Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра екології
065-130
Методичні вказівки
до виконання лабораторних робіт
з курсів «Екологія»та «Основи екології» для неекологічних спеціальностей
Рекомендовано методичною комісією факультету
екології та природокористування Протокол № ______від_______ 2007 р.
Рівне-2008
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсів «Екологія» та «Основи екології» для неекологічних спеціальностей./
А.М. Прищепа, М.А. Михальчук, І.М. Борщевська, Рівне: НУВГП, 2008. -
36 с.
Упорядники: А.М. Прищепа, к.с.-г.н., доцент, М.А. Михальчук, ст. викладач, І.М. Борщевська, асистент.
Відповідальний за випуск: М.О. Клименко, доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри екології.
Зміст
Лабораторна робота № 1. Визначення метеорологічних параметрів
при відборах проб повітря ………………………………………….......3
Лабораторна робота № 2. Визначення органолептичних
показників якості води …………………………………………….........7
Лабораторна робота № 3. Визначення вмісту нітратів в
сирих рослинних зразках ………………………………………………13
Лабораторна робота № 4. Визначення якості продуктів харчування.19
Лабораторна робота № 5. Стандартизація та екологічне
маркування продукції ………………………………………………….24
Лабораторна робота № 6. Штрихове кодування продукції …………33
Лабораторна робота № 1
ВИЗНАЧЕННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВПРИ ВІДБОРАХ ПРОБ ПОВІТРЯ
Мета роботи: Експериментально визначити метеорологічні параметри
атмосферного повітря.
О с н о в н і п о н я т т я
Враховуючи, що метеорологічні фактори визначають перенесення і розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі, відбір проб повітря повинен супроводжуватись спостереженням за:
- димовим факелом джерела викидів;
- основними метеорологічними параметрами:
Швидкістю і напрямом вітру;
Температурою і вологістю повітря;
Характеристикою явищ, стану погоди і підстиляючої поверхні;
Тиском атмосферного повітря.
Спостереження за димовим факелом проводять за найбільш потужним джерелом викидів. Відмічають колір факела, його форму в місці виходу з джерела.
Вітер – це рух повітряних мас в атмосфері, який виникає внаслідок нерівномірного розподілу температури і тиску на земній поверхні.
Вітер характеризується двома параметрами – швидкістю і напрямком, які в більшій чи в меншій мірі коливаються.
При швидкості до 5 м/с вітер вважається слабким, при швидкостях 5-14 м/с – помірним, 14-20 м/с – сильним, 20-30 м/с являє собою шторм, а вище 30 м/с – ураган; різке короткочасне посилення вітру до 20 м/с називається шквалом.
Швидкість вітру визначають анемометром. Анемометри бувають крильчасті і чашечні. За допомогою крильчастих анемометрів проводять виміри в межах 0,3-0,5 м/с, а за допомогою чашечних – від 1,0 до 20 м/с.
Вологістю повітря називають наявність у ньому водяного пару. Це важлива характеристика погоди і клімату. Для вимірів температури і вологості повітря служить аспіраційний психрометр.
Стан погоди оцінюється візуально за характерними ознаками.
Підстиляюча поверхня в радіусі до 100 м від місця спостережень характеризується як: суха пилова, суха непиляща, волога, мокра, зелена трава, пожовкла трава, сніг.
Атмосферний тиск – це гідростатичний тиск, який чинить атмосфера на всі предмети, що в ній знаходяться. Вимірюється атмосферний тиск за допомогою барометра в мм рт.ст. У Міжнародній системі одиниць (СІ) основною одиницею тиску є паскаль . Нормальним атмосферним тиском вважають 760 мм рт.ст. 760 мм рт.ст. = 101,3 кПа.
Прилади і матеріали: аспіраційний психрометр, анемометр, барометр, піпетка, дистильована вода.
Х і д р о б о т и
Фіксуємо візуально форму факела та його шифр у відповідності з вимогами табл.1 та записуємо в таблицю результатів спостережень.
Таблиця 1
Шифр і характеристика факела
Шифр
Характеристика факела
1
Характеристика має нестійкі обриси: клуби диму то високо піднімаються, то різко опускаються; спостерігаються вдень при позитивному градієнті температури і помірній швидкості вітру.
