНЧУК 2008
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни „Основи автоматизованого проектування електротехнічних пристроїв і електромеханічних систем” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 6.092200 – „Електромеханічні системи автоматизації та електропривод” (у тому числі скорочений термін навчання)
Укладач асист. В.О. Огарь
Рецензент к.т.н., доц. А.П. Калінов
Кафедра САУЕ
Затверджено методичною радою КДПУ
Протокол №_________від__________2008 р.
Заступник голови методичної ради ___________доц. С.А. Сергієнко
ЗМІСТ
Вступ........................................................................................................
4
Перелік лабораторних робіт..................................................................
5
Лабораторна робота № 1 Вивчення структури, принципів побудови системи автоматизованого проектування P-CAD 2001...............
5
Лабораторна робота № 2 Створення шаблонів форматок для креслень, вивчення опцій зміни структури проекту в пакеті P-CAD 2001
18
Лабораторна робота № 3 Створення принципової електричної схеми пристрою в середовищі пакета P-CAD 2001......................................
24
Лабораторна робота № 4 Створення елемента бібліотеки в середовищі пакета P-CAD 2001......................................................................
37
Лабораторна робота № 5 Розроблення печатної плати проекту: розміщення елементів на печатній платі, розведення доріжок...................
51
Лабораторна робота № 6 Розроблення схеми електротехнічного пристрою або електромеханічної системи та реалізація її на печатній платі...................................................................................................................
67
Список літератури..................................................................................
71
Додаток А. Список параметрів полів під час оформлення креслень
72
Додаток Б Варіанти завдань до лабораторної роботи № 3.................
73
Додаток В Варіанти завдань до лабораторної роботи № 4................
75
Додаток Г Умовні позначки елементів згідно з існуючим ДСТУ.....
76
ВСТУП
Складність сучасних об’єктів проектування, постійна жорсткість вимог до проектів, надзвичайно висока ціна помилкових проектних рішень входять у суперечність із традиційними інструментами й технологією проектування. Виходом з положення є розроблення й впровадження нового набору інструментів - інструментарію проектувальника – системи автоматизованого проектування (САПР). Знання основ автоматизації проектування і вміння працювати із засобами САПР потрібно практично будь-якому інженеру-розробникові. Підприємства, що ведуть розроблення без застосування засобів САПР або лише з малим ступенем їх використання, виявляються неконкурентоспроможними як через великі матеріальні та часові витрати на проектування, так і через невисоку якість проектів.
Нині створено велику кількість програмно-методичних комплексів для САПР з різними ступенем спеціалізації та прикладною орієнтацією. У результаті автоматизація проектування стала необхідною складовою частиною підготовки інженерів різних спеціальностей; інженер, який не володіє технологіями роботи з САПР, не може вважатися повноцінним фахівцем.
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни „Основи автоматизованого проектування електротехнічних пристроїв і електромеханічних систем” охоплюють коло питань з набуття навичок використання однієї з автоматизованих систем P-CAD 2001. Виконання лабораторних робіт дозволить студентові оволодіти знаннями зі створення принципових схем за допомогою графічного редактора та навиків розведення печатних плат і оформлення їх у вигляді аркушів конструкторської документації.
ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
Лабораторна робота № 1
Тема. Вивчення структури, принципів побудови системи автоматизованого проектування P-CAD 2001
Мета: знайомство з пакетом, одержання основних навичок роботи у графічному редакторі схем P-CAD 2001 Schematic, освоєння основних інструментів оформлення креслень.
Завдання для лабораторної роботи № 1
1. Створити шаблон штампа, основний напис (штамп) за формою 1 ГОСТ 2.104-68;
2. Використовуючи можливості системи, відредагувати і перетворити створений раніше штамп для перших аркушів графічних конструкторських документів у штамп другого і наступного аркушів (форма 2а за ГОСТ 2.104-68).
Порядок виконання роботи
Відповідно до вимог ЄСКД розроблення технічної документації пристрою проводять на стандартних аркушах:
А0
1188х841
А3
297х420
А1
594х841
А4
297х210
А2
594х420
А5
148х210
Оскільки основні написи креслень, що поставляються із системою, не відповідають ЕСКД, створимо основний напис (штамп) за формою 1 ГОСТ 2.104-68*, яку потім будемо використовувати для оформлення проектів, що розробляють.
Для цього виконаємо наступні кроки.
– Запустіть редактор схем
1. Запустіть Schematic.
2. Відразу ж збережіть новий проект у папку «Шаблони» під ім'ям Штамп_лист_1. Це необхідно зробити, щоб випадково не зіпсувати файл настроювань.
– Установіть тип і крок сітки й виберіть ширину ліній:
1. В основному меню виберіть команду Place/Line (аналог кнопка на лівій інструментальній панелі).
2. Вибравши в основному меню команду Options/Grids, установіть відносну (Relative) сітку з початком координат у точці (20, 5) і кроком сітки 5 мм, як показано на рис. 1.1.
Рисунок 1.1 – Установлення параметрів сітки
3. У статусному рядку, розташованому в нижній частині екрана (див. рис. 1.2), як поточну виберіть суцільну товсту (основну) лінію (Thick). Для цього натисніть на кнопку в правій частині вікна «Товщина лінії» (див. рис. 1.2) і виберіть значення «Thick» зі списку.
Рисунок 1.2 – Рядок підказки і рядок стану
4. Натискаючи на клавішу з буквою O, установіть режим ортогонального рисування ліній. Поточний режим рисування відображається в правій частині статусного рядка. Там має з’явитися напис – Ortho=90 (див. рис. 1.2).
– Нарисуйте зовнішню рамку основного напису (штампа):
1. Натисніть на основній клавіатурі клавішу з буквою J для переміщення у вікно завдання координати X курсора. Установіть там значення 0 (нуль).
2. Натисніть клавішу TAB для переходу у вікно завдання координати Y курсора. Установіть там значення 0 (нуль).
3. Натисніть клавішу ENTER для переміщення курсора в точку з заданими координатами.
4. Натисніть клавішу з буквою J для завдання координат курсора. Установіть нові координати відповідно до першого рядка таблиці 1.1. Використовуйте клавішу TAB для переходу між вікнами координат X і Y і клавішу ENTER для закінчення введення значень.
Таблиця 1.1 – Параметри рамки для формату А3
Крок
Координата Х
Координата Y
1
0
55
2
185
55
3
185
0
4
0
0
5. Повторіть п. 4 для рядків 2-4 табл. 1.1.
6. Натисніть клавішу ESC для «обриву» лінії, що вводиться.
7. В основному меню виберіть команду View/Extent, для того щоб побачити всі елементи креслення в максимально можливому збільшенні.
Результат роботи зображено на рис. 1.3.
Рисунок 1.3 – Зовнішня рамка основного напису
У даному випадку для завдання координат початку і кінця лінії використовували клавіатуру, але це можна зробити і за допомогою курсора.
– Нарисуйте вертикальну лінію, використовуючи для завдання координат курсор.
1. Клацніть лівою кнопкою миші в точці з координатами (65,0).
2. Перемістіть курсор у точку з координатами (65, 55) і клацніть лівою кнопкою миші.
3. Натисніть праву кнопку миші для «обриву» лінії, що вводять.
На рис. 1.4 уведена лінія умовно виділена більш товстою.
Рисунок 1.4 – Основні лінії в штампі креслення
– Нарисуйте інші суцільні основні лінії штампа.
1. Відзначаючи щигликом лівої кнопки миші початок і кінець ліній, додайте в основний напис відсутні основні лінії кутового штампа. Для довідки використовуйте рис. 1.4, де цифрами позначено розміри відповідних осередків. Нагадаємо, що крок сітки на рисунку – 5 мм.
2. Для введення деяких ліній буде потрібно змінити крок сітки, зробивши його рівним 1 мм.
– Створіть масив ліній.
1. Змініть товщину лінії, вибравши в списку відповідного вікна (див. 1.2) значення Thin (тонка завтовшки 0,254 мм).
2. Нарисуйте горизонтальну лінію з координатами початку (0, 5) і кінця (65,5). На рис. 1.6 створену лінію виділено кольором і кінцевими маркерами.
