Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Комерційна діяльність страховика
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
ОСА
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство Освіти України
Український Державний Університет Харчових Технологій
Курсова робота на тему:
Комерційна діяльність страховика
План
Вступ.
Доходи страхової компанії.
Витрати страхової компанії.
Фінансові результати страхової компанії.
Вступ.
Формування в Україні ринкової еко номіки, розбудова її інфраструктури, створення дієвих механізмів госпо дарювання для усіх суб'єктів ринку перед бачає необхідність теоретичного з'ясування суті страхової діяльності, пошук адекватних новим умовам методів захисту та відшко дування втрат як фізичним, так і юридич ним особам.
Разом із розвитком ринкових відносин, ускладненням взаємозв'язків між усіма гос подарюючими суб'єктами зростає ймовір ність виникнення непередбачуваних усклад нень, підвищується ступінь ризику на усіх рівнях. Підприємець у ринкових умовах ри зикує втратити свій капітал, може спричи нити своєю необачною поведінкою втрати капіталу у своїх постачальників, споживачів або посередників. Працівник в умовах рин ку може втратити роботу, здоров'я, праце здатність, свої заощадження, майно. Одні втрачають годувальника, комусь не повер тають кредит, хтось потерпає від зміни кур су валюти і т.ін.
Суттєво впливає на зростання ризиків, по в'язаних із технікою та технологією, розви ток науково-технічного прогресу.
Все більшої гостроти набувають еко логічні проблеми. Потребують професійно го вирішення політичні аспекти суспільно го буття.
Зростання ризику у всіх сферах людсь кого життя та господарської діяльності обу мовлює необхідність захисту громадян від можливих втрат та розподілу збитків серед широкого загалу. Закономірність тут така:
чим більше суб'єктів охоплено страхуван ням, тим менше воно коштує окремій особі.
Страхування у ринковій економіці грун тується на попередньому створенні страхо вих фондів з страхових внесків та на відшко дуванні збитків потерпілим-учасникам.
Отже, страхування — це спосіб захисту майнових інтересів громадян в умовах рин кової економіки. Кожна людина має знати, як вона може обмежити свій ризик і скільки їй це коштуватиме. З іншого боку, страхова справа є прибутковим різновидом підприєм ництва, яке в Україні тільки починає розви ватися.
Страхова організація може мати доходи
— від страхової діяльності;
— від інвестиційної діяльності та розмі щення тимчасово вільних коштів;
— від інших операцій. Доходи від страхової діяльності включа ють:
— зароблені страхові платежі за догово рами страхування та перестрахування;
— комісійні винагороди за перестраху вання;
— частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками;
— повернуті суми із централізованих страхових резервів;
— повернуті суми технічних резервів, відмінних від резерву незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених чин ним законодавством.
Зароблені страхові платежі визнача ються за формулою:
ЗСП = СНСП зв.п.+ СНЗСПпоч.зв.н. — СНЗСПк.зв.п ,
де ЗСП — зароблені страхові платежі;
СНСПзв.п.-сума надходжень страхових платежів за звітний період;
СНЗСПпоч.зв.п. — сума незароблених стра хових платежів на початок звітного періоду;
СНЗСПк.зв.п. — сума незароблених стра хових платежів на кінець звітного періоду.
До суми надходжень страхових платежів не включаються частки страхових платежів, які сплачено перестраховиками у звітному періоді за договорами перестрахування.
Страхові платежі — первинний доход страхової організації та основа подальшого обігу засобів, джерело фінансування інвес тиційної діяльності.
Оскільки від моменту надходження пла тежів страхувальників на рахунки страхо виків до виплати їх у формі страхового по криття минає певний час, а тривалість збе реження засобів страхувальника визначаєть ся строком договору, що може дорівнювати трьом, п'яти, десяти, п'ятнадцяти і більше років, то запасні і резервні фонди, які фор мує страховик, можуть десятиріччями не використовуватись. Це створює об'єктивну основу для формування позичкового фонду, прямого інвестування, участі в комерційних операціях іншого виду, даючи доход від інве стиційної діяльності та розміщення тимча сово вільних засобів.
Крім того, страхова компанія може мати доход від надання послуг, пов'язаних з ри зик-менеджментом, консультаціями, підготовкою кадрів і т.ін. (доходи від інших опе рацій).