2
Факел піднімається вгору і рівномірно розтікається у всіх напрямках; частіше спостерігається в літній період.
3
Г-подібна форма факела: дим при виході з труби набуває горизонтального напрямку або спочатку піднімається вертикально, а потім змішується по вітру; спостерігається при нульовому градієнті температури і штилі.
Стан погоди оцінюємо візуально за характерними ознаками стану погоди
Таблиця 2.
Характерні ознаки стану погоди
Шифр
Стан погоди, атмосферні явища
Характерні ознаки
0
Ясно
Немає хмар або окремі хмарки закривають не більше 2/10 неба; сонце не закрите
1
Мінлива хмарність
Хмари закривають менше 8/10 неба, сонце час від часу закривається хмарами
2
Мла
Помутніння повітря за рахунок завислих частинок пилу, диму, гару. Повітря має синюватий відтінок
3
Серпанок
Слабке помутніння атмосфери за рахунок перенасичення повітря вологою. Повітря має сіруватий відтінок. Горизонтальна видимість більше 1 км.
4
Дощі
Опади у вигляді дрібних крапель
5
Мряка
Їх падіння на землю непомітно для очей
6
Пилова буря
Погіршення видимості на великій території із-за пилу, піднятого сильною бурею (вітром)
7
Сніг
Опади у вигляді крижаних кристалів
8
Туман
Помутніння атмосфери при горизонтальній видимості менше 1 км
9
Пасмурно
Небо закрите хмарами на 8/10 і більше. Сонце не просвічується
Визначаємо стан підстиляючої поверхні в радіусі 100 м від місця спостереження за такими градаціями: суха пилова, суха непиляща, волога, мокра, зелена трава, пожовкла трава, сніг.
Вологість і температуру повітря вимірюємо аспіраційним психрометром
Для цього прилад підвішують на висоті 1,5 м від землі горизонтально, назустріч вітру. Якщо неможливо визначити напрямок вітру, то резервуари термометрів повинні бути повернені в сторону, протилежну сонцю. Із приміщення психрометр виносять за 10-15 хв. до початку спостереження, зимою – за 30 хв. Резервуари термометрів не повинні розташовуватися близько стін будинків, огорож, дерев і т.д. Батист на резервуарі „змоченого” термометра потрібно тримати в чистоті і замінювати в міру забрудненості. При допомозі піпетки дистильованою водою змочують батист термометра, накручують вентилятор психрометра. Перший відлік по термометрах (з точністю до 0,1оС) проводять через 4-5 хв. після накручування пружини. Визначають різницю показників сухого і змоченого термометрів і з допомогою психрометричних таблиць визначають значення відносної вологості повітря (Додаток 1).
Визначаємо атмосферний тиск за барометром у мм рт.ст. та кПа.
Вимірювання швидкості вітру проводимо на висоті 2 м від поверхні землі за допомогою анемометра. Анемометр вмикаємо на 10 хв., записуємо початкові і кінцеві покази в таблицю результатів досліджень, вираховуємо різницю відліку, ділимо на 600 (кількість секунд в 10 хв.) і за графіком чи таблицею, які додаються до приладу, визначаємо швидкість вітру з точністю до 0,1 м/с.
Отримані результати заносимо в таблицю 3.
Таблиця 3
Результати спостережень метеорологічних умов
Шифр і характеристика факела.
Характерні ознаки стану погоди
Стан підстиляючої поверхні
Відносна вологість атмосферного повітря %
Тиск мм.рт.ст.
Шифр
Стан погоди атмосферні явища
Показники сухого термометра tоС
Показники мокрого термометра tоС
Відносна вологість %
1
2
3
4
5
6
7
8
Швидкість атмосферного повітря
Початкові покази анемометра
Кінцеві покази анемометра
За 1 сек
Швидкість за графіком
9
10
11
12
Лабораторна робота № 2
ВИЗНАЧЕННЯ ОРГАНОЛЕПТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ
ЯКОСТІ ВОДИ
Мета роботи: Визначити температуру, колір, колірність, прозорість, мутність,
запах, смак і присмак у різних зразках води
О с н о в н і п о н я т т я
Якість води – це характеристика складу і властивостей води, що визначає її придатність для конкретних видів водокористування.
Якість питної води оцінюють за трьома групами показників: перша – мікробіологічні, друга – токсикологічні, третя – органолептичні.
Основними органолептичними показниками води є колір, кольоровість, мутність, прозорість, запах, смак і присмак.
Колір (забарвлення) природних вод може бути різних відтінків. В багатьох випадках колір води зумовлений присутністю мікроорганізмів, продуктів їх життєдіяльності і розпаду, а також часточок мулу, сульфідів та інших завислих у воді речовин.
Кольоровість є кількісною характеристикою кольору, яка виражається в умовних одиницях – градусах кольоровості. Вона визначається за біхромат-кобальтовою шкалою або за допомогою приладу КФК-2 (колориметра фотоелектричного концентраційного).
Мутність води залежить від тонкодисперсних домішок у вигляді завислих частинок (піску, глини, мулу, водоростей), які потрапляють в неї в результаті ерозії берегів, з дощовими і талими водами. Якісне визначення проводять описово. Наприклад, вода може бути прозора, опалесцентна, мутна і т.д. Кількісне значення мутності виражається в мг/л і визначається за допомогою приладу КФК-2.
Прозорість води залежить від її кольору і мутності. Мірою прозорості служить висота водяного стовпа, в см, через який можна прочитати стандартний шрифт.
Запах води викликають леткі пахнучі речовини, розчинені солі, органічні сполуки і продукти їх життєдіяльності, які потрапляють у воду природнім шляхом і з стічними водами. В природних водах, що містять лише неорганічні речовини, запах може давати тільки сірководень, наявний в деяких забруднених підземних водах. Запах питної води, одержаної шляхом обробки поверхневої води, зумовлений властивостями використовуваної сирої води, технологічним процесом покращення її якості і способом обробки. Наприклад, після хлорування вода, в якій присутні феноли, набуває неприємного запаху хлорфенолів. На запах підземних і поверхневих вод впливає присутність органічних речовин. Забруднення стічними водами виявляється не тільки появою запаху, але і за запахом продуктів розкладу їх компонентів. При визначенні запаху питних, поверхневих або стічних вод у всіх випадках спочатку встановлюють характер запаху (хлорний, рибний і т.д.). Далі визначають його інтенсивність, що роблять або органолептично, виражаючи інтенсивність запаху за п’ятибальною шкалою, або ж проводячи „порогове” дослідження – розбавляючи воду, що аналізується до тих пір, поки запах не зникне.
Смак і присмак. Смакові якості води зумовлені присутністю речовин природного походження або речовин, які потрапляють у воду в результаті забруднення її стоками. Підземні води, що містять тільки неорганічні розчинені речовини, мають специфічний смак, який викликаний наявністю заліза, марганцю, натрію, калію, хлоридів та ін. елементів. Визначаємо смак тільки питних вод, описуємо його словесно. Розрізняють чотири основних види смаку: солоний, кислий, гіркий, солодкий. Всі інші види смакових відчуттів називають присмаками.
Х і д р о б о т и
1. Визначення температури води
Посуд і матеріали: 1) колби з досліджуваною водою; 2) ртутний термометр з ціною поділок 0,1-0,50С.
В колбу з досліджуваною водою занурюємо термометр, витримуємо протягом 5 хвилин і знімаємо відлік з точністю до 0,1оС. Отримане значення t записати в результативну таблицю.
2. Визначення кольору і кольоровості
Прилади, посуд і матеріали: 1) колби з досліджуваною водою; 2) циліндри із безбарвного скла; 3) колориметр фотоелектричний концентраційний (КФК-2); 4) кювети з товщиною поглинаючого шару 2-10 см; 5) дистильована вода; 6) стандартна біхромат-кобальтова шкала.
Для визначення кольору воду розглядаємо на білому фоні. Відтінок і інтенсивність кольору описуємо словесно. Наприклад, вода жовтувата, зеленувато-бура і т.д. У випадку відсутності відтінків записуєм „безколірна”. Відмічаєм наявність осаду. Осад характеризуємо за величиною: немає, незначний і т.д. При дуже великому осаду вказуємо товщину шару в мм. і якість осаду як муловий, піщаний і т.д.
Визначення кольоровість проводимо на КФК-2.
Прилад прогріваємо 15 хвилин при відкритій шторці.
Наливаємо в одну кювету контрольний розчин (дистильовану воду), в іншу – досліджуваний зразок.
Кювети встановлюємо в кюветне відділення одна проти одної.
Перемикаємо прилад на певну довжину хвилі та чутливість.
Закриваємо кришку кюветного відділення і за контрольним розчином встановлюємо „100” по верхній шкалі.
Поворотом перемикача міняємо кювети місцями і визначаємо відсоток світлопропускання по верхній шкалі.
Користуючись графіком, визначаємо колірність в градусах колірності.
3. Визначення прозорості
Посуд і матеріали: 1) колби з досліджуваною водою; 2) скляний циліндр з плосковідшліфованим дном з шкалою в см; 3) стандартний шрифт.
Досліджувану воду добре перемішуємо і наливаємо в циліндр, який утримуємо нерухомо над стандартним шрифтом на висоті 4 см. Доливаючи або відливаючи воду із циліндра, знаходимо граничну висоту стовпа води, що ще дозволяє читати шрифт. Прозорість по шрифту визначається в сантиметрах.
4. Визначення мутності
Прилади, посуд і матеріали: 1) колби з досліджуваною водою; 2) колориметр фотоелектричний концентраційний (КФК-2); кювета з товщиною поглинаючого шару 5-10 см; 4) пробірки діаметром 15 мм і висотою 150 мм; 5) чорний папір; 6) бідистильована вода.
При визначенні мутності якісно пробірку заповнюємо водою майже доверху, ставимо її на чорний папір, і дивлячись зверху, визначаємо результати спостережень. Розрізняють такі ступені мутності:
Прозора вода – через шар води чітко видно чорний папір;
Слабко опалесцентна вода – внаслідок відбивання світла високодисперсними частинками на воді спостерігаються яскраві бліки, але в той же час слабко видно чорний папір;
Опалесцентна вода – за яскравим бліком води чорного паперу не видно;
Слабко мутна вода ;
Мутна вода;
Дуже мутна вода.
Кількісне визначення мутності у мг/л проводимо з допомогою колориметра фотоелектричного концентраційного (КФК-2) шляхом визначення коефіцієнта пропускання досліджуваної рідини у відсотках. (Роботу на КФК див. вище).
5. Визначення запаху (при t = 20о С)
Посуд і матеріали: 1) колби з досліджуваною водою; 2) широкогорла конічна колба; 3) корки.
Досліджувану воду наливаємо в колбу на 2/3 об’єму, закриваємо корком і декілька разів перемішуємо круговими рухами. Після цього колбу відкриваємо і визначаємо характер та інтенсивність запаху.
За характером запахи діляться на 2 групи: природного та штучного походження.
Запахи природного походження (від мертвих і живих організмів, грунтів):
ароматичний (огірковий, квітковий);
болотний (муловий, запах баговиння);
гнильний (фекальний, стічних вод);
деревний (мокрої тріски, деревної кори);
земляний (прілий, свіжозораної землі);
пліснявий (затхлий, застійний);
рибний (риби, риб’ячого жиру);
сірководневий (тухлих яєць);
трав’яний (скошеної трави, сіна);
невизначений (запах природного походження, що не підходить під попередні визначення).
Запахи штучного походження (від промислових викидів, для питної води від обробки води реагентами на водопровідних спорудах).
Запахи цієї групи називаємо по відповідних речовинах: хлорний, хлор-фенольний, бензиновий, камфорний. Інтенсивність запаху оцінюється за п’ятибальною системою згідно табл..1.
Таблиця 1.
Інтенсивність запаху води (ГОСТ 3351-74)
Інтенсивність запаху
Характер виявлення запаху
Оцінка інтенсивності запаху, бали
Немає
Запах не відчувається
0
Дуже слабка
Запах не відчувається споживачем, але виявляється при лабораторному дослідженні
1
Слабка
Запах помічається споживачем, якщо звернути на це увагу
2
Помітна
Запах легко помічається і викликає негативний відгук про воду
3
Чітка
Запах звертає на себе увагу і змушує утриматися від пиття
4
Дуже сильна
Запах настільки сильний, що робить воду непридатною для пиття
5
6. Визначення смаку і присмаку
Посуд і матеріали: 1) колби з досліджуваною водою; 2) стакани.
Визначаємо смакові якості тільки вод, благополучних в санітарному відношенні.
Досліджувану воду набираємо в рот маленькими порціями не ковтаючи, затримуючи 3-5 секунд. Визначаємо смак і присмак і оцінюємо інтенсивність за п’ятибальною шкалою.
Розрізняють чотири основні види смаку: солоний, кислий, гіркий, солодкий. Всі інші види смакових відчуттів називають присмаками.
Інтенсивність смаку і присмаку визначаємо при 20оС і оцінюємо за п’ятибальною системою згідно табл. 2.
Таблиця 2.
Інтенсивність смаку і присмаку (ГОСТ 3351-74)
Інтенсивність смаку і присмаку
Характер виявлення запаху
Оцінка інтенсивності смаку і присмаку, бали
Немає
Смак і присмак не відчуваються
0
Дуже слабка
Смак і присмак не відчуваються споживачем, але виявляються при лабораторному дослідженні
1
Слабка
Смак і присмак помічаються споживачем, якщо звернути на це увагу
2
Помітна
Смак і присмак легко помічаються і викликають негативний відгук про воду
3
Чітка
Смак і присмак звертають на себе увагу і змушують утриматися від пиття
4
Дуже сильна
Смак і присмак настільки сильні, що роблять воду непридатною для пиття
5
Таблиця 3
Гігієнічні вимоги до властивостей води водних об’єктів
господарсько-питного і культурно-побутового водокористування.
Показники
властивостей
Для господарсько-питного водопостачання (для питних цілей, для водопостачання харчових підприємств)
Для культурно-побутового водокористування водойми в зоні населених місць (для купання, відпочинку)
1
2
3
Температура
8-17 оС
Літня температура води в результаті спуску стічних вод не повинна підвищуватись більш ніжна 3 оС в порівнянні з середньомісячною температурою самого жаркого місяця року за останні 10 років (СанПіН №4630-88)
Продовження таблиці 3.
1
2
3
Кольоровість
Не більше 20 градусів (ГОСТ 2874-82)
Прозорість
Не менше 20 см (СанПіН № 4630-88)
Не менше 10 см (СанПіН № 4630-88)
Каламутність
Не більше 1,5 мг/л (ГОСТ 2874-82)
Запах при 20о С
Не більше 2 бали (ГОСТ 2874-82)
Смак і присмак при 20 оС
Не більше 2 бали (ГОСТ 2874-82)
Таблиця 4.
Результати визначення органолептичних показників якості води.
Показник властивостей
Питна вода
Поверхнева вода
Стічна вода
Визначений показник
Норматив
1. Температура
8-17 оС
2. Колір
Безколірна
3. Кольоровість
20 о
4. Прозорість
20 см
5. Мутність
- якісно
- кількісно
Прозора
1,5 мг/л
6. Запах
2 бали
7. Смак і присмак
2 бали
Робимо висновок про придатність води для пиття.
Лабораторна робота № 3
ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ НІТРАТІВ В СИРИХ РОСЛИННИХ
ЗРАЗКАХ
Мета роботи: Визначити вміст нітратів в сирих рослинних зразках
іонометричним методом і отримані показники порівняти з гранично допустимим вмістом (ГДВ)
О с н о в н і п о н я т т я
Нітрати - солі нітратної (НNO3) кислоти – дуже поширені в природі речовини. Вони містяться в ґрунті, воді, входять до хімічного складу рослин, є продуктами обміну речовин в організмі людей і тварин. Нітрати - це форма нітрогену, що є складовою білків і нуклеїнових кислот.
Навантаження нітратів на організм людини стало помітно зростати останнім часом. А разом з тим і виникла проблема нітратів, їх несприятливого впливу на здоров'я населення. Ця проблема з'явилась насамперед внаслідок хімізації сільського господарства, неконтрольованого застосування високих доз мінеральних нітрогенних добрив на полях для підвищення врожаїв вирощуваних культур. Це призвело до накопичення в ґрунті, а потім і в рослинних продуктах надмірної кількості нітратів. Нітрати, що потрапляють у харчові продукти з ґрунту і води, є попередниками великої групи висококанцерогенних речовин, N-нітрозосполук, які викликають онкозахворювання.
Вживання продуктів зі значними дозами нітратів (8-15 г) викликає серйозні отруєння у людей: блювання, цианоз і навіть смерть. Смертельна доза нітрату калію для дорослої людини становить 15-30 г, нітрату натрію —10 г.
Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) встановлена максимально допустима доза нітратів - 5 мг на 1 кг ваги тіла в день, яка не шкідлива для людини при щоденному вживанні з раціоном харчування і питною водою. Клінічні прояви отруєння нітратами фактично викликані впливом нітратів, які взаємодіючи з оксигемоглобіном, утворюють метагемоглобін, не здатний постачати кисень тканинам організму. Виникає явище гіпоксії — кисневого голодування тканин.
Встановлено, що 70-90 % добової дози нітратів, які надходять в організм людини при збалансованому харчовому раціоні, приходиться на овочі. Нітрити, виконуючи роль консерванта, вносяться як харчова добавка при виготовленні ковбасних виробів, сирів тощо, формують їх колір і аромат.
В зв'язку з цим необхідні заходи, спрямовані на зменшення навантаження нітратів на людину шляхом регламентування і постійного контролю їх вмісту в об'єктах навколишнього середовища, зокрема в продуктах харчування. Так, чистка, миття та кулінарна обробка продуктів відчутно зменшують вміст нітратів.
Розглянемо іонометричний метод визначення вмісту нітратів у рослинній продукції. Суть його полягає у вилученні нітратів з аналізованого матеріалу за допомогою сольової суспензії 1 %-го розчину алюмокалієвих квасців і системи двох електродів на приладі рН-метр марки рН-150. Система складається із основного (вимірювального) і допоміжного електродів.
В якості вимірювального використовують іоноселективний мембранний електрод ЕМ-NОЗ-01. Вимірювальний підключають в парі з допоміжним ЕВЛ-1М4.
Принцип роботи приладу: при зануренні електродів в розчин з певною концентрацією NОз між поверхнею мембрани і вимірюваним розчином виникає різниця потенціалів, значення якої пропорційне значенню концентрації (рNО3) вимірюваного розчину.
Прилади, посуд, реактиви: 1). рН-метр мілівольтметр рН-150; 2). іоноселективний електрод ЕМ-NОЗ-01; 3). допоміжний електрод ЕВЛ-1М4; 4). стандартні розчини; 5). 1%-й розчин алюмокалієвих квасців; 6). дистильована вода; 7). фільтрувальний папір; 8). тканина; 9). міліметровий папір; 10). керамічні або скляні стаканчики; 11). скляні палички; 12). пластмасова тертка; 13). досліджувані зразки.
Х і д р о б о т и
1. Вмикаєм рН-метр в електричну мережу і прогріваєм ЗО хвилин.
2. Вимочуєм обидва електроди 5-10 хвилин в дистильованій воді.
3. Готуємо рослинний зразок до аналізу. Коренеплоди (плоди) миємо водою, витираємо чистою тканиною досуха і розрізаємо хрестоподібно вздовж вертикальної осі на 4 рівні частини. Четверту частину рослинного зразка трем на пластмасовій тертці і відбираємо наважку 6,25 г в скляний або керамічний стаканчик. Приливаємо 25 мл 1%-го розчину алюмокалієвих квасців і перемішуємо скляною паличкою протягом 2-3 хвилин.
4. В режимі ,,mV" проводимо калібровку приладу: занурюєм електроди в стандартні розчини з відомими концентраціями NО3 в такій послідовності: 10-4, 10-3, 10-2, 10-1 М і знімаємо покази. Після кожного визначення промиваємо електроди дистильованою водою і легенько витираємо фільтрувальним папером.
Дані калібровки записуємо в таблицю 1.
Таблиця 1.
pNO3
10-1 M
10-2 M
10-3 M
10-4 M
EPC, мВ
5. На основі таблиці 1 будуємо на міліметровому папері калібрувальний графік. На осі абсцис відкладаємо величини концентрацій стандартних розчинів у вигляді від'ємних десяткових логарифмів (-1g 10-1 =1, -1g 10-2 =2, - 1g 10-3 =3, -1g 10-4 =4). На осі ординат – покази приладу в мілівольтах (ЕРС, мВ). Графік має вигляд прямої лінії (мал.1).
Таблиця 2.
Розрахунок вмісту азоту нітратів / мг / кг сирого рослинного матеріалу /
При співвідношенні проби і екстрагую чого розчину 1:4
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
1,0
5623
1,40
2239
1,80
891,3
2,20
354,8
2,60
1,41
3,00
56,2
3,40
22,4
3,80
8,9
1,01
5495
1,41
2188
1,81
871,0
2,21
346,7
2,61
138,0
3,01
54,9
3,41
21,9
3,81
8,7
1,02
5370
1,42
2138
1,82
851,1
2,22
338,8
2,62
134,9
3,02
53,7
3,42
21,4
3,82
8,5
1,03
5248
1,43
2039
1,83
831,8
2,23
331,1
2,63
131,1
3,03
52,5
3,43
20,9
3,83
8,3
1,04
5129
1,44
2042
1,84
812,8
2,24
323,6
2,64
128,8
3,04
51,3
3,44
20,4
3,84
8,1
1,05
5012
1,45
1995
1,85
794,3
2,25
316,2
2,65
125,9
3,05
50,1
3,45
20,0
3,85
7,9
1,06
4898
1,46
1950
1,86
776,2
2,26
309,0
2,66
123,0
3,06
49,0
3,46
19,5
3,86
7,8
1,07
4786
1,47
1905
1,87
758,6
2,27
302,0
2,67
120,2
3,07
47,9
3,47
19,1
3,87
7,6
1,08
4677
1,48
1862
1,88
741,3
2,28
295,1
2,68
117,5
3,08
46,8
3,48
18,6
3,88
7,4
1,09
4571
1,49
1820
1,89
724,4
2,29
288,4
2,69
114,8
3,09
45,7
3,49
18,2
3,89
7,2
1,10
4467
1,50
1778
1,90
707,9
2,30
281,0
2,70
112,2
3,10
44,7
3,50
17,8
3,90
7,1
1,11
4365
1,51
1738
1,91
691,5
2,31
275,4
2,71
109,2
3,11
43,7
3,51
17,4
3,91
6,9
1,12
4266
1,52
1698
1,92
676,1
2,32
269,2
2,72
104,7
3,12
42,7
3,52
17,0
3,92
6,8
1,13
4169
1,53
1660
1,93
660,7
2,33
263,0
2,73
102,3
3,13
41,7
3,53
16,6
3,93
6,6
1,14
4074
1,54
1622
1,94
645,7
2,34
257,0
2,74
100,0
3,14
40,7
3,54
16,2
3,94
6,5
1,15
3881
1,55
1585
1,95
631,0
2,35
251,2
2,75
97,7
3,15
39,8
3,55
15,9
3,95
6,3
1,16
3890
1,56
1549
1,96
616,6
2,36
245,6
2,76
95,5
3,16
38,9
3,56
15,5
3,96
6,2
1,17
3802
1,57
1514
1,97
602,6
2,37
239,9
2,77
93,3
3,17
38,0
3,57
15,1
3,97
6,0
1,18
3715
1,58
1479
1,98
588,8
2,38
234,4
2,78
91,3
3,18
37,2
3,58
14,8
3,98
5,9
1,19
3631
1,59
1445
1,99
575,4
2,39
229,1
2,79
91,2
3,19
36,3
3,59
14,4
3,99
5,8
1,20
3548
1,60
1413
2,00
562,3
2,40
223,9
2,80
89,1
3,20
35,5
3,60
14,1
4,00
5,6
1,21
3467
1,61
1380
2,01
549,5
2,41
218,8
2,81
87,1
3,21
34,7
3,61
13,8
4,01
5,5
Продовження таблиці 2.
1,22
3388
1,62
1349
2,02
537,0
2,42
213,8
2,82
85,1
3,22
33,9
3,62
13,5
4,02
5,4
1,23
3311
1,63
1318
2,03
524,8
2,43
208,9
2,83
83,2
3,23
33,0
3,63
13,2
4,03
5,2
1,24
3236
1,64
1288
2,04
512,9
2,44
204,2
2,84
81,3
3,24
32,4
3,64
12,9
4,04
5,1
1,25
3162
1,65
1259
2,05
501,2
2,45
199,5
2,85
79,4
3,25
31,6
3,65
12,6
4,05
5,0
1,26
3090
1,66
1230
2,06
498,8
2,46
195,5
2,86
77,6
3,26
30,9
3,66
12,3
4,06
4,9