Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства
та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Розрахункова робота
з дисципліни „Звітність підприємств”
Вступ
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянином, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів
Державою направлено курс на розширення соціальної бази, який має на меті досягнення та забезпечення високих життєвих стандартів усім громадянам України, підвищення їхнього добробуту та повної самореалізації. Кабінетом Міністрів України зазначено, що торік підвищився рівень зайнятості, а чисельність безробітних зменшено на 80 тисяч за календарний рік. Це свідчить про те, що ключовою проблемою для уряду була й залишається соціальна політика.
Довести, що створення додаткових робочих місць для громадян України, які не можуть конкурувати на ринку праці, є складовою програми соціального розвитку нескладно. Указом Президента України від 24 травня №717/2000 було затверджено Основні напрямки соціальної політики на період до 2007 року, в яких йшлося про те, що основними напрямками розв'язання проблеми зайнятості є, зокрема, сприяння соціальному захисту неконкурентноспроможних верств населення.
Створення додаткових робочих місць на підприємствах, установах, організаціях є видом соціального захисту громадян України, які не можуть конкурувати на ринку праці. Держава гарантує соціальний захист певних категорій громадян, надаючи дотації роботодавцям на вказані цілі.
Соціальна політика - це комплекс соціально-економічних заходів держави, підприємств, місцевих органів влади, спрямованих на захист населення від безробіття, зростання цін і знецінення трудових ресурсів.
Проблема соціального захисту населення по-різному розв'язується у межах тієї чи іншої суспільно-економічної формації, конкретної країни. В Україні необхідне проведення активної соціальної політики на рівні держави, підприємств. Відповідно до статті 25 Декларації прав людини, сучасна правова держава повинна гарантувати право на такий рівень життя, який враховує забезпечення людей їжею, одягом, житлом, медичним обслуговуванням, необхідних для підтримання здоров'я, власного добробуту та сім'ї, і право на соціальне забезпечення на випадок безробіття, хвороби, інвалідності, старості або інших випадків втрати засобів до існування за незалежними від людини обставинами.
Щоб забезпечити такий захист, держава повинна насамперед у законодавчому порядку встановити основні соціальні гарантії, механізми їх реалізації, та функції надання соціальної підтримки.
Поряд з державою, соціальний захист забезпечують підприємства (або підприємці) та самі наймані працівники.
У системі соціального захисту населення найважливішим елементом виступає соціальне страхування, до складу якого належить страхування від безробіття.
Основні документи, які регламентують розрахунки за загальнообов'язковим державним страхуванням на випадок безробіття
Законодавство, що регулює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проходить процес реформування і поповнюється новими законодавчими актами.
Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.
Закон України від 02.03.2000 р. № 1533-III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” набрав чинності з 1 січня 2001 р. І є базовим законодавчим актом, який визначає платників страхових внесків, порядок їх реєстрації, обліку та відповідальність, а також розмір і порядок сплати страхових внесків на випадок безробіття. Однак у зв'язку з тим, що ставки на випадок безробіття повинні встановлюватися новим законом. Новий Закон страхування на випадок безробіття вніс велику кількість змін до системи страхування, а також впорядкував раніше встановлені іншими нормативними документами відносини в сфері соціального страхування на випадок безробіття.
Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” шляхом визначення розмірів до фондів з даних видів страхування та внесення змін до окремих законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність до норм вищезазначених законів. Згідно з цим Законом на 2007 рік для роботодавців установлено два періоди з різними ставками збору на страхування на випадок безробіття. З моменту набрання чинності Закону про ставки, а саме - з 1 січня 2007 року по 30 червня 2007 року, ставку установлено в розмірі 2%, а з 1 липня 2007 року - у розмірі 2.5% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. А для найманих працівників розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття становить 0.5% суми оплати праці. Розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням відповідно до Закону про ставки становити: для роботодавців - 2,5% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, для найманих працівників - 0,25%, якщо заробітна плата нижче 350 гривень і 0,5%, якщо заробітна плата вище 350 гривень. Для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, а також громадян України, які працюють за межами України та не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування країни, в якій вони перебувають; з 1 січня 2007 року - 5,5%, з 1 липня 2007 року - 6% суми оподаткованого доходу (прибутку), тому числі.
Крім того, Законом про ставки з 1 січня 2001 року відмінено стаття 493 Кодексу законів про працю, яка передбачала працівникам, звільненим з підприємства, установи, організації у зв'язку із зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, збереження заробітної плати на період працевлаштування, але не більше як на три місяці з дня звільнення з урахуванням виплати вихідної допомоги. Тепер при звільненні працівника з вказаних вище причин допомога виплачується у розмірі не менше середньомісячного заробітку (стаття 44 Кодексу законів про працю).
Платники внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
Із набранням чинності Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2 березня 2000 року №1533-III (далі Закон про страхування на випадок безробіття), зі змінами і доповненнями, внесеними Законом про ставки, змінено порядок соціального страхування фізичних осіб на випадок безробіття.
Перш за все слід звернути увагу на те, що з 1 січня 2001 року сплачується не збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі Закон про збір), який відповідно до статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” належав до числа загальнообов'язкових державних зборів, а страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонду), який виступає страховиком і є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Кошти Фонду не включається до складу Державного бюджету України, а усі застраховані особи є членами Фонду (стаття 8 Закону про страхування на випадок безробіття). Крім того, як було вказано у листі №ДУ- 05-218, внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не входять до системи оподаткування і не є одним із видів зборів, які визначені Законом України “Про систему оподаткування”.
Перелік платників внесків встановлений статтею 4 Закону про страхування на випадок безробіття. Ними стали:
1) роботодавці:
- власники підприємства, установи, організації або уповноважені ними органи та фізичні особи, які використовують найману працю;
- власники розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії або представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інакше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України;
2) наймані працівники:
- фізичні особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи;
3) особи, які беруть участь у страхуванні на добровільних засадах (матимуть право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття за умови сплати страхових внесків:
- особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок;
- фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами;
- громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, якщо інакше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
- фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю.
Порівняно з чинним раніше порядком на сьогодні не є платниками страхових внесків філії, відділення та інші відокремлені підрозділи суб'єктів підприємницької діяльності, установ та організацій. Разом з тим у листі № ДУ-05-218 вказується, що це стосується лише філії, які не мають статусу юридичного органу, власних розрахункових рахунків, а нарахування і виплата заробітної плати проводиться централізовано з розрахункового рахунку підприємства (установи, організації), яким вони підпорядковані. У даному випадку, на думку Мінпраці України, сплата страхових внесків здійснюється централізовано з розрахункового рахунку підприємства (установи, організації).
Також ряд суб'єктів, які раніше були платниками збору в обов'язковому порядку, з 1 січня 2001 року можуть сплачувати страхові внески на добровільних засадах, а саме - фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, що не використовують працю найманих працівників (у тому числі адвокати, їхні помічники, приватні нотаріуси), члени творчих спілок; творчі працівники, які не є членами творчих спілок; фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами.
Від сплати страхових внесків звільняються:
- застраховані особи на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;
- застраховані особи в частині отриманої допомоги по частковому безробіттю;
Не є платниками страхових внесків особи, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття:
- працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію;
- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Роботодавці та інші платники страхових внесків, які беруть участь у страхування на добровольчих засадах, реєструється в центрах зайнятості за місцезнаходженням у порядку реєстрації платників страхових внесків, який визначено в пункті з Інструкції №339.
Необхідно з'ясувати, що є базою для обчислення страхових внесків. Відповідно до статті 19 Закону №1593 база для обчислення внесків на соціальне страхування - це:
- для роботодавця - суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладанню прибутковим податкам з громадян;
- для найманих працівників - суми оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;
- для осіб, які беруть участь у страхування на добровільних засадах - суми оподаткованого доходу (прибутку).
- для роботодавців - з дня його реєстрації як платника страхових внесків і до повного розрахунку (погашення боргів) у разі ліквідації або реорганізації;
- для найманого працівника - з дня укладання трудового договору з роботодавцем і до дня розірвання трудового договору;
- для особи, яка бере участь у страхуванні на добровільних засадах - з дня реєстрації як платника страхових внесків і до зняття з обліку (добровільно або у зв'язку із порушенням строку сплати, встановленого страховиком).
Страхові внески сплачуються:
1) роботодавцями:
- один раз на місяць в день одержання в установах банків коштів на оплату праці, а у разі нестачі коштів на рахунку платника на виплату заробітної плати на сплату страхових внесків у повному обсязі видача коштів на оплату праці і перерахування страхових внесків до Фонду проводяться у пропорційних сумах;
- у день перерахування коштів на особові рахунки фізичних осіб в установах банків у разі виплати заробітної плати на поточні рахунки найманих працівників;
- не пізніше наступного дня після здійснення виплат на оплату праці з виручки від реалізації продукції (наданих послуг) шляхом подання до установи банку платіжного доручення на перерахування страхових внесків до Фонду;
2) фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, - щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачена заробітна плата. Вказана сплата страхових внесків провадиться за безготівковим розрахунками або готівкою через установи банків, у разі відсутності рахунків в установах банків - поштовими переказами через підприємства зв'язку на рахунок Фонду.
Тепер перейдемо до матеріального забезпечення на випадок безробіття. Усі виплати в Законі про страхування на випадок безробіття розподілені на декілька груп. Основні з них: допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю, матеріальна допомога по безробіттю, дотація роботодавцю на створення додаткових робочих місць.
Право на отримання допомоги по безробіттю мають безробітні, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня):
- не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески.
Матеріальна допомога по безробіттю надається протягом 180 календарних днів у розмірі 75 відсотків прожиткового мінімуму тим безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує прожиткового мінімуму. Сума матеріального забезпечення на випадок безробіття, що залишилося недоодержаними у зв'язку з смертю безробітного, виплачується працездатним або непрацездатним особам, які перебували на утриманні номерного, у разі звернення за належною до виплати сумою матеріального забезпечення не пізніше 6 місяців після безробітного.
Розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців та застрахованих осіб встановлюється щорічно Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.
Страхові внески нараховуються:
для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;
для найманих працівників - у відсотках до сум оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;
для осіб, які беруть участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах - у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку), обчисленого відповідно до чинного законодавства України.
Перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття, облік та звітність платників страхових внесків.
Нараховані суми страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб перераховуються на відповідний рахунок Фонду.
На цей рахунок перераховуються також суми фінансових санкцій та адміністративних стягнень, благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, інші надходження відповідно до законодавства України.
Роботодавці зобов'язані вести облік сплачених внесків до Фонду, у тому числі сплачених застрахованими особами. Нараховані та перераховані страхові внески роботодавців та застрахованих осіб обліковуються:
- підприємствами та організаціями - суб'єктами підприємницької діяльності на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 653 "Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття";
- бюджетними установами – на рахунку 65 "Розрахунки із страхування", субрахунок 653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття".
Роботодавці - суб'єкти підприємницької діяльності відносять страхові внески на валові витрати.
Нарахування страхових внесків до Фонду відображається ними за дебетом рахунків класу 8 "Витрати за елементами" (рахунок 82 "Відрахування на соціальні заходи", субрахунок 823 "Страхування на випадок безробіття") та за кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 653 "Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття".
Для роботодавців, які використовують для обліку рахунки тільки класу 9 "Витрати діяльності", нарахування страхових внесків відображається за дебетом рахунків 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та за кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 653 "Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття".
Страхові внески до Фонду в бюджетних установах сплачуються за рахунок коштів, передбачених на ці цілі.
Нарахування страхових внесків у бюджетних установах відображається за дебетом відповідного рахунку класу 8 "Витрати" та за кредитом рахунку 65 "Розрахунки із страхування", субрахунку 653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття".
Утримання страхових внесків із застрахованих осіб відображається:
- для підприємств та організацій - суб'єктів підприємницької діяльності - за дебетом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці", субрахунок 661 "Розрахунки за заробітною платою" та за кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 653 "Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття";
для бюджетних установ - за дебетом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці", субрахунок 661 "Розрахунки із заробітної плати" та за кредитом рахунку 65 "Розрахунки із страхування", субрахунок 653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття".
При перерахуванні коштів до Фонду:
- для підприємств та організацій - суб'єктів підприємницької діяльності – дебетується рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 653 "Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття";
- для бюджетних установ - дебетується рахунок 65 "Розрахунки із страхування", субрахунок 653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття", та кредитується відповідний рахунок класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи" як для підприємств та організацій - суб'єктів підприємницької діяльності, так і для бюджетних установ.
Роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття один екземпляр якої подається до центру зайнятості за місцем реєстрації платника в такі строки: 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня.
Усі примірники розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства або організації, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту, завірений центром зайнятості, залишається в бухгалтерії платника страхових внесків.
Вихідні дані:
Господарські засоби та джерела їх утворення підприємства «Універсал» станом на 31.12.2006р.
Варіант 9
Адміністративний корпус 57 тис. грн.
Статутний капітал 526 тис. грн.
Знос:
- основних засобів 12 тис. грн.
- нематеріальних активів 8 тис. грн.
Заборгованість покупців за реалізовану їм продукцію 44 тис. грн.
Незавершене виробництво 42 тис. грн.
Резервний фонд 254 тис. грн.
Позика банку на термін 6 місяців 160 тис. грн.
Заборгованість підприємства перед підзвітними особам 5 тис. грн.
Основні і допоміжні матеріали 147 тис. грн.
Станки і обладнання 240 тис. грн.
Нерозподілений прибуток 56 тис. грн.
Нематеріальні активи 63 тис. грн.
Готова продукція на складі 79 тис. грн.
Склад готової продукції 44 тис. грн.
Заборгованість перед бюджетом за податками 11 тис. грн.
Нараховані дивіденди учасникам 47 тис. грн.
Виробничі приміщення 116 тис. грн.
До оцінка основних засобів 54 тис. грн.
Розрахунковий рахунок 291 тис. грн.
2. Журнал господарських операцій
№ п/п
Зміст господарських операцій
Сума (грн.)
Кореспонденція рахунків
Дт
Кт
I
II
III
IV
V
1
Відображено договірну вартість об'єкта основних засобів, що реалізований сторонній організації
12
361
742
2
Нараховане податкове зобов'язання з ПДВ
2
742
641
3
Списано суму зносу основних засобів
1
131
10
4
Списано залишкову вартість основних засобів
8
742
10
5
Визначено фінансовий результат від реалізації основних засобів
2
742
793
6
Відображено витрати на виготовлення нематеріальних активів господарським способом:
- знос необоротних активів
0,1
15
131
- матеріали
0,33
15
201
- заробітна плата
0,25
15
661
- нарахування на заробітну плату
0,0925
15
65
- послуги постачальників
0,37
15
631
- введено в експлуатацію виготовлені нематеріальні активи
1,1425
12
15
7
Списано вартість сировини, використану на виробництво продукції підприємства
7,77
23
201
8
Відображено суму амортизації вартості основних засобів, що їх використовують в основній виробничій діяльності
1,599
23
131
9
Відображено суму амортизації вартості основних засобів, що їх використовують для обслуговування працівників
0,9
91
131
10
Відображено суму амортизації вартості основних засобів, що їх використовують:
- для адміністративних потреб
0,7
92
131
- при збуті продукції
0,56
93
131
11
Нараховано заробітну плату робітникам основного виробництва
4,7
23
661
12
Нараховано заробітну плату адміністративному персоналу
2,2
92
661
13
Отримано із заробітної плати податки і збори
0,98843
0,3105
661
661
641
65
14
Здійснено нарахування на фонд заробітної плати працівників підприємства
1,739
0,814
23
92
65
65
15
Надійшов на розрахунковий рахунок довгостроковий банківський кредит
50
311
50
16
Надійшла з розрахункового рахунку в касу підприємства готівка для видачі заробітної плати
5,601
301
311
17
Видано з каси заробітну плату працівникам підприємства
4
661
301
18
Відображено в обліку депоновану заробітну плату.
Здано депоновану заробітну плату в банк.
1,601
1,601
661
311
662
301
19
Відображено собівартість бракованих виробів, що підлягають виправленню
1,7
24
201
20
Списано на собівартість продукції витрати на брак
1,7
23
24
21
Надійшла на склад готова продукція за фактичною собівартістю
17,508
26
23
22
Відвантажено покупцю готову продукцію
24
361
701
23
Відображено в обліку податкове зобов'язання з ПДВ
4
701
641
24
Відображено в обліку собівартість реалізованої продукції
17,508
901
26
25
Визначено фінансовий результат господарської діяльності
17,508
20
5,174
791
701
791
901
791
91,92,93
26
Закриття балансу
2,682
442
791
27
Закриття балансу
2
793
441
4. Проста сальдова оборотна відомість
Коди рахунків
Початкове сальдо
Обороти
Кінцеве сальдо
Д
К
Д
К
Д
К
10. Основні засоби
400
9
391
12. Нематеріальні активи
61
1,1425
62,1425
131. Знос основних засобів
12
1
3,859
14,859
133. Накопичена амортизація нематеріальних активів
8
8
15. Капітальні інвестиції
1,1425
1,1425
201. Сировина й матеріали
151
9,8
141,2
23. Виробництво
38
17,508
17,508
38
24. Брак у виробництві
1,7
1,7
26. Готова продукція
71
17,508
17,508
71
301. Каса в національній валюті
5,601
5,601
311. Поточні рахунки в національній валюті
300
51,601
5,601
346
361. Розрахунки з вітчизняними покупцями
40
36
76
372. Розрахунки з підзвітними особами
6
6
40. Статутний капітал
473
473
42. Додатковий капітал
50
50
43. Резервний капітал
250
250
441. Прибуток нерозподілений
50
2
52
442. Непокриті збитки
2,682
2,682
50.Довгострокові позики
50
50
601. Короткострокові кредити банків
151
151
631. Розрахунки з постачальниками
0,37
0,37
641. Розрахунки за податками
16
6,98843
22,9884
65. Розрахунки зі страхування
2,956
2,956
661. Розрахунки за заробітною платою
6,9
7,15
0,25
662. Розрахунки з депонентами
1,601
1,601
67. Розрахунки з учасниками
45
45
701. Дохід від реалізації готової продукції
24
24
742. Дохід від реалізації необоротних активів
12
12
791. Результат операційної діяльності
22,682
22,682
793Результат іншої звичайної діяльності.
2
2
901. Собівартість реалізованої готової продукції
17,508
17,508
91. Загально виробничі витрати
0,9
0,9
92. Адміністративні витрати
3,714
3,714
93. Витрати на збут
0,56
0,56
Разом
1161
1161
256,15
256,15
1128,32
1128,32