3. Перейдіть у режим вибору елементів креслення, натиснувши клавішу з буквою S (аналог – команда меню Edit/Select чи кнопка на верхній інструментальній панелі).
4. Клацніть по створеній лінії лівою кнопкою. Вона при цьому виділиться, як показано на рис. 1.6.
5. Виберіть в основному меню команду Edit/Copy Matrix... (створення лінійного масиву елементів).
6. На панелі, що з’явилася, Edit Copy Matrix (див. рис. 1.5), установіть число стовпців (Number of Columns) таким, що дорівнює 1; число рядків (Number of Row) таким, що дорівнює 10 і відстань між рядками (Row Spacing) – 5 мм. Відстань між стовпцями (Column Spacing) можна не змінювати.
Рисунок 1.5 - Завдання параметрів масиву
7. Натисніть кнопку ОК для завершення команди. Має з’явитися стовпець з тонких ліній, як показано на рис. 1.6.
Рисунок 1.6 – Створення масиву елементів
– Нарисуйте тонкі лінії в графі «Літера»:
1. Перейдіть у режим рисування і проведіть дві тонкі суцільні лінії в полі «Літера», розташованому в правій частині основного напису, як показано на рис. 1.7.
2. Збережіть проект у папці «Шаблони» під колишнім ім’ям Штамп_лист_1
Рисунок 1.7 – Створення поля “Літера”
– Створення текстових написів. Відповідно до діючих правил у штампі креслення мають бути наявними текстові написи, що вказують на призначення окремих граф.
Розмістіть текстовий напис у графі «Розробив».
1. Установіть крок сітки 0,1 мм.
2. Виберіть у меню команду Place/Text (розмістити/текст). Аналог – клавіша на лівій інструментальній панелі. Курсор набуде вигляду похилого перехрестя .
3. Укажіть курсором бажане місце розташування тексту і клацніть лівою кнопкою миші (для довідки див. рис. 1.4 – 1.9).
4) На панелі, що з’явилася, Place Text натисніть кнопку More>> (Більше) для додавання інструментів установки параметрів тексту. На рис. 1.8 показано розширену панель властивостей тексту, де кнопка More>> трансформувалася в кнопку <<Less (Менше).
Рисунок 1.8 – Установка параметрів тексту
5. У вікні стилів тексту (Text Styles) виберіть зі списку стиль Текст 3_5_курсив.
Рисунок 1.9 – Штамп із текстовими написами
6. Установіть точку прив’яування тексту в лівому нижньому куті. Для цього в групі кнопок Justification (вирівнювання) натисніть ліву нижню кнопку.
7. У вікні введення тексту наберіть Розроб. (с точкою) і натисніть кнопку Place (розмістити).
Текстовий напис з’явиться у зазначеному раніше місці.
За необхідності, натискаючи на кнопку Rotation, можна послідовно повертати текстовий напис на кут 90, 180, 270 градусів.
Установлюючи прапорець Flip, можна одержати дзеркальне відображення для тексту. Правда, при цьому змінюється тільки положення точки прив’язки, сам текст дзеркально не відбивається, так само, як і не можна одержати перевернений текстовий напис.
Для зміни місця розташування тексту перейдіть у режим вибору, натиснувши клавішу з буквою S чи кнопку на інструментальній панелі, клацніть лівою кнопкою миші по тексту. Указуючи виділений елемент курсором, натисніть ліву кнопку миші та, не відпускаючи її, переміщайте елемент за точку прив’язки в потрібне місце.
Для розміщення інших текстових написів у штампі можна використовувати функцію копіювання існуючого елемента, тому що при цьому зберігаються його параметри, а його місцезнаходження можна вказати більш точно. Зміст тексту можна потім змінити.
– Розмістіть копії тексту у відповідних графах штампа.
1. Перейдіть у режим вибору елементів (натиснуто кнопку на інструментальній панелі).
2. Клацніть по введеному раніше тексту спочатку лівою кнопкою миші для його виділення, а потім правою кнопкою миші для активації меню, що випадае після натискання кнопки миші.
3. У меню, що з’явилося (див. рис. 1.10), виберіть команду Copy (копія). При цьому виділений елемент копіюється в буфер обміну Windows.