Витрати страховика утворюють со бівартість страхових послуг. Вони мають таку структуру :
— витрати на виплату страхових сум та страхових відшкодувань;
— відрахування в централізовані стра хові резервні фонди;
— відрахування в технічні резерви, відмінні від резервів незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених акта ми чинного законодавства;
— витрати на проведення страхування;
— інші витрати.
Собівартість у страховій справі — явище особливе. Страховик, беручи на себе страхо ву відповідальність за даним видом дого вору, тільки приблизно знає, у яку суму йому обійдеться надання тієї чи іншої страхової послуги. Вона може коштувати страховику тільки суми витрат на ведення справи за даним договором, а може , окрім цього, вклю чати виплату річного відшкодування. Саме тому в страховій практиці явище собівар тості розглядають у вузькому та широкому її розумінні.
У широкому розумінні собівартість — сукупність усіх затрат страховика з надан ня послуг як безпосередніх, спрямованих на здійснення виплат з відшкодування збитків або страхових сум та на ведення страхової справи, так і опосередкованих, тобто витрат,
пов'язаних із забезпеченням фінансової стійкості страхової компанії (формування запасних та резервних фондів).
У вузькому розумінні собівартість — це витрати страховика на ведення страхової справи.
Головна стаття витрат страховика — вип лата страхових сум і страхового відшкоду вання.
Зіставляючи доходи та витрати страхової організації, визначають її фінансові результа ти. Найбільш загальним показником резуль тативності діяльності страховика є його вало вий доход. Він визначається як сума дохо ду від страхової діяльності, прибутку від стра хування життя, прибутку від позареалізацій них операцій та іншої реалізації, зменшених на виплати страхового відшкодування та стра хових сум, відрахувань у централізовані стра хові резервні фонди та в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій.
Розглянемо докладніше складові валово го доходу.
Прибуток від страхових операцій є різницею між ціною наданих страхових по слуг та їх собівартістю. Головним джерелом формування прибутку від страхових опе рацій є прибуток у тарифі, який під час каль куляції навантаження закладається в та рифну ставку як самостійний елемент ціни на страхову послугу. Частка прибутку в та рифі встановлюється у відсотках або в абсо лютному розмірі. Як елемент тарифу пркбуток відіграє важ ливу роль у регулюванні попиту та пропо зиції з окремих видів страхування, оскіль ки всі інші елементи тарифу мають суто об'єктивну основу.
Фактичний прибуток від страхових опе рацій може формуватись (під впливом об ставин) за рахунок будь-якого елемента та рифу, включно з нетто-ставкою. З метою виключення цієї можливості і для забезпе чення формування запасних фондів у дос татньому обсязі викорисговують такий по рядок розподілу фонду поточних платежів, згідно з яким за кожним видом страху вання в запасний фонд перераховується різниця між нормативним і фактичним обсягами виплат.
Таким чином, фактичний прибуток від страхових операцій включає:
— прибуток у тарифах;
— економію з витрат на ведення справи;
— економію на управлінських витратах, яка є тоді, коли їхні темпи зростання відста ють від темпів зростання страхових пла тежів.
Прибуток від діяльності із страхуван ня життя визначається сумою надлишку резерву довгострокових зобов'язань (мате матичних резервів) понад обсяг страхових зобов'язань.
Прибуток від інвестування та розмі щення тимчасово вільних коштів не включає доходів від інвестування та розміщення коштів резервів із страхування жит тя і медичного страхування у разі викорис тання їх на поповнення резервів із страху вання життя відповідно до методики фор мування резервів із страхування життя, заз наченої у ст.29 Закону України "Про стра хування", або на поповнення резервів з ме дичного страхування у випадках, передба чених чинним законодавством .
Показник рівня доходності за операці ями або за будь-яким видом страхування називають рентабельністю .
Рівень рентабельності визначають за фор мулою:
Р=річна сума прибутку/річна сума платежів за будь-яким видом страхування або за страховими операціями в цілому
Рівень рентабельності показує, який при буток отримує страховик з кожної гривні страхових платежів. Цей показник ув'язує розмір прибутку як джерела фінансових ресурсів з обсягом робіт із формування стра хового фонду.
Література
В.Д. Страхова справа:- К.,Знання,1997.
Шахов. Страхование:-М.,1998.
19.03.2013 17:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора