МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА
ЗВІТ
Про виконання практичної роботи №1
На тему:
„Природоресурсний потенціал України
та його економічна оцінка ”
Рівне 2006
Додаток 1
Природні умови України
Площа України
603,7 тис. км2
Найголовніші риси географічного
положення
Розташована у Зх. Частині Євразії, центральній частині Європи. Має вигідне економічне положення, Омивається Чорним та Азовським морями, має вихід до середземного моря та світового океану
Кордони
Межує з: Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою.
Основні геологічні структури території України
Український щит, Волино-Подільська, Скіфська та Воронезька плити, Дністровсько-Донецька, Галицько-Воронежзька Причорноморська западини та Донецька складчаста область
Рельєф: - низовини
- височини - гори
Полька, Придніпровська, Причорноморська, Закарпатська – 70% загальної площі
Придніпровська, Приазовська, Волинська, Подільська, Середньоросійська, Донецький кряж — 25% загальної площі.
Карпати, Кримські гори — 5% загальної площі
Клімат: - тип клімату –
сонячна радіація - атмосферний тиск - вітровий режим - температурний режим –
опади - несприятливі атмосферні явища
Помірно-континентальний з певними особливостями у Кримських, Карпатських горах, а також на Пд.. березі Криму (субтропічний)
Коливається від 4200 д0 5300 1м2
4 м/с. Карпати і Крим Зх. Вітри
Середня t° січня на Пн схилі -7°С, на Пд. Криму +2,+4; t° липня на Пн. Сх. 20°С
Зх. І Пн. Зх від 550 до 650 мм; Пд.. Сх. І Пд. 300-350 мм. Карпати 1500-2000мм.
Грози, град, тумани, суховії, хуртовини
Води і водні ресурси. - річки –
озера –
водосховища –
болота –
канали –
моря
Всього 70 тис. рчок, але тільки 117 з них мають понад 600 км
Дніпро, Дністер, Пд.. Буг, Сіверський Донець, Дунай
20 тис. озер. Найбільші: Сосик, Світязь, Біле Озеро, Ял пух.
Найб. На Дніпрі: Київське, Кременчуцьке, Каховське, Дніпровське.
Більшість на Поліссі: S=12млн. га, в тому числі торфові — 1млн. га.
Пн. Кримський — 400,4 км, Дніпро-Донбас — 550 км
Чорне і Азовське моря.
Ґрунти
– основні типи грунтів
Дерново-підзолисті, сірі, темно-сірі, чорноземи, буроземи, коричневі грунти.
Рослинний і тваринний світ:
рослинність:
-ліси
тваринний світ:
- основні представники
Налічується понад 25 тис. видів рослин
Змішані, дубово-соснові ліси, широколисті, хвойні, дубово-липові.
Дикий кабан, лось, косуля, благородний олень, лісові миші, борсук, куниця, вовк, лисиця, ховрах, глухар,жайворонок,орел, гадюка, вуж.
Природні зони: - зона змішаних лісів –
лісостепова зона - степова зона - Українські Карпати - Кримські гори
20% території. Одна із зволожених зональних комплексів України. Переважаюча порода дуб. Грунти — дерново-підзолисті. Спостерігаються зміни рельєфу.
34%. Величезні зони чорнозему (70%) зайнято с/г угіддями.
Висока t° і мала к-сть опадів. Вирощують переважно злаки, 30%роз.
Середньо високі гори альпійсько-гімалайського поясу.
Простяг. з Зх на Сх. На 130 км, ширина 50-60км. Поділ. на обл..
Природозаповідний фонд України
Яворівський, Єловецький степ, Кримський та ін. — природні заповідники: Асканія – Нова, Чорноморський. Заказники, нац. природні парки, пам’ятки природи, ботан. сади, зоол. парки.
Назва області
Сумарний потенціал по Україні
Мінеральні ресурси
Водні ресурси
Земельні ресурси
Лісні і фауністичні ресурси
Природно-рекреаційні ресурси
Сумська
2,7
3,4
15,9
65,3
8,7
6,7
Тернопільська
2,1
1,2
13,6
75,0
4,9
5,3
Мінеральні ресурси (корисні копалини) України
Всього в Україні на кінець XX ст. виявлено і розвідано понад 70 видів корисних копалин, більшість з яких використовується у тих чи інших галузях народного господарства, становлячи його мінеральноресурсну базу. Зауважимо, що, не дивлячись на загалом непогане геологічне вивчення території України, за останні роки (особливо після здобуття державної незалежності) відкрите чимало нових родовищ відомих раніше копалин (нафти, газу, залізної руди. поліметалів, фосфоритів та ін.), а також розвідані промислово важливі осередки концентрації багатьох корисних копалин, які раніш (у рамках колишнього Союзу) в Україні не розроблялися через їх так звану "безперспективність" (золото та ін.).
Саме оцінка корисних копалин з позицій їх використання у народному господарстві, тобто як його мінеральноресурсної бази, видається нам найбільш чільною при аналізі розміщення продуктивних сил держави. При такому підході всі корисні копалини можуть бути поділені на три основні групи: горючі, рудні та нерудні мінеральні ресурси. Підкреслимо при цьому, що з економічних позицій слід розрізняти кілька рівнів розвідки мінеральних ресурсів, серед яких виділимо прояви корисних копалин (тобто, здебільшого невеликі природні скупчення відповідної мінеральної речовини, розробка яких за даних економічних умов вважається недоцільною, проте після подальшої розвідки або після зниження кондиційних нормативів вони можуть стати перспективними) та власне родовища корисних копалин (природні скупчення тієї чи іншої мінеральної речовини, які у кількісному та якісному відношеннях можуть бути об'єктом промислової розробки вже на існуючому рівні розвитку техніки та за існуючих економічних умов).
Важливе місце для оцінки господарського значення конкретних мінеральних ресурсів посідає визначеня запасів корисних копалин, тобто кількості мінераль ної речовини у надрах на конкретній території (у державі, в природному або адміністративному регіоні, господарстві, родовищі тощо). Запаси здебільшого оцінюють у кілограмах (благородні метали), каратах (алмази та ін. дорогоцінні камені), тоннах (руди, хімічна сировина тощо) або кубометрах (будівельні ма-іали) і поділяють на балансові та позабалансові. До балансових відносять аапаси, видобуток і переробка яких вважаються економічно доцільними за існуючих умов господарювання, а до позабалансових - запаси, видобуток яких у сучасних умовах недоцільний (через незначний вміст мінеральної речовини, значну глибину залягання, складні умови розробки або збагачення тощо), але які у перспективі можуть стати об'єктом господарського освоєння і використання. За рівнем вивчення запаси корисних копалин поділяють на чотири категорії, які мають літерну індексацію - А, В, С2 та С2. При цьому перші три категорії, які використовуються при проектуванні та будівництві гірничовидобувних підприємств, часто називають промисловими запасами, а запаси категорії С2 І розглядаються як ймовірний резерв даного родовища (Додаток 3). Крім того [ виділяються ще так звані прогнозні (геологічні) запаси, які характеризують і лише перспективність і доцільність подальших геологічних досліджень та І иошуків цієї мінеральної сировини у межах описуваної території.
Після цих зауважень зупинимося на характеристиці основних копалин.
Розкрити сутність понять
Природні умови — це сукупність складових частин географічної оболонки (атмосфери, літосфери, гідросфери та біосфери), що визначають умови та особливості існування людської спільноти.
Природні ресурси — компоненти природи. що використовуються у процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних та культурних потреб людства. Основні види природних ресурсів • енергетичні (сонячна та внутрішня енергія Землі), мінеральні, земельні, водні, рослинні, ресурси тваринного світу. За особливостями використання природні ресурси поділяються на невичерпні та вичерпні (серед останніх виділяють відновні та невідновні). За призначенням серед природних ресурсів розрізняють витратні ресурси (енергетичні, сировинні та ін.) та ресурси середовища (кліматичні, рекреаційні тощо).