4. Натисніть сполучення клавіш CTRL/V для вставки елемента з буфера. Курсор перетвориться в похиле перехрестя .
5. Укажіть бажане положення лівого нижнього кута нового фрагмента тексту і клацніть лівою кнопкою миші.
6. Повторіть ДП. 4-5 для всіх текстових граф показаних на рис. 1.9. У результаті у всіх цих графах має з’явитися однаковий текст -
– Змініть зміст тексту в графах.
1. Клацніть по текстовому елементі, зміст якого ви хочете змінити, спочатку лівою кнопкою миші для його виділення, а потім правою кнопкою миші для активації меню, що випадає.
2. У меню, що з’явилося (див. рис. 1.10) виберіть команду Properties... (властивості).
Рисунок 1.10 – Меню редагування тексту
3. У вікні введення тексту на панелі Place Text (рис. 1.8) наберіть потрібний текст (зміст тексту див. на рис. 1.9).
4. Повторіть ДП.1-3 для всіх текстових елементів, що ви хочете змінити.
5. ЗА необхідності перемістіть текстові написи в графах, керуючись рисунком 1.9.
– Збережіть файл на диску.
Для збереження файла з колишнім ім’ям можна скористатися кнопкою на верхній інструментальній панелі чи командою меню File/Save (файл/зберегти).
– Створіть додаткове поле.
У системі P-CAD уведено поняття поля – текстового об’єкта, зв’язаного з проектом, значення якого може бути встановлено вручну чи автоматично і винесено на схему креслення чи друкованої плати. Поля зручно використовувати для оформлення основних написів креслень під час створення форматок. Список полів проекту можна переглянути, доповнити чи змінити їх значення, використовуючи команду File/Design Info... (файл/інформація про проект).
Список параметрів полів, визначених у системі P-CAD за умовчанням та їх можливе використання під час оформлення креслень наведено у додатку А. У цій таблиці напівжирним шрифтом виділені назви полів, що можуть бути використані для оформлення креслень за російськими стандартами.
Список полів, визначених у системі P-CAD за замовчуванням і їхнє можливе використання при оформленні креслень приведені в доповненні А. У цій таблиці зазначено назви полів, що може бути використано для оформлення креслень за українськими стандартами.
Оскільки не всі графи основного напису креслення закриваються системними полями, необхідно розширити список полів.
– Створіть додаткове поле.
1. В основному меню виберіть команду File/Design Info... (файл/інформація про проект).
2. На панелі, що з’явилася, Design Info (див. рис. 1.11) виберіть закладку Field (поле) і натисніть кнопку Add (додати).
Рисунок 1.11 – Список полів проекту
3. На панелі Field Properties (властивості поля) (рис. 1.12) у вікні Name (ім’я) надрукуйте Н.контр. Вікно Value (значення) залишіть порожнім.
Рисунок 1.12 – Завдання імені нового поля
4. Для завершення діалогу створення нового поля чи натисніть кнопку ОК.
Аналогічно можна ввести в проект будь-яку кількість додаткових полів.
Перед початком розміщення полів на кресленні рекомендують установити потрібний стиль тексту для відображення їх значень.
– Установіть стиль Текст3_5_курсив як поточний.
1. В основному меню виберіть команду Options/Text Style...
2. Зазначте клацанням лівої кнопки миші стиль Текст3_5_курсив у списку стилів на панелі Options Text Style (рис. 1.13).
Рисунок 1.13 – Установка поточного стилю тексту
3. Натисніть кнопку Close для завершення діалогу вибору стилю тексту.
Поточний стиль тексту в списку стилів зазначають символом «*» (зірочка) і його назву вказують у рядку Current Text Style у верхній частині панелі Options Text Style (див. рис. 1.13).
– Розмістіть поле в штампі креслення.
1. В основному меню виберіть команду Place/Field (аналог – кнопка на лівій інструментальній панелі).
2. Клацніть лівою кнопкою миші в будь-якому місці креслення.
3. На панелі, що з’явилася, Place Field (рис. 1.14), виберіть зі списку назву потрібного поля, наприклад, «Author» (автор) і клацніть по ньому лівою кнопкою миші (перелік полів наведено у додатку А).
Рисунок 1.14 – Вибір поля зі списку
4. Натисніть кнопку ОК для закриття панелі вибору полів.
5. Перемістіть курсор у місце, де має розташовуватися точка прив’язки поля (у даному випадку – лівий нижній кут) і клацніть лівою кнопкою миші. З’явиться зображення поля.
6. Повторюючи ДП. 2-5, розмістіть у відповідних графах штампа потрібні поля, як показано на рис. 1.15.
Рисунок 1.15 - Розміщення полів в осередках основного напису
У графі «Лист» розмістіть системне поле Sheet Number (номер сторінки), а в графі «Листів» – системне поле Number Of Sheets (кількість сторінок).
– Змініть властивості поля {Drawing Number} (децимальний номер).
1. Перейдіть у режим вибору елементів (натиснуто кнопку на інструментальній панелі).
2. Клацніть по елементу, властивості якого ви хочете змінити, спочатку лівою кнопкою миші для його виділення, а потім правою кнопкою миші для активації меню.
3. У меню, що з’явилося, виберіть команду «Properties... » (властивості).
4. На панелі Field Properties (рис. 1.16) у вікні зі списком Text Style виберіть стиль тексту Текст7_курсив з висотою букв 7 мм.
Рисунок 1.16 – Зміна стилю тексту для поля
5. У групі Justification (Вирівнювання) натисніть центральну кнопку для завдання вирівнювання по центру.
6. Натисніть кнопку ОК для завершення діалогу завдання властивостей поля.
Змініть властивості поля {Title} «Назва проекту».
1. Для поля {Title} варто встановити стиль тексту Текст5_курсив і задати вирівнювання по центру.
Збережіть файл на диску з колишнім ім’ям Штамп_лист_1.
– Використовуючи штамп, що є в наявності, для листа 1, створіть штамп для листа 2.
1. Відкрийте раніше створений файл зі штампом. Використовуючи команду File/Save As..., збережіть поточний проект у папці «Шаблони» під ім’ям Штамп_лист_2.
2. Перемістіть поле {Drawing Number} і {Sheet Number}, а також напис «Лист» у нижню частину штампа (див. рис. 1.17);
Рисунок 1.17 – Заготовка для штампа другого листа
3. Видаліть зайві поля, лінії та написи, як показано на рис. 1.17. Для цього просто зазначайте потрібний елемент клацанням лівою кнопкою миші й натискайте клавішу DELETE.
4. Натиснувши клавішу CTRL, послідовно виділяйте щигликом лівої кнопки миші написи в лівій частині заготовки штампа і горизонтальну основну лінію над ними. Відзначені елементи змінять колір і будуть оточені пунктирною прямокутною рамкою.
5. Відпустіть клавішу і клацніть правою кнопкою миші. У контекстному меню, що з’явилося виберіть команду Selection Point (точка вибору).
6. Укажіть курсором лівий нижній кут прямокутника виділення і клацніть лівою кнопкою миші. У цьому місці з’явиться точка прив’язки (великий жовтий квадрат з діагоналями).
7. Натисніть ліву кнопку миші й, не відпускаючи її, перемістіть виділену область за точку прив’язки. Точку прив’язки необхідно сполучити з лівим нижнім кутом штампа. Відпустіть ліву кнопку миші.
8. Клацніть лівою кнопкою миші по верхній основній горизонтальній лінії. Вона виділиться і по її краях з’являться маленькі квадрати . Укажіть курсором на лівий квадрат, натисніть ліву кнопку миші й, не відпускаючи її, розтягніть лінію до лівого краю штампа.
9. Довжини вертикальних ліній, навпаки, варто зменшити до 15 мм. Остаточний варіант штампа для другого листа наведено на рис. 1.18.
Рисунок 1.18 – Штамп для другого і наступного листів схеми
10. Збережіть створений штамп із колишнім ім’ям, використовуючи команду File/Save.
Зміст звіту
Найменування і мета лабораторної роботи.
Отримане у викладача завдання.
Опис виконання кожного пункту завдання.
Письмові відповіді на контрольні запитання.
Контрольні питання
Призначення пакета P-CAD. Які основні компоненти входять до його складу?
Охарактеризуйте області й елементи вікна пакета P-CAD Schematic.
Яким чином здійснюють настроювання конфіґурації пакета P-CAD?
Як установити формат листа і вибрати одиниці розмірності?
Як здійснити завдання кроку сітки та які існують способи його перемикання?
Яким чином проводять настроювання дисплея (завдання кольору об'єктів, точок перетинання провідників і з’єднання шин)?
Як установити шрифт повідомлень?
Поясніть, за допомогою яких команд робота з графічними примітивами (лінія, дуга, замкнута лінія).
Поясніть, за допомогою яких команд виконують роботу з текстом.
Поясніть, за допомогою яких команд виконується робота з полями.
Література: [1, с. 30-39; 3, с. 9-31].
Лабораторна робота №2
Тема. Створення шаблонів форматок для креслень, вивчення опцій зміни структури проекту в пакеті P-CAD 2001
Мета: одержання основних навичок роботи у графічному редакторі схем P-CAD 2001 Schemantic, особливості застосування форматок для креслень та їх заповнення.
Завдання для лабораторної роботи № 2
1. Використовуючи раніше розроблені штампи, створити форматку для креслення розміром А3 (з горизонтальним розташуванням довгої сторони - розмір 420х297) для наступного використання в оформленні робочих проектів.
2. Створити лист креслення форматом А3, використовуючи раніше створені форматки. Заповнити основний напис креслення даними проекту.
Порядок виконання роботи
– Настройте систему.
1. Створіть новий проект;
2. Збережіть новий проект у папку «Форматки» під ім’ям А3г_1_лист;
У даному випадку буква «г» у назві файла свідчить про горизонтальну орієнтацію довгої сторони креслення.
3. Увійдіть у команду Option/Configure і в рамці Workspace Size клацніть по кнопці А3.
4. Установіть крок сітки 5 мм і абсолютну (Abs) сітку.
– Нарисуйте межі робочого поля креслення.
1. Ввійдіть у команду рисування ліній (кнопка на інструментальній панелі).
2. Установіть товщину лінії 0,762 мм (Thick).
3. Використовуючи клавішу з буквою J для переміщення у вікна завдання координат курсора, клавішу TAB для переходу між вікнами і клавішу ENTER для закінчення введення, послідовно введіть координати, показані в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Зовнішня рамка форматом А3
Крок
Координата Х
Координата Y
1
20
5
2
20
292
3
415
292
4
415
5
5
20
5
4. Натисніть клавішу ESC для обриву лінії.
– Нарисуйте рамку для верхнього децимального номера.
Таблиця 2.2 – Рамка децимального номера
Крок
Координата Х
Координата Y
1
20
278
2
90
278
3
90
292
Використовуючи дані табл. 2.2, нарисуйте рамку в лівому верхньому куті креслення. Її розміри 70х14 мм (рис. 2.1).
Рисунок 2.1 – Верхня рамка для децимального номера
2. Натисніть клавішу ESC для обриву лінії.
Збережіть створену заготовку. Перейдіть у режим вибору об’єктів (натиснуто кнопку ). Використовуючи команду File/Save As, збережіть створену заготовку в папку «Форматки» спочатку з ім’ям А3Г_2_лист, а потім з ім’ям А3Г_1_лист;
3. Скопіюйте штамп першого листа в буфер обміну. Використовуючи команду File/Open (файл/відкрити), завантажити в редактор файл Штамп_лист_1.sch, не закриваючи попередній проект.
4. У проекті Штамп_лист_1 установіть крок сітки 5 мм.
5. Ввійдіть у меню Edit (редагування) і активізуйте команду Select All (виділити всі). Виділені елементи креслення буде пофарбовано в жовтий колір і оточені пунктирним прямокутником.
6. Клацніть усередині цього прямокутника правою кнопкою миші і виберіть у меню, що з’явилось пункт Selection Point (точка вибору).
7. Помістіть курсор у правому нижньому куті штампа, як показано на рис. 2.2, і клацніть лівою кнопкою миші. Тут з’явиться точка буксирування об’єкта.
Рисунок 2.2 – Виділення об’єктів і вказівка точки буксирування (Selection Point)
8. Використовуючи команду Edit/Copy (комбінація клавіш CTRL/C) скопіюйте виділені об’єкти в буфер обміну Windows.
– Завершіть створення форматки першого листа.
1. Використовуючи меню Window редактора схем, перейдіть у проект А3Г_1_лист.
2. Активізуйте команду Edit/Paste Frome Clipboard (Редагування/Вставка Буфер обміну) чи просто натисніть комбінацію клавіш CTRL/V.
3. Натисніть ліву кнопку миші й, не відпускаючи її, перемістіть курсор у точку з координатами (415, 5). Відпустіть ліву кнопку миші.
4. Клацніть лівою кнопкою миші на вільному полі для скидання виділення об’єктів.
5. Збережіть і закрийте проект А3Г_1_лист.
6. За замовчуванням файл запишеться з розширенням ”SCH”, того часу як файли форматок повинні мати розширення “TTL” (від слова Title).
7. Запустіть провідник Windows і змініть розширення створеного файла на “TTL”. Нова форматка готова.
– Створіть форматку для другого і наступного листів.
Використовуючи методику, викладену вище, створіть форматку для другого листа креслень формата А3 і форматки для креслень A4 (перший і другий листи).
Указівка. Використовуйте дані таблиці 2.3 для креслення зовнішніх меж креслення (для абсолютної сітки).
Таблиця 2.3 – Зовнішня рамка форматом А3
Крок
Координата Х
Координата Y
1
20
5
2
20
292
3
205
292
4
205
5
5
20
5
– Підключення форматки креслення до проекту:
1. Створіть новий проект.
2. Відразу ж збережіть новий проект у папку «Проекти» під своїм ім’ям (наприклад Пробний проект).
3. Активізуйте команду Option/Configure і в рамці Title Sheets панелі Option Configure натисніть кнопку Edit Title Sheets (редагування оформлення сторінок).
4. На панелі, що з’явилася, (див. рис. 2.3), Options Sheets (параметри сторінок) у закладці Title натисніть кнопку Select (вибрати).
Рисунок 2.3 – Панель Options Sheets
5. За допомогою стандартного діалогу Windows знайдіть і відкрийте на диску файл А4_1_лист.ttl, створений під час виконання попереднього підрозділу.
6. На панелі Options Sheets (рис. 2.3) натисніть спочатку кнопку Modify (змінити), а потім кнопку Close (закрити).
7. Закрийте панель Option Configure. На робочому полі має з’явитися форматка креслення, як показано на рис. 2.4.
– Заповніть основний напис креслення даними проекту.
1. Виберіть в основному меню команду File/Design Info... і відкрийте закладку Field (поле) панелі Design Info (див. рис. 3-10).
2. Використовуючи кнопку Properties, установіть необхідні значення потрібних полів. Для прикладу на рис. 2.5 показано варіант заповнення основного напису креслення.
Рисунок 2.4 – Результат підключення форматки
Рисунок 2.5 – Приклад заповнення основного напису креслення
Напис «Схема електрична принципова» у цьому проекті було виконано за допомогою команди Place/Text (розмістити текст) і до форматки ніякого відношення не має, що видно з розходження кольору тексту.
3. Закрийте файл проекту.
Зверніть увагу, що для правильного заповнення основного напису необхідно привласнити значення всім полям, що є на форматці. Якщо необхідно, щоб яка-небудь графа, що містить поле, була порожньою, потрібно відповідному полю привласнити значення ПРОБІЛ. У противному випадку в цій графі буде відображатися ім'я поля у фігурних дужках, як це сталося з графою «Н.контр.» на рис. 2.5.
Зміст звіту
Найменування і мета лабораторної роботи.
Отримане у викладача завдання.
Опис виконання кожного пункту завдання.
Письмові відповіді на контрольні запитання.
Контрольні питання
Поясніть, яким чином відбувається перехід у режим „редагування” і в режим „креслення”?
Поясніть призначення команди Selection Point.
Яке розширення мають файли форматок та яким чином воно встановлюється?
Які можливості редагування документа здійснюють за допомогою команди Option/Configure?
Як здійснюєть роботу з полями (додавання необхідного поля, зміна назви та ін.)?
Література[3, с.32-34].
Лабораторна робота №3
Тема Створення принципової електричної схеми пристрою в середовищі пакета P-CAD 2001.
Мета: одержання навичок роботи в графічному редакторі схем P-CAD Semantic під час створення принципової електричної схеми
Завдання для лабораторної роботи № 3
Створіть у системі P-CAD найпростішу схему відповідно до свого варіанта (Додаток В). Для цього:
– Настройте конфігурацію редактора (формат А4). Крок сітки встановіть виходячи з того, що в ЄСКД усі відстані в принциповій електричній схемі повинні бути кратні 3,5 мм.
– Підключіть необхідні бібліотеки елементів з інтеґрованої бібліотеки.
– Розмістіть умовні позначки елементів у робочій області.
– Об’єднайте виводи елементів провідниками, проконтролюйте, щоб усі з’єднання мали електричний контакт (він ґарантується відсутністю жовтих квадратиків у місцях з’єднання провідників).
– Відкориґуйте, якщо це необхідно, позиційні позначення елементів: розташуйте їх вертикально зверху над зображеннями елементів, проконтролюйте, щоб стиль тексту всіх позиційних позначень був однаковим.
Корисна довідка: Усім елементам, пристроям і функціональним групам виробів привласнюють позиційні позначення, що містять інформацію про вид елемента (наприклад, R – резистор, DD - мікросхема, VD – діод ) і його порядковий номер у межах даного виду (наприклад, R1,R2; C1,C2,…)
Під час розміщення позиційних позначень елементів дотримуються правил:
– від верхнього лівого кута вниз, потім зміщуються вправо і знову зверху вниз (зверху вниз);
– чи від верхнього лівого кута вправо потім зміщаються вниз і знову ліворуч праворуч (ліворуч праворуч).
– Під умовними позначками елементів проставте їх типи.
– Задайте імена ланцюгів (наприклад А1, А2 і т.д.), зробіть імена ланцюгів не видимими на схемі.
– Збережіть створену вами схему у відповідній папці (використовуйте стандартні команди: File/Save чи File /Save As).
Створіть перелік елементів для своєї схеми, використовуючи вже виготовлений вами шаблон.
Загальний вид схеми
Порядок виконання роботи
1 Створення зображення принципової електричної схеми
На електричній схемі зображуються символи компонентів, електричні зв’язки між ними, текстова інформація, буквено-цифрові позначення. Для створення принципової електричної схеми необхідно виконати ряд дій у наступній послідовності (рис.3.1):
Рисунок 3.1 – Основні дії, що необхідні для створення зображення електричної принципової схеми в P-CAD Schematic
Основні команди, які необхідно використати в P-CAD Schematic для створення принципової електричної схеми, можна об'єднати у 4 групи.
1.1 Підключення бібліотек. Зображення умовних позначок елементів, виконаних відповідно до ЄСКД, знаходяться в інтегрованих бібліотеках, зібраних у папці PCAD lib. Наприклад, бібліотека R.lib містить резистори, VT – транзистори, ДО555 – мікросхеми логічних елементів 555 серії.
Перед нанесенням на схему символів компонентів необхідно відкрити бібліотеки командою Library/Setup, додаючи їх імена в область Open Libraries, після натискання кнопки Add. (Для видалення бібліотек зі списку використовують клавішу Delete).
Рисунок – 3.2 Вікно додавання бібліотек
Рисунок 3.3 – Вікно вибору бібліотек
1.2 Розміщення бібліотечних елементів на робочому полі проводять за допомогою команди Place/Part.
– Після вибору даної піктограми клацання курсором у будь-якій точці схеми відкриває вікно вибору компонента (рис.3.4).
Рисунок 3.4 - Вікно вибору елементів
в області Library вказують ім’я однієї з відкритих бібліотек, список її компонентів знаходиться у вікні Component Name, ім’я потрібного компонента вибирають зі списку;
кнопка Browse дозволяє переглянути графічне зображення символу компонента;
в області Parts Num задають поточну секцію компонента;
натискання клавіші Query активізує засіб пошуку компонента у відкритих бібліотеках;
у полі RefDes задається позиційне позначення елемента, далі позиційні позначення елементів і їх секцій на електричній схемі
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора