Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Філософія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Л.Д.Світайло, В.Т.Нестеренко
Філософія
Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
Кредитно-модульна система організації навчального процесу
Для студентів всіх форм навчання
Рівне 2009 УДК -
ББК -
Затверджено вченою радою Національного університету водного господарства та природокористування
(Протокол №_____ від ___ ____________ _____р.)
Рецензенти:
Світайло Л.Д., Нестеренко В.Т.
Філософія. Інтерактивний комплекс містить робочу програму, стисло викладений навчальний матеріал, поділений на змістові модулі і теми, плани семінарських занять, тематику самостійної й індивідуальної роботи з курсу, контрольно-тестову програму по темах, термінологічний словник, завдання та методичні поради до виконання контрольних робіт студентами заочної форми навчання, список рекомендованої літератури. Комплекс корисний при самостійному вивченні дисципліни „Філософія в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу студентами вищих навчальних закладів.
УДК
ББКЮОЯ7
Світайло Л.Д.
Нестеренко В.Т.
НУВГП 2009
Вступ
В умовах зростання динаміки сучасного суспільного життя, глибоких змін в його структурі, невизначеності і альтернативності історичного розвитку особлива увага повинна приділятись проблемі світоглядної орієнтації людей, усвідомленню ними свого місця і ролі в суспільстві, розвитку і обґрунтуванню культури людства, пошуку цілей і смислів соціальної активності, відповідальності за напрямки та результати своєї діяльності.
Фундаментальна роль тут належить філософії. Як теоретична форма суспільної та індивідуальної свідомості, вона осмислює стратегічні шляхи загальнолюдського існування і містить в собі заряд гуманістичної дальнодії.
В сучасну добу загострення глобальних проблем філософія покликана проаналізувати допустимі межі „інструментального ” ставлення до світу, та альтернативні шляхи прогресу, розвитку цивілізації. Продуктивна місія філософії, її соціальна ціннісність полягає насамперед в її антропологічному призначенні: допомогти людині утвердитись в світі не лише як свідомій, але й як високоморальній, емоційно-чуттєвій, розумній істоті.
Філософія, потому належить до циклу фундаментальних дисциплін навчального плану, вивчення якої є важливим чинником духовного збагачення, інтелектуального розвитку, формування світоглядно-методологічної позиції студентської молоді.
Вивчення дисципліни певним чином пов’язане зі знанням інших гуманітарних дисциплін. У свою чергу знання дисципліни „Філософія є методологічною основою вивчення не тільки гуманітарних та суспільно-політичних (таких як політологія, соціологія, економічна теорія, тощо) але й природничих та технічних дисциплін.
Структура програми навчальної дисципліни „Філософія”
1. Опис предмета навчальної дисципліни (денна форма навчання)
Курс: підготовка бакалаврів
Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів відповідних ESCTS – 5,25
Модулів 2 ІНДЗ
Змістових модулів – 12
Загальна кількість годин – 189
Тижневих годин:
аудиторних – 2,5
СРС – 2,7
Напрямки:
708 „Екологія”, 921 „Будівництво”, 906 „Водні ресурси”, 902 „Інженерна механіка”, 905„Енергетика”
Спеціальності:
6.092102 „Гідротехнічне будівництво”, 6.092108 „Тепло-газопостачання і вентиляція”, 6.092601 „Водопостачання та водовідведення”, 6.080202 „Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, мелі-оративні машини і обладнання”, 6.090258 „Автомобілі і авто-мобільне господарство”, 6.092602 „Гідроме-ліорація”, 6.092101 „Промислове та цивільне будівництво”, „міське будівництво та господарство”, 6.092104 „Технологія будівельних конструкцій, виробів та матеріалів”, 6.092105 „Автомобільні дороги та аеродроми”, 6.040106 „Землевпорядкування і кадастр”, 6.090101 „Геоінформаційні сис-теми і технології”
Обов’язкова нормативна
Рік підготовки – 2,3
Семестр – 4,5
Лекції – 36 годин
Практичні – 34 години
Самостійна робота – 119 годин
Індивідуальна робота – за вибором
Вид контролю: залік, іспит
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Примітка: співвідношення кількості аудиторних занять та індивідуальної та самостійної роботи становить 37% до 63%.
Структура програми навчальної дисципліни „Філософія”
1. Опис предмета навчальної дисципліни (денна форма навчання)
Курс: підготовка бакалаврів
Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів відповідних ESCTS – 5,25
Модулів 1 ІНДЗ
Змістових модулів – 12
Загальна кількість годин – 189
Напрямки:
708 „Екологія”, 921 „Будівництво”, 906 „Водні ресурси”, 902 „Інженерна механіка”, 905„Енергетика”
Спеціальності:
6.092102 „Гідротехнічне будівництво”, 6.092108 „Теплогазопостачання і вентиляція”, 6.092601 „Водопостачання та водовідведення”, 6.080202 „Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліо-ративні машини і обладнання”, 6.090258 „Автомобілі і автомобільне господарство”, 6.092602 „Гідромеліорація”, 6.092101 „Промислове та цивільне будівництво”, „міське будівництво та господарство”, 6.092104 „Технологія будівельних конструкцій, виробів та матеріалів”, 6.092105 „Автомобільні дороги та аеродроми”, 6.040106 „Екологія”, 6.090101 „Агрохімія”, 6.090202 „Водні біоресурси”,
„Землевпорядкування і кадастр”„Геоінформаційні системи і технології”
Обов’язкова нормативна
Рік підготовки – 2,3
Семестр – 4,5
Лекції – 10,12,14 годин
Практичні – 10,8,6 годин
Самостійна робота – 169 годин
Індивідуальна робота – за вибором
Вид контролю: іспит
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Примітка: співвідношення кількості аудиторних занять та індивідуальної та самостійної роботи становить 10,6% до 89,4%.
2. Мета й завдання дисципліни, викладення дисципліни
Мета викладання філософії:
навчити студентів виявляти, систематизувати і критично осмислювати світоглядні компоненти, включені в різні області гуманітарного знання й культуру в цілому;
формувати духовний світ особистості, що усвідомлює своє достоїнство і місце в суспільстві, мету і зміст свого життя, що є соціально активною, а тому, відповідальна за свої вчинки й здатна приймати рішення;
сформувати адекватну сучасним вимогам методологічну культуру, що дозволяє враховувати в професійній діяльності соціальні, екологічні і психологічні наслідки останньої, поєднувати різнорідні технічні, екологічні і культурні фактори в єдиний системний комплекс, співвідносити спеціально-наукові й технічні завдання з масштабом гуманістичних цінностей;
допомогти майбутньому фахівцеві навчитися гнучко реагувати на зміни в змісті й цілях професійної діяльності з урахуванням відносності і мінливості професійного знання.
У результаті вивчення філософії студент повинен:
- розуміти предмет філософії, її роль в історії людської культури;
- знати основні етапи світової філософської думки;
- мати уявлення про найважливіші школи і вчення видатних філософів;
- виявляти знайомство із класичними філософськими текстами, що охоплюють різні епохи й традиції;
- мати загальні уявлення про основні галузі філософського знання;
- знати фундаментальні принципи й поняття, що становлять основу філософських концепцій буття, пізнання, соціальної філософії, сутності людини, ролі культури в житті суспільства, її базових життєвих цінностей;
- мати уяву про різноманіття форм людського знання (наукове й ненаукове), співвідношення раціонального й ірраціонального в людській життєдіяльності, про особливості функціонування знання в сучасному інформаційному суспільстві, про роль науки в розвитку цивілізації, про структуру форм і методів наукового пізнання, про співвідношення науки й техніки та пов’язаних з ними соціальних й етичних проблем.
Студент, що завершив навчання, повинен вміти:
аргументовано розкривати зміст основних філософських концепцій;
володіти системою філософських категорій, навичками філософського мислення;
реферувати оригінальні філософські тексти і розуміти їх місце в системі філософського знання;
опираючись на принципи філософського мислення аналізувати сучасні проблеми, що виникають в соціальній, професійній та індивідуальній життєдіяльності;
обґрунтовувати свою світоглядну й соціальну позицію;
застосовувати отримані знання при рішенні професійних завдань конструювання технічних й інших систем, при розробці екологічних і соціальних проектів, організації міжлюдських відносин у сфері управлінської діяльності й бізнесі.
Дисципліна відноситься до блоку гуманітарних і соціально-економічних дисциплін, що забезпечують загальнокультурний розвиток і філософсько-методологічну підготовку.
Вивчення філософії базується на наступних дисциплінах: вітчизняна історія, культурологія, етика й естетика.
Основні положення дисципліни повинні бути використані надалі при вивченні наступних дисциплін: політологія, соціологія, економічна теорія, а також як загально-методологічні принципи при вивченні загальнонаукових і спеціальних дисциплін.
Навчальна програма розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалаврів.
Програма побудована за вимогами КСОНП та узгоджена з орієнтованою структурою змісту навчальної дисципліни, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ESCTS).
3. Розподіл балів, що присвоюються студентам (денна форма навчання).
Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу використовуються такі форми учбової роботи зі студентами та способи оцінювання їх знань:
письмові п’ятихвилинки по філософським категоріям;
оцінка за доповідь на семінарському занятті;
поточне тестування після вивчення кожного змістового модуля;
оцінка за опрацювання першоджерел;
підсумковий тестовий іспит;
оцінка за самостійну роботу.
Кількість оціночних балів за виконання цих робіт становить:
№ п.п.
Види навчальної діяльності
Оціночні бали
1
Відвідування лекційних занять
0,1 б. за 2 год.
2
Відвідування практичних занять
0,5 б. за 1 заняття
3
Підготовка письмового реферату та його захист
3 б.
4
Доповідь на семінарському занятті
0,5 б. за 1 виступ
5
Участь у дискусії під час семінарського заняття
0,5 б. за 1 заняття
6
Постановка проблемних питань
0,1 б. за заняття
7
Огляд літератури по темі курсу
2 б.
8
Виступ з доповіддю на студентській науковій конференції
2 б.
9
Участь у конкурсі студентських наукових робіт ім. Г.Корольової
2 б.
10
Участь у олімпіаді
2 б.
11
Призове місце в олімпіаді чи конференції
5 б.
12
За якісне ставлення до вивчення дисципліни
1-3 б.
Шкала розподілу балів за змістовими модулями та по окремих темах курсу (денна форма навчання)
Поточне тестування та СРС
Рефе-рат
Іспит
Загальна сума
Модуль 1
Модуль 2
20 б.
37 б.
3 б.
40 б.
100 б.
Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
Т5
Т7
Т8
Т9
Т10
Т11
Т12
5б.
10б
5б
5б
5б
5б
5б
5б
3б
3б
3б
3б
Шкала розподілу балів за змістовими модулями та по окремих темах курсу (заочна форма навчання)
Модуль 1
Модуль 2
Виконання контр.роботи
Іспит
Загальна сума балів
Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
Т6
Т7
Т8
Т9
Т10
Т11
Т12
2б
3б
3б
3б
3б
2б
3б
3б
2б
2б
2б
2б
30б
40б
100б
Шкала відповідності в КМСОНП та ЕСТS
Сума балів за всі форми навчальної діяльності
Оцінка ЕСТS
Оцінка за націона-льною шкалою
Екзамен
90-100
A
Відмінно („5”)
82-89
B
Дуже добре („4”)
74-81
C
Добре („4”)
64-73
D
Задовільно („3”)
60-63
E
Достатньо („3”)
35-59
FX
Незадовільно („2”)
1-34
F
Незадовільно („2”)
Примітка: - з можливістю повторного складання екзамену;
- з обов’язковим повторним вивченням дисципліни.
4. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
4.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
Відповідно до „Освітньо-професійної програми підготовки бакалавра, спеціаліста галузей знань: 708 „Екологія”, 921 „Будівництво”, 906 „Водні ресурси, 902 „Інженерна механіка”, 905 „Енергетика” на вивчення дисципліни „Філософія” передбачено 189 годин. З урахуванням зменшення аудиторного навантаження на студентів і збільшення обсягу самостійної роботи під керівництвом викладача, тематичний план та розподіл навчального часу для денної форми навчання 6наведений у таблиці 4.1., для заочної форми навчання – у таблиці 4.2., у таблиці 4.3. наведені завдання для самостійної роботи студента.
Таблиця 4.1.
Тематичний план та розподіл робочого часу для студентів денної форми навчання
Назви тем змістових модулів
Кількість годин
Лекції
Семінарські заняття
Самостійна робота
Разом
Модуль 1 Філософське осягнення світу. Категоріальне моделювання онтологічної проблематики
Тема 1. Філософія та її місце в системі культури
3
2
7
12
Тема 2. Типологія філософських систем
7
8
15
30
Тема 3. Філософське розуміння світу
3
4
12
19
Модуль 2. Людське усвідомлення об’єктивної і суб’єктивної реальності
Тема 4. Свідомість як проблема філософії
3
2
8
13
Тема 5. Пізнання як філософська проблема
2
2
8
12
Тема 6. Логіка: її предмет та філософ-ська природа
2
2
10
14
Тема 7. Проблема людини у філософії
4
4
10
18
Тема 8. Соціальне буття та його специфіка
4
2
11
17
Тема 9. Проблема цінностей у філософії
2
2
11
15
Тема 10. Релігія як тип духовності
2
2
10
14
Тема 11. Етика як філософська наука про мораль
2
2
10
14
Тема 12. Естетика як тип духовності
2
2
7
11
Всього
36
34
119
189
Таблиця 4.2.
Тематичний план та розподіл робочого для студентів заочної форми навчання
Назви тем змістових модулів
Кількість годин
Лекції
Семінарські заняття
Самостійна робота
Разом
Модуль 1 Філософське осягнення світу. Категоріальне моделювання онтологічної проблематики
Тема 1. Філософія та її місце в системі культури
13
Тема 2. Типологія філософських систем
30
Тема 3. Філософське розуміння світу
19
Тема 4. Свідомість як проблема філософії
16
Тема 5. Пізнання як філософська проблема
16
Тема 6. Логіка: її предмет та філософська природа
12
Тема 7. Проблема людини у філософії
18
Тема 8. Соціальне буття та його специфіка
18
Тема 9. Проблема цінностей у філософії
15
Тема 10. Релігія як тип духовності
12
Тема 11. Етика як філософська наука про мораль
10
Тема 12. Естетика як тип духовності
10
Всього
189
В чисельнику наведено розподіл робочого часу для студентів напрямків підготовки 902 „Інженерна механіка”, у знаменнику – для студентів напрямків 708 „Екологія”, 906 „Водні ресурси” та інші.
(див. структуру навчальних дисциплін ) Самостійна робота студентів
Під час самостійної роботи студенти поглиблюють отриманої знання та самостійно вивчають матеріали окремих тем (для заочної форми навчання) шляхом опрацювання відповідної літератури, інтерактивного комплексу, здійснюють підготовку до практичних занять та залікових модулів.
Таблиця 4.3.
Тематика і розподіл часу самостійної роботи студента
№ п.п.
Тема самостійної роботи
Короткий зміст
Кількість годин
1
2
3
4
1.
Філософія та її місце в системі культури
1.Специфіка філософського знання мудрості.
2.Філософський поліцентризм.
3.Життєве призначення філософії в сучасній культурі.
4.Філософська культура
2.
Типологія філософських систем
1.Виникнення філософії та формування східної парадигми філософування.
2.Особливості середньовічної схоластики XIV-XV ст.
3.Співвідношення антропоцентризму Відродження і Просвітництва.
4.Основні етапи і особливості української філософії X-XIX ст.
5.Сучасна зарубіжна філософська антропологія.
1
2
3
4
6.Основні риси сучасної аналітичної філософії.
7.Особливості української філософії
XX ст.
3.
Філософське розуміння світу
1.Категорії онтології в історико-філософському процесі.
2.Сучасна наукова і філософська картина світу.
3.Головні категорії і закони діалектики.
4.
Свідомість як проблема філософії
1.Духовні виміри людського буття.
2.Сучасні підходи до тлумачення походження і сутності свідомості.
3.Форми суспільної свідомості: ідеологія, утопія.
5.
Пізнання як філософська проблема
1.Пізнання і практика.
2.Сучасна наукова і філософська картина світу.
3.Типи раціональності.
4.Проблема, гіпотеза, теорія
6.
Логіка: її предмет та філософська природа
1.Логіка і діалектика як форми мислення.
2.Множинність логічної системи.
3.Сучасні різновиди логіки.
7.
Проблема людини у філософії
1.Проблема походження людини.
2.Проблема смерті і безсмертя в духовному досвіді людства.
3.Сутність відчуження та шляхи його подолання.
4.Феномен творчості.
8.
Соціальне буття: філософський аналіз
1.Специфіка предмета соціальної філософії.
2.Буття людини як співбуття.
3.Способи осягнення історії.
4.Техніка як соціокультурний феномен.
9.
Проблема цінностей у філософії
1.Особливості філософського підходу до проблеми цінностей.
2.Ціннісно-духовні орієнтири сучасної епохи.
10.
Релігія як тип духовності
1.Філософія і релігія.
2.Філософські концепції сутності релігії.
3.Місце релігії в сучасному світі.
11.
Етика як філософська наука про мораль
1.Особливості моральних цінностей, моральної свідомості і моральної самосвідомості.
2.Добро і зло: їх історико-філософське тлумачення.
3. Моральні проблеми сучасності
12.
Естетика як тип
духовності
1.Філософські засади естетики.
2.Категорії естетики та їх зміст.
* Чисельник – для студентів денної форми навчання.
Знаменник – для студентів заочної форми навчання.
4.3. Індивідуальна робота студентів
Індивідуальна робота студентів денної форми навчання виконується у вигляді рефератів, які враховуються при поточному оцінюванні знань, а заочної форми – у вигляді контрольної роботи.
Умови та завдання для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання наведені на сторінках_____.
Реферати студентами денної форми навчання виконуються шляхом опрацювання теоретичних питань наведених на сторінках ____. Вибір і вимоги до оформлення рефератів аналогічні вимогам до виконання теоретичної частини контрольної роботи.
4.4. Програмний матеріал блоків змістових модулів
Модуль 1
Філософське осягнення світу. Категоріальне моделювання онтологічної проблематики.
Змістовий модуль 1
Тема 1. Філософія та її місце в системі культури (3год.)
Лекція 1. Відношення „людина-світ” як фундаментальна філософська проблема. Еволюція типів світогляду та їх вплив на формування філософської проблематики.
Особливості філософії як теоретичної форми світогляду. Сутність філософської проблематики. Філософія і філософування. Смисложиттєві чинники філософування.
Філософія як спосіб духовно-практичного осягнення світу. Філософські парадигми та типи філософування. Епістемний та софійний типи філософування. Знання та мудрість. Філософський поліцентризм. Багатоманітність форм і способів буття філософії.
Особливості філософського пізнання. Світогляд і метод.
Структура філософії як теоретичної системи.
Філософія як тип духовності. Співвідношення філософії з іншими типами духовності. Філософська культура, філософська традиція. Роль особистості у філософії. Соціокультурне призначення філософії.
Змістовий модуль 2
Тема 2. Типологія філософських систем (7 год.)
Лекція 1. Історичні типи філософії як моделювання філософських проблем.
Зародження філософської думки та формування західної та східної парадигми філософування. Космоцентризм античної філософії як спроба побудови раціоналізованої картини світу. Особливості постановки і вирішення онтологічних, гносеологічних, антропологічних, методологічних проблем в античній і східній філософії. Проблема буття і небуття та пошук першоначала. Зародження логіки. Закони формальної логіки. Діалектика. Роль морально-естетичного начала в тлумаченні людського буття.
Лекція 2. Проблема співвідношення віри і розуму, філософії та релігії як основні в середньовічній філософії. Тлумачення і доведення буття Бога. Проблема універсалій: номіналізм і реалізм. Розвиток схоластики як формування раціоналістичного підходу до релігійної проблематики.
Особливості формування і основні риси філософських ідей Київської Русі.
Розвиток онтологічних, гносеологічних та методологічних проблем XVI-XVIII ст. Формування класичного типу раціональності. Механіцизм, раціоналізм та емпіризм в західноєвропейській філософії Нового часу. Тлумачення матерії та субстанції. Пізнавальний оптимізм та скептицизм.
Лекція 3. Основні риси та особливості філософії Просвітництва. Особливості антропоцентризму Відродження у порівнянні з механістичним підходом до людини в XVII ст. і антропоцентризмом Просвітництва.
Німецька класична філософія як втілення класичного типу раціональності „Коперніканський переворот ” І.Канта. Філософська система та метод Г.Гегеля. Діалектика. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.
Боротьба проти католицизму, обґрунтування православної догматики та формування професійної філософії в України (XVI-XVII ст.). Раціоналістичний напрям філософських пошуків у Києво-Могилянській академії. Просвітницький характер філософії Г.Сковороди.
Основні риси та принципи філософії марксизму. Проблема людини: практика, відчуження, свобода, гуманізм. Матеріалістичні засади соціальної філософії. Філософія марксизму як втілення соціальної раціональності. Вплив марксизму на філософські течії ХХ ст.
Виникнення і особливості некласичних філософських вчень в ХІХ ст. Антираціоналістичний характер філософії життя. Проблема інтенціональності свідомості і „життєвий світ ” в феноменології Е.Гуссерля.
Українська філософія ХІХ-ХХ ст. у контексті світової філософської думки. „Філософія серця” П.Юркевича. Проблема людини, творчості, сенсу історії в філософії М.Бердяєва, Г.Шпета. Соціально-філософські ідеї.
Лекція 4. Зміна філософської парадигми у філософії ХХ ст. і становлення некласичного типу раціональності. Плюралізм течій і напрямків. Сцієнтизм та антисцієнтизм.
Проблема наукового знання мови: неопозитивізм, постпозитивізм, структуралізм, прагматизм. Антропологічні орієнтації філософської герменевтики.
Проблема людини к основна проблема філософії ХХ ст. Формування нової онтології. Особливості тлумачення сутності людини, її буття, свободи, творчості, комунікації, трансценденції в екзистенціалізмі, персоналізмі, філософській антропології, неофрейдизмі.
Основні напрямки та течії посткласичної філософії.
Змістовий модуль 3
Тема 3. Філософське розуміння світу (3 год.)
Лекція 1. Категоріальне моделювання онтологічної проблематики. Категорія буття, її філософський сенс і специфіка. Основні форми буття. Буття та небуття. Всесвіт, універсум, світ, життєвий світ: філософський зміст.
Проблема єдності та багатоманітності світу. Поняття „матерія", „субстанція" та їх історико-філософська генеза. Монізм, дуалізм, плюралізм.
Суперечність та процесуальність буття. Рух та розвиток. Осмислення проблеми розвитку та його критеріїв в історії філософії.
Основні філософські концепції розвитку. Діалектика та її різновидності. Понятійно-категоріальний апарат діалектики.
Риси і особливості синергетики як сучасної концепції розвитку. Поняття простору і часу. Специфіка просторово-часових характеристик в різних формах буття. Основні концептуальні підходи в тлумаченні простору та часу.
Час та вічність: релігійне, наукове та філософське тлумачення. Людиновимірність простору і часу.
Модуль 2
Людське усвідомлення об'єктивної і суб'єктивної реальності.
Змістовий модуль 4
Тема 4.Свідомість як проблема філософії( 3 год.)
Лекція 1. Духовні виміри людського буття: дух, душа, свідомість, самосвідомість, несвідоме, ментальність, духовність. Різні підходи до тлумачення духовності в історії філософії і культури.
Походження і сутність свідомості як філософська проблема. Свідомість як субстанція. Свідомість як відображення. Свідомість як суб'єктивна реальність. Проблема ідеального. Буттєвий і рефлексивний шари свідомості. Значення і смисл.
Властивості свідомості: універсальність, суб'єктивність, комунікативність, активність, системність. Свідомість і мова.
Лекція 2. Свідомість як система. Проблема несвідомого. Архетипи колективного несвідомого. Роль несвідомого в людському бутті.
Свідомість та самосвідомість. Сутність, рівні та форми самосвідомості. Індивідуальні та колективні форми самосвідомості. Специфіка національної самосвідомості.
Суспільна, масова, індивідуальна свідомість. Ідеологія, утопія, міфологічна свідомість.
Змістовий модуль 5
Тема 5. Зміст пізнавальної діяльності. (2 год.).
Лекція 1. Пізнання як філософська проблема. Пізнавальний процес як взаємодія логічно-дискурсивного та інтуїтивно-художнього пізнання. Знання та віра як способи осягнення світу Основні гносеологічні концепції філософії. Пізнання як відображення і творчість.
Діалектика чуттєвого і раціонального в процесі пізнання. Форми логічно-дискурсивного пізнання: поняття, судження, умовиводи. Основні закони правильного мислення.
Проблема істини в філософії та науці: історичний і сучасний контекст. Філософські концепції істини. Істина як процес. Проблема об’єктивності істини та її критеріїв у науково і ціннісно- орієнтованому пізнанні. Істина і метод пізнання, Істина і буття.
Наукове пізнання як філософська проблема. Основні поняття і структура науки. Наукове пізнання та наукове дослідження: категорії, форми та методи. Логіка та методологія наукового пізнання. Евристика наукового пошуку.
Наука як соціальний інститут суспільства. Особливості сучасної науки. Сучасна наукова картина світу.
Особливості методологічного мислення сучасної науки. Зміна типів раціональності. Стиль мислення і філософія.
Раціональність і виміри людського буття. Наука і мораль в сучасній культурі.
Змістовий модуль б
Тема 6.Логіка: її предмет та філософська природа (2 год.)
Лекція 1.Предмет логіки та основні етапи її становлення і розвитку.
Форми логічно-дискурсивного пізнання : поняття, судження та їх класифікація. Загальна характеристика законів логіки та особливості їх використання в мисленні.
Множинність логічних систем.
Поняття доведення та його структура. Умовиводи та їх види. Дедукція, індукція, аналоги та їх роль в процесі мислення і пізнання. Гіпотези. Софізми, паралогізм, парадокси та антимонії як форма мислення. Логіка людської взаємодії.
Змістовий модуль 7
Тема 7. Проблема людини у філософії.(4 год.)
Лекція 1. Людина як проблема філософії: історія та сучасність. Проблемність людського буття: есенційні та екзистенційні підходи.
Плюралістичність філософських концепцій людини: натуралістична, релігійна, соціологічна, космологічна, екзистенціальна.
Проблема походження людини: філософські, релігійні та наукові підходи. Антропосоціогенез: основні чинники та їх взаємозв'язок.
Буття людини як буття можливостей. Творчість, свобода, відповідальність як форма реалізації можливісного виміру людського буття. Унікальність і універсальність людського буття.
Феномен творчості. Головні концепції творчості в історії філософії. Творчість, свобода, об'єктивація і комунікація. „Трагедія" творчості. Розвиток творчих здібностей людини.
Лекція 2. Життя і смерть: вихідна проблема людського буття. Життя як цінність.
Свобода як цінність. Свобода і необхідність. Свобода і відповідальність.
Єдність і багатоманітність людського буття та проблема його достатності. Сутність відчуження, форми його вияву та шляхи подолання. Пошук сенсу людського життя.
Змістовий модуль 8
Тема 8. Соціальне буття та його специфіка (4 год.).
Лекція 1. Практика як основа суспільної життєдіяльності людини. Категоріальне моделювання практичного способу людського буття в соціальному та культурному просторі і часі.
Соціальність як вимір людського буття. Поняття суспільства і суспільного буття. Філософські принципи аналізу суспільства.
Природа як передумова існування людини. Особливості взаємодії людини і природи. Відмінність у ставленні до перетворення природи в західній і східній культурі
Суспільство як цілісна система. Соціальні інститути і спільності.
Лекція 2. Історичність буття людини і суспільства. Способи осягнення історії. Проблема періодизації та спрямованості історії. Єдність історії.
Індивідуальне і соціальне в суспільному бутті. Буття людини як співбуття. Комунікативна природа соціального.
Ідея прогресу в соціальній філософії та концепції її осягнення. Філософські та історіософські, есхатологічні концепції прогресу. Критерії прогресу. Проблема „ціни" прогресу. Добро і зло в історії.
Техніка як соціокультурний феномен. Науково-технічний прогрес: сутність, наслідки, перспективи. Технократизм і проблеми гуманізації техніки.
Проблемність і суперечливість сучасного цивілізаційного розвитку та соціальноно-культурні імперативи його осмислення.
Сенс історії та сучасна світова соціальна стратегія.
Змістовий модуль 9
Тема 9. Проблемність цінностей у філософії (2 год.).
Лекція 1. Духовність, людина, суспільство. Світ цінностей. Філософське моделювання аксіологічних проблем. Природа цінностей та способи їх обґрунтування. Класифікація цінностей. Типи ціннісних орієнтацій.
Базові життєві цінності: зміст і співвідношення. Мета і цінність людської життєдіяльності. Проблема ціннісного виміру людства в умовах глобалізації. Поняття „ноосфера", „новий гуманізм", „толерантність" та їх значення для створення нового образу людини і світу.
Змістовий модуль 10.
Тема 10. Релігія як тип духовності (2 год.)
Лекція 1. Релігія як культурно-історичний феномен філософської концепції природи релігії.
Основні елементи та структура релігії, поняття Бога як основа релігійного світогляду та філософські підходи до його тлумачення.
Релігія в сучасному світі. Типи і класифікація сучасних релігій та їх особливості.
Світові релігії та особливості їх віровчення і культу.
Національні релігії. Нетрадиційні релігії.
Свобода совісті як загальнолюдська цінність.
Релігія як духовна цінність. Система цінностей у релігії : їх природа та ієрархія.
Змістовий модуль 11
Тема 11 .Етика як філософська наука про мораль (2 год.)
Лекція 1. Мораль як тип духовності. Моральна свідомість та самосвідомість. Етика як філософська наука: етичні категорії, теорії, імперативи. Взаємозв'язок моральних і релігійних цінностей.
Змістовий модуль 12
Тема 12. Естетика як тип духовності (2 год.)
Лекція 1. Естетика як тип духовності. Категорії естетики. Цінність краси і її втілення в мистецтві.
5. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ МОДУЛІВ ТА ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ.
5.1. Тема 1.Філософія: коло її проблем та роль у суспільстві.
Ключові категорії і поняття: Світогляд. Світовідчуття. Світосприйняття. Світорозуміння. Агностицизм. Аксіологія. Гносеологія. Діалектика. Імператив. Метафізика. Методологія. Міфологія. Онтологія. Пізнавальний оптимізм. Позитивізм. Праксеологія. Релігія. Сцієнтизм, Скептицизм.
План
Світогляд, його зміст, соціально-історичний характер та історичні типи.
Суть та особливості філософського світогляду.
Проблема науковості філософського світогляду.
Місце філософії в системі культури та роль у суспільстві.
1. Світогляд, його зміст, соціально-історичний характер та історичні типи.
Світ, в якому живе людина, надзвичайно складний і суперечливий як за змістом, так і по тих зв'язках, які забезпечують його єдність як мінливого, наповненого взаємовиключаючими одна одну протилежностями. Людині будь-якої історичної епохи необхідно зрозуміти сенс і, цілі своєї діяльності, навчитися бачити життєві перспективи, оскільки її буття перш за все це буття в світі цінностей. Останнє означає те, що кожна людина живе так, що в своїй діяльності реалізує систему своїх цінностей. При цьому вона керується певним уявленням про світ. її програма життя має під собою дві «опори»: знання і цінності.
Відколи наші предки почали усвідомлювати себе людьми, відтоді появилося прагнення осягти світ, в якому живемо, а також зрозуміти самих себе. Цей потяг до знань у людини є постійним. Рано чи пізно, але кожен із нас замислюється: звідки ми взялися? Що являє собою навколишній, видимий світ? Чи існують ще інші світи? Для чого ми живемо? та ін. Нехай не завжди знаходимо на ці питання чітко сформульовані та правильні відповіді, все ж упродовж життя людина певним чином сприймає світ і розуміє своє місце в ньому, визначає своє ставлення до світу поглиблює знання про саму себе. Отаке найбільш загальне й цілісне бачення і розуміння людиною світу й самої себе в ньому і є світоглядом. По іншому, світогляд - це сукупність поглядів, норм, оцінок, принципів, які визначають найбільш загальне бачення й розуміння світу, місця в ньому людини, а також життєві позиції та програму поведінки і дій людей.
Цілісний характер світогляду зумовлений тим, що в ньому поєднуються почуттєвий (емоційний) і розумовий (інтелектуальний) рівні. Сприймається світ передусім органами чуття, внаслідок чого формується світовідчуття. Досвід формування пізнавальних уявлень за допомогою наочних образів називається світосприйняттям. В результаті їх поєднання й виникає світорозуміння - найвищий рівень світогляду.
Уявлення людей про світ і самих себе не є стабільними - вони постійно змінюються, збагачуються упродовж життя особи і цілих поколінь
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора