Поділ на підмережі (SUBNETTING) та об’єднання мереж (SUPERNETTING) на основі протоколу IPv4

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІКТА
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра захисту інформації

Інформація про роботу

Рік:
2012
Тип роботи:
Звіт
Предмет:
Комп'ютерні мережі
Група:
ЗІ-31

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ІКТА кафедра захисту інформації  Звіт ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 6 з курсу: “ Комп`ютерні мережі“ на тему: “ Поділ на підмережі (SUBNETTING) та об’єднання мереж (SUPERNETTING) на основі протоколу IPv4” Варіант №1 Львів-2012 Мета роботи – ознайомитись з механізмом ділення на підмережі (subnetting) та механізмом об’єднання мереж (supernetting) на основі існуючої версії протоколу IP – IPv4 та вміти використовувати набуті навички на практиці при конфігурації складніших мереж. Об’єднання мереж (supernetting) в протоколі IPv4 Технологія об’єднання мереж (supernetting) у протоколі IPv4 носить ще назву безкласової міждоменної маршрутизації (Classless Inter-Domain Routing, CIDR) і описана в RFC 1518 та RFC 1519. Вона була розроблена з метою зменшення витрат адресного простору, брак якого є чи не основним недоліком протоколу IPv4. Як відомо, до 1994 р. видача мережі класу С була мінімальним блоком IP-адрес, що видавався організаціям. Для одних випадків (одиниці – десятки IP-адрес) це було забагато, для інших (декілька сотень IP-адрес) – замало. Технологія CIDR була запропонована як така, що давала більшу гнучкість при виділенні блоків IP-адрес. Мережі CIDR описуються як “слеш (slash) x”, де x – це кількість біт (зліва підряд), що контролюються організацією, яка видає IP-адреси – InterNIC. Згідно термінології CIDR – мережі класу А,В і С – це відповідно “слеш 8”, “слеш 16” та “слеш 24”. Завдяки CIDR InterNIC може не лише визначати мережі класу А, В і С, але і мережі з проміжними масками підмережі. Нехай, наприклад, необхідно орендувати в InterNIC 50 IP-адрес для Вашої мережі – раніше Вам було би запропоновано мережу класу С, а зараз блок IP-адрес із маскою підмережі 255.255.255.192. Це означає, що у Вашому розпорядженні буде лише 6 біт, тобто 64 хости в підмережі, що є цілком достатньо. Назва цієї мережі буде “слеш 26”. В таблиці 6 представлені деякі типи мереж CIDR. На відміну від ділення на підмережі, при об’єднанні мереж частина біт ідентифікатора мережі маскується як ідентифікатор хоста – це збільшує ефективність маршрутизації. Візьмемо другий приклад. Замість того, щоб надати організації, яка має 2000 хостів, мережу класу В, InterNIC виділяє їй 8 ідентифікаторів мереж класу С, які в сукупності забезпечать 2032 хости. Це дозволить зекономити ідентифікатори мереж класу В. Але ця технологія породжує нову проблему. При використанні звичайних механізмів маршрутизації маршрутизатори в Internet повинні підтримувати ще 7 додаткових записів у своїх таблицях, щоб направляти пакети в мережу такої організації. Для розвантаження маршрутизаторів мережі Internet технологія безкласової маршрутизації CIDR дозволяє об’єднати усі вісім записів таблиці маршрутизації в один, який відноситься одночасно до всіх виділених організації мереж класу С. Приклад використання технології CIDR для даного випадку проілюстрований на рисунку 6. В даному прикладі організації було виділено 8 ідентифікаторів мереж класу С- з 220.78.168.0 до 220.78.175.0. Запис у таблиці маршрутизації буде виглядати наступним чином: Ідентифікатор Маска підмережі Маска підмережі в двійковому форматі мережі 220.78.168.0 255.255.248.0 11111111 11111111 11111000 00000000 Таблиця 1 Типи мереж CIDR Тип мережі InterNIC “Маска підмережі” для усієї мережі Приблизне число IP-адрес  слеш 0 0.0.0.0 4 мільярди  слеш 1 128.0.0.0 2 мільярди  слеш 2 192.0.0.0 1 мільярд  слеш 3 224.0.0.0 500 мільйонів  слеш 4 240.0.0.0 25 мільйонів  слеш 5 248.0.0.0 128 мільйонів  слеш 6 252.0.0.0 64 мільйони  слеш7 254.0.0.0 32 мільйони  слеш 8 255.0.0.0 16 мільйонів  слеш 9 255.128.0.0 8 мільйонів  слеш 10 255.192.0.0 4 мільйони  слеш 11 255.224.0.0 2 мільйони  слеш 12 255.240.0.0 1 мільйон  слеш 13 255.248.0.0 524288  слеш 14 255.252.0.0 262144  слеш 15 255.254.0.0 131072  слеш 16 255.255.0.0 65536  слеш 17 255.255.128.0 32768  слеш 18 255.255.192.0 16384  слеш 19 255.255.224.0 8192  слеш 20 255.255.240.0 4096  слеш 21 255.255.248.0 2048  слеш 22 255.255.252.0 1024  слеш 23 255.255.254.0 512  слеш 24 255.255.255.0 256  слеш 25 255.255.255.128 128  слеш 26 255.255.255.192 64  слеш 27 255.255.255.224 32  слеш 28 255.255.255.240 16  слеш 29 255.255.255.248 8  слеш 30 255.255.255.252 4  слеш 31 255.255.255.254 2  слеш 32 255.255.255.255 1   При об’єднанні мереж та мережа, якій буде призначений пакет, визначатиметься виконанням операції логічного “І” із використанням маски підмережі і IP-адреси хоста-отримувача. Якщо результат операції співпадає з ідентифікатором мережі, то пакет відправляється у відповідну мережу. До об’єднання мереж Internet Таблиця маршрутизації маршрутизатора В 220.78.168.0 255.255.255.0 220.78.168.1 Маршрутизатор В 220.78.169.0 255.255.255.0 220.78.168.1 220.78.168.0 220.78.170.0 255.255.255.0 220.78.168.1 220.78.171.0 255.255.255.0 220.78.168.1 Маршрутизатор А 220.78.169.0 220.78.172.0 255.255.255.0 220.78.168.1 220.78.173.0 255.255.255.0 220.78.168.1 220.78.170.0 220.78.174.0 255.255.255.0 220.78.168.1 220.78.175.0 220.78.175.0 255.255.255.0 220.78.168.1 220.78.171.0 220.78.174.0 220.78.172.0 220.78.173.0 Після об’єднання мереж Таблиця маршрутизації маршрутизатора В 220.78.168.0 255.255.248.0 220.78.168.1 Рис. 1. Приклад використання технології об’єднання мереж CIDR Завдання 1 Розробити свій варіант IP-структуризації локальної мережі. Для цього: 1) мережу 192.168.1.0 розділити на 8 підмереж. Визначити маску підмережі, IP-адресу кожної підмережі та кількість хостів у ній; 2) мережу 172.16.0.0 розділити на 2 підмережі. Визначити маску підмережі, IP-адресу кожної підмережі та кількість хостів у ній. 3) Дано пул адрес 129.130.0.0 ( 129.130.255.255. Забезпечити ІР-адресами вказану кількість мережевих інтерфейсів для кожної підмережі згаданого пула (при цьому використовувати маски підмереж змінної довжини для економії ІР-адрес): 60; 30; 14. 4) Відобразити маршрути, внесені у таблиці маршрутизації обох маршрутизаторів локальної мережі (Для кожної мережі використати один маршрутизатор). 5) Провести моделювання розробленої локальної мережі у середовищі Packet Tracer. (Для перевірки працездатності мережі застосувати діагностичні утиліти. У кожній підмережі має бути задіяно 1 Host з початковою та 1 Host з кінцевою ІР-адресами). Отже отримуємо таку структурну схему мережі: / Таблиця маршрутизації R1 / Таблиця маршрутизації R2 / Перевірка працездатності мережі / / Завдання 2 Розробити власний варіант IP-структуризації корпоративної комп’ютерної мережі (ККМ). Для цього: 1) навести схему ККМ із зазначенням IP-адрес усіх мереж (підмереж), їх масок та вузлів головного будинку корпорації, а для філій – схему із зазначенням IP-адрес префіксів об’єднаних мереж та їх масок, IP-адрес вузлів кожної філії. При цьому має використовуватись наступний діапазон INTRANET адрес мереж : 192.168.0.0 ( 192.168.255.0; 2) у головному будинку корпорації задіяти мережі та підмережі, розроблені згідно попередніх індивідуальних завдань (6 ЛР, частина 1) без використання вироджених мереж; 3) відобразити маршрути, внесені в таблиці маршрутизації усіх маршрутизаторів корпоративної мережі; 4) забезпечити “вихід” вузлів корпорації в INTERNET; 5) забезпечити централізоване вирішення символьних імен усіх Hosts ККМ у відповідні їм IP-адреси; 6) провести моделювання розробленої корпоративної мережі у середовищі Packet Tracer. (Для перевірки працездатності мережі застосувати діагностичні утиліти. У кожній мережі (підмережі) має бути задіяні хоча б два Hosts). Дані варіанту: а) забезпечити IP-адресами 700 хостів мережі головного будинку корпорації (без врахування числа хостів щодо попереднього індивідуального завдання); б) крім того, виділити наступну кількість IP-адрес на адресацію вузлів: на філію1 1000 IP-адрес; на філію2 4000 IP-адрес. / Таблиця маршрутизації R1 / Таблиця маршрутизації R2 / Таблиця маршрутизації RouterF1 / Таблиця маршрутизації RouterF2 / Таблиця маршрутизації RH / Централізоване вирішення символьних імен (DNS) / / Перевірка працездатності мережі / / / Висновок: на цій лабораторній роботі я ознайомився з механізмом ділення на підмережі (subnetting) та механізмом об’єднання мереж (supernetting) на основі існуючої версії протоколу IP – IPv4 і навчився використовувати набуті навички на практиці при конфігурації складніших мереж.
Антиботан аватар за замовчуванням

19.03.2013 17:03-